28 лютого 2026, 20:00
27 лютого під керівництвом народної депутатки України, голови підкомітету у справах сім'ї та дітей Тетяни Скрипки, відбулася робоча зустріч. Основним питанням обговорення була доцільність залучення присяжних до розгляду справ про усиновлення, а також потреба внесення змін до цивільного процесуального законодавства.
У заході взяли участь народний депутат України, представник Комітету з питань правової політики Максим Дирдін, судді Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду, представники центральних і місцевих органів виконавчої влади, зокрема Міністерства соціальної політики, сім’ї та єдності України, Міністерства юстиції України, Державної служби у справах дітей, представник Уповноваженого Верховної Ради з прав людини, Житомирської та Полтавської обласної державних адміністрацій, а також експерти громадського сектору та міжнародних організацій.
Під час зустрічі учасники констатували, що середній термін розгляду справ, пов’язаних з усиновленням в Україні, перевищує дев'ять місяців. Одним із ключових факторів, які спричиняють затримки у цьому процесі, є необхідність обов’язкової участі присяжних, що передбачено статтею 293 Цивільного процесуального кодексу України. Це положення створює додаткові процедурні труднощі, які суттєво ускладнюють та уповільнюють розгляд таких справ, що негативно позначається на дотриманні інтересів дітей та родин.
Було представлено результати аналітичного дослідження щодо практики держав-членів Європейського Союзу та США, які свідчать про відсутність інституту присяжних у більшості цивільних справ сімейної категорії, зокрема щодо усиновлення.
Ключові питання, порушені під час зустрічі
Тривалість розгляду справ:
неявка присяжних у судові засідання;
складність їх оперативної заміни;
завершення строку повноважень присяжних без затвердження нового складу органами місцевого самоврядування;
неможливість формування складу суду для нових справ.
Формальний характер участі присяжних:
відсутність спеціальної юридичної або профільної підготовки;
зведення їхньої ролі до формального голосування;
складнощі з підготовкою мотивованих судових рішень у випадку розбіжностей із професійним суддею.
Ризики процесуальних порушень:
ухвалення рішень у неналежному складі суду;
потенційні підстави для оскарження;
порушення вимог процесуального закону.
Захист таємниці усиновлення:
наявність сторонніх осіб у процесі розгляду чутливої категорії справ;
ризики розголошення інформації.
Відповідність європейській практиці:
відсутність обов’язкової участі присяжних у справах про усиновлення в більшості країн ЄС;
можливість гармонізації українського законодавства із європейськими підходами.
Учасники підкреслили, що захист прав дитини забезпечується не присяжними, а:
висновками служб у справах дітей;
обов’язковою участю органів опіки та піклування;
залученням психологів;
спеціалізацією суддів у сімейних справах;
багаторівневою системою судового контролю (апеляція та касація).
Переважна більшість доповідачів висловила підтримку ідеї перегляду чинного положення, яке регламентує обов’язкову участь присяжних у справах, пов’язаних із усиновленням. Було акцентовано увагу на тому, що будь-яке рішення з цього питання має бути ретельно продуманим та враховувати системний підхід.
Тетяна Скрипка у підсумковому слові звернула увагу учасників: «Наше завдання — побудувати таку модель судового розгляду, яка буде професійною, оперативною і максимально орієнтованою на найкращі інтереси дитини. Саме тому ми підтримуємо перегляд обов’язкової участі присяжних у справах про усиновлення та внесення відповідних змін до процесуального законодавства».
Учасники заходу дійшли спільної думки, що нинішній формат інституту присяжних у справах усиновлення не забезпечує досягнення задекларованої мети підвищення легітимності судових рішень і не сприяє додатковому захисту прав дитини. Замість цього він породжує організаційні, процесуальні й часові ризики, що потребують відповідного врегулювання на законодавчому рівні.
Робоча група продовжуватиме розробку законодавчих ініціатив з акцентом на дотриманні принципу найкращих інтересів дитини та забезпеченні дієвого правосуддя.