Суспільне як інфраструктура довіри: ключові підсумки виїзного засідання Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики

11 лютого в офісі Національної суспільної телерадіокомпанії України відбулося виїзне засідання Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики. У центрі уваги були документування злочинів Російської Федерації проти медійників, стан Суспільного мовлення та його подальший розвиток в умовах війни й євроінтеграційних трансформацій.

До обговорення, окрім членів Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики, приєдналися голова Комітету з питань свободи слова Ярослав Юрчишин, керівництво Нацради з питань телебачення і радіомовлення, новообрані члени Наглядової ради Національної суспільної телерадіокомпанії України на чолі з головою ради Світланою Остапою, очільник Державного комітету телебачення і радіомовлення України Олег Наливайко, представники регіональних філій Суспільного, а також медіаексперти і журналісти.

Дискусія засвідчила: сьогодні Суспільне — це вже не просто медіакомпанія, а один із системних елементів національної стійкості, який працює на перетині інформаційної безпеки, демократії та міжнародної репутації України.

Учасники засідання відзначили, що незалежне суспільне мовлення є фундаментом демократичної держави та важливою передумовою руху України до Європейського Союзу. Завдяки розгалуженій регіональній мережі та високому рівню довіри аудиторії мовник забезпечує державі можливість комунікувати з громадянами «прямо, чесно і відповідально», а також протидіяти дезінформації.

Розвиток Суспільного визначений одним зі стратегічних завдань у Стратегії інформаційної безпеки України, а його поступ відзначають і європейські партнери — навіть попри обмеження, спричинені російською агресією.

Водночас масштаб компанії робить її і однією з найбільш уразливих до наслідків війни. Наразі у Суспільному працює близько 3 700 людей, із яких 166 проходять службу у Збройних силах України. Четверо працівників загинули, ще один майже чотири роки перебуває у російському полоні.

Мовник фактично став одним із ключових архіваторів доказів російських воєнних злочинів. Із квітня 2022 року до Офісу Генерального прокурора передано понад 4 300 матеріалів — відеосвідчень обстрілів, руйнування цивільної інфраструктури, репресій на окупованих територіях та катувань.

Журналістські розслідування вже допомагають встановлювати причетних до злочинів і сприяють винесенню судових вироків. Робота кореспондентів часто відбувається буквально на місцях ударів — нерідко вони прибувають одночасно з екстреними службами та навіть допомагають постраждалим.

Заступниця голови Комітету Євгенія Кравчук акцентувала увагу на системності атак Росії проти медіа: «Злочини проти медіажурналістів мають системний характер. Журналісти є особливою категорією для Російської Федерації, бо з одного боку це донесення правди, це фіксація воєнних злочинів».

Вона також повідомила, що відеосвідчення Суспільного планують використовувати для міжнародної адвокації, зокрема під час засідань Парламентської асамблеї ОБСЄ у Відні.

Однією з найгостріших тем стала необхідність перегляду підходів до захисту медійників у зоні бойових дій. За словами Євгенії Кравчук, російські військові цілеспрямовано атакують журналістів, навіть коли вони мають чітке маркування «PRESS».

«Росія цілеспрямовано влучає по людях, які марковані “преса”… Вони б’ють по шоломах, по жилетках, по маркованих автомобілях. Це означає, що ці регламенти мають бути змінені, і Україна має всі підстави підняти це питання на міжнародному рівні», — наголосив у своїй доповіді Голова Комітету Микита Потураєв.

У цьому контексті обговорюється розробка законодавчих механізмів, які дозволили б медіа легально закуповувати засоби захисту — від детекторів дронів до антидронових систем — та забезпечувати безпеку знімальних груп.

Голова Комітету Микита Потураєв також виступив за розширення правового трактування поняття «медійник», щоб захист поширювався не лише на журналістів, а й на інженерів, операторів і технічний персонал:

«Злочини проти свободи слова мають включати всі злочини проти працівників медіа. Ми бачимо, як вони цілеспрямовано намагаються вбити інженерів, техніків, операторів — всіх тих, завдяки кому існують сучасні медіа», — зазначив М. Потураєв.

