15 червня 2022 року Комітет з питань з питань гуманітарної та інформаційної політики розглянув та рекомендував Парламенту ухвалити в цілому та за основу проєкт Постанови про звернення Верховної Ради України до Комітету ООН з прав людини, Комітету ООН з прав дитини, Міжнародного суду ООН в Гаазі, Верховного комісара ООН у справах біженців про порушення Російською Федерацією міжнародних договорів та конвенцій та про неприпустимість передання дітей — громадян України, викрадених та примусово вивезених до держави-агресора, інших країн або в межах окупованих територій України, в сім’ї російських громадян (реєстр. № 7450).

 Нехтуючи всіма нормами міжнародного права — передусім Женевською конвенцією про захист цивільного населення під час війни ­ — Російська Федерація примусово депортувала на свою територію мільйони громадян України, серед яких є діти, зокрема сироти та діти, позбавлені батьківського піклування. Ба більше, президентом Російської Федерації підписано Указ про набуття у спрощеному порядку російського громадянства дітьми-сиротами з України.

У таких умовах Комітет вважає за необхідне від імені Верховної Ради України звернутися до авторитетних інституцій з вимогою невідкладно вдатися до рішучих кроків для захисту дітей — громадян України та повернення їх на підконтрольні Україні території.

Другим питанням порядку денного народні депутати обговорили проєкт Закону про внесення змін до деяких законів України щодо встановлення обмежень на ввезення та розповсюдження видавничої продукції, що стосується держави-агресора, Республіки Білорусь, тимчасово окупованої території України (реєстр. № 7459).

Документ розроблено у співпраці народних депутатів із експертним середовищем та представниками виконавчої влади.

Ключовими цілями проєкту є заборона імпорту видавничої продукції з держави-агресора — Російської Федерації, тимчасово окупованих нею територій України та з Республіки Білорусь, посилення законодавчих обмежень щодо ввезення і розповсюдження видавничої продукції антиукраїнського змісту, недопущення руйнівного впливу Росії на український книжковий ринок зсередини.

Згідно із законопроєктом, для видань, надрукованих мовою держави-агресора, що ввозяться з інших країн, запроваджується дозвільний порядок ввезення, який досі діяв для видань, що ввозяться з Російської Федерації. Метою дозвільної процедури є контроль відповідності цих видань вимогам законодавства України, насамперед — перевірка їхнього змісту на наявність антиукраїнської пропаганди.

Забороняється випуск, ввезення, розповсюдження в Україні книжкових видань, що містять твори авторів — громадян Російської Федерації. Ця заборона не поширюватиметься на книги, видані в Україні до 1 січня 2023 року.

В Україні з 1 січня 2023 року книжки повинні видавати українською мовою, мовами корінних народів України і офіційними мовами Європейського Союзу. Книжки іншими мовами можуть видаватися і розповсюджуватися, якщо вони видані мовою оригіналу. Перекладна література має видаватися і розповсюджуватися в перекладах на українську мову або будь-яку офіційну мову Європейського Союзу чи мову корінного народу України.

Комітет рекомендував Верховній Раді України ухвалити цей законопроєкт за основу та в цілому.

Також учасники засідання більшістю голосів підтримали в редакції Комітету проєкт Закону про внесення змін до деяких законів України щодо  діяльності друкованих засобів масової інформації (реєстр. № 7439). Актом передбачено права Міністерства оборони України на створення власного друкованого засобу масової інформації. «Такий додатковий канал комунікування, як друковане видання, є дуже потрібним для армії, адже є місця де утворився так званий інформаційний вакуум, де відсутній мобільний зв’язок», — прокоментував полковник Збройних Сил України Олександр Мотузяник.

Крім того, народні депутати затвердили Рекомендації за результатами слухань у Комітеті 30 травня 2022 року на тему: «Про загрози національній безпеці України, пов’язані з діяльністю релігійних організацій, що мають керівні центри на території держави – агресора».

Зокрема, Комітет закликає органи державної влади:

1.    засудити позицію Московського Патріарха Кирила, священнослужителів і представників Російської Православної Церкви, які підтримали військову агресію Російської Федерації проти України, а також доктрину «русского міра», яку протягом багатьох років пропагує Російська Православна Церква і яка стала одним з ідейних виправдань такої війни;

2.    застосувати персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) проти Російської Православної Церкви та інших пов’язаних з нею юридичних осіб;

3.    внести необхідні зміни до чинного законодавства, спрямовані на  прозорість організаційної, фінансово-економічної та освітньо-інформаційної діяльності релігійних організацій (об’єднань), які входять до структури (є частиною) релігійної організації (об’єднання), керівний центр (управління) якої знаходиться за межами України в державі – агресорі;

4.    ініціювати запровадження санкцій стосовно іноземних громадян, які є релігійними діячами та поширюють дискурси, спрямовані на виправдання збройної агресії Російської Федерації проти України;

5.    створити Тимчасову слідчу комісію Верховної Ради України з метою розслідування фактів колабораційної діяльності представників релігійних організацій під час військової агресії Російської Федерації проти України, а також фактів військових злочинів збройних сил Російської Федерації проти духовенства, злочинів у сфері свободи совісті в умовах воєнного стану.

Разом із відповідними комітетами Верховної Ради України буде створено багатопрофільну робочу групу для напрацювання законодавчих змін у сфері свободи совісті.

Також, за результатами проведеного заходу, Комітет має на меті спільно з центральними, місцевими органами державної влади та органами місцевого самоврядування, Всеукраїнською Радою Церков і релігійних організацій,  Всеукраїнською Радою релігійних об’єднань, а також іншими представниками громадських, релігійних, наукових організацій проводити систематичні зустрічі з метою вирішення актуальних питань у сфері свободи совісті для утвердження у суспільстві злагоди, миру, єдності, захисту прав людини.

У «Різному» заступник голови Комітету Павло Сушко поінформував про плани зі створення Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України, яка буде комплексно опікуватися питаннями захисту прав дітей.

Нагадаємо, ТСК з питань розслідування випадків та причин порушення прав дитини під час здійснення децентралізації повноважень з питань охорони дитинства, реформування системи закладів інституційного догляду та виховання, реалізації права дитини на сімейне виховання та усиновлення, розвитку (модернізації) соціальних послуг під очільництвом Павла Сушка діяла в Парламенті протягом 2021 року.