Комітет Верховної Ради України

 

СТЕНОГРАМА

засідання Комітету з питань культури і духовності

 

25 листопада 2015 року

 

Веде засідання Голова Комітету з питань культури і духовності Микола Леонідович Княжицький

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Шановні колеги, я спочатку хочу запропонувати відкрити наше засідання і сказати, що присутні народні депутати Княжицький, Подоляк, Лесюк, Єленський, Тарута, Матіос, обіцяли бути пані Злата Огнєвіч та пан Новинський, поки що їх немає.

Пропонується наступний порядок денний: проект Закону про систему державної підтримки кінематографії (реєстр. №3081) і проект Закону про систему державної підтримки кінематографії (реєстр. № 3081-1). Ви знаєте, що наша пропозиція - внести консолідований і доопрацьований проект і є пропозиція прийняти його сьогодні в першому читанні. Проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо запровадження контрактної форми роботи в галузі культури та конкурсної процедури призначення керівника державного чи комунального закладу культури (реєстр.№ 2669-д, друге читання) і проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення системи державного управління в книговидавничій сфері ( реєстр.№ 3084, друге читання) і різне.

Я просив би, шановні колеги, з вашого дозволу зачитати, бо поступила ініціатива від Інституту національної пам’яті,  щоб Верховна Рада прийняла звернення у зв’язку з річницею Голодомору. І у зв’язку з цим я би теж хотів додати це питання і його зачитати, якщо у вас не буде заперечень, воно щойно надійшло від пана В’ятровича.

Є ще якісь пропозиції до порядку денного? Немає. Хто за такий порядок денний,  прошу голосувати. Дякую. Одноголосно.

Колеги, я хотів би встановити певний регламент. Хочу нагадати всім присутнім, що засідання комітету є відкритими, але засідання веде головуючий і в обговоренні беруть участь народні депутати, члени комітету. Якщо потрібна буде якась експертна думка, очевидно, народні депутати будуть звертатись, але ви просто присутні і за що ми вам вдячні.

Так само у нас є великий список присутніх: Карандєєв Ростислав Володимирович – заступник міністра культури; Білаш Павло Миколайович – директор департаменту мистецтв та навчальних закладів Мінкультури; Воронько Олена Віталіївна – начальник відділу театрального мистецтва та кіно Мінкультури; Ковалів Юлія Ігорівна – перший заступник міністра економічного розвитку і торгівлі, її немає, але є представник міністерства; Ткаченко Наталія Петрівна – начальник відділу взаємодії з Верховною Радою Міністерства культури; Тримбач Сергій Васильович – голова Національної спілки кінематографістів; Смірнова Тетяна Сергіївна – директор з юридичних питань телестудії "1+1"; Афонін Олександр Васильович – президент БО "Українська асоціація видавців та книгорозповсюджувачів"; Єрмоличев Роман Володимирович – заступник директора департаменту, начальник відділу фінансів, освіти та культури Мінфіна; Бадьйор Дарина Олександрівна – національний центр О.Довженка, менеджер по проектам; Салата Олена – експерт Реанімаційного Пакету Реформ; Галетій Сергій Миколайович – громадська ініціатива "Реанімаційний Пакет Реформ".

Театральні режисери: Мойсеєв Станіслав Анатолійович – художній керівник Національного академічного драматичного театру імені І.Франка; Вовкун Василь Володимирович – український режисер; Айше Діана, Проскурня Сергій Владиславович, Нищук Євген Миколайович – артист театру і кіно, народний артист України. 

Представники Індустріального Телевізійного Комітету: Лященко Євген, Ткаченко Олександр, Богуцький Олександр, Максимчук Анатолій, Ваганова Ольга, Созановський Сергій, Дербал Євгенія, Баканов Іван, Бебес Олена, Сьомкін Сергій, Коваль Ігор, Гемай Надія, Прозоровський Тарас, Буцан Євген, Стройко Ірина, Попова Тетяна.

Ми починаємо наше засідання і будемо намагатись  достатньо швидко рухатись. Спочатку я пропоную, щоб ви заслухали звернення Верховної Ради України з приводу Голодомору і щоб ми його підтримали, оскільки це важлива подія, і ми будемо просити Апарат завтра винести це звернення в зал.

"Україна в 1932- 1933 роках пережила страшну трагедію – Голодомор, який забрав мільйони людських життів. Злочинний тоталітарний і комуністичний режим шляхом насильницького вилучення продовольства, блокади сіл та районів, заборони виїзду за межі охопленої голодом України, згортання сільської торгівлі, репресій щодо незгодних зумисно створив для українців такі життєві умови, що були розраховані на їхнє фізичне знищення. Така політика режиму – злочин проти людяності, який відповідає Конвенції ООН від 9 грудня 1948 року "Про запобігання злочину геноциду і покарання за нього".

Верховна Рада України Законом України "Про Голодомор 1932-1933 років в Україні" від 28 листопада 2006 року визнала Голодомор злочином геноциду проти українського народу, а Законом України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного, нацистського тоталітарних режимів в Україні та заборона пропаганди їхньої символіки" від 9 квітня 201 року засудила комуністичний та тоталітарний режим як злочинний.

У 1932-1933 роках тоталітарний режим ховав свій злочин за стіною пропаганди і брехні. Режим впродовж всіх наступних десятиліть намагався не тільки приховати правду про Голодомор в Україні, але й назавжди знищити крихти пам’яті про нього. Небезпечним було не тільки писати про це в пресі, але і навіть згадувати у приватних щоденниках. Будь-який необережний запис міг зруйнувати життя, вилитись у десятиліття таборів в ГУЛАГу. Однак попри всі небезпеки у найважчі часи знаходились люди, які, відчуваючи свою відповідальність перед наступними поколіннями, не могли мовчати. Керівництво СРСР блокувало будь-яку інфомацію про реальну ситуацію в Україні, воно свідомо дезорієнтувало світову громадськість. Тим не менше, деякі іноземні журналісти, які побували в оточеній залізною завісою і охопленою голодом Україні, зуміли своїми публікаціями донести світові правду про злочин вбивства мільйонів людей.

Ми їх сьогодні називаємо людьми правди - це журналісти, громадські діячі, митці, політики демократичного світу і звичайні українські селяни. Одні публікували статті у вільній пресі, інші описували побачене і пережите у щоденниках чи просто фотографували той жах, який відбувався навколо. Вони вирішили: зафіксована ними правда важлива для протистояння злу, яке вбиває мільйони людей. Завдяки їх зусиллям вдалось зберегти інформацію про один з найстрашніших злочинів в історії людства – Голодомор. Через багато років ця інформація стала однією з причин краху комуністичного режиму, на руїнах якого постала незалежна Україна. 

Сьогодні Україна знову стала жертвою агресії сталінських послідовників з Кремля. Україна протистоїть не лише агресії зі Сходу, але і масштабній інформаційній навалі, опертій на брехню. Агресор вибудовує сьогодні стіну пропаганди, щоб приховати свої злочини, і сьогодні, як і вісім десятків років тому, Україна потребує слова правди, щоб світ знав. Щоб світ знав – ці слова були актуальними для тих, хто говорив і писав  у 1933 році і такими вони залишаються досі. Нам надзвичайно важливо, щоб за межами України знали, що саме відбувається у нас.  

Верховна Рада України, вшановуючи пам’ять вбитих голодом, висловлює глибоку подяку всім тим, хто проривав вибудувану комуністичним тоталітарним режимом залізну завісу пропаганди і брехні, усім тим, хто зберігав пам’ять про трагедію, яку пережив український народ, і всім тим, хто по крупинкам відновлював правду про Голодомор.

Верховна Рада України також висловлює подяку всім державам світу, які сьогодні підтримують нашу державу у протистоянні з агресором, висловлює подяку всім, хто сьогодні доносить правду про події в Україні до світової громадськості. Верховна Рада України звертається до держав світу визнати Голодомор 1932-1933 років в Україні злочином геноциду українського народу. Наша спільна пам’ять про злочини минулого є запорукою їх неповторення в майбутньому."

Це звернення Верховної Ради, яке виніс на комітет Інститут національної пам’яті, і я пропонував би народним депутатам прийняти рішення, якщо ми підтримуємо це звернення, то винесемо його у Верховну Раду для підтримки залом українського парламенту. Хто за таке рішення прошу голосувати. Хто за? Хто проти? Хто утримався? Одноголосно.

Переходимо до наступного питання. В нас стоять два проекти закону: проект Закону про систему державної підтримки кінематографії (№ 3081), автори Княжицький, Тарута, Матіос, Денисенко і проект Закону про систему державної підтримки кінематографії (№3081-1), автори Кондратюк, Семерак, Гринів, Червакова, Подоляк, Абдуллін.  Після довгої роботи ініціатори цих двох законопроектів разом з представниками різноманітних громадських інституцій і організацій, в тому числі з представниками організації "Кінокраїна", з Держкіно, з Міністерством культури, з представниками інших зацікавлених осіб напрацювали спільний законопроект. До цього спільного законопроекту,  і тут у нас є представники Міністерства економіки і різних громадських організацій, зауваження, які надійшли, це зауваження, які стосуються того пункту, який стосується захисту авторських прав. Фактично всі інші пункти було узгоджено.

