СТЕНОГРАМА

засідання Комітету з питань культури і духовності

15 червня 2016 року

Засідання веде Голова комітету Княжицький М.Л.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Шановні колеги,  поки у нас кворуму немає, бо ми чекаємо пана Лесюка, то може послухаємо пана Шухевича.

ШУХЕВИЧ Ю.Р. Коли ви будете приймати рішення по цьому питанню, то ви би могли слухати нашу думку, щоб мати її на увазі.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Я це і хотів запропонувати зараз.

ШУХЕВИЧ Ю.Р. Ви би її взяли до уваги.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Так, так, звичайно.

ШУХЕВИЧ Ю.Р. Отже, якщо всі згідні, члени комітету.

ЄЛЕНСЬКИЙ В.Є. Звичайно.

ШУХЕВИЧ Ю.Р. Шановний пане Голово, шановні пані і панове, справа полягає в тому, що ми тут розглядали в попередній раз, зупинились, залишивши незакінченим обговорення законопроекту Васюника щодо культурної спадщини ЮНЕСКО. Сьогодні це мало бути, але чомусь зняли це питання, то я би, пане Миколо, на майбутнє просив, щоб попередили завчасно, бо пан Мейлах і пані Діяна приїхали і  даремно, але вони також висловлять свою думку. Що я хочу сказати? Коли вже буде обговорюватись докладно ще раз цей закон, то ми би хотіли бути і просили вас, щоб вчасно повідомили.

А тепер по суті. Отже, запропонований законопроект не враховує цілого ряду наших міжнародних зобов’язань щодо збереження культурної спадщини світового значення. Отже, в даному випадку цей закон є антиконституційним і майте на увазі, що і різні громадські організації і навіть деякі депутати, коли він був би прийнятий, підуть до Конституційного Суду і я думаю, що сам закон буде скасований. Я говорив, які там статті, там Конвенція 1972 року порушується, там наші зобов’язання з урядом США не виконуються. Отже, я просив би це мати на увазі. 

Поскільки пан Мейлах і пані Діяна присутні тут, то я би попросив, щоб вони висловили свої думки. Між іншим пані Діяна це питання вивчає, власне, в Україні, конкретно у Львові ці всі конфліктні ситуації, а пан Мейлах представляє міжнародну організацію культурної спадщини.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ми чули пана Мейлаха.

ШУХЕВИЧ Ю.Р. А він тут має ще деякі міркування, то я просив би, щоб ви їх вислухали. Прошу, пане Мейлах.

ШЕЙХЕТ М. Дякую. Я буквально конспективно хочу оголосити, що ми надзвичайно стурбовані ситуацією, яка відбувається зі збереженням культурної спадщини взагалі в Україні і ЮНЕСКО особливо, це має відношення і до єврейської культурної спадщини.

Я хотів би сказати, що надані на розгляд Комітету з питань культури і духовності Героєм України народним депутатом Юрієм Романовичем Шухевичем у співпраці з нашою організацією юридично обгрунтовані пропозиції та поправки, а також пропозиції і поправки народного депутата Подоляк до проекту закону, який запропонували народні депутати України Васюник, Княжицький, Матіос на розгляд комітету, показав наступні неузгодження з діючим законодавством і міжнародними угодами України, порушені інтересів держави Україна та створених нею центральних органів влади перед світовою громадою в збереженні всесвітньої культурної спадщини ЮНЕСКО через нехтування вимог міжнародних договорів, обов’язковість дотримання яких покладено на державу.

Пункт другий. Відповідно до статті 26 Віденської Конвенції про право міжнародних договорів кожний чинний міжнародний договір є обов’язком для її учасника і має сумлінно виконуватись. Згідно статті 27 цієї Конвенції учасник не може посилатись на положення свого внутрішнього права  в якості виправдання для невиконання ним договору.

