31 жовтня засідання Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики розпочалось з питання про відбір кандидатур на посаду члена Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення за квотою Верховної Ради України.  Своє бачення нагальних завдань регулятора представили кандидати на посаду:

► Красноступ Ганна Миколаївна (обіймає посаду директора департаменту інформаційної політики та інформаційної безпеки Міністерства культури та стратегічних комунікацій України);

► Онопрієнко Максим Валентинович (виконує обов’язки члена Національної ради);

► Полієктова Ірина Юріївна (під час подання документів працювала на посаді начальника Комунального підприємства «Муніципальна телевізійна мережа» у місті Запоріжжя, а після звільнення з цієї посади (травень) очолила громадське об’єднання «Ділові жінки Запоріжжя», яке заснувало медіа «ДНК жінки»).

У межах повноважень Комітет перевірив документи, подані кандидатами, та рекомендував Парламенту розглянути питання про призначення на посаду члена Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення та внести зазначені кандидатури до списку для проведення рейтингового голосування.

Далі обговорили законопроєкти, спрямовані на посилення відповідальності за порушення законодавства про охорону культурної спадщини:

— проєкт Закону про внесення змін до Закону України «Про охорону культурної спадщини» та інших законів щодо вдосконалення механізмів захисту культурної спадщини та відповідальності за порушення законодавства про охорону культурної спадщини (реєстр. № 11459);

— проєкт Закону про внесення змін до Кримінального кодексу України та Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності за порушення законодавства про охорону культурної спадщини (реєстр. № 11458).

Внесення цих проєктів зумовлено важливими факторами: по-перше, росія — часто цілеспрямовано — нищить об’єкти культури, нехтуючи міжнародним гуманітарним правом; по-друге, серйозної уваги потребують об’єкти культурної спадщини, які уже на межі руйнування чи утримуються в неналежному стані, проте перебувають в приватній власності, тому держава не має достатньо важелів для їхнього збереження.

Законопроєкти рекомендували Верховній Раді України ухвалити за основу. Оскільки Комітет отримав до них суттєві пропозиції, акти буде доопрацьовано з урахуванням статті 116 Регламенту.

За основу і в цілому проголосували за проєкт про внесення змін до розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо державної підтримки кінематографії в Україні (реєстр. № 12103). Автори акта пропонують продовжити норму, якою передбачено «звільнити на період дії воєнного стану та 12 місяців після його припинення чи скасування від оподаткування податком на додану вартість відповідних операцій, пов’язаних з виробництвом, розповсюдженням, зберіганням і демонструванням фільмів». Зокрема, це стосується фільмів, адаптованих для осіб з порушеннями зору чи слуху. Закон має на меті підтримати галузь кінематографії, що значно постраждала під час повномасштабного російського вторгнення.

Також Комітет затвердив низку рішень:

► Рішення за результатами виїзного засідання до Волинської області 12-13 липня 2024 року.

► Рішення за результатами виїзного засідання до м. Полтави та м. Харкова 17-18 жовтня 2024 року.

► Рекомендації слухань у Комітеті на тему: «Стан виконання законодавства про свободу совісті та діяльність релігійних організацій в частині захисту національної безпеки України та підготовка до імплементації Закону України «Про захист конституційного ладу у сфері діяльності релігійних організацій».

Окремо на наступному засіданні запланували розглянути узагальнений фактаж за результатами форуму «Культурна децентралізація: виклики та перспективи реформи. Відновлення громад через культуру».

Запитали інформацію від Міністерства культури та стратегічних комунікацій щодо реакції органу та реакції ЮНЕСКО на атаку росії, внаслідок якої серйозно пошкоджено Держпром у Харкові. Передусім Комітет цікавлять конкретні дії, які вже зроблено чи планується зробити надалі.