СТЕНОГРАМА

розширеного засідання Комітету з питань  культури і духовності

від 18 вересня 2013 року

 

Веде засідання Голова Комітету В.А.КИРИЛЕНКО

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго здоров'я, шановні колеги! Ми сьогодні розпочинаємо розширене засідання Комітету з питань культури і духовності, присвячене практично лише одному питанню – це ситуація, яка склалася з діяльністю благодійних організацій, благодійників взагалі, в зв'язку з внесенням урядового законопроекту 3100, який вносить низку змін до чинного законодавства щодо благодійної діяльності і благодійних організацій.

З огляду на це сьогодні запрошено представників організацій, які займаються благодійницькою діяльністю. Лише представників у нас на засіданні присутні порядку тридцяти осіб. Це, зрозуміло, що не всі ті, хто могли прийти. Але в інтересах конструктивного обговорення і інтенсивного, от, тридцять представників, які сформовані власне громадянським суспільством і благодійними організаціями.

Будуть мати можливість висловитися як представники благодійних організацій, так і представники уряду. Уряд ми також запросили. Присутній на засіданні Перший заступник міністра юстиції Ємельянова Інна Іванівна, яка досконало розуміється на цьому законі, ну, як і  на багатьох інших.

І присутні, мають бути принаймні присутні, я ще не глянув остаточно, але є представник міністерства фінансів, представник міністерства доходів і зборів, ну, і інших міністерств і відомств, які погоджували чи не погоджували цей законопроект.

Але, звичайно, нам важливо, щоб були мін'юст, мінфін і міндоходів. Оскільки з одного боку мова йде про юридичні процедури, які насправді, на нашу думку, ускладнюють життя благодійним організаціям. З іншого боку мова йде також про нібито додаткові надходження до державного бюджету. Які у цьому випадку, мені здається, не покривають того обурення і негативного резонансу, який у середовищі благодійних організацій, а значить, і людей, які потребують допомоги суспільства, викликав цей законопроект.

Безумовно, норма йде про дві норми, які найбільш дивують. Це необхідність нотаріального посвідчення всіх цінностей, валютних цінностей, як каже законопроект. Але тлумачення найрізноманітніші. В тому числі і що всі цінності треба посвідчувати  в нотаріуса. Тобто будь-яка пожертва –  850 гривень і більше – потребуватиме походу до нотаріуса. І ми розуміємо, що для благодійників і благодійних організацій це реальне ускладнення, яке призведе і до додаткових видатків, і до додаткової бюрократичної тяганини. Це перший момент.

 І другий момент, це питання, пов’язане з сервітутами, земельними ділянками і таке інше, несподівано не тільки благодійники в цілях благодійної діяльності можуть передавати це благодійним організаціям, а і не тільки в цілях благодійної діяльності. Тобто раніше обмеження, яке існувало, чомусь із редакції пропонується вилучити. І таким чином, громадськість і благодійники б'ють на сполохи, що, з одного боку, через систему нотаріальних посвідчень буде ускладнено життя благодійникам. А з іншого боку, через ось цю поправку щодо земельних сервітутів корупційні схеми можуть прийти у благодійну діяльність і чесні благодійники не в змозі будуть це проконтролювати, але разом з тим ніби як морально будуть відповідати за такі явища, які можуть з'явитися. Ось це турбує наш комітет, як і, понад усе, благодійні організації. Ми оперативно вирішили скликати це засідання з тим, щоб обговорити це питання щодо урядового законопроекту прийняти рішення чи ми відхиляємо, чи ми повертаємо уряду, чи ми спільно доопрацьовуємо, чи ми вносимо новий законопроект, можливо навіть від представників усіх фракцій, бо в тому числі в нашому комітеті представлені всі фракції та позафракційні. Це короткий вступ від імені комітету.

Також  я повідомлю, що присутній заступник голови Адміністрації Президента – пані Марина Ставнійчук, яка займається в тому числі цією діяльністю в Адміністрації Президента. І також хочу повідомити, для нас може менш приємну новину, але таке життя, перший заступник міністра юстиції, і ми з нею попередньо про це говорили сьогодні на сесії, змушена іти швидко невдовзі до комітету Ківалова, бо там друге читання оцього євроінтеграційного Закону про виконання судових рішень. Але зараз, якщо, в такому випадку, ви не проти, ми зразу надаємо слово Мін'юсту, заслуховуємо. Потім – виступ Українського фонду благодійників. А потім уже, як треба буде бігти першому заступнику, ми відпустимо, і лишиться керівник департаменту. І ми будемо далі продовжувати дискусію,    приймати рішення. Немає заперечень?

Тоді я прошу, Інно Іванівно, надаю вам слово.

 

ЄМЕЛЬЯНОВА І.І.  Дякую дуже, В'ячеславе Анатолійовичу.

Шановні народні депутати,  шановні присутні за засіданні, я одразу хочу вибачитися, що не зможу бути під час всієї дискусії, враховуючи те, що зараз В'ячеслав Анатолійович важливість прийняття участі в іншому комітеті Верховної Ради, де розглядається документи євроінтеграційної спрямованості по виконання судових рішень.

Я б хотіла зараз зупинитися на основних положеннях представленого проекту. І, можливо, вже в своїй доповіді прокоментувати ці зауваження, які сьогоднішній день лунають щодо цього законопроекту.

Ну, в першу чергу, хотілося б сказати, що головна мета його – це було привести у відповідність до Цивільного кодексу, ну, і в тому числі, також і Податкового кодексу України.

Що стосується змін по статті 9 там, де вилучаються слова "не грошових лотерей", ну, воно не викликало ні в кого зауважень, ну, принаймні ні під час обговорення громадського, коли ми вивішували на сайті цей законопроект, ні вже після того, як він вже був розглянутий Кабміном і внесений на розгляд Верховної Ради. Тому я не буду на цьому зупинятися.

А от зупинюся детально на статті 6, яка стосується питання розміру обов'язкового нотаріального посвідчення, договорів про благодійну пожертву.

Ну, якщо ми подивимося на Цивільний кодекс, я думаю, що всі знають, в статті, яка визначає поняття "пожертва" є така норма, яка говорить, що на договори пожертви поширюється норми цивільного законодавства, що визначають умови щодо договорів дарування. І, якщо ми звернемося до Цивільного кодексу, що визначає умови договору дарування, там визначено у нас розмір для і умови, що обов'язково письмова форма і нотаріальне посвідчення по договорах дарування, розмір яких перевищує 50 неоподаткованих мінімумів, але про умови того, що ці договори стосуються лише валютних цінностей.  Да, зрозуміло,  що у нас в Цивільному кодексі міститься визначення  поняття "пожертва", міститься таке… коли згадується посилка на договір дарування, міститься таке посилання: якщо інше не передбачено законом.

Тому тут питання люфту зараз обговорити, я думаю, щодо розміру обов’язкового  нотаріального посвідчення, в тому числі застосування письмової форми. Я б хотіла привернути вашу увагу, що у нас получається, виявились такі крайнощі. Те, що уряд запропонував це прирівняти до умов до договору дарування до 850 гривень. З іншого боку, всі зауваження, які лунають до цього законопроекту,  вони говорять, що треба взагалі зняти будь-які обмеження. Тобто в незалежності від розміру, в якому розмірі пожертва не відбувалась, ніколи не застосовувати  нотаріального посвідчення і ніколи письмової форми.

Хотілось би зробити згадку на деякі повноваження нотаріусів. Якщо подивитися на законодавство, яке регулює питання відмивання брудних грошей, то нотаріуси є суб'єктами фінансового моніторингу. Є відповідні вимоги в тому числі по міжнародно-правових зобов’язаннях нашої держави на які говорять з якого розміру та чи інша угода стає об’єктом для перевірки з точки зору фінансового моніторингу.

Можливо не варто говорити, скажімо, про полярні, якщо ми дійдемо згоди про зміну 850 треба підвищувати, то не треба взагалі знімати обмеження до не обмеженої. Тобто, якщо ми говоримо про мільйони, скажімо пожертв, то тоді ми будемо виводити, особливо в тих випадках, коли не будуть вони проходити банки. Якщо вони будуть проходити банки, то банки теж є суб’єктами фінансового моніторингу і вони зобов’язані відповідних органам фінмоніторингу надавати інформацію щодо особи, яка перерахувала, щодо особи, яка фізична або юридична, як отримала і відповідно починається вся процедура фінмоніторингу.

Якщо це мова йде на застосування банківської системи, а ми розуміємо, що різні форми є пожертв, то треба тоді все ж таки орієнтуватись принаймні хоча б на це законодавство, особливо, коли мова йде про  міжнародно-правові зобов'язання.

Що стосується інших наших пропозицій, висловлених до законопроекту, поданого урядом? Мова йде ще про зауваження до статті 8, яка говорить у нас про сервітути. На сьогоднішній день в чинній редакції йдеться про те, що обов'язково ці сервітути, вони робляться при умові використання їх на майбутнє в благодійній діяльності. Це обмеження змінюється. Можливо знову ж таки не всією інформацією володію, але в цій частині до нас не надходило зауважень від благодійних організацій. Знову ж таки можливо я помиляюсь, і не всі ми їх отримали? Помиляюся. Тоді вибачаюсь.

Ми звертали увагу, також ми опрацьовували це з Міністерством фінансів, ми звертали увагу на Податковий кодекс, який у нас визначає, в який спосіб у нас звільняється від оподаткування податку на додану вартість. У нас визначено, що це і питання надання благодійної допомоги, зокрема в тому числі безоплатне постачання товарів, послуг благодійним організаціям, утвореним і зареєстрованим відповідно до законодавства. І разом з тим норма пункту 197-1 статті 197  Податкового кодексу, вона визначає, що податковий контроль за сплату податку в цій справі, податку на додану вартість, він здійснюється органами Податкової служби.

