Комітет Верховної Ради України

СТЕНОГРАМА

засідання Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності

21 грудня 2016 року

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дякую всім, хто прийшов.

Я трошки засмучений, тому що ми мали отримати від Президент вето на кіно, але ми нічого і не отримали. Хоча всі пункти були узгоджені з ним і з Адміністрацією Президента. Тому, може якщо ви не проти, раптом воно стоїть на завтра, раптом ми це отримаємо. Я  хотів, зараз ми пройдемо, у нас тут невеликий порядок денний, щоб два слова Юра сказав, яка ситуація узгодження з Президентом по пунктах. Тому що, якщо нам потрібно буде швидко підписати, щоб ми завтра могли зібрати комітет, але довго це не обговорювати, щоб ви уже були в курсі. Бо Юрій якраз працював з Адміністрацією Президента по цим пунктам.

МАТІОС М.В. А що воно в порядку денному є?

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Поки що стоїть. У нас є два пункти. Це про Український культурний фонд. Про внесення змін до Кодексу законів про працю. Про внесення змін до Закону "Про телебачення і радіомовлення", ми там не перші. Про стан створення Інституту книги і планування його діяльності. І "Різне". Хто за такий порядок денний, колег, прошу голосувати? Дякую.

Пропонував би якраз почати дуже коротко, щоб Юрій Крайняк розказав про ці пункти, які узгоджені з Президентом. І далі ми рухаємося по пунктам.

КРАЙНЯК Ю.О. Вето Президента стосувалося шести пунктів, практично всі вони були узгоджені. Наприклад, там була перша претензія про те, щоби зняти мінімальне наповнення фонду 0,2% видаткової частини бюджету.

ПОДОЛЯК І.І. І наскільки прийняли? Взагалі зняли?

КРАЙНЯК Ю.О. Взагалі знято. Ну, в принципі,  ця норма така, що вона без Закону про державний бюджет не носить зобов'язуючий характер.

Потім була проблема, так би мовити, філологічна, тому що йому не сподобалось слово"фонд". Тому було замінено просто на "спеціальний рахунок", тобто так, як воно має бути. Я так розумію, що тут просто в конфлікт з тим законопроектом, який ми сьогодні будемо розглядати, про державний культурний фонд. Тому він хоче, що був такий фонд, як аналог Пенсійного фонду, саме як фонд. Тобто  все згадування слова "фонд" було прибрано.

"Використання надходжень від лотерей" – у нього також були претензії, але там було зазначено, що вони.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ні, там дуже цікаво. Між іншим, я говорив з колегами Третьяковим і Загорієм, які вчора підійшли і сказали: "Що основна проблема в тому, що два", - і почали мені цитувати дворічну. Їхні помічники, коли вони аналізували цей закон,  переплутали закони і звернули увагу на той закон, який ми подавали там, який був відхилений дуже давно. Коли я звернув на це їхню увагу, вони сказали, що вони виженуть своїх помічників, але такий факт є.

ПОДОЛЯК І.І. Так що по лотереях?

КРАЙНЯК Ю.О. Лотерею прибрали також. Хоча там було зазначено, що просто ще надходження від лотереї, якщо це буде передбачено спеціальним законом.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ні. Це їх якраз, як не дивно, влаштовувало. Кажуть: "О, які ми дурні! Треба було б". Бо вони зараз за цей закон б'ються. А вони самі наполягали на викиданні того, що їм допомагало, переплутавши закони. Ну, буває.

КРАЙНЯК Ю.О. Потім ще було питання про поширення Закону про держзакупівлі, які не пов'язані з кіно. Для чого це вносилось? Тому що один раз вже переможець конкурсу пройшов цю конкурсну процедуру і йому вже держава видала фінансування. Але за існуючими нормами, які є в Законі про держзакупівлі, потрібно йому ще проходити тендер і через систему "ProZorro", тобто подвійний конкурс виходить.

У нас була пропозиція це зняти, але Президент наполіг на тому, щоб це залишилось, тобто щоби дії Закону про держзакупівлі також поширились на ці відносини. Також це було прибрано.

ПОДОЛЯК І.І. Тобто що прибрано? Зараз один етап залишився?

КРАЙНЯК Ю.О. Було прибрано те, до чого були претензії у Президента. Тобто Закон про держзакупівлю буде поширюватись також і  на ці відносини.

Потім була ще можливість зняти необхідність отримання індивідуальних ліцензій. Коли інвестор отримав повернення частини витрат, ця наша система  "кеш‑ребейт", яка там введена, чи він отримав ці гроші. А так, як у нас в законі передбачено, що отримати гроші може лише тільки українська компанія, якщо їй потрібно буде ці гроші перераховувати за кордон, наприклад, голлівудській кіностудії, то зараз необхідно отримати індивідуальну ліцензію.

Ми знімали це зобов'язання, тому що це автоматична процедура.

ПОДОЛЯК І.І. Вони назад поставили.

КРАЙНЯК Ю.О. Вони назад її і поставили.

І з приводу процедури кеш‑ребейт. У нього  також було питання щодо збалансування цих відносин з Податковим кодексом. Ми пояснили, що, в принципі, балансування здійснюється безпосередньо самим Податковим кодексом. І тому у Адміністрації Президент вони зняли,  але вони зменшили відсоток: у нас було 25% повертається кваліфікованих витрат, зараз за погодженою редакцією 16.

ПОДОЛЯК І.І. Цікава цифра.

КРАЙНЯК Ю.О.  Ну там було 16,6 вони підрахували.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Я був на зустрічі з Президентом. Він сам вникав, скільки є в кожній країні, читав всю цю аналітику від аудиторських компаній, ми обговорювали це більше години. Одним слово, дуже їм цікаво було це обговорювати.

(Загальна дискусія).

КРАЙНЯК Ю.О. І проблема щодо відсотку залишається.

МАТІОС М.В.  І відсотків нам не буде, я так розумію?

КРАЙНЯК Ю.О.  Звісно, воно залишається. Взагалі, в принципі,  ця система  кеш‑ребейту працює практично у всіх країнах, які є нашими сусідами. Грузія цього року, ну ви знаєте, в принципі,  ми багато разів все це обговорювали. Польща планує ввести це з наступного року. І вона вводить це саме через те, що всі знімають, повсюди, у їхніх сусідах, крім як Польща, наприклад. І крім як в Україні, тому що немає цієї систем повернення.

Але  16% - це, в принципі,   не рішення, тому що наші сусіди дають 25-30. Тобто людина, коли буде приймати рішення знімати тут чи в…

ПОДОЛЯК І.І. Ти пояснив це тоді, коли зустрічався там?

КРАЙНЯК Ю.О. Звичайно пояснив. Але вони сказали: "Так, але давайте поки що така штука буде".

Вето ми не подолаємо. Просто ми так розійшлися, кажемо: "Ну давайте хоча би на таких умовах ми узгодимо, а потім ми уже". А ще закон вступає в силу з 2018 року. Там, в принципі, в цій частині – в частині фінансування, тому що допоки не буде запущена ця система.

ПОДОЛЯК І.І. Треба буде просто на другий рік пробувати робити правки.

КРАЙНЯК Ю.О.  Да, і ми говорили, що впродовж наступного року, що можна буде спробувати внести зміни і повернути те, що ми зараз вичищаємо.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ні, вони всі ці, якщо так, якщо він подасть і ми приймемо, то будемо робити поправки, якщо вони будуть потрібні. Якось так.

ПОДОЛЯК І.І. Ні, поправки я не зараз маю на увазі. Я маю на увазі на другий рік.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Одним словом. От Павленко мені зараз пише, що він не може побачити Президента, що закон стоїть на завтра. Тобто Юрій вам розказав, щоб ви були в курсі просто.

Добре, колеги, рухаємося далі за порядком денним. Отже проект Закону про Український  культурний фонд.  Я би попросив пані Ірину, будь ласка.

ПОДОЛЯК І.І. Так, отже вноситься законопроект, завтра він стоїть у порядку денному, про Український  культурний фонд.

Я мушу одразу сказати, щоб ви знали, що ідея створення такого інструменту як  культурний фонд України, який би займався в першу чергу підтримкою культури і мистецтв в широкому сенсі цього слова, вже давно витає в повітрі. З різними варіантами цієї ідеї вже було багато різноманітних ініціатив.

Цей законопроект є плодом, так би мовити, спільної роботи робочої групи, яка була створена, можливо неформально вона була створена. До цієї робочої групи входили як і представники Адміністрації Президента, так і депутати Верховної Ради, так і незалежні громадські діячі, учасники ринку культури: такі як Павло Гудімов, Олександр Ройко, такі як Олеся Островська, ще на той час директор "Арсеналу", і інші. Так само на початкових засіданнях була Наталка Заболотна, потім вона не брала участі в продовженні підготовки цього закону.

Й ідея є така. Для того, аби Міністерство культури мало більше можливостей і ресурсу займатися тим, для чого воно створено, а власне для вироблення політик – мусить бути створений престижний, дієвий інструмент такий, як культурний фонд України, через який держава зокрема, але не виключно, буде підтримувати функціонування як державних, так і недержавних інституцій за різними напрямками, за різними секторами – це і театр, і кіно, і перекладацтво, і письменництво, і будь-які культурно-мистецькі проекти.

