СТЕНОГРАМА

засідання Комітету з питань культури і духовності

 

 

22 березня 2017 року

 

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Шановні колеги, ми розпочинаємо наше засідання. В нас сьогодні присутні: Княжицький, Єленський, Лесюк, Тарута. Відсутні Новинський, Матіос і Подоляк через хворобу або відсутність.

Запрошені у нас: міністр культури пан Євген Нищук, представники міністерства: Мазур Тамара Вікторівна, Петасюк Лариса Володимирівна, Стебельська Олена Стефанівна – заступник голови громадської ради при Міністерстві культури, а також Павленко Ростислав Миколайович – заступник Глави Адміністрації Президента України, Рубан Юрій Григорович – керівник головного департаменту з питань гуманітарної політики Адміністрації Президента, Іллєнко Пилип Юрійович – голова Державного агентства з питань кіно, Ткаченко Тарас Анатолійович - голова Національної спілки кінематографістів України, пан Шимків у нас теж присутній, багато інших запрошених, в тому числі Громадська асоціація "Індустріальний телевізійний комітет" та інші громадські організації і помічники народних депутатів. Дякую всім за присутність.  

Шановні колеги, у нас наступний порядок денний. Ми маємо заслухати звіт про хід і результати виконання Програми Кабінету Міністрів України у 2016 році. Законопроекти, з опрацювання яких Комітет визначено головним. В порядку денному в нас початково був проект Закону про внесення змін до Закону України "Про охорону культурної спадщини" (щодо збереження пам’яток культурної спадщини, внесених до списку всесвітньої спадщини ООН з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО); пропозиції Президента до Закону про державну підтримку кінематографії в Україні ( №3081-д) і проект Закону про Український культурний фонд ( № 5491, друге читання).

Оскільки до нас звернувся народний депутат Юрій Шухевич, а також автор закону народний депутат Васюник з проханням перенести розгляд проекту Закону про охорону культурної спадщини, пропонується перенести. А також ще у нас була одна проблема, що куратор від нашого комітету Закону про культурний фонд, на жаль, не може бути присутня, пані Ірина Подоляк, але ми пропонуємо все одно розглянути цей закон.

Тому я би пропонував затвердити, якщо ви не проти, порядок денний наступним чином. Оскільки в нас є пропозиції Президента, то пропонував би першочергово розглянути їх і обговорити Закон про державну підтримку кінематографії, тоді пропонував би заслухати Звіт уряду, у нас присутній пан міністр і завершити сьогоднішнє засідання розглядом проекту Закону про Український культурний фонд, оскільки нам потрібно пройти по поправкам.

Колеги, немає заперечень? Немає. Хто за те, щоб затвердити такий порядок денний, прошу голосувати. Дякую.

Отже, ми починаємо з розгляду пропозицій Президента до Закону про державну підтримку кінематографії в Україні ( № 3081-д). Ви пам’ятаєте, що ми приймали цей закон з досить великим ентузіазмом в залі, оскільки  закон стосується як безпосередньо підтримки кінематографа, так і захисту авторських прав, залучення інвестицій для зйомок в Україну, над законом працювали ініціатива "Кінокраїна" з залученням багатьох народних депутатів. У Президента були свої певні зауваження до цього проекту, ми мали плідну дискусію з Президентом і за участі певних профільних міністерств і нашого комітету, а також Комітету з питань свободи слова і засобів масової інформації, представників кінематографу, декілька разів зустрічались та вдосконалили цей закон, напрацювали ті пропозиції, які всіх би влаштували.

На підставі пропозицій і зауважень Президента до прийнятого Верховною Радою Закону про державну підтримку кінематографії в Україні комітет разом з представниками Адміністрації Президента нами було доопрацьовано цей законопроект і підготовлена таблиця з пропозиціями Президента, у вас ця таблиця є. Доопрацювання, як це передбачено Законом про Регламент Верховної Ради України,  стосується виключно тих положень закону, до яких були висловлені зауваження Президента, а саме, узгодження норм з положенням бюджетного законодавства, зокрема в частині фінансової основи державної підтримки кінематографії, форм державної підтримки, механізму надання державної субсидії для повернення частини кваліфікованих витрат, поширення на закупівлю відповідних робіт та послуг дії Закону про публічні закупівлі, а також вилучення положень, які стосуються валютного законодавства.

З врахуванням всіх доопрацювань пропонується комітету підтримати всі пропозиції Президента, оскільки ми разом опрацьовували, працювали над ними і рекомендувати Верховній Раді України прийняти всі запропоновані пропозиції Президента і прийняти закон в цілому. Хотів би зараз для такої співдоповіді надати слово пану Ростиславу Павленко.

 

ПАВЛЕНКО Р.М. Дякую, шановний Микола Леонідович, шановні народні депутати, шановні присутні, Президентом України було висловлено низку зауважень до ухваленого Верховною Радою України Закону про державну підтримку кінематографії. Редакція, що розглядається,  враховує пропозиції Президента. Тому ми просимо так само підтримати той проект рішення, який було оголошено, оскільки всі питання, що стосуються бюджетного законодавства, питання механізмів державної підтримки, питання можливостей спеціальних субсидій щодо підтримки кінематографу, вони відповідають тій позиції, яка була висловлена в пропозиціях Президента. Дякую.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дякую, пане Ростиславе. Колеги, чи хтось хоче висловитись?

 

ТАРУТА С.О. А що змінилось? З точки зору філософії щось змінилось чи ні?

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Я вам можу зачитати всі зміни.

 

ТАРУТА С.О. Чому було заветовано?

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. У Президента були зауваження до шести положень законопроекту. Перше зауваження – це Президент не погодився з встановленням мінімального розміру наповнення фонду державної підтримки кінематографії, у нас було 0,2 відсотки.  Президент пропонує, щоб це голосували під Бюджетний кодекс, оскільки це залежить від стану наповнення бюджету, від ситуації в країні. Ми погодились і цей розмір не буде прив’язаний до цих відсотків.

Президент забрав там слово "фонд", але залишив весь механізм фінансування, який був. Для нас це не є принципове положення. Воно визначено на визначенні бюджетного рахунку, як це передбачено чинним Бюджетним кодексом. Ми будемо потім вносити зміни до Бюджетного кодексу на наступний рік відповідно вже з врахуванням норм цього закону № 3081-д.

Президент висловив заперечення стосовно можливості використання коштів від операторів державних лотерей для фінансування кіно. В нас це була декларативна норма, спрямована лише на те, щоб при прийнятті нових законів в цій сфері ми мали б додатковий аргумент стосовно використання відрахувань від їх діяльності. Це не була для нас принципова норма, тому шо вона все одно потребувала прийняття додаткових законопроектів.

 

ТАРУТА С.О. А в його редакції це вже принципово це наповнення?

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ні, звідси він це забрав. Але ми сказали, що коли будемо приймати профільні закони про азартні ігри та лотереї, ми будемо наполягати на тому. так як це є політика нашого комітету, щоб частина цих коштів ішла на фінансування культури. Це є наша принципова позиція, просто тут це було записано для стимулювання таких законопроектів.

У Президента виникло питання стосовно розміру повернення кеш рібейту так званого, у нашому законопроекті попередньо передбачалось 25 відсотків, це мінімальна ставка у Європі та у світі, але під час розмови з Президентом було узгоджена ринкова ставка - 16,6 відсотків, що компенсується за рахунок значно меншої вартості виробництва фільмів в Україні. Тобто оскільки у нас дешевше виробництво фільмів, ці кошти будуть повертатись безпосередньо з тих податків, які сплатила компанія. Цю норму закону ми можемо потім міняти, коли покаже життя. Нам було дуже важливо сам принцип закласти в закон і  Президент на це погодився.

Заперечення викликала пропозиція законопроекту дозволити здійснювати закупівлі для фільмів, що отримали державну підтримку,  без використання законодавства про державні закупівлі. Логіка була проста, що конкурс не завжди передбачає державні закупівлі, але ми вирішили все ж таки прислухатись до пропозицій Президента і прибрати цей пункт.

І узгоджено залишити ліцензування  перерахування за кордон для сум кеш рібейт, отриманих іноземними кінопродюсерами, тобто ми пропонували, щоб уникнути подвійного ліцензування це забрати, щоб лише Держкіно це давало. Пропозиція Президента була, що Національний банк повинен продовжувати це ліцензувати, щоб це була єдина система, ми погодились з цією пропозицією Президента і це не є критична норма.

Всі інші пропозиції, наші і народних депутатів, Президент прийняв і підтримав цей законопроект.

 

ТАРУТА С.О. Зараз Нацбанк відмінив норму відносно ліцензування.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Це рішення Нацбанку. Очевидно, воно застосовуватиметься  і до цього закону теж.

 

ЄЛЕНСЬКИЙ В.Є. Ми вже неодноразово обговорювали це питання. В принципі дійшли висновку, що ці зауваження помірні, так би мовити, і заради компромісу можна на них піти.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Знаєте, колеги, єдине, що мені шкода, що ми забрали, це все ж таки стабільна цифра фінансування. Тому в мене буде велике сподівання на те, що і Президент, і уряд, і парламент завжди під час затвердження Бюджетного кодексу будуть пам’ятати про необхідність принаймні його не зменшувати порівняно з відсотком цього року. В цьому році ми вдячні уряду за те, що достатня кількість коштів була виділена, але з врахуванням тих додаткових завдань, які будуть стояти перед Держкіно, перед Міністерством культури,  у зв’язку з виконанням кеш рібейтів та інших завдань, очевидно, що ця сума коштів має бути значно збільшена навіть порівняно з цим роком.

Колеги, хто за те, щоб з врахуванням всіх доопрацювань підтримати пропозиції Президента рекомендувати Верховній Раді України прийняти запропоновані пропозиції і прийняти закон в цілому, прошу голосувати. Дякую, рішення прийнято.

Колеги, ми продовжуємо. Ми зараз будемо розглядати звіт про хід виконання Програми Кабінету Міністрів України у 2016 році. Для нас це надзвичайно важливе питання, ми вдячні пану міністру Євгену Нищуку  за те, що він тут присутній і хотів би пану Євгену надати слово. Будь ласка.

 

НИЩУК Є.М. Дякую, шановний Микола Леонідович, шановні члени Комітету з питань культури і духовності, шановні колеги з Адміністрації Президента, громадської ради, експертних середовищ. Ми провели серйозну підготовчу роботу з аналітики тих процесів, які ми проходимо, вони сягають близько  69 сторінок. Ми, цінуючи ваш час, не будемо зараз так розлого все це подавати. Для зручності я роздам більш скорочений варіант презентації і я його зараз більш стисло подам в тезах для мобільності.  

Шановні друзі, я дійсно для зручності тезово буду проходити  з деякими моментами акцентів. Сучасне українське суспільство потребує справді серйозних докорінних трансформацій, кардинальної реформи, які необхідно провести на всіх без  виключень царинах соціуму, але культура і мистецька сфера в цьому сенсі є таким лакмусовим папірцем загальнодержавних змін. На часі зокрема оновлення засад культурної політики, які передбачатимуть розвиток підприємницької моделі культури, яку раніше не дуже враховували, також враховуватимуть значимість для економічного зростання держави, консолідацію суспільства і європейськи орієнтовану модель розвитку людських ресурсів.

Основні принципи, на які ми спираємось, це комплексність, системність, уніфікація підходів, так зване рівне ставлення. Основними характеристиками діяльності Міністерства культури є багатовекторність та високі амбіції щодо впровадження тих корінних змін, яких вимагає українське суспільство.

По розділах. Розділ 1. Це зміна української парадигми. Як кажуть, треба почати з себе, щоб щось доказувати в інших ситуаціях. Проведена реорганізація Міністерства культури України, досить чутлива і часом болюча, не завжди її сприймали і працівники, які звикли впродовж дуже багатьох років працювати в одній системі, але ми це пройшли.

В нас створено нові структурні підрозділи і це було не послано для того, щоб просто змінити назву самого відділу,  а для того, щоб надати нових функцій і нових повноважень. Розпочато функціональний аудит  Мінкультури за підтримки Європейської комісії, бо, часом, те, що ми собі думаємо, може не збігатись з тими процесами, які є у Європі, і нам потрібна була ця фахова порада. Попередні результати будуть в кінці травня 2017 року самою Європейською комісією щодо нашої внутрішньої реорганізації.  

Залучено експертів у рамках проекту ЄС "Association 4U" з грудня 2016 року по жовтень 2017 року. В Мінкультурі весь цей час працює три експерти.

