СТЕНОГРАМА

засідання Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності

27 січня 2016 року

 

Веде засідання Голова комітету М.Л. Княжицький.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Шановні колеги, починаємо засідання комітету. Сьогодні  присутні: Княжицький, Подоляк, Лесюк і Єленський. Відсутні: Матіос, Тарута.

Запрошені: Вітренко Андрій Миколайович – Заступник Міністра культури України за пишань європейської інтеграції.

Страшненко Ірина Олександрівна – Начальник управління міжнародного співробітництва та європейської інтеграції Міністерства культури України.

Талалаєва Ганна Олексіївна – Заступник начальника управління міжнародного співробітництва та європейської інтеграції, Начальник відділу європейської інтеграції та взаємодії з міжнародними організаціями.

Тиліщак Володимир – Заступник Голови Українського інституту національної пам'яті.

Залізнюк Віктор Валентинович – помічник народного депутата України Валерія Писаренка.

У нас наступний порядок дня. Законопроекти, з опрацювання яких комітет визначено головним: проект Постанови про відзначення 100-ї річниці Української революції.

Проект Постанови про відзначення 55-річчя першого польоту людини в космос.

Законопроект, в яких ми не є головними:  проект Закону "Про ратифікацію Угоди між Урядом України та Європейською Комісією про участь України у програмі "Креативна Європа".

Інші питання: про проведення парламентських слухань на тему: "Стратегія культурно-інформаційного розвитку держави: міжрегіональний діалог",  ми колись голосували – це щодо уточнення дати проведення.

Проект Плану роботи Комітету з питань культури і духовності на період IV сесії Верховної Ради України восьмого скликання.

Пропозиції Комітету з питань культури і духовності до проекту Порядку денного IV сесії Верховної Ради України восьмого скликання.

І "Різне".

І я хотів би ще додати таку пропозицію: в нашому порядку денному розглянути доповнення до вже  розглянутого нами Закону 2669-Д "Про внесення змін до деяких Законів України щодо  запровадження контрактної форми роботи в галузі культури та конкурсної процедури призначення керівника державного чи комунального закладу культури" для того, щоби завтра ці доповнення, які з технічних причин не були враховані у нас під час розгляду, були нами розглянуті і могли бути озвучені завтра  в залі для прийняття рішення залом.

Так само є прохання від Міністерства культури, оскільки Заступник Міністра має йти, розглянути першим проект Закону "Про ратифікацію Угоди між Урядом України та Європейською Комісією про участь України у програмі "Креативна Європа", який він хотів доповісти.

Хто за те, щоб в такому порядку і такий порядок денний затвердити, прошу голосувати? Дякую. Рішення прийнято.

Прошу, Андрію Миколайовичу.

 

ВІТРЕНКО А.М. Дякую, пане голово, і дякую за можливість, власне, виступити якнайшвидше.

Шановні колеги, інформую, виходячи з того, що з метою набрання чинності Угоди між Урядом України та Європейською Комісією про участь України у програмі "Креативна Європа", вчиненої 19 листопада 2015 року в місті Києві, Міністерство культури України розробило  проект Закону "Про ратифікацію Угоди між Урядом України та Європейською Комісією про участь України у програмі "Креативна Європа".

Я хочу нагадати, поінформувати, що програма "Креативна Європа", яка розрахована на 2014-2020 роки, є однією з найбільших програм Європейського Союзу в сфері культури, аудіовізуальних і креативних індустрій із загальним обсягом фінансування 1,46 мільярдів євро. Програма заохочує тісне співробітництво між культурними інституціями різних країн Європи в рамках спільних загальноєвропейських проектів, що реалізуються за фінансової підтримки Європейського Союзу.

Забезпечення участі України у програмі ЄС "Креативна Європа" передбачено відповідними Планом заходів з імплементації угоди про асоціацію між Україною і Європейським Союзом.

Прийняття Закону створить підґрунтя для повноцінної інтеграції України в європейський культурний простір; дозволить українським учасникам включитися в європейські професійні мережі; брати участь у конкурсах на одержання грантів Європейського Союзу на співфінансування творчих проектів за 18 напрямками, кожний з яких охоплює окремий сектор або вид діяльності; дасть нові стимули і можливості для розвитку вітчизняного сектору культури і індустрій та доступ до актуальної  інформації про сучасні тенденції в галузі і потреби ринку.

Угодою передбачені пільгові умови участі України у програмі, зокрема сплата символічної суми вступного внеску на перший рік в розмірі 1 євро, тобто на цей 2016 рік. На подальші роки розмір щорічного внеску України переглядатиметься на щорічній основі відповідно до досягнутих домовленостей та методу розрахунку внеску для третіх країн, і це передбачено відповідно Угодою. Якраз статтею 5-ою цієї Угоди передбачена процедура припинення дії Угоди у разі. Якщо причиною є сума вступного внеску.

І, доповнюючи до цього, хочу сказати, що уже в Брюсселі відповідно ми такі консультації почали проводити.

Проект Закону погоджено без зауважень Міністерством закордонних справ України, Міністерством економічного розвитку і торгівлі України, Міністерством фінансів України, державним комітетом телебачення та радіомовлення України, Державним агентством України з питань кіно. Проект Закону отримав висновок за результатами проведення правової експертизи Міністерством юстиції України – без зауважень. Проект Закону було схвалено на засіданні Уряду 30 грудня 2015 року.

Європейська Комісія вже розглядає Україну як рівноправного учасника програми. Минулого тижня як представник України мав честь бути на запрошення Європейської Комісії на засіданні Комітету з питань управління програмою "Креативна Європа", під час якого обговорювалися результати реалізації програми у 2014-2015 роках та робочі програми на 2016-2017 роки.