Що це означає? Це означає, що ми створюємо інститут кінематографії, але фінансування передбачаємо бюджетне, виключаємо всі альтернативні фінансування, але залишаємо можливість мати альтернативні фінансування на підставі інших законів, якщо такі закони будуть прийняті.

Все інше, те, що було в обидвох законопроектах позитивне, було об’єднано. Щодо копірайту, то існує проблема, тому шо ситуація з копірайтом у нас в Інтернеті є катастрофічною, піратство підриває економіку культури і творці не мають можливості зробити свою працю творчою і отримати від цього доходи. І очевидно, що наявність блоку про забезпечення охорони авторських прав в Інтернеті є кроком вперед.

Я коротко скажу вам про зауваження, які стосуються блоку законів про копірайт і про пропозиції, які цього стосуються.

Отже, попередні розгляди блоку про копірайт. Питань до проекту в частині компетенції нашого комітету безпосередньо кінематографія не має, враховані практично всі основні зауваження і можливість внесення змін до них залишається. Щодо блоку про копірайт, то є висновок Комітету з питань інформатизації та зв’язку, керівник комітету Данченко, від 17.11.2015 року, де вони розглянули цей блок про копірайт і вважають себе профільним комітетом. Пан Данченко виступав з цього приводу на Погоджувальній раді, з авторського права, хоча всі комітети за це борються. От Комітет з питань науки і освіти, який вважає себе профільним, Комітет з питань інформатизації та зв’язку і очевидно ми вважаємо, що  маємо бути до цього дотичні, тому що це стосується відання нашого комітету. Він висловив ряд зауважень, цей комітет, але рекомендували все одно прийняти цей закон, який ми будемо розглядати, в першому читанні.   

Фактично ми розглядаємо дороблений спільний закон, але цей блок перенесений був фактично з певними змінами з законопроекту Кондратюк, Гринів, Червакова, Подоляк, Абдуллін. Чого стосуються ці зміни? Ви знаєте, що були зауваження від Мінекономіки, яке розробляє свою ідеологію захисту авторських прав, і з Юлією Ковалів, заступником міністра, ми сьогодні розмовляли і основне її питання було про створення спеціального органу, який слідкує за копірайтом в Інтернеті. Але ми дійшли з розробниками закону згоди про те, що в цьому проекті закону  цей орган вилучаємо.   Тому цей конфлікт ми забрали.

Також "Кінокраїна" надала лист Пабла Роденаса, постійного радника спеціального проекту ЄС в Україні "Тwinning" "Удосконалення правової охорони та захисту прав інтелектуальної власності в Україні". В цьому листі схвально висловлюється щодо блоку копірайт, але при цьому висловлено ряд зауважень до термінології, тобто експерти хочуть ще жорсткішої регуляції, аніж це пропонується в цьому об’єднаному законопроекті.

Втім є зауваження до цього законопроекту. Які ж це зауваження? Деякі експерти кажуть, що є суперечлива термінологія, відсутність чіткості процедур видалення або блокування незаконного контенту, дисбаланс в правах заявника правовласника та власника сайту, оскільки для подання заяв про порушення не потрібно підтверджувати наявність прав, а для подання відповіді на неї потрібно подавати документи, що підтверджують правомірність. Відсутність відповідальності за неправомірні звернення з заявам про блокування контенту, тобто деякі люди можуть зловживати цим законом. Відсутність  визначення сфери  дії закону чи поширюється він на сайти поза межами України; відповідальність не лише за незаконне розміщення контенту на сайті, але і за розміщення лінків на такий контент, тобто людина, яка в себе у Фейсбуці розміщує контент, не дуже чітко в законі про це сказано, може відповідати, що очевидно, з нашої точки зору, не є до кінця правомірним, бо відповідальність має нести той, хто першим розмістив цей контент в мережі.

Необхідність всім власникам персональних сторінок в соціальних мережах зазначати своє повне ім’я, домашню адресу для направлення позову. Тут теж є питання, бо ви розумієте, що в наших соціальних мережах є багато людей, які працюють під так званими ніками або під якимось іншими назвами, і тут існує проблема.

Комітет з питань інформаційної політики та зв’язку у своєму висновку від 17 листопада висловився про створення робочої групи для доопрацювання проекту і її очевидно треба створити в якомога коротші терміни і розробити сучасний європейський закон, який би надавав активний захист правовласникам і при цьому не порушував інформаційних прав суспільства. Але нам здається, що всі ці правки можуть бути враховані при підготовці до другого читання, оскільки ми формуємо зараз бюджет, і для нас надзвичайно важливо підтримати вітчизняну кінематографію. Ми зараз маємо повний консенсус між розробниками цих законопроектів і між різними громадськими організаціями, які над ним працювали.

Існують справді заперечення від представників Інтернет-спільноти та від деяких комітетів про доробку тієї частини, яка стосується авторського прав, і так само певні побажання від Міністерства економіки, але я вважаю, що ми можемо це зробити при підготовці до другого читання. Тому я пропонував би підтримати цей спільний доопрацьований законопроект  №3081-д, який буде поданий від комітету в першому читанні.

Колеги, хто бажає висловитись?

 

МАТІОС М.В. Я би хотіла послухати когось з представників кіноіндустрії стосовно спільного доопрацьованого законопроекту.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Представник Держкіно бачив цей доопрацьований законопроект?

 

З ЗАЛУ. В цілому ми брали участь в цьому доопрацюванні. Я думаю, що те, що Микола Леонідович запропонував підтримати в першому читанні Закон,  нами дуже позитивно сприймається.

 

МАТІОС М.В. Тобто у вас радикальних зауважень до об’єднаного законопроекту немає. Тобто ви як представник кіноіндустрії чи  людина, яка відповідає за це, ви підтримуєте думку членів комітету про те, що ми виносимо цей загальний законопроект в сесійну залу, а тоді доопрацьовуємо.

 

З ЗАЛУ. Абсолютно вірно.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Будь ласка, від Індустріального Комітету.

 

СЬОМКІН С. Ми теж брали участь в доопрацюванні. Хотів би звернути увагу саме на цей законопроект щодо захисту авторських прав в Інтернеті. Ми теж його доопрацювали фактично з колегами і підтримуємо думку комітету про те, що треба розглянути в першому читанні. Потім в ході розгляду доопрацювати до другого читання вже досконало, хоча досконалості меж немає, але я думаю, що підготуємо нормальний законопроект.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ви теж хотіли висловитись? Будь ласка.

 

З ЗАЛУ. Ми теж підтримували законопроект "Кінокраїни", але ми не бачили остаточну версію, і враховуючи, що є дуже негативний відгук від ГНЕУ,  то може все-таки ще пару тижнів доопрацювати і побачити остаточну версію, а потім подавати в зал.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дякую. Олександр Богуцький, будь ласка.

 

БОГУЦЬКИЙ О.А. Я хотів би подякувати всім колегам, які прийшли, також я хотів подякувати всім авторам законопроекту, який тепер буде об’єднаний разом з нашим законопроектом, і таким чином ми можемо продемонструвати країні тотальну відсутність позитивних новин, дати хороший сигнал про те, що якийсь шанс кіно отримає. Мені здається, що відкладати ще на два тижні не потрібно.

Тому я хотів би подякувати авторам законопроекту за таку добру волю до об’єднання законопроектів і просити комітет рекомендувати Верховній Раді прийняти його в першому читанні. Більше того, ми будемо просити народних депутатів можливо і за скороченою процедурою працювати над правками з тим, щоб фінансування кіно в наступному бюджетному році стало реальністю, а не просто доброю волею, про яку декларують  наші вчинки.

До речі, хочу, користуючись нагодою, сказати, що Голова Верховної Ради щойно відвідав знімальний майданчик фільму "Поліна", який знімається французькими кінематографістами в Україні. Може справді воно якось почне рухатись. Я просив би народних депутатів підтримати в першому читанні.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дякую, пане Олександре.

 

ТАРУТА С.О. Є пропозиція підтримати.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Будь ласка.

 

З ЗАЛУ. Я, на жаль, не читав цієї останньої версії, але хотів сказати інше, що найкраща новина – це те, що в цьому секторі в нас є спільна співпраця, тому що кіноспільнота і державні діячі виявили порозуміння, що це треба робити, а не один одного кусати та гризти. Тому я за те, щоб найшвидше пройшло перше читання, а вже далі будемо рихтувати. Дякую.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Так, будь ласка.

 

САЛАТА О. Реанімаційний Пакет Реформ розглянув законопроект і підтримує законопроект "Кінокраїни". Якщо "Кінокраїна" підтримає загальний законопроект, то ми його теж підтримаємо.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Будь ласка.