Реформовано інституції, які знаходяться у сфері нашого впливу. Я хотів би подякувати за підтримку Міністерства культури саме комітету, тому що це був такий досить революційний крок, бо деякі установи працювали дуже багато років, там були досить поважні люди, які мають вже поважний вік. Ми разом з тим доводили, що науковими установами не можуть бути  ті заклади, які мають в своєму штаті 90 чоловік, працює, наприклад, реально 47 чоловік, з них 4 наукових співробітники і це наукова установа.

Ми зіткнулись з деякою проблемою в реорганізації цієї частини. Були певні протести, але ми все ж таки дійшли до порозуміння, знайшли компромісні варіанти і нам вдалось подолати цей процес. Це ідеться в даному випадку про Український центр культурних досліджень, про Національний центр театрального мистецтва імені Леся Курбаса та науково-дослідний інститут пам’ятко-охоронних досліджень. Створено також Український інститут книги, запущено національну систему Міжнародного центру вивчення питань збереження та відновлення культурних цінностей, створено Національне бюро програми ЄС "Креативна Європа".

Хочу сказати два слова. Рік, який пройшов, роботи "Креативної Європи", то це такий, знаєте, рік досвіду. Скажу вам чесно, ми зіткнулись з тим, що багато в чому залежить і від особи, яка була. Я не хочу коментувати ситуацію діяльності пані Ірини Вікирчак, яка пропрацювала рік, але дещо вона фокусувалась суто на книжковій історії, яку вона добре знає. Зрештою, вона і сама не знала всього об’єму, як вона може відкрити цей майданчик для гранту, для всіх гравців, які б могли його отримати.

В даному випадку в нас зміна керівника. Вона погоджена, вона виключно відбувається з рекомендації і погодження європейської місії, центрального бюро "Креативнрої Європи". Зараз це буде Юлія Федів, вона призначена. Врахована ситуація там, де вона має працювати, зарплати для того, щоб можна було повноцінно працювати і надати ту бажану допомогу для наших мистецьких ідей.

Розділ 2. Розширення стейкхолдерів врядування у сфері культури. Закладено підгрунття для активної діяльності в майбутньому, залучено фахових спеціалістів до роботи в експертних радах, тобто об’єднано їх за напрямками. Координаційна рада з питань застосування української мови в усіх сферах суспльного життя, якої раніше не було. Ми справді зібрали всіх тих людей, в яких це питання болить, які довгий час працювали поза будь-якими державними органами. Тепер можна добиватись консолідованої позиції, хоч досить такої дискутивної, але ми принаймні дали цю можливість і створили майданчик для цього обговорення. Власне, той закон, про який далі буде ітись, частина великої роботи покладається на цю координаційну раду.

Також рада з питань культурно-мистецької освіти, яка повністю оновлена, яка працює в онлайні по всій Україні. Там теж є свої проблеми, де ми стикнулись зі старою системою певних осіб, які кажуть, що все пропало. Чому пропало? Тому що треба старий статут міняти, який ще в 90-му році  останній раз поновлювався і печатку треба міняти.

Експертна рада Міністерства культури України з відбору культурно-мистецьких проектів для надання державної і фінансової підтримки оновлюється щороку, потребувала іншого підходу, який, власне, сьогодні ми будемо розглядати наступним питанням, який торкається створення Українського культурного фонду.

Експертна рада Міністерства України з питань сучасного мистецтва, що також ніколи не було. Експертна рада Міністерства культури України з питань етнополітики, експертна рада з питань свободи совісті та діяльності релігійних організацій. Можливо, в когось буде думка, що багато тих рад, але якраз це той посил наш, що не чиновник має по окремим напрямкам щось визначати, ми маємо опиратись на думку власного експертного середовища.

Розділ 3. Впровадження реформи децентралізації. Проведено ретельну інвентаризацію вперше оцінку стану наявних закладів культури в  селах, селищах, тобто ми провели повну аналітику стану того, скільки є клубів так званих, скільки є бібліотек, в якому вони є стані, скільки є кіноустановок. Тобто ми, щоб далі долати якісь речі, повинні мати, власне, сам стан справ. Це також потребувало часу, певних ресурсів і нам вдалось це зробити.

Запущено проект з адаптації дослідження та запровадження системи індикаторів ЮНЕСКО в Україні, індикаторів впливу культури на соціально-економічний розвиток для отримання об’єктивних наукових даних про розвиток сфери культури в Україні.  Остаточні результати дослідження будуть відомі в кінці березня на початку квітня 2017 року, вони є теж важливими. От коли говорять, що питання культури впливає на все: на настрій в країні, на тривалість життя в країні і це доведено певним фактажем, на економіку в країні, воно дає можливість артикулювати з більшою вагою про саму вагу культури.

Проведений в Україні експертами Ради Європи аналітичний огляд культурної політики з окремим  наголосом на питаннях охорони культурної спадщини і модернізації культурних інституцій та інфраструктури в різних регіонах з метою вдосконалення формування державної політики у сфері культури. Попередні результати огляду будуть на початку квітня 2017 року.

Підписано меморандум про взаєморозуміння щодо підтримки в провадженні ініціатив з децентралізації влади за відповідними секторальними напрямками з проектом міжнародної технічної допомоги "Експертна підтримка врядування та економічного розвитку", який фінансується Міністерством міжнародних справ, торгівлі та розвитку Канади.

У 2017 році Мікультури продовжує  розпочату роботу в контексті впровадження реформи децентралізації та передбачено в проекті середньострокового плану пріоритетних дій уряду на 2017-2020 роки впровадження пріоритету підвищення якості культурних послуг в місцевих громадах. Тут треба відзначити, що спільно з Комітетом з питань культури і духовності були проведені "круглі столи" по напрямку децентралізації тих ризиків, з якими ми зіткнулись. Я хочу подякувати, тому що багато тих проблемних місць, з якими ми стикаємось, а тобто коли раптом зникають бібліотеки, будинки культури або все інше, ми б’ємо в набат спільно з вами, з депутатським корпусом, і це дає насправді результати.

Розділ 4. Модернізація державної політики у сфері культури. Удосконалено систему культурно-мистецької освіти, запроваджено нові форми навчання, внесено пропозиції до проекту Закону України "Про освіту" щодо мистецької освіти, які були враховані під час розгляду законопроекту в першому читанні. Проведено тематичні семінари за участі керівників мистецьких шкіл у 8 областях України, розроблено проект системи моніторингу якості початкової і мистецької освіти. Знову ж таки, повторююсь, маємо протистояння, але, очевидно, тут треба провести ще більш ширші "круглі столи" і конференції для того, щоб донести правильність цієї думки.

За участю представників ради з питань культурно-мистецької освіти розроблено пропозиції до мов ліцензування закладів освіти в частині діяльності мистецьких шкіл як закладів позашкільної освіти. Спільно з членами ради розроблено мінімальні стандарти забезпечення послугами з початкової мистецької освіти, які будуть представлені на обговорення в рамках мінімального культурного кошика.

Проведено моніторинг потреби державних спеціалізованих мистецьких шкіл-інтернатів в матеріально-технічному забезпеченні освітнього процесу. Модернізовано систему підтримки культурно-мистецької творчості, розширено діапазон респондентів, які можуть подавати до Мінкультури пропозиції щодо кандидатів на здобуття стипендій Президента України для молодих майстрів народного мистецтва. Визначено єдиний підхід до галузевих премій шляхом встановлення однакового розміру грошової винагороди до усіх видів мистецтва у сумі 20 тисяч гривень кожна.

Вперше розроблено механізм підтримки сучасних митців України, які працюють у сфері сучасного актуального мистецтва. Забезпечено ефективну реалізацію проектів у рамках культурної дипломатії та європейської співпраці.

Виграно перший суд по справі з позовом держави Україна до музею Алларда Пірсона, археологічного музею Амстердамського університету, предметом позову було повернення на територію України музейних предметів, переданих для експонування на виставку "Крим – золотий острів у Чорному морі". Я хотів би зауважити, що в цьому руслі було на певний період втрачено дуже багато. Я маю на увазі в часі роботи над цим і тут справді велика робота команди Міністерства культури, які подолали великий саботаж. Ми робили доповідну і в зв’язку з цим поміняно посла в Нідерландах. Справді був саботаж з різних джерел, але це насправді великий успіх кінця минулого року, коли нам дійсно вдалось мати таке фундаментальне рішення Європейського суду.  

Спільно з МЗС забезпечено участь України у 68 Франкфуртському  книжковому ярмарку. Це справді вперше, як кажуть в діаспорі, Україна пристійно виглядала на книжковому ярмарку, де був повноцінний стенд в хорошому обрамленні нашого авангарду. Представлені майже всі видавництва, які були,  і мало великий успіх і великий зиск від європейських книжкових агентів.

Єдине, що хотів би добавити, це нам дало нам можливість говорити Міністерству фінансів про те, що нам треба кошти на цей рік на проведення Франкфуртського ярмарку, тобто успіх має породжувати успіх. Так само ми сподіваємось, такий же зиск і великий успіх на Венеційській бієнале, де вперше нам вдалось запустити ще того року за участь у  Венеційській бієнале, зробити повноцінну підготовку, провести відбір кураторів і запрошуємо шановних членів комітету на це представлення сучасного мистецтва.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Але я так розумію, що ми це робимо за кошти меценатів.

НИЩУК Є. М. Частково. Держава заплатила за павільйон наперед і це вперше таке відбулось. Ми проводили повноцінний відбір за критеріями, які були. Далі дійсно така була мета – залучити кошти меценатів. Американська сторона дає і самі куратори частково багато грошей зосереджують, але тут, можна сказати, такий добрий приклад держави і приватного сектору.

Спільно з НТКУ забезпечено належну підготовку, хоча з боями, але намагаємось забезпечити, я маю на увазі "Євробачення". Єдине, що я хотів би сказати, що це не є головною діяльністю Міністерства культури, яке там завжди приписують, тому що кошти, які проходять на "Євробачення", вони проходять через Держкомтелерадіо, головний і відповідальний організатор і, власне, вся діяльність, яку проводить Національна телекомпанія України, але разом з тим багато питань, які ми виносили на уряд, проводились саме через Міністерство культури.

Забезпечено реалізацію проекту Комус – "Урбаністичні стратегії в історичних містах, скеровані громадянами", спільний проект Ради Європи і європейської комісії. У нас буде велика конференція в Україні за гроші європейської комісії,  саме приурочена урбаністичному розвитку культурних процесів в Україні.

Включено український елемент – козацькі пісні Дніпропетровщини, де буквально тиждень тому вручив сертифікат в Дніпрі. Це мало великий розголос, це велика гордість цього краю і це великий потенціал України, коли ми отримаємо нематеріальну спадщину людства в наші славні козацькі пісні. ЮНЕСКО схвалено звіт з імплементації конвенції про охорону нематеріальної культурної спадщини.

Книговидання та книгорозповсюдження. Забезпечено придбання україномовних книг, тут є багато цифр, я не буду їх зачитувати. Єдине скажу, що ми вперше наважились, долаючи всякі лобістські групи, змінити принцип відбору і закупівлі книжок. Тому що зазвичай це так було, я не хочу якось нарікати, але була така ситуація, коли книжки в бібліотеки роздавали, які не продавались. Натомість, коли потрібно брати саму  першу лінійку, які саме в цей період або в цей рік вийшли останні книжки, які є цікавими, якими можна зацікавити читача і це є дуже важливий фактор.

Забезпечено реалізацію проекту електронна бібліотека, яка вперше запрацювала, "Культура України", спільний проект Мінкультури і Національної бібліотеки України імені Ярослава Мудрого. Також є статистика, скільки вже переведено в електронні документи. Створено зведений каталог оцифрованих видань, каталог представлений на сайті Національної бібліотеки України імені Ярослава Мудрого у вільному доступі для користування та вже нараховує 5232 бібліографічних записів з посиланням на повні тексти документів відповідних бібліотек.

Розділ 5. Національне кіновиробництво. Ми тут частково зачепили цю історію, я не буду зосереджуватись, але насправді є більш системне розуміння всієї роботи. У мене є статистика по тим фільмам, які недопущені для перегляду українців, як ті фільми, які носять небезпеку для української державності, ті, які є пропагандистськими. Момент прориву певного в бюджеті – це також важливий фактор і той закон, який, дай бог, завтра пройде у Верховній Раді, це будуть дуже фундаментальні речі, в яких ми можемо працювати.