Держава буде фінансувати цей фонд, а також цей фонд буде залучати до свого існування і функціонування позабюджетні кошти, а так само кошти інших фондів, кошти фізичних осіб – цей механізм є тут закладений.

В законопроекті запропонована структура цього фонду. Цей фонд буде підзвітний Міністерству культури. Ми вже бачимо багато дискусій в суспільстві, що "еще одна очередная бюджетная организация" переважно так воно звучить,"которая будет" звітуватися Міністерству культури.

На жаль чи на щастя, але будь-яка інституція, яка оперує коштами державного бюджету, мусить бути підзвітна якомусь центральному чи координована якимось центральним органом виконавчої влади. Тому що вона не може бути підзвітна і координована народним віче, так? Мусить бути певна ієрархія відповідальностей.

Функції Міністерства культури, в принципі, тут зведені до мінімуму. В законі передбачено створення наглядової ради, яка складається з 9 осіб, з яких двох осіб визначає Президент України (і я хочу пояснити  зараз цю тезу), двох осіб, який визначає Міністерство культури, двох представників від закладів культури, двох представників від громадських об'єднань та голови фонду за посадою. Так от складається наглядова рада.

Одразу, тому що ми не робили таємниць із цього проекту, він пройшов і обговорення, і пройшов Національну раду реформ при Адміністрації Президента, і був підтриманий назагал. Мушу сказати, що в тому числі, але не винятково, ставлення до культури визначається ставленням політичного істеблішменту зокрема до культури. І доки у нас Президент чи Прем'єр-міністр, чи спікер парламенту, чи от ми тільки з вами будемо ходити на протокольні культурні мистецькі заходи, то це не буде, так би мовити, піднімати якось на належний рівень розвиток культури в державі. Так?

 Тому те, що до наглядової ради фонду Президент України буде делегувати двох своїх представників, на мою думку це є добре. Хоча ще раз кажу, це перше читання, між першим і другим читанням ми можемо внаслідок різних дискусій провести обговорення і внести зміни. Так?

Наглядова рада фонду здійснює контрольні повноваження. Контрольні повноваження вона здійснює над дирекцією фонду. Дирекція фонду – це є постійно діючий виконавчо-розпорядчий орган, який здійснює управління поточною діяльністю фонду. І виконавчий директор фонду обирається наглядовою радою за результатами конкурсу. Тобто виконавчий директор не призначається Міністром культури, він обирається за результатами конкурсу членами наглядової ради.

Про те, чим займається директор фонду, ви можете прочитати в законопроекті. Але в основному діяльність цього фонду і визначення пріоритетів фінансування різноманітних проектів, вони визначаються експертними радами, які не є постійно діючим органом, які створюються відповідно до  завдань, цілей і пріоритетів діяльності фонду на той чи інший рік.

Це так з групи все. Решта ви можете ознайомитися у самому законопроекті, який є доволі прозорим і зрозумілим. Мушу сказати, що в цьому законопроекті частина відповідальності покладається і на Міністерство культури з точки зору організації самого всього цього процесу створення цієї інституції. А вже і наглядова рада, і виконавчий директор відповідають за розробку положення про свою діяльність – за критеріями добору експертних рад і так далі. Фонд є підзвітний, підконтрольний, передбачено звітування його публічне і відкрите. А не так, як у нас відбувається дуже часто в таких от "тілах" інституційних.

Висновок експертної ради, висновок ГНЕУ є негативний.  Негативний він є з однієї причини: ГНЕУ нам каже, що, як завжди, а ГНЕУ нам каже це завжди, що не у повноваженнях Верховної Ради створювати щось таке. Це все має бути створено Кабінетом Міністрів. Оце є підстави для ГНЕУ.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Одна з п'ятьох.

ПОДОЛЯК І.І. Одна з п'ятьох. Так. Але ми ці їхні підстави маємо і щодо Закону про кіно, і до будь-яких законів. Звичайно, ми беремо до уваги ці їхні.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ми дійсно не зобов'язані це брати до уваги – це правда.

ПОДОЛЯК І.І. Але ми беремо і знаємо про це, і зважаємо.

Тому я пропоную колег підтримати цей законопроект і між першим і  другим читанням, якщо будуть виникати певні зауваження, застереження, його поправити.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Я з вашого дозволу додам. Я тут є серед авторів, хоча не до кінця підтримую ідеологію, але і не хочу бути проти цього. Тому що ініціатори цього закону мають дуже велике бажання реалізувати ідею створення такого фонду. Справді, є багато країн, де такі фонди працюють.

Ірина Ігорівна основні речі вже сказала. Недоліки, які є, я ще раз на цьому зупинюсь. Основний недолік – це відсутність критеріїв у порядку відбору проектів, які можуть фінансуватися з фонду. Це недоліки будь-яких дуже багатьох законів, де розподіляються кошти, але думаю, що до другого читання ми зможемо це підготувати.

Відповідно до законопроекту дані питання пропонується вирішити в положенні про фонд. Очевидно, що доцільно було б це визначати в законі, тому що ми все ж таки, якщо прагнемо до прозорості, то може бути це в законі.  Хоча може бути звичайно і в положенні.

Зауваження ГНЕУ. Як Ірина Ігорівна вже говорила.

"Перше, вважає, що питання, які пропонуються врегулювати в законопроекті, можуть бути врегульовані в підзаконному нормативно-правовому акті, даний закон є втручанням Верховної Ради у повноваження Кабінету Міністрів".

"Друге, висловлює зауваження до повноваження Президента визначати двох осіб до складу наглядової ради фонду, оскільки такі повноваження не передбачені Конституцією України". Що правда.

"Третє, вважає, що положення законопроекту мають декларативний характер". Теж погоджуюсь, сподіваюсь виправити до другого читання.

"Положення законопроекту не узгоджуються з законодавством про Рахункову палату в частині звітності". Ну це технічне питання.

І "висловлює зауваження до техніко-юридичних формулювань законопроекту". Висновок: "відхилити законопроект".

Хочу сказати, що законопроект неодноразово обговорювався на Раді реформ при Президенті України  і отримував там декілька разів усіляку підтримку всіх присутніх, в тому числі і Президента. Тому моя пропозиція була б така, я не бачу шкоди, якщо ми його приймемо за основу і спробуємо допрацювати до другого читання.

Будь ласка.

ЄЛЕНСЬКИЙ В.Є. Я теж буквально повторю, максимум, Миколу Леонідовича, що я не поділяю абсолютно ідеологію цього законопроекту. Однак буду його підтримувати. Вважаю, що абсолютно з легкістю Міністерство культури могло б само створити такий фонд, наповнити його і так далі, і так далі людьми. І для цього абсолютно не треба закону.

По-друге, я не розумію, чому Президент туди делегує двох людей, а Верховна Рада не делегує?

І, знов ж таки, не до кінця зрозуміло, які взаємовідносини будуть у цього фонду з Міністерством культури? Міністерство культури визначає політику культурну. Так? А культурна політика – це ще і розподіл грошей. Так?

ПОДОЛЯК І.І. Ну в якомусь сенсі.

ЄЛЕНСЬКИЙ В.Є. В значному.

МАТІОС М.В. 100-відсотковому.

ЄЛЕНСЬКИЙ В.Є. Такі у мене цілком зауваження, такі міркування. Але, щоби не бути ретроградом.

ПОДОЛЯК І.І. Ні, можу пояснити щодо призначення і підзвітності Міністерству культури. Отже Український  культурний фонд підзвітний Міністерству культури і голова фонду призначається на посаду та звільняється з посади Міністерством культури. Кандидатури на посаду голови фонду визначаються на засіданні наглядової ради. Наглядова  рада зібралася, визначила кандидатуру на голову фонду і подає цю кандидатуру Міністру культури. Міністр культури визначає.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Якщо він їх не влаштовує, може його і не призначити і новий конкурс оголосити. Тобто вплив його залишається.

ПОДОЛЯК І.І. Так, отаке тут.

Щодо двох представників Президент я так само можу з вами погодитися, колеги. І ця норма, ми вже не раз стикалися з такою нормою. Так?

Я кажу ще раз і можу повторити, тому що нам час від часу треба це нагадувати. Коли обиралися представники до різноманітних органів, які у нас були новостворені вже цією Верховною Радою, то так само призначалися поза конституційно і представники Президента, і представники уряду, і представники Верховної Ради. Тому з точки зору формальної, так – це неправильно.  Але з точки зору неформальної таке може бути.

Якщо будуть серйозні противники й аргументи, я не бачу проблем, чому цю норму не можна буде, цю частину не можна буде змінити редакційно.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Маріє Василівно.

МАТІОС М.В. Те, що я один ретроград серед вас зараз буду.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. А питання не в ретроградстві.

МАТІОС М.В. Ні, ну ми зараз ведемо мову, зараз обговорення іде як культурні діячі, але не як законодавці. Я, до речі, вчора за внесення до порядку денного цього питання не голосувала, бо я вважаю, що це неправильно. Ми з вами  наступаємо, на мій погляд,  на ті самі граблі, які були у нас зі створенням Інституту книги. Він у нас функціонує чи ні?

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ось є керівництво і все розкаже. Сьогодні ми це будемо обговорювати.

МАТІОС М.В. Добре. Це на ті самі граблі. Ми, законодавець, створює бюджетну організацію! І чому ви так з іронією, ну, не з іронією, але із сумнівом коментуєте висновок ГНЕУ?

ПОДОЛЯК І.І. Та де?