Відповідно до статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Проект закону. направлений на легалізацію незаконних забудов в зонах ЮНЕСКО,  ігнорує ключову вимогу необхідності збереження автентичного історико-культурного середовища всесвітньої культурної спадщини. Відповідно до статті 6 Венеціанської хартії є пряма заборона будівництва в межах пам’яток ЮНЕСКО,  в той час,  як в законі це прописано в декількох місцях:  як з боку безпосередньо закону пана Княжицького, пані Матіос і пана Васюника, так і з боку пані Ірини Подоляк.

Відповідно до вищенаведеного, в разі легалізації Верховною Радою або комітетом проекту закону підлягає скасуванню Конституційним Судом України, Європейським Судом з справ людини. Тобто ми просимо взагалі комітет звернути особливу увагу на драматичний стан збереження культурної спадщини єврейської в Україні, взагалі української культурної спадщини. Це є величезна проблема і ми здивовані взагалі, що такий закон мав мати місце. Там настільки драматичні з точки зору права помилки зроблені, що ми просто жахаємось.

Я хочу сказати, що посилаючись на того юриста з Америки, який був минулого разу на засіданні, зараз створена ліга захисту єврейської культурної спадщини в Америці і буде застосовано Закон Магнітського до людей в Україні, які силоміць нищать культурну спадщину, приймаючи рішення щодо її практично знищення. Це стосується цвинтарів, це стосується сакральних місць, це стосується жахливого проекту консервації і простору  синагоги у Львові, де на святому місці синагоги запропоновано політичний дискурс, де буде говоритись про те, що українці, поляки однаково винні у Голокості євреїв, як і німецькі нацисти.

Ми категорично протестуємо проти цього і ми просимо провести спеціальне засідання комітету для того, щоб ці питання нарешті перейшли через якийсь такий рубіж, щоб вони стали вже не нормальним явищем в Україні. На жаль, вони через бездіяльність органів влади і в тому числі комітету, бо я писав в комітет неодноразово, ті питання просто гинуть в піску і їм не надається увага.

На симпозиумі, який був 22 травня в Києві, говорилось про те, що нехтування збереженням культурної спадщини припиняє гармонізацію суспільних відносин, побудови громадянського суспільства. Наслідки, ви самі розумієте, які можуть бути. Дякую.

ПОМІЧНИК НАРОДНОГО ДЕПУТАТА ШУХЕВИЧА Ю.Р. Це пані Діана. Вона вже володіє українською мовою, за півроку з Угорщини вивчила українську мову. Вона пише дисертацію, все досліджує і каже, що не буде сьогодні виступати, а може іншим разом.

ШУХЕВИЧ Ю.Р. Між іншим пані Діяна вивчає якраз у Львові оці конфлікти.

ПОМІЧНИК НАРОДНОГО ДЕПУТАТА ШУХЕВИЧА Ю.Р.  Дисертація називається "Конфлікти спадщини у Львові". Так що вона все тримає під контролем, ходить по судам, досліджує.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Добре, дякую.

ШУХЕВИЧ Ю.Р. Я теж дякую.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Отже, колеги, у нас зараз є присутні члени комітету: Княжицький, Єленський, Лесюк, Матіос. Відсутні: Подоляк, Тарута, Новинський. Запрошена Світлана Михайлівна Войцехівська, представники Українського форуму благодійників, представники мобільних операторів.

У нас порядок денний складається з двох питань. Перше питання – проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення сприятливих умов для впровадження благодійних текстових повідомлень ( р.№ 2297),  друге читання. І різне. В пункті різне пропонується розглянути те, що ми розглядали раніше, у нас колись була постанова – заява Верховної Ради щодо затвердження в Україні самобутності культурної спадщини кримських караїмів. Але тоді 5 голосів не вистачило і прохання буде ще раз її розглянути. Хто за такий порядок денний, прошу голосувати. Дякую. Рішення прийнято.