 

МАКСИМЧУК А. Максимчук Анатолій, представник "Кінокраїни". Шановні члени комітету, шановні присутні, дійсно ми доопрацьовували спільно цей проект і вважаємо, що зараз є унікальна можливість прийняти його і дати поштовх кіноіндустрії. Тому просимо дуже підтримати законопроект і направити його до сесійної зали. Якщо є така можливість, то розглянути за скороченою процедурою.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Колеги, я ставлю на голосування прийняття в першому читанні закону № 3081-д, тобто доопрацьований. Прошу голосувати. Дякую, одноголосно.

МАТІОС М.В. У мене є пропозиція. Я пропоную, щоб після того, коли ми в залі проголосуємо цей законопроект, то між першим і другим читанням зробити схоже засідання з експертами кіноіндустрії і зробити майже ідеальний цей закон.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Якщо зал прийме його в першому читанні, то ми будемо просити зал підтримати ініціативу розглянути за скороченою процедурою. Але я просив би всіх авторів і розробників законопроекту і очевидно сам до цього долучусь, спільно з Міністерством економіки порадитись, бо єдиний блок, який викликав різні точки зору, то це блок, який стосувався копірайту. Треба, щоб ми цей блок доопрацювали, щоб потім не було проблем по цьому питанню. 

Ви щось хотіли сказати? Будь ласка.

 

ПОТОЧЕЙ Б. Богдан Поточей, радник міністра економічного розвитку.  З приводу боку питань по захисту права власності вироблені необхідні механізми. Як вам всім відомо, шановні народні депутати, у Верховній Раді зареєстрований урядовий законопроект №3353 30 вересня щодо захисту авторського права і суміжних прав у мережі Інтернет. Нам би дуже хотілось, щоб деякі елементи цього урядового законопроекту були враховані після першого читання, оскільки нам необхідно виробити ефективні механізми саме  протидії порушенню прав.

В доопрацьованому законопроекті ми, на жаль, не бачили версії, але там були недоліки, які, на нашу думку, справді будуть неефективно вирішуватись. Тому, якщо буде можливість, то врахувати ці позиції, які висловлені в законопроекті № 3353, щоб виробити єдиний механізм.

 

МАТІОС М.В. А чи не краще буде розробити нормальний окремий законопроект по захисту авторських прав, тому що це стосується не тільки кіно. Ось перед вами сидить жертва піратства. Всі мої книжки без  дозволу є в Інтернеті. Я через СБУ зверталась і ніхто не може припинити цього піратства. Той, хто має стосунок до творчості, завжди буде  жертвою.

То чи не краще буде з цього вилучити питання про копірайт і паралельно розробити окремий законопроект, який би стосувався всіх сфер творчості?

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Пані Марія, вони вам скажуть, що краще.

 

ПОТОЧЕЙ Б. Ми просто хочемо, щоб були ефективні рішення.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Будь ласка, Олександр Богуцький.

 

БОГУЦЬКИЙ О.А. Я насамперед хочу сказати, що український уряд 25 років практично, з моменту виникнення Інтернету, збирається захищати авторів. Але повірте мені, якщо ви приймете цей законопроект, то розпочнеться порядок. Ви завжди будете впевнені в тому, що після того, як  якийсь сайт опублікує абсолютно незаконно ваш твір, ви напишете йому листа з проханням прибрати, тому що не давали прав і за нашою пропозицією сайт повинен буде це прибрати. Потім він може звернутись до суду і сказати, що, пані Марія, ми з вами підписали договір, по якому вам заплатили "грубі" гроші, а ви, мабуть, забули, що нам таке право надали.

Ось таким чином, мені здається, це буде історична подія, тому що цей момент з обкраданням тих невеликих грошей, які автори могли би отримати, припиниться. Ми вітаємо ініціативу міністерства. У нас дуже часто такі ініціативи народжуються з такою ідею, що давайте ми розробляємо, тому давайте не приймати, а потім ми приймемо кращий варіант.

 

МАТІОС М.В. Ми робимо перший крок до історичного кроку.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Я вам скажу, пані Марія, що ми живемо по суті в мультімедійному світі. Тому коли ми говоримо про захист прав, наприклад, на кіно чи телетвір, то це захист прав  на сценарій та  на все інше і автоматично цей захист прав розповсюджуєься на всю сферу авторського права.

Я думаю, що ми маємо скористатись такою історичною єдністю, яка в нас є, і тим, що суспільство і західні співтовариства, які нас підтримують, дуже боляче зараз це сприймають, то якщо ми це сприймемо, то це вирішить, як це не дивно, і питання книжкової галузі багато в чому.

 

ЛЕСЮК Я.В. У мене питання до пана Богуцького. Я тут абсолютно згоден з пані Марією, насправді має бути окремий закон по копірайту, по захисту прав, а не стосуватись цього закону. Це є логіка розвитку. Я до вас як до виробника кажу. Але ви вважаєте, що це не потрібно було робити. Я проголосую за те, що ви кажете.

Я ще хочу сказати, що закон про копірайт повинен бути окремим законом. Якщо ви розумієте, що все це робиться безглуздим, що ми робимо по цьому закону, тоді так і скажіть. Тоді ми зробимо цей перший крок, який не відповідає логіці в силу того, що інакше не можна зробити, хоча закон має бути один і ви це теж розумієте. 

 

БОГУЦЬКИЙ О.А. Пане Ярославе, досконалості, як сказали колеги,  немає меж. Ми вважаємо, що краще зробити, ви знаєте, у британців є така приказка "не треба ремонтувати те, що працює" і є ще така приказка "лучшее – враг хорошего".

 

ЛЕСЮК Я.В. Та ні, в мене було конкретне питання. Якщо ми викидаємо це, тоді ви вважаєте… (шум у залі), якщо ви показали, що це буде неправильно і ви не згодні, тобто це є теж родзинкою цього Закону про кінематограф.

БОГУЦЬКИЙ О.А. Та більше того, митці українські не зможуть заробляти ті невеликі гроші, які вони заробляють, без цієї маленької частини. І це не тільки кінематограф. Це співаки, це композитори, це поети, це письменники. Тому я вважаю, що це абсолютно якісна частина.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Колеги, та ми вже проголосували. Давайте  будемо рухатись далі.

 

БОГУЦЬКИЙ О.А. Тоді я хотів би від імені індустрії подякувати вам. Ми розраховуємо на вашу підтримку в другому читанні, ми відкриті для широкої співпраці. Тут присутні всі медіагрупи, тут присутні представники найбільших виробників кінопродукції в Україні. Я вважаю, що цей законопроект дуже якісний.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дякую, пане Олександре. Якщо представники кіноіндустрії захочуть, оскільки далі ми  будемо говорити про театр, творчі колективи, книжки, можуть залишитись.

Шановні колеги, наступне питання – проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо запровадження контрактної форми роботи в галузі культури та конкурсної процедури призначення керівника державного чи комунального закладу культури ( №2669-д, друге читання). Я би просив декілька слів сказати одному з авторів цього законопроекту, пані Ірині Подоляк, а потім ми підемо, як вимагає наша процедура, по конкретним правкам, які були подані до закону до другого читання. Прошу, пані Ірина.

 

ПОДОЛЯК І.І. Між першим і другим читанням народні депутати активізувались, що є дуже добре, що сприймається позитивно, і ми можемо піти по всіх поправках. Микола Леонідович, ми змушені іти по всіх поправках?

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Так.

 

ПОДОЛЯК І.І. Тому для того, щоб не затягувати цей процес і не робити його безкінечним і дискутивним, я пропоную, щоб ми просто пішли по поправках.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Добре. Хочу лише додати, що до нас надійшли поправки від народного депутата Ленського, від народного депутата Драюк і від народного депутата Шаповалова, але ці поправки надійшли поза терміном, коли комітет може розглядати поправки. Тому оскільки це порушення статті 116 Регламенту, інформую вас, що ми не можемо їх розглядати при всій повазі до авторів поправок.

Отже, поправка 1. Це насправді поправки 1, 2, 3 і 4, подивіться на них. Колеги, це поправка Томенка. Але я хочу вам сказати, що Томенко пропонує, що особа може обіймати посаду керівника державного чи комунального закладу культури не більше двох строків підряд виключити. Хто за те, щоб прийняти поправку Томенка,  прошу голосувати.

 

МАТІОС М.В. Колеги, подивіться, це перша сторінка, стаття 6.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ми дивимось поправку 1. Томенко пропонує абзац другий частини першої  статті 21 проекту закону виключити. Нагадаю, щоб було зрозуміло: особа може займати посаду не один термін і не два, а скільки вирішить конкурсна комісія, але кожні п’ять років проводиться конкурс. Хто за те, щоб це вилучити, прошу голосувати. Одноголосно.

Поправка 2. Подальше продовження контракту здійснюється терміном до чотирьох років.

 

ПОДОЛЯК І.І. Пропоную відхилити.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Хто за те, щоб відхилити цю поправку, прошу голосувати. Дякую.