МАТІОС М.В. Та так! Бо це чітко сказано, що ми не можемо бюджетоутворюючу організацію утворювати законом. Це можна зробити рішенням Кабінету Міністрів, підзаконними актами. І ми як законодавці це прекрасно знаємо. Ми не маємо права встановлювати зарплату в тих організаціях,  які ми пропонуємо. Ми не маємо права, скажімо, оці питання, які ми намагаємося зараз винести, ми не можемо регулювати законом. Це не наша компетенція! Ну поясніть мені?

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Маріє Василівно, дивіться, я вам поясню.

МАТІОС М.В. Поясніть мені, що буде робити цей культурний фонд? Зараз я два слова. Бо я не буду за це голосувати. Що це означає: основна діяльність фонду? Це  принцип гуманізму, толерантності, свободи слова.

Яка взаємодія із Міністерством культури? Чому це має бути при Міністерстві культури? Це окремо? Читаю, що ні. Це окрема юридична особа, має відокремлене майно, печатку і так далі. Тобто ще одна структура, яка буде державні кошти якось там розподіляти.

Якщо б це була громадська організація чи там на якихось інших засадах, так. Але чому це законом проводити через Верховну Раду, я не розумію!

Я дуже вчиталася в оце все. Тут немає жодного конкретного пункту, який би давав відповідь на  те, чим буде займатися фонд, які проекти він буде відбирати? Ми знаємо чудово, яка процедура цих тендерів і так далі, коли йдеться про розподіл бюджетних коштів на якісь проекти. Ми чудово це знаємо. І ми створюємо ще одну проблему, так мені видається.

Можливо це є для когось, це якийсь, я так відчуваю, лобістський дуже закон. Причому він дуже гарно звучить, там дуже гарно, але я не бачу сенсу в цьому. Може я не права.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Маріє Василівно, хочу вам сказати, перше, що міністр підтримує цей закон, він справді обговорювався і з представниками. Прем'єр-міністр підтримує цей закон, бо на Раді реформ при Президенті України вони всі були присутні, коли це неодноразово обговорювалося. Тому ми не робимо нічого такого, що було би проти органів цієї виконавчої влади.

З іншої сторони я погоджуюсь, хочу сказати, що є багато країн, де існують схожі фонди. Наводився приклад Естонії, коли ми говорили про цей закон. Я був в Латвії, де існує культурний фонд. В чому його є певний пріоритет? Що цей фонд як незалежний орган роздає гранти або роздає гроші через незалежні групи, які можуть залучатися як з бюджету, так і з поза бюджетних ресурсів.

МАТІОС М.В. А він не є бюджетною організацією. А це 100‑відсотково бюджетна організація.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ні, дивіться. В Латвії це 100-відсотково бюджетна організація. От Юрій може вам розказати. Пам'ятаєте, коли ми їздили в Латвію, спеціально я був в цьому фонді, є. Є різні приклади. Це організація, де можуть залучатися. Тобто цей закон не є доопрацьований  до кінця, я з цим погоджуюсь.

Ідея, в принципі, є непогана. Втілення для мене під дуже великим запитанням, тому що механізмів втілення немає. І взагалі у мене є велике занепокоєння, що це залишиться мертвонародженим законом – таке теж можливо.

Але саме тому я думаю, що оскільки є дуже багато людей, які дуже сильно хочуть його прийняти, зокрема в Адміністрації Президента, і дуже сильно хочуть підтримати мистецтво, то я б не хотів, щоб ми були такими крайніми, які не дають людям втілити їхні бажання і підтримати культуру і мистецтво. Нехай підтримають.

ЄЛЕНСЬКИЙ В.Є. Насправді, якщо серйозно говорити, то якщо  б вони хотіли це втілити, то чому Міністерство культури не може створити такий фонд?

МАТІОС М.В.І Написати нормальний закон. Це не є закон.  Так, підзаконним актом.

ЄЛЕНСЬКИЙ В.Є. Ні, без закону. Створити культурний фонд, призначити наглядову раду до неї.

МАЗУР Т.В. Тому що це заборонено Бюджетним кодексом. Вибачте.

ЄЛЕНСЬКИЙ В.Є. Доброго дня.

МАЗУР Т.В. Якщо ми створимо такий  фонд, то це буде державне підприємство або бюджетна установа, підпорядкована Міністерству культури.

(Загальна дискусія).

ЄЛЕНСЬКИЙ В.Є. Тоді, дивіться, не створюйте такий фонд, а просто зробіть наглядову раду таку, яка буде розподіляти гроші на мистецтво, на театри, кіно. На кіно окремо.

МАТІОС М.В. Це ще буде одна стаття бюджетних витрат, так, правильно я розумію?

ПОДОЛЯК І.І. Мова іде, що цей фонд буде оперувати не тільки бюджетними коштами. В цьому, власне, проблема. Якщо створить Мінкульт окремим рядком щось таке, то вони можуть оперувати тільки бюджетними коштами. Вони на сьогоднішній день мають таку процедуру, де ці нещасні - там скільки? - півтора чи два мільйона, чи три, чи п'ять, чи десять. Члени громадської ради при Міністерстві культури на "великому хоралі" розподіляють і переважно  рішення приймаються доволі професійні, але дивні часом.

Наприклад. "У нас є мільйон, то давайте, щоб не ображати, то роздамо не тому, не двом, трьом проектам". Які ви як експерти, так, тому що вони теж себе вважають експертами і очевидно мають на це всі підстави, в 100 раз більші ніж я. Вони кажуть: "Давайте, щоб ми нікого не ображали і ніхто на нас не ображався, ми кожному дамо по 20 тисяч". В результаті люди не можуть проекти зреалізувати, тому що немає проекту, який може бути зреалізований на 20 тисяч.

ЄЛЕНСЬКИЙ В.Є. Ні, зрозуміло. А якщо наглядова рада буде?

ПОДОЛЯК І.І. А яка наглядова рада, причому? Ні. Наглядова рада обирається з людей трохи іншого рівня, трохи іншого калібру, так би мовити. До цих людей має бути теж суспільна довіра.

Ми можемо розробляти детальніше, і очевидно, що, можливо, варто було зробити більш детально. Я теж є прихильниця того, що в законі мало би бути виписано все те, щоб не перетворити його на інструкцію. Так?

Але оскільки я доповідаю, я мушу вам сказати, як я вже казала, тут багато покладаються і на Міністерство  культури, і на наглядову раду, і на дирекцію в цьому законі. То це було результатом певного консенсусу, я теж мушу це визнати, тому що ми так само консенсус шукаємо.

Ще раз хочу сказати, що ми не пишемо, жоден з нас не пише законів чи ми разом не пишемо, маючи на увазі, що ці закони будуть реалізуватися злочинцями – людьми, які схочуть "нагріти" державний бюджет. Ніхто з нас такого не пише. Так? Тому ми пишемо закони, зважаючи на те, що вони будуть працювати в нормальних правових умовах, і які будуть реалізовуватися нормальними, чесними людьми. Так само і цей законопроект написаний.

Я кажу ще раз, між першим і другим читанням ми можемо це додати. Крім того це певна статусність, якщо хочете, фонду. Якщо це черговий просто перерозподіл бюджетних коштів в межах бюджетних асигнувань Міністерством культури – це не фонд.

По-друге, зараз вони не можуть дійсно, ніхто не може створювати зараз ніяких бюджетних організацій, тому що у нас проблема з грішми в державі. Культуру підтримувати треба? Треба. Чи ті механізми, які зараз є, вони в достатній мірі? Я маю на увазі, отут сегмент цей державний – бюджет. Тобто держава повинна любити культуру грішми, так? Тобто давати гроші, кошти. Ці кошти повинні розподілятися максимально ефективно. До цих коштів мають можливість звертатися як державні, так і недержавні, так і  фізичні особи, що теж є тут передбачено. До Мінкульту за розподілом зараз для реалізації будь-якого проекту щодо, наприклад, сучасної інсталяції якоїсь або щось фізична особа не може звернутися.

Крім того цей фонд в перспективі має залучати кошти і заробляти кошти. Тобто в перспективі я, наприклад, бачу, що цей фонд може розміщати, умовно кажучи, залишки своїх коштів чи кошти, які не задіяні, на депозитах в банку. І це дозволяється, тобто такий механізм є.

МАТІОС М.В. Ірино Ігорівно, пречудова ця промова. Пречудова аргументація.

ПОДОЛЯК І.І. Ні. Це не промова. Я пояснюю.

МАТІОС М.В. Але це пречудова аргументація ваша. Я вас розумію і отут підтримую. Але  тут в законі  цього всього немає! Не виписаний.

ПОДОЛЯК І.І. Бо він рамковий.

МАТІОС М.В. Подивіться, це бюджетна організація. Ми кажемо у законі: культурний фонд надає гранти юридичним особам, незалежно від форми власності, гранти і стипендії фізичним особам. Ми прекрасно з вами знаємо, що бюджетна організація не надає таких, не має права.

ПОДОЛЯК І.І. То ми законом їй надаємо. Тому таке.

МАЗУР Т.В. Юридична особа  зі спеціальним статусом…

МАТІОС М.В. Розумієте, якщо це про статусність, прекрасно, це визначення я розумію. Але невже не можна було написати чіткіші ці норми в законі?  Якщо такі люди – ціла Рада реформ – розробляли.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Колеги, давайте ми наші побажання, якщо ми його приймемо, до другого читання врахуємо і доповнимо. Тому що те, що він є недосконалим і має вади, ми всі розуміємо і бачимо.

