РЕЗОЛЮЦІЯ ПАРЄ 2618 (2025)
2618 (2025)
Автор
Євгенія КРАВЧУК
Україна, Альянс лібералів і демократів за Європу
Журналісти мають значення: необхідність активізувати
зусилля для звільнення українських журналістів, утримуваних у полоні Російською
Федерацією
Парламентська асамблея
1. Парламентська асамблея з жалем констатує
складні умови, в яких журналісти та працівники ЗМІ здійснюють свою діяльність у
воєнний час. У надто багатьох випадках ці люди змушені йти на значні жертви та
ризикувати життям, щоб надавати нам достовірну інформацію в умовах конфлікту.
2. Триваюча агресивна війна проти України є
драматичним проявом як важливості, так і складності їхньої місії.
3. З початку повномасштабної агресивної війни
в лютому 2022 року зафіксовано понад 800 злочинів проти ЗМІ та працівників ЗМІ,
скоєних Російською Федерацією. З 24 лютого 2022 року Російська Федерація вбила
108 працівників ЗМІ: 12 загинули під час виконання службових обов'язків, 96
загинули як комбатанти або були вбиті російськими обстрілами чи тортурами.
Незважаючи на те, що вони демонструють свої посвідчення «ПРЕСА», вони іноді
стають ціллю військового вогню. Журналісти-розслідувачі стикаються зі
збільшенням кількості цілеспрямованих атак проти них, як фізичних, так і в
Інтернеті. Кібератаки, порушення конфіденційності джерел та обмеження доступу
до інформації є додатковими причинами для занепокоєння.
4. Російська Федерація завдала ударів по
об’єктах ЗМІ, вразивши телевежі щонайменше в дев’яти регіонах України, що
спричинило значні руйнування редакцій Державного підприємства «Мультимедійна платформа іномовлення
України», «5 каналу» та інших ЗМІ.
5. Така ситуація не є несподіваною, оскільки
російська агресивна війна проти України є також війною проти правди, і тому
вільні ЗМІ та журналісти розглядаються агресором як вороги, оскільки він не
хоче, щоб світ дізнався про скоєні ним злочини.
6. Щонайменше 26 медіапрацівників та
журналістів незаконно позбавлені волі та утримуються як цивільні затримані в
Російській Федерації та на тимчасово окупованих територіях України, де вони
стикаються з сфабрикованими кримінальними звинуваченнями, порушенням основних
прав, тортурами і навіть смертю. Місцезнаходження кількох українських
журналістів залишається невідомим, що, залежно від їхньої ситуації, може
становити випадки насильницьких зникнень відповідно до міжнародного права.
Глибоке занепокоєння викликає те, що кількість жертв серед журналістів зростає.
7. Систематичне викрадення та жорстоке
поводження з професійними журналістами та громадянськими журналістами почалося
з окупації Криму Російською Федерацією у 2014 році, і деякі з цих журналістів
перебувають у російському полоні майже десять років.
8. Асамблея нагадує, що Російська Федерація зобов'язана
виконувати свої зобов'язання відповідно до міжнародного гуманітарного права та
міжнародного права у сфері прав людини. Журналісти, які працюють у зонах
збройного конфлікту, є цивільними особами і як такі захищені міжнародним
гуманітарним правом, за умови, що вони не роблять нічого, що могло б негативно
вплинути на їхній правовий статус.
9. Асамблея підкреслює, що процес встановлення сталого і
справедливого миру в Україні повинен включати гуманітарний компонент, зокрема
безумовне звільнення всіх цивільних полонених.
10. З огляду на ігнорування міжнародного права нинішнім
російським режимом, єдиним засобом на даний момент для забезпечення звільнення
та повернення до України незаконно затриманих журналістів є здійснення всіх
можливих політичних, економічних та дипломатичних заходів тиску на Російську
Федерацію.
11. Це важлива роль, яку можуть і повинні виконувати всі держави-члени
Ради Європи. Крім того, Міжнародний комітет Червоного Хреста (МКЧХ) та
міжнародні організації, членом яких є Російська Федерація, зокрема ООН та
Організація з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ), можуть відігравати
важливу роль у цьому питанні.
12. Кампанія Ради Європи за безпеку журналістів під назвою
«Журналісти мають значення» повинна привернути увагу до ситуації українських
журналістів, незаконно затриманих Російською Федерацією, і ці зусилля з
підвищення обізнаності можуть бути підсилені міжнародними та місцевими
асоціаціями журналістів. Крім того, Платформа для сприяння захисту журналістики
та безпеки журналістів може чинити тиск на російські власті, збираючи та
перевіряючи повідомлення про серйозні загрози, вимагаючи офіційних відповідей
та повідомляючи про них громадськості.