Наступна поправка народного депутата Рибака. Абзац перший частини другої статті закону після слів "комунального закладу культури" доповнити словами "в населених пунктах чисельністю більше ста тисяч мешканців". Хто за те, щоб відхилити цю поправку, прошу голосувати. Одноголосно.

Наступна поправка народного депутата Ленського – керівник державного чи комунального закладу культури може залучати артистичний і художній персонал, який  перевищує кількість штатних одиниць,  на підставі цивільно-правового  договору в порядку, визначеному законами України. 

 

ПОДОЛЯК І.І. Пропонується вилучити. Цивільно-правовий договір – це якщо, скажімо, в установі чи в театрі, крім штатного розпису працівників театру, керівник театру хоче залучити ще когось. Він має право це зробити. Я пропоную цю поправку Ленського відхилити.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Почекайте, він те саме і каже.

 

ПОДОЛЯК І.І. Ні, поправку прошу відхилити. Він пропонує вилучити.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Хто за те, щоб відхилити цю поправку, прошу голосувати. Дякую.

Наступна 5 поправка  Князевича. 

 

ПОДОЛЯК І.І. Пропоную відхилити, бо вона міняє повністю суть цього закону. Ця поправка, яку він пропонує, далі зустрічається.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Це так. І в цій поправці насправді, оскільки ми вже прийняли попередню поправку Томенка, ідеться про те саме, а ми вже прийняли поправку Томенка, тому я пропоную відхилити. Хто за це, прошу голосувати.  Дякую, рішення прийнято.

Наступна 6 поправка Подоляк.

 

ПОДОЛЯК І.І. В основному тілі закону було зазначено, що кандидат може дистанційно брати участь в конкурсі. Ми пропонуємо це вилучити. Залишити тільки, що член конкурсної комісії може дистанційно брати участь. Але кандидат, який кандидує на посаду керівника органу, мусить прибути. Тому я прошу підтримати.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Колеги, хто за те, щоб це врахувати, прошу голосувати. Дякую.

Наступна 7 поправка Ленського.

 

ПОДОЛЯК І.І. Ми передбачили в тілі законопроекту. І це не викликало жодних дискусій, щоб програма розвитку, яка презентується на засіданні конкурсної комісії, була частиною контракту з керівником для того, щоб уповноважений орган, той, хто підписує контракт з керівником, і трудовий колектив та громадськість мали можливість відслідковувати чи ця програма  виконується. Тому пропонуємо цю поправку пана Ленського відхилити.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Хто за цю пропозицію, прошу голосувати. Дякую.

Наступна 8 поправка. Це моя поправка і я з вашого дозволу її озвучу. Пропозиція полягає в тому, щоб керівництво закладом культури було ефективним, по суті поєднати посади генерального директора і художнього керівника. Тобто ця особа має бути особою, яка  може  керувати і творчим процесом.

 

ПОДОЛЯК І.І. Тобто директор-художній керівник.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Так, через риску директор-художній керівник. І це означає те, що очевидно може бути виконавчий директор, але його може вибрати директор-художній керівник.

 

ЛЕСЮК Я.В. Просто у всіх випадках художній керівник-директор.

 

ПОДОЛЯК І.І. Шановні колеги, Микола Леонідович дуже чітко артикулював, що це стосується театрів. Звичайно, що в музеях, бібліотеках не може бути художнього керівника. Ми говоримо про театр і пропонуємо директор-художній керівник.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Була пропозиція, щоб було одне, але щоб писалось художній керівник-директор.

 

ТАРУТА С.О. Вот если говорить о функции управления любым учреждением, там бизнес, бухгалтерия, ничего не имеет общего с художественным руководителем. На Западе есть везде директор, вот знают дирижера, но никогда не знают его как директора. Зачем мы нагружаем художественных руководителей, тех, кто прославляет нашу страну, еще дополнительной нагрузкой и нести юридическую ответственность за те глупости, подписывать документы, где его могут реально засудить, открыть уголовное дело? Мы на сегодняшний день будем иметь проблему. 

 

МАТІОС М.В. Сергій Олександрович, театр – це бізнес, але все-таки це творчість.

 

ТАНЮК Л.С. Завжди в історії театру Станіславський був художній керівник, Курбас був художній керівник, при ньому був директор-розпорядник, те, що ми сьогодні вважаємо менеджментом і так далі.

Треба написати художній керівник-директор.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ми підтримуємо, ми просто проти певного двовладдя. У нас якраз пріоритет, що на чолі має бути творча особа. Хто за те, щоб викласти цю поправку таким чином: художній керівник-директор або генеральний директор театру. Колеги, прошу голосувати. Хто проти? Хто утримався? -1. Рішення прийнято.

Ідемо далі. 9 поправка. Одна і та ж сама особа може обіймати цю посаду не більше двох строків.

 

ПОДОЛЯК І.І. Ми прийняли вже поправку Томенка.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Хто за те, щоб відхилити, прошу голосувати. Дякую.

10 поправка те ж саме. Прошу відхилити. Хто за це, прошу голосувати. Дякую.

 

НОВИНСЬКИЙ В.В. Зачем подавать поправки, чтобы потом их отклонять?

 

ПОДОЛЯК І.І. Микола Леонідович, секундочку, ця 9 поправка стосується Закону про театри і театральну справу.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Так, ми ці поправки маємо прийняти, бо якщо ми приймали ту, то ми маємо прийняти ці, бо вони вносять зміни до інших законів. Хто за 9 поправку, прошу підтримати. Рішення прийнято.

10 поправка, прошу підтримати. Рішення прийнято.

 

ПОДОЛЯК І.І. Я прошу мою 11 поправку відхилити.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Хто за те, щоб відхилити 11 поправку, прошу голосувати. Рішення прийнято.

12 поправка.

 

ПОДОЛЯК І.І. Я прошу цю поправку відхилити. Ця поправка говорить про те, що директор, керівник театру формує художню раду. Якщо ми в перспективі ідемо до лібералізації установ, театральних в тому числі, це має бути їхнє право. Ми не повинні визначати законом, які внутрішні органи вони повинні формувати. Тим більше, що художня рада – це є пережиток Радянського Союзу. Тому прошу проголосувати за відхилення цієї поправки.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Хто за те, щоб відхилити цю поправку, прошу голосувати. Дякую. Рішення прийнято.

Наступна моя поправка. Оскільки ми прийняли художній керівник-директор, то прошу її підтримати, тобто виключити те, хто кого призначає. Хто за, прошу голосувати. Дякую. Рішення прийнято.

Наступна 14 поправка.

 

ПОДОЛЯК І.І. Ми тільки додаємо ще слово "генеральний директор". Це технічна поправка, прошу підтримати.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Це технічна поправка, я прошу підтримати. Рішення прийнято.

 

ЛЕСЮК Я.В. Я перепрошую. Якщо ми написали, що є художній керівник-директор, то навіщо нам додавати якихось генеральних директорів?

 

ПОДОЛЯК І.І. Тому що в національних закладах існує посада генерального директора.

 

ЛЕСЮК Я.В. Давайте напишемо прямо: художній керівник-генеральний директор.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Послухайте, у нас є різні театри, тому у нас пишеться: художній керівник-директор в дужках генеральний директор. Тобто там, де є, там генеральний директор, там, де просто директор, то просто директор.

 

ЛЕСЮК Я.В. Тобто всі національні будуть обов’язково називатись художній керівник-генеральний директор.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Так.

 

ЛЕСЮК Я.В. Я зрозумів.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Колеги, 15 поправка.

 

ПОДОЛЯК І.І. Прошу відхилити 15 поправку, тому що ми це питання розглянули.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Так, ми це питання розглянули. Хто за те, щоб відхилити 15 поправку, прошу голосувати. Дякую. Рішення прийнято.

Наступна 16 поправка Князевича. Це поправка до Закону про бібліотеки і бібліотечну діяльність. Тут сказано, що особа може обіймати посаду керівника бібліотеки не більше двох строків підряд – виключити. Оскільки є поправка Томенка, це теж треба прийняти.

Хто за те, щоб це виключити, прошу голосувати. Дякую. Рішення прийнято.

17 поправка Князевича. Те ж саме, що стосується музеїв. Хто за те, щоб її підтримати, прошу проголосувати. Дякую. Рішення прийнято.

18 поправка про охорону культурної спадщини. Я прошу голосувати. Дякую. Рішення прийнято.

19 поправка Подоляк.

 

ПОДОЛЯК І.І. Це технічна поправка. Ми включили ще п’ятий пункт додатковий Перехідних положень, де зазначено, що підстав, передбачених іншими законами.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ми підтримуємо цю поправку. Хто за те, щоб її підтримати, прошу голосувати. Рішення прийнято.

Наступна поправка Князевича. У частині другій розділу другого Прикінцевих положень слова "трьох років" замінити "п’ять років".

