Ключові моменти засідання Комітету: деколонізація правового поля через уніфікацію мовних і технічних стандартів у правотворчій діяльності та підтримка дітей, постраждалих від збройної агресії РФ

12 січня відбулося чергове засідання Комітету, на якому було розглянуто низку важливих питань. Участь у заході взяли Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук, народні депутати України, заступник Керівника Офісу Президента України Ірина Верещук, представники керівництва Міністерства культури України, Міністерства соціальної політики, сім’ї та єдності України, а також представники центральних органів виконавчої влади, експерти й інші запрошені учасники.

Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук, як один з авторів законодавчих змін, представив масштабну ініціативу, покликану усунути наслідки радянської русифікації з українського законодавства. Ідея охоплює не лише оновлення термінології, а й розробку унікального національного шрифту, який буде використовуватись у державних документах. У своєму виступі він підкреслив, що сучасне українське законодавство нерідко виглядає як своєрідна «калька». Формально написане українськими словами, воно, однак, часто базується на логіці та граматичних конструкціях, притаманних російській мові. Такий підхід, за його словами, є проявом русифікації, що залишається помітною в законодавчій практиці.

Основні напрями:

оновлення правопису (після консультацій із Кабінетом Міністрів та науковими інституціями, фіналізація роботи над українським правописом очікується до 1 березня);

створення правничого глосарія (спільно з мовознавцями та юристами планується розробка єдиної бази термінів українського законодавства, мета якої позбутися канцеляризмів та русизмів, які десятиліттями вкорінювалися в юридичну практику через радянський вплив).

«Ми маємо 73 роки перебування під радянською окупацією, що зупинило розвиток української наукової та правничої мови», — підкреслив Руслан Стефанчук.

У постанові особливий акцент зроблено на візуальній ідентичності державних документів. Зокрема, народний депутат підкреслив, що недопустимо використовувати шрифти російського походження, наприклад, «Петербург» або «Іжиця», в офіційних актах і на державних відзнаках України. Постанова передбачає розробку та впровадження національного шрифту, що має стати символом суверенітету навіть у графічному виконанні законів. Комітет одностайно підтримав цю ініціативу, яка стане важливим кроком у зміцненні державної мови, формуванні автентичного правового поля України.

Також  Комітет рекомендував  підтримати законопроєкти, спрямовані на вдосконалення правового та соціального захисту дітей, які постраждали внаслідок збройної агресії російської федерації проти України

Проєкт Закону про внесення змін до Закону України «Про охорону дитинства» щодо підтримки дітей, які постраждали внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України (№ 14243), представлений народним депутатом України - головою підкомітету у справах сім’ї та дітей Тетяною Скрипкою, має на меті усунути правову колізію щодо надання статусу дітям, постраждалим внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України.

«На місцях діти стикаються з відмовами у наданні статусу дитини, постраждалої внаслідок збройної агресії, мотивуючи це тим, що вони вже мають інший статус — члена сім’ї загиблого захисника. Це неправильно і несправедливо», — наголосила депутатка. Як зазначила авторка законопроєкту, проблема виникла після ухвалення змін до Закону України «Про охорону дитинства» влітку минулого року.

За її словами, проблему намагалися вирішити роз’ясненнями Міністерства соціальної політики України, натомість на практиці вони не працюють. Саме тому прийнято було рішення остаточно врегулювати цю проблему шляхом запровадження відповідних норм на законодавчому рівні, пояснила Тетяна Скрипка.

Заступниця Керівника Офісу Президента України Ірина Верещук закликала підтримати законопроєкт. «Родини дійсно стикаються з проблемами на місцях. Цей закон потрібен, і він дозволить остаточно врегулювати питання статусу дітей, які постраждали», — підсумувала вона. Комітет рекомендував Парламенту за результатами розгляду прийняти у першому читанні законопроєкт № 14243  ухвалити за основу та в цілому.

Наступним Комітет розглянув урядовий законопроєкт про внесення змін до деяких законів України щодо соціального захисту та підтримки дітей, які постраждали внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України №14251, спрямований на узгодження положень законів у сфері соціального захисту та підтримки дітей, які постраждали внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України.