Розділ 6. Збереження культурної спадщини та культурних цінностей. Розблоковано наповнення державного реєстру нерухомих пам’яток. Воно насправді зумисно блокувалось, бо коли є невизначеність з того, які є пам’ятками місцевого, якого національного значення, воно давало можливість певних корупційних моментів. Нарешті це вже подолано і ми маємо можливість якось регулювати цю ситуацію. Більше того, натомість від зайвих речей ми намагаємось позбутись, тобто дублювання так званих документів. Наприклад, розроблено і погоджено зміни до чинного законодавства, якими скасовується необхідність розробки та погодження Мінкультури історико-містобудівних обгрунтувань для тих історичних населених місць, де у встановленому порядку розроблені та затверджені вже історико-архітектурні опорні плани. Навіщо ще передавати комусь функції оцього зайвого погодження?

Запроваджено прозорість надання адміністративних послуг у сфері охоронної і культурної спадщини. Нарешті і це сьогодні відзначили у звітах з корупційних дій, у нас на сайті можна побачити, які документи на погодження заходять, які виходять і таким чином можна вже предметно обговорювати ці питання.

Утворено експертно-фондову комісію для відбору унікальних музейних предметів для включення до державного реєстру національно-культурного надбання.

Забезпечено повернення середньовічного меча, затримано естонськими митними службами на початку березня 2016 року. Я хотів би сказати, що це не просто подія цінності самого меча, який за довідками наших археологів може бути кінця ХХ початку ХІ століття. Питання в тому, що за рік спільно з нашими фахівцями СБУ викрила повністю, тобто завершила саму справу розслідування, спіймала ту першу людину, з ним ще співучасників. Це міжнародне угрупування з чорної археології. Після того зізнання, яке вони зробили, знайшлась ще тисяча предметів різного калібру культурної спадщини. Я на всіх щаблях дякую співробітникам СБУ і вважаю, що це добрий початок.

Розділ 7. Діяльність у сферах конфесійних та міжнаціональних відносин. Започатковано роботу Міжвідомчої робочої групи з протидії екстремізму на релігійному грунті, до складу якої увійшли представники депутатського корпусу та інших зацікавлених органів влади. Підготовлено четверту доповідь України про виконання рамкової конвенції Ради Європи про захист національних меншин, щодо захисту прав національних меншин, яка в установленому порядку була надіслана до Секретаріату Ради Європи для подальшого подання Генеральному Секретарю Ради Європи.

Відновлено діяльність міжурядової українсько-німецької комісії. Взагалі тут ціла низка тих рамкових комісій з різними країнами, які потребували негайного підписання угод, і тут ціла низка: і Німеччина, і Литва. Зараз Світлана Фоменко в Словаччині, де у нас відбувається спільна комісія.

Далі ми переходимо, щоб я трішечки економив час, також  ми переходимо в частині декомунізації, ви  знаєте, що переіменовано 987 населених пунктів, 32 міста, 58 сіл міського типу, 897 селищ і сіл, 25 районів, у населених пунктах України переіменовано майже 51,5 тисячі топонімів та демонтовано 2389 пам’ятників, пам’ятних знаків, які містили пропаганду тоталітарного режиму. Я думаю, що в цьому контексті треба активніше думати, з огляду на те, що в нас розпочались заходи зі сторіччя української революції і про те, щоб ми перейшли тепер в момент не тільки позбавлення тих чи інших пам’ятків, а і те, щоб з’являлись.  За останній час у нас є добрий  приклад, коли ми спільно державним коштом, де ми зекономили 4 мільйони на заходах по вшануванню Бабиного Яру, передали ці 4 мільйони на виготовлення та київська адміністрація ще надала 3 мільйони і встановлено пам’ятник Олені Телізі. Ви, напевно знаєте про  останній випадок вандалізму і в цьому руслі ми будемо просити національну поліцію та київську адміністрацію встановлювати відеоспостереження, щоб це не повторювалось.  

Друзі, майже завершую. Єдине хотів би сказати, що окрім тих процесів, які ми проходимо, я би буквально коротко сказав, що це той момент. коли ми можемо спільно працювати над так званими планами найближчими.

За результатами діяльності Міністерства культури у 2016 році, а також відповідно до проекту середньострокового плану дій уряду до 2020 року Мінкультури до кінця 2017 року планує реалізувати наступні ініціативи: актуалізувати нормативно-правову базу у сфері культури, а саме, проект Закону України про  культуру (нова редакція),  проект Закону України про  нематеріально-культурну спадщину, проект Закону України про національні меншини України, проект Закону України про корінні народи України, проект Закону України про концепцію державної етнонаціональної політики України,  проект  Закону України про внесення змін до Закону України "Про охорону культурної спадщини" та низку інших законодавчих ініціатив, створити дієву систему стимулів для культурно-мистецької діяльності, розробити та впровадити нову систему бюджетної фінансової підтримки театрів з власною сценою, надання можливостей театрам самостійно визначати в умовах контрактної системи розмірів оплати праці, встановивши мінімальний розмір заробітної плати, створити умови для ефективної діяльності Українського культурного фонду, створити електронний інформаційний ресурс з базами даних про об’єкти культурної спадщини, культурні цінності, в тому числі предмети музейного фонду України, створити електронний інформаційний ресурс, який складатиметься з модулів баз даних предметів, об’єктів рухомої та нерухомої спадщини, а також втрачених, викрадених культурних цінностей з подальшою інтеграцією такої інформації в національні та міжнародні інформаційні ресурси,  встановлення диференційованого доступу до неї для цільових аудиторій, експертів, фахівців, органів влади, громадян, підвищити якість культурних послуг у місцевих громадах. виробити дефиренційовані моделі функціонування закладів культури, розробити та затвердити мінімальний культурний кошик. мінімальні стандарти забезпечення культурними послугами, модернізувати зміст та умови  надання мистецької освіти, розробити типові освітні програми початкової мистецької освіти для мистецьких шкіл, оновити матеріально-технічну базу  державних спеціалізованих мистецьких шкіл-інтернатів, закупівля комп’ютерної техніки задля забезпечення освітнього процесу, закупівля навчального обладнання, музичних інструментів, запровадити підготовку ступеня доктора мистецтва в закладах вищої освіти мистецького спрямування.  

Таким чином міністерство стратегічно і практично забезпечує виконання завдань, вирішення яких вимагає українське суспільство, а це консолідація, це примирення і це людський розвиток. Дякую.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дякую, пане міністре, за таку змістовну доповідь. Хотів би зараз запитати членів комітету, які є запитання до міністра культури. Будь ласка, колеги, є запитання?

 

ТАРУТА С.О. Є. Зараз останній аналітичний досвід європейських країн показує, що вони розвивали розвиток економіки з розвитком культури і самі кращі інвестиції - через культуру. Ми знаходимось в дуже важкому стані, якщо повернутись до досвіду Франції, коли де Голь запросив тоді свого друга  Анре Моруа, який зшивав країну, який зробив націю та економіку.

Я думаю, що зараз культура одна з головних інституцій, яка повинна лікувати нашу країну і тому треба, щоб всі гілки влади розуміли, що через культуру ми можемо лікувати людей, давати і духовність та знання. Якщо буде духовність, то тоді буде бажання бути досвідченим, а це означає, що ми будемо мати людський капітал достойний і після цього і соціальний капітал.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дякую. Пане міністре, у нас звичайно є питання щодо активізації роботи по функціонуванню, наприклад, Інституту книги і про роботу з галеристами, образотворчим мистецтвом. Звичайно, у нас існує велика проблема з архівами, які зараз у  підпорядкованні Міністерства юстиції, але в багатьох європейських країнах і в нас колись були у підпорядкуванні Міністерства культури.

 

ТАРУТА С.О. В усіх європейських країнах.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. І ми зараз з громадськими активістами розробляємо проект по реформуванню архівної галузі і хотіли, щоб і Міністерство культури і будемо вдячні, якщо Адміністрація Президента долучились.

Отже, співдоповідь коротку я дозволю собі проголосити, бо ми маємо вийти на результативну частину з цього питання. Відповідно до Програми діяльності Кабінету Міністрів, підтвердженою постановою Верховної Ради від 14 квітня 2016 року, Кабінет Міністрів заявив такі завдання своєї діяльності в соціально-гуманітарній сфері, зокрема в сфері культури: реалізація програм підтримки та поширення українського культурного продукту, музики, кіно, книги, теле- та радіопрограм, захист національного інформаційного простору, належне фінансування та завершення процедур, пов’язаних зі створенням суспільного мовлення, оновлення та переведення в цифровий формат національних книжкових фондів, інвентаризація і створення електронних реєстрів культурних пам’яток, запровадження програми популяризації читання українського книговидання та книгорозповсюдження, розвиток української мови.

Висновки на основі аналізу поданого Кабінетом Міністрів України звіту про хід та результати виконання Програми діяльності. Перші два пункти стосуються в основному сфери інформаційної політики та свободи слова і тут потрібно зауважити, що Кабінет Міністрів спільно з Верховною Радою прийняв цілу низку важливих рішень, які сприяли як захисту інформаційного простору, так і підтримки національного культурного продукту.

Ми сподіваємось, що Верховна Рада підтримає пропозиції Президента до Закону про державну підтримку кінематографії, який ми вже затвердили і думаю, що можливо завтра нам вдасться це зробити, а Міністерство культури і Держкіно як центральні органи виконавчої влади, які відповідають за  реалізацію державної політики в  цьому напрямку, зможуть приступити до його виконання і згодом всі ми зможемо побачити якісний і головне – український кінопродукт.

Щодо інших пунктів цієї Програми. Міністерством розпочато роботу щодо інвентаризації та створення електронних культурних пам’яток, оцифрування національних книжкових фондів, але цей процес ще, очевидно, далекий до завершення. Відповідні законопроекти, які б посприяли прискоренню цього процесу, на розгляд Верховної Ради, на жаль, не вносились. Проте здійснені в 2016 році напрацювання в  Мінкульті, які відображені у звіті, дадуть можливість прискорити цей процес у 2017 році, а депутати комітету готові активно до цього долучатись, розглядати і підтримувати ваші законопроекти.

Щодо запровадження програм популяризації читання українського книговидання та українського книгорозповсюдження. Вжиттю реальних заходів щодо реалізації таких програм перешкоджає відсутність ефективного функціонування Інституту книги і ми про це говорили. Міністерство своїм наказом у липні 2016 року створило Інститут книги та призначило виконуючого обов’язки керівника, але на сьогодні не вжито заходів щодо призначення керівника та реального функціонування цієї установи. Водночас варто зауважити, що у 2016 році, на відміну від 2017 року, держбюджетом було передбачено 40 мільйонів гривень на закупівлю книг для публічних бібліотек, а також міністерством вжито заходів щодо осучаснення закладів культури, в тому числі бібліотек.

Проблемним питанням залишається культурно-мистецька освіта, і про це теж міністр говорив, озвучені міністерством здобутки щодо вдосконалення культурно-мистецької освіти мають великий спротив, на жаль, серед громадськості мистецьких навчальних закладів. Можливо було б доцільно провести з цього приводу "круглий стіл" і ми це плануємо зробити разом з Міністерством освіти і відповідними комітетами Верховної Ради України з метою обговорення назрілих проблем і прийняття узгоджених та зважених рішень.

Щоб ми рекомендували. Загалом Кабінет Міністрів не до кінця, з нашої точки зору, виконав передбачені Програмою діяльності завдання у сфері культури, але разом з тим у 2016 році було прийнято багато важливих рішень, які сприяють реформуванню та осучасненню як культурних інституцій, так і сфери культури в цілому. Тому я пропонував би, щоб ми рекомендували звіт Кабінету Міністрів України в частині питань, віднесених до предмету відання Комітету з питань культури та духовності, взяти до відому і схвалити. Разом з тим Міністерству культури рекомендувати прискорити роботу щодо забезпечення повноцінного функціонування Інституту книги, проведенні реформи в сфері охорони культурної спадщини та створення електронного реєстру, продовжити роботу над модернізацією культурних інституцій.

Колеги, є інші пропозиції?

 

ЄЛЕНСЬКИЙ В.Є. Інших немає, але я хотів би додати. Мені здається, може я пропустив, але ми оминули достатньо важливу таку інституційну річ, яка є чи мала бути принциповою для Міністерства культури, я маю на увазі вертикаль підпорядкування. Зараз управління культури не підпорядковується Міністерству культури і мені здається, що це абсолютно абсурдна ситуація. яка просто гальмує здійснення єдиної культурної політики на території країни.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Управління культури облдержадміністрацій мається на увазі?