По статті 13 і по статті 27, особливо по статті 27 там, де державний реєстратор у нас є суб'єктом за законом, який звертається до суду з питаннями щодо припинення діяльності благодійних організацій. Ми також надавали свої аргументи, я зараз зупинюсь детально на цих аргументах. Враховуючи повноваження державного реєстратора, визначеного законом про реєстрацію фізичних і юридичних осіб, то він виконує лише, знову ж таки, функції реєстратора. Він не здійснює контрольно-наглядових функцій, а відповідно не здійснює ці контрольно-наглядові функції, не може стати суб'єктом  звернення в разі виявлення тих чи інших порушень суб'єктом звернення за Кодексом адміністративного судочинства до адміністративного суду з тим, щоб припинити діяльність юридичної особи.

Поряд з цим, у нас такими суб'єктами є, якщо ми подивимося на Податковий кодекс, то у нас у Податковому кодексі (це стаття 20) визначено право органів Державної податкової служби у випадках, встановлених законом, звертатися до суду, зокрема і в питаннях припинення юридичної особи. А вони у нас здійснюють контрольні функції, в тому числі в питаннях (по 197 статті Податкового кодексу) в питаннях здійснення контролю за цільовим використанням благодійної допомоги. Так от, здійснюючи ці контрольні функції, звичайно, вони матимуть право і надалі звертатися до адміністративного суду з відповідними позовами, в той час як, виходячи з правової природи державного реєстратора, виходячи з того, що він лише вносить зміни на підставі або рішень суду, або інших, скажімо, документів, вносить зміни лише до реєстру фізичних і юридичних осіб, він іншої функції – контрольної – щодо юридичних осіб будь-якої форми власності і будь-якої спрямованості по діяльності не виконує, а, відповідно, не може виявляти ті чи інші порушення і не може, звичайно, звертатися до суду в разі виявлення порушень в питаннях припинення діяльності юридичної особи.

Ну, в загальному те, що я хотіла представити. Дякую, В'ячеславе Анатолійовичу. Дякую, шановні учасники засідання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Ну, це, так би мовити, позиція Мін'юсту, уряду по тих п'яти змінах, які пропонуються до законодавства з питань благодійної діяльності. Ну, давайте тоді зразу…

(Шум у залі)

 

_______________. Ви упустили заповіт.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Установчий акт благодійної організації може бути в заповіті.

Колеги, давайте, оскільки час обмежений, колеги, тоді давайте, може, запитання, якщо є, до представника Міністерства юстиції? Будь ласка.

 

КОРЧИНСЬКА О.  Я перепрошую, опікунська рада "Охматдит", Оксана Корчинська, голова опікунської ради.

Чи можливо все ж таки надіятися, що ви відкличете свої зміни? По-моєму, із  вашої доповіді ми всі побачили, що ви розумієте трошки недолугість цих все ж таки змін до… І, можливо, найкращий, найлегший  спосіб зараз відкликати для того, щоб допрацювати все.

 

ЄМЕЛЬЯНОВА І.І. Можна сказати, що ми розглянемо це питання, оскільки це не сфера компетенції Міністерства юстиції. Уряд є суб'єктом законодавчої ініціативи, але ми розглянемо це питання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.  Народний депутат Яворівський.

 

ЯВОРІВСЬКИЙ  В.О. У мене таке запитання. Комітет розглядав версію Закону "Про благодійництво", довго працював над нею. Нас турбувало тоді в тому законопроекті одне єдине, щоби, звичайно, ну, не дати можливості благодійній організації займатися господарською діяльністю. Ну, самі розумієте, що в нашій країні до чого це могло довести, фактично, скомпрометувати весь благодійницький рух. Тобто все було зрозуміло, закон уже був.

Скажіть, будь ласка, який був сенс, хто запропонував ці поправки зараз, які викликали, буквально, хвилю обурень, які все це ускладнюють. І ми, нібито  рухаючись десь до Європи, і хочемо перейняти якісь їхні певні моделі, де благодійництво є, справді, і вигідним, є об'єктивним, є чесним, прозорим і зрозумілим, раптом взяти і посилати  людину, яка хоче переказати там цих 840 гривень, посилати її до нотаря, і вона там повинна заплатити гривень 300-400 на це все. Тобто, ну, абсолютне безглуздя.

Якщо можете, ну, просто поясність нам. Це ж Мінюст. Якби це подало Міністерство сільського господарства, хай  ніхто на мене не ображається. Ну, я розумію якісь нюанси. Це Мінюст, який підготував якийсь законопроект, рахітичний,  незрозумілий, який приймати абсолютно неможливо. Як це сталося?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Інно Іванівно, як  це сталося? Питання: як це сталося.

 

ЄМЕЛЬЯНОВА І.І.  В'ячеславе Анатолійовичу, ну, я б хотіла більше зосередитися, що буде, ніж що було. На майбутнє.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ну, що буде, теж поки що ж не ясно.

 

ЄМЕЛЬЯНОВА І.І. Да. От ніж "що було". Коментувати з приводу того… Ми розробляли його, у нас було… Міністерство освіти, було відповідне доручення. Ми розробляли його за відповідним дорученням. А що стосується, скажімо, ідеології, яка була закладена в цей закон, то давайте все ж таки, якщо ми подивимося на той же Цивільний кодекс, і, особливо… Себто, питання головне, що викликає обурення, – це розмір, розмір, який підлягає обов'язковому матеріальному  посвідченню.

 

КОРЧИНСЬКА О. Принцип. Принцип, ви ускладнюєте, ми не розбиваємо благодійність, а її губимо.

 

ЄМЕЛЬЯНОВА І.І.  Сам факт нотаріального посвідчення і сам факт обов'язкової письмової угоди викликає обурення. Так буде краще, так? Це більше…

 

_______________.   І оплата відповідна за…

 

_______________.  Несоответствие вот затрат и  доходов, получается. С 250 рублей… гривен  300 уйдут в песок. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.   Колеги, від благодійників  останнє питання, а потім ще від депутатів. 

 

ЄМЕЛЬЯНОВА І.І.  В'ячеславе  Анатолійовичу, я вибачаюсь.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Скільки ще, 5 хвилин є у вас?

 

ЄМЕЛЬЯНОВА І.І.  Немає. От зараз Шпенов, доповідач. Дмитро Юрійовичу, я вже  до вас підхожу зараз.  

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.   Зараз, нехай поговорить по телефону.

Бригенець і потім…

 

ЄМЕЛЬЯНОВА І.І. Вони  не можуть розглянути  в другому читанні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.   Дві хвилин ще побудьте.

 

БРИГИНЕЦЬ О.М. Вибачте,  будь ласка, я розумію ви поспішаєте. Скажіть,  будь ласка, як  ви ставитесь до того, що вся  громадськість  вважає, що цей законопроект був підготовлений з точки зору  лобіювання інтересів нотаріату?  Виключно для цього, для того, щоб  частина благодійних грошей осіла в структурах нотаріату.

 

ЄМЕЛЬЯНОВА І.І.  Це безпідставне звинувачення. І ставлюся до таких звинувачень негативно. Цце ніколи не було  пріоритетом в розробці, метою, точніше, розробки  цього законопроекту.

Якщо подивитися на Цивільний кодекс, то він чітко говорить про розмір, який підлягає обов'язковому нотаріальному  посвідченню       по договорах  дарування.

 

 ГОЛОВУЮЧИЙ.  Зрозуміло. Кого ви замість себе лишаєте?

 

ЄМЕЛЬЯНОВА І.І.  …Наталія Олегівна.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  А де вона?

 

ЄМЕЛЬЯНОВА І.І. А ось вона.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Оце ви? Наталія Олегівна, сідайте сюди ближче, щоб вас всі бачили. Дякую.

Взагалі ситуація така, що міністр юстиції очевидно вважає, що це було зроблено до неї, тому перший заступник, перший заступник один на 20 комітетів  Верховної Ради сьогодні, тобто я би,  звичайно, пішов би на великий скандал, якби, дійсно, не йшли вони зараз в комітет Ківалова розглядати євроінтеграційний закон про  виконання  судових рішень (отам, де всі рішення по чорнобильцях, пенсіонерах і так далі)  Європейський суд з питань прав людини і по якому ще консенсусу між владою і опозицією  станом на цю секунду немає взагалі, тобто нуль питань, які погоджено. Тобто ми тут повинні теж увійти в становище. І тому вони перенесли на півгодини початок розгляду цього питання на Комітеті з питань правової політики. Але ми з вами вправі приймати рішення, яке для парламенту стане офіційним. Значить керівник департаменту Мінюсту є. позицію і до Ємельянової, і до Лукаш вона… чи він, точніше, керівник, а вона керівниця донесе. А ми з вами повинні напрацювати ті питання, які ляжуть… буде покладено в основу нашого рішення,  коли члени комітету за нього проголосують. Тому що…

Я надаю слово… Український форум благодійників. Чи ви хотіли? Давайте "благодійникам", а потім…  Будь ласка.

 

ГУЛЕВСЬКА-ЧЕРНИШ А.  Доброго дня.

По-перше, я б хотіла подякувати всім за те, що ця зустріч відбувається тут сьогодні зараз. Бо буду відверта.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви, будь ласка,  представляйтесь, бо я то знаю, але не всі  знають. Всі, хто буде виступати, представляйтеся.

 

ГУЛЕВСЬКА-ЧЕРНИШ А. Мене звати Анна Гулевська-Черниш. Я є директором Українського форуму благодійником, які є професійною асоціацією благодійних фондів та  організацій в Україні.