 

ПОДОЛЯК І.І. Пропоную відмінити цю поправку, вона стосується художньо-артистичного складу. Для того, щоб піти назустріч нашим прогресивним керівникам театрів і дати їм можливість оновлювати свій художньо-артистичний склад, залишити три роки.

 

ЛЕСЮК Я.В. А що скажуть театрали з цього приводу? Як це виглядає, коли художній керівник – п’ять років?

 

ПОДОЛЯК І.І. Нормально виглядає.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Художній керівник пише стратегію, а артист балету танцює.

Будь ласка, пан Вовкун.

 

ВОВКУН В.В. Цей графік має бути "плаваючим", тому що прийняли артиста на одну роль на одну виставу від 1 до 3 або до 5 років.

 

ПОДОЛЯК І.І. Тут, власне, зазначено в основному тілі закону: від 1 до 3 років.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Там так і є. Хто за те, щоб відхилити цю поправку, прошу голосувати. Рішення прийнято.

 

ЛЕСЮК Я.В. А чому не дати від 1 до 3 років?

 

ПОДОЛЯК І.І. Та ми вже проголосували. Але там є від 1 до 3 років.

 

ЛЕСЮК Я.В. А може когось взяти на 5 років?

 

МАТІОС М.В. Він може продовжити до 5 років.

 

ВОВКУН В.В. Це дисциплінує актора.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Колеги, послухайте наступну поправку. Мова іде про те, що набрання чинності цим законом є підставою для припинення трудового договору з керівниками державних та комунальних закладів культури, а також працівниками художнього та артистичного персоналу державних та комунальних закладів культури. Ця норма не стосується припинення трудових відносин в комунальних закладах культури в територіальних громадах населенням до 3 тисяч жителів.

 

(Іде загальна дискусія)

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Послухайте, я не наполягаю на цій поправці. Але вона говорила  про те на прохання багатьох директорів, що є трудові угоди або трудові відносини, які не можна перервати і дуже складно перервати. Мова іде про те, якщо входить цей закон в дію, тоді їх можна перервати, бо закон вводиться в дію. Це дає певну свободу керівникам цих закладів щодо персоналу. Разом з тим є інша точка зору, що це порушує права цих людей. Тому питання до вас.

 

МОЙСЕЄВ С. А. Тут дійсно складне питання. Воно має і етичну складову і з правом пов’язано. Видається, що для того, щоб реформа вступила в дію, то, безумовно, треба було зробити так, а саме, припинити дію. Але мені здається, що треба дати буферний час, скажімо, рік і після того вже перейти до закінчення контракту і перезаключення нових контрактів.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Це можна сформулювати в Перехідних положеннях з відтермінуванням дії.

 

МАТІОС М.В. У мене є запитання до вас. Пане Станіславе, у вас актори по безстроковій угоді?

 

МОЙСЕЄВ С.А. Частина.

 

МАТІОС М.В. Яка частина в процентному відношенні акторського складу у вас перебуває на строковому договорі і безстроковому? Ви можете приблизно сказати?

 

МОЙСЕЄВ С.А. Так, я можу сказати. Приблизно третина перебуває на строкових угодах.

 

МАТІОС М.В. Це означає, якщо ми ухвалюємо цей законопроект, під час вступу в дію цього законопроекту, ви дві третини цього складу повинні звільнити.

 

МОЙСЕЄВ С.А. Так.

МАТІОС М.В. Це ж соціальний вибух.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Колеги, я пропоную цю поправку відхилити, щоб ми не дебатували далі.

 

ПОДОЛЯК І.І. Я можу ще раз пояснити. Тут в законі є пункт другий, де написано, що з працівниками художнього та артистичного персоналу, які перебувають у трудових відносинах з державними чи комунальними закладами культури, протягом року, з дня набрання чинності цим законом, укладається контракт строком від одного до трьох років без проведення конкурсу.

Ті, які працюють у вас, ви без проведення конкурсу, але укладаєте з ними строковий контракт і вам дається "виделка": поганий він, укладаєте з ним на рік, добрий він, то укладаєте на три роки.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Це зрозуміло, просто вони при цьому не припиняють трудових відносин. От в чому справа. 

 

ПОДОЛЯК І.І. Це саме для того, щоб соціального вибуху не було.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Тут суперечність, тому що він каже: в мене контракт. Закон не каже, що розривати контракт, закон дає право директору укласти ще один. Він може його вкладати на 3 роки, якщо продовжити, або ні. А якщо ні, то старий безстроковий продовжує діяти.

 

ПОДОЛЯК І.І. Третій пункт – органи управління протягом півроку з дня набрання чинності цим  законом зобов’язані розірвати безстрокові трудові договори з керівниками і провести конкурс.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Тому пропонувалось прийняти цю поправку, щоб цього баласту можна було позбавитись.

 

ПОДОЛЯК І.І. Якого баласту?

 

З ЗАЛУ. Людей, які не працюють.

 

ПОДОЛЯК І.І. Вона не є антисоціальною?

 

З ЗАЛУ. Чинна редакція, яка прийнята в першому читанні в пункті 3 перехідних положень, вона говорить про те, що орган управління зобов’язаний припинити безстрокові трудові контракти, але підстави припинення безстрокових трудових відносин чітко регульовані кодексом законів про працю. 

 

ПОДОЛЯК І.І. І тому ми давали  пункт – підстав, передбачених іншими законами.

 

З ЗАЛУ. Так і є. Але  цей закон, тут немає прописано конкретно, що цей закон вносить підставу припинення. Тому ми подавали пункт другий Перехідних положень в редакції, що набрання чинності цим законом є підставою, щоб це було чітко юридично написано.

 

ПОДОЛЯК І.І. А для чого ми тоді вносили поправку – підстав, передбачених іншими законами, маючи на увазі цей закон?

 

(Іде загальна дискусія)

 

ПОДОЛЯК І.І. Давайте допишемо слово "безстрокові" і приймаємо.

 

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Колеги, хто за останню пропозицію, запропоновану Іриною Подоляк, додати безстрокових, прошу голосувати. За - 5.  Рішення прийнято.

 

ПОДОЛЯК І.І. Оскільки ми в подальшому міняємо кількість населення там, де конкурс не проводиться, з 3 тисяч до 5 тисяч, тому в цій же поправці в кінці прошу редакційно поправити, що не 3 тисяч, а 5.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. 22 поправка.

 

З ЗАЛУ. 22 поправка – це, власне, об’єднані між собою пункт другий та третій цих Перехідних положень, які прийняті в першій редакції.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Я пропоную її виключити. Хто за? Рішення прийнято.

23 поправка.

 

ПОДОЛЯК І.І. Оскільки ми проголосували художній керівник-директор, прошу її вилучити.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Хто за те, щоб вилучити, прошу голосувати. Рішення прийнято.

24 поправка пані Подоляк.

 

ПОДОЛЯК І.І. Це, власне, та поправка, де я кажу, що конкурсна процедура не застосовується в територіальних громадах з населенням до 5 тисяч.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Хто за те, щоб підтримати цю поправку, прошу голосувати. Рішення прийнято.

Тепер ставлю на голосування рішення комітету запропонувати підтримати Верховній Раді законопроект у другому читанні з поправками, прийнятими комітетом.

 

ЛЕСЮК Я.В. В мене є питання. Скажіть, будь ласка, пані Ірино,  в тілі формально ми можемо це змінити? Чи ми будемо чіпати ті пункти, де є поправки?

 

ПОДОЛЯК І.І. А щоб ви хотіли змінити?

 

ЛЕСЮК Я.В. Я хотів би сказати таке, коли ми проводимо конкурс, то, напевно, не досить правильно писати, що надається комусь перевага, можливо треба було інакше сказати, що він має мати таку-то освіту. Розумієте, коли зібралась конкурсна комісія, то там не може бути, що надається. Це надається комусь підстава.

Друге, що мені не подобається. Там багато МВА і так далі. Яке це може мати відношення до театру? Може ці пункти не треба так писати.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Пане Ярославе, я багато в чому вас підтримую і не встиг може подати якісь поправки, які ви пропонували. Але є певна структура і термін поправок вже минув.

Будь ласка.

 

ВОВКУН В.В. Пане Миколе, якщо ми зараз поставили художній керівник-директор, власне, на цьому і наполягав Круглий стіл, який відбувся за участі директорів, то тепер в пункті, де ідеться про освіту, бо там іде таке речення, що достатньо трьох років стажу в закладах культури. Не можна в культурі за три роки опанувати, наприклад, театром. Тоді може профільна освіта?

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ще хотів сказати заступник міністра.

 

КАРАНДЄЄВ Р.В. Я єдине, що хотів сказати, що ці вимоги є універсальними і виписані в новій редакції Закону про культуру і вони розповсюджуються не тільки на Закон про театральну справу.

 

ЛЕСЮК Я.В. Шановні, чому ви боїтесь 5-10 хвилин розібратись. Давайте не будемо робити з цього проблеми. Людина закінчила театральний інститут, режисерський факультет, поставила виставу, яка отримала десь там премію, то чому ця людина не має права брати участь в конкурсі?