 

ЄЛЕНСЬКИЙ В.Є. Так. Чи можемо ми рекомендувати, чи можемо ми якось підступитись до цієї проблеми?

 

НИЩУК Є.М. Тут є справді проблема. Ми говорили про частину децентралізації, і з одного боку, ми все передали на місця, тобто те, про що пан Тарута сказав, що щось передати, ми насправді вже все передали, у нас залишився тільки статус національний. Натомість, як ми можемо впливати на ту чи іншу ситуацію? Добре, що коли там хороші стосунки з кимось: або з головою облдержадміністрації, або з управлінням культури і вони  можуть дослухатись. Але якщо є принципові розбіжності або ще щось, у нас немає важелів. Це правда.

Більше того, ще є одна тема, з якою ми недавно зіткнулись, я би хотів, щоб в цьому руслі ви нам допомогли. Це є питання певної несправедливості, бо є субвенція в частині медицини, освіти, а в частині культури немає, хоча на деякі об’єкти, які можуть бути в критичному стані, могла би спільно коштом звертати увагу і держава, і обласна адміністрація, і так далі. Можливо ми теж поновили таку або, вірніше, зініціювали таку ситуацію.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ми піднімали питання культурної субвенції під час бюджетних слухань і в минулому, і в позаминулому році. На жаль, ми не знаходили розуміння. Ви чудово розумієте, що є великі регіони, де культурних пам’яток не є дуже багато і вони справляються з тим, що коштом місцевих бюджетів їх утримують, наприклад. А є, скажімо, Тернопільська область, я для прикладу назвав цю область, де величезна кількість культурних пам’яток, і місцеві бюджети, я вже не кажу про культурні права громадян, глибоко дотаційні, і вони не в стані утримувати ці пам’ятки з місцевих бюджетів.

Безумовно, нам треба подумати, яким чином можливо цю культурну субвенцію для того, щоб  вирівняти і доступ громадян до культурних закладів і можливість місцевих адміністрацій утримувати  ці культурні заклади. у нас є напрацювання в комітеті з цього приводу. Ми будемо до вас звертатись, щоб ми разом подумали.

 

ТАРУТА С.О. Але це треба на якийсь час, потім зробити якийсь проект і щоб воно вийшло і тоді дамо якесь майбутнє. Треба допомогти, ще якісь гроші туди влити, щоб воно пішло на самофінансування.

 

НИЩУК Є.М. Для прикладу ми могли зробити "пілотні" історії, ми колись говорили про Криворівню. Ми стикаємось з проблемою: нам ніхто далі не дає можливості це подолати.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Я думаю, що ми маємо це подолати, оскільки у нас було відповідне рішення комітету. Ми проводили виїздне засідання в Криворівні, де якраз у нас сторіччя української революції, де жив Грушевський, де жив Франко, абсолютно історичне місце. Ми би хотіли там ініціювати створення історико-культурного заповідника, але весь час впираємось в стіну і не можемо це зробити. А в результаті музей Грушевського, про який ми весь час говоримо, знаходиться у вручну збудовану з декількох дощок хатинці і не отримує підтримки в навіть цей ювілейний рік. Ми, безумовно, будемо до цього повертатись.

 

ЄЛЕНСЬКИЙ В.Є. Дивіться, я думаю, що те, що управління має бути подвійного підпорядкування, в жодний спосіб не суперечить політиці децентралізації. Справа в тому, що на Міністерство культури покладено здійснення політики,  наприклад, у сфері свободи совісті. Політика у сфері свободи совісті в Одеській області ніяк не може відрізнятись від політики цієї у Чернігівській області, це фундаментальні речі. Тому, я думаю, що Міністерство культури повинно отримати цей лад.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Це проблема не просто децентралізації, бо одна справа – органи громад, міські ради, сільські ради, органи об’єднаних громад, які безумовно незалежні. Інша справа – облдержадміністрація, яка представляє інтереси центральної влади і тут звичайно їхня автономність є трошки дивною, бо вони мають кординувати свою роботу з міністерствами, тому що відповідають за реалізацію державної політики серед тих громад, на території яких вони знаходяться. Тут проблема існує.

Є ще одна проблема. До нас надходять численні звернення від керівників різних культурних інституцій, за їхньою інформацією вони не можуть отримати жодного фінансування, де передбачено Законом про державний бюджет, в зв’язку з тим, що міністерство досі не затвердило  паспорти багатьох бюджетних програм.

НИЩУК Є. М. Це все подолано вже. У нас вже все запущено.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ми були б вдячні, щоб ви надали відповідь.

Колеги, є ще запитання до міністра?

 

НИЩУК Є.М. І до слова, у нас практично в понеділок або у вівторок оголошується, ми простоу свідомлюємо вагу директора Інституту книги, зараз є Ростислав Семків, але боротьба іде серйозна і запекла. Ми вдаємось до того, що ми зараз ще, просто частково термін, який ішов, по-перше, нам треба затвердити статут, а виходячи з того, що Держкомтелерадіо не передавало цю історію, ми зіткнулись ну, не з саботажем, а така зумисна ситуація.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Це саботаж, треба називати речі своїми іменами.

 

НИЩУК Є.М. Тепер ми усвідомлюємо, що гравці серйозні є і тиск лобіювання і ми хочемо запросити в комісію представників закордонних схожих інституцій, тобто директорів польського інституту, з Франції, Німеччини чи Британії. Ми ніби домовились і з понеділка оголошуємо конкурс.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Звертайтесь до нас. Ми будемо звертатись до Міністерства юстиції зі свого боку, використовуючи власні важелі для того, щоб це зрушилось. Я не є прихильником запрошення західних спеціалістів, якщо чесно, бо я думаю, що є багато українських досвідчених громадських діячів. Є представники ініціативи "1 грудня", є багато інших авторитетних представників українського суспільства.

 

НИЩУК Є.М. Зрештою, питання відкрите. Ми готові до пропозицій.

 

ТАРУТА С.О. Як радники вони дуже гарні. Як керівники, то цей досвід завжди поганий.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Я думаю, що було б правильно запросити представників таких українських авторитетів.

Колеги, хто за те, щоб затвердити загальну рекомендацію, я її вже зачитав, відповідно до протоколу, прошу голосувати. Дякую. Рішення прийнято.

Дякую, пане міністре, дякую представникам міністерства, сподіваюсь, що ви трошки продовжите з нами працювати, оскільки попросили нас, щоб ми все ж таки про культурний фонд в другому читанні розглянули. Оскільки пані Подоляк немає, то я попросив би Юрія Крайняка сісти тут, щоб ми пішли по поправках.

Колеги, давайте ми спробуємо зараз досить швидко пройтись по цьому законопроекту.

 

ТАРУТА С.О. Як швидко? Тут досить багато поправок.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ми будемо давати коментарі нашого апарату, які з цим працювали, будемо їх зачитувати, давати коментарі представників Адміністрації Президента.

В принципі це не секрет, у нас дійсно минув термін. Це було в порядку дня, ми планували це розглянути. По процедурі ми маємо іти по кожній поправці.

Отже, колеги, Закон України "Про Український культурний фонд".

Поправка 1 спільно подана колегами Рибчинським і Сілантьєвим. Вони пропонують в назві в тексті проекту слова "Український культурний фонд" замінити словами "український гуманітарний фонд". Ми не вважаємо, що потрібно розширювати сферу цього закону і пропонується цю поправку відхилити.

НИЩУК Є.М. Мета якраз була фокусуватись на культурі, а не все і про все.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Хто за те, щоб відхилити, прошу голосувати. Дякую.

Поправка 2  Геращенко, Іонової. З метою забезпечення єдності терміну вживання слова "фонд" пропонується замінити словами "Український культурний фонд". Наш коментар – у всіх випадках, коли в тексті згадується просто "фонд", спершу надається визначення, наприклад, наглядова рада, дирекція фонду. Тому ми пропонуємо цю поправку відхилити. Хто за це, прошу голосувати. Дякую.

Наступна 3 поправка Рибчинського, теж зміна на гуманітарний фонд. Оскільки вона прив’язана до попереднього рішення, пропонується теж відхилити. Хто за це, прошу голосувати. Рішення прийнято.

4 поправка Геращенко та Іонової. З метою забезпечення відповідності вимогам законопроектувальної техніки структури законопроекту пропонують структурувати його на такі розділи. Тут іде структуризація розділів. Пропонується додати назви розділів, зараз їх немає і  перенести в таблицю статтю 5 в кінець у зв’язку зі зміною нумерації.  Це не впливає на зміст закону. Це питання на розгляд колег.

 

ЛЕСЮК Я.В. Підтримати.

 

КРАЙНЯК Ю.О. Якщо приймати, то тільки з невеличкою поправкою, це те, що Адміністрація Президента пропонує, вони пропонують назву розділу 4 викласти в такій редакції – фінансове і майнове забезпечення діяльності та використання коштів Українського культурного фонду.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Тобто ми приймаємо редакційно з викладенням розділу 4 наступного змісту – фінансове і майнове забезпечення діяльності та використання коштів Українського культурного фонду.

Колеги, немає заперечень? Хто за таке рішення, прошу голосувати. Рішення прийнято.

5 поправка Геращенко. Статтю першу проекту пропонується вилучити. Колеги, у вас є текст, я пропоную врахувати цю поправку, оскільки якщо закон регулюватиме всю гуманітарну сферу, то термінологію слід залишити. На даний час гранти надаються лише на культуру. Пропонується врахувати поправку Геращенко, Іонової. Пропоную голосувати. Рішення прийнято.

6 поправка Рибчинський, Силантьєв. Оскільки вона підприв’язана до 1поправки, пропоную відхилити. Прошу голосувати. Рішення прийнято.

7 поправка Рибчинський, Силантьєв, аналогічна аргументація для відхилення. Вона кореспондується з першою відхиленою поправкою. Хто за це, прошу голосувати. Рішення прийнято.

8 поправка Кондратюк. Пропонується виключити зі сфери закону підтримки кінематографії книговидавничої діяльності. Пояснюється це тим, що ці питання регулюють інші закони. Які є думки?

 

ІЗ ЗАЛУ. Я прошу врахувати, оскільки специфіка кіновиробництва, принаймні,  дуже своєрідна.

 

КРАЙНЯК Ю.О. Тут кажуть, що  в будь-якому випадку надається підтримка кінематографії у порядку, визначеному Законом про підтримку кінематографії, але з врахуванням особливостей, передбаченим цим законом.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Послухайте, були пропозиції в Закон про кінематографію, де прописаний цей закон від Адміністрації Президента.

Колеги, послухайте, що пропонує колега Кондратюк. Вона пропонує доповнити цей закон, що державна підтримка та інші форми сприяння розвитку кінематографії здійснюються відповідно до Закону про кінематографію та вимог інших актів законодавства про державну підтримку кінематографії з особливостями, визначеними цим законом. І друга частина – сприяння розвитку книговидавничої справи здійснюється відповідно до Закону про державну підтримку книговидавничої справи в Україні з врахуванням особливостей, визначених цим законом. Але в цьому законі не згадувались окремо ані кінематографія, ані видавнича справа. Тобто, якщо це не згадується, то ніхто не забороняє культурному фонду як підтримувати, так і не підтримувати.

Тому ця поправка по суті не є принциповою, бо від того, чи ми її врахуємо, чи відхилимо, нічого не зміниться.

 

ІЗ ЗАЛУ. Якраз її треба відхиляти, тому що у Прикінцевих положеннях фінансування прив’язане до Українського культурного фонду, а тут виходить, що в самому законі, який є базовим, ми фактично виключаємо фінансування.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ми не виключаємо, ми додаємо.

Колеги, давайте відхилимо. Я не бачу потреби в цьому. Хто за те, щоб це відхилити, прошу голосувати. Рішення прийнято.

9 поправка Рибчинський, Силантьєв. Пропонується відхилити через згадані причини. Хто за прошу голосувати. Рішення прийнято.

10 поправка Рибчинського і Силантьєва. Пропонується відхилити. Хто за? Рішення прийнято.

11 поправка Геращенко, Іонова. З метою забезпечення юридичної визначеності пропонуємо частину два статті два проекту після слів "юридичною особою" додати слова "публічного права". В першій частині цієї статті  визначено, що це є бюджетна установа, а вони всі є юридичними особами публічного права. Тобто ми можемо це підтримати. Хто за? Рішення прийнято.