Буду відверта. Два місяці ми  намагалися бути дуже ввічливими, інтелігентними, писали листи, спрямували  звернення, намагаючись донести нашу позицію. Але ми зрозуміли, що нас не чують. Тому  10 днів тому ми  трошки підвищили тональність, і нас почули. І я хочу подякувати всім, бо почули всі, і для нас це дуже… ну важливо  сьогодні, коли ми писали і просили про робочу групу при Міністерстві юстиції щодо розгляду законопроекту, а сьогодні сидимо в цьому залі, і є Адміністрація Президента, є Кабінет Міністрів, є парламент. І для громадського  сектору, для благодійних організацій це є важливим знаком. Особливо сьогодні, коли ми знаходимося на   підписанні  Угоди  про асоціацію "Україна-ЄС", де підтримка та розвиток громадянського суспільства є важливою складовою і для нас це  важливо – ця зустріч сьогодні, яка проходить.

Я хочу сказати, що сьогодні в цьому   залі сидять керівники різних фондів. Фондів, які відомі і асоціюються з різними сферами діяльності, асоціюються з різними інституціями, з різними політичними силами, з різним бізнесом.

Але всіх нас сьогодні тут об'єднує єдина позиція. Цей законопроект є руйнівним для благодійності в Україні. І сьогодні, якщо брати світовий досвід благодійництва, то існує практика, що благодійність, це не завжди вона йде лише з альтруїстичними мотивами.

Вона може допомагати там підвищувати імідж, репутацію. Вона може допомагати втілювати задуми у соціальній сфері, у якихось якісних змінах поза політикою або поза державною службою. Вона може бути там і якоюсь відзнакою, вдячністю.

Проте є правило, яке сьогодні погоджено. І воно домінує у всьому світі. Благодійність не може бути інструментом для злочинності, для корупції або джерелом для надходження особистих прибутків для якоїсь групи населення. І якщо це табу порушується, то це викликає супротив громадськості, експертів і всього суспільства. Бо благодійність є однією з цінностей, суспільних цінностей.

І тому сьогодні у нас українська громадськість, так ми обурені. За два тижні ми зібрали понад 10 тисяч підписів під відкритим зверненням до Прем'єр-міністра і до вас, В'ячеславе Анатолійовичу, про невключення даного законопроекту до парламенту.

І зараз ми хотіли б представити нашу позицію щодо цього законопроекту, до його п'яти норм. У нас є зауваження до всіх норм. А також у нас є зауваження щодо процедури підготовки та подання даного законопроекту. І я зроблю це разом з Юрієм Залуським, який є юридичний радник форуму, а також юридичний радник компанії "Baker&McKenzie", які безкоштовно  надали нам супровід і підтримку в цьому законопроекті.

 

ЗАЛУСЬКИЙ Ю. Доброго дня, Юрій Залуський, компанія "Baker&McKenzie". Я перейду з благодійної частини до скучної юридичної. Ми говоримо про  п'ять норм, в які пропонується внести зміни  цим законопроектом. Перша і основна, найбільш болюча для сектора норма – це введення вимоги стосовно нотаріального посвідчення договорів пожертви. Яка стоїть ініціатива Кабміну чи Мінюсту за цією нормою, за цією зміною як ми бачимо з пояснювальної записки – це приведення у відповідність норм закону про благодійну діяльність до  норм Цивільного кодексу.

Я як юрист не розумію, що тут приводити у відповідність, оскільки у нас є чітке регулювання завдяки тому, що недавно ми прийняли закон про благодійність, який був прийняти, до речі, вже після прийняття Цивільного кодексу. У нас є  норми Цивільного кодексу 729 і 719 стаття, які чітко регулюють питання укладення договорів про благодійну пожертву.

В цих статтях чітко передбачено, що є загальна норма, яка регулює, що дарування для права дарування поширюються договори про благодійну пожертву, валютних цінностей підлягають  обов’язковому нотаріальному посвідченню, ніхто з цим не сперечається. Але в тому самому Цивільному кодексі передбачено, що в інших випадках можуть бути встановлені інші правила, які прямо будуть передбачені законодавством України.

І саме тому в 2012 році вже після прийняття Цивільного кодексу був прийнятий закон про благодійну діяльність. І в цьому законі про благодійну діяльність якраз цей інший випадок і врегульований.

Тобто стаття 6 закону про благодійну діяльність в яку зараз пропонується внести зміни вона, якраз і є цим іншим, спеціальним випадком передбачає спеціальну норму, яка говорить про те, що якраз саме для договорів про благодійну пожертву нотаріальне посвідчення не застосовується.

Що ми маємо в кінцевому результаті? Ми маємо загальну норму, яка передбачена в Цивільному кодексі, ця загальна норма говорить п р обов’язкове нотаріальне посвідчення, в той самий час загальна норма говорить про випадки в яких можуть бути інші правила регулювання, якщо вони передбачені законодавством. І ми маємо таке законодавство в формі закону про благодійну діяльність, яка дає можливість ці договори нотаріально не посвідчувати.

В даному випадку ми не говоримо, даючи коментар стосовно фінансового моніторингу, ми не сперечаємось стосовно фінансового моніторингу. Але такий підхід, як пропонує Мінюст, взяти і просто заборонити здійснювати, укладати ці договори не через нотаріальне посвідчення, ми всі розуміємо, що це неправильний підхід. Якщо ми говоримо про моніторинг фінансовий, про відмивання коштів, то потрібно контролювати це. Потрібно створювати належні механізми для контролю, потрібно створювати якісь компенсаторні механізми, для цього у нас є нотаріуси, для цього в нас є банки, які є агентами по фінансовому моніторингу і зобов'язані його здійснювати. Більшість благодійної діяльності, а, напевно, більше 99 відсотків, проходить через банківські рахунки і цей фінансовий моніторинг і так здійснюється. І абсолютно неправильний підхід, замість того, щоб створювати якісь механізми контролю і ефективного контролю, просто забороняти.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А якщо, вибачте, платежі йдуть через банк, що все одно треба посвідчення нотаріальне?  Умовно кажучи, там 880 гривень через банк. Все одно треба нотаріальне посвідчення?

 

ЗАЛУСЬКИЙ Ю.  Ні. Нотаріальному посвідченню, на даний момент, договори "благодійні пожертви" не підлягають, оскільки у нас є пряма норма. Але банк здійснює фінансовий моніторинг.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, якщо це набуде чинності? Якщо це набуде чинності, то і через банк, якщо безготівкові розрахунки. Дякую.

 

ЗАЛУСЬКИЙ Ю.  Зміни говорять про будь-які валютні цінності і будь-які договори про пожертву. Валютні цінності, як ми вже сказали, попадає і валюта України, оскільки Декрет про валютне регулювання це передбачає.

 

ГУЛЕВСЬКА-ЧЕРНИШ А. Хочемо зазначити, що на чому наголошуємо, що цей законопроект, він несе, не лише має якусь юридичну безвідповідальність, якісь помилки. Але цей законопроект має певні соціальні наслідки, про яке, на жаль, Міністерство юстиції не подумало і не запросили нас до дискусій під час розробки цього законопроекту. І від цього ми можемо констатувати, якщо це положення про нотаріальне посвідчення договорів, воно вступить в дію, то що ми будемо мати. У нас зменшаться, дуже зменшаться,  дуже зменшиться кількість приватних корпоративних пожертв. Бо сьогодні люди, які жертвують більшість 80 відсотків всіх благодійних пожертв йдуть через Інтернет, банківські картки. Юрист, банкір, там спеціаліст, там маркетолог, сидячи в обідню перерву в себе за комп'ютером, відкриває комп'ютер, бачить кейс, дитину, якій  треба допомога, вводить свій банківський номер банківської картки і миттєво робить переказ. Це як сьогодні працює приватна благодійність в України. Якщо зараз ми введемо цю норму, ніхто з обідньої перерви не піде до нотаріуса, ніхто не буде складати письмові договори, ніхто не буде нагружати себе. Тобто весь потім приватних пожертв він зупиниться.

Теж саме стосується міжнародної благодійної допомоги. Сьогодні українські благодійні організації (фонди) працюють з низкою міжнародних маленьких фондів, які підтримують соціальні програми, соціальні проекти, соціальні інновації. Вони не мають офісів цих фондів представництва в Україні. Вони працюють напряму з благодійними організаціями.

Також благодійні організації виставляють свої проекти на міжнародних біржах благодійсності, де йде підтримка від приватних благодійників. Юрист Великобританії, лікар Польщі, там поліцейський з Німеччини вони жервують, ну, 100 євро – це середнє, ми говоримо 100 євро, 800 гривень – середня пожертва, які збирають сьогодні от кожній дитині принесла організація. Пізніше може сказати. Це все зупиниться, організація не зможе приймати ці благодійні кошти за кордони.

Інтернет під загрозою, банківські платежі під загрозою. А сьогодні Нацбанк, ми домовилися  і він дав розпорядження ще у липні місяці, що дозволив банкам застосувати використання банківських платіжних карток для благодійності. Це у нас була спеціальна домовленість з ними. Воно запущено в Україні і зараз це під загрозою зупинитися.

Програмні бюджети будуть зменшені у благодійних фондів, адміністративні витрати замість того, щоб спрямовувати там ще одну операцію або ще один інвалідний візок, маємо сплачувати фонду нотаріусом.

Це дуже короткі перспективи. Якщо подивитися на довгострокові наслідки цього, що ми маємо? Оскільки зменшуються  надходження від  приватних корпоративних пожертв, які сьогодні майже стовідсотково підтримують лікування всієї дитячої онкології, кількість дітей, які будуть під ризиком  життя, їх життя буде під великим ризиком, то ця кількість смертей, вона  підвищиться. І ми маємо про це думати.