І хочу сказати, власне, що Європейський Союз зі свого боку чекає на якнайшвидше завершення Україною процедур, пов'язаних  з ратифікацією і вступом в дію цієї Угоди.

Дякую за увагу і прошу підтримати.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Шановні колеги, всі ви знайомі з законопроектом, про який говорив Андрій Миколайович. Але може у  когось є запитання до Андрія Миколайовича?

Немає запитань?

Ми не раз це обговорювали. Тому тоді пропоную підтримати цей законопроект. Є якісь інші пропозиції? Немає. Хто за те, щоб наш комітет підтримав відповідний законопроект, прошу голосувати? Дякую. Рішення прийнято.

Андрію Миколайовичу, дуже дякуємо.

 

ПОДОЛЯК І.І. У мене питання, пане Андрію, скажіть, будь ласка, а як іде створення українського бюро?

 

ВІТРЕНКО А.М. Да, бюро. По моменту, коли відповідно ратифіковано, вже завершена процедура ратифікації, ми інформуємо Європейську Комісію і отримуємо від них відповідний запит, і опрацьовується  питання створення, з великою долею імовірності, на базі Українського центру культурних досліджень. Буде створено окремий підрозділ Національного бюро. І на посаду керівника цього бюро буде оголошено відповідно конкурс, який би відповідав кваліфікаційним характеристикам, розумінню ситуації в культурній сфері і так далі.

 

ПОДОЛЯК І.І. Все це зрозуміло, це гарний принцип. А скажіть, будь ласка, ще одне утримання: фінансування цього бюро буде забезпечуватись європейським?

 

ВІТРЕНКО А.М. Ні, на жаль, зважаючи на те, що ми маємо: вступний внесок складає лише 1 євро, і Європейська Комісія в даному разі нас не може фінансувати, буде відбуватися за рахунок асигнувань, які ідуть на фінансування Українського центру культурних досліджень. Тобто мається на увазі зарплата. Інші питання, пов'язані з проведенням заходів, з ознайомленням там культурних операторів наших культурних організацій, будуть відбуватися за рахунок заходів, які ми передбачаємо в рамках заходів Міністерства культури.

Тобто уже в чотирьох регіонах чотири окремі заходи ми передбачили.

 

ПОДОЛЯК І.І. Дякую. Може, просто ми можемо допомогти вам в цій ситуації? Просто обдумайте це питання. Через зміну до бюджету. В лютому буде переглядатися цей бюджет, як ми всі на це дуже сподіваємося. І, в принципі, якщо цей закон буде ратифіковано, буде угода, ми можемо перерозподілити в межах призначень на галузь культури бюджетні кошти якось окремим рядком.

Тому що, в принципі, сподіватися на те, що люди будуть виконувати кваліфіковану роботу за півтори тисячі гривень в місяць і будуть курувати проекти, пов'язані з десятками або сотнями тисяч євро – це ви розумієте ситуацію, так? І потім треба буде шукати способи, засоби так, як завжди це відбувається, щоб людям доплатити.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. А у вас є така інформація, що в лютому може бути перегляд змін?

 

ПОДОЛЯК І.І. У мене є віра, Миколо Леонідовичу.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Пане Андрію, у вас є якась така інформація?

 

ВІТРЕНКО А.М. Поки що інформації немає, але ми готові до співпраці в цьому питанні.

 

ПОДОЛЯК І.І. Це декларувалося і членами Кабінету Міністрів, Яресько це декларувалося, що в лютому це може бути.

 

(Загальна дискусія).

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Є ще один пункт, де частково, може, з моєї вини, частково, бо коли ми говорили про пільги та кіно, то ми частину лишили – це пункт 12, а пункт 13 не лишили.

 

ПОДОЛЯК І.І. Власне, в цьому немає нічого дивного, тому що той бардак, в якому це відбувалося!

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ми писали, у нас рішення було комітету і по 12‑му, і по 13-му, але вони лишили один пункт.

 

ПОДОЛЯК І.І. В мене теж були зміни до бюджету в рамках перерозподілу коштів, пропозиції щодо перерозподілу коштів на культуру, які теж не були враховані з багатьох причин.

Тобто, я думаю, що гарна нам була би нагода, можливо, опрацювати ці наші пропозиції, дійти до якогось консенсусу спільно з Міністерством культури. Бо, так чи інакше, ми повинні шукати ці точки. Так? І якось готуватися до того. Щоб не було так, що в лютому завтра буде перегляд бюджету, а ми не готові.

 

ВІТРЕНКО А.М. Добре. Дякую. Ми потім будемо враховувати. Дякую за підтримку.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Добре. Ми дякуємо вам,  пане Андрію.

Я пропоную наступним питанням озвучити те, що ми додали до порядку денного, оскільки це є важливо.

Тобто це доповнити проект Закону Україна № 2669-Д "Про внесення змін до деяких Законів України щодо запровадження контрактної форми роботи в галузі культури та конкурсної процедури призначення керівника державного чи комунального закладу культури".

Для того, щоби ці доповнення зробити, мені потрібно вголос це прочитати для стенограми, і тоді ми за це проголосуємо. Ще раз скажу, всі ці доповнення є логічними, вірними. Ми все це мали на увазі, але так сталося, що під час обговорення з технічних причин це було інакше записано.

Перше. Викласти частину 12 статті 21(5)  пропонованої редакції Закону України "Про культуру" в редакції: "12. Рішення конкурсної комісії вважається прийнятим, якщо за нього на засіданні конкурсної комісії проголосувала більшість від затвердженого складу конкурсної комісії".