Тому я ставлю на голосування.

ЄЛЕНСЬКИЙ В.Є. Чекайте, одну секунду. Експресія Ірини Ігорівни – це єдине, що примушує мене голосувати за цей законопроект. Але давайте, оскільки ми не маємо права Президенту диктувати, щоб він посилав туди двох людей в наглядову раду, ми пишемо в редакції комітету, що двох людей посилає Верховна Рада – і все і голосуємо.

ПОДОЛЯК І.І. Це між першим  і другим.

(Загальна дискусія).

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Верховна Рада теж не має права.

ПОДОЛЯК І.І. Так. Але я кажу між першим  і другим читанням. Прибрати від Президента між першим  і другим читанням  і це буде О'кей. И успокоятся все.

(Загальна дискусія).

МАЗУР Т.В. Дозвольте? Це питання з приводу: має право делегувати Президент чи не має? Ми довго дискутували, я його піднімала. Адміністрація Президента підготувала юридичний висновок, в якому переконувала нас і всіх, що Президент має таке право.

ЄЛЕНСЬКИЙ В.Є. Ні, ні. Чи ми маємо право вимагати від Президента, щоб він когось кудись посилав? Нам робить Науково-експертне управління зауваження.

(Загальна дискусія).

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дивіться, насправді, виключний перелік повноважень Президента є в Конституції і нічого такого там немає. Тому, який би висновок вони не готували, так само як і висновок ГНЕУ для нас  носить лише рекомендаційний характер, при всій повазі до всіх, хто його готує.

ПОДОЛЯК І.І. Абсолютно правильно.

МАЗУР Т.В. Якщо дозволите? Я перепрошую, що немає міністра, засідання затягується, він особисто хотів розказати про цей закон. В чому основна суть цього закону і чому ми зараз не можемо робити без цього закону те, що пропонує закон?

Ми не можемо зараз залучати кошти приватних осіб і їх розподіляти. Наприклад, до нас приходять транснаціональні корпорації, був такий випадок, які кажуть: "У нас є програма соціального партнерства чи соціальної відповідальності. Скажіть, як правильно поділити ці гроші або куди дати?" Ми не можемо у них прийняти ці гроші.

Фонд зможе залучати гроші в тому числі від приватних інвестицій і на прозорих умовах і на світових стандартах ці гроші розподіляти. І цей фонд, насправді, в цій редакції – це перший крок. Це дозволить створити установу, а згодом розширювати джерела наповнення в тому числі і за рахунок акцизів, можливо ігрового бізнесу, або інших коштів.

ПОДОЛЯК І.І. В перспективі.

МАЗУР Т.В. Ми розуміємо, що цей закон, і на стадії розробки розуміли, що він не є абсолютно ідеальним, але він дозволяє запровадити механізм і показати, що ця сфера може працювати інакше.

Тому що, коли ми говоримо о Законі  про меценатство, меценати так само хочуть прозорого розподілу коштів, вони готові давати кошти через державу, але вони хочуть знати, що це відбувається прозоро. Тому ми готові побудувати процедуру з експертними комісіями, де  експерти отримують гроші за те, що вони роблять, відповідно несуть відповідальність за ті рішення, які вони приймають. І цей закон запроваджує такі механізми і дає можливість це зробити.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Колеги, моя пропозиція  підтримати в першому читанні і до другого допрацювати. Які ще є пропозиції? Немає.

ЄЛЕНСЬКИЙ В.Є. Маріє Василівно, яка у вас ще пропозиція?

МАТІОС М.В. Я утримуюся.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.  Ми це ще не голосуємо. Ще інші пропозиції є? Немає. Тоді хто за те, щоб підтримати цей законопроект в першому читанні, прошу голосувати? Дякую. Хто утримався? Марія Василівна. Дякую. Рішення прийнято.

Ідемо далі. Свята. Мова іде про те, щоб Католицьке Різдво, ми тут другий комітет,  25-е число теж зробити святковим днем, жодним чином не обмежуючи 7-е число: і  7 січня, і Православне Різдво. Просто додати це, поважаюче те, що є багато вірних. Тим більше, якщо зважати, що, наприклад, і в Греко-католицькій церкві ідуть дискусії, і значна частина православних віруючих святкує це одночасно з усім християнським світом саме в ці дати, я не бачу тут якихось великих проблем.

Хто за те.

ЄЛЕНСЬКИЙ В.Є. У мене з цим така ж саме проблема, як з культурним фондом.

МАТІОС М.В. А чому?

 ЄЛЕНСЬКИЙ В.Є. Тобто я, звичайно, підтримую, але філософія цього законопроекту мені просто незрозуміла. Всім відомо, що у всіх християн Різдво 25 грудня. Тільки  у частини християн воно припадає чомусь на 7 січня. Ну так воно сталося. Це перше.

Друге. Что хотел сказать автор этим произведением?

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Там багато. Я вам скажу, что хотел сказать.

Це завжди неділя. Але якщо неділя вихідна.

ПОДОЛЯК І.І. Ні.

МАТІОС М.В. Не завжди.

ЄЛЕНСЬКИЙ В.Є. Як? Це ви з Великоднем сплутали.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Так, так. Це правда. Ні, в цьому році неділя, просто я.

ЄЛЕНСЬКИЙ В.Є. Дивіться, якщо ми хочемо пошанувати тих, хто латинського обряду, протестантів, їх в Україні не так багато, "а".

"Б", вони мають можливість відпроситися з роботи згідно з український законодавством і отримати день відпочинку, а то й три, якщо вони хочуть піти. Тобто вони ці можливості мають.

Ми знаємо, що у нас максимум 400 тисяч, ну хай 800 буде тисяч тих, хто святкує за латинським обрядом. Так? Тобто це невелика кількість. З іншого боку ми на останньому  місці по продуктивності праці. Ще один день ми даємо. Давайте тоді щось скасуємо, якесь свято. 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ніхто не проти.

ПОДОЛЯК І.І. Можна? Отже ми можемо говорити про Різдво, можемо говорити про вихідний день, можемо говорити ще в іншому контексті про синхронізацію нашого життя духовного до григоріанського календаря – це простіше для розуміння, мені здається, багатьом. Це перший момент.

Другий момент, це те, що дійсно стосується єднання з всім іншим світом. А третє, ну я не вже буду розказувати вам або нам всім тут про те, коли це сталося, коли цей перехід відбувся, де не відбувся.

ЄЛЕНСЬКИЙ В.Є. Ні. Це не має значення.

(Загальна дискусія).

ПОДОЛЯК І.І. Це не має ніякого значення. Раз.

Тепер наступне, я вивчала питання, пов'язане з тим, що мов би в Україні величезна кількість святкових і вихідних днів, коли люди не працюють.

ЄЛЕНСЬКИЙ В.Є. Це не так, я знаю, що це не так.

ПОДОЛЯК І.І. Це не так.

Крім того в країнах Європи і Америки, можливо не в усіх, а ви знаєте, що в неділю зокрема, кожної неділі не працюють жодні бізнеси. Жодні бізнеси! Крім, можливо, ресторанів, громадський транспорт – це не бізнес. В туристичних зонах все зачинено.

У нас люди працюють не те, що вони мають забагато вихідних, а вони працюють і в релігійні свята, і в державні свята, і завжди вони працюють. Тому це жодних втрат для державного бюджету  тут не буде.

Крім того, ще колись раніше, коли я пробувала довідатися в Міністерстві економіки, чи правдою є те, що велика кількість вихідних – це великі збитки для державного бюджету? То навпаки мені було вказано,  що ні, тому що у вихідні дні люди витрачають кошти і для державного бюджету  ніяких немає збитків, а навпаки.

А крім того, це вже моє, інтимне, ще одна можливість побути з родиною, бо як би там не було – це родинне свято – це нормально. Крім того у тих, хто живе у своїх релігійних практиках за григоріанським календарем, ми цим закон право жити за цим календарем і усім іншим ми не забираємо цього права.

А окрім того, якщо ви підтримаєте внесення з голосу того, щоби 8 березня стало, наприклад, не вихідним днем, я можу внести це з голосу. Все. Дякую.

ЄЛЕНСЬКИЙ В.Є. А ми можемо оголосити 25 грудня святковим, але не вхідним? Ні, для прикладу.

(Загальна дискусія).

МАТІОС М.В. Вікторе Євгеновичу, я не зрозуміла, що вас так занепокоїло? Поясніть мені.

ПОДОЛЯК І.І. Я теж не розумію.

ЄЛЕНСЬКИЙ В.Є. Розкажу вам. От дивіться, настане 25 грудня, оголосять вихідний. Це буде просто ще один…

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Вам буде скучно?

МАТІОС М.В. І що ж? І яка шкода від цього?

(Загальна дискусія).

ЄЛЕНСЬКИЙ В.Є. Давайте тоді і Великдень за григоріанським календарем. Це теж буде хорошо, ми зблизимося з західним світом.

МАТІОС М.В. Я не знаю. Я не вбачаю тут.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Колеги, дивіться, ми розглядаємо певний конкретний проект. І тому, буде інший проект, будемо розглядати інший проект. Ми  тут є другим комітетом, а не  першим. Основний – Комітет   з питань соціальної політики, який і покликаний проаналізувати, чи принесе це якісь втрати для української економіки. Ми дивимося на це з іншої точки зору.