Друге. Чому ми пишемо про якісь дипломи менеджмента і так далі і взагалі так не можна писати. Є якась структура, якась семантика. Ми не можемо писати, що це надає додаткові переваги.

 

МАТІОС М.В. Я вам хочу пояснити. Я так розумію, що ця норма про вимоги розраховувалась на те, що директор – це окрема фігура, а художній керівник…

 

ЛЕСЮК Я.В. Зараз цього немає, тому логічно буде це забрати. Це просто смішно, розумієте.

Мало того, в якомусь місті наш міністр культури скаже, що в цього є диплом, а в цього немає диплома. Насправді іде засідання конкурсної комісії, там немає нічого.

 

ПОДОЛЯК І.І. Це не обов’язково.

 

ЛЕСЮК Я.В. Пані Ірино, це  є логіка.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Колеги, послухайте, будь ласка. Знаєте, що мені прикро. В нас була процедура, у нас був час для подання поправок – 10 днів. Кожен, хто хотів, міг ці поправки подати. От ми відхилили поправки народних депутатів, їх багато. Так, вони не члени нашого комітету, але вони мають право подати. Вони за терміни вийшли по регламенту і ми їх відхилили.

Потім хочу звернути вашу увагу, що в даному випадку ці норми є рекомендаційними. Це називається допоміжні критерії.

 

ПОДОЛЯК І.І. Це для конкурсної комісії допоміжні критерії.

 

ЛЕСЮК Я.В. Конкурсна комісія не може мати допоміжних критеріїв.

 

ПОДОЛЯК І.І. Може мати.

 

ЛЕСЮК Я.В. Я звертаюсь до вас, пані Ірино, просто викинути речі, які  не логічні і смішні в даному випадку.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Знаєте, пане Ярослав, є такий приклад, що Верховна Рада може все і тому депутати, часом, голосують за все підряд, навіть коли це суперечить закону. Я не голосую і сьогодні я за деякі речі не голосував.Ми можемо це зробити, але по закону не можемо.

Я хочу вас заспокоїти. Це додаткові допоміжні критерії для комісії. Розумієте, коли прийдуть дві людини, одна з яких без освіти, а друга – з освітою і обидва однаково талановиті, то комісія може взяти до уваги, а може не брати. 

 

ЛЕСЮК Я.В. Не ваша справа тут це писати. Якщо зібралась конкурсна комісія, вона проголосувала і на тому кінець. Ви можете написати в негативі лише, що без такої-то освіти не маєте права.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Я не хочу з вами сперечатись. Колеги, давайте голосувати. Хто за те, щоб рекомендувати Верховній Раді цей закон у другому читанні і в цілому з поправками, запропонованими комітетом, прошу голосувати. Дякую, одноголосно.

 

НИЩУК Є.М. У мене є невелике запитання. Я хотів би авторів законопроекту запитати, бо ми так бігом пробігли, в якій частині є зосереджений момент соціального захисту.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. У нас сказано в Перехідних положеннях, що на підставі цього закону вносяться певні зміни і в Трудовий кодекс та в інші закони про працю. В законах про працю вказані всі критерії соціального захисту, який ніхто не має права скасовувати.

 

НИЩУК Є.М. Нам просто театральним профспілкам треба відповідати.

 

ПОДОЛЯК І.І. Я думаю, що профспілки теж мають разом з вами пояснювати. Цей закон не регулює ці правовідносини і не впливає ні на пенсію, ні на посадові оклади, ні на штатний розпис.

 

МАТІОС М.В. Дивіться, людина працює, її з якихось мотивів звільняють, то вона далі користується в житті тими соціальними гарантіями, які їй закон гарантує.

 

НИЩУК Є.М. Тепер ще одне питання в частині того, чи в довільному порядку створюється конкурсна комісія? 

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Там прописано.

 

НИЩУК Є.М. Добре.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Шановні колеги, я вам дякую за участь. В принципі там прописано. Ми постійно діючий і працюючий орган, якщо ми побачимо, що закон з якихось причин не працює, ви бачили, що ми ішли вам назустріч, ми брали участь в круглих столах, ми розуміли пріоритети, щоб художні керівники не залишились за бортом, але разом з тим прагнули до ефективного менеджменту театру. Ми забрали обмеження терміну по праці.

Фактично тут враховано все, що дозволить нам реформувати галузь. Я хочу подякувати всім вам та Ірині Ігорівні, яка була мотором цього законопроекту, за те, що ми його прийняли.

 

МОЙСЕЄВ С.А. Ми хочемо подякувати вам за розуміння.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дякуємо. Ми далі продовжуємо.

Колеги, наступний законопроект, порівняльна таблиця змін до проекту Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення системи державного управління в книговидавничій сфері". 

Я є автором цього закону і хочу зробити короткий вступ. Це так званий закон про Інститут книги. Сюди приїжджав Гжегож Гауден, директор польського Інституту книги, і ми в кінозалі Верховної Ради проводили презентацію. Ось пан Афонін, який є керівником асоціації видавців,  там був, також було багато інших представників. Деякі речі під час палкого обговорення цього закону були сприйняті може не зовсім правильно, але хочу сказати, чого стосується цей закон. Цей закон стосується підтримки українських письменників, грантів для українських письменників,  перекладів українських письменників закордоном, перекладів закордонної якісної літератури в нас, видання української класики, підтримки публічних бібліотек, але без втручання в їхню діяльність, а додаткової підтримки, яка стосується будівництва бібліотек, яка стосується забезпечення бібліотек єдиною системою обліку книг.

І  чому є потреба цього закону, тому що в нас книгою фактично опікується Держтелерадіо. Держтелерадіо раніше опікувалось також державним телебаченням, зараз ця функція ліквідована, тому що вона передана суспільному мовнику. І Держтелерадіо опікувалось теж інформаційною політикою, цю функцію воно теж не виконує, тому що ця функція передана Міністерству інформаційної політики. Таким чином, єдина функція, яку здійснює Держтелерадіо, це функція керування програмою "Українська книга". Цього недостатньо для розвитку і підтримки української літератури, бо це закон про літературу та письменників і більшою мірою ні про що інше, і про те, що публічні бібліотеки могли стати повноцінними клубами в регіонах, центрами громад і центром спілкування громад.

В Перехідних положеннях ми врахували багато пропозицій. Одна з них, що дуже багато людей так чи інакше співпрацюють з проектом "Українська книга", у нас передбачено, що цей закон вступає в силу в цій частині через рік після його прийняття. Тобто, якщо ми його приймемо зараз, то з 2017 року.

Всі інші поправки, як ті, що, наприклад, цей закон не стосується відомчих бібліотек, Академії наук, то він і так цього не стосувався і взагалі виключили ці поняття звідси, цими поправками пропонуємо виключити.

Була дуже гарна презентація Гжегожа Гаудена і польські експерти дали дуже високу оцінку нашому закону, сказали, що слідкують і переживають і якщо все вдасться, то реформи в Міністерстві культури будуть рухатись. Це було привселюдно озвучено і сказано. Я сподіваюсь, що ми швидко пройдемо по поправкам.

Колеги, 1 поправка народного депутата Голубова. Я з ним спілкувався і він сказав, що на жодній зі своїх поправок не наполягає, їх дуже багато, тому я буду просити їх відхиляти. Хто за відхилення поправки, прошу голосувати. Рішення прийнято.

Наступна 2 поправка Ірини Подоляк.

 

КАРАНДЄЄВ Р.В. Можна?

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Будь ласка.

 

КАРАНДЄЄВ Р.В. В процесі роботи над проектом закону після першого читання Міністерство культури провело декілька раундів разом з представником комітету, пані Іриною Подоляк, і ті правки, які вносить вона, вони узгоджені з позицією Міністерства і є фактично нашим спільним рішенням.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Я розумію, але про що тут іде мова.

 

ПОДОЛЯК І.І. Я можу пояснити. Отже, ми пропонуємо виключити  всі положення, які стосуються національної стратегії, тому що порядок розробки і затвердження виконання цієї програми вже є врегульований в Законі України про державні цільові програми. Поняття національно-культурної і державної цільової програми немає законодавчого закріплення. Крім того, ці норми  дублюють вже існуючі норми.

Так до чого я веду? Вилучення цього положення, воно на суть і зміст закону, який стосується підтримки книговидання, не впливає. Я пропоную вилучити це положення.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Колеги, тут є два пункти. Один стосується  вашої 4 поправки, другий – вашої 2 поправки. 2 поправка стосується програми.

У нас жодна стратегія поки що парламентом не затверджувалась.  Наша проблема в тому, що ні уряд, ні парламент стратегії не мають. Ми можемо і далі закривати на це очі, але уряд повинен мати стратегію.