Друге. Частину п'яту статті 19 пропонованої редакції Закону України "Про театри та театральну справу" викласти в редакції: "5. Директор – художній керівник, Генеральний директор – художній керівник театру, з яким засновник уклав контракт, у межах наданих йому повноважень" і далі за текстом.

Третє. Статтю 20 закон України "Про театри та театральну справу" викласти в такій редакції: "До професійних творчих працівників театру нажалить художній та артистичний персонал театру, з якого формується творчий склад театру.

Трудові відносити з  професійними творчими працівниками (художнім та артистичним персоналом) державних та комунальних театрів оформлюються шляхом укладення контрактів. Керівник державного чи комунального театру може залучати артистичний та художній персонал понад штатну чисельність на підставі цивільно-правового договору в порядку, визначеному законом.

Формування кадрового складу  художнього та артистичного персоналу державних чи комунальних театрів здійснюється на конкурсній основі в порядку, визначеному центральним органом  виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах культури та мистецтв".

Четверте. Пункт 3 Перехідних положень викласти в такій редакції: "3. З працівниками художнього та артистичного персоналу, які перебувають у трудових відносинах з державними і комунальними закладами культури, протягом року з дня набрання чинності цим Законом укладається контракт строком від одного до трьох років без проведення конкурсу.

Органи управління державних та комунальних закладів культури протягом шести місяців з дня набрання чинності цим Законом зобов'язані розірвати безстрокові трудові договори з керівниками державних та комунальних закладів культури і провести конкурс на заміщення посад керівників таких закладів у порядку, визначеному цим Законом".

Які є зауваження до цих технічних правок?

 

ЛЕСЮК Я.В. Питання одне. Це завтра буде голосуватися? Це буде як окрема поправка до закону чи це буде в "тілі" закону?

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Так, голосуватися. Ні, це буде як доповнення в "тілі" закону, затверджене комітетом, якщо ми за це проголосуємо, і озвучене Іриною Ігорівною з трибуни.

 

ЛЕСЮК Я.В. Тобто ми говоримо про це як "тіло" закону?

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Так.

 

ЛЕСЮК Я.В. Можна ще раз по цьому пройтись? Надто це все серйозно.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Мова іде про що, я спробую це пояснити. У нас випадково: і з цим всі погодились, і було досить бурхливе обговорення в суспільстві – я почну з третього пункту. Фактично у нас там розривалися контракти з усіма і ставилася крапка. Хоча ми не правильно технічно протлумачили.

 

ПОДОЛЯК І.І. Це технічно.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. У нас в законі в "тілі" було так, як тут, але ми його вилучили помилково. Тому що тут фактично написано, що ті, хто зараз працюють, з ними заключаються нові контракти без конкурсу від одного до трьох років. А потім починається процедура, яку ми запроваджуємо. Таким чином ми захищаємо тих людей, які працюють зараз. Якщо ми цього не зробимо, то у нас всі ці люди будуть звільнені за один день.

Тут є от представники і Міністерства культури, і творчих колективів, які всі нас просили це зробити. І воно у нас і було, просто технічно неправильно виклали. Щоб не було зауважень ми ще раз написали.

Перед тим стаття, яку я зачитував,  це прохання Міністерства культури чітко формулювати: хто саме є творчим працівником відповідно до Кодексу про працю і всіх нормативних документі, якими керується Міністерство культури. І власне ми це тут і прочитали.

І пункт перший. Мова іде про те, що рішення приймаються більшістю не від присутніх на засіданні, а від затвердженого складу конкурсної комісії, тоді коли проводяться конкурси. Тому що, якщо може дві людини прийти, а інші не знали чи щось,  і вони проголосували і прийняли рішення. Щоб убезпечитись від цього ми зробили це.

Оце три пункти, які ми щойно озвучили.

 

ЄЛЕНСЬКИЙ В.Є. Прекрасна ідея.

 

ПОДОЛЯК І.І. Можна голосувати.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Хто за те, щоб ці доповнення підтримати, прошу голосувати?

 

ЛЕСЮК Я.В.  Я просто не ввійшов в курс, щоб не затримувати і так далі. Голосів вистачає. Я утримуюсь.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Добре. Все. У нас більшість від присутніх голосує на комітеті.

 

ЛЕСЮК Я.В. Єдине я. Ви це приймайте і так далі. Друге мені не подобається, що після стільки часу ми не віримо в мудрість залу і вносимо це апріорі як в "тіло" закону, а не як поправка.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Колеги, я прошу ще раз зрозуміти. Це було в "тілі" закону. Випадково оцей третій пункт.

 

ЛЕСЮК Я.В.  Все. Є голоси? Є голоси. І в залі я демаршу не роблю.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Хто за те, щоб підтримати це доповнення, прошу голосувати? Дякую. Рішення прийнято. Хто проти? Утримався?

 

ЛЕСЮК Я.В.  Утримався.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Один утримався. Дякую.

Переходимо до наступних питань.

Ви подивіться, я вам залишу. Це дійсно, якби там були якісь.

 

ЛЕСЮК Я.В.  Якщо я розберуся, то я маю право поміняти свій голос.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Якби там було щось не те, я б точно озвучив сумніви, якби вони у мене були.

 

ЄЛЕНСЬКИЙ В.Є. Бездоганне формулювання.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Наступне у нас. Проект Постанови про відзначення 100-ї річниці Української революції 1917-1921 років. Реєстраційний номер 2116б. Народні депутати Медуниця, Рудик, Артюшенко, Фролов.

Проблема полягає в тому, що ми передбачили дуже багато з таких ініціатив в постанові, яку подавав Інститут національної пам'яті, і у нас виходить дублювання, але ми повинні їх розглянути.

