«Закон про медіа: ухвалення на часі. Необхідно синхронізувати наше законодавство із європейським», — наголошують у Комітеті з питань гуманітарної та інформаційної політики

Комітет
15 липня 2022, 13:43

В ефірі національного марафону «Єдині новини» Перша заступниця Голови Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Ірина Констанкевич розповіла, чому ухвалення законопроєкту про медіа (реєстр. № 2693-д, доопрацьований у Комітеті) є нагальним та яких додаткових змін потребує.

«Законопроєкт про медіа  — один із найскладніших, які розглядав Комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики. Ще в липні 2020 року Комітет подав компромісний доопрацьований варіант проєкту Закону, але досі він не розглядався у Парламенті. Незважаючи на актуальність, окремі його норми потрібно переглянути у контексті нових загроз і викликів, спричинених повномасштабною війною», — зазначила Ірина Констанкевич.

За її словами, поза сумнівом те, що закон про медіа має бути.  «Перше — це вимога часу. Усе медійне законодавство є застарілим, і точкове оновлення не відповідає суспільним запитам.  Друге — адаптація до вимог ЄС. Україна отримала статус кандидата у ЄС, необхідно синхронізувати наше законодавство з європейським. Директиви Європейського Союзу про аудіовізуальні медіапослуги потрібно впровадити у законодавство. Третє — повномасштабна війна. У цих умовах необхідно прописати додаткові норми», — пояснила політикиня та ще раз акцентувала, що задля виконання вимог з боку України як кандидата на вступ в члени ЄС потрібно якнайшвидше ухвалити новий закон про медіа.

Нагадаємо, Україна має міжнародні зобов’язання щодо імплементації у національне законодавство норм Директиви Європейського парламенту та Ради 2010/13/ЄС про аудіовізуальні медіапослуги від 10 березня 2010 року зі змінами, внесеними Директивою (ЄС) 2018/1808 від 14 листопада 2018 року, тобто повинна закріпити на рівні закону оновлений комплекс правових норм у галузі аудіовізуальних медіа, який би відповідав європейським стандартам та сучасному рівню технологічного розвитку, реформував державне регулювання галузі, визначив ефективні та сучасні інструменти захисту прав споживачів на вільне отримання інформації, а також встановив чіткі прозорі правила щодо обмеження шкідливого контенту.

Варто зауважити, що у межах підготовки законопроєкту про медіа до повторного першого читання профільний Комітет розглянув і узагальнив величезний масив зауважень і пропозицій, отриманих за наслідками публічної експертизи. Комітет у січні - березні 2020 року, реагуючи на широкий суспільний резонанс, викликаний реформою медійного законодавства, провів серію зустрічей, круглих столів, конференцій з представниками медійної індустрії, журналістами, видавцями, правниками, представниками професійних асоціацій і громадських організацій, під час яких було обговорено найбільш дискусійні положення законопроєктів.

Крім цього, свого часу законопроєкти були направлені на експертизу до Ради Європи. У березні 2020 року в режимі відеоконференції відбулося триденне детальне обговорення законопроєктів про медіа з експертами Ради Європи за участі членів Комітету та членів робочої групи.

Наразі проєкт Закону про медіа (реєстр. № 2693-д від 02.07.2020), доопрацьований Комітетом, очікує на розгляд у першому читанні з урахуванням уточнень, схвалених Комітетом і викладених у висновку від 14 липня 2020 року.

Водночас Комітет вважає, що доопрацьована редакція проєкту потребує «ревізії» у зв'язку зі змінами, які були внесені впродовж двох років до Закону України «Про телебачення і радіомовлення», Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні», Закону України «Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення». Крім того, війна, розв'язана Росією проти України, важливою складовою якої є інформаційна агресія, диктує необхідність внесення до законопроєкту відповідних запобіжних норм.