18 листопада 2022 року Комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики розглянув проєкт Закону про внесення змін до Прикінцевих положень Сімейного кодексу України (щодо окремих питань влаштування та перебування дитини в сім’ї патронатного вихователя під час періоду дії воєнного стану) (реєстр. № 7443), підготовлений до другого читання.

Акт врегульовує такі питання:

1) подовження терміну перебування дитини в патронатній сім’ї на період дії воєнного стану (сьогодні цей термін становить 3 або 6 місяців);

2) влаштування до патронатної сім’ї дітей до 5 осіб, зокрема і тих, які не пов’язані родинними зв’язками;

3) подовження або закінчення терміну договору про патронат у тому разі, якщо патронатна сім’я виїхала за кордон.

До другого читання було враховано 10 із 16 поданих пропозицій до проєкту Закону. За результатами обговорення Комітет рекомендував Верховній Раді ухвалити його в цілому.

У зв’язку із втратою актуальності предмета законопроєкту про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення використання державної мови в паспортах громадян України, які видані у формі книжечки (реєстр. № 8106), Комітет не включав його до порядку денного.

Комітет також підтримав проєкт Закону, щодо якого він не є головним, про заборону використання джерел інформації держави-агресора або держави-окупанта в освітніх програмах, в науковій та науково-технічній діяльності (реєстр. № 7633). «Цей закон передусім про те, щоб наша наука черпала основу з міжнародних видань, а не з російських. Щоб ми були в глобальному світі, йшли в ногу зі світом, а не з росією», — зазначила народна депутатка України, співавторка законопроєкту Наталія Піпа. Документом передбачено 5 років перехідного періоду.

У «іншому» учасники засідання заслухали голову Державної архівної служби Анатолія Хромова на тему державних архівів України в умовах війни (загрози, втрати, оптимізація роботи). Голова підкомітету з питань культури Микола Княжицький запропонував додатково провести слухання у Комітеті щодо зазначеного питання.

Крім того, за участі представників профільних відомств розглянули ресурсний стан (частоти, передавачі, електроенергія, фінанси, контент) українського телерадіомовлення в умовах війни та забезпечення конституційного права громадян на тимчасово окупованих територіях, у районах ведення бойових дій та у прифронтових регіонах України на доступ до офіційної інформації про події в Україні та світі. «Ця проблема у нас була давно, ще до початку повномасштабної агресії російської федерації. Зараз це питання, звичайно, загострилося. Як повідомляють члени Комітету, які бувають на прифронтових територіях, та й інші депутати Парламенту, громадськість, нашого мовлення фактично немає на звільнених територіях Харківської, Херсонської областей. Для того, щоб «ми» там були,  треба відновлювати сигнал: якщо наші передавачі і підвіси знищені, їх треба поновити, треба підіймати потужність сигналу.  По-друге, треба глушити ворожі передавачі. Третій пункт — це радіоелектронна боротьба України», — акцентував на початку обговорення голова Комітету Микита Потураєв. «Коли йде деокупація, потрібно зважати на те, що люди на звільнених територіях не мають зв’язку, тобто не мають доступу до новин. На радіо вони можуть чути лише російське мовлення», — зі свого боку додав заступник голови Комітету Павло Сушко.

Аудіозапис засідання можна переслухати на сайті Комітету: https://bit.ly/3tDZlsi