12 березня Комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики на своєму засіданні розглянув проєкт Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення механізму запобігання та протидії домашньому насильству та насильству за ознакою статі (реєстр. № 10249). Під час обговорення законопроєкту заслухали Міністерку соціальної політики України Оксану Жолнович.

З метою приведення національного законодавства у відповідність до Стамбульської конвенції законопроєктом пропонується:

1) виключити випадки домашнього насильства та насильства за ознакою статі зі сфери  застосування медіації (зміни до Закону України «Про медіацію»); 

2) доповнити перелік підстав за якими може бути пред’явлений позов про розірвання шлюбу протягом вагітності дружини та протягом одного року після народження дитини, а також недопущення застосування заходів щодо примирення у випадку, коли один із подружжя вчинив домашнє насильство;

3) внести зміни до переліку суб’єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії насильству за ознакою статі;

4) внести зміни до переліку суб’єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству;

5) розмежувати повноваження між Міністерством соціальної політики України та Національною соціальною сервісною службою України у сфері запобігання та протидії домашньому насильству та насильству за ознакою статі;

6) замінити назву «державна установа „кол-центр з питань запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей”» (далі — кол-центр) на назву «спеціалізована „гаряча лініяˮ з питань протидії торгівлі людьми, запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі, зокрема сексуальному, пов’язаному зі збройним конфліктом, та насильству стосовно дітейˮ».

«Одразу хочу сказати, що цей законопроєкт, відповідно до листа Віцепрем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольги Стефанішиної, визначений Урядом як законопроєкт, спрямований на виконання рекомендацій Європейської Комісії, представлених у Звіті про прогрес України в межах Пакету розширення Європейського Союзу 2023 року, тобто євроінтеграційний», — наголосила голова підкомітету у справах сім’ї та дітей Тетяна Скрипка.

Комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики підтримує основну ідею законопроєкту щодо удосконалення механізму запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі у зв’язку з ратифікацією Стамбульської конвенції. Водночас окремі положення законопроєкту викликають застереження. Так, на думку Комітету, є сумнівною пропозиція законопроєкту щодо перейменування «кол-центру з питань запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей» на «спеціалізовану „гарячу лініюˮ з питань запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі, зокрема сексуальному, пов’язаному зі збройним конфліктом, та насильству стосовно дітей». «Кол-центр — це державна установа, що має територіальні відділення в усіх регіонах України. Це служба допомоги тим, хто потерпає від домашнього насилля, насилля над дітьми. А урядовий контактний центр   — це центр прийняття і обробки звернень громадян. Тож повноваження цих двох суб’єктів дуже різняться», — прокоментувала Тетяна Скрипка.

Погоджується Комітет із зауваженнями Комітету з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій України та Головного науково-експертного управління щодо відсутності визначеності поняття «сексуальне насильство, пов’язане зі збройним конфліктом» та недоцільності його використання у Законі України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» й ін.

З урахуванням проведеного обговорення, Комітет рекомендував Верховній Раді України проєкт Закону України за реєстр. № 10249, поданий Кабінетом Міністрів України, ухвалити за основу із вилученням норм, що стосуються «кол-центру». Комітет готовий доопрацювати проєкт до другого читання з урахуванням частини першої статті 116 Регламенту Верховної Ради України.

Далі обговорили проєкт Закону про внесення змін до статті 212 Сімейного кодексу України щодо визначення осіб, які не можуть бути усиновлювачами (реєстр. № 10298). Внесення змін пропонується за двома напрямками. Перший напрямок обумовлено збройною агресією росії. Його суть в тому, щоб не допустити усиновлення дітей особами, що ставлять під загрозу право України на незалежність. Тобто необхідно унеможливити передання дітей на виховання особам, притягнутим до відповідальності за колабораційну діяльність, та особам, що підривають національну безпеку України. Другий напрямок пов'язаний з явищами домашнього насильства та насильства за ознакою статі. Сьогодні особа, що вчинила домашнє насильство та була притягнута до кримінальної відповідальності за статтею 126-1 Кримінального кодексу України, не може бути усиновлювачем. Але більшість випадків домашнього насильства та насильства за ознакою статі кваліфікують як адміністративні правопорушення. Виникає ризик, що дитина буде передана на виховання до особи, яка піддавалась адміністративному стягненню за вчинення домашнього насильства або насильства за ознакою статі. Держава не має права ризикувати життям та здоров’ям дитини, передаючи її на виховання кривднику.

Комітет рекомендував Верховній Раді України проєкт Закону за реєстр. № 10298 прийняти за основу.

Також за основу з пропозиціями Комітету рекомендували ухвалити проєкт Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення виконання Україною Конвенції про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей (реєстр. № 10176).

Проєкт Закону про ратифікацію Конвенції Ради Європи про спільне кінематографічне виробництво (переглянутої) (реєстр. № 0236) рекомендували Українському Парламенту підтримати за основу та в цілому.

Серед інших питань розглянули діяльність Державної служби України у справах дітей. На засіданні заслухали новопризначеного керівника Держдіти Петра Добромільського. «Маю декілька програм, які б хотілося масштабувати на всю Україну. Важливо максимально приділити увагу сфері усиновлення та популяризації усиновлення… Є питання щодо діяльності служб і в областях, і в районах. У територіальних громадах є питання з кадрами. Багато роботи щодо дітей, які перебувають за кордоном»,  — сказав посадовець.

«Поважаю Петра Петровича за його позицію, що він розуміє, що має захищати дітей. Не надавати послуги, а саме захищати. Подобається те, що людина прийшла з регіону і реально розуміє, з чим треба буде працювати. Це також важливий момент», — підкреслив заступник голови Комітету Павло Сушко.

Народні депутати висловили сподівання у плідній співпраці з очільником Державної служби у справах дітей.

Наприкінці засідання розглянули стан виконання Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» в частині реалізації права сімей на отримання одноразової натуральної допомоги «пакунок малюка» (або грошової компенсації замість такої допомоги) та стан реалізації інших програм захисту прав дітей. Парламентарі озвучили проблеми, які виникли в регіонах з отриманням натуральної допомоги, та звернулись до Міністерства з проханням надати більш детальну інформацію щодо усунення недоліків, які були зазначені у Звіті Рахункової палати України.