12 поправка Рибчинський, Силантьєв. Аналогічно пропонується відхилити. Хто за це, прошу голосувати. 12 поправка відхилена. Чому? Вони пропонують частину два викласти в редакції :"Український культурний фонд є юридичною особою, має відокремлене майно та належить до сфери управління Кабінету Міністрів".   Поправка пропонує по суті незрозуміло що, майно не може належати до сфери управління Кабміну, воно може бути у власності, оперативному управлінні. Тому ми відхилили цю поправку.

13 поправка Білозір. Частина перша статті третьої  після абзацу першого доповнити новими абзацами такого змісту: законності та верховенства права, дотримання загальновизнаних норм міжнародного права. Верховенство права передбачено нашою Конституцією, ми не змушені це писати в кожному законі, а загальновизнані норми міжнародного права, поки вони не є ратифіковані у ВР, не можуть бути обов’язковими. Хто за те, щоб відхилити цю попрвку, прошу голосувати. Рішення прийнято.

14 поправка Рибчинський. Абзац дванадцятий частини першої викласти в редакції: "Партнерство держави та громадянського суспільства в питаннях національно-культурного та гуманітарного розвитку". У нас сказано національно-культурного розвитку, гуманітарний вони додають, пропонується відхилити. Хто за це, прошу голосувати. Рішення прийнято.

15 поправка Геращенко, Іонова. В абзаці другому частини першої статті 4 проекту слово "вітчизняну" пропонується вилучити, оскільки повсюдно по тексту проекту застосовано термін національний ( у відповідних відмінках). Ми пропонуємо відхилити, оскільки Закон про культуру використовує термін вітчизняний (національний) продукт. Закон про національний продукт не є зареєстрований, тому пропонується відхилити цю поправку. Прошу голосувати. Рішення прийнято.

16 поправка Рибчинський, Силантьєв. Пропонується відхилити. Прошу голосувати. Дякую. Рішення прийнято.  

17 поправка Геращенко, Іонова. В абзаці п’ятому частини першої статті 4 проекту вилучити слова: "в тому числі відповідно до ратифікованих Україною міжнародних договорів у сфері культури", оскільки вони не несуть нормативного навантаження. Пропонується врахувати. Дякую. Рішення прийнято.

18 поправка Геращенко, Іонова. В абзаці сьомому частини першої статті 4 "в тому числі за рахунок надання грантів та стипендій" вилучити, оскільки це дублюється з положенням з іншими статтями. де це визначено. Пропонується врахувати. Хто за це, прошу голосувати. Рішення прийнято.

19 поправка Рибчинський, Силантьєв. Пропонується відхилити. Хто за це, прошу голосувати. Рішення прийнято. Вони пропонують, окрім "молодих митців" доповнити словами "освіти, науки, фізичної культури та спорту медичних працівників". Тобто вони пропонують розширити діяльність цього фонду на все наше життя. Тому ми пропонуємо відхилити.

20 поправка  Білозір. Частину четверту статті першої доповнити словами абзацу такого змісту: " Підтримка культурних проектів української діаспори, задоволення культурної потреби громадян України, які проживають за кордоном, підтримка гуманітарних, культурних та інформаційних програм міжнародного співробітництва". Давайте обговорювати це питання.

 

ЛЕСЮК Я.В. Я думаю, що воно не пошкодить, давайте підтримаємо.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Тут питання в чому? Питання в тому, що підтримка діяльності за кордоном, то це, як правило, прерогатива Міністерства закордонних справ, вони мають на це відповідний бюджет. В принципі фонд може це робити. Якщо автори не проти.

 

НИЩУК Є.М. Секундочку, вибачте, я згадав. Ініціатива шановного колеги з МЗС, справді є ідея створення українського інституту. Його не називають культурним, але очевидно ця ситуація послана на те, щоб звідси частково давати гроші на функціонування культурної дипломатії. Але так як вони це виписують, ми не дуже задоволені. Воно спирається на те, що просто при будь-яких серйозних заходах дипломатичних місій культура була тільки обслуговуванням, тобто певними концертами. Це неправильно, вони не той сенс вкладають.

 

ІЗ ЗАЛУ. Ця поправка, вона якби запропонована з такою логікою, якщо, наприклад, всеукраїнський митець, який живе, скажімо, в Італії, хоче провести виставку і це популяризує українську культуру, то фонд може розглянути питання гранту, стипендії такій особі.

 

МАЗУР Т.В. Редакція цієї статті, вона ніяк не звужує можливість фінансування оцих потреб, які додаються. Тобто те, що вже є в частині першій статті 4, воно і так дозволяє таких митців фінансувати.

 

ЛЕСЮК Я.В. Давайте її приймемо.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дивіться, 22 поправка Геращенко, Іонової пропонують просування інтересів України у світі вилучити, а Білозір пропонує розширити. Тому питання в чому? З однієї сторони, це все ж таки фонд і програма міжнародного співробітництва може фінансуватись, якщо є спільна україно-французька виставка в Україні.

 

МАЗУР Т.В. Просто тут різна мета. Фонд спрямований на розвиток культури, але не напряму на просування нашої держави за кордоном, але підтримка культури може бути елементом просування.

 

ІЗ ЗАЛУ. Під час одного з  засідань Національної ради реформ було піднято питання, що просування України через культуру є одним з найкращих інструментів просування країни.

 

ЛЕСЮК Я.В. Міністерство не заперечує, давайте підтримаємо цю поправку.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Єдине, що я би забрав у  підтримка культурних програм міжнародного співробітництва. Я би можливо забрав, ну,   інформаційні нехай будуть, бо це може бути як реклама сприйнято, але гуманітарних я би забрав. От просто – підтримка культурних та інформаційних програм. Тобто враховуємо редакційно.

 

МАЗУР Т.В. Але потім, щоб ця стаття не стала підставою для того, щоб будь-яку рекламу, наприклад, України за кордоном вимагали фінансувати саме за рахунок коштів цього фонду.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дивіться, фонд має право, а якщо фонд захоче це робити.

 

ІЗ ЗАЛУ. У фонду є право співфінансування, розумієте.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Хто за те, щоб підтримати редакційно за виключенням тих слів, прошу голосувати. Дякую. Рішення прийнято.

Наступна 21 поправка Геращенко, Іонова. Абзац другий частини два преокту слів "вітчизняної" замінити словом "національної". Пропонується відхилити. Хто за це, прошу голосувати. Рішення прийнято.

22 поправка Геращенко, Іонова. Пропонується відхилити, оскільки ми прийняли 20 поправку Білозір. Хто  за? Дякую. Рішення прийнято.

23 поправка Подоляк. В першому реченні частини два статті 5 слова "останніми висновками та рекомендаціями Рахункової палати, наданими" та слова "відповідних рекомендацій" замінити словами "останнім фінансовим звітом Рахункової палати, наданим" і "відповідного фінансового звіту".  Пропонується врахувати, оскільки висновки і рекомендації Рахункової палати є лише однією з частин звіту Рахункової палати, то ж обов’язковим має бути весь звіт, а не його частина. Хто за те, щоб врахувати, прошу голосувати. Дякую. Рішення прийнято.

Поправки 24, 25, 26 – це теж саме. Ми все враховуємо? Хто за те, щоб врахувати 24 поправку? Дякую.

 

БАБЕНКО В.О. Подивіться, будь ласка, 23 і 25 поправки Подоляк, 24 і 26 поправки Геращенко. Але 23 і 24 поправки про одне і теж саме та 25 і 26 про одне і теж саме. Тобто ми або те, або те враховуємо.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Як це?

 

БАБЕНКО В.О. Дивіться, тут пропонується замінити словами "останнім фінансовим звітом", а де Геращенко та Іонова – "відповідним звітом Рахункової палати".

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ми враховуємо редакційно 23, 24, 25, 26 поправки. Хто за таке рішення, прошу голосувати. Дякую. Рішення прийнято. 

27 поправка Рибчинський. В абзаці другому "у сфері культури" замінити словами "у гуманітарній сфері", пропонується відхилити. Хто за це, прошу голсоувати. Рішення прийнято.

28 Бригінець. Друге речення абзацу третього частини два статті 7 викласти в такій редакції: "Заборонено одній і тій же особі займати посаду голови фонду більше, ніж на один строк". В первісній редакції – особа не можуть бути головою фонду більше двох строків.

Якщо чесно, то я взагалі проти обмеження терміну. Відхиляємо. Хто за те, щоб відхилити цю поправку, прошу голосувати. Рішення прийнято.

29 поправка Геращенко, Іонова. Викласти в редакції: "неможливості виконувати свої повноваження за станом здоров’я, встановленої на підставі довідки державного закладу охорони здоров’я". Пропонується врахувати. Хто за це, прошу голосувати.

 

ТАРУТА С.О. А яким чином? Це ж проблему треба виписати.

 

ЛЕСЮК Я.В. Є ж інструкція.

 

ІЗ ЗАЛУ. В первісній редакції закону, яка прийнята, це просто уточнене положення, яким чином має підтверджуватись.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ситуація дійсно дивна, тому що по закону, мені здається, довідки і державного, і приватного закладу, вони в принципі, між ними  є велика різниця?

 

ЛЕСЮК Я.В. Написано, що людина хвора і крапка.

 

КРАЙНЯК Ю.О. Але, я так розумію, логіка в тому, що має  бути підтверджено установою, яка.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Авторизована державою.

 

ЛЕСЮК Я.В. Якщо  людина хвора, то потрібно її звільнити.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Відхиляємо? Хто за те, щоб її відхилити, прошу голосувати. Дякую. Рішення прийнято.

30 поправка Геращенко, Іонова. Редакційна поправка, розбивається один пункт на два і виділяється, вибачте, смерть як окрема підстава.

Колеги, дивіться, це той самий пункт, тільки там сказано – законне рішення суду, а смерть через кому. А вони пропонують смерть викласти окремим підпуктом.

 

ЛЕСЮК Я.В. Давайте підемо їм назустріч. Ми нічого не втратимо.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Хто за те, щоб врахувати. Дякую. Рішення прийнято.

31 поправка Геращенко, Іонова. Викласти в такій редакції: "Припинення громадянства України". Пропонується виключити "можливе звільнення голови фонду за ініціативи Міністерства культури, погодженою з радою фонду".

 

КРАЙНЯК Ю.О. Суть поправки, тому що була сьома. Так, як вони змінюють нумерацію, то вона стає восьмою і там була підстава для звільнення за ініціативою Міністерства культури, а вони хочуть замінити цю підставу просто на "припинення громадянства".

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Що вони пропонують? У нас була - підтримки відповідної пропозиції керівника центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику в сферах культури і мистецтв, не менш як двома третинами складу наглядової ради фонду, визначеної  частиною першою статті 8 цього закону. Це важливе питання. Має бути можливість змінити керівника.

Ми можемо додати – врахувати редакційно, додати те, що вони пишуть до цього сьомого і восьмого пунктів. Прошу голосувати. Рішення прийнято.

32 поправка Рибчинський. Він пропонує, щоб це робив Кабінет Міністрів, а не міністр. Пропонується виключити. Прошу голосувати. Дякую. Рішення прийнято.

33 поправка Рибчинський. Склад і порядок формування Наглядової ради. В нього пропонується абсолютно інший підхід до формування наглядової ради, який по суті продовжує логіку повноважень розширення сфери фонду на всю гуманітарну сферу. Пропонується цю поправку відхилити. Хто за це, прошу голосувати. Рішення прийнято.

34 поправка Подоляк.  В абзаці першому частини першої статті 8 слова "від закладів культури" замінити словами "від національних закладів культури". Тут питання в тому, чи варто обмежувати представництво культури в раді фонду лише представниками національних закладів культури.

 

НИЩУК Є.М. Хай буде ширше.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Пропонується відхилити. Рішення прийнято.

35 поправка Бригінець. Наглядова рада фонду складається з 9 осіб, які обираються на відкритому гласному публічному конкурсі шляхом голосування, в порядку визначеному цим законом. Ми пропонуємо врахувати частково, об’єднавши редакційно з поправкою 36 ( це Левченко, Головко, Осуховський, Марченко, Іллєнко) або ні. Що вони пропонують, давайте обговоримо. Вони пропонують прибрати Президента, оскільки в Конституції не передбачено цих двох осіб розподілити між культурними закладами і громадськістю, як передбачено поправкою 36, оскільки в Конституції не передбачено повноваження Президента подавати.

 

НИПЩУК Є.М. Окрім юридичної складової, якщо не прикріплятись до особистостей. Ми завжди хотіли, навпаки, уваги від перших осіб до культури, до того, щоб вони своїм певним впливом закумулювали кошти, якщо простою народною мовою говорити. Є гранти Президента молодим митцям або замовлення від цього.