Тому я пропоную, щоби ми.

ЄЛЕНСЬКИЙ В.Є. Ні, ми його підтримаємо. Це якось смішнувато так воно виглядає.

МАТІОС М.В. Чому?

ЄЛЕНСЬКИЙ В.Є. Такий дивний символ…

(Загальна дискусія).

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Колеги, дивіться, основним ініціатором цього проекту був колега Унгурян, який казав, що протестанти дуже, в принципі,  теж зацікавлені...

(Загальна дискусія).

ЄЛЕНСЬКИЙ В.Є. Та я проголосую за це, ви не хвилюйтеся. Я просто вам показую, що це.

МАТІОС М.В. Але ви нас не переконали. Мене ви не переконали.

ПОДОЛЯК І.І. Ні. Мене теж ні.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Крім того Греко-католицька церква серйозно обговорює таке питання. Тому я тут не бачу проблем.

Хто за те, щоби за це підтримати? Дякую.

Наступне  питання. Проект Закону про внесення змін до Закону "Про телебачення і радіомовлення". Давайте ми все ж таки будемо, це Скорик, він пропонує зменшити частку українських пісень з 35 до 15%.

(Загальна дискусія).

ПОДОЛЯК І.І. Пропоную  голосувати.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Хто за те, щоб відхилити цю пропозицію, прошу голосувати? Дякую. Рішення прийнято.

Переходимо: про стан створення Інституту книги та планування його діяльності. Дякую вам за те, що ви прийшли. І вчора, на жаль. Є плюс: ми зверталися  до бюджетного комітету і говорили з Прем'єр-міністром, нам вдалося збільшити фінансування на 17 мільйонів, ви знаєте, Інституту книги.

На жаль, не вдалося програмою, яка стосується заходів, внести додаткові кошти щодо закупівлі книжок для бібліотек. Але думаю, що ми зробимо все, щоб це все ж таки реалізувати. Ми просто не могли розірватися і так вийшло, що ми з міністром десь встигли, десь не встигли – не вдалося це. Нічого страшного, не бачу тут великої катастрофи.

Тепер щодо Інституту книги, будь ласка.

СЕМКІВ Р.А. Отже Інститут книги створено відповідно до Закону  України  про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення систем державного управління  в книговидавничій сфері і згідно Наказу Міністерства  культури від 28 липня.

Я виконую обов'язки директора Інституту книги від 12 вересня 2016 року, інститут існує цього року без бюджету, але з початку наступного року, відповідно до ухвалених змін до законопроекту від 6 жовтня, ухвалено зміни це вже, власне, бюджетне існування. Проте те, що ми існуємо без бюджету, не означає, що ми нічого не робимо.

І тут зроблено у двох напрямках, є робота. З одного боку це розробка відповідної документаційної бази. Тут найбільше що зроблено – це підготовано статут. Підготовлено проект статуту, потім обговорено в фаховому середовищі, за сприяння Асоціації книговидавців, і цей статут вже подано на затвердження з усіма необхідними змінами і врахуваннями щодо наступного року. Так само розроблено проект структури Інституту книги, розроблено проект бюджету, штатний розпис і положення про "Українську книгу".

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. А ми були би вам вдячні, якби ви нам в комітет ці всі матеріали передали. Щоб вони були у кожного з членів  комітету і щоб кожен міг нормально ознайомитися з цим.

СЕМКІВ Р.А.  Так, звичайно. Добре, ми це обов'язково зробимо. Це вже те, що готове. Власне, структура і положення про програму "Української  книги" – це буде  передано.

І з іншого боку консультаційна робота. Я мав розмови з близько три десятки видавців, тобто  необхідно просто знати коло проблем, з якими вони стикаються, від чого, що вони чекають від Інституту книги допомоги – це один напрям. З іншого боку, журналісти, які теж в полі займаються  проблемою, тобто пишуть про книги, пишуть про книговидання – теж з ними розмови.

І оскільки я взяв участь в Франкфуртській ярмарці і в Братиславській книжковій ярмарці, то так само вдалося зав'язати контакти з людьми, які очолюють подібні інституції, скажімо, в ближніх до нас країнах. Тобто це Словаччина, Німеччина, Польща, Македонія. І в такий спосіб ми просто краще бачимо перспективи того, як інститут буде розвиватися.

Тобто є певне уявлення як і що потрібно робити. Тобто є уявлення, що варто робити в видавничому секторі, які ініціативи підтримувати. Є ідеї щодо того, як побудувати ширшу якусь взаємодію з засобами масової інформації, де існують досить багато ініціатив пропаганди читання, але є потреба в певній координації зусиль. Є ідеї щодо того, як активізувати роботу з бібліотеками. І все це має бути реалізовано от вже буквально з січня, коли почнемо працювати повністю.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дивіться, в мене скоріше запитання до Міністерства культури. Ми з повагою ставимося до великої організаційної роботи, яку ви провели, але тепер є кошти. Значить Міністерство культури повинно оголосити конкурс на керівника. Можливо теперішній керівник візьме учать і переможе, може це як визначить там комісія, як ви визначите. Але ви повинні оголосити цей конкурс, люди повинні запропонувати власне бачення, і ви маєте, оголошуючи конкурс, мати власне бачення. Так? Тому що ви ж під якісь критерії. 

Тобто все, що нам каже шановний виконуючий обов'язки керівника, це ви маєте підготувати, подати, пояснити нам. У нас тут контролююча функція, це ви не зобов'язані робити, це ви в себе повинні зробити.

Але, очевидно, у мене питання, коли ви плануєте це зробити? Тому що кошти, наприклад, Інститут національної пам'яті  мав менше грошей, коли заснувався, в три чи скільки разів. Це, в принципі, кошти нормальні.

Крім того, що, коли ми зверталися про ці 17 мільйонів, одне з завдань, яке ми бачили – це витратити ці кошти на переклади українських авторів на іноземні мови для того, щоб популяризувати українську книжку в інших країнах і за кордоном теж. І, очевидно, і популяризація читання, і багато інших напрямків.

От як ці кошти мають бути по напрямках реалізовані, які будуть програми і які будуть ваші дії подальші як міністерства?

МАЗУР Т.В. Власне, що стосується функціонування подальшого Національного інституту книги, то ми планували одразу, до затвердження бюджету, найближчим часом оголосити конкурс на посаду директора.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. А це коли приблизно?

МАЗУР Т.В. Я думаю, що, напевно, вже до кінця року немає сенсу оголошувати конкурс, оскільки свята "виб'ють" час і люди все одно не будуть подаватися. То одразу після світ можна буде оголошувати конкурс.

Проблема, яка тут існує. У нас як варіант розглядалась можливість запрошення фахівця для участі в конкурсі із-за кордону, зокрема обговорювалися умови одного із кандидатів із Польщі. Але ми розуміємо, що той бюджет, який ми маємо, напевно не дозволить запросити такого фахівця або не буде мотивувати його брати участь у цьому конкурсі. Тому очевидно, що ми обмежимося кандидатами, власне, з України, які і зможуть взяти участь у цьому конкурсі.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Хочете я вам відверто скажу? Я, наприклад, Ґжеґожа Ґаудена, якого, можливо, ви хотіли запросити, знаю дуже багато років. А Ґжеґож Ґауден до того, як став керівником Інститут книгу, був журналістом – сильним і талановитим. В Україні теж є багато, при всій моїй повазі до Ґжеґожа Ґаудена, є багато сильних, талановитих людей.

Можна іноземців запрошувати радниками, там заступниками керівників. І, власне, колись, коли я працював у приватному бізнесі, до того як я займався політикою, я Ґжеґож Ґауден навіть в газету запрошував редактором-консультантом, а не головним редактором, де був. Тому.

МАЗУР Т.В. Ми не говоримо про те, що ми хотіли запросити конкретну особу. Просто людина, яка має досвід функціонування такої інституції.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ні, я на його прикладі сказав.

МАЗУР Т.В. Ми би хотіли уникнути, можливо, якихось проблем становлення інституції.

ПОДОЛЯК І.І. Це теж правда.

МАЗУР Т.В. Тому що коли приходить людина, яка знає, як це повинно працювати, як це працює  на практиці, то вона швидше запускає механізми.

Зрозуміло, що у нас так само є талановиті люди, які  візьмуть участь в конкурсі, і я дуже сподіваюсь. Але практика проведення конкурсів показує, що більша частина цих талановитих людей не хочуть брати участь в таких конкурсах  і вони на них не подаються. І ми змушені вибирати з того, що до нас приходить. І це не завжди дуже якісно.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. А ви будете подаватися, якщо буде?

СЕМКІВ Р.А.  Так.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. От у вас уже є талановиті люди, які будуть подаватися. Що значить "не хочуть"?

МАЗУР Т.В. Принаймні є, так. Тобто в будь-якому випадку ми розуміємо, що критика з цього приводу буде, в тому числі, і на нашу користь.

Що стосується інших напрямків використання коштів, то про суму в 17 мільйонів ми дізналися тільки вчора, що вона стала більш-менш реальною, скажемо так.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ми в вересні, здається. Коли ми звернулися з цим листом? Я вам зараз скажу.