Чи є хтось від авторів? Чи є хтось від Інституту національної пам'яті? Назвіться, будь ласка.

 

ТИЛІЩАК В. Володимир Тиліщак – Заступник Голови Українського інститут національної пам'яті.

Ми абсолютно підтримуємо ідею, що сторіччя Української революції необхідно відзначити і постанова є доцільна. Єдине є питання, що вже вийшов указ Президента, де дуже багато що дублюється з текстом цього проекту постанови, яка запропонована народними депутатами.

Тому питання: чи є доцільність два близьких, приймати постанову, яка дуже близька за текстом до указу Президента?

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Але, чи є цей пункт в тому переліку пам'ятних дат, які ми затвердили?

 

ТИЛІЩАК В. Перелік пам'ятних дат на 2016 рік, а сторіччя в 2017-му. Просто сторіччя революції – це, напевно, найвизначальніша подія в історії українського державотворення. Тобто це фактично самий початок державотворчої традиції, яка розпочалася в ХХ столітті, тому це варто відзначити.

Я би пропонував, опрацювавши указ Президента, можливо, по-новому сформулювати  цей текст постанови. Там запропонувати ті пункти.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Знаєте, з іншої сторони, ми не можемо авторам вказувати.

 

ТИЛІЩАК В. Я розумію.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Колеги, це дійсно не на цей рік, що буде, а на 2017-ий. І автори подали цей проект постанови. Може ми би його підтримали? Ну, існує указ Президента, буде постанова – я тут не бачу великої проблеми.

 

ТИЛІЩАК В. Тобто у нас немає заперечень по змісту, по ідеї абсолютно.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Давайте тоді проголосуємо за це.

 

ПОДОЛЯК І.І. Давайте.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Хто за те, щоб підтримати цей проект постанови, прошу голосувати? Дякую. Рішення прийнято.

Наступне питання. Проект Постанови про відзначення 55-річчя першого польоту людини в космос. Хто є від народного депутата? Помічник, будь ласка.

 

ЗАЛІЗНЮК В.В. Якщо дозволите. Шановний Миколо Леонідовичу, шановні народні депутати, цілком зрозумілий нам і розумний логічний підхід комітету з приводу впорядкування дат. Ми усвідомлюємо, що 55 років – воно не вписується в той формат, в тому числі й указу Президента, нам відомого, і так далі.

Я дві причини, з вашого дозволу, хотів назвати, чому ми просимо зробити виключення саме по цьому проекту. Про що іде мова? Сьогодні, на превеликий жаль, подеколи робляться спроби нівелювати досягнення України, українського народу у тій чи іншій галузі. І от ціль якраз цього проекту в тому, щоб згадали, хто такий Корольов – житомирянин, щоб згадали, що летів Гагарін в космос, то "мозок", система управління були створені на Харківському "Хартроні" і так далі, і так далі.

Саме тому в цій постанові, ми навіть усвідомлюючи реалії сьогоднішні, всі заходи, які пропонуються, майже не потребують ніякого фінансування. Зокрема "передбачити проведення відкритих уроків, по радіо, якісь ролики" і так далі, і так далі. З нашої точки зору це б популяризувало і в черговий раз нагадало би роль України, в тому числі, і в космічному підкоренні.

Крім цього, Харківською обласною радою як уособленням харківської обласної громади уже прийнято давно таке розпорядження, і у них є заходи, які будуть святкувати, але там і написано "на регіональному рівні".

З нашої точки зору подію такого масштабу варто було б святкувати,  тим більше без особливих затрат на державному рівні.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дивіться, як без затрат? "Розглянути можливість створення в місті Харкові архітектурного комплексу на космічну тематику".

 

ЗАЛІЗНЮК В.В. Саме тому, усвідомлюючи, що це більш написано, тут починаються такі речі "розглянути можливість", тобто усвідомлюючи, що тільки можливість.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Але тут сказано "в місті Харкові", Корольов в місті Житомирі народився, там же і музей космічний. Тобто може нам в місті Житомирі варто це робити?

 

ЗАЛІЗНЮК В.В. Так. Або і в Києві. (Сміх).

Але основна надія на що буде, якщо б ваша воля була окремо його в зал винести, щоб це було проведені уроки, що це були якісь ролики. Сьогодні діти не кожен знає навіть Леонід Каденюк і його роль, і так далі, і так  далі.

Наступне, чому просимо зробити це разове виключення після п'яти років? Тому що це питання, яке в святкуваннях є абсолютно аполітичним.  Маємо велике сподівання, що буде підтримано залом і суспільством. І нехай би ще раз прозвучало там все ж таки, що без України не було б підкорення космосу.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ви  розумієте, у вас навіть в тексті постанови жодного слова про Україну немає

 

ЛЕСЮК Я.В.  Про Корольова немає.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ні про Корольова, ні про Україну.

 

ЛЕСЮК Я.В. Зате Харків, Харків.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Тобто якби у вас було "відзначити українські розробки під час підготовки польоту в космос", то ми б могли принаймні це розглядати.

 

ПОДОЛЯК І.І. Ми і так розглядаємо уже зараз.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Так, я маю на увазі, так, ми розглядаємо. Але просто було би зрозуміло, чому ми це робимо? Чому ми відзначаємо 55-річчя? Був політ людини в космос – і що? Чим це допомогло безпосередньо українцям?

 

ЗАЛІЗНЮК В.В. Тут не допомогло, тут прославило і навіть відіграло свою роль, яку варто було б пам'ятати і продовжувати це в поколіннях.

 

ЛЕСЮК Я.В. Оце, розумієте, вибачте, так само, що ми скажемо, давайте відзначимо 65-64-річчя, тому що другим  космонавтом був українець, якщо я не помиляюсь. Ну це все.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ні. Попович був пізніше.

