24 червня 2022 року у форматі відеоконференції Рада з питань розвитку бібліотечної справи (далі — Рада) обговорила питання актуалізації бібліотечних фондів в умовах воєнної агресії Росії проти України.
Зустріч стала першою із серії публічних експертних обговорень з метою підвищення поінформованості фахівців бібліотек України щодо організаційно-правових механізмів та успішних практик актуалізації бібліотечних фондів в умовах збройної агресії Російської Федерації.
Ініціаторами всеукраїнських нарад, окрім Ради, виступили Міністерство культури та інформаційної політики України і Комітет Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики.
Заступниця голови Комітету, співголова Ради з питань розвитку бібліотечної справи Євгенія Кравчук, яка зараз працює в ПАРЄ, передала вітання всім учасникам та відзначила відкритий формат заходу, який є результатом спільно вироблених раніше рішень.
Заступниця Міністра культури та інформаційної політики Лариса Петасюк і Перша заступниця голови Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Ірина Констанкевич у своїх виступах акцентували на нещодавно ухвалених законах у сфері книговидання та книгорозповсюдження. Це Закон, яким передбачено державну підтримку книгарень, що продають книжки українською мовою, і надання державних сертифікатів на купівлю літератури для дітей, та Закон, що забороняє імпорт видавничої продукції з Росії та Білорусі, а також продаж книжок авторів – громадян РФ.
«Новації щодо заборони імпорту книжок з держави-агресора викликали деякі дискусії не в Україні, а за її межами: і серед європейських партнерів, і у північних сусідів. Мені вже неодноразово доводилося давати коментарі з приводу практичної реалізації, функціонування і мети актуалізації бібліотечних фондів. Тому нам треба якомога більше проводити інформаційну кампанію, розповідати, наскільки це важливо, наскільки є логічною і продуманою покрокова робота у цьому напрямку», — сказала Ірина Констанкевич.
Основним блоком зустрічі стала презентація результатів опитування щодо стану фондів публічних бібліотек, проведеного фахівцями Національної бібліотеки України імені Ярослава Мудрого (станом на червень 2022 року).
Генеральна директорка Національної бібліотеки України імені Ярослава Мудрого Тамара Вилегжаніна наголосила, що дослідження проводилося стосовно сільських, селищних і міських публічних бібліотек. За її словами, станом на 15 червня 2022 року, в Україні функціонує 11 876 публічних бібліотек (для порівняння — у 2014 році в Україні було 16 450 публічних бібліотек). Загальний фонд цих бібліотек складає майже 154,5 млн одиниць.
Згідно з дослідженням:
— книжки, видані до 1991 року, складають 50 % фондів;
— видання 1991 – 2013 років становлять від 20 до 50 % фондів;
— видання 2014 – 2022 років також становлять від 20 до 50 % фондів міських, сільських та селищних бібліотек.
Відповідно до аналізу Фондів публічних бібліотек:
— у більшості бібліотек видання радянського періоду — це переважно художня і популярна література прикладного характеру (рукоділля, кулінарія тощо);
— книжки, видані протягом 1991 – 2013 років, — література з історії, політики, економіки та для дітей;
— 43 % бібліотек зазначили, що більшість видань 2014 – 2022 років у їхніх фондах — це дитяча, історична, політична та економічна література.
86,9 % бібліотек, які взяли участь в опитуванні, вказали, що більшість видань радянського періоду у їхніх фондах надруковані російською мовою.
Опитування показало, що протягом останніх 3-5 років в основному здійснюється списання книжкових видань, надрукованих до 1991 року.
Книжкові видання, випущені після 2014 року, у публічних бібліотеках практично не списують.
Щодо оновлення фондів, з розрахунку на одну публічну бібліотеку середній показник щорічних надходжень для більшості областей становить від 101 до 300 примірників видань. Бібліотеки Києва стабільно отримували понад 500 примірників видань.
Із повною презентацією можна ознайомитися за посиланням на запис засідання.
Представники Національної бібліотеки України імені Ярослава Мудрого резюмували, що мережа публічних бібліотек значно скоротилася. Негативну динаміку спостерігають і щодо користувачів цих бібліотек. На роботі бібліотек у 2020 – 2021 роках позначилися пандемія COVID-19 і встановлені у зв’язку з цим обмеження. Повномасштабна російська агресія вже вплинула на діяльність публічних бібліотек, зокрема і на стан бібліотечних фондів, та буде мати довгострокові негативні наслідки. На сьогодні оновлення фондів публічних бібліотек є нижчим за нормативи, встановлені вітчизняним законодавством. Обсяги списання із фондів публічних бібліотек морально застарілих та фізично зношених документів у кілька разів перевищують обсяги нових надходжень. Але для України цей процес не можна вважати негативним, оскільки він свідчить про проведення систематичної роботи з оптимізації завеликих і застарілих фондів.
Робота Ради з питань розвитку бібліотечної справи продовжується.
Комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики висловлює вдячність модераторці засідання — генеральній директорці Одеської національної наукової бібліотеки Ірині Бірюковій, всім учасникам конференції та глядачам за фаховий діалог і співпрацю задля захисту інформаційного поля держави!