Те, що громадські благодійні  організації підуть в тонізацію, зараз ми їх намагаємося зробити прозорими і  підзвітними, дуже активно їх зі  свого боку наштовхуємо. Вони підуть в тінь, бо вони будуть намагатися виконувати свою місію – допомагати людям, а тому якимось чином відходити від офіційного декларування цих пожертв. І там, починаючи реформа соціальних послуг, яку я сьогодні запровадила Міністерству соціальної політики, і  сьогодні ми говоримо про реформи соціальної сфери, пишемо концепцію  змін соціальної політики в Україні, де головний гравець – партнер – декларується всюди благодійні   фонди, благодійні фонди, благодійні організації, громадські організації, які мають  залучати власні ресурси на надання соціальних послуг. Це все залишається під загрозою. Це так дуже… на перший штриф. І далі такі наслідки, про які треба думати, ніхто не подумав, їх дуже і дуже багато.

Друга норма.

 

ЗАЛУСЬКИЙ Ю. Так. Другою нормою є запровадження, точніше,  ліквідація обмеження стосовно використання земельних ділянок та іншого нерухомого майна в сервітути.

Яка була логіка за цими змінами, незрозуміло. Що існує на даний момент? На даний момент існує норма, яка забороняє благодійній  організації надавати нерухоме майно чи земельні ділянки в сервітути, якщо воно в подальшому не буде використовуватися для благодійної діяльності. Зараз пропонується забрати от це, якщо в подальшому використовується.

Незрозуміло, благодійному сектору  ця норма не потрібна. Вона в принципі не створює ніяких перешкод, але в той самий час вона  відкриває можливості для когось, точно не  для благодійного сектору…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Для нечистоплотних благодійників, умовно кажучи, хто за хоче на цьому паратизувати.

 

_______________. За предмет благодійної….

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так-так, тобто буде профанація, і зазнає втрат сам імідж цієї роботи, да.

 

ЗАЛУСЬКИЙ Ю.  З точки зору, з точки зору юридичної, якби сервітут –  абсолютно законне і природнє право землекористувача використовувати там чужу земельну ділянку. І тут якби немає ніяких проблем. І в той самий час, яким чином буде ця норма використовуватися на практиці, незрозуміло. Благодійним організаціям вона, як я сказав, не потрібна. Можливо, хтось для чогось – да, от.

Єдине, що коротенька ремарка. Те, що ми також задавалися питанням, яка ціль. В Податковому кодексі передбачені платники податків на землю. Так от, особи чи суб'єкти підприємництва, чи фізичні, чи юридичні особи, які користуються земельними ділянками на праві сервітуту, не є платниками податку на землю. Благодійні організації за певних обставин можуть бути або звільнені, або мати менший  коефіцієнт з податку на землю. Відповідно земельна ділянка формально належить благодійній організації, яка є платником і  платить або не платить, якщо має право на звільнення, або платить за меншим коефіцієнтом, надає в користування по сервітуту земельну ділянку комусь, хто необов'язково використовує її для благодійної діяльності і відповідно цей хтось не платить за неї земельний податок. А обмежень стосовно розміру земельної ділянки чи це має бути, як класика по сервітуту, там доїзд до моєї ділянки через вашу ділянку чи прокладання якоїсь там труби, чи водопроводу, це може бути як кусочок маленький, так і вся земельна ділянка, обмежень немає. Тому сервітут для цього достатньо ефективний механізм для того, щоб отримати або контроль, або право користування  земельними ділянками, які належать благодійним організаціям.

 

ГУЛЕВСЬКА-ЧЕРНИШ А.  Ну, да, і соціальні наслідки ми дуже… для нас важливо, для сектору сьогодні – розбудова довіри, довіри до благодійності, до благодійних організацій. Щоденною роботою благодійні фонди  цього намагаються довести. І наше дослідження показало, що наприкінці грудня, що рівень довіри, фондам сьогодні довіряють в Україні 25 відсотків населення. Спочатку ми подумали мало, але коли влітку ми побачили дані довіри до Верховної Ради, Кабінету Міністрів, Адміністрації Президента, ми зрозуміли. Що у нас є шанси, і ми дуже не хочемо це втрачати. (Загальна дискусія) Да, да. Ні, давайте спільно піднімати цей рівень довіри саме от такою працею, яку ми сьогодні робимо. Тому для нас важливо, щоб ця довіра не падала і щоб не вводили цих зайвих інструментів і механізмів, які можуть її зруйнувати.

Також ми маємо зауваження до ще однієї статті, про яку не згадало Міністерство юстиції, але яка торкається заповітів. А, ні, вони згодні. Ну, ми трошки прокоментуємо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Згодні, що не потрібно, так?

 

ЗАЛУСЬКИЙ Ю.  Так.  Якби, що ми маємо на даний момент – ми маємо норму, яка передбачає, що благодійні організації можуть створюватись шляхом заповітів. В принципі достатньо позитивна світова практика. Тяжко сказати, ну, неможливо сказати, що вона широко використовується, але є достатньо яскраві приклади застосування цієї практики як от "Фонд Нобеля", який ефективно працює вже, там, 100 років, якщо не помиляюсь, от. На жаль, на даний момент ця норма не має практичної імплементації в Україні, тому що немає механізму, який би дозволяв її ефективно застосувати.

 В той самий час, яка логіка стоїть за тим, щоб її забрати з закону – також не зрозуміло. Є хороша норма, яка віддзеркалює світову практику, яка можу бути застосована в Україні. Те, що вона зараз не застосовується, а це тільки тому, не тому, що її ніхто не хоче застосовувати, тому що її неможливо застосувати, тому що нема механізмів. І тому, але в майбутньому вона може бути застосована і ми бачимо на практиці світовій, що вона може ефективно застосована. І тому немає ніяких підстав, ти більше логічних пояснень, чи юридичних пояснень, чому її потрібно забрати із закону.

 

ГУЛЕВСЬКА-ЧЕРНИШ А. Ну і дві маленькі норми, останні, вони теж, в нас є коментар до них. Звичайно, певного юридичного підґрунтя немає. Перша норма – це те, що пропонують вилучити не грошові лотереї. І підстава для цього те, що у нас немає сьогодні у законодавстві визначення      "негрошова лотерея". Але, якщо мета даного законопроекту, яка написана в меті в "Пояснювальній записці", удосконалити благодійність, то чому ми вилучаємо, а не вводимо цю норму? Бо "негрошова лотерея" – це сьогодні є світова поширена практика, як одне із джерел залучення благодійних ресурсів до діяльності благодійних організацій. Так, може, нам треба ввести це визначення і залишити у законі цю норму? До речі, було сказано, що не було жодних зауважень щодо цієї позиції, але тут є директор творчого центру, ТЦК, благодійного фонду, у своєму листі вони цю норму – про неї зауважили і цю позицію теж прокоментували.

І те, що ліквідація і Держреєстр – остання, п'ята, норма, яку пропонує Мін'юст, - з цього приводу хочемо зазначити одну річ. Сьогодні в Україні є проблема, і велика проблема, ліквідації благодійних фондів і організацій. Сьогодні неможливо майже ліквідувати. І якщо ми подивимося на статистику, у Держреєстрі на 1 січня 2013 року було зареєстровано 11 з половиною тисяч, за їхніми даними, фондів організацій, а у Міністерстві доходів і зборів звіти фінансові здали 8 тисяч. 3 тисячі благодійних фондів і організацій у нас зависли, і ми не можемо сьогодні по Україні відтворити точну картину, що відбувається: які фонди працюють, які не працюють, яких треба ліквідувати. І якщо зараз не погодите… І треба не просто: Держреєстр не відповідальний – і все, ми не вносимо, - а треба, якщо ми намагаємося покращити благодійну діяльність, знайти формулювання, яке б допомогло нам вирішити питання ліквідації благодійних фондів і організацій. І його просто треба доопрацювати і переглянути.

І у нас є останнє, дуже важливе для нас зауваження: саме до процедури розробки даного законопроекту.

 

ЗАЛУСЬКИЙ Ю.  По суті, це є якраз причиною того, що ми сьогодні зібралися. Законопроект на момент розгляду був направлений в Кабінет Міністрів за 12 днів до завершення громадського обговорення. Що відбулося? Громадськість відреагувала на цей законопроект, надала свої зауваження. Зокрема є зауваження і заперечення трьох громадських організацій, в тому числі і форуму благодійників, які були направлені в межах строку, які передбачені для громадського обговорення цього законопроекту. 

В той самий час за два дні, до того, як були направлені ці звернення, законопроект був направлений в Кабінет Міністрів, повторюю ще раз, за 12 днів до закінчення терміну громадського обговорення. І саме тому цей законопроект лежить зараз у нас на столах, і саме тому ми сьогодні тут зібралися, тому що насправді ця дискусія, напевно, мала би відбутися ще на момент громадського обговорення цього законопроекту до відправлення його в  Кабінет Міністрів України.

 

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. На такі дрібниці хто сьогодні звертає увагу?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Зрозуміло, дякую.

По-перше, ми вдячні українському фонду "Благодійників" за аргументований дуже виклад зауважень і заперечень до урядового законопроекту. Зараз, якщо  у народних депутатів членів комітету і не членів комітету є запитання до благодійників, будь ласка. Прошу, Леонтій Мартинюк, заступник голови комітету

 

МАРТИНЮК  Л.С. Леонтій Мартинюк, фракція "Свобода".