Окрему увагу приділили імплементації European Media Freedom Act, який Україна має запровадити до грудня 2026 року.

«Наші зобов’язання — запровадити цей акт в українське законодавство до грудня 26-го року. Тобто це велика і важлива робота», — підкреслив Микита Потураєв.

За його словами, масштаб реформи може потребувати ухвалення кількох законів і означатиме глибоку трансформацію медійного ринку.

Війна безпосередньо зачепила інфраструктуру Суспільного: пошкоджено або зруйновано 24 об’єкти нерухомості у дев’яти регіонах. Лише у 2022–2024 роках збитки майну сягнули 24 млн грн. Найбільше постраждали філії у Херсоні, Харкові, Запоріжжі та Дніпрі; запорізька філія пережила шість прямих влучань.

Зафіксовані також тяжкі поранення працівників — від підривів на мінах до атак дронів. Окремою проблемою залишається житлове питання: у щонайменше 17 співробітників житло було знищене або пошкоджене. Компанія допомагає через профспілки та пропонує роботу в інших регіонах, однак можливості прямої фінансової підтримки обмежені бюджетним законодавством. Також кадрові ризики посилює мобілізація — частину висококваліфікованих фахівців неможливо швидко замінити через унікальність їхніх компетенцій.

Народний депутат України Микола Княжицький акцентував на необхідності адаптації до глобальної цифрової конкуренції: «Нам треба сильно думати, як ми мали би співпрацювати з OTT-платформами. Регуляція достатньо умовна і тут ми у достатньо нерівних умовах». За його словами, суспільне мовлення створене для громадян, тому держава має передбачити спеціальні механізми підтримки або винятки у відносинах із платформами доставки контенту.

Паралельно Суспільне розширює присутність у прикордонних і прифронтових регіонах, де вплив російського інформаційного продукту особливо відчутний: станом на кінець 2025 року діяло 47 дозволів на тимчасове радіомовлення у 34 населених пунктах, а також триває розрахунок нових частот. Реєстрація мовника як онлайн-медіа та розвиток цифрових платформ свідчать про системний перехід у нову модель споживання контенту.

Окремо під час розмови відзначили й безсумнівні здобутки. Копродукція сьогодні — це не лише про спільне виробництво, а й про довіру міжнародних партнерів, культурну дипломатію та впевнене входження України до глобального медіаринку. Створення першої безпечної цифрової платформи для дітей — зрозумілий, якісний продукт без реклами, що формує безпечний медіапростір для наймолодшої аудиторії. Розвиток міжнародної копродукції, яка вже стала одним із найпомітніших успіхів. Фільми «Куба і Аляска» та «Королеви радості» вже доступні для перегляду, ще чотири проєкти перебувають у виробництві. Саме ухвалення Закону України «Про медіа» відкрило Суспільному нові можливості для участі в міжнародних партнерствах, посилило присутність України у світовому культурному просторі та створило передумови для появи конкурентного українського контенту.

Заступниця голови Комітету Євгенія Кравчук виступила за включення медіа до стратегій відбудови України, наголосивши, що руйнування регіональних філій створює «інформаційні лагуни», які можуть бути використані ворогом. Ідеться не лише про інфраструктуру, а й про збереження інформаційної присутності держави у громадах.

Учасники обговорення одностайно дійшли висновку, що напади на медіа є частиною війни проти демократії, тоді як потужний суспільний мовник є гарантією інформаційного суверенітету України.

Водночас для повноцінного виконання цієї місії Суспільному потрібні не лише фінансування, а й швидші управлінські рішення, оновлення нормативно-правової бази, посилення соціальних гарантій для працівників та адаптація до цифрової реальності.

У сучасних умовах Суспільне — це вже не просто телеканал чи радіо. Це інфраструктура довіри, інструмент державної комунікації та один із фундаментів національної стійкості. І саме тому його розвиток дедалі більше стає питанням не медійної політики, а стратегічної безпеки держави.

Світлини: Національна суспільна телерадіокомпанія України