Отже, розглядаємо перше питання. До проекту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення сприятливих умов для впровадження благодійних текстових повідомлень ( р.№ 2297) було подано 45 поправок. Більшість поправок редакційного характеру, пов’язані з узгодженням тексту законопроекту до поправок з голосу, які були зачитані при розгляді законопроекту в першому читанні та увійшли в текст законопроекту.

Відразу почну, так як ми традиційно працювали, для того, щоб не затримувати розгляд поправок. Є один принциповий пункт, який треба обговорити. Питання полягає в тому, хто може бути отримувачем коштів, зібраних за допомогою благодійних повідомлень? В поправках колеги Войцехівської передбачено неприбуткові організації в тому числі благодійні та територіальні громади. Є поправка народного депутата Гончаренка, де передбачено, що це громадські і благодійні організації та територіальні громади.  

Є думка Українського форуму благодійників, які підтримують поправки Гончаренка, але разом з тим поняття неприбуткових організацій з точки зору благодійності, з моєї точки зору,  є більш вдалим і ширшим, оскільки воно включає в себе не тільки громадські та благодійні організації, а й інші установи та підприємства, які мають такий статус. Наприклад, для нас це дуже важливо, тому що музеї і заклади культури мають статус неприбуткових організацій. Ми можемо зробити виняток, що крім політичних партій.

МАТІОС М.В. Тобто обумовити цю норму.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Добре, крім політичних партій і кредитних спілок. Нас це влаштовує.

ВОЙЦЕХОВСЬКА С.М. Так,  як тут  написано у Гончаренка.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ми з цим погоджуємось. Просто нам важливо, щоб музеї та бібліотеки теж мали змогу отримувати. Отримання статусу неприбуткової організації передбачає внесення такої організації до спеціального реєстру і перевірку неотримання нею доходів фіскальними органами при такому реєстрі, що виключає шахрайство. Чому я і кажу, який є плюс в неприбуткових організаціях, що їх можна перевіряти. Це ми не по таблиці, я зараз кажу думку по суті цього питання.

Тому ми би пропонували підтримати поправки Войцехівської і редакційно поправки Гончаренка, щоб виключити ті пункти, про які ви говорите в тій частині, які не суперечать цьому підходу. Тобто ми беремо поправку Войцехівської, а редакційно Гончаренка, це означає, що ми по суті виключаємо партії і кредитні спілки.

ГАНДЗЮК І.Б. Редакційно треба буде підтримати всі правки пані Войцехівської тільки в такій редакції, що неприбуткові організації ( в тому числі благодійні організації), крім політичних партій і кредитних спілок.

ВОЙЦЕХОВСЬКА С.М. Тобто це частково іде від Гончаренка. Я підтримую.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Колеги, отже давайте тепер.

ІЗ ЗАЛУ. Я перепрошую, тут запитували щодо неприбуткових організацій. Я би хотіла наголосити, що чіткий перелік неприбуткових організацій, який включається до реєстру, цей чіткий перелік є в Податковому кодексі України. І якщо ви хочете іти шляхом виключення, то я би пропонувала переглянути відповідну норму  Податкового кодексу і обрати ті організації, які, на вашу думку,  можуть бути отримувачами коштів, тому що до неприбуткових організацій можуть належати ОСББ, бюджетні установи.  

МАТІОС М.В. Але тоді виникне питання, чому ми тільки виключаємо партії.

ВОЙЦЕХОВСЬКА С.М. Дивіться, тоді це норми іншого закону. Це треба вносити зміни до Податкового кодексу.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Колеги, дивіться, бюджетні установи додаємо.

ІЗ ЗАЛУ. Я перепрошую. Я наведу приклад 565 і Міноборони просило мобільних операторів перераховувати кошти на благодійність.

МАТІОС М.В. Ми маємо намір виключити тільки політичні партії.

ВОЙЦЕХОВСЬКА С.М. Так, тільки політичні партії і кредитні спілки.

