Комітет Верховної Ради України

10 липня Комітет Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики і Комітет Верховної Ради України з питань свободи слова за підтримки проєкту Ради Європи «Захист свободи слова та свободи медіа в Україні» провели круглий стіл — публічне обговорення законопроєкту «Про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання діяльності платформ спільного доступу до інформації, через які поширюється масова інформація» (реєстр. № 11115).

У широкому контексті йшлося про ефективні законодавчі інструменти протидії постійним інформаційним атакам з боку російської федерації, інтенсивність яких лише зростає. На цьому наголосив голова Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв, відкриваючи захід.

За словами ініціатора проєкту — народного депутата Миколи Княжицького, законопроєкт № 11115 передусім про національну безпеку. «Про небезпечність телеграму регулярно нагадують усі державні органи, серед них — РНБО, СБУ, Нацполіція, Міноборони тощо. Тож немає суперечки, що треба врегульовувати такі платформи. Спір може стосуватися лише того, в який спосіб це зробити», — сказав парламентар.

Він акцентував, що платформи спільного доступу до інформації зараз «перебувають в сірій зоні законодавства», і згадуються лише частково в Законі України «Про медіа». Це дозволяє російській пропаганді, яка потужно працює в телеграмі, здійснювати різноманітні інформаційні операції.

У разі ухвалення законопроєкту держава отримає інструменти комунікації з платформами спільного доступу до інформації, а отже й можливість швидко реагувати на поширену дезінформацію чи протиправний контент. «Також будуть створені інструменти для запобігання диверсіям. Це важливий закон, і Україна не має права затягувати з його прийняттям», — вважає Микола Княжицький.

Ініціатор проєкту додав, що документ пропонує неагресивне регулювання платформ спільного доступу до інформації і не передбачає блокувань, санкцій, деанонімізації каналів (хоч проблема анонімності є) або порушення кримінальних справ.

Заступниця голови Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Євгенія Кравчук нагадала, що в європейському законодавстві медіа та платформи спільного доступу до інформації регулюються різними актами і регулятори не можуть бути однаковими. А Закон України «Про медіа» надав можливість реєструватися як медіа окремим користувачам цих платформ, «які поводяться як медіа».

Учасники дискусії по-різному бачать шляхи правового регулювання діяльності платформ спільного доступу до інформації. Частина експертів апелює до нового закону Європейського союзу про цифрові послуги (Digital Services Act, DSA), який розглядає ці платформи як посередників послуг хостингу. Інші — підкреслюють, що Євросоюз не має зараз таких викликів, як Україна, тому нам необхідно результативніше обстоювати свої безпекові інтереси.

Водночас присутні зійшлись на думці, що органи державної влади, місцевого самоврядування, посадові особи повинні припинити послуговуватись сервісами телеграму, оскільки його репутація є сумнівною в контексті підозр співпраці з російськими спецслужбами. Такі спецслужби, ймовірно, мають доступ до інформації на серверах телеграму, які фізично знаходяться на території росії.

«Незалежно від того, які будуть ухвалені державою рішення щодо регулювання тих чи інших платформ спільного доступу, спецслужби використовували і будуть використовувати їх для роботи на території держави-агресора… І те, що було свого часу зроблено з мережами "ВКонтакте" та "Одноклассники", однозначно, було правильним», — сказав представник Головного управління розвідки Міноборони Андрій Юсов.

 Лейла Жданова, програмна менеджерка / радниця Проєкту Ради Європи «Захист свободи слова та свободи медіа в Україні», запевнила, що Проєкт і далі буде сприяти публічній дискусії щодо законопроєкту.

«Немає готових рішень на столі. Нам точно треба не винаходити велосипед, а, проаналізувавши те, що працює, базуючись передусім на напрацюваннях спеціальних служб, випрацювати дієві механізми. Найгірше, що ми можемо, це шукати ідеальний шлях. Адже цей процес може бути нескінченним», — зазначив голова Комітету з питань свободи слова Ярослав Юрчишин.

Захід підтримується проєктом «Захист свободи слова та свободи медіа в Україні» (SFEM-UA), який реалізовується Відділом Ради Європи зі співробітництва з питань свободи слова у рамках Плану дій Ради Європи для України «Стійкість, відновлення та відбудова» (2023-2026 рр.).