МАЗУР Т.В. Так. Але Мінфін, останнє спілкування з ними я мала  в суботу, і вони сказали, що по Інституту книги нічого не буде. Тобто все, що вони відкоригують, це по наукових установах – це була їхня остання інформація. Після повернення міністра з відпустки, у вівторок він сказав, що є дуже велика ймовірність, що на Інститут книги додадуть гроші.

МАТІОС М.В. У мене є запитання ще таке. Дивіться, а як розраховувався бюджет на наступний рік? Скажімо, програма "Українська книга" в бюджеті Держтелерадіо. То в бюджеті "Українська книга" закладена?

МАЗУР Т.В. Це та програма, яка була в Держтелерадіо, вона передана.

МАТІОС М.В. Вона вже в Інституті книги?

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Так, в Інституті книги.

МАТІОС М.В. Тобто ви зробили це?

МАЗУР Т.В. Вона перенесена в одну із програм. Так, це зроблено.

МАТІОС М.В. Інше. Програма "закупівля книг для бібліотек" у міністерстві?

МАЗУР Т.В. Її цього року немає. Нуль на неї дали.

МАТІОС М.В. На 2017 рік?

МАЗУР Т.В. Немає жодної копійки.

ПОДОЛЯК І.І. Це ж вчора ми проголосували.

МАТІОС М.В. Я не подивилася,  що там було. Тому я питаю.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ні. Дивіться, там як: окремої програми немає. Є програма заходів Міністерства культури, яка дозволяє кошти, які там є, використовувати і на це, навіть всі. Але це рішення Міністерства культури. Просто Міністерство культури вважає, що доцільніше ці кошти витратити на якісь інші потреби і що їх недостатньо. І тому ми зверталися, от є наш лист, ми це обговорювали.

ПОДОЛЯК І.І. Додатково 50 мільйонів.

МАТІОС М.В. Так.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ми зверталися до бюджетного комітету, я вам скажу, 15 вересня. Попросили 17 мільйонів для "Української книги" і 50 мільйонів за програмою "здійснення". Вона звучить  так: здійснення концертно-мистецьких та культурологічних загальнодержавних заходів, заходів із виявлення та підтримки творчо обдарованих дітей та молоді, заходів пов'язаних із забезпеченням свободи совісті та релігії, державна підтримка регіонально-культурних ініціатив, аматорського мистецтва, поповнення експозиції музеїв та репертуарів театрів, концертних та циркових організацій, забезпечення розвитку та застосування української мови для здійснення заходів на підтримку книговидавничої галузі, промоції української книги, книговидання та розповсюдження, закупівлі книг для публічних бібліотек.

МАТІОС М.В. Тобто ця сума у бюджеті закладена для Міністерства культури, але не для Інституту книги, правильно я розумію?

МАЗУР Т.В. Так.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ні, дайте я зараз поясню. "Українська книга" була в Держтелерадіо, передали в Інститут книги.

МАТІОС М.В. Це я зрозуміла.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Зараз дали 17 мільйонів. Там всього 62 плюс 17. Тобто там загалом немала сума на Інститут книги. Ще раз, не мала.

ПОДОЛЯК І.І. Вона і не велика.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ще раз, 62 656, так?

ПОДОЛЯК І.І. Ти пам'ятаєш, ще на утримання людей потрібно, ще на приміщення якесь треба буде. Тобто це.

МАТІОС М.В. Ви маєте приміщення?

СЕМКІВ Р.А.  Приміщення є, там закінчується скоро ремонт. На Ярославову Валу, 36.

МАЗУР Т.В. Але ремонт закінчується не в тій частині, де буде Інститут книги, тому що.

(Загальна дискусія).

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.  Тепер далі. Є  програма, яка і  була раніше в Міністерстві культури.

МАТІОС М.В. Це я знаю.

МАЗУР Т.В. 11.70. Під цю програму надаються капітальні видатки, за рахунок яких здійснюється закупівля книжок. Цього року на капітальні видатки нам надано в районі 54 мільйонів гривень, я можу помилятися.

З  них чітко виділено: 44 мільйона – будівництво Музею "Бабин Яр", 17 мільйонів – проектування  другої черги "Меморіалу жертв Голодомору". І ще якісь там 17 – Софія Київська капітальні роботи, і ще якась дрібниця.

І розуміло, що в процесі бюджету є бюджетні запити і бюджетні запити, які схвалені Міністерством фінансів. Оці капітальні видатки, про які говориться, капітальні видатки  на реконструкцію і реставрацію пам'яток, які затверджені Мінфіном.

Поповнення бібліотечних фондів в цій програмі немає. Інших капітальних призначень в межах 11.70 на сьогоднішні день, на відміну від попереднього року і року до того, немає. Тому наступного року, в 2017 році, закупівлю книжок ми не будемо проводити, тому що у нас немає таких бюджетних призначень. Об'єктивно, так як воно є. Програма є, вона містить капітальні видатки, але ці капітальні видатки мають конкретні цілі.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Наприклад, якщо знайдуться спонсори, а такі є, які готові підтримати будівництво "Бабиного Яру", то ви як міністерство абсолютно спокійно можете звернутися, щоб ці кошти перекинули.

У нас, наприклад, зустріч, літак не прилетів з людьми, які хотіли у нас в комітеті зустрітися з цього приводу – із залученням приватних коштів. Тому думаю, що це питання можна вирішити.

ПОДОЛЯК І.І. А можна мені вставити питання?

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Так, вибачте.

ПОДОЛЯК І.І. Я хотіла ще півтори години тому поставити. Ще радше ремарка. Я не збираюся тут допитувати, я просто хочу звернути вашу увагу: і вашу, і вашу. Я уважно слухала, з ким ви зустрічалися, як ви плануєте це все.

Я просто хотіла вам сказати, що надзвичайно важливо є зустрітися з велетенським і чудовим, насправді, в Україні цехом перекладачів. Тому що це цех окремий, інтелектуальний, впливовий і висококваліфікований. І одним із завдань Інституту книги, я просто не хотіла б, щоб Інститут книги дав такий негармонійний, дисбалансний крен у бік підтримки індустрії книговидавництва, забуваючи при тому реальних людей.

Як ви пам'ятаєте, там є і резиденції, там є і підтримка перекладів не лише українських, тому що українські книги за кордоном, щоб продавалися, то їх мають там перекладати ті перекладачі і має бути певний якийсь механізм. Тобто все це залежить.

Всі ці статутні документи, юридичні момент – вони є архіважливими, дуже працезатратними й дуже тривалими у часі, і жахливими насправді. Але цей етап закінчується колись. І от із такого якось стратегічного планування, я не кажу на 50 років, але принаймні років на 5, яке би, очевидно, мало би бути погоджене і затверджене з урахуванням цих балансів, мені задається, що варто було б зробити собі.

СЕМКІВ Р.А.  Так, звичайно.

МАЗУР Т.В. Це у будь-якому випадку.

СЕМКІВ Р.А.  Це дуже важливо. І я мав кілька зустрічей, але звичайно це ще недостатньо. Буквально кілька з людьми, які носії мови, але готові з української перекладати, зокрема на німецьку, якщо буде відповідна підтримка. І це також дуже важливо, бо переклади на українську дуже часто підтримувані там посольствами інших країн. А от з української – це дуже важливий напрям, і звичайно треба це питання.

(Загальна дискусія).

ПОДОЛЯК І.І. Так от, я хотіла казати, що дуже важливо є так само, щоб ті принципи, за якими обираються ті чи інші автори, які мають бути перекладені, вони теж були зрозумілими. Тому що цей, я дуже люблю оцей "священний клан" культурних діячів України, зокрема і автури, яка є. Теж дуже дражливий, так? Якщо театри – це "банка з павуками", то автура – це є "вулик з бджолами". Я про принципи.

СЕМКІВ Р.А.  Звичайно. Так, це треба.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Так, будь ласка.

КРАСОВИЦЬКИЙ О.В. Я дуже вдячний, що це питання поставлено на комітеті. Ми всі розуміємо, що це перший крок, який може бути розвинутий. Я прошу розподіл бюджету Інституту книги вважати дуже важливим для всіх подальших дій.

І хотів би по пунктах сказати проблеми, які турбують видавців. Перше, програма "Українська книга", яка передана інституту, багато років працювала в Держтелерадіо. Є і  позитивні і негативні напрацювання.

Я би дуже просив від  видавничої спільноти звернути особливу увагу на положення про цю програму, щоб його автоматично не брали до виконання. Тому що там є декілька питань, які за останній рік були поставлені в це положення, які фактично блокують виконання цієї програми.

Наприклад, обмеження кількості книжок від одного видавництва. Наприклад, не вирішене питання з тим, що подається макети. Фактично це не виконується, але те, що там записано, може бути "яблоком раздора", яке не дасть можливості нормально працювати інституту з програмою.

Друге питання. Коли створювався інститут, всі ці дискусії про те, чим він повинен займатися, були. Зараз, коли ми маємо фактично 1січня і давайте признаємося, що інститут крім директора не створений і рішення про те, які напрямки не повинно прийматись в такому діалозі, як тут. Воно повинно абсолютно публічно обговорюватися, в тому числі і з видавничою спільнотою. Як правильно сказала пані Ірино про павуків в банках і про всіх інших, і завтра з перекладачами. Це дуже важливе питання.