МАТІОС М.В. Але я запитала, в яких неприбуткових організаціях можуть виникати такі самі загрози як з політичними партіями і кредитними спілками. Їх там багато.

ВОЙЦЕХОВСЬКА С.М. Ні, їх небагато.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Я зараз зачитаю: бюджетні установи, громадські об’єднання, політичні партії, творчі спілки, релігійні організації, благодійні організації, пенсійні фонди, спілки, асоціації та інші об’єднання юридичних осіб, житлово-будівельні кооперативи, об’єднання співвласників багатоквартирного будинку, асоціації власних жилих будинків,  професійні спілки, їх об’єднання та організації профспілок, а також організації роботодавців та їх об’єднання, сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи, кооперативні об’єднання сільськогосподарчих обслуговуючих кооперативів,  діяльність яких відповідає вимогам цього пункту. Тут вказані ті, які можуть бути платниками податків, це по сплаті податку неприбутковими організаціями.  Це не є перелік всіх.

ГАНДЗЮК І.Б. Виключного переліку Податковий кодекс не містить,  він передбачає, що така організація не повинна отримувати доходи.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ні, ні, в них є обмеження. Вони не отримують доходи і тому називаються неприбутковими.

ГАНДЗЮК І.Б. В статуті такої організації має бути передбачено, що доходи, які в принципі можуть отримувати на діяльність, можуть лише перерозподілятись між засновниками такої організації, передбачено, що в статуті повинно бути чітко прописано, що в разі ліквідації такої організації правонаступником повинна бути теж неприбуткова організація.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Отже, колеги, ми погодились на партіях і кредитних спілках? Погодились.

МАТІОС М.В. Погодились. Я так розумію, що наша недовіра до того махлювання, яке може бути з благодійними цими коштами, і породила таку суперечку.

ЛЕСЮК Я.В. Навіщо давати таку можливість ОСББ, навіщо раді роботодавців?

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ми не можемо всіх перерахувати.

МАТІОС М.В. Ми можемо підозрювати, що можуть бути зловживання.

ЛЕСЮК Я.В. Але ми можемо зосередитись тільки на благодійності.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Послухайте, якщо тільки на благодійність, то ми не допоможемо ні музею, ні бібліотеці, ні дитячому садку.

ВОЙЦЕХОВСЬКА С.М.  Наприклад, громада хоче зробити дитячий садок і вона буде збирати кошти.

ЛЕСЮК Я.В. То кого ми підрізаємо: політичні партії однозначно.

МАТІОС М.В. І кредитні спілки.

ЛЕСЮК Я.В. А чому рада роботодавців?

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Та будь-яка рада хоч роботовзявців, хоч роботодавців може зареєструватись. Ми всіх їх не перерахуємо, немає виключного переліку. Кожен може зареєструвати або благодійну або неприбуткову організацію.

Колеги, давайте іти по поправкам.  Перша правка Войцехівської. У вас є ці правки. Чи можу я відразу, щоб ми за неї голосували, чи потрібно зачитувати? 

ВОЙЦЕХОВСЬКА С.М. Я погоджуюсь з тим, що запропоновано комітетом.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Тут деякі редакційні правки треба враховувати. Я зачитав лише принципове питання.

Отже, пропоную врахувати  поправку 1 Войцехівської. Хто за те, щоб її врахувати. Є. Правку 2 Войцехівської пропонується врахувати. Хто за це, прошу голосувати. Дякую. Правка 3 Гончаренка, ми її враховуємо редакційно. Хто за те, щоб врахувати редакційно, прошу голосувати. Дякую.

Правку 4 Гончаренка пропонується врахувати. Хто за це, прошу голосувати. Дякую.  Правку  5 Левченка пропонується відхилити. Хто за це рішення, прошу голосувати. Дякую.

 Правка  6 Ленського. Оскільки в першому читанні була інша редакція під стенограму зачитана, пропонується відхилити. Хто за це рішення, прошу голосувати. Дякую.