Законопроєктом пропонується, зокрема:

уніфікація визначень для понять «депортована дитина», «примусово переміщена дитина» та «дитина, яка постраждала внаслідок збройної агресії»;

оптимізація реєстрів (замість створення нового окремого Державного реєстру дані вноситимуться до Єдиної інформаційної бази про шкоду, завдану особистим немайновим правам фізичних осіб, яка діятиме як підсистема Єдиної інформаційної системи соціальної сфери;

поширення дії закону на правовідносини, що виникли з початку окупації (2014 рік);

забезпечення прав на компенсацію для осіб, які постраждали до повноліття, але не встигли отримати відповідний статус до набрання чинності новим законодавством.

«Є багато питань, які потребують серйозного доопрацювання — від термінології до вікових меж і фінансового забезпечення», — зазначила голова підкомітету у справах сім’ї та дітей Тетяна Скрипка. Учасники обговорення наголосили на важливості узгодження термінології з нормами міжнародного права, зокрема відповідно до положень Римського статуту та Женевських конвенцій.

Комітет ухвалив рішення рекомендувати Верховній Раді України прийняти законопроєкт № 14251 за основу, передбачивши його доопрацювання до другого читання з урахуванням висловлених на засіданні зауважень.

Окремо Комітет розглянув проєкт Закону про внесення зміни до статті 2 Закону України «Про державну підтримку та особливості функціонування дитячих центрів «Артек» і «Молода гвардія» щодо уточнення розміру земельної ділянки (реєстр. № 14342 від 29.12.2025), представлений народним депутатом України Олександром Завітневичем. Як зазначив співавтор, метою прийняття проєкту Закону є забезпечення можливості використання частини земельної ділянки дитячого центру «Молода гвардія» для створення та функціонування Військово-морського ліцею імені адмірала Володимира Безкоровайного. Необхідність ухвалення такого рішення зумовлена потребою посилення формування системної підготовки майбутнього офіцерського складу в закладі спеціалізованої освіти військового профілю - Військово-морського ліцею імені адмірала Володимира Безкоровайного.

Під час розгляду виникла значна кількість запитань щодо доцільності реалізації запропонованого рішення саме шляхом зменшення території державного дитячого центру «Молода гвардія», який має важливе соціальне, освітнє та оздоровче значення.

Після обговорення Комітет вирішив рекомендувати Верховній Раді України відхилити запропонований законопроєкт. Водночас, враховуючи важливість цього питання для суспільства та стратегічне значення центру, стає зрозумілою необхідність повернення до комплексного та продуктивного аналізу ситуації у спеціалізованому форматі. Цей підхід має передбачати залучення народних депутатів України, представників усіх зацікавлених сторін, а також відповідальних центральних і місцевих органів виконавчої влади з метою прийняття розробка збалансованого рішення, яке одночасно відповідатиме пріоритетним потребам дітей, враховуватиме державні інтереси й сприятиме виконанню ключових вимог у сфері безпеки й оборони України.

Прийнято рішення про виключення проекту Постанови про деякі питання статусу та засад діяльності державного підприємства «Парламентський телеканал «Рада» (реєстр. № 14268 від 28.11.2025, Кабінет Міністрів України) з проєкту порядку денного п’ятнадцятої сесії Верховної Ради України.

Затверджено План роботи Комітету на п’ятнадцяту сесію, в якому враховано пропозиції, висловлені на засіданні народними депутатами Іриною Констанкевич, Володимиром В’ятровичем і Миколою Княжицьким під час обговорення.

На завершення Комітет ухвалив рішення про створення робочих груп про захист прав дітей та батьків після розлучення, а також з опрацювання пакета законопроєктів, спрямованих на створення безбар’єрного цифрового середовища (про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення доступності аудіовізуальних медіа-сервісів (крім аудіальних медіа-сервісів) для осіб з інвалідністю (реєстр. № 14202), про цифрову доступність в Україні (реєстр. № 14278), про цифрову доступність цифрових ресурсів та електронних послуг (реєстр. № 14278-1).

Інформація оновлюється.