26 березня 2024 року Проєкт Ради Європи «Захист свободи слова та свободи медіа в Україні» разом з Комітетом Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики і Національною Радою України з питань телебачення та радіомовлення провели круглий стіл на тему: «Вдосконалення Закону України "Про медіа" та Закону України "Про рекламу": слабкі місця і можливі зміни».

Очільник Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв повідомив, що проєкти можливих змін до Закону України «Про медіа» та Закону України «Про рекламу» сформовані на основі пропозицій як самих медійних та рекламних індустрій, так і медіарегулятора, експертного середовища тощо. «Хочу підкреслити, що у Комітеті нема на сьогодні офіційної позиції. Ми хочемо, щоб ці зміни пройшли повний цикл публічної політики. За європейськими стандартами», — сказав Микита Потураєв. На думку політика, доцільно перед реєстрацією пропозицій як законопроєктів надіслати їх на погодження в Єврокомісію.

«Ми маємо хороший закон, який вже почав втілюватися. І зараз вже розуміємо, які речі працюють адекватно, які, ймовірно, потребують покращення, а які потребують суттєвого заглиблення. Тут ми більше як реципієнти: отримуємо інформацію від тих, хто грає на ринку, регулює, взаємодіє, для того, щоб створити умови…, щоб наші громадяни під час війни мали кілька забезпечених прав і свобод. Це право на повноцінну і якісну — але водночас захищену від пропаганди, дезінформації — інформаційну картинку, право бути почутим, право на власну позицію...» — зазначив голова Комітету з питань свободи слова Ярослав Юрчишин.

Заступниця голови Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Євгенія Кравчук звернула увагу на  низку норм Закону «Про медіа», які запрацюють з 31 березня 2024 року. Це, зокрема, норми щодо захисту дітей від шкідливого контенту та щодо частки європейського продукту в програмній сітці українських мовників. «Практику їх застосування ми також будемо детально аналізувати на наступних етапах роботи», — зауважила народна депутатка.

У першому блоці про пропозиції до Закону України «Про медіа» учасники обговорення заслухали інформацію щодо тем:

— співрегулювання, реформа публічних аудіовізуальних медіа;

— Суспільний мовник та питання корінних народів, наглядової ради, реклами;

— контентні обмеження, процедура проведення конкурсу на посади членів регулятора;

— внесення змін до Реєстру суб’єктів у сфері медіа, реєстрація НПА регулятора в Міністерстві юстиції України та інші важливі пропозиції.

Катерина М’ясникова, виконавча директорка Національної асоціації медіа, розповіла, що потребують уточнення норми щодо участі об’єднань суб’єктів в заснуванні органів спільного регулювання (ОСР), норми статуту ОСР, потребує розширення предмет спільного регулювання. Зокрема, має бути відповідальне використання систем штучного інтелекту у сфері медіа.

Голова Наглядової ради НСТУ Світлана Остапа, презентуючи тему Суспільного мовника, поінформувала, що робоча група напрацювала редакцію змін, які дають можливість зафіксувати кількість загальнонаціональних каналів, щодо яких держава матиме гарантійні зобов’язання. Йдеться про канали, передбачені статтею 5 Закону «Про суспільні медіа України».

У блоці щодо пропозицій із вдосконалення Закону України «Про рекламу» розглянули теми: маркування реклами, інформація про діяльність органів державної влади як окрема категорія, уніфікація формату обов’язкових застережень, крок до розробки правил використання систем штучного інтелекту в рекламі, усунення неузгодженостей між загальними та спеціальними нормами закону.

Тут також порушили тему штучного інтелекту. «Пропонується віднести до сфери спільного регулювання використання штучного інтелекту як в медіа, так і в рекламі, яка розміщується в медіа. Водночас необхідно також передбачити, що питання використання штучного інтелекту на інших носіях, не в медіа, наразі варто віднести до сфери саморегулювання», — сказала заступниця директора з правових питань Publicis Groupe Ukraine  Олена Андрієнко.

Крім того, є пропозиції щодо уніфікації термінології про недискримінацію, уніфікації формату обов’язкових застережень, усунення неузгодженостей між загальними і спеціальними нормами щодо певних категорій товарів тощо.

Програмна менеджерка/радниця Проєкту «Захист свободи слова та свободи медіа в Україні» Лейла Жданова принагідно повідомила, що Рада Європи готова надати експертизу до згаданих законопроєктів, якщо такі будуть ініційовані.

Запрошуємо подавати свої пропозиції щодо змін до Закону України «Про медіа» та Закону України «Про рекламу» на email: k_kult@rada.gov.ua (пропозиції приймаються до 8 квітня 2024 року)

Матеріали круглого столу можна переглянути на сайті.

Комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики дякує за модерування заходу члену Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення Олександру Бурмагіну, а також Проєкту Ради Європи «Захист свободи слова та свободи медіа в Україні», під егідою та в супроводі якої вже декілька років, від початку роботи над законопроєктом про медіа, відбуваються публічні консультації щодо медіареформ.

Захід підтримується проєктом «Захист свободи слова та свободи медіа в Україні» (SFEM-UA), який реалізовується Відділом Ради Європи зі співробітництва з питань свободи слова у рамках Плану дій Ради Європи для України «Стійкість, відновлення та відбудова» (2023-2026 рр.)