(Загальна дискусія).

 

ЛЕСЮК Я.В.  Я прошу вибачення, я за те, щоб це відхилити, при всій повазі до цього. Тому що воно зайде зовсім в іншу сферу. А якщо ви хочете говорити про це, то якщо 55 років на таку дату буде, так би мовити, якась пропаганда Росії, якої ви так боїтеся, ну зробите тоді такі ролики, щоб у нас би нічого не було, так само як Перемоги.

Мені задається, що це хибна позиція. Вона не потрібна. Мало того, що це чомусь саме Харків і так далі. Це не є добра історія. І оскільки тут є заперечення, треба виходити з чисто дипломатичного такого підходу: якщо є заперечення, треба тему знімати. От було би 50 років чи 60 років – ми би поговорили.

І виписано воно неправильно. При чому тут святкування до першого польоту в космос? Як це прив'язано до України, до цього всього? Саме формулювання дуже таке: ми відсвяткуємо свято – це важко говорити і так далі. Врешті-решт ви дійдете: "А, якби ми були разом, все і далі було би добре." Треба зняти цю тему. А все, що добре ви хочете зробити, ви і так зробите. Це дуже така небезпечна історія.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Так. Колеги, хто ще хоче висловитися?

 

ЄЛЕНСЬКИЙ В.Є. Дивіться, ми говоримо і кожний раз ми говоримо, що ми не будемо порушувати формальні принципи. Так? Це перше і головне.

Тому що 55 – це ніяк.

 

ЛЕСЮК Я.В. Воно  навіть звучати буде, ну.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ми навіть там, де це має відношення, наприклад, до ювілею Тобілевича або визначних український митців – ми відмовляли людям через те, що ми не можемо нівелювати самі відзначення ювілеїв, коли ми частимо і порушуємо указ Президента відповідний.

 

ЛЕСЮК Я.В. Нема такого ювілею, це просто звучати буде смішно "55 років". Хоча би з цього.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Інститут національної пам'яті, що ви з цього?

 

ТИЛІЩАК В. Абсолютно поділяємо позицію, що нема сенсу визначати будь-яку річницю на державному рівні, тому що потрібно цю систему впорядковувати і дотримуватися. І цей принцип визначений указом Президента, що перший раз відзначається 50 років річниці історичної події, а потім з інтервалом 25 років – є абсолютно коректний і потрібний.

Зрештою, більшість заходів, які пропонуються проектом постанови, можна виконати і без самої постанови. Аналогічно, знову ж таки, за уроки, я думаю, що за співпраці з Міністерством освіти можна провести такі уроки й інші заходи. Якщо є регіональна програма і пов'язана з Харковом – це також абсолютно нормально.

Тому Інститут національної пам'яті вважає, що нема доцільності на загальнодержавному рівні визначати цю подію.

 

ЄЛЕНСЬКИЙ В.Є.  У мене є ще питання таке:  а у нас є в календарі дат 12 квітня? Відзначається взагалі в Україні?

 

ТИЛІЩАК В. Я не пам'ятаю.

(Загальна дискусія).

 

ЄЛЕНСЬКИЙ В.Є. Є. Так от проведуть також, як і кожного року.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Які є пропозиції, колеги? Була пропозиція відхилити цей проект постанови. Які є ще пропозиції?

 

ПОДОЛЯК І.І. Проголосувати це.

 

ЄЛЕНСЬКИЙ В.Є. Я думаю, підтримаємо.

(Загальна дискусія).

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Була одна пропозиція: відхилити. Хто за те, щоб відхилити цей проект постанови?

Вибачте.

Наступне. Про проведення парламентських слухань на тему: "Стратегія культурно-інформаційного розвитку держави: міжрегіональний діалог"  щодо уточнення дати проведення.

Як ви пам'ятаєте, ми після нашого виїзного засідання в місті Маріуполь прийняли рішення провести такі слухання. Тому що піднімалося перед нами і місцевими діячами культури і людьми, які культурою опікуються в цьому місті, досить багато питань. Але, на жаль, так і не було проголосовано. В зал не виносився цей проект постанови.

Ми наполягаємо на тому, щоб все ж таки це зробити. Але, оскільки там  всі дати змінилися, зараз вони ніби готові ставити це на голосування і просять уточнити дату. Які є пропозиції по даті?

 

КОЛЕСНІЧЕНКО-БРАТУНЬ Н.Р. Там протокольно я виясняла. Пропонують червень. Дати зараз важко сказати, бо ж має бути затверджений План роботи, графік.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ми можемо визначити червень?

 

ПОДОЛЯК І.І. Так.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Хай буде.

 

КОЛЕСНІЧЕНКО-БРАТУНЬ Н.Р. Тобто червень, а далі дату. І буде озвучено вже з трибуни, коли воно попаде, просто дата конкретно уже доповідачем.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Так. Хто за те, щоб відповідні парламентські слухання провести в червні, прошу голосувати? Дякую.

Наступне. Проект Плану роботи Комітету з питань культури і духовності на період IV сесії Верховної Ради України восьмого скликання.

Це мається на увазі те, що ми на виключення подаємо, так?

 

КОЛЕСНІЧЕНКО-БРАТУНЬ Н.Р. Можна? Оце все, що є, це все є в нашій базі. Це, так би мовити, формально воно є законопроекти.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Тобто ми пропонуємо включити в план нашої роботи всі законопроекти, які стосуються нашого комітету і зареєстровані до сьогоднішнього дня включно.

 

КОЛЕСНІЧЕНКО-БРАТУНЬ Н.Р. Так. І де ми головні. Бо там, де ми не головні, ми не давали.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Так, де ми головні.

