31 березня набуває чинності Закон України «Про медіа», який, серед іншого, запроваджує додаткові механізми захисту національного інформаційного простору (зокрема, на період воєнного стану).
Акт розроблено з метою імплементації Директиви Євросоюзу про аудіовізуальні медіапослуги. Він отримав позитивну оцінку експертів Ради Європи. Ба більше, фактично, це найбільша українська медійна реформа з 90-х років, коли ухвалювалося медійне законодавство.
«Цей Закон потребують насамперед наші глядачі, слухачі, усі ті, хто отримує контент із медіа. Його також потребують медійники, бо він встановлює сучасні прозорі та зрозумілі правила, рівні для всіх», — акцентував голова Комітету Микита Потураєв.
За словами заступниці голови Комітету, голови підкомітету з питань інформаційної політики та європейської інтеграції Євгенії Кравчук, завдяки дії Закону України «Про медіа» отримаємо:
— дійсно конвергентний регулятор, який працюватиме зі всіма видами медіа;
— спеціальний розділ, який передбачає протидію російській агресії в медійній сфері;
— особливі повноваження для регулятора та механізми взаємодії між регулятором та медіа під час воєнного стану;
— регулювання онлайнових медіа, що поєднує ліберальні підходи (добровільна реєстрація) з відповідальністю за порушення обмежень щодо змісту інформації (незалежно від того, зареєстроване медіа, чи ні). За реєстрацію медіа отримують бонуси: статус медіа та його журналістів, зменшені санкції тощо;
— чіткий перелік інформації, яка підлягає обмеженням (у т.ч. інформації, яка може завдати значної шкоди фізичному, психічному або моральному розвитку дітей);
— чіткий порядок та процедуру припинення використання стандарту аналогового телевізійного мовлення;
— зрозумілий і вичерпний перелік суб’єктів у сфері медіа та структуровані вимоги до них;
— механізм співрегулювання;
— інститут публічних аудіовізуальних медіа, який охоплюватиме не тільки Суспільного мовника, а й реформу комунальних місцевих телерадіоорганізацій;
— реформу повноважень Національної ради з питань телебачення і радіомовлення для інституційного підсилення регулятора;
— реформу відповідальності: чутливіша диференціація санкцій залежно від виду медіа та вчиненого порушення; ефективніший механізм застосування санкцій;
— упорядкування медіазаконодавства.