13. Особи, відповідальні за злочини проти журналістів,
повинні бути притягнуті до відповідальності. Асамблея особливо обурена долею
Вікторії Рощиної, української журналістки, яку катували і яка померла в
невимовних обставинах після понад року утримання під вартою в Росії.
14. Асамблея вітає нещодавнє звільнення трьох українських
журналістів: Владислава Єсипенка, незаконно утримуваного Російською Федерацією
з березня 2021 року після викрадення в Криму, Дмитра Хилюка, заарештованого в
Козаровичі Київської області в березні 2022 року, та Марка Каліуша,
заарештованого в Мелітополі Запорізької області в серпні 2023 року. Їхнє
повернення додому є потужним нагадуванням про важливість міжнародних зусиль,
спрямованих на тиск на авторитарні режими з метою дотримання ними основних прав
цивільного населення, зокрема журналістів. Асамблея висловлює щиру підтримку
цим журналістам та всім іншим журналістам, які продовжують страждати від
незаконного ув’язнення.
15. Нарешті, Асамблея наголошує на необхідності надання
компенсації жертвам злочинів Росії, особливо тим, які стосуються журналістів та
медіа-інфраструктури.
16. З огляду на ці міркування, Асамблея закликає Російську
Федерацію:
16.1. негайно припинити всі поточні порушення міжнародного
права щодо працівників ЗМІ та медіа-об'єктів;
16.2. виконати рішення Європейського суду з прав людини у
міждержавних справах «Україна проти Росії», винесені 25 червня 2024 року та 9
липня 2025 року, зокрема, негайно звільнити всіх журналістів, які були
незаконно затримані і все ще перебувають під вартою російських властей, та
забезпечити їх безпечне повернення під юрисдикцію українських властей;
16.3. негайно звільнити всіх журналістів, затриманих з
порушенням міжнародного права, зокрема (ім'я, місце затримання, дата
затримання):
- Олексій Бессарабов, Севастополь, Крим, 09/11/2016;
- Дмитро Штибліков, Севастополь, Крим, 09/11/2016;
- Ернес Аметов, Бахчисарай, Крим, 11/10/2017;
- Марлен Асанов, Бахчисарай, Крим, 11/10/2017;
- Тимур Ібрагімов, Бахчисарай, Крим, 11/10/2017;
- Сейран Салієв, Бахчисарай, Крим, 11/10/2017;
- Сервер Мустафаєв, Бахчисарай, Крим, 21/05/2018;
- Рустем Шейхалієв, Сімферополь, Крим, 27/03/2019;
- Руслан Сулейманов, Сімферополь, Крим, 27/03/2019;
- Осман Аріфмеметов, Ростов-на-Дону, Росія, 28/03/2019;
- Ремзі Бекіров, Ростов-на-Дону, Росія, 28/03/2019;
- Амет Сулейманов, Бахчисарай, Крим, 11/03/2020;
- Асан Ахтемов, Сімферополь, Крим, 04/09/2021;
- Ірина Данилович, Коктебель, Крим, 29/04/2022;
- Євгеній Ільченко, Мелітополь, Запорізька область,
10/07/2022;
- Вілен Темерянов, Вільне, Крим, 11/08/2022;
- Ірина Левченко, Мелітополь, Запорізька область,
06/05/2023;
- Володимир Гершон, Мелітополь, Запорізька область,
20/08/2023;
- Анастасія Глуховська, Мелітополь, Запорізька область,
20/08/2023;
- Георгій Левченко, Мелітополь, Запорізька область,
20/08/2023;
- Олександр Малишев, Мелітополь, Запорізька область,
20/08/2023;
- Максим Рупчов, Мелітополь, Запорізька область,
20/08/2023;
- Яна Суворова, Мелітополь, Запорізька область,
20/08/2023;
- Азіз Азізов, Бахчисарай, Крим, 05/03/2024;
- Рустем Османов, Бахчисарай, Крим, 05/03/2024;
- Геннадій Осьмак, Геничеськ, Херсонська область,
11/03/2024;
16.4. надавати міжнародним органам та сім'ям точну та
актуальну інформацію про місцезнаходження та стан здоров'я цих ув'язнених;є
16.5. забезпечити безперешкодний доступ МКЧХ та/або іншим
незалежним гуманітарним організаціям до всіх місць утримання цивільних осіб з
метою моніторингу умов їх утримання та стану їх здоров'я;
16.6. забезпечити безперешкодний доступ Місії Організації
Об'єднаних Націй з моніторингу до ув'язнених, які утримуються під вартою на
тимчасово окупованих територіях України.
