Про ключові питання роботи та виклики в діяльності Державної архівної служби України (Укрдержархіву) йшлося на робочій зустрічі Голови Укрдержархіву Анатолія Хромова з Головою та членами Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики, що відбулася 13 жовтня. Участь у зустрічі також взяв Міністр юстиції України Денис Маслов.
Війна щодня загрожує знищенням приміщень українських архівів та національних пам’яток історії внаслідок ракетних обстрілів і бойових дій. Чимало архівних установ на прифронтових чи прикордонних територіях зазнали руйнувань або потребують оперативного переміщення.
Для збереження паперової спадщини архівні служби наразі активно оцифровують документи минулих століть та вживають інших невідкладних заходів. За словами Анатолія Хромова, активна робота у цьому напрямі триває і в Центральному державному історичному архіві України, що дасть змогу, наприклад, за три роки оцифрувати всі генеалогічні джерела.
На сьогодні у Центральному державному історичному архіві України зберігається 100 мільйонів одиниць документів. Водночас більшість державних та регіональних архівів стикаються з нестачею коштів на базові потреби: підтримку належного температурно-вологісного режиму для зберігання паперу, закупівлю сучасних серверів, сканерів високої роздільної здатності та витратних матеріалів (консервантів, спеціальних коробок тощо), а також із проблемами застарілих приміщень та відсутності належного фінансування масштабних потреб. Утім, робота Державної архівної служби України – це і низка перемог над війною та часом.
Учасники ознайомилися з тим, як триває робота реставраційної майстерні, як зберігаються архівні документи, як відбувається оцифрування фондів і збереження унікальних пам’яток. Вони на власні очі побачили, якими культурними скарбами володіють Центральний державний історичний архів України та Центральний державний архів вищих органів влади та управління України.
Учасники зустрічі мали унікальну нагоду оглянути найдавніші та найцінніші історичні документи. Зокрема, записи про народження Тараса Шевченка, Казимира Малевича й Голди Меїр; найдавнішу книгу – пергаментну грамоту руського старости Отто з Пільче, датовану 16 серпня 1369 року (цей документ підтверджує надання самоврядування на основі Магдебурзького права); видання Острозької Біблії 1581 року; Архів Коша Нової Запорозької Січі, що охоплює документи за 1713–1776 роки; унікальні світові карти XVIII століття з написом «Україна»; документи за підписом Богдана Хмельницького, Петра Могили та гетьмана Павла Скоропадського; гранки першого видання «Історії України-Руси» з особистими примітками Михайла Грушевського та багато інших.
Збереження відкритості архівної спадщини та забезпечення вільного доступу до документів Національного архівного фонду залишаються пріоритетами держави.
«Ми часто говоримо про захист нашої культурної спадщини, але іноді забуваємо, що архіви – це не просто сховища старих документів. Це документальна пам’ять нашої нації. Це докази нашої історії, нашої державності, нашої ідентичності, – наголосив Голова Комітету Микита Потураєв. – І саме тому російський агресор цілеспрямовано знищує та грабує українські архіви. Адже його мета – не лише захопити наші території, а й стерти нашу історичну пам’ять, знищити докази того, ким ми були, ким ми є і чому маємо право на власне майбутнє».
За його словами, сьогодні захист архівних фондів – це також частина нашої боротьби за незалежність.
«Я хочу вас запевнити: наш Комітет докладе всіх зусиль, щоб забезпечити належне бюджетне фінансування архівної галузі, а також залучити міжнародну допомогу для збереження, захисту та цифровізації архівних фондів», – додав він.
Він також щиро подякував кожному працівнику Укрдержархіву: «Ви зберігаєте не просто документи. Ви зберігаєте докази існування України, які ніхто й ніколи не зможе переписати чи заперечити».
Нагадаємо, що визначальною віхою у законодавчому оформленні архівної галузі став Закон України «Про доступ до архівів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917–1991 років» № 316-VIII від 9 квітня 2015 року – один із найкращих у Європі щодо відкритості доступу до архівів каральних органів. У Законі України «Про засади державної політики національної пам’яті Українського народу» № 4579-IX від 21 серпня 2025 року підтверджено послідовний курс України на збереження відкритості архівної спадщини та забезпечення вільного доступу до документів Національного архівного фонду, передусім до архівної інформації про історію України, тяглість українського державотворення та злочини проти Українського народу, зокрема документів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917–1991 років.
Участь у заході взяли: голова Комітету Микита Потураєв, заступниця голови Комітету Євгенія Кравчук, народні депутати України Єлізавета Богуцька, Володимир В’ятрович та Софія Федина.
Фото: Пресслужба Апарату Верховної Ради України