Микита Потураєв: У праві ЄС має бути чітке визначення дезінформації

Про це голова Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики, віцепрезидент Парламентської асамблеї ОБСЄ Микита Потураєв сказав під час роботи у Відні, де відбулася Перша додаткова нарада ОБСЄ, присвячена ролі медіа в умовах конфліктів і гуманітарних криз.

«По-перше, хочу наголосити, що DSA (Закон про цифрові послуги) та EMFA (Європейський акт свободи медіа) — це надзвичайно важливі законодавчі акти. Ми вже використали деякі їхні положення і зараз впроваджуємо ключові моменти у нашому законодавстві. Але будьмо відвертими, колеги: ми програємо цю боротьбу за правду, тому що повністю залежимо від платформ, які не контролюємо», — підкреслив голова Комітету. Йдеться про платформи, як-от Tik-Tok, X, Telegram.

«До речі, колеги, хочу звернути вашу увагу на те, що у праві ЄС або національних законодавствах немає чіткого визначення дезінформації. Це моя перша рекомендація — нарешті обговорити це та знайти точне визначення, бо ми не зможемо захистити себе від того, що навіть не можемо чітко визначити», — додав український політик.
Як зауважив Микита Потураєв, можливо, у ЄС і є позитивні сигнали співпраці, але Україна отримує лише негативні відповіді від соціальних платформ, які просто не зважають на національне законодавство.

«Кілька років тому ми погодились, що ці платформи не є медіа, оскільки вони не створюють контент. Але це помилка, колеги, тому що вони є медіа, оскільки вони модерують контент. Я працював у медіа більшу частину свого життя — від репортера до топменеджера, і знаю, що той, хто управляє контентом, насправді формує редакційну політику. Якщо ви управляєте контентом, ви — медіа. Вони контролюють наш інформаційний потік, наші інформаційні бульбашки. Я не підписувався на Ілона Маска чи Дональда Трампа в X, але що я бачу щоранку, відкриваючи цю платформу? Мільйони новин від них, які я не замовляв. Отже, це означає, що вони управляють контентом, а це означає, що вони є медіа. Вони повинні бути так само відповідальними, як і традиційні медіа», — сказав Микита Потураєв.

За його словами, мові ненависті не місце у соціальних платформах. «Традиційні медіа в Україні діють згідно з європейськими нормами, які ми імплементували в 2023 році. У нас немає мови ненависті, ми поважаємо соціальні групи. Але цього немає на соціальних платформах, і у нас немає механізму впливати на них. Тому моя остання рекомендація — нам варто розглянути можливість розширення застосування DSA та EMFA на країни, які не є членами ЄС, але які поділяють основні принципи ЄС і готові разом з країнами-членами ЄС боротися з дезінформацією».

Крім того, народний депутат України звернув увагу на медіаграмотність. У цьому питанні, безумовно, лідирує Фінляндія, але й вона стикається з ризиками у зв’язку з великим поширенням штучного інтелекту. Штучний інтелект використовують без будь-яких обмежень у Китаї та росії, і вони вже майстерно застосовують фінську, естонську, литовську, норвезьку та шведську мови. «Тому нам усім потрібно терміново почати рухатися в тому ж напрямі, в якому почала Фінляндія, тому що саме вона досягла найкращих результатів серед усіх країн. І знову ж таки, треба чесно сказати, що нам потрібно буде багато років, щоб досягти такого рівня медіаграмотності, і водночас ми будемо під постійними атаками з боку авторитарних режимів», — сказав голова Комітету.