 

ЛЕСЮК Я.В. Я маю одне зауваження. Я думаю, якщо ми не змінюємо суті законопроекту, ми можемо формулювання трошки змінити, чи ні?

 

КОЛЕСНІЧЕНКО-БРАТУНЬ Н.Р. Це форма, яка надана організаційним, Слишинським – керівником Апарату.

 

ЛЕСЮК Я.В. Ну і що?!

 

КОЛЕСНІЧЕНКО-БРАТУНЬ Н.Р. Ну ми автоматично, це так воно дається.

 

ЛЕСЮК Я.В. Ні, ні.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Формулювання, що саме?

 

ЛЕСЮК Я.В. Будь ласка, план, 1148, проект Закону про внесення змін до Закон України "Про засади державної мовної політики" (щодо забезпечення статусу української мови як єдиної державної та рівності регіональних мов або мов меншин).

 

ПОДОЛЯК І.І. Ми не можемо тут.

 

ЛЕСЮК Я.В. Я прошу вибачення. Чому ми не можемо написати це по іншому, якби, більш загально?

Проект Закону про внесення змін до законодавства щодо забезпечення і так далі.

 

ЄЛЕНСЬКИЙ В.Є. Так це ж не наш проект.

 

ПОДОЛЯК І.І. Є автор законодавчої ініціативи.

 

КОЛЕСНІЧЕНКО-БРАТУНЬ Н.Р. Так це ж не наш законопроект. Це автор законотворчої ініціативи, це все зареєстровано.

Ми будемо його розглядати. Це формально.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ми можемо його відхилити, рекомендувати змінити автору назву. А ми зараз лише кажемо: оте, що автор зареєстрував, ми розглянемо, а під час розгляду.

 

ЛЕСЮК Я.В. Автор зареєстрував з найкращими побажаннями. Так?

 

ЄЛЕНСЬКИЙ В.Є. Ми про це не знаємо.

(Загальна дискусія).

 

ЛЕСЮК Я.В. Ми знаємо. Він хоче все зробити добре. З найкращими, правда?

Але тут є одне, ми міняємо Закон "Про засади державної мовної політики". Насправді тут є велика, серйозна колізія, фіфті-фіфті, як мінімум – такого закону не існує. Цей закон був відмінений. Те, що пан Турчинов не підписав, ні як Виконуючий обов'язки Президента, нічого не значить. Закон приймається парламентом, а не підписом. Тому на разі він є чи нема – невідомо.

Ми можемо міняти буд-яке законодавство, як хочемо, але ми не маємо, в принципі,  посилатися на цей закон. Ми тут нічого не зробимо поганого. Ми просто знімемо дурну проблему, от і все. Або давайте його відхиляти. А там будемо дивитися.

 

ПОДОЛЯК І.І. Будемо розглядати і будемо приймати рішення: відхиляти чи не відхиляти. 

 

ЛЕСЮК Я.В. Коли це ми будемо, ми зобов'язані його ставити на червень? Дивіться, що відбувається в червні. В червні закінчується вся ця історія з приводу конституційних змін щодо децентралізації. Там багато того, скільки ми там маємо і так далі.

Я за те, або ми зразу це міняємо – це дуже нехороша назва, дуже нехороша назва. Або давайте його відхиляємо. Мова – це така тема, в яку ліпше не лізти.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Для того, щоби його відхилити, ми  зобов'язані його розглянути по закону. Ми не можемо його не розгладити.

 

ЛЕСЮК Я.В.  Чудово. Є компромісний варіант – на осінь. А там підуть вибори. Чому ми маємо? Ми не зобов'язані ставити це на червень.

 

КОЛЕСНІЧЕНКО-БРАТУНЬ Н.Р. Це ж планування на сесію.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Послухайте, у нас є сесія. Все, що до нас поступило, ми повинні на цій сесії розглянути. Восени буде наступна сесія.

 

КОЛЕСНІЧЕНКО-БРАТУНЬ Н.Р. Найпізніше на липень можемо. Я ставила уже спеціально червень, щоб подалі. Ну це липень можемо.

 

ЛЕСЮК Я.В. Послухайте хвилину, ви розумієте, дійсно, в червні відбудеться дуже багато змін, дуже серйозних змін, і ми саме в той момент ставимо таке питання.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ви пропонуєте на липень?

 

ЛЕСЮК Я.В. Ні, я пропоную ще далі.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ще далі ми не можемо.

 

ЛЕСЮК Я.В.  Ну ми ж не можемо. Тоді ми взагалі можемо на цю сесію не ставити.

 

ПОДОЛЯК І.І. Я боюсь, що може скластися така ситуація, що він буде винесений в сесійну залу, а у нас не буде рішення комітету. І потім будуть претензії до голови комітету, чому за стільки часу не розглянули законопроект?

 

ЛЕСЮК Я.В.  Хто автор закону? Є хороша ідея така пана Віталія, скажу, не моя ідея, жаль, що до моєї голови таке не прийшло. По мірі готовності.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ні, хороша ідея, але він готовий. Тобто це значить, що автор до нас прийде і скаже: "На наступний тиждень розглядайте." Ми можемо це зробити. Якщо ми написали на червень, то у нас принаймні.

 

ЛЕСЮК Я.В.  Я думаю, що автор може навіть зняти це.

(Загальна дискусія).

 

ЛЕСЮК Я.В. Розумієте, є загальна ситуація, яка може нас заставити затягнути це.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.  Давайте напишемо "по мірі готовності".

 

ПОДОЛЯК І.І. Я не знаю, наприклад, я теж працюю над законопроектом, пов'язаним з державною мовою. Що це означає? Що його розглядати не будуть – ну це ж неправильно! Ще я там знаю троє чоловік працює над законопроектами.

