На засіданні Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики розглянули законопроєкт щодо регулювання діяльності платформ спільного доступу до інформації, через які поширюється масова інформація
29 серпня 2024, 13:33
29 серпня Комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики розглянув проєкт Закону про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання діяльності платформ спільного доступу до інформації, через які поширюється масова інформація (реєстр. № 11115).
Документ представив перший автор, народний депутат Микола Княжицький. За словами парламентаря, проєкт пропонує досить неагресивне регулювання платформ спільного доступу до інформації (серед них — телеграм). Це регулювання не передбачає блокування, санкцій для користувачів, деанонімізації каналів або порушення кримінальних справ за будь-що. Ключові тези акта можна звести до двох основних принципів:
1) платформа має забезпечити комунікацію з українською владою (регуляторними органами) щодо дотримання законодавства;
2) платформа має підтвердити свою безпечність для наших громадян, і передусім відсутність серед власників умовного ФСБ, інших російських урядових структур та громадян країни-агресора.
Обумовлено все це необхідністю захисту національної безпеки. «Так сталось, що такі платформи випадають з-під дії чинного законодавства. Згадуються вони лише побічно в Законі України "Про медіа", але без будь-яких правил для їхньої діяльності. Фактично телеграм працює в сірій зоні законодавства. Як наслідок, це дозволяє використовувати його в операціях проти України — від інформаційних операцій, щоб зламати опір українців агресії, і до прямого збору та використання чутливих державних даних і персональних даних громадян у збройній агресії», — сказав Микола Княжицький.
З огляду на потребу уточнення окремих положень проєкту у зв’язку з новими обставинами та суспільним запитом, Комітет вирішив напрацювати нову редакцію законопроєкту на основі положень документа № 11115. Для цього буде створено відповідну робочу групу. «Я переконаний, що ми спільно зможемо знайти адекватні відповіді на всі складні питання та напрацювати дієвий законопроєкт», — наголосив голова Комітету Микита Потураєв.
За пропозицією заступниці голови Комітету Євгенії Кравчук, при підготовці комітетського законопроєкту робоча група має зважати на відповідні положення права ЄС і долучити до роботи Міністерство цифрової трансформації України.
Крім цього, у рішенні Комітету буде зафіксовано, що законопроєкт повинен бути зареєстрований у Верховній Раді України до кінця вересня 2024 року.
Також Комітет рекомендував Парламенту ухвалити за основу і в цілому проєкт Закону про внесення змін до Закону України «Про охорону культурної спадщини» щодо забезпечення рівних умов участі громадських об’єднань в охороні культурної спадщини (реєстр. № 11438).
Законопроєктом, зокрема, пропонується реалізувати принцип рівності перед законом громадських об’єднань та увідповіднити до Закону України «Про громадські об’єднання» перелік організаційно-правових форм громадських об’єднань, що можуть брати участь в охороні культурної спадщини.
Ще два проєкти, щодо яких Комітет не є головним, підтримано з пропозиціями Комітету. Це проєкт Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності та майданчиків для паркування транспортних засобів (реєстр. № 10308) і проєкт Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення планування використання земель (реєстр. № 11169).
У планах Комітету є й низка виїзних засідань, найближчі з
них — у Чернігівській, Полтавській та Харківській областях.