Захист культурного простору та прав українських дітей: результати засідання Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики
15 червня 2022, 17:50
15 червня 2022 року Комітет з питань з питань гуманітарної та інформаційної політики розглянув та рекомендував Парламенту ухвалити в цілому та за основу проєкт Постанови про звернення Верховної Ради України до Комітету ООН з прав людини, Комітету ООН з прав дитини, Міжнародного суду ООН в Гаазі, Верховного комісара ООН у справах біженців про порушення Російською Федерацією міжнародних договорів та конвенцій та про неприпустимість передання дітей — громадян України, викрадених та примусово вивезених до держави-агресора, інших країн або в межах окупованих територій України, в сім’ї російських громадян (реєстр. № 7450).
Нехтуючи всіма нормами міжнародного права — передусім Женевською конвенцією про захист цивільного населення під час війни — Російська Федерація примусово депортувала на свою територію мільйони громадян України, серед яких є діти, зокрема сироти та діти, позбавлені батьківського піклування. Ба більше, президентом Російської Федерації підписано Указ про набуття у спрощеному порядку російського громадянства дітьми-сиротами з України.
У таких умовах Комітет вважає за необхідне від імені Верховної Ради України звернутися до авторитетних інституцій з вимогою невідкладно вдатися до рішучих кроків для захисту дітей — громадян України та повернення їх на підконтрольні Україні території.
![](/images/photo5283107536028942954.jpg)
Другим питанням порядку денного народні депутати обговорили проєкт Закону про внесення змін до деяких законів України щодо встановлення обмежень на ввезення та розповсюдження видавничої продукції, що стосується держави-агресора, Республіки Білорусь, тимчасово окупованої території України (реєстр. № 7459).
Документ розроблено у співпраці народних депутатів із експертним середовищем та представниками виконавчої влади.
Ключовими цілями проєкту є заборона імпорту видавничої продукції з держави-агресора — Російської Федерації, тимчасово окупованих нею територій України та з Республіки Білорусь, посилення законодавчих обмежень щодо ввезення і розповсюдження видавничої продукції антиукраїнського змісту, недопущення руйнівного впливу Росії на український книжковий ринок зсередини.
Згідно із законопроєктом, для видань, надрукованих мовою держави-агресора, що ввозяться з інших країн, запроваджується дозвільний порядок ввезення, який досі діяв для видань, що ввозяться з Російської Федерації. Метою дозвільної процедури є контроль відповідності цих видань вимогам законодавства України, насамперед — перевірка їхнього змісту на наявність антиукраїнської пропаганди.
Забороняється випуск, ввезення, розповсюдження в Україні книжкових видань, що містять твори авторів — громадян Російської Федерації. Ця заборона не поширюватиметься на книги, видані в Україні до 1 січня 2023 року.
![](/images/photo5283107536028942953.jpg)
В Україні з 1 січня 2023 року книжки повинні видавати українською мовою, мовами корінних народів України і офіційними мовами Європейського Союзу. Книжки іншими мовами можуть видаватися і розповсюджуватися, якщо вони видані мовою оригіналу. Перекладна література має видаватися і розповсюджуватися в перекладах на українську мову або будь-яку офіційну мову Європейського Союзу чи мову корінного народу України.
Комітет рекомендував Верховній Раді України ухвалити цей законопроєкт за основу та в цілому.
Також учасники засідання більшістю голосів підтримали в редакції Комітету проєкт Закону про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності друкованих засобів масової інформації (реєстр. № 7439). Актом передбачено права Міністерства оборони України на створення власного друкованого засобу масової інформації. «Такий додатковий канал комунікування, як друковане видання, є дуже потрібним для армії, адже є місця де утворився так званий інформаційний вакуум, де відсутній мобільний зв’язок», — прокоментував полковник Збройних Сил України Олександр Мотузяник.
Крім того, народні депутати затвердили Рекомендації за результатами слухань у Комітеті 30 травня 2022 року на тему: «Про загрози національній безпеці України, пов’язані з діяльністю релігійних організацій, що мають керівні центри на території держави – агресора».
Зокрема, Комітет закликає органи державної влади:
1. засудити позицію Московського Патріарха Кирила, священнослужителів і представників Російської Православної Церкви, які підтримали військову агресію Російської Федерації проти України, а також доктрину «русского міра», яку протягом багатьох років пропагує Російська Православна Церква і яка стала одним з ідейних виправдань такої війни;
2. застосувати персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) проти Російської Православної Церкви та інших пов’язаних з нею юридичних осіб;
3. внести необхідні зміни до чинного законодавства, спрямовані на прозорість організаційної, фінансово-економічної та освітньо-інформаційної діяльності релігійних організацій (об’єднань), які входять до структури (є частиною) релігійної організації (об’єднання), керівний центр (управління) якої знаходиться за межами України в державі – агресорі;
4. ініціювати запровадження санкцій стосовно іноземних громадян, які є релігійними діячами та поширюють дискурси, спрямовані на виправдання збройної агресії Російської Федерації проти України;
5. створити Тимчасову слідчу комісію Верховної Ради України з метою розслідування фактів колабораційної діяльності представників релігійних організацій під час військової агресії Російської Федерації проти України, а також фактів військових злочинів збройних сил Російської Федерації проти духовенства, злочинів у сфері свободи совісті в умовах воєнного стану.
Разом із відповідними комітетами Верховної Ради України буде
створено багатопрофільну робочу групу для напрацювання законодавчих змін у
сфері свободи совісті.
Також, за результатами проведеного заходу, Комітет має на меті спільно з центральними, місцевими органами державної влади та органами місцевого самоврядування, Всеукраїнською Радою Церков і релігійних організацій, Всеукраїнською Радою релігійних об’єднань, а також іншими представниками громадських, релігійних, наукових організацій проводити систематичні зустрічі з метою вирішення актуальних питань у сфері свободи совісті для утвердження у суспільстві злагоди, миру, єдності, захисту прав людини.
У «Різному» заступник голови Комітету Павло Сушко поінформував про плани зі створення Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України, яка буде комплексно опікуватися питаннями захисту прав дітей.
Нагадаємо, ТСК з питань розслідування випадків та причин порушення прав дитини під час здійснення децентралізації повноважень з питань охорони дитинства, реформування системи закладів інституційного догляду та виховання, реалізації права дитини на сімейне виховання та усиновлення, розвитку (модернізації) соціальних послуг під очільництвом Павла Сушка діяла в Парламенті протягом 2021 року.