Комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики висловлює занепокоєння щодо інформаційної кампанії із дискредитації Національної суспільної телерадіокомпанії України (далі — НСТУ).

Так, протягом останніх двох тижнів у публічній площині лунають неаргументовані коментарі громадських та посадових осіб щодо неефективної діяльності Суспільного мовника, недоцільності його бюджетного фінансування, а також заклики позбавити НСТУ вечірнього слота у Загальнонаціональному інформаційному телемарафоні «Єдині новини».

Зважаючи на такі заяви, Комітет зазначає:

Суспільне — це медіахолдинг з великою кількістю активів (телебачення, радіо, цифрові платформи та мобільні додатки). До нього входять:

—  загальнонаціональні телеканали: «Перший», «Суспільне Новини», «Суспільне Культура», «Суспільне Спорт», а також мережа з 24 місцевих / регіональних каналів;

— радіостанції з найбільшою регіональною мережею: «Українське радіо», «Радіо «Промінь», «Радіо «Культура», «Радіоточка». Радіостанції Суспільного можна слухати мовами національних спільнот у мобільному застосунку;

— 204 сторінки в соцмережах та на платформі «YouTube», а також 231 сторінка на подкаст-платформах. Суспільне є в соцмережах Telegram, Facebook, Instagram, Viber, Twitter / Х, TikTok та має мобільні додатки.

Суспільний мовник працює в інтересах усіх громадян, оскільки його робота оплачується з їхніх податків. Відповідно до ч. 2. ст. 3 до Закону України «Про суспільні медіа», забороняється втручання державних органів та органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, а також недержавних організацій у діяльність НСТУ з метою встановлення цензури, попереднього контролю та незаконного впливу на зміст інформації, що поширюється Суспільним медіа України.

Згідно з результатами соціологічного дослідження «Барометр довіри до новин Суспільного», понад третина населення України споживає новини Суспільного. Дослідження демонструє, що під час повномасштабного вторгнення довіра до Суспільного мовника зросла з 60,5% у 2020 р. до 86% у 2023 р. Після запуску цілодобового інформаційного марафону «Єдині новини #UA разом» моніторинги дотримання стандартів показують, що серед усіх мовників саме Суспільне має найменшу кількість порушень та найбільш збалансовано надає слово представникам усіх політичних фракцій у Верховній Раді України.

У штаті АТ «НСТУ» працює 3665 працівників по всій Україні на двох центральних телеканалах, трьох каналах радіо, понад 20 філіях і на диджитал-платформах. З них заброньованих працівників (здебільшого це ті, хто виробляє інформаційний контент і технічно підтримує виробництво) —  405. Тобто трохи більше ніж 11 відсотків, що не є високим показником для підприємства критичної інфраструктури.

З 1,5 млрд грн, якими Держбюджет фінансує Національний телемарафон, Суспільне жодних коштів не отримує, а виробляє свій слот в телемарафоні «Єдині новини #UA разом» власним коштом.

Голова та всі члени наглядової ради Суспільного мовника працюють безоплатно. Ця норма закріплена ст. 8 Закону України «Про суспільні медіа в Україні».

Існування Суспільного — обов’язок України перед нашими міжнародними партнерами та одна з передумов вступу України до Європейського Союзу. Реформа Суспільного почалась одразу після Революції Гідності, коли у 2014 році було прийнято Закон України «Про Суспільне телебачення і радіомовлення України» (нині — «Про Суспільні медіа України»). Саме в його нормах були закріплені гарантії інституційної, фінансової та редакційної незалежності мовника.

Успіх трансформації державного медіа в Суспільне неодноразово відзначали у Раді Європи, Європейській комісії, USAID та інших міжнародних організаціях.

Відповідно дискусії про нефінансування та доцільність існування Суспільного мовника дорівнюють сумнівам у необхідності виконання міжнародних зобов’язань України, що є дуже небезпечним в часи, коли держава розраховує на міжнародну воєнну і макрофінансову допомогу.

Крім того, в усі роки своєї діяльності Національна суспільна телерадіокомпанія України не отримувала державне фінансування в повному обсязі. І такий тиск на Суспільне, яке дотримується журналістських стандартів, працює якісно і незалежно навіть в умовах недофінансування, яке випускає багато надактуального просвітницького та культурного контенту, журналісти якого, незважаючи на безпекові ризики, залишались працювати у прифронтових територіях у перші місяці вторгнення, дає підстави вважати дискредитацію НСТУ цілеспрямованою інформаційною кампанією. Комітет вбачає в інформаційній атаці небезпечну тенденцію, що грає на руку державі-агресорці і створює ризики для євроінтеграції України.

Комітет Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики звертається до всіх органів влади та посадових осіб щодо неприпустимості тиску на Суспільне мовлення і поширення неправдивої інформації про роботу НСТУ.

Комітет закликає представників органів влади та громадськість сприяти роботі Суспільного мовника й обстоювати для нього необхідне фінансування, передбачене законом.