 

ЛЕСЮК Я.В. Причому тут два спонсори? Це його право.

 

НИЩУК Є.М. Так, це його право.

 

ЛЕСЮК Я.В. Але ми тоді маємо повернутись назад, я тоді буду підтримувати те, що ви проголосували за переголосування, щоб все-таки займався тією проблемою не міністр, а Кабінет Міністрів, якщо сюди вводите Президента, тому що ми не можемо опустити Президента до рівня міністра, прошу вибачення.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Колеги, дивіться, конфлікт законодавчий тут існує, бо пропонується в наглядову раду цього фонду ввести декількох представників, яких признчає Президент. У Президента дійсно немає таких повноважень, це правда, справді є прецедент, але повноважень таких немає.

 Є рішення Конституційного Суду від 15.09. 2009 року. Участь глави держави та органу законодавчої влади в процедурі призначення на посади та звільнення з посад керівників телекомпаній і радіокомпаній Конституцією не передбачено. Отже, положення частини третьої статті 14 закону, який встановлює такі повноваження Президента та Верховної Ради України, є неконституційними.

В процесі розгляду справи Конституційний Суд України з тих же підстав виявив невідповідність Конституції України положення абзацу другого  частини другої статті 14 щодо участі Верховної Ради та Президента у формуванні та затвердженні персонального складу громадських рад телекомпаній та радіокомпаній. За таких обставин Конституційний Суд вважає, що за необхідне відповідно до частини третьої статті 61 Конституції  про Коснтитуційний Суд визнати неконституційним в зазначенні положення абзацу другого частини другої статті 14 закону. Тобто були прецеденти в рішенні Конституційного Суду, де коли Президент виходив за ці повноваження виключні, які вказані в Конституції, скасовувались ті чи інші рішення. Такий приклад був. Хоча були і інші прецеденти, де його повноваження не передбачені.

 

КРАЙНЯК Ю.О. Лише дійсно, коли вони не оскаржувались.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Якщо вони не оскаржувались.

 

ЛЕСЮК Я.В. Мені тільки одне в цьому не подобається. Ми дали право міністерству вирішувати ключове питання кадрове, а при цьому ми маємо представників Президента. Я не буду казати, що переголосовувати, тоді треба, щоб ті важливі питання вирішувались не на рівні міністерства, а на рівні хоча би Кабміну.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Послухайте, це ніяк не пов’язано, а питання в іншому. Цей законопроект ініціювала, в тому числі Адміністрація Президента і рада при Президенті. У них є своє бачення і вони хотіли його розвивати. Нам би хотілось підтримати справді будь-яке прагнення, тим більше Президента, підтримувати культуру. Разом з тим, ц інорми, з моєї точки зору, справді є антиконституційними. Це теж так. Тому давайте вирішувати, що ми робимо: або ми закриваємо на це очі і дивимось, тут підтримуємо, але дивимось, якщо буде оскарження, то буде оскарження, якщо не буде, то не буде, чи не підтримуємо.

 

ЛЕСЮК Я.В. Те, що буде оскарження, це нас не цікавить.

 

(Іде загальна дискусія)

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Пан Єленський, у вас є якась думка з цього приводу?

 

ЄЛЕНСЬКИЙ В.Є. Якщо ми не знаємо, як вчинити, то давайте по Конституції.

 

МАЗУР Т.В. Президент ішов від участі в керівних органах для того, щоб не було перевищення конституційних повноважень і не було суперечностей з Конституцією. Але це забезпечує реалізувати механізм стримання і противаг, які виписані і передбачені Конституцією, і участь Президента як глави держави в такому механізмі, але на рівні Наглядової ради.

 

ЛЕСЮК Я.В. Але ви даєте Кабмін так само в Наглядову раду. Я за міністерство, я за свободу, за демократію. Просто зачитайте ту історію, взяли і відхилили право Кабміну.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. У вас є текст, знайдіть, будь ласка, зачитайте.

 

ЛЕСЮК Я.В. Пане Крайняк, скажіть, будь ласка, де ви відкинули Кабмін?

 

КРАЙНЯК Ю.О. Кабмін пропонувалось виключити як фактично органом управління, умовно кажучи, засновником цього, він управляє фактично всім фондом. Але це мало би логіку, якщо ми говорили про гуманітарний фонд, тобто фонд, який не працює лише в культурній сфері.

 

ЛЕСЮК Я.В. Ця логіка, по суті, була набагато більше правильна.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. В чому в нас проблема? З однієї сторони, ми розуміємо, що законопроект розроблявся в Адміністрації Президента і Президент це підтримує і ми вітаємо бажання Президента підтримати культуру. Ми знаємо, що були інші прецеденти, де Президент призначав інших осіб в різноманітні наглядові ради. Разом з тим ми маємо рішення Конституційного Суду в іншій справі, але яке стверджує, що повноваження Президента чітко визначені Конституцією.

Тому в даному випадку ми маємо прийняти політичне рішення і від цього політичного рішення будемо дивитись на висновок залу і на те, буде це хтось оскаржувати чи не буде. Це політичне рішення має певні ризики.

 

ЛЕСЮК Я.В. Давайте приймемо цю пропозицію про представників Президента.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Пропонується відхилити поправку 35 і 36.

 

ЛЕСЮК Я.В. Стоп, ви відхиляєте поправку з приводу представників Президента?

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. У нас є в тексті люди, призначені Президентом. У нас буде в первісній редакції, де це записано. Ми провели дискусію, зрозуміли, що в даному випадку у нас були такі прецеденти, які ніким не скасовані. Це політичне рішення. Прошу голосувати. Рішення прийнято.

37 поправка Геращенко, Іонова. Речення перше абзацу третього частини першої статті 8 проекту пропонується вилучити з огляду на його юридичну невизначеність. Подібні формулювання щодо бездоганної репутації та авторитету міститься у великій кількості інших законів і принаймні ставлять загальні вимоги до кандидатів. Тобто вони пропонують виключити там, де в Наглядовій раді мова іде про бездоганну репутацію і авторитет. Ми відхиляємо цю поправку. Хто за, прошу голосувати. Поправка відхилена. 

 

ЛЕСЮК Я.В. Я не голосував.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ви не голосували.

38 поправка Подоляк. Склад Наглядової ради фонду формується з осіб,  компетентних в сфері культури, які мають бездоганну ділову репутацію, високий суспільний авторитет, є визнаними фахівцями в сфері своєї професійної діяльності. Членами Наглядової ради, які є представниками від національних закладів культури та від громадських об’єднань, не можуть бути особи, уповноважені на виконання функції держави або місцевого самоврядування. Пропонується врахувати.

Колеги, хто за те, щоб редакційно врахувати поправку 38, прошу голосувати. Рішення прийнято.

39 поправка Бригінець. Частка представників працівників державного та комунального сектору культури в Наглядовій раді не може бути вищою за 50 відсотків. Пропонується встановити квоту для представників недержавних культурних установ. Хто за те, щоб відхилити цю поправку, прошу голосувати. Рішення прийнято.

40 поправка Геращенко, Іонова. Речення перше частини другої статті 8 проекту викласти в такій редакції: "Добір до складу Наглядової ради Українського культурного фонду представників від закладів культури та від громадських об’єднань здійснюється шляхом проведення конкурсу, в порядку встановленому Положенням про Український культурний фонд". Пропонується врахувати частково, прибравши інтернет-голосування з частини другої. Інтернет-голосування допускає можливість голосування  не громадянами України або ботами за якимось алгоритмами.

 

КРАЙНЯК Ю.О. Мова іде про те, що в первісній редакції зазначено, що має бути в порядку,  визначеному законом, а Геращенко пропонує порядок формування цих органів віднести до підзаконного акту. В принципі немає законів, де підзаконним актом визначався порядок формування органів.

 

ЛЕСЮК Я.В. Ми проти підзаконних актів в принципі. Ніяких підзаконних актів.

 

КРАЙНЯК Ю.О. Але ж тут пропонується, що в цьому законі немає цього порядку. Ось в цьому проблема.

 

ЛЕСЮК Я.В. Що ви пропонуєте?

 

КРАЙНЯК Ю.О. Тут треба вирішити. Можна залишити так, як воно є, просто прибрати інтернет-голосування чи принаймні його обговорити, тому що я не уявляю, як це може бути технічно зроблено.

 

ІЗ ЗАЛУ. Інтернет-голосування голосують лише заклади культури, вони мають право голосу.

 

КРАЙНЯК О.Ю. Тобто кожен отримує якийсь свій індивідуальний ключ.

 

ІЗ ЗАЛУ. Це буде конкретна авторизація і від кожного закладу культури  один голос.

 

ЛЕСЮК Я.В. А ви підтримуєте цю поправку?

 

ІЗ ЗАЛУ. Ми її сформували. Не поправку, а ідею інтернет-голосування.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. А ми не заплутаємо систему самі в реальному житті?

 

ІЗ ЗАЛУ. Винесуть положення.

 

КРАЙНЯК Ю.О. Але положення буде прийматись незрозуміло скільки часу.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Чекайте, це не наша проблема.

 

ІЗ ЗАЛУ. Тоді я би пропонував виключити інтернет-голосування, якщо це викликає занепокоєння.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Давайте положення винесемо, чому ні.

 

КРАЙНЯК Ю.О. Просто ніде такого немає.

 

ЛЕСЮК Я.В. В мене є пропозиція. Або ми це вносимо в "тіло" закону, або викидаємо, тому що ніяких положень додаткових не має бути по суті. Ви з цим згідні?

 

ІЗ ЗАЛУ. Згідні.

 

ЛЕСЮК Я.В. Тоді сформулюйте. Ми це вносимо або викидаємо взагалі.

 

ІЗ ЗАЛУ. Наша позиція в 40 поправці не врахована.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Не врахована. Відхиляємо? Хто за те, щоб її відхилити? Дякую. Рішення прийнято.

41 поправка Подоляк. Слова "закладів культури" замінити словами "національних закладів культури". Пропонується відхилити. Прошу голосувати. Рішення прийнято.

42 поправка. Хто за те, щоб відхилити за аналогічними підставами, прошу голосувати. Дякую. Рішення прийнято.

43 поправка Геращенко, Іонова. Пропонується відхилити. Дякую. Рішення прийнято.

44 поправка Подоляк, Геращенко. "Заклад культури" замінити "національний". Теж пропонується відхилити. Дякую. Рішення прийнято.

45 поправка Подоляк. Пропонується відхилити. Дякую. Рішення прийнято.

Колеги, 46, 47, 48, 49, 50 поправки пропонується відхилити. Прошу голосувати. Дякую.

51 поправка Подоляк. Викласти в наступній редакції: "В голосуванні щодо формування частини складу Наглядової ради фонду від національних закладів культури мають право брати участь національні заклади культури, які зареєстровані в установленому порядку". Пропонується відхилити. Дякую.

52, 53 поправки пропонується відхилити. Дякую. Аналогічні причини.

54 поправка Левченко, Головко, Осуховський, Марченко, Іллєнко. Народні депутати, члени Кабінету Міністрів, військовослужбовці,  нотаріуси, судді, прокурори, слідчі, працівники правоохоронних органів, особи, які перебувають на державній службі, особи, які займають виборні посади в органах державного управління будь-якого рівня, особи, які перебувають в штаті політичної партії, особи, які перебувають в штаті будь-якого підприємства, в якому частка державної власності перевищує 25 відсотків, а також інші особи, стосовно яких Законом України "Про запобігання корупції"  встановлено обмеження щодо сумісництва за суміщення з іншими видами діяльності; працівники чи представники фізичних та юридичних осіб, що подають заяву про підтримку проекту; особи, які прямо або опосередковано володіють часткою в статутному (складеному) капіталі юридичних осіб, що подають заявку.

Я би пропонував це відхилити з двох причин. Якщо людина має конфлікт інтересів, вона має просто про це заявити і в законі це є, тому що ніхто не знає, якщо через декілька років виникне бажання в компанії, де людина працювала, податись на якийсь проект, то чому вони мають бути обмежені. Чому працівників політичних партій ми повинні в чомусь обмежувати? Це ніде не передбачено. Людина має право бути на роботі будь-де. Є пропозиція відхилити. Хто за? Дякую.

55 поправка, пропонується відхилити. Дякую. Рішення прийнято.

56 поправка Подоляк, знову національних закладів культури. Пропонується відхилити. Дякую. Рішення прийнято.