Правки 7, 8, 9, їх пропонується врахувати. Хто за те, щоб їх врахувати, прошу голосувати. Дякую. Рішення прийнято. 10 правку Левченка пропонується відхилити. Прошу проголосувати. Дякую.

ЛЕСЮК Я.В. Може ви хоча би правку Левченка десь залишили?

ВОЙЦЕХОВСЬКА С.М. Вони повторюють мої правки.

МАТІОС М.В. Вони ідентичні.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Наступну 11 правку Войцеховської пропонується врахувати. Дякую. 12 правку Войцеховської рекомендується врахувати. дякую. 13 правку Гончаренка пропонується редакційно врахувати. дякую.

14 правка Левченко пропонується відхилити. Дякую. Рішення прийнято. Справа в тому, що в першому читанні під стенограму були зачитані речі, які вже прийняті, які виключають те, що говорив Левченко.

ВОЙЦЕХОВСЬКА С.М. Ми домовились з Остріковою, у неї в  альтернативному проекті було подано, що таке текстове повідомлення. Ми домовились, що я зачитаю під стенограму і таким чином розширимо.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Пан Ярослав утримується з політичних міркувань.

ЛЕСЮК Я.В. Ми беремо і приймаємо-приймаємо те, що робить "Народний фронт" і БПП. Я теж за це голосую.

МАТІОС М.В. Та не вникаємо в суть, Ярослав Васильович.

ЛЕСЮК Я.В. Давайте тоді, де можливо, якусь толерантність проявимо.

ВОЙЦЕХОВСЬКА С.М.  Ми ж не винні, що Левченко повторює те, що ми пишемо.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. 15 правку Войцеховської пропонується врахувати. Хто за це, прошу голосувати. Дякую. 16 правка Левченка пропонується відхилити. Хто за це, прошу голосувати. Дякую. 17 правку Войцеховської пропонується врахувати. Дякую. 18 правку Гончаренка пропонується врахувати редакційно. Хто за, прошу голосувати. Дякую.  19 правку Левченка пропонується відхилити. Прошу голосувати. Дякую.

20 правку Войцеховської рекомендується врахувати редакційно. Давайте сформулюємо.

ГАНДЗЮК І.Б. Неприбуткова організація,  в тому числі благодійна організація, крім політичних партій та кооперативних спілок.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Хто за те, щоб таке формулювання в усьому тексті закону прописати? Дякую, рішення прийнято і відповідно 20 правку враховуємо редакційно. Хто за це, прошу голосувати. Дякую.

21 правку враховуємо редакційно. Хто за це, прошу голосувати. Дякую. 22 правку Войцеховської рекомендується врахувати редакційно. Хто за це, прошу голосувати. Дякую.  23 правку Гончаренка пропонується врахувати редакційно. Хто за це, прошу голосувати. Дякую, рішення прийнято.

24 правку Войцеховської врахувати редакційно. Хто за, прошу голосувати. Дякую. 25 правку Гончаренка рекомендується врахувати редакційно. Хто за це, прошу голосувати. Дякую.

Далі. Дивіться, вони аналогічні: 26, 27, 28 і 29 правки Войцеховської, їх рекомендується врахувати. Хто за це, прошу голосувати. Дякую. 30 правку Войцеховської врахувати редакційно. Хто за, прошу голосувати. Дякую. 31 правку Гончаренка врахувати редакційно. Хто за, прошу голосувати. Дякую. 32 правку Левченка рекомендується відхилити. Хто за, прошу голосувати. Дякую.

МАТІОС М.В. Дивіться, текстове повідомлення замінити словом "замовлення" . В першому читанні цей термін виключили і він іде по всьому. Я пояснюю, що ми не проти Левченка, а проти того, що воно зафіксоване в такій редакції.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. 33 і 34 правки Войцеховської рекомендується врахувати. Хто за це, прошу голосувати. Дякую. 35 правку Войцеховської рекомендується врахувати редакційно. Хто за, дякую. 36 правка Гончаренка врахувати редакційно. Дякую. 37 правку Левченка відхиляємо. Дякую. 38 правку Левченка рекомендується відхилити. Хто за, прошу голосувати. Дякую.

