«Культурна спадщина — фундамент української державності»

Сьогодні, 23 червня, у Національному університеті «Львівська політехніка» проходить «круглий стіл» щодо законодавчих ініціатив у сфері охорони культурної спадщини. Серед учасників заходу — голова Комітету Микита Потураєв та голова підкомітету з питань культурної політики Микола Княжицький.

У програмі «круглого столу»:

1.            Обговорення законодавчих ініціатив щодо внесених до Верховної Ради законопроєктів «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання руйнуванню та знищенню нерухомої культурної спадщини» (№ 4561) та «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності  за  руйнування та знищення нерухомої культурної спадщини і порушення традиційного характеру середовища»  (№ 4562).

2.            Обговорення основних вимог до роботи новостворюваних Державної служби охорони культурної спадщини та Державної інспекції культурної спадщини.

3.            Питання регіональних проблем збереження пам’яток Львівщини.

«З метою забезпечення чіткої організаційної пам’яткоохоронної діяльності для виконання завдань, які стоять перед органами виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини, необхідним є внесення кардинальних змін до законодавства України про охорону культурної спадщини, створення нової системи збереження пам’яток культурної спадщини в Україні», — зазнають організатори.

Основні теми для розгляду:

1. Провадження законодавчих змін у напрямку реорганізації системи охорони об’єктів культурної спадщини (децентралізація, спрощення дозвільних процедур у реставрації, приватно-державне партнерство у сфері збереження пам’яток);

2. Забезпечення створення чіткої пам’яткоохоронної системи управління об’єктами культурної спадщини від центрального органу до органів місцевого самоврядування, створення структур пам’яткоохоронної вертикалі в Україні (з територіальною прив’язкою до адміністративної реформи);

3. Закріплення законодавчо передавання повноважень у сфері охорони та збереження культурної спадщини на рівень регіональних (обласних) структур пам’яткоохоронної вертикалі (згідно з європейським досвідом, зокрема —   позитивним досвідом використання таких правових механізмів у Республіці Польща).

4. Передавання на місцевий рівень повноважень щодо видавання приписів, розпоряджень, дозволів, надання адміністративних послуг, пов’язаних із охороною усіх категорій пам’яток, історико-культурних заповідників державного значення, охоронюваних археологічних територій пам’яток археології;

5. Надання повноважень органу охорони адміністраціям державних історико-культурних заповідників з метою належного збереження та охорони об’єктів культурної спадщини на їхніх та в їхніх охоронних зонах;

6. Внесення змін до Земельного кодексу України та Закону України «Про охорону археологічної спадщини» в частині погодження органами охорони культурної спадщини проєктів землеустрою усіх земельних ділянок на підставі висновків спеціалізованих археологічних установ;

7. Посилення відповідальності за невжиття заходів органами охорони культурної спадщини місцевого самоврядування у випадку виявлення порушень пам’яткоохоронного законодавства на ввіреній їм території;

8. Активне залучення до питань охорони об’єктів культурної спадщини правоохоронних органів та органів державного контролю у сфері будівництва;  

9. Створення інноваційної моделі управління історико-культурними територіями «Історико-культурні парки».

10. Формування відкритого реєстру пам’яток в єдиній державній електронній системі, що сприятиме  залученню експертів та фахівців для прийняття рішень, публічності та відкритості у прийнятті рішень.