Щороку у четверту суботу листопада Україна і світ вшановують пам'ять жертв Голодомору 1932–1933 років. Цьогоріч – це 27 листопада.

У фокусі інформаційної кампанії до 88-х роковин Голодомору – діти, як найвразливіша категорія жертв сталінського геноциду. А також те, як розмовляти з сучасними дітьми та підлітками про Голодомор, щоб не травмувати, але водночас передати пам’ять про трагедію наступним поколінням.

Половина загиблих внаслідок Голодомору – діти та підлітки. Геноцид 1932–1933 років забрав життя орієнтовно 1,5 мільйона дітей віком до 10 років. На жахливих втратах серед цієї найвразливішої категорії суспільства внаслідок сталінської політики звертає увагу вулична соціальна реклама, яку розробив Український інститут національної пам'яті. Інститут надав банери для поширення в регіонах. Також усі охочі можуть завантажити соціальну рекламу у форматах для друку та соціальних мереж для безоплатного поширення. Автор плакатів соціальної реклами Костянтин Поліщук.

27 листопада, о 16:00, закликаємо всіх традиційно запалити свічки у вікнах осель та на пам'ятних місцях у ваших містах і селах і таким чином вшанувати мільйони вбитих голодом українців. Нагадаємо, що традицію вшановувати жертв Голодомору засвіченою у вікні свічкою започаткував Джеймс Мейс. Американський історик у 1986–1987 роках очолював Комісію Конгресу США зі збору свідчень очевидців голоду.

Цього року виповнюється 100 років від часу першого масового голоду в Україні 1921–1923 років та 75 років від масового голоду 1946–1947 років.

Причиною голоду 1946–1947 років стала сукупність факторів: страшна посуха, повоєнна розруха та відсутність чоловічих рук для обробки землі, припинення постачання продовольства з США в межах ленд-лізу. А також – показове рішення Радянського Союзу відправляти зерно країнам Східної Європи, які теж постраждали від посухи, щоб довести світу переваги комунізму. Колгоспам поставили нереальне завдання – зібрати й відправити з України до Москви понад 360 мільйонів пудів зерна. Щоб виконати цей план, колгоспи збирали запаси з приватних селянських господарств. За оцінками фахівців Інституту демографії та соціальних досліджень надсмертність в Україні у цей період перевищила 700 тисяч осіб, понад чверть жертв – діти до 14 років. Багато свідків штучного голоду 1946–1947 років досі живі.

Визнання Голодомору 1932-1933 років геноцидом українського народу законодавчо закріплене Законом України “Про Голодомор 1932-1933 років в Україні”, ухваленим Верховною Радою України 28 листопада 2006 року. Постановою Апеляційного суду Києва від 13 січня 2010 р. Й. Сталіна, В. Молотова, Л. Кагановича, П. Постишева, С. Косіора, В. Чубаря, М. Хатаєвича визнано винними в організації Голодомору.

За інформацією Інституту національної пам’яті.