Тут дуже гарно в Пояснювальній записці пишеться в пункті 8 громадські обговорення пропозиції від громадськості до проекту не надходило. Я бачу, що пропозиції є, у мене перше питання, в чому справа взагалі не зверталися до вас як до людей, які цим займаються, не повідомляли навіть про це, чи що?

І друге зразу питання, будь ласка, щоб підтримувати чи не підтримувати, голосувати чи не голосувати, ми мусимо розібратися. Чи є в проекті закону, які ми тільки що почули аргументовану критику  деяких положень закону, чи є такі положення закону, які покращують життя вже сьогодні, немає взагалі так?

 

ГУЛЕВСЬКА-ЧЕРНИШ А. Так, якщо дати відповідь по першому питанню, то цей законопроект він є у розгляді координаційної ради сприяння розвитку громадського суспільства, яка створена при Адміністрації Президента, яка очолюється пані Мариною Ставнійчук, Мариною Іванівною. І я хочу сказати, що 4 червня у нас відбулося засідання координаційної ради, де ми разом з Міністерством  юстиції підняли питання, вони сказали, що роблять поправки і вносять законопроект. Ми домовилися, що ми проведемо робочу групу по узгодженню цього законопроекту. Четвертого  червня ми це проговорили на зустрічі Координаційної ради. 13 червня цей законопроект без жодної зустрічі він був розміщений на сайті Міністерства юстиції. Всі наші звернення, листи, вони є офіційно запротокольовані, номери в Мінюсті. Ми спрямували кілька листів з проханням про зустрічі, вони все ігнорувалися. І тому ми вимушені були…

Було відправлено від громадськості три рекомендації, три зауваження, але всі вони були спрямовані після 1 липня. Але до 13 липня, коли закінчувався термін подання зауважень від громадськості. Але оскільки проект не дочекався 13 липня, а вже 1 липня був спрямований до секретаріату Кабінету Міністрів на розгляд, то і вийшло, така фраза, "жодної пропозиції від громадськості не поступило".

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Є ще питання? У вас?

 

БЄЛЬКОВА О.В. У мене було не питання, а деякий коментар.

Добрий день!  Ольга Бєлькова, народний депутат, фракція "УДАР". Але, я думаю, що я не випадково сьогодні сиджу на цьому боці, тому що всі ті, хто є тут, мої колишні колеги, я працювала багато років в одному із найбільших благодійних фондів. І хотіла повідомити своїм колегам, просто для інформації, що я на власному досвіді переконалася, що в благодійності приблизно 4-5 відсотків людей роблять внески, 60 відсотків всіх благодійних внесків. Тобто дійсно існує велика кількість людей, які роблять внески по 5, 10, 20 гривень. Але є такі люди, які роблять великі внески, і такі люди ніколи не зважаться на те, щоб ходити постійно до нотаріуса. Взагалі за науковими дослідженнями, якщо людина у 30 хвилин не прийняла рішення про перерахування своїх коштів, вірогідність того, що вона їх виконає, знижується на 50 відсотків, якщо за 90 хвилин то 90 відсотків. Вдумайтесь у ці цифри, це не просто бар'єр, а це супер бар'єр, який сьогодні міністерство запропонувало цьому недорозвинутому ринку. І натомість, щоб підтримати і знайти нові можливості  до залучення коштів. Я особисто і як експерт, і як депутат вважаю, що це ганебний закон.

З другого боку, користуючись нагодою, хотіла запитати у вас. Отут є присутні всі депутати від всіх фракцій, да? Є представники влади. Скажіть будь ласка, що сьогодні потрібно благодійникам в України, благодійництву як індустрії для того, щоб благодійництво стало модним?

 

ГУЛЕВСЬКА-ЧЕРНИШ А.  Ну, я це хотіла на фінальний спіч залишити. Але вже відповідаючи, да. Сьогодні є дуже нагальні потреби, які треба вирішувати в Україні. Вони діють у всьому світі. В Україні це не працює.

Сьогодні у нас є податок на благодійність. Коли фізична особа, яка отримує благодійну допомогу, чи матеріальну, чи фінансову вищу, ніж 1600 гривень, вона має сплачувати податок від 15 до 17 відсотків за цю благодійну допомогу. Це нонсенс, якого не існує в світі.

Сьогодні в Україні неможливо скористатися найбільш прозорим, найбільш зручним засобом переказу благодійних пожертв sms. Ми маємо сплатити більше, ніж 60 відсотків податку з однієї гривні, переказаної на благодійність.

Сьогодні, на жаль, в Україні продуктовим компаніям, які виготовляють продукцію, їм дешевше утилізувати продукти харчування, в яких там трошки строк придатності завершується, ніж передати благодійним організаціям, щоб передали пенсіонерам, інвалідам. Їм дешевше, вигідніше утилізувати.

І таких ярких дуже проблем, вони є, вони існують. І ми дуже заохочуємо, щоб саме в такому складі ми сідали і обговорювали, як покращувати, робити благодійність більш легкою, привабливою та ефективною. І це три слова, - легка для людей, приваблива, ефективна, - це три слова, які сьогодні стоять.

У Великобританії два роки тому, вперше Уряд Великобританії, вперше в світі створив Єдину Білу книгу з благодійності, де вони розробили стратегічний план. І Великобританія, яка є колискою світової благодійності. Фонду 600-700 років, вони нараховують своє довголіття у Великобританії.

І вони вважають, що сьогодні є багато над чим працювати і стратегічно, аби суспільство через благодійні пожертви підтримували соціальний розвиток країни. І це головна мета благодійності. Сьогодні нам це треба шукати. Маючи систему  соціальну  у колапсі, яка повністю не виконує свої функції,  ми маємо і знаходимо ці механізми співпраці між  сектором, між  благодійними пожертвами,  благодійниками і  державою, щоб вирішити   всі наші соціальні проблеми, інакше нічого не вийде позитивного.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.  У вас питання було?

 

ЛЕВЧЕНКО О.В.  Я извиняюсь,  может быть, я не очень профессионально задам вопрос, потому что  я еще не глубоко в этой теме. Левченко  Ольга Владимировна, фракция КПУ.

У меня вот  предыдущий оратор сорвал с губ вопрос. Подавали ли вы    какие-то и куда подавали  вот эти вот изменения в закон, которые вы способствовали  развитию благотворительной  деятельности? Ну, это как в дополнение, вы практически на него ответили.    

И у меня второй вопрос  тут чисто такой, глубже, может быть,  проанализировать. Есть ли  у вас статистика  нецелевого использования земельных участков? Кто это контролирует? Чтобы  убрать эти моменты коррупции, чтобы знать четко, как нам формулировать  вот этот вот пункт по поводу использования  земельных участков.

 

ГУЛЕВСЬКА-ЧЕРНИШ А.  Ну якщо почати з кінця, треба визнати, що в України  зі  статистикою є проблеми, особливо те, що стосується     громадських організацій. Сьогодні Міністерство статистики не має майже жодної  інформації, статистичних даних, бо у нас в наслідок від Радянського Союзу… яка не має жодних, скільки благодійних організацій, з чим вони працюють, чи отримують вони сервітути, цього неможливо зрозуміти, що відбувається у секторі. Тому ми намагаємося це підняти. Немає сьогодні статистики, ми не відслідковуємо, і ніхто не відслідковує  ці…

Так, ні, ми цим не займаємося. Це не наш спектр, і  я не знаю, чи хтось займається. Єдине, що ми намагаємося щось дістати дані з Міністерства доходів, от  ми цього літа  звернулися до них і отримали, що там 8 тисяч 141 фонд хоч якось звітувався. А чи на яку суму, чи  постійно – це невідомо, і ніхто нам не дасть  цієї інформації.

А стосовно змін до законодавства. Ми зараз готуємо… ми об'єднали всіх мобільних операторів і зараз готуємо пропозиції  щодо змін до законодавства щодо СМС, і ми  будемо звертатися восени за допомогою.

Також у нас є вже група  депутатів, які готові  подавати щодо податків на фізичну особу свої пропозиції.

Є, до речі, дуже гарний законопроект, який розроблений членом вашого комітету Таїсією Повалій, щодо саме Податкового кодексу. До нього немає жодного зауваження з боку сектору, і він… хотілось би, щоб він був підтриманий. Тому ми будемо виходити далі на ваш комітет і готові з вами співпрацювати з цього питання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Шановні колеги, ну  відкриваємо дискусію тоді. І будуть і благодійники, і депутати, і пані Марина Ставнійчук, само собою зрозуміло.  

Звичайно, скажете перший. Але я хочу сказати, що у нас сьогодні теж є свої обставини по часу. Нам, максимум, в 16.45 треба завершити. Тому давайте будемо само цензурою займатися,  щоби якомога більше… І прийняти ще ж рішення, розумієте? Головне –  прийняти рішення, яке  стане офіційним рішенням профільного парламентського комітету. Тому зголошуйтесь до виступу. У мене тут є список, я по ньому не йду, ви самі піднімайте руку. Зараз….

Зараз – Леонтій Мартинюк.

 

МАРТИНЮК Л.С. На жаль, я змушений буду швидше піти, тому я хочу зразу дати свою пропозицію для того, щоб потім ми ухвалили якесь рішення.