Пані Ірино, дивіться, польський варіант передбачає те, що Міністерство культури має програму дій. У нас, на жаль, програму дій має лише уряд і з моєї точки зору в принципі це є неприпустимо. Тому що не можуть діяти наші міністерства і зокрема Міністерство культури, не повідомляючи громадськість про те, що воно хоче робити. Програма уряду містить в собі загальні речі. Програми міністерств не існує. В європейських країнах і зокрема в Польщі є програма Міністерства культури, яка відома для громадськості.

Тому ми ввели в цьому законі норму, що Міністерство культури має представити громадськості і суспільству програму.

 

ПОДОЛЯК І.І. Як вона представляється, як вона узгоджується з стратегією розвитку держави, з цільовими програмами?

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Повністю, пані Ірино. Дивіться, вона повністю узгоджується з стратегією розвитку держави. Тут є люди, які колись бізнесом займались до своєї депутатської діяльності, то складно працювати без програми і стратегії.

Ідея полягала в тому, щоб Міністерство культури зобов’язати робити програму. Це не суперечить жодній нормі закону.

Будь ласка.

 

САЛАТА О. Реанімаційний Пакет Реформ.  Ми категорично проти того, щоб міністерство, враховуючи те, що воно слабке сьогодні, розробляло стратегію розвитку.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Пані Олено, дивіться, ми спілкувались з Реанімаційним Пакетом Реформ і воно нам дало настійливу рекомендацію – враховувати і представлятись від них тільки тоді, коли є лист, підписаний ними, що це ними обговорено. Всі інші справи їх не стосуються. Я вам просто до відома кажу. Вас як експерта Реанімаційного Пакету Реформ ми слухаємо і цінуємо вашу думку.

Ми ж не підходимо до міністерства. От зараз закінчується термін дії уряду, може бути інший уряд, інше міністерство. Ми не під особи приймаємо закони, ми приймаємо під структури. Якщо слабе, то має бути сильним, немає питань. Але воно буде сильним, коли в нього буде програма. 

 

САЛАТА О. На сьогодні, відповідно до законодавства, стратегію має право розробляти Президент та парламент.

 

АФОНІН О.В. Микола Леонідович, я хочу сказати, якщо прибрати програму, то залишається річна безвільна програма центрального органу влади Інституту книги, тобто фактично це прив’язують до паркану мотузком без будь-якої перспективи. Тобі дали сьогодні миску, ти з’їв і чекаєш наступного дня.  

Будь-який крок, будь-яка діяльність Інституту мусить мати перспективу, визначену мету, принаймні, на строк дії того директора, якого призначають на 5 років. Він приходить, він вимальовує цю перспективу і всі тактичні кроки вкладає сюди. Ви його хочете прив’язати і позбавити волі? Тоді навіщо розумна людина, просто поставите виконавця і хай робить те, що йому скаже міністерство.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Колеги, прошу послухати мою 3 поправку, яка стосується цього.  В пункті 1 розділу 1 законопроекту, яким пропонуються зміни до закону, (тобто якщо раптом ця поправка буде прийнята, то ми частково врахуємо те, що говорила пані Ірина) в абзаці третьому пункту 1, яким пропонується статтю 4 Закону України "Про культуру" доповнити новим абзацом третім слова та символи "довгостроковими національно-культурними державними цільовими програмами, що розробляються" замінити на символи "програмою діяльності центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах культури та мистецтв, з розвитку культури на відповідний рік". Влаштовує це?

Хто за те, щоб прийняти 3 поправку, прошу голосувати. Хто за? -4. Рішення прийнято.

Колеги, нам тоді потрібно відхилити поправку 2 пані Подоляк, оскільки ми прийняли 3 поправку. Хто за це рішення, прошу голосувати. Дякую.

Наступна 4 поправка пані Подоляк.

 

ПОДОЛЯК І.І. Прошу відхилити.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Хто за те, щоб її відхилити, прошу голосувати. Дякую. Рішення прийнято.

Поправка 5.

 

ПОДОЛЯК І.І. Прошу відхилити.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Хто за це рішення, прошу голосувати. Дякую.

6 поправка Голубова. Теж просимо відхилити. Дякую.

7 поправка.

 

ПОДОЛЯК І.І. Прошу врахувати.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Хто за те, щоб її врахувати, прошу голосувати. Дякую.

8 поправка Ленського.

 

КРАЙНЯК Ю.О. Автоматично з 8 до 12 поправки відхиляються.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Хто за те, щоб її відхилити, прошу голосувати. Дякую.

9 поправка. Хто за те, щоб її відхилити, прошу голосувати. Дякую.

10 поправка. Хто за те, щоб її відхилити, прошу голосувати. Дякую.

11 поправка. Хто за те, щоб її відхилити, прошу голосувати. Дякую.

12 поправка. Я пропоную відхилити. Дякую.

13 поправку пропоную відхилити. Дякую.

14 поправка – в пункт 2 розділу 1 законопроекту, яким пропонуються зміни до Закону "Про державну підтримку книговидавничої справи". Я бачу, що тут не надруковані зміни.

Пані Наталія, нам роздали документи, поправка 14, вона не додрукована.

 

З ЗАЛУ. Поправка 16 це, мабуть,  продовження 14 поправки.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. То по суті 14 і 16 поправки це як одна виходить? Добре. Тоді ми до неї дійдемо пізніше.

15 поправка Подоляк. Прошу підтримати цю поправку. Дякую. Рішення прийнято.

Поправка 14 об’єднана з поправкою 16. Це просто технічна помилка. "Український інститут книги виконує делеговані повноваження щодо реалізації державної політики у видавничій сфері з питань видання та розповсюдження вітчизняної книги, бібліотечної справи, культури читання в порядку, передбаченому законами України, статутом та актами органу управління. Метою діяльності Українського інституту книги не є отримання прибутку".

 

ПОДОЛЯК І.І. Я пропоную в цій поправці забрати останнє речення. І прошу розглядати з 17 поправкою.

 

КРАЙНЯК Ю.О. Можна просто 17 поправку прийняти. Але чому ви хочете виключити останнє речення?

 

З ЗАЛУ. Просто  Інститут є державна установа, а згідно Податкового та Бюджетного кодексів метою діяльності державних установ і так не є отримання прибутку.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Колеги, я пропоную в даному випадку підтримати 17 поправку пані Подоляк, а мою 16 поправку відхилити. Хто за те, щоб мою 16 поправку відхилити, прошу голосувати. Дякую. 17 поправку Подоляк прошу підтримати. Дякую.

 

АФОНІН О.В. Я вибачаюсь. Несе відповідальність за виготовлення видавничої продукції, розповсюдження і так далі. Не може державна установа відповідати…

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Де це ви читаєте?

 

АФОНІН О.В. Поправка 17. Абзац 3 пункту 1 частини другої розділу 1 "Український інститут книги відповідає за реалізацію державної політики в сфері книговидання, створення видавничої продукції". В сфері книговидання, то хай залишається, але не може Інститут відповідати за виготовлення чи розповсюдження.

 

ПОДОЛЯК І.І. Я прошу, щоб пояснили, тому що зрозуміле ваше хвилювання.

 

З ЗАЛУ. Цю норму пропонують виключити і замінити її на: метою діяльності Українського інституту книги…

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Там же написано, що це виключити і замінити на: метою діяльності Українського інституту книги є: підтримка книговидавничої справи. Ви за те, щоб це залишити?

АФОНІН О.В. Ні, навпаки.

 

ПОДОЛЯК І.І. Поправка пропонує це виключити.

 

МАТІОС М.В. Там написано, що замінити на.

 

АФОНІН О.В. Замінити на є фактично, можна продублювати те, що є в поправці 24 Княжицького, де виписано предмет діяльності і фактично воно дублюється двічі.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Предмет і мета там трошки ширше, а тут трошки вужче.

Ми це проголосували.

Рухаємось далі. 18 поправка Подоляк.

 

ПОДОЛЯК І.І. Абзац 6 пункту 1 частини другої розділу 1 після слів "Український інститут книги має відокремлене майно, яке є об’єктом права державної власності і перебуває у його" слова "господарському віданні" замінити на "оперативному управлінні" та додати слова "Український інститут книги може розмістити на поточних рахунках в банках державного сектору власні надходження, отримані як плату за послуги, що надаються ними згідно з основною діяльністю, а також благодійні внески та гранти".

 

КРАЙНЯК Ю.О. Є редакційні правки.

 

ПОДОЛЯК І.І. Які?

 

КРАЙНЯК Ю.О. По-перше, поняття "державний банк", тому що воно передбачено в Законі "Про банки і банківську діяльність", а тут написано, що банки державного сектору.

 

ПОДОЛЯК І.І. Я хочу зразу пояснити. Банки державного сектору – це не тільки державні банки.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Це є в Законі "Про банки і банківську діяльність".

 

МАТІОС М.В. От поясніть мені, будь ласка. Ми щойно сказали, що це неприбуткова організація, а далі я читаю, що розміщають в банках власні надходження. А які це надходження?

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дивіться, прибуток і надходження – це різні речі.

 

МАТІОС М.В. Почекайте, якщо це державна установа, то хіба вона має право ..