57 поправка Бригінця. Пропонує визначити в законі порядок проведення конкурсного відбору до Наглядової ради. Ми можемо це визначити, оскільки порядок конкурсного відбору до аналогічних органів визначений саме законами про культуру, про суспільне телебачення, про судоустрій. У випадку, якщо буде прийнято рішення встановлювати конкурсну процедуру законом, треба буде обумовлювати підход.

Які є думки? Це дуже велика поправка. Будь ласка, назвіться.

 

ТИЩЕНКО А. Мене звуть Тищенко Андрій, громадська організація "Європейський культурний центр". Я готував цю поправку. Смисл цієї поправки дуже і дуже простий, він полягає у мінімізації впливу державних чиновників, повинна бути максимальна відкритість, максимальна  прозорість,  шляхом інтернет-голосування в тому числі.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Шляхом інтернет- голосування в тому числі, то що ви маєте на увазі.

 

ТИЩЕНКО А. Там передбачено формування, як самої Наглядової ради, так і конкурсної комісії, яка формує Наглядову раду. Критерії відбору, як перше, так і друге, прописані.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ні, ні, вибачте, я поставив питання про інтернет-голосування, що конкретно ви маєте на увазі

 

ТИЩЕНКО А. Перевірка, в тому числі доброчесності ділової репутації, кандидатів до Наглядової ради відбувається шляхом збору інтернет-інформації і подання всіма зацікавленими особами інформації про кандидатів.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дивіться, питання в тому, чи ми процедуру конкурсного відбору залишаємо в законі і прописуємо, чи ми це формуємо в положенні, як це пропонується зараз?

 

ТИЩЕНКО А. На нашу точку зору, це має бути прописано в законі.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Я скажу одну таку річ. Ми зараз обговоримо філософське питання, це не питання цього закону, можливо, ми зараз обговоримо вашу поправку. я нічого проти неї не маю, але є філософське питання. От ми в нашій країні так багато запровадили конкурсних процедур, що з одного боку дуже добре, але як функціонує європейська демократія. Політична партія делегує міністра, який, маючи політичну відповідальність,   визначає, хто буде втілювати ту чи іншу політику, в даному випадку культурну політику. Я є одним з співавторів цього закону, я його підписав і брав участь в обговоренні, але для мене це дуже компромісна позиція, тому що внутрішньо я не 100 відсотків підтримую взагалі цей підхід і конкурсний теж.

Як відбувається, наприклад, конкурс в сусідній Польщі, яка провела дуже швидко реформи? Конкурс оголошує на різні посади міністр культури лише в тому разі, якщо він не знає, кого він хоче призначити на цю посаду, тому що це його відповідальність. У нас же самі міністри дуже часто ініціюють конкурс, бо вони настільки безхребетні і совкові, що вони бояться когось призначити і кажуть, що я сховаюсь за комісію, а потім комісія вибрала, тому я не несу відповідальності за результати роботи. І поки ця совковість буде у нас сидіти, а ми її пробуємо дуже часто перефарбувати в обличчя демократії.

Дивіться, я внутрішньо не підтримую того, щоб Президент, хоча я за це проголосував, але я не приховую, що я не підтримую, щоб Президент когось делегував, бо з моєї точки зору, це дійсно виходить за його повноваження. Я вважаю, що це навіть не фонд мав робити, а Міністерство культури. Чому я підтримав фонд як такий, тільки тому, що якщо це дозволить додаткові кошти притягнути, то ми маємо іти на певні компроміси, щоб ці кошти притягнути, а мета цього закону саме така – притягнути додаткові кошти від його ініціаторів на культуру.

 

ТАРУТА С.О. Я теж підтримую повністю те, що ви сказали.

 

ЄЛЕНСЬКИЙ В.Є. А я підтримую частково.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Але ми можемо все ж таки подивитись на це положення. Є основна ключова думка цього положення в тому, щоб представники державних і комунальних закладів в цій Наглядовій раді не повинні мати більше 50 відсотків. Основна думка в цьому полягає, вірно я вас зрозумів?

 

ТИЩЕНКО А. Так, мінімізація впливу державних чиновників як на процес відбору, так і на функціонування.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Колега Бригінець подав дуже велику поправку, підготовлену вами. Але, як я розумію, основна ключова думка, ви ж можете піти на компроміс і від чогось відмовитись, але ключова теза, яку ви озвучили у своєму виступі, це те, що не має бути більше, ніж 50 відсотків державних чиновників і чиновників від комунальної влади. Вірно я зрозумів?

 

ТИЩЕНКО А. Хоча би.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Тобто це найголовніше.

 

ТИЩЕНКО А. Так. Всім закладам культури голосувати в інтернет-голосуванні. Недержавних більше, ніж державних, тобто є  більший шанс, що від державних не оберуть, бо це інтернет-голосування і голоси рівні.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Чому ви вважаєте, що недержавних, він пропонував і комунальних теж. Якщо ми візьмемо мережу закладів культури, комунальних і державних, їх досить багато. А мова іде про те, щоб все ж таки були представники не лише цих закладів культури, які часто підходять по-совковому до цього питання. Тут може і вам як авторам було б вигідно до частини цієї пропозиції дослухатись.

 

ІЗ ЗАЛУ. Є норми законотворчості. В законах намагаються не прописувати процедури. Єдиний випадок, коли детально прописана процедура, це Закон про НАБУ, єдиний, наскільки мені відомо. Більше законів, де прописується детальна процедура, як виглядає аплікація людини, скільки фото та відеоматеріалів, скільки сторінок тексту, це не прописується в законі.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Послухайте, чи можемо ми компромісно написати, що, наприклад, в тій чи іншій формі, що не може бути більше половини членів ради, делеговано державними і комунальними закладами, а в положенні вже виписати механізм.

 

НИЩУК Є.М. Єдине, щоб ви розуміли, шановні друзі, я підтримую ситуацію того, що насправді під словом "представники Мінкультури" , я, наприклад, не збираюсь пропонувати чиновників або представників держави. Я збираюсь подавати авторитетних людей від Мінкультури, які не є чиновниками Мінкультури. Я не знаю, що після мене буде, я намагаюсь зберегти цю ситуацію, коли я хочу задіяти Андруховича, Макарова, я не збираюсь туди вводити чиновників.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дивіться, є ще така пропозиція, давайте обговоримо. Все ж таки є логічна несуперечність, бо в нас, з одного боку,  конкурс, з іншого – державні і  комунальні заклади, де призначають. Тоді може напряму міністр призначати з видатних діячів. Для чого тоді державні і комунальні заклади? Це перекладання відповідальності на ще менш відповідальних людей. Може нам збільшити тоді просто в загальному кількість представників громадських організацій з 9 до 11 і тоді в загальній раді кількість від громадських організацій буде більша.

 

ІЗ ЗАЛУ. Громадська організація часто нікого не представляє. Відповідальність потім несе міністр і чиновник за використання бюджетних коштів.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ви розумієте, що голосування державних працівників  це,  певною мірою, абсурд.

 

ІЗ ЗАЛУ. Але ця поправка не стосується кількості учасників.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ця не стосується, але ж ми говоримо про суть. Автор поправки колега Бригінець і безпосередній автор, який зараз тут присутній, висловлюють своє занепокоєння і я логіку цього занепокоєння розумію. Я би розумів, якби сам міністр призначав, от міністр призначає за пропозицією громадських організацій,  немає питань. Так, авторитарно, але це зрозуміло.

У нас виходить, що голосують державні службовці. Знову ж, щоб підтримати культуру, ми на все підемо і закриємо очі, але тут є певний нонсенс.

 

ЛЕСЮК Я.В. Якщо вже так по суті говорити, а що, громадська організація не фікція переважно? Це натуральна фікція.

 

(Іде загальна дискусія)

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Колеги, все ж таки ми цю поправку відхилимо, але коли буде розроблятись положення, ми маємо до цього повернутись і врахувати. Є така думка, дивіться, за регламентом ми не можемо додавати норми в другому читанні, яких не було в першому. Тому ми не можемо цю поправку прийняти за регламентом, хоча частина з того, що ви сказали, є абсолютно слушна і ми будемо просити цю колізію розв’язати в положенні.

 

ЛЕСЮК Я.В. Ця поправка невчасно була подана?

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ні, вона була вчасно подана, просто вона додає нові норми.

Колеги, хто за те, щоб відхилити, прошу голосувати. Дякую. Рішення прийнято.

58 поправка Подоляк. Після слова "погоджує" додати слово "річну". Пропонується врахувати, це технічна поправка. Дякую. Рішення прийнято.

59 поправка Подоляк. Пропонується врахувати. Хто за, прошу голосувати. Рішення прийнято.

60 поправка Подоляк. Слова "вартість яких перевищує розмір, визначений Положенням про Український культурний фонд" замінити словами "вартість яких перевищує розмір 150 мінімальних заробітних плат, встановлених Законом "Про Державний бюджет". Хто за те, щоб її врахувати, прошу голосувати. Дякую. Рішення прийнято.

 

БАБЕНКО В.О. Але з уточненням, тому що буває, що змінюється, то на 1 січня.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Редакційно врахувати.

 

БАБЕНКО В.О. Так, на 1 січня.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. 61 поправка Геращенко, Іонова. Затверджує порядок повідомлення про конфлікт інтересів, що виник під час організації конкурсного відбору та  фінансування проектів. Пропонується врахувати. Хто за? Дякую.

 

ІЗ ЗАЛУ.  Стоп, стоп. Те, що пропонується, то пропонується викинути фразу "конфлікт, який може виникнути". У нас в Законі про запобігання корупції є потенційний конфлікт інтересів, тобто не можна відкидати потенційний конфлікт інтересів. Людина може не знати, чи може розглядати з тих, що на конкурс подали, краще, щоб задекларувала і їй дозволили.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Знаєте, справа в тому, що поняття про конфлікт, який може виникнути, є дуже таким. А якщо людина не сказала або не знала, а він виник, то людина це приховала чи не приховала?

 

ІЗ ЗАЛУ. В Законі про корупцію є і той і той варіант, можливо, там і там.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Давайте тоді ми приймемо поправку Геращенко, Іонової. Прошу голосувати. Дякую.

62 поправка Рибчинський. Знову гуманітарний. Пропонується відхилити. Хто за? Дякую.

63 поправка Рибчинський. Давайте ми змінимо на "культурний" і врахуємо редакційно, бо ми про положення згадуємо і врахуємо редакційно зі зміною слова "гуманітарний" на "культурний". Прошу голосувати. Дякую.

64 поправка Подоляк. Частину третю статті 10 після абзацу першого доповнити новим абзацом такого змісту: "Виконавчим директором фонду може бути особа, яка має вищу освіту, досвід роботи у сфері культури не менше 5 років, володіє державною мовою, володіє іноземною мовою, яка є однією з офіційних мов Ради Європи, має досвід роботи на керівних посадах на підприємствах, установах, організаціях всіх форм власності не менше трьох  років та здатна за своїми діловими та моральними якостями, освітнім і професійним рівнем виконувати відповідні посадові обов’язки". Будь ласка, хто у нас буде приймати іспити?

 

ЛЕСЮК Я.В. Мені здається,  що ці два слова трошки зайві – здатна за своїми моральними якостями і так далі. Тепер з приводу іншого, я тут категорично проти – однієї з офіційних мов Ради Європи. Якщо ви хочете мову, то нам достатньо сказати, що англійської або іншої іноземної мови.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Я би пропонував взагалі це положення виключити. Хто за те, щоб відхилити цю поправку, прошу голосувати. Дякую. Рішення прийнято.

 

ЛЕСЮК Я.В. Я утримався.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Добре.

65 поправка Рибчинський. Абзац четвертий частини третьої статті 10 викласти в такій редакції: "Одна і та ж особа не може бути обрана виконавчим директором більше, ніж два рази поспіль". Було три. Я взагалі теж противник, щоб обмежувати, тому пропоную відхилити.

 

ЛЕСЮК Я.В. Я взагалі вважаю, що не потрібен термін, скільки разів він був.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Автори запропонували термін, хай буде три. А тут пропонується відхилити цю поправку. Дякую.

66 поправка Подоляк. Слова "фінансову звітність" замінити словами "річну фінансову звітність". Пропоную врахувати. Хто за? Дякую. Рішення прийнято.

67 поправка Подоляк. Слова "вартість яких перевищує розмір, визначений Положенням про Український культурний фонд" змінити словами "вартість яких перевищує розмір 150 мінімальних заробітних плат, встановлених Законом "Про Державний бюджет". Пропонується врахувати. Дякую. Врахували.