Я так розумію, що проект закону, я не є спеціаліст, але навіть так ознайомившись,  він ні про що, як здебільшого все, що подає Кабінет Міністрів. Це вже стає таким почерком. Але під цим "ні про що" протягуються якісь… Як кажуть: "Диявол ховається в деталях". Якісь деталі, які не стосуються взагалі теми законопроекту, бо благородна назва і так далі, це можна… Якби не ця реакція   громадськості, то це би дуже гарно все протягнулося,  ще й зробили на тому піар, що, бачите, ми тут дбаємо про благодійність. Оскільки цей проект ні про що, але в ньому є речі, які реально шкодять, тому є пропозиція, щоби разом з вами, з тими, кому власне працювати з тим законом, якщо він буде ухвалений, написати свій варіант законопроекту, так як ми це зробили з археологами, подавши законопроект. Добре попрацювали і подали законопроект на тему боротьби з чорною археологією. Так само я думаю, що це найкращий є взагалі механізм написання законопроектів, тому що депутат, як казали колись, слуга народу. Тобто ми є представники просто, ми не можемо, ну Кабінет Міністрів  для нас не є…… Тому ми би хотіли краще з вами. Я висловлюю позицію фракції "Свобода", я пропоную, також буду пропонувати підтримати такий…

І зараз, хто би хотів сказати своє слово, так. Прошу. Чоловік підняв…Добре.

 

СТАВНІЙЧУК М. Марина Ставнійчук, радник Президента України, голова Координаційної ради з питань розвитку громадянського суспільства.

Шановні колеги, з липня 2012 року формально і юридично існує нова редакція Закону "Про благодійну діяльність і благодійні організації". Тут присутні всі благодійники, пан Яворівський, вони знають, якою кров'ю у минулому складі парламенту нам дався цей Закон. Оскільки складно взагалі було протягнути бодай якісь новели у філософії, в природі, в стимулюванні благодійництва  в Україні. Потім всі знають історію складну з формалізацією цього Закону за встановленою процедурою 94 статті Конституції. Зрозуміло, абсолютно очевидно для мене як Голови Координаційної ради, ми разом працювали з благодійниками у цих питаннях, що спротив колосальний. І очевидно, наслідком цього спротиву є    ті пропозиції, які сьогодні направлені до Верховної Ради і неначебто спрямовані на покращення діяльності благодійних організацій і благодійної діяльності загалом.

Шановні колеги, я, мені видається, що достатньо аргументований аналіз, який підготували, правовий аналіз, який підготували благодійники, сьогодні дає всі підстави вашому комітету, ми ж прийшли не просто на засідання робочої групи, ми прийшли на розширене засідання Комітету Верховної Ради України. 

Очевидно, що ви маєте прийняти формально юридичне рішення. Так? Для мене, очевидно, що ті новели, які сьогодні пропонуються Законом про внесення змін до осново Закону щодо благодійної діяльності суперечать стратегії державної політики сприяння розвитку громадянського суспільства, яка затверджена Указом Президента України відповідним.

Суперечить, власне кажучи, ці зміни і тій меті, яка написана в Пояснювальній записці, на що спрямований цей закон. А разом з тим можна говорити про скорочення числа благодійників, взагалі обсягу благодійної діяльності в Україні про можливість корупційних схем, про ускладнення, суттєве ускладнення для тих, хто бажає подати пожертви.

Ну, от в мене простий приклад, да. З 1500 гривень пожертви – 17 гривень державного мита і від 120 до 200 гривень треба заплатити в дохід нотаріуса. Нормально взагалі? Уже не говорячи про те, що треба йти до нотаріуса, в черзі і таке інше.

Шановні колеги, якщо підійти серйозно до питання, то звичайно є три, і благодійники про це говорять, є три серйозних питання. По-перше, атмосфера, в якій розробляються закони. Якщо ми говоримо про європейську інтеграцію, якщо ми говоримо про розширення і вплив громадянського суспільства на діяльність органів державної влади, то неприпустимим є, скажімо, покращення благодійної діяльності без участі, без думки, без позиції представників громадянського суспільства в цій сфері. І я думаю, що цьому треба класти край, отакій позиції, отакій можливості, отакій розробці законів. Якби це розроблялося   в нормальній атмосфері – дискусії, обміну аргументами, звичайно, що пропозиції могли бути іншої природи, іншого  характеру, іншого ґатунку.

Для мене так само важливо, от ви кажете, чи є випадки, чи знаєте ви статистику. Я вам скажу, що у нас зараз серйозна йде боротьба з урядом у координаційній раді з питань громадянського суспільства, і у тому числі, з Міністерством юстиції по питанням моніторингу розвитку громадянського суспільства в Україні. Ми не можемо  добитися ні відпрацювання, хоча ми з громадськістю напрацювали і критерії, і підходи, і предмет цього моніторингу, і форми моніторингу з тим, щоб запровадити нормативний якийсь підхід до того моніторингу. І це також говорить про те, що не аналізуються нормальні чином, так, як це повинно бути об'єктивно, з точки зору різних, соціальних, правових, економічних,  показників діяльність у сфері громадянської активності.

Шановні колеги, коли ви говорите про прийняття формального юридичного  рішення, мені здається, що ми сьогодні можемо вас просити рекомендувати або ж відхилити цей законопроект, який вимагає суттєвого доопрацювання, а якщо сказати відверто, просто переробки з участю громадськості у цьому питанні, і разом з тим створити атмосферу як би поваги до парламенту, з одного боку, розуміння того, що парламент взагалі-то зі своїм народом і з тими проблемами, які в нього є. І з іншого боку, зрозуміло, що треба, можливо, покращувати Закон "Про благодійну діяльність". Ми до цього питання поверталися, да? Але не  таким чином. Координаційна рада Президентові України готова долучитися до роботи, яка буде пов'язана зі справжнім покращанням Закону "Про благодійну діяльність" і  стимулюванням, державним стимулюванням благодійної діяльності у країні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, пані Марино.

Ярослав Петрович Федорчук, потім ви, потім по черзі буде. 

 

ФЕДОРЧУК Я.П. Я думаю, що……. не тільки дійсності. Але мене цікавило два моменти. Перш за все, я думаю, не тільки мене, а й присутніх, - це мотивація  змін, які вносяться до Закону про благодійну діяльність. І от виступала заступник міністра,  вона наголошувала на тому, що  ця мотивація виходить із невідповідності законодавства, а, точніше, скажімо, Цивільного кодексу і Закону про благодійність.

Юристи, яких ми заслухали, і  ті люди, які працюють у благодійності, аргументовано зараз   доказали, що це надумана мотивація, вона не  потрібна.

В зв’язку з цим ми повинні задуматися над тим, а чому ж виникло тоді  це питання? Питання виникло, очевидно, з інших причин. Якщо юридичної немає основи, яка  веде для поліпшення благодійної діяльності, то інше.  Значить, хтось заінтересований в тому, щоб запустити руки в кишені благодійників, не дивлячись на те,  чи буде благодійна діяльність розвиватись, чи навпаки буде згортатися – це вже не важно.

Хто це може бути? Я не прокурор Генеральний, але я розумію, що це ті, які, в першу чергу, керують тими відділами або тими організаціями, які мають нажитися, а вони якби не власники, то у всякому разі, але й багато  власників, нотаріальних служб.

Мені дуже прикро, що в цій  сфері хочуть нажитися на бідах людей, я підкреслюю, на бідах людей. Вже коли йде рейдерство, там скажімо, підприємств уже, ні ще й до цього треба добратися. І якби хтось говорить, зараз  от недовіра  до Верховної Ради,  до депутатів окремо, я би так сказав, бо  не треба всю Верховну Раду, але скажемо, до окремих,  ще було б зрозуміло, якби ця людина лобірувала це.

Шановні, це  уряд робить. І що тут покращення ми бачимо, як завжди покращення від чого. І мені тільки це не тільки  викликає, скажімо, таку  неприємну, моральну, це уряд робить  від імені уряду робиться, щоб погіршити таку сферу  діяльності.   Тим більше ні бюджет наш, ні державний, ні загальний бюджет, ні зведений бюджет не може покрити всіх вимог допомоги людям! Здавалося б, уряд повинен допомагати, щоб цю діяльність розвинути, щоб фонди, щоб благодійна діяльність допомагала тим людям, які повинна держава забезпечувати. Щоб тим людям допомагати.

Не стоїть це питання. Воно, як ми бачимо, воно не на порядку денному. А воно стоїть так, щоб знищити, але щоб хтось ще щось ухватив!

Я рахую, після сьогоднішньої розмови і тих, скажімо, доповідей, які ми слухали, і я думаю, що ніхто не скаже, що слухали ми формально. Я, наприклад, йшов, я вивчив цей законопроект. І інші, я бачу, працювали. Цей законопроект категорично, від імені, я думаю, я закликаю членів комітету, не може він пройти! Так, не може він пройти!

Як, будемо казати, антигуманний в першу чергу. Я підкреслюю, антигуманний. І корупційний, який веде до корупції в тих сферах, які зацікавлені в цій діяльності. У мене все. Я прошу колег мене підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Прошу, Оксана Корчинська.

 

КОРЧИНСЬКА О. Дуже вдячна. Опікунська рада "Охматдиту". Опікунська рада представляє волонтерський рух України. І ми надзвичайно вдячні панам народним депутатам все ж таки за таку зустріч, підтримку. Тому що нарешті ми зрозуміли, коли ми всі сюди йшли, наша зустріч називалася, ми розсилали розсилку всім благодійним організаціям, всім волонтерам "Чи врятує Верховна Рада благодійність України?"

Шановні панове депутати, зараз на вас ця місія. Ви єдині в даному разі можете зупинити. Тому що ми категорично просимо відхилити цей законопроект номер 3100. Тому що переробляти там немає що, на жаль, абсолютно жодної підстави для того, щоб щось переробляти. Просто категорично відхилити.

Тому що це дійсно знищує благодійність. Благодійність, котра тільки почала розвиватися в Україні, тільки стала на ноги, тільки стала прозорою. Вдячна дуже.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.  Прошу, ви. Потім…

 

ОРЛОВСЬКИЙ О. Олексій Орловський, міжнародний фонд "Відродження".