39 правка Гончаренка. Що з нею робимо?

ГАНДЗЮК І.Б. Можна врахувати редакційно.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Враховуємо редакційно.  Хто за це, прошу голосувати. Дякую.

40 правка Крулько. Оскільки в першому читанні виключене поняття "благодійне замовлення" , то правку 40 треба врахувати редакційно і слова в тексті "благодійне замовлення" змінити на слова "благодійне телекомунікаційне повідомлення". Хто за те, щоб редакційно прийняти, прошу голосувати. Дякую.

41 правку Войцеховської врахувати редакційно. Хто за, прошу голосувати. Дякую. 42 правку Крулько рекомендується врахувати (усувається дублювання норми за альтернативним законопроектом). Хто за це, прошу голосувати. Дякую. 43 правку Войцеховської рекомендується врахувати редакційно. Хто за, прошу голосувати. Дякую. 44 правку Гончаренка пропонується врахувати редакційно. Дякую. 45 правку Княжицького пропонується врахувати. Хто за, прошу голосувати. Дякую.

Хто за те, щоб рекомендувати прийняти закон у другому читанні в цілому, прошу голосувати. Дякую.

ІЗ ЗАЛУ. Шановні члени комітету, тільки що було оголошено прийняття в редакції до благодійного телекомунікаційного повідомлення, але ми би хотіли внести невеличке уточнення. У нас в понятті благодійного телекомунікаційного повідомлення іде мова, що ми при поверненні авансу абоненту, коли іде мова про відмову від послуг абонента, зобов’язуємось повернути аванс абоненту. Цей аванс спрямовується на перерахування благодійної організації.

Так ось, в поняття авансу  ми хочемо додати, що це поняття авансу, включаючи суму збору на обов’язкове пенсійне страхування. Чому? Тому що згідно законодавства та Закону про збір на обов’язкове пенсійне страхування на суму авансу мобільний оператор зобов’язаний нараховувати сам збір на суму авансу. І тут би хотіли, щоб не було ніякого різнотлумачення,  уточнити, що ми повертаємо абоненту цю суму авансу, зобов’язуємось її перерахувати в благодійні організації, ця сума авансу включається в суму збору на обов’язкове пенсійне страхування.

МАТІОС М.В. Можна запитання? Ви не потрактуйте його,  як дуже дилетантське, але поясніть мені як благодійні телекомунікаційні  повідомлення, тобто ти повідомляєш, що перераховуєш 5 гривень на потребу, то що таке аванс в цьому разі?  Це іде однією сумою, воно не поділено на дві частини?

ІЗ ЗАЛУ. Це можна побачити на прикладі. Ви, наприклад, абонент, ви поповнюєте свій мобільний рахунок на 40 гривень. Коли ви його поповнюєте, ви ще не знаєте, чи хочете надіслати благодійне повідомлення чи ні, чи хочете ви пожертвувати чи ні. Але з цих 40 гривень утримується вже зразу мобільним оператором до бюджету відповідно збір до пенсійного фонду ( це 7,5 відсотків) і ПДВ.

МАТІОС М.В. З кожного поповнення?

ІЗ ЗАЛУ. Так, з кожного поповнення.

МАТІОС М.В. А який зв’язок між благодійним внеском і поповненням?

ІЗ ЗАЛУ. Отже, механізм, який був закладений в саме благодійне повідомлення. Наприклад, через певний час ви хочете пожертвувати, з цих 40 гривень ви хочете пожертвувати 5 гривень.

МАТІОС М.В. Але я вже заплатила до пенсійного фонду.

