20 листопада під патронатом Заступниці Голови Верховної Ради України Олени Кондратюк відбувся круглий стіл «Інституційний догляд чи сім’я? Чого насправді потребують діти?». Захід ініційовано Комітетом з питань гуманітарної та інформаційної політики і  Національним офісом дітей та молоді «ДІйМО» при Міністерстві соціальної політики України.

Саме 20 листопада 35 років тому була ухвалена Конвенція ООН «Про права дитини» — основний міжнародний документ, що зобов’язує держави гарантувати дітям їхні права, зокрема право на зростання в сімейному оточенні.

«Коли ми говоримо про процес, який пройшла Україна, — це шлях деінституалізації, тобто відмови від інтернатів, дитячих будинків на користь рідних і прийомних сімей, то, на мою думку, для України це зараз надважливо», — акцентувала Заступниця Голови Парламенту Олена Кондратюк. Політикиня підкреслила, що деінституалізація є однією з умов вступу України до Європейського Союзу, а можливості, які відкриваються для України в ЄС, якраз і є стратегічним майбутнім нашої держави, тому реформу треба завершувати.

Модераторка розмови — очільниця підкомітету у справах сім’ї та дітей Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Тетяна Скрипка принагідно повідомила, що в новому Законі України щодо протидії домашньому насильству та насильству за ознакою статі сільським та селищним радам надано право створювати прийомні сім’ї та дитячі будинки сімейного типу, а також врегульовано питання повноважень органів місцевого самоврядування з питань усиновлення.

Далі учасники круглого столу заслухали презентацію результатів дослідження «За зачиненими дверима: мрії дітей в інтернатних закладах», яку представив Кирило Невхода, Голова Офісу дітей та молоді «ДІйМО». «Це дослідження було ініційовано дітьми з інтернатів, які перейшли, зокрема, в сімейні форми виховання, а також випускниками інтернатів. Це те, що відчувають і говорять діти. За кожною цифрою — історія дитини», — сказав Кирило Невхода. За його словами, ті потреби, про які розповідають вихованці інтернатів, на жаль, досі не вирішені. Серед таких питань — невміння персоналу взаємодіяти з дітьми, недостатньо часу для індивідуальної взаємодії з дитиною, недостатній рівень емоційної підтримки та обмежене право вибору навіть у таких базових питаннях, як — що їсти та з ким гратися.

Крім того, на заході заслухали інформацію від Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Дмитра Лубінця. Протягом 2024 року Офіс Омбудсмана здійснив понад 600 моніторингових візитів щодо додержання прав дитини. Під час цих візитів було зафіксовано випадки замовчування або толерування порушення прав дитини: від незабезпечення гідних умов проживання до фізичного та емоційного насилля над дітьми. За словами представниці Уповноваженого з питань дітей Ірини Суслової, відповідальність за злочини проти дітей недостатня і потребує посилення. Ще одним кроком із комплексу дій для виправлення ситуації у сфері захисту прав дітей може стати збільшення заробітних плат для працівників соціальної сфери. Про це сказала Голова Координаційного центру з розвитку сімейного виховання та догляду дітей Ірина Тулякова.

Більш детально учасники круглого столу обговорили наставництво, яке є одним з інструментів підтримки розвитку дітей та молоді, що дозволяє розвивати їхні здібності, сприяти професійному самовизначенню, формувати практичні навички для адаптації до самостійного життя, а також отримання необхідних послуг у сферах освіти, соціального захисту, медичної допомоги та інших.

Наприклад, зараз Міністерство соціальної політики України реалізує проєкт із запровадження комплексної соціальної послуги з формування життєстійкості.

«На сьогодні практично всі області створили Центри життєстійкості, в яких тисячі людей вже отримали допомогу. На мою думку, Центри життєстійкості  — це своєрідний превентивний захід до подолання людиною кризової ситуації, в якій вона опинилась. Це спосіб  знайти опору і швидше включитися в життя. От таку ж опору від дорослих, на мою думку, повинні мати діти, які за долею опинились в інституційному закладі, молоді сім’ї», — прокоментувала Тетяна Скрипка.

За словами Міністерки соціальної політики Оксани Жолнович, сім’я допомагає дитині сформувати ті навички, завдяки яким дитина навчиться жити без супроводу. «Ми не завжди можемо знайти родину для всіх дітей, тому маємо виходити з того, що можемо. І наставництво — хороший інструмент», — сказала посадовиця.

Своїми практиками поділилась організація «КІДСЕЙФ», яка понад  25 років є лідером в розбудові інституту наставництва, має власні моделі і програми наставництва в Україні. Наталія Кравчук, Голова Філії «Кідсейв Інтернешнл» в Україні, розповіла, що знаковою ініціативою стала програма «Корпоративне наставництво. Шлях до успіху», яка ефективно впроваджується в державі ще з 2018 року. Програма отримала міжнародне визнання як одна з найкращих практик у досягненні цілей сталого розвитку. Також діє програма «Маленька мама», що допомагає молодим мамам вразливих категорій у вихованні дитини.

Зі словом виступили Павло Шульга, радник голови Миколаївської військової адміністрації, президент ГС «Асоціація наставництва для дітей та молоді», голова правління ГО «Світанок мрій», та Олена Шульга, президентка БФ «Дотик серця», тренерка національної програми наставництва. Як зазначила Олена Шульга, на рівні законодавства має бути врегульовано питання створення переліку категорій дітей, які потребують наставництва, розширити дію програми наставництва на молодих людей віком до 23 років, збільшити категорії наставництва та ін.

Заступник голови Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Павло Сушко зауважив, що проблеми, озвучені під час круглого столу, у полі уваги народних депутатів вже давно, зокрема детально опрацьовувались у ТСК з питань розслідування випадків та причин порушення прав дитини під час здійснення децентралізації повноважень з питань охорони дитинства, яку очолював парламентар.

Наприкінці заходу учасники події ще раз підкреслили:

► участь дітей та молоді у процесі формування політик держави та законодавства є важливим складником ухвалення обґрунтованих рішень, що стосуються їхніх прав (принцип «нічого про нас без нас»);

► варто передбачити створення робочих груп за участю дітей та молоді для підготовки законодавчих ініціатив, спрямованих на врегулювання проблем, порушених під час заходу.