17. Асамблея закликає держави-члени Ради Європи
підтримати:
17.1. функціонування Реєстру збитків для України;
17.2. створення Комісії з розгляду заяв про відшкодування
збитків для України;
17.3. створення та функціонування Спеціального трибуналу для
розслідування злочинів агресії проти України;
17.4. механізми притягнення до відповідальності, створені
під егідою Ради Європи, з акцентом на задоволенні потреб жертв та осіб, які
пережили агресію, включаючи журналістів;
17.5. будь-які дії, що забезпечуватимуть виконання рішень
Європейського суду з прав людини, зокрема тих, що були винесені у міждержавних
справах «Україна проти Росії»;
17.6. зусилля з розробки нового спеціального протоколу до
Четвертої Женевської конвенції та сприяння прийняттю резолюції Генеральної
Асамблеї Організації Об'єднаних Націй, яка визнає статус цивільних осіб,
незаконно позбавлених волі, включаючи професійних журналістів та громадянських
журналістів, та встановлює процедури перевірки, повернення, моніторингу та
звільнення таких цивільних осіб під час збройних конфліктів.
18. Асамблея закликає Міжнародний кримінальний суд та
держави-члени, що дотримуються принципу універсальної юрисдикції, притягнути до
відповідальності та покарати посадових осіб Російської Федерації, причетних до
незаконного затримання, катування, жорстокого поводження, насильницького
зникнення або вбивства українських журналістів та знищення інфраструктури
засобів масової інформації.
19. Асамблея закликає держави-члени та Європейський Союз:
19.1. посилити режим санкцій та ввести індивідуальні санкції
проти осіб, відповідальних за злочини проти журналістів та
медіа-інфраструктури. Санкції можуть включати заборону на в’їзд, фінансові
санкції, заморожування активів, обмеження на участь у багатосторонніх форумах,
а також візові обмеження для найближчих родичів. Такі санкції повинні
застосовуватися до високопоставлених військових і співробітників служб безпеки
Російської Федерації, які, завдяки своїм посадам, мали доступ до відповідної
інформації та повноважень щодо прийняття рішень, але не змогли запобігти або
припинити такі порушення, а також до нижчих за рангом посадових осіб, включаючи
керівників місць ув'язнення та охоронців, причетних до цих порушень. До них
належать:
19.1.1. командири оперативних угруповань військ Збройних сил Росії,
які беруть участь в агресії проти України;
19.1.2. начальники штабів та заступники начальників штабів у
складі цих угруповань;
19.1.3. командири ракетних, безпілотних літальних апаратів
(БПЛА) та артилерійських військ на оперативному або районному рівні;
19.1.4. командири флотів (зокрема Чорноморського флоту), що
діють у районах, де зафіксовано удари по цивільній інфраструктурі;
19.1.5. посадові особи Генерального штабу та керівництво
військової розвідки (ГРУ), причетні до оперативного планування та визначення
цілей;
19.1.6. керівники місць ув’язнення, де незаконно утримували та
катували журналістів і цивільних осіб;
19.1.7. керівництво Федеральної служби виконання покарань
Міністерства юстиції Російської Федерації;
19.1.8. посадових осіб, які здійснюють контроль над ЗМІ та
пропаганду на окупованих територіях;
19.2. надавати фінансову підтримку українським журналістам
та вільним ЗМІ, щоб допомогти їм вижити в умовах війни, та заохочувати
інтеграцію журналістів, які були вимушені покинути країну, в діяльність
європейських ЗМІ та проектів;
19.3. підвищувати обізнаність про скрутне становище
українських журналістів, створювати програми наставництва для затриманих та
надавати підтримку, надсилаючи листи до місць їх утримання.
20.
Асамблея закликає
держави-члени та Міжнародний кримінальний суд розслідувати та притягнути до відповідальності
будь-яке пряме та публічне підбурювання до вчинення геноциду проти українського
народу, зокрема через мову ворожнечі, дезінформацію та пропаганду, особливо
такі, що мають на меті виправдати агресивну війну проти України.
21.
Асамблея також
закликає держави-члени підтримувати роботу національних інститутів з прав
людини, включаючи офіси омбудсменів, у моніторингу, документуванні та захисті
прав і безпеки журналістів під час збройного конфлікту, зокрема шляхом надання
технічної, фінансової допомоги та допомоги у розбудові потенціалу.
22.
Нарешті, Асамблея
цим рішенням постановляє встановити щорічне вшанування під час своєї осінньої
сесії на честь військових кореспондентів та журналістів, які ризикують своїм
життям (і часто гинуть) під час виконання службових обов’язків, захищаючи право
на інформацію в зонах конфлікту. Це вшанування отримає назву «Перемога для
Вікторії» («Victory for Victoria»)
на згадку про українську журналістку Вікторію Рощину.