(Загальна дискусія).

 

ЛЕСЮК Я.В.  Тим більше!

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Більше того, якщо хтось зареєструє, то точно не всі законопроекти.

 

ЛЕСЮК Я.В.  Я вас закликаю до одного, зрозуміти одну таку цікаву історію. У нас був прецедент – це дуже нехороший прецедент, тим більше наші забавки вічні з Конституціями і так далі, і так далі. Ми маємо закон, якого не існує реально. Вам кожен серйозний юрист-конституціаліст скаже, що цього закону немає! Щоб не було, не піднімати всяких тем і конфліктів, ми просто про це мовчимо. Так давайте серйозно мовчати.

А от, між іншим, той самий закон про особливе самоврядування, там те ж  саме написано "згідно там такого-то закону". Цей закон дуже такий сумнівний є. Давайте далі триматися від цієї теми. Ми не маємо як комітет вносити конфлікти.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Домовилися: "по мірі готовності". Які ще запитання?

 

ЄЛЕНСЬКИЙ В.Є.  У мене є запитання до.

 

ЛЕСЮК Я.В.  А ще одне! Якщо хтось готує законопроекти, кожен має право, ніхто нікому не заборонить там. Але, шановні панове, я просто вас прикликаю до одного: робіть свої законопроекти і так далі, робіть все, але,  будь ласка, не посилайтеся на Закон про державну мову і так далі. Хоча би з того, хто його зробив і так далі, до чого призводить і так далі, хоча би з того, що він мертвий і не може ніколи, в силу навіть фінансових аспектів, виконуватися.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. У нас і так написано тут  "по мірі готовності". І у нас біля кожного закону.

 

ЛЕСЮК Я.В. Пані Наталя, це ви? Працюєте.

 

КОЛЕСНІЧЕНКО-БРАТУНЬ Н.Р. Дивіться, там ще така ситуація. У нас взагалі з мовного питання був запланований захід, який переносився вже тричі. Я його зараз просто не дала, тому що чекаю від вас: чи доцільно? Бо у нас багато листів-прохань урегулювати мовну політику. Але це мають вирішувати, як кажуть, депутати.

 

ЛЕСЮК Я.В. Абсолютно доцільно. Так само доцільно і це випустити. Якщо ви це випустили! То чому це боїтеся випустили?

(Загальна дискусія).

 

ПОДОЛЯК І.І. Ні,  вони це не випустили. Вони чекають від нас.

 

ЛЕСЮК Я.В. Звичайно, треба це відкласти. Просто відкласти.

 

КОЛЕСНІЧЕНКО-БРАТУНЬ Н.Р. Ні, цей закон я не можу відкласти. Я можу тільки "по мірі готовності".

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Який це номер?

 

ЛЕСЮК Я.В. 1148. Ви навіть номера не знаєте?! Я мав на увазі, відкласти з приводу мов і так далі.

 

ЄЛЕНСЬКИЙ В.Є. Якби я не знався на птахах і не знав би, що страус не ховає голову в пісок, то це б придумали. І сказав би.

 

ПОДОЛЯК І.І. То ви це б придумали.

 

ЛЕСЮК Я.В. У нас "голова в піску" давним-давно. А оскільки, так би мовити, поки ми її ще не витягнули, то ліпше потім це. От буде витягувати, будемо вставати з колін – будемо піднімати всі ці питання.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Колеги, ми домовились "по мірі готовності"?

 

ПОДОЛЯК І.І. Так.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Домовились.

Хто за те, щоб затвердити відповідний порядок денний, який включає всі законопроекти?

 

ЄЛЕНСЬКИЙ В.Є. Ні, я хотів ще спитати у вас: чи у вас є позиція з приводу тисячоліття присутності на Афоні?

 

ТИЛІЩАК В. Ми не розглядали ще це.

 

ЄЛЕНСЬКИЙ В.Є. А ми можемо вас просити? У нас воно на березень. Добре? Воно звучить, як "проект Постанови про відзначення 1000-ліття духовно-культурних зв'язків Київської Русі та Святої Гори Афон".

 

ТИЛІЩАК В. Так.

 

ЄЛЕНСЬКИЙ В.Є. Добре.

 

ЛЕСЮК Я.В. А ще одне, будь ласка. Оскільки інститут вже являється експертом в усіх питаннях, то що ви скажете.

 

ТИЛІЩАК В. Ні, інститут не може бути експертом в усіх  питаннях.

 

ЛЕСЮК Я.В. Ваша думка, тим не менше, як дорадча. А ваша думка з приводу попереднього питання?  Те, що ми  говорили про засади державної мовної політики. Те, що я говорив.

 

ПОДОЛЯК І.І. Це Інститут національної пам'яті.

 

ЛЕСЮК Я.В. Я розумію! Якраз Інституту національної пам'яті це теж стосується. Захист мови.

 

ТИЛІЩАК В. Я так розумію, є обов'язок комітету розглянути всі зареєстровані народними депутатами законопроекти. А вже предметна дискусія, я думаю, що це не сьогоднішня тема. А предметна дискусія тоді вже,  коли буде розглядатися цей чи інший законопроект, тоді і проводити.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Колеги, звідси потрібно виключити те, що ми вже розглянули. Це проект Постанови оцей про відзначення 55-річчя першого польоту людини в космос, 3241.

 

ПОДОЛЯК І.І. Так.

 

ЛЕСЮК Я.В. Слухайте, а хіба ми не розглядали 1436? Я пам'ятаю, ми збиралися в кулуарах, на жаль, не було автора постанови.

(Загальна дискусія).

