Микита Потураєв: «Збереження історичної забудови — це питання національної стійкості»

18 травня Голова Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики долучився до круглого столу на тему: «Цінна історична забудова як надбання українського народу, її важлива роль у формуванні історичного середовища населених пунктів». Захід був організований Комітетом з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.

Під час свого виступу Микита Потураєв підкреслив, що у сучасному світі культурна спадщина виступає не лише гуманітарною цінністю, але й критичним компонентом національної безпеки, соціальної єдності та економічного зростання. Він зазначив, що повномасштабна війна особливо яскраво висвітлила важливість збереження історичної пам’яті та підтримки локальної ідентичності в громадах.

Голова Комітету Микита Потураєв підкреслив важливість законодавчого врегулювання поняття «цінна історична забудова», а також зазначив потребу розширення повноважень органів місцевого самоврядування у сфері її збереження. Окрім того, він акцентував увагу на необхідності розробки єдиної методології для ідентифікації такої забудови, створення відповідних реєстрів та встановлення прозорих правил здійснення будівельних і реставраційних робіт.

Ключові положення виступу Микити Потураєва: 

В умовах війни зростає загроза втрати історичної забудови через нове будівництво, реконструкцію та знесення будівель, які формують історичне середовище громад.

Руйнування цінної історичної забудови призводить до втрати локальної ідентичності, історичної пам’яті та відчуття спадкоємності у суспільстві.

Проєкт Закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо збереження цінної історичної забудови в населених пунктах» (реєстр. № 11481) має створити законодавчі механізми захисту такої забудови.

Органам місцевого самоврядування пропонується делегувати повноваження щодо формування переліків об'єктів історично цінної забудови та встановлення правил їх використання.

Механізми охорони історичної забудови мають діяти не лише у визначених історичних населених місцях, а в усіх громадах України.

Необхідно розробити єдині методичні підходи щодо критеріїв визначення цінної історичної забудови; формування відповідних переліків; допустимих видів робіт; процедур погодження змін.

Запропоновано створити окрему робочу групу для доопрацювання законопроєкту та узгодження правок.

Потребує додаткового врегулювання поняття «територія цінної історичної забудови».

Інформація про цінну історичну забудову має бути відкритою та доступною у містобудівній документації й кадастрах.

Для інвесторів необхідно встановити чіткі та прогнозовані правила щодо допустимих змін історичних будівель.

Історичне середовище є ресурсом розвитку громад, туризму, малого бізнесу та креативних індустрій.

Культурна спадщина повинна стати одним із ключових ресурсів повоєнного відновлення України та збереження національної ідентичності.

Основне завдання держави та громад — перейти до сучасної моделі управління спадщиною, де вона розглядається як актив розвитку, а не як перешкода.

Впродовж заходу учасники обговорили проблеми збереження історичного середовища українських міст і сіл, а також шляхи доопрацювання законопроєкту «Про внесення змін до деяких законів України щодо збереження цінної історичної забудови в населених пунктах» щодо захисту історичної забудови.

У круглому столі взяли участь народні депутати України, представники центральних органів державної влади та органів місцевого самоврядування, архітектори, експерти у сфері охорони культурної спадщини, науковці, а також та представники професійних громадських організацій.