ІЗ ЗАЛУ. Саме так. Ви кажете мобільному оператору, що я хочу пожертвувати на благодійність. Після цього ви відмовляєтесь від послуги, але як мобільний оператор ми зобов’язуємось вам повернути ці кошти і ви розумієте, що вони будуть перераховані в благодійні організації.

Так от з цих 5 гривень, які ми вам повертаємо, перераховуємо до благодійних організацій, в цьому кошті є зокрема сума пенсійного збору, сплачена вже до бюджету раніше.

ВОЙЦЕХОВСЬКА С.М. Ми ж звільнили.

ІЗ ЗАЛУ. Так, безумовно.

ГАНДЗЮК І.Б. Я хочу уточнити, що в даному випадку це повинно регулюватись саме на рівні податкового законодавства.

ІЗ ЗАЛУ. Справа в тому,  що якраз ми закладаємо поняття благодійного повідомлення.

ВОЙЦЕХОВСЬКА С.М. Я ж пояснювала вам, що це відноситься до норм іншого закону.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Справа в тому, що наш комітет не вправі розглядати такі питання.

МАТІОС М.В. Це питання збору податків. Це податковий комітет.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Наприклад, на підставі нашого закону ви можете внести зміни в їхній закон і їх комітет буде розглядати.

ІЗ ЗАЛУ. Я так розумію, що зараз внесені зміни до Закону про обов’язкове пенсійне страхування.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Це не наш комітет, це інший комітет. Про благодійні внески є декілька законопроектів. Ми розглядаємо в тій частині, де не стосується фінансів.

ВОЙЦЕХОВСЬКА С.М. В мене є такий же законопроект № 3497, який звільняє від оподаткування благодійні організації.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Але це не наш комітет.

МАТІОС М.В. Це комітет Южаніної.

ВОЙЦЕХОВСЬКА С.М. Южаніна вже прийняла в цілому цей закон, тому вже пізно.

МАТІОС М.В. В цей закон ми цю норму не можемо вписувати, бо це не є наша компетенція.

ВОЙЦЕХОВСЬКА С.М. Шановні колеги, по Регламенту ми не можемо зараз вносити ніякі зміни. Закон знаходиться в такому стані, що вже Регламент забороняє. Ми можемо тільки дебатувати по тим правкам, які внесені народними депутатами до закону і комітет їх вже розглянув при всій повазі. У вас було 14 днів, якщо б ви хотіли подати зміни, то ви би їх подали і шановні члени комітету розглянули би. Регламент нам забороняє наразі вносити щось з голосу, письмово і так далі.

МАТІОС М.В. Але якщо є потреба внести зміни, то ви ініціюєте внесення змін.

ВОЙЦЕХОВСЬКА С.М. Ми зможемо їх потім додатково внести, але спочатку треба прийняти ці закони.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Колеги, дякую, в  принципі ми проголосували.

В нас є ще одне коротке питання. Колеги, щодо постанови Верховної Ради, це постанова про заяву щодо збереження в Україні самобутності та культурної спадщини кримських караїмів (караїв) та кримчаків. Це вже була ця заява, колега Логвинський був її автором. Ми розглядали її.

ГАНДЗЮК І.Б. Минулого року вона була відхилена парламентом.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ну як відхилена? Її поставили в середу чи в п’ятницю і не вистачило п’ять  голосів. Пропонується ще раз її підтримати.

ГАНДЗЮК І.Б. Зареєструвати від імені народних депутатів, членів комітету і рекомендувати прийняти.

ЄЛЕНСЬКИЙ В.Є. Добре.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Давайте проголосуємо, а потім поставимо підписи. Хто за це, прошу голосувати. Дякую.

Колеги, ще є постанова про ювілеї, ми вчора її прийняли. Ми два пункти прийняли:  925 років з часу заснування міста Дрогобича і 400 років з часу згадки Чуднова. Колеги, підписуйте,  вам будуть вдячні всі чуднівці. 

Всім дякую.