Я боюся, що якщо ми візьмемося одразу за все: і про регулювання в галузі і все інше – ми не зробимо нічого. Тому, коли казали про пріоритети, дійсно казали про 3 пріоритети. Це перше – пропаганда читання. Друге переклади з української. І третє – переклади українською. Оце останнє є таким же важливим, як все інше.

Маючи всередині інституту  програму "Українська книга", можна поєднати гроші на книжки з грошами на переклади українською. Але потрібно чітко розуміти, що переклади іншими мовами – це складний механізм в умовах українського Бюджетного кодексу  і це окреме питання, яке спочатку потрібно дискутувати як. Це  можуть підтримуватись авторські права, можуть підтримуватись зарубіжні перекладачі, можуть підтримуватись гроші на поліграфію і так по іншому.

"Фоліо", скажімо, працює з 36-а країнами, в яких є такі фонди. У нас вже є досвід такої роботи. Є, як мінімум, 7 моделей існування такої підтримки. Дуже важливо вибрати саме ту, яка дозволить ефективно створити ситуацію, коли за рік існування інституту буде зроблено якийсь пакет справжніх перекладів іншими мовами.

Що стосується інших програм. Зрозуміла позиція міністерства, коли в минулому році в і цьому році однакова сума на заходи, але цих "бажань" на ці гроші завжди вистачає. І їх в цьому році не вистачило на книгу.

Але хочу, щоб усі присутні зрозуміли, до цього року в бібліотеки надходило дуже багато книжок, в тому числі з Російської Федерації. Книжок різних, важливих і неважливих для читача, по-різному це було. Але було і багато важливих книжок з різних галузей: галузей науки і жанрів літератури, які дуже мало видаються в Україні.

В зв'язку з прийняттям Закону про ліцензування, ввезення книжок до Україна вся "малотиражка" не потрапить на український ринок – складний механізм ліцензування. Ми маємо ситуацію.

ПОДОЛЯК І.І. Чому?

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Потрібно надати певну кількість екземплярів, це складно для  деяких...

КРАСОВИЦЬКИЙ О.В. Так. Ми маємо ситуацію, коли в цьому році держава повинна виробити компенсаційний механізм цього закону. Саме через бібліотеки цей компенсаційний механізм може бути вироблений.

Тому я звертаюся до Миколи Леонідовича і до вас,  пані Тамаро, як представника міністерства, що це дуже термінове питання. Тому що такі книжки створюють довго.

Якщо  ми зараз приймемо рішення по зверненню зараз чи через два тижні по зверненню до Кабінету Міністрів і Верховної Ради про створення цього компенсаційного механізму через закладення грошей на закупівлю до бібліотек, то, мабуть, в кінці року ми отримаємо перші приклади таких книжок, яких не вистачає ні на ринку, ні в бібліотеках. Це програма повинна бути багаторічною і її потрібно закладати одразу на декілька років. Дякую, у мене все.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дивіться, я хочу вам сказати одну річ. Перше. В чому я погоджуюся з колегою, ми дали поштовх – там ініціювали створення Інституту книги. Але це справді не наша функція. Це функція Міністерства культури: виробляти своє бачення. Запросити радником, наприклад, не в Інститут книги якогось іноземця, а в міністерство на етапі оголошення конкурсу, щоб цей іноземець виписав, під що оголошується і які люди шукаються.  А вже потів в Інститут книги відповідно до тих матриць, які ви створите як міністерство, можна буде вибирати людей. Це вже треба робити надзвичайно швидко. Так?

Далі ці функції – все, про що ви говорите, це не до нас. Ми контролюємо роботу міністерства, розглядаємо закони і ініціативи, які ініціює міністерство, і їх підтримуємо або ні. Це наша функція, як  і в будь-якій іншій країні. Так, було таке, що ми перебирали на себе, як і інші депутати ми маємо право на законодавчі ініціативи, якісь ширші функції. Хоча це не вірно з точки зору державного управління.

Ми завжди готові допомогти і цим займатися, але оце зараз залежить повність від бачення міністерства, того як міністерство це зробить. Будь ласка, пане Афонін.

АФОНІН О.В. Я хочу  сказати, що сьогодні дійсно інституту не існує і це дуже погано. Я тричі пропонував міністру створити робочу групу, допомогти, оскільки сьогодні для того, щоб інститут почав функціонувати, необхідно цілу низку документів. І про те, що говорив Олександр, і про функціональні обов'язки, і розподіл, і так далі, і положення – дуже багато документів.

І ці документи не можуть бути написані ні паном Ростиславом, ні пані Нікофоренко – це праця декількох людей, яких можна було б зібрати і впродовж там двох-трьох тижнів інтенсивної роботи ці документи зробити. На жаль, я сьогодні змушений співпрацювати лише з Ларисою Степанівною, допомагаючи їй там в якихось моментах, в яких вона не знається, виписуючи документи.

Ця процедура може затягнутися на дуже довго. І конкур проводити зараз і очікувати, що директор, якого оберуть, протягом тижня чи двох тижнів напрацює цей пакет документів, розумієте, реальність цього дуже мала. Оскільки навіть штатні працівники, яких спробують набрати в апарат інституту, вони не спроможні будуть цього робити.

Бо люди, які працюють в реальному секторі бізнесу, мають цей свій бізнес, вони в інститут не підуть.  А, як правило, туди прийдуть молоді люди, які хочуть створити свою майбутню кар'єру  в цьому бізнесі чи в управлінні цим бізнесом. І тому питання про те, що хтось сяде в інституті, якого немає, чи в Міністерстві культури і напише – не варто очікувати.

Тому я повторюю ще раз пропозицію: Українська асоціація видавців готова долучитись. Вона не може прийти сама, сісти в Міністерстві культури і сказати: "Я не піду звідси, поки ми не напишемо". Це мусить бути добра воля керівника міністерства. Ми готові дати експертів, ми готові сісти і написати. Але в черговий раз звертатися, я вже не знаю, яким чином треба звертатись для цього?

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дякую.

МАТІОС М.В. Можна я скажу? Я людина, яка має майже 20 років державної служби, стажу державного. Я знаю, що першочергово новостворюваний Інститут книги має пройти все це організаційне становлення. І скільки б ми тут не говорили про програми, про напрямки діяльності його майбутні, про перекладацтво і таке інше, поки це не буде організаційно, бюрократично полагоджено – нічого не буде. Директор чи тимчасово виконуючий обов'язки, чи він стане директором, він не зможе зробити жодного кроку без цих бюрократичних законних документів, які будуть регулювати його діяльність.

Питання, я розумію, впирається в те, хто має дати поштовх цим документам? Хто їх має розробляти: ті, кого ще нема, бо їх не можуть набрати, чи це пан Ростислав має сам "взяти голову в руки" і разом з Афоніним, я не знаю з ким, отак на добровільних громадських засадах?

(Загальна дискусія).

МАТІОС М.В. Чи це міністерство має допомогти, бо у вас є досвід вироблення  положень. У нас же ж є багато бюджетних організацій, які мають ці положення діяльності, від яких ніде ви нікуди не дінетеся, які б ми не були модерними, які б модерні програми не задумували.

І тут треба їм помогти. Хто має?  Як на мене це дуже просто.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Я вам скажу.  Дивіться, якщо була група людей, як хотіла створити Інститут національної пам'яті, по різному до цього  можна ставитись: краще, гірше до їхньої роботи. Що?

МАЗУР Т.В. Це не так. Інститут національної пам'яті існував у формі наукової установи, він просто перетворився в державну установу – це не порівнювальні речі. А зараз ми створюємо те, чого ніколи не існувало, в якійсь  сімбіозній формі. І це треба розуміти, що ми ще не знаємо, за яким механізмом буде працювати до кінця, це перше.

 По-друге, програма "Українська книга", якою начебто має управляти інститут чи Міністерство культури, ми не маємо повноважень. І завтра у нас виникне проблема, що гроші нам передали, а повноважень немає. І Мінфін відкривати фінансування на ці 50 мільйонів не буде. І вони відкрито сьогодні про це говорять, що це їхня економія в бюджеті. …Дефіцит державного бюджету.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. От я вам скажу зовсім інше. Я вам скажу, що, чесно, це взагалі не ваша справа. Ви маєте запросити консультантів,   поставити завдання. Є там "Українська книга"? Оберіть керівника на конкурсі – сильну людину. Запропонуйте декільком сильним людям, ви маєте одного, запропонуйте ще там декільком, оберіть. І це справа цієї людини, і вона все зробить: і гроші витратить, і витратить нормально, і домовиться з паном Афоніним, і домовиться з паном Красовицьким. Було б бажання.

Бо ви беретеся за все! А вам треба швидко провести конкурс, разом з громадськістю  вибрати керівника – і вперед рухатись.

МАЗУР Т.В. Ми швидко проведемо конкурс, виберемо, я сподіваюсь і дуже надіюсь, що це буде гарний фахівець. Але проблема, про яку я зараз сказала, я не просто так про неї сказала, пані Ірина підтвердить.

Ми ходили до Віце-прем'єр міністра на нараду, на якій нам пообіцяли дати доручення про передачу функцій від Держкомтелерадіо Міністерству культури, щоб ми могли реалізовувати ці функції принаймні по "Українській книзі". Цього доручення не було!

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Послухайте ще раз мене. "Українська книга" передається кому, Інституту книги?

 МАТІОС М.В. Але, Миколо Леонідовичу, є одна проблема. Держкомтелерадіо конституційний орган, там чітко виписано.