 

ЛЕСЮК Я.В. А, ми перенесли. Хорошо.

А може ще одне, пане Миколо? А що, коли ми дійсно таке зробимо? Давайте наперед спрацюємо. Виявляється це не єдиний законопроект. Ще будуть 2-3-4. Чому би  не написати "розгляд проектів законів про внесення змін до українського законодавства щодо забезпечення"?

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Послухайте, що відбувається. Ми пишемо Голові Верховної Ради інформацію про ті реальні конкретні закони, які ми розглядаємо і які мають бути розглянуті залом. Ми не робимо фільтра, ми фактично всі зареєстровані закони розглядаємо. І зал визначається або не визначається, і ми визначаємося чи ні про ці закони. Мова іде про конкретні закони, про напрямки роботи.

 

ЛЕСЮК Я.В. Добре. Я згоден. Тобто, якщо той, я не знаю, хто там зареєстрував. Цей пункт випаде, якщо він забере назад свій закон, так?

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Звичайно.

 

ЛЕСЮК Я.В. Ну і чудово. Добре. А коли ми кажемо "по мірі готовності", це ми розуміємо не те, що ми не в стані зібратися і обговорити.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Це по мірі нашої готовності.

 

ЛЕСЮК Я.В. Ні, ні. Не те, що ми не в стані це зробити: зібратися і обговорити. А те, що під готовність ми розуміємо, чи готові взагалі ми по часу і по загально політичній обстановці і так далі, правильно?

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Так.

 

ЛЕСЮК Я.В. Будемо вважати, що воно так і буде.

 Я би єдине, що хотів би попросити, щоб у нас не виникли якісь нові такі і раптово, що стосується мови. Так? Це дуже така тема, на яку треба.

 

ПОДОЛЯК І.І. Вони вже лежать ці закони більше ніж півроку.

 

ЛЕСЮК Я.В. Ні, ні. Я не про це. Я взагалі кажу. Тобто я би що хотів. Щоб колись через тиждень, через два, через три я, вийшовши з лікарні, раптом не узнав, що у нас тут стоїть купа, купа таких. Добре?

 

ПОДОЛЯК І.І. Такої гарантії вам ніхто дати не може. Я вам казала, багато людей працюють над реєстрацією законопроектів. От і все.

(Загальна дискусія).

 

ЛЕСЮК Я.В. Потім все це обговоримо. Добре.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Хто за те, щоб затвердити відповідні пропозиції, прошу голосувати? Дякую. Рішення прийнято.

Наступне питання. Пропозиції Комітету з питань культури і духовності до проекту Порядку денного IV сесії Верховної Ради восьмого скликання. Тут мова іде про те, щоб ми виключили деякі законопроекти, які або втратили актуальність через позицію автора, або ми вважаємо, що їх потрібно відхилити.

Перше, 1354, це я там був автором. Це один із законів про фінансову підтримку кінематографії. Оскільки ми зареєстрували оцей останній закон, то в цьому потреби немає.

Наступне. Проект Закону про внесення змін щодо деяких законів щодо посилення державного контролю за лотерейною сферою. Це теж того стосувалося. Так само пропонується його відхилити.

Проект Закону про особливості святкування Рош Ха-Шана в місті Умань. Ми його відхилили і пропонується відхилити.

Проект Постанови про відзначення 160-річчя від для народження Івана Осипова. Оскільки ця дата минула, пропонується відхилити.

 

ЛЕСЮК Я.В. І ніхто так і не встановив, хто такий Іван Осипов.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Далі ви можете бачити по тексту всі ці закони, щоб я їх всі не читав.

 

ПОДОЛЯК І.І. Так.

(Загальна дискусія).

 

ПОДОЛЯК І.І. Тут все нормально. Я думаю, ми можемо проголосувати.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Добре. Хто за те, щоб пропозиції Комітету з питань культури і духовності до проекту Порядку денного IV сесії Верховної Ради восьмого скликання затвердити, прошу голосувати? Хто за? Дякую. Рішення прийнято.

Є ще у нас пункт "Різне".

 

ЛЕСЮК Я.В. Можна я до цього паперу? Я маю таку пропозицію невеличку до цього тексту. Стаття 20, другий абзац. "До професійних творчих  працівників театру належить художній та артистичний персонал театру, з якого формується творчий склад театру".

Це ми багато потратимо часу в дискусіях. Це краще, просто хоча би відкиньте оце "з якого формується творчий склад театру".

 

ПОДОЛЯК І.І. Добре.

 

ЛЕСЮК Я.В.  Просто, що хоча би воно не буде таке. Хоча ми тут теж це не взяли. Тому що "що належить художній".

Керівник світлу – це художній працівник чи не художні? А так буде краще. А тут якби ми самі собі заперечуємо. З кого формується? Просто відкиньте це. І я, щоби не було ніяких цих, повертаю свій голос.

(Загальна дискусія).

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Хто за те, ще раз переголосуємо з цією пропозицією: забрати слова "з якого формується творчий склад театру".

(Загальна дискусія).

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. От що пропонує пане Ярослав.

"До професійних творчих  працівників театру належить художній та артистичний персонал театру".

 

ЛЕСЮК Я.В. А далі крапка.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. А далі сказано через кому "з якого формується творчий склад театру".

 

ЛЕСЮК Я.В. Це тавтологія вийшла нехороша. А так хоча би те закриємо. Хоча це можна зовсім все по-іншому прописати. Але не будемо.

 

ПОДОЛЯК І.І. Нема заперечень.

(Загальна дискусія).

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Хто за те, щоб з цією правкою ще раз ці доповнення підтримати, прошу голосувати? Все. Рішення прийнято.

Дякую, шановні колеги. Засідання завершено. Дякую.