Ви знаєте, ця ситуація, яку ми зараз розглядаємо. Є, мабуть, класичним прикладом того, як маніпулюється взагалі дорученнями Президента. Ми щойно якраз чули позицію Марини Іванівни, яка очолює Координаційну раду з питань розвитку громадянського суспільства, і як теж людина, яка має безпосереднє відношення  до цієї Координаційної ради, можу говорити, що ми в Координаційній раді з ліва на право читаємо доручення Президента, які стосуються розвитку громадянського суспільства. Як їх читають, в якому напрямку, в Кабінет Міністрів і, зокрема, в Міністерстві юстиції в мене постійно виникає таке питання. Тому що, на жаль, дійсно, і це відбувається постійно, відбувається дуже часте перекручування тих саме доручень, які, в принципі, мали би мати позитивні якісь наслідки з точки зору розвитку громадянського суспільства, в якомусь незрозумілому напрямку. Це відбувається достатньо часто і ми зараз, там по іншим законопроектам, там по Закону "Про органи самоорганізації" і тому подібне, теж це бачимо. Тому, як на мене, позиція достатньо має бути чітка, і мені дуже імпонує  та позиція, яку зараз відстоюють і яку проголошують присутні тут народні депутати члени профільного комітету.

По-друге, що я б хотів би звернути вагу,  я повністю погоджуюсь з Юрієм Залуським, який говорив про те, що сьогодні в принципі немає потреби у внесенні, в узгодженні позицій з тим же самим Податковим кодексом, Цивільним кодексом і тому подібне норм цього Закону "Про благодійність", який ми сьогодні проговорюємо. Але в мене як юриста, з іншого боку, дуже часто хвилює якраз знову ж таки позиція того ж самого Міністерства юстиції і  інших центральних органів виконавчої влади, які  дуже часто ставлять питання про те, що треба дійсно щось з чимось узгоджувати. А можливо, в таких випадках треба вносити зміни до того ж самого Податкового кодексу, до Цивільного кодексу, щоб створювати умови для розвитку, зокрема в нашому випадку, благодійності. Чомусь так питання не ставиться.

І третє, на чому б я хотів наголосити, це питання дійсно, частково Ганна вже піднімала це питання, це питання підзвітності та прозорості. Сьогодні на міжнародному рівні питання прозорості та підзвітності саме благодійних організацій, громадських організацій завжди стоїть на першому плані. Що ми робимо цим законопроект? Ми сьогодні вбиваємо фактично     всі зародки, те, що робиться на рівні благодійних інституцій  в цій сфері. Ми, наприклад, на рівні Міжнародного фонду "Відродження" намагаємося  максимально бути відкритими, публікуємо всю абсолютно інформацію:  які гроші надходять, куди вони витрачаються, на що вони витрачаються і тому подібне. Ухвалення  подібного   законопроекту,    як    на    мене, просто-на-просто    перехрестить  цю благодійність в нашій країні як  таку.

Тому, кому це треба, давайте ставити  це питання і, як на мене, ухвалювати абсолютно правильне рішення, яке тут вже проголошене.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.   Дякую.

Яворівський Володимир  Олександрович.

 

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

В мене дуже короткий  виступ. Здається все зрозуміло, абсолютно все стало на свої місця, ми маємо таку колегіальну  спільну думку.

Ну, сьогодні склалась така ситуація, це я кажу до наших керівників благодійних фондів, така ситуація, що майже кожен  законопроект, який вносить уряд,   обов'язково шукайте в ньому  якоїсь корупційної… І я був просто захоплений сьогодні фразою моєї   прекрасної землячки пані Марини, яка сказала таку фразу: "Ми  боремося  з урядом". Я аплодувати вам  навіть хотів за це.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Безуспішно, ви безуспішно боретесь  з урядом.

 

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. На жаль, безуспішно. Але  я хочу сказати одне. Те, що комітет сьогодні  проголосує і фактично відхилить  цей законопроект, абсолютно "рахітичний" і навіть провокаційний, так би я сказав, законопроект,  якось тупо він зроблений, так це  все лобово  там і таке інше.  Те, що комітет його відхилить я не маю сумніву. Але  я б дуже хотів, щоби ви сьогодні не йшли дуже радісні  додому. Тому що завтра його можуть внести на  сесію, і ми нічим його, наш комітет нічим його зупинити фактично нічим  не зможе.

Через те я взяв слово тільки для того, щоб сказати. Не заспокоюйтесь, давайте потрібно піднімати, бомбардувати, довкола    цього потрібно робити якийсь, даруйте мені шум і тому подібне. Тільки тоді ми зможемо щось поміняти.  Інакше рука Чечетова, я називав сьогодні його "вертольот Януковича, який не може  злетіти", бо він махає  крилами, але не летить нікуди.  Так що небезпека  залишається, і давайте разом  будемо все-таки зупиняти її. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Прошу вас,   будь ласка.

 

ЗАБОЛОТНИЙ А. Анатолий Заболотный, Фонд Рината Ахметова, директор.

У меня буквально несколько слов  в развитие предыдущего оратора. И я хочу, чтобы мы понимали, что дальше   министерство или уряд попробуют сделать дальнейшие шаги и предъявить  свои аргументы. И в этой  ситуации я хочу, чтобы мы понимали,  что вопрос стоит не только о развитии  благотворительности, я хочу, чтоб мы взглянули и том, как люди дают деньги, как они принимают решения. Я хочу, чтоб мы взглянули с другой стороны. Вот.

За все эти годы мы поддержали примерно, я считал, сколько людей бы попало под закон, 18 тысяч человек. И благотворительность немножко другую природу имеет. Это не сделка по подготовке покупки квартиры, где все рационально и подготовлено и продумано. Вот мой опыт говорит следующее, например, что, ну, в селах нет нотариуса. То есть там бабушка куда-то будет ехать, да. Сегодня мене нужно получить подпись от нее – и это уже сложный процесс, что уже затрудняет оказание помощи. Да, А мне нужен оригинал ее заявления.

Маленькие сумы, люди просят маленькие сумы, и эти тоже будут вымываться, 1000 гривен, 2000 гривен на лекарства. Но даже, сели речь идет о большой суме, например, да, то сама адресная помощь может меняться. Я еще раз говорю, это не дарение машины, да. Человек приходит и говорит: "Мне нужно до такого-то врача, на такую операцию, мне прописали". Мы начинаем вести случай, начинаем разбираться, и мы понимаем, что нужен вообще не совсем такой врач, нужно перейти к другому, потому что попытались деньги получить от человека, допустим, да, и нужно рекомендовать к другому специалисту идти, нужно сделать дообследование и что-то еще. И этот процесс очень гибкий, например. Да.

Или как себя ведет мама, у которой дочь требует очень дорогой операции. Она едет…, собрала только половину денег, она уже там. Мы с ней разговариваем, она деньги экономит там на смс, там чем-то еще. И теперь представьте, что мы выделили дополнительные деньги, ей нужно вернуться обратно, чтобы подписать у нотариуса решение об этом. Либо она, конечно, может попросить кого-то из друзей, да. Потом друг должен, во-первых, это становится какая-то схема странная, а во-вторых потом он не сможет никогда отчитаться и защитить себя от того, что он должен выплатить налоги, о которых сегодня говорили, а платить налоги, скорее всего, он будет обязан. И так далее. Это создает  кучу препятствий на самом деле в отношении людей, для которых мы работаем. Вот в чем проблема. Вот об этом тоже очень важно помнить.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Пані Марія Матіос.

 

МАТІОС М. Я скажу дуже коротко. Сьогоднішні спікери, Марія Матіос, фракція "УДАР Віталія Кличка". Сьогоднішні  спікери всі переконали мене в тому. що інтуїтивно і очима я зрозуміла для себе. аналізуючи поправки до цього законопроекту, це кілерський, черговий кілерський законопроект нашого уряду і я буду підтримувати своїх колег по комітету про відхилення цього законопроекту. Оскільки, таким чином, не маючи в Україні багато філантропів, ми це чудово знаємо, ми навіть такими речами хочемо підрубати корінь під самим поняттям благодійності, безкорисливості для тих, хто має бажання і має, найголовніше, можливість бути безкорисливим в Україні.

Я думаю, що ми повинні  об'єднати зусилля, парламентарі, ті, які розуміють важливість цього і ті, хто займається безкорисливою цією допомогою, благодійництвом, меценатством, філантропією в Україні для формування громадської думки про те, що це необхідно, його треба удосконалювати, а не підрубувати під корінь. Я думаю, ми  в комітеті в цьому питанні будемо одностайними, кажучи, голосуючи за відхилення цього законопроекту.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да. Дякую, пані Марія.

Позиція вимальовується, так що, може ми будемо трохи вже ужиматися?

Будь ласка, ви, а потім – ви.  Давайте ще три-чотири виступи і будемо на рішення виходити.

 

ДИБАЙЛО В. Буквально один маленький коментар. Василина Дибайло, "Партнерство кожній дитині".

Я  представляю невеликий, невелику благодійну організацію, але 95 відсотків наших надходжень – це надходження з-за кордону від різних донорів – великих, маленьких, приватних осіб. Також потрібно подумати, що багато з них є анонімними, навіть внески по 500 і по 600 доларів, які ми отримуємо через Інтернет, інколи бувають анонімно зроблені через системи, які ми використовуємо он-лайн... он-лайн такого, ну, благодійництва. І те, що сказав, наприклад, пан Анатолій, що оце питання, коли той, хто отримує допомогу, повинен їхати до нотаріуса, а в нашому випадку – це всі фонди, які дають тисячі таких же ж пожертвів. Вони ніколи не відрядять працівника сюди в Україну, щоб зробити таке нотаріальне посвідчення.