ПОДОЛЯК І.І. Та ні. Це формальна проблема.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Послухайте, нема такої проблеми, забудьте про це! У нас багато ліквідованих конституційних органів, яких не існує давно. Забудьте про це!

МАЗУР Т.В. Об'єктивно ми можемо говорити, сьогодні та сума коштів, якою буде оперувати інститут – це 17 мільйонів гривень.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.  А "Українська книга"?

МАЗУР Т.В. "Українська книга" – це та програма, яка передбачена Міністерству культури, яку ми хочемо передати Інституту книги.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Тобто вона в вас, вона не в інституті?

МАЗУР Т.В. Але функцій на це. Вона сьогодні в Держкомтелерадіо функції. Ні ми, ні інститут її не може оперувати і не зможе! До того час, поки не будуть передані повноваження.

ПОДОЛЯК І.І. А Розенку написати доручення, щоб ці функції передати Мінкульту.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Чекайте. Вам треба це терміново зробити? Що вам треба терміново зробити?

МАЗУР Т.В. Внести зміни до положення про Мінкультури і передати функції від Держкомтелерадіо Мінкультури.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Добре. Послухайте.

МАТІОС М.В. Це ще наступний крок. А їх ще треба створити просто.

 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ще раз вам говорю, знайдіть людей, приділіть увагу іншому. Ну передадуть вам ці функції – це один день. Ну підемо ми завтра до Розенка і підпишемо і принесемо, а інститут не буде і як їх розподілити ви не будете знати!

МАЗУР Т.В. Ми це розуміємо.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Тому ви спочатку зробіть інститут, щоб було куди передавати.

ПОДОЛЯК І.І. Миколо, тих 50 мільйонів завтра не буде, завтра їх не буде, щоб їх потратити!

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Чому?

ПОДОЛЯК І.І. Тому що бюджет наповнюється поступово і витрачається відповідно до пріоритетів. Це не то, що ми проголосували  вчора за 50 мільйонів, грубо кажучи, і вони завтра вже є на рахунках. Так не буває в бюджетних установах!

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.  Послухайте, от я ще раз розказую. У нас зараз стоїть питання створення ефективної, сучасної інституції. Так? Це наше питання. А не передача одних грошей від одної неефективної установи до іншої.

Якщо є створена ефективна інституція, ми гроші заберемо і передамо – не питання. Тому її треба швидко створити. Запросити зарубіжних фахівців, оголосити конкурс, провести, визначити завдання. Це завдання з громадськістю обговорити, показати, щоб хоча би з лютого інститут почав працювати. Тоді.

ПОДОЛЯК І.І. Так фахівців треба привезти, заплатити за готель, заплати за поїзд, пожити. Заплатити гонорар за консультації.

 МАТІОС М.В. Так.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. А нащо ви це розказуєте?

ПОДОЛЯК І.І. А нащо ви мені це розказуєте?

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Я не вам розказую. У вас є проблеми якісь, що когось треба привезти?

(Загальна дискусія).

МАЗУР Т.В. Зараз є елементарна проблема, от з чим ми зіштовхнулись, коли шукали директора інституту. Я відверто скажу в цьому колі. Проблема: де він буде розміщуватися? Одна з осіб, якій запропонували зайняти цю посаду, вона сказала: "Я хочу знати, де буде мій кабінет, якого кольору будуть мої стіни? Які будуть у мне меблі, бо мене не кожні меблі влаштовують?" Ми не можемо зараз забезпечити фізично.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. А чого ж ви запрошуєте таких людей, яка чекає, що ви все їй дасте?!

МАЗУР Т.В. Це українські гарні експерти, від яких так само ніхто не очікував такого бачення розвитку проблеми.  І це було.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. От у великій країні, де багато молодих людей, де вам порадять і он видавці і багато інших людей, завжди прийде хтось, хто візьметься і зробить. Ви оголосіть спочатку конкурс. Ви побачите!

МАЗУР Т.В. Ми оголосимо конкурс, ми напишемо правила, ми забезпечимо прозорість конкурсу.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ви побачите, що навіть ті, про кого ви не думаєте, ви побачите таких нових людей, що ви навіть не сподіваєтесь!

МАЗУР Т.В. Чудово, ці люди прийдуть, але все рівно в січні місяці, коли закінчиться конкурс, вони мене спитають: "Де я буду сидіти, як я буду працювати?" У нас немає ні комп'ютера, ні стільця, нічого немає! Просто нічого немає.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. У вас така гіпервідповідальність. Ви хочете бути мамою всім. Оголосіть конкурс. Прийде, сяде, все собі зробить і не буде навіть думати про це.

МАЗУР Т.В. Чудово, ми зробимо, але я просто маю про це попередити, щоб ви всі про це знали.

Ми зробимо все, що від нас залежить.  І не питання конкурс оголосити. Ми оголосимо, ми покличемо всіх фахівців. Скрізь розішлемо оголошення! Забезпечимо, щоб цей конкурс був публічним. Але є нюанси, де не все залежить від нас.

МАТІОС М.В. Одним словом, із завтрашнього дня починається робота по справжньому створенню Інституту книги.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Інформуйте нас.

Добре, колеги, я думаю, що ми обговорили. Ми чекаємо від вас швидкої роботи по цьому. Ми, в принципі,  будемо допомагати.

МАТІОС М.В. Ми завжди будемо допомагати.

МАЗУР Т.В. Ми будемо тримати вас у курсі.

ПОДОЛЯК І.І. І окремо нас просити не треба. Нам можна тільки подзвонити, зустрітися і ми допоможемо.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дякуємо, колеги.

Колега Лапушанський дуже просив, щоб ми розглянули його постанову про 225 років Самбірській гімназії. У нас було декілька проблем, одна з них полягала в тому, що гімназій багато і розглядати постанови про всі гімназії нам складно. Самбірська одна.

Але ще є одна проблема, яка полягає в тому, що 225 років Самбірській гімназії було в 2016 році, а не в 2017 році, як про це говориться.

(Загальна дискусія).

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Колеги, хочете проголосувати, я вас підтримаю? Але щоб ви знали, що ювілей, на жаль, і це вказано на сайті гімназії, був в 2016-му, а в 2017-му буде урочиста академія з цього приводу.

ПОДОЛЯК І.І. Я вважаю, якщо ми перезаснували Львівську політехніку недавно, то що нам, подумаєш, 2016-2017-ий? Все в порядку. (Сміх).

(Загальна дискусія).

МАТІОС М.В. Давайте  проголосуємо.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. За що?

ПОДОЛЯК І.І. Щоб вони в 2017-му відсвяткували 225 років, яке було в 2016-му. Ну що не ясно? (Сміх).

(Загальна дискусія).

ПОДОЛЯК І.І. От я вам зроблю, що у вас не буде кворуму.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Чекайте. Я не знаю, мало того, що це школа, яких ми не підтримуємо, так він сам цього не знав! От я зараз, ми сиділи, обговорювали, мені колеги показали, я йому подзвонив, він: "А дійсно!"

(Загальна дискусія).

МАТІОС М.В. На наступному розглянемо.

ЄЛЕНСЬКИЙ В.Є. Ну ми з Марією Василівною "рвемся просто" проголосувати за Самбірську гімназію. (Сміх).

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ми можемо проголосувати за 226 років.

МАТІОС М.В. Я просто Львів підтримую. Я не маю особистого інтересу.

(Загальна дискусія).

ПОДОЛЯК І.І. …Я не можу голосувати. Я думаю, що на наступному засіданні це питання розглянути, це буде дуже.

(Загальна дискусія).

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Колеги, що ми робимо з Самбірською гімназією?

МАТІОС М.В. А давайте порадимося…

(Загальна дискусія).

МАТІОС М.В. Давайте на наступному засіданні.

ПОДОЛЯК І.І. Я думаю, на наступному засіданні…

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Добре.

МАЗУР Т.В. А можна до пам'ятних дати додати до постанови? Щойно нам прислали пропозиції.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ми теоретично завтра це можемо голосувати, а можемо і не голосувати, він стояв на сьогодні, але скасували. Скажіть.

МАЗУР Т.В. Пропонується зміни. 7 липня – 90 років від дня народження Григорія Івановича Гавриленка. 16 липня – 80 років з дня народження Ади Роговцевої.  24 серпня – 80 років від дня народження Ніни Бічуї.

27 вересня – 125 років від дня народження Гната Михайличенка.

19 грудня – 125 років від дня народження Миколи Куліша.

19 грудня – 125 років від дня народження Михайла Семенка.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Тепер живих викресліть, будь ласка, лишається.

(Загальна дискусія).

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Скільки років  Куліша і Семенка?

МАЗУР Т.В. 125 років.

МАТІОС М.В. Це підпадає.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Я думаю, що Куліша і Семенка треба додати. І мені підготувати на завтра.

ПОДОЛЯК І.І. З голосу.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Так, я з голосу.

ІЗ ЗАЛУ. Добре.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Хто там ще?

 МАЗУР Т.В. Михайличенко.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Михайличенко це хто?

МАЗУР Т.В. Український прозаїк, політичний діяч, член Центральної ради.

І Гавриленко – український художник, лідер руху "шістдесятників".

(Загальна дискусія).

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Добре. Хто за те, щоб додати до цієї постанови, давайте проголосуємо, Куліша і Семенка? Дякую. Все.