68 поправка Геращенко, Іонова. Абзац одинадцятий частини першої статті 11: "Розробляє порядок повідомлення про конфлікт інтересів, що виник під час організації конкурсного відбору та фінансування проектів та подає його на затвердження Наглядовій раді Українського культурного фонду". Пропонується врахувати. Хто за? Дякую. Рішення прийнято.

69 поправка Геращенко, Іонова. Абзаци статті 12 пропоную пронумерувати частинами (від першої до шостої). Пропонується це врахувати. Хто за? Дякую. Рішення прийнято.

70 поправка Подоляк. Частину першу статті 12 після абзацу першого доповнити новим абзацом такого змісту: "Експертом експертної ради фонду може бути особа, яка є визнаним фахівцем у сфері культури, має досвід реалізації успішних проектів та володіє державною мовою".

 

ЛЕСЮК Я.В. Я тут проти якраз державної мови, тому що це може бути людина, яка не знає державної мови, видатний якийсь світовий діяч. Я категорично проти державної мови.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дивіться, це український фонд, де мають українці вирішувати як розподіляти кошти. Я не бачу великої трагедії, якщо експерти будуть українцями і будуть володіти українською мовою.

 

МАЗУР Т.В. А якщо вони будуть володіти іноземною мовою, але їм дадуть перекладений англійською мовою якийсь художній проект або архітектурний проект, який не вимагає володіння українською мовою. Плюс це положення буде суперечити наступній частині, де вказано в положенні про експертні ради, обов’язково визначаються вимоги до кандидатів до складу експертних рад. Суть закону в такому, щоб ці вимоги винести на підзаконний рівень і там їх унормувати.

 

ЛЕСЮК Я.В. Якщо це громадянин України, експерт, то там взагалі питання не може бути, щоб він не знав державної мови. Але чому ви відхиляєте, що не може бути іноземний експерт?

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Пан Ярослав, ми обговорюємо конкретну поправку і нічого іншого. Ми можемо її прийняти, відхилити або, як ви пропонуєте, забрати слова "володіє державною мовою". Це означає це врахувати редакційно і частково. Які є пропозиції щодо цієї поправки?

В тексті первісному закону сказано, що в положенні визначається про експертну раду, як вона формується. Пані Подоляк пропонує в законі виписати, що експертом може бути особа яка є визнаним фахівцем у сфері культури, має досвід реалізації успішних проектів та володіє державною мовою. Колеги, які будуть думки?

 

ЛЕСЮК Я.В. Відхилити.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Хто за те, щоб відхилити, прошу голосувати. дякую. Рішення прийнято.

71 поправка Геращенко, Іонова. Абзац другий статті 12 проекту слово "обов’язково" пропонується вилучити як зайве. Пропонується врахувати. Хто за? Дякую.

72 поправка Геращенко, Іонова. Абзац шостий частини першої статті 12 проекту викласти в такій редакції: "Експерти, які проводять конкурсний відбір проектів, реалізація яких здійснюватиметься за підтримки Українського культурного фонду, зобов’язані повідомити про конфлікт інтересів, що виник під час такого конкурсного відбору в порядку, затвердженому Наглядовою радою Українського культурного фонду".

 

КРАЙНЯК Ю.О. Це питання вже обговорювалось минулими поправками, тобто прибрали потенційний конфлікт. Тому з огляду на те, що попередні були прийняті, цю також треба прийняти.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Пропонується врахувати цю поправку. Дякую. Рішення прийнято.

73 поправка Бригінець. Склад і порядок формування експертних рад. Ми сказали, що будемо це визначати в Положенні. Хто за те, щоб відхилити цю поправку. Дякую. Рішення прийнято.

74 поправка Геращенко, Іонова. Працівники Українського фонду не є державними службовцями. Вони пропонують: структура та штатна чисельність Українського культурного фонду затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику в сферах культури та мистецтва. Я пропоную це врахувати. Хто за це, прошу голосувати.

 

ЛЕСЮК Я.В. Я би тільки першу частину залишив.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Колеги, ми підтримуємо цю поправку чи ні?

 

ТАРУТА С.О. Підтримуємо.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Давайте підтримаємо. Зараз фонду немає, він створюється. Це треба підтримати, треба чітко визначити, бо потім будуть проблеми.

 

МАЗУР Т.В. Просто в тій формі, в якій він створюється, це само собою передбачено.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Але якщо ми це допишемо, нічого страшного.

 

БАБЕНКО В.О. Це не дописуємо. Це те, що було проголосовано в першому читанні під номером 3, просто стало під номером 1. Це треба підтримувати.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дякую.

75 поправка Геращенко, Іонова. Пропонується врахувати. Хто за? Дякую. Рішення прийнято.

76 поправка Геращенко, Іонова. Пропонується врахувати. Дякую.

77 поправка Геращенко, Іонова. Пропонується врахувати. Дякую.

78 поправка Геращенко, Іонова. Пропонується врахувати. Дякую.

79 поправка Рибчинського, Силантьєва. Пропонується відхилити. Про те саме, фізичної культури і спорту. Вони з самого початку пропонували змінити цей фонд з культурного на гуманітарний, підтримуючи спорт, фізкультуру і все інше і це тлумачать. Хто за це, прошу голосувати. Дякую.

80 поправка Подоляк. Статтю 14 доповнити новими частинами 3-7 такого змісту. Питання в тому, що вона пропонує, щоб це було в законі, але, як наші експерти кажуть, пропонує не все. Юрій, озвучте, будь ласка, позицію.

 

КРАЙНЯК Ю.О. Суть цієї поправки в тому, що вона пропонує порядок надання та розгляду заявок визначити саме на рівні закону, а не на рівні підзаконного акту. Але якщо вже приймати таку концепцію, то того регулювання, яке вона пропонує, його замало для того, щоб їх розподіляти, тому що там мають бути визначені загальні критерії.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Пропонується відхилити. Хто за? Дякую. Рішення прийнято.

81 поправка Левченко, Головко, Осуховський, Марченко, Іллєнко. Пропонується відхилити, оскільки платіж соціальної лояльності є обов’язковим платежем, він має встановлюватись Податковим кодексом. І  букмекерська діяльність, казино, ігрові автомати на сьогодні заборонені і фонд не може фінансувати за рахунок заборонених видів діяльності. Хто за те, щоб відхилити, прошу голсоувати. Дякую. Рішення прийнято.

82 поправка Кондратюк. Абзац п’ятий частини першої статті 15 доповнити: "Не може бути більше, ніж утричі від розміру витрат на державну підтримку кінематографії та книговидавничої сфери, передбачених в Державному бюджеті України". Хто за те, щоб відхилити, прошу голосувати. Дякую. Рішення прийнято.

83 поправка Геращенко, Іонова. Пропонується врахувати. Дякую.

84 поправка Левченко, Головко, Осуховський, Марченко, Іллєнко. Пропонується відхилити. Прошу голосувати. Дякую. Рішення прийнято.

85 поправка Рибчинського.  В підпункті 2 частини першої статті 16 проекту слова "8 відсотків" замінити на слова "4 відсотки", пропонується зменшити максимальний обсяг коштів фонду, що витрачається на самого себе з 8 до 4 відсотків. Я пропонував би це відхилити, оскільки  фонд  має нормально функціонувати. Хто за те, щоб відхилити цю поправку, прошу голосувати. Дякую.

86 поправка Подоляк. Частину другу статті 16 викласти в такій редакції: "Під час конкурсного відбору в основному порядку проектів, вартість яких перевищує розмір 150 мінімальних зарплат, встановлених Законом "Про Державний бюджет України" на відповідний рік, враховується інтерес територіальних громад шляхом проведення консультацій з уповноваженими представниками таких громад". Ми можемо це підтримати, тому що я не бачу тут нічого поганого. Хто за те, щоб врахувати цю поправку, прошу голосувати. Дякую. Редакційно врахувати на 1 січня.

87 поправка Кондратюк. Доповнити статтю 16 новими частинами: "Державна підтримка у сфері кінематографії за рахунок коштів  Держбюджету здійснюється на умовах та в порядку, визначеному законодавством України про державну підтримку". Це очевидно, тут ми це не згадуємо. "Підтримка проектів у сфері книговидавничої справи за рахунок коштів Держбюджету здійснюється на умовах та в порядку, визначеному Законом "Про державну підтримку книговидавничої справи"; підтримка проектів у сфері кінематографії, книговидавничої справи за рахунок коштів, джерелом формування яких є добровільні внески фізичних і юридичних осіб, в тому числі нерезидентів України, здійснюється Українським культурним фондом на умовах та в порядку, визначеному цим законом".

Колеги, оскільки ми виключили попередньо кінематографію, у нас є окремі закони про це, пропонується це відхилити. Хто за те, щоб відхилити, прошу голосувати. Дякую.

88 поправка Рибчинського. Пропоную відхилити. Хто за? Дякую. Рішення прийнято.

89 поправка Геращенко, Іонова. Тут терміни, в який час мають набути повноваження члени наглядових рад. Пропонується врахувати. Хто за? Дякую. Рішення прийнято.

90 поправка Левченко, Головко, Осуховський, Марченко, Іллєнко. Пропонується відхилити. Дякую. Рішення прийнято.

91 поправка ті ж самі автори. Це знову стосується лотерей. Пропонується відхилити. Дякую. Рішення прийнято.

92 поправка Кондратюк. Підготувати та подати на розгляд Верховної Ради пропозиції щодо державної підтримки кінематографії. Ми вже це підтримали окремо в законі. Пропонується відхилити. Дякую. Рішення прийнято. Справа в тому, що колега Кондратюк подавала ці поправки до того, як ми прийняли Закон про кінематографію.

93 поправка Рибчинського. Пропонується відхилити. Хто за, прошу голосувати. Дякую. Рішення прийнято.

94 поправка Подоляк. Слова "закладів культури" замінити словами "національних закладів культури".  Пропонується відхилити. Хто за?  Дякую. Рішення прийнято.

95 поправка Подоляк. Створити офіційний веб-сайт Українського фонду культури. Пропонується підтримати. Хто за? Поправка підтримана.

96 поправка Кондратюк. До моменту створення початку функціонування. Це знову про кінематографію. Пропонується відхилити. Дякую. Рішення прийнято.

97 поправка Рибчинського. Пропонується відхилити, оскільки до Бюджетного кодексу не можуть вноситись зміни поправками до іншого закону. Хто за? Дякую. Рішення прийнято.

Колеги, хто за те, щоб в редакції комітету запропонувати Верховній Раді підтримати цей закон за основу і в цілому, прошу голосувати. Дякую. Рішення прийнято.

Колеги, ще одне у нас є питання. Просить колега Лесюк, щоб ми все ж таки розглянули законопроект, який ми спочатку вирішили не розглядати, але там є досить багато поправок.

 

ТАРУТА С.О. Давайте в наступний раз.

МАЗУР Т.В. Якщо дозволите коротку репліку. У нас зараз перебуває моніторингова місія ЮНЕСКО, з якою ми обговорюємо питання  внесення змін до закону, яка працювала з цим проектом закону. Якщо ви не заперечуєте, бо в них так само багато зауважень до цього тексту, ми би з ними поспілкувались і можливо на якомусь наступному засіданні комітету вже з врахуванням їхнього бачення обговорили це питання.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ми вас попросимо, щоб на найближчому засіданні ми його розглянули. Там позиція в чому? Там ключове питання: пропонується, щоб за пам’ятками ЮНЕСКО спостерігали окремі відповідні органи.

 

МАЗУР Т.В. Трошки не так.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Питання іде про орган управління. Ми дискутуємо: чи ми створюємо для всіх пам’яток ЮНЕСКО по окремому органу управління, чи ми делегуємо ці повноваження окремому органу управління, чи ми створюємо єдиний орган управління.

 

МАЗУР Т.В. Питання органу управління зараз гостро стоїть на порядку денному, зокрема щодо київського об’єкту, який завершить і реалізує свій план управління. Це питання, яке перше задали ЮНЕСКО: яка у вас система органів управління, як вони взаємодіють між собою і що ви вкладаєте в поняття орган управління. Це питання, яке ми маємо з ними прокомунікувати в п’ятницю. Якщо є бажаючі долучитись до цього питання, ми готові запросити.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. В мене до вас є прохання: запросити Ігоря Васюника, який є ініціатором цього законопроекту. Поговорити з ним і вийти все ж таки на узгоджений з ним та з вами якийсь порядок, тому що сама піднята колегою проблема є важливою, бо управляти пам’ятками ЮНЕСКО потрібно.

Колеги, ми це питання перенесли. Я дякую всім за участь, дякую міністрам, колегам депутатам.