І друге, що ми інколи забуваємо, коли ми говоримо про доходи, про інші виплати. Які платяться в державний бюджет, то з цієї допомоги, яка приходить в Україну, ми платимо податки, ми платимо податки, оскільки працюють люди н заробітних платах. Ми платимо податки, коли ми надаємо благодійну допомогу, наприклад, випускнику інтернату на ремонт його квартири, ми платимо податок на дохід. Тобто з тих грошей, які приходять в Україну від міжнародної спільноти на вирішення наших соціальних проблем, ми плюс ще отримує дохід державний  бюджет. І це ще один аргумент, який говорить про те, що це все перекриється, не тільки допомога як така, але й  ті доходи, які зараз можуть бути. Тому що якщо на 70 відсотків скоротиться прихід цієї допомоги, то відповідно на таку ж саму кількість скоротяться і ті виплати, які зараз йдуть.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Цих грошей не буде просто. Дякую.

Прошу ви.

 

_______________. Громадська  організація "Турбота".

Дивіться, я був недавно в Польщі і в Чехії. Благодійники побудували (тільки в цю цифру вдумайтеся, геріатричні пансіонати, приватні і так далі) 350 мініпансіонатів, розмістили 72 тисячі інвалідів із Чехії, Болгарії, Німеччини і так далі. І вони нам ще кажуть, ми питали: а прибуток? Вони кажуть, держава получила 500 мільйонів євро  доходу. Тому що платять, там у них все платне. Але вони, бачите, благодійність вони піднімають. А у нас благодійність зменшується і зменшується.

Так що я вдячний, що  ми всі зібралися. І цей закон треба, як всі розуміємо, міняти. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Прошу, Олександр Бригинець. Потім – ви.

 

БРИГИНЕЦЬ О.М. Безумовно, Закон про благодійність  вимагає доповнення і вдосконалення.  І ми тут, безумовно, розраховуємо на людей, які займаються постійно благодійністю, що працюють з благодійниками і з людьми, які потребують благодійної допомоги. Відомо, що кожний з нас депутатів, хто працює на окрузі, постійно стикається  з цими проблемами, тому що держава не може вирішити їх проблеми.

І мені, чесно, якби знаю суть проблеми, і мені дуже  боляче, що в ситуації, коли благодійник і клієнт, якому він допомагає, хворий чи людина, яка  потребує допомоги, вони роблять цю роботу на взаємній вигоді, не отримуючи ніяких додаткових прибутків. держава намагається на  цьому процесі отримати додаткові прибутку через податки і через нотаріальні контори і так далі. Тобто виходить,  що, справді, в стосунку людина,  яка потребує допомоги і благодійника, держава хоче нажитися. І це аморально передусім.

І для того, щоб цього не було, ми зробимо все можливе, я не сумніваюсь. Але з  вашої сторони, я прошу так само подавати чи в комітет, чи кожному з нас окремо, чи як це буде,  зміни  до цього закону для того, щоб навпаки вдосконалити його так, щоб оця користь держави і користь якихось структур зменшувалася, а збільшувалась користь для тих людей, які потребують допомоги, і тих людей, які надають цю допомогу. Дякую.

 

ВІННІКОВ О. Олександр Вінніков, "Мережа розвитку європейського права".

Шановні колеги, з негативом ми сьогодні розібралися. Маю конструктивну пропозицію. Оскільки Міністерство юстиції у нас відповідає за адаптацію законодавства до європейських стандартів, то якраз пропоную і міністерству, і всім, хто буде займатися, враховувати якраз кращі практики підтримки благодійності, частково про них вже "форум бладогійників" згадував. Але хотілося б звернути увагу ось на що.

Згадувала пані заступниця про зобов'язання України  проти відмивання грошей. Так, є зобов'язання, 150 тисяч гривень на місяць – це те, що обов'язково підлягає моніторингу. Але це велика різниця 850 гривень чи  150 тисяч, по-перше.

По-друге, якраз 2 липня Європарламент прийняв рішення про модельний статут благодійних фондів нарешті для всієї Європи, не тільки для Євросоюзу можна користуватися і вимагається  якраз аудит для фондів обов'язковий з 200 тисяч євро. Ну тобто приблизно це ті ж самі  2 мільйони гривень на рік. Так що тут торгуватися по сумам не треба, є міжнародні зобов'язання, і ми нічого тут не  порушуємо, раз.

По-друге, чомусь не враховується та позитивна практика от стосовно навіть лотереї. В багатьох країнах саме благодійні організації є операторами державних лотерей для соціальних потреб. "Червоний Хрест" в тій же там Англії, Хорватії і так далі вони цим займаються. Чомусь у нас хочуть тільки забороняти, а навіть закон про заборону  грального бізнесу якраз благодійні ці розіграші вивів з-під регулювання.

Публічний збір пожертв також регулює  Директива 65 Євросоюзу від ще 2007 року, і там якраз є оці процедури по СМС пожертвам і так далі, є цікавий досвід.

Тому загалом пропозиція така. Да, законодавства треба міняти. Да, треба робити додаткові стимули і спиратися на кращі практики, а не шукати якісь там точки на "і", щоби зменшити благодійність.

І останнє. За роки фінансової кризи жодна з європейських країн не зменшувала податкові пільги для благодійників. Вони достатньо великі в абсолютних і в процентних нормах: там 100, 200, 300 тисяч євро на рік, як, там, в Бельгії чи в Німеччині. Україна єдина, хто зменшила ці пільги: з 5 відсотків до 4-х по новому кодексу. Всі пропозиції поновити скасовуються ще на рівні комітетів, і тепер хочемо ще один відсоток додатково стягнути з благодійників.

Тому тут треба теж дивитися на ті кращі практики. Там, де є прозорість, там, де є аудит, звітність, то там, очевидно, буде стимул і для легальних пожертв, а не для того, щоб, як уже казали, там будуть ділити ці 800 гривень і так далі. Але це нікому не треба. Це ми знову-таки випадаємо з легальної благодійності. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Колеги, може, ще один виступ – і будемо на рішення виходити? Будь ласка.

 

ГУЦОЛ І. Гуцол Ірина, директор Української Біржі Благодійності. Я хотіла ще зазначити, що я взагалі не бачу необхідності вводити цю норму щодо обов'язкового нотаріального посвідчення договорів про благодійність. Тому що всі ми, юридичні організації, які працюють, благодійні фонди, всі ці кошти проходять банківський моніторинг, тобто ці кошти ми, навпаки, залучаємо наших звичайних українців, громадян, для того щоб вони не передавали готівкову якусь допомогу, а щоб вони її робили безготівковою на рахунки, які можна буде відмоніторити, відстежити. І саме тому вводити ще додатково подвійну цю перевірку, окрім того що це призведе до великих витрат, як нотаріальних, так і для того, щоб люди могли приїхати заключити договори, додатково все одно ці кошти проходять моніторинг. А ті, хто займаються готівковою допомогою, вони все одно не підуть і не будуть ці договори пришвидшувати і оформлювати. Це ще така, додаткова, можливість.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Колеги, ну, ми всебічно обговорили, і презентація була дуже добра від Українського фонду благодійників. І позиція Мін'юсту в основному зрозуміла. Ситуація вимальовується така. От у вас немає, а у нас є свіжий зовсім висновок науково-експертного управління Верховної Ради, свіжий, від сьогодні під тиском нашого засідання підготовлений і побачив світ. Він цікавий дуже. Значить, по всіх пунктах мінюстівського законопроекту негативний висновок  науково-експертного управління  Верховної Ради.

На думку управління, норма про те, що договір про благодійну пожертву валютних цінностей не підлягає обов'язковому нотаріальному посвідченню не суперечить Цивільному кодексу України. Не суперечить.

Далі, земельні сервітути (пропускаю три крапки) можуть привести до зловживань у земельній сфері.

Третє, установчий акт благодійної установи, який може міститися у заповіті, доцільно не вилучати це положення. І так далі.

Але висновок мене трохи дивує, узагальнюючий висновок: за результатами розгляду у першому  читанні законопроект може бути прийнятий за основу з наступним урахуванням висловлених зауважень та пропозицій. Отут, я думаю, що ми будемо категорично проти, і якщо буде і далі така консолідована позиція депутатів із всіх фракцій, то жодних законодавчих перспектив проходження у парламенті законопроект 3100 просто не має. І станом на це я в цьому глибоко переконаний. Це   поки що без шансів.

Тому нам треба, відповідно реагуючи, з одного боку, на вимоги тих людей, які допомагають людям хворим, нужденним і тих, які потребують допомоги, а також на підставі нашого з вами обговорення, всі питання ми задали благодійним організаціям, хто цього потребував, виходити на рішення. Рішення, якщо опускати частину мотивувальну, а вона нам зрозуміла, про що буде йти мова, пропонується наступне. Постановляюча частина, результативна: "За наслідками розгляду Комітет Верховної Ради  України з питань культури і духовності рекомендує Верховній Раді  відхилити проект Закону про внесення змін до Закону України "Про благодійну діяльність та благодійні організації", номер 3100.

Я цю пропозицію і ставлю на голосування для членів Комітету з питань культури і духовності. Хто "за", прошу підняти руку……. Сім, ухвалено одностайно. Позиція комітету – остаточно відхилити цей  законопроект.

У публічному плані, будь ласка, ви також по своїх каналах доводьте це до отримувачів благодійної допомоги і всіх тих, у кого затамувався подих у зв'язку з цією черговою урядовою ініціативою. Ну, а ми з цього приводу виступимо в парламенті. І думаємо, що навіть до розгляду цього законопроекту в парламенті не дійде.

Так що я вам вдячний за роботу. (Оплески)