 

ПОДОЛЯК І.І. Мати власні надходження, звичайно.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Має право.

 

МАТІОС М.В. Тобто ми даємо дозвіл.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Колеги, хто за те, щоб прийняти 18 поправку, прошу голосувати. Дякую.

19 поправка. Місцезнаходження виключити. Я це озвучував з трибуни, тому що є пропозиції, щоб він був в Харкові або Львові, або ще десь, а потім в принципі уряд або керівництво буде вирішувати.

 

МАТІОС М.В. Хіба в законі прописується місцезнаходження Інституту?

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Прописується. Прошу підтримати цю попраку. Хто за? Дякую.

20 поправка. Відхилити. Хто за це, прошу голосувати. Дякую. Рішення прийнято. 

21 поправка. Ми затвердимо частково, а потім її редакційно узгодите. Хто за те, щоб 21 поправку частково прийняти, а потім редакційно узгодити, прошу голосувати.

 

ПОДОЛЯК І.І. Треба виключити останній абзац.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Так ми про це і кажемо. Пропонується прийняти без останнього абзацу. Пане Афонін, ви не проти цього? Ні. Хто за те, щоб прийняти без двох останніх абзаців, прошу голосувати. Рішення прийнято.

22 поправка Подоляк. Хто за те, щоб підтримати поправку 22, прошу голосувати. Дякую. Рішення прийнято.

23 поправка Подоляк.

 

ПОДОЛЯК І.І. Я пропоную виключити.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Хто за те, щоб виключити, прошу голосувати. Дякую. Рішення прийнято.

24 поправка Подоляк. Хто за, прошу голосувати. Дякую, приймається.

25 поправка Подоляк. Я прошу підтримати. Дякую.

26 поправка Подоляк. Прошу підтримати. Дякую.

27 поправка Подоляк. Можете сказати два слова про цю поправку.

 

ПОДОЛЯК І.І. В цій поправці ми визначаємо конкретний предмет діяльності та реалізації бюджетної програми "Випуск книжкової продукції за програмою "Українська книга" та інших бюджетних програм у цій сфері".

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Я думаю, що можна підтримати. Хто за це, прошу голосувати.

 

З ЗАЛУ. Але заходи популяризації вітчизняної продукції  можуть бути ширші, ніж конкретні бюджетні програми на реалізацію.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. А тут є – та інших бюджетних програм.

 

ПОДОЛЯК І.І. Ми спеціально вживаємо цей термін, так як він зараз сформульований, щоб не дублювалось, а щоб куратором програми "Українська книга", оновленої, переробленої, переписаної, як це потрібно зараз,  був вже цей Інститут.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Прошу.

 

КАРАНДЄЄВ Р.В. У нас є ситуація, коли в Законі "Про культуру" іде посилання на підзаконний акт, на пункт шостий постанови Кабінету Міністрів. Це в законі таке виписано, тобто в законі не бажано, коли є посилання на речі, які є в сфері управління підзаконних органів. Тому може не писати слово "Українська книга", а написати "державні програми в галузі книговидання".

 

ПОДОЛЯК І.І. З цим немає жодних проблем, але ми можемо стати заручниками тієї ситуації, ви ж кажете всі і всім відомо, що у нас всім керує Міністерство фінансів, що у вас тут будуть написані інші бюджетні програми, а назва цієї бюджетної програми звучала  в останні 10 років і буде звучати завтра і післязавтра "Українська книга".

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Тут все враховано. Давайте підтримаємо.

 

З ЗАЛУ. Я перепрошую, у 2016 році вже немає програми "Українська книга".

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ви можете пояснити, що значить "немає".

 

З ЗАЛУ. Видатки на випуск книжкової продукції програми "Українська книга" від Держкомтелерадіо на 2016 рік передані в Міністерство культури.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Але сума видатків.

 

З ЗАЛУ. Сума залишається, немає окремої бюджетної програми. Тільки я ще хотів внести уточнення. Ви минулого разу розглядали питання проекту бюджету Міністерства культури на 2016 рік. Так от в цей раз Міністерство культури сказало, що категорично проти передачі цих 45 мільйонів.

 

ПОДОЛЯК І.І. То було давно і неправда.

 

КАРАНДЄЄВ Р.В. Без внесення змін в систему органів управління, тобто за наявності функцій опіки книговидання і видавничою справою в системі Держтелерадіо.

 

(Шум у залі)

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Колеги, давайте ми приймемо цю поправку, а далі ми будемо вирішувати. Прошу прийняти цю поправку редакційно. Хто за це, прошу голосувати. Дякую. Рішення прийнято.

28 поправка Подоляк. Пропонується прийняти. Хто за? Дякую. Рішення прийнято.

29 поправка Подоляк. Пропонується врахувати. Хто за, прошу голосувати. Дякую. Рішення прийнято.

30 поправка Подоляк. Пропонується прийняти. Хто за, прошу голосувати. Дякую. Рішення прийнято.

31 поправка Подоляк. Слово "законодавством" замінити на "законами", після культури", після слів "іншими актами Кабінету Міністрів України" додати слова "Президента України".

 

КРАЙНЯК Ю.О. Якщо можна, то просто додати програму діяльності Мінкульту.

 

З ЗАЛУ. А вона буде затверджена Кабінетом Міністрів.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Пропонується прийняти. Хто за? Дякую. Рішення прийнято.

32 поправка Подоляк. Хто за те, щоб її відхилити, прошу голосувати. Рішення прийнято.

33 поправка Томенка. Поправкою пропонується обирати та звільняти директора за погодженням з наглядовою радою. За первісною редакцією та наданими правками керівник призначається за рішенням спеціально створеної для цього конкурсної комісії. 9 осіб, з яких  3 - від Мінкульту, 3 – від комітету і 3 – від громадських об’єднань.

Ми повинні вибрати варіант, ким він призначається.

 

ПОДОЛЯК І.І. І є 34 поправка, яка теж цього стосується.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Так, 34 поправка Подоляк. "Керівництво Українським інститутом книги здійснює директор, який призначається на посаду та звільняється рішенням органу управління" додати слова "за результатами публічного та відкритого конкурсного добору".  Я би підтримав поправку Подоляк спочатку, а потів відхилив поправку Томенка.  

Хто за те, щоб підтримати 34 поправку, прошу голосувати. Дякую. Рішення прийнято.

Хто за те, щоб відхилити поправку 33 Томенка, прошу голосувати. Дякую. Рішення прийнято.

35 поправка Подоляк. "Директором Українського інституту книги може бути  слова "громадянин України" замінити на "особа" після слів "яка має вищу освіту" виключити слова "освіту в галузі культури і мистецтва, економіки, права або соціології". Я би пропонував це підтримати. Хто за те, щоб підтримати цю поправку, прошу голосувати. Дякую. Рішення прийнято.

36 поправка Подоляк. Пропонується прийняти. Хто за це, прошу голосувати. Дякую. Рішення прийнято.

37 поправка Левченка. Пропонується відхилити. Хто за це, прошу голосувати. Дякую. Рішення прийнято.

38 поправка Подоляк. Поправка пропонує змінити суб’єкта, який делегує кандидатів до конкурсної комісії і Комітет з питань культури на книговидаців та книгорозповсюджувачів. Тут проблема в тому, що в Конституції відсутній чіткий перелік повноважень комітетів, але дійсна компетенція комітету з обрання членів конкурсної комісії є неоднозначною, але передача повноважень формування комісії видавцями та книгорозповсюджувачами виглядає ще суперечливіше. 

 

ПОДОЛЯК І.І. Колеги, якщо ви пригадуєте багатостраждальний законопроект, який ми проголосували раніше, по конкурсному добору, то згадаєте наші баталії, які тривали в цьому кабінеті, коли в первісному варіанті ми пропонували до складу конкурсної комісії включити членів комітету, представників Адміністрації Президента і громадськість. Тоді це викликало великі емоції, тому що це не входить до повноважень комітету і так далі.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Але якщо ми говоримо про книговидавців і книгорозповсюджувачів, то як  саме ми будемо обирати?

 

ПОДОЛЯК І.І. Є асоціація. Вони будуть обирати.

 

АФОНІН О.В. Тоді треба говорити, що фахові громадські організації  у сфері книговидання, бо сьогодні зареєстровано 6 тисяч суб’єктів видавничої справи. Ви ж не будете опитувати кожного.

 

ПОДОЛЯК І.І. Це ви будете робити.

 

АФОНІН О.В. Асоціація поширюється лише на дії членів асоціації, а не на весь загал.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Послухайте, у нас є в іншому пункті.

 

АФОНІН О.В. Ні, в цьому пункті.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. В цьому пункті, але пізніше, мається на увазі. Це залишається, бо це громадські організації. А тут пропонується, що в цій сфері люди делегують, а здійснюється через громадські організації, які тут вже є враховані. 

Колеги, пропонується прийняти поправку 38 з врахуванням поправки 42. А там сказано, що проведення конкурсу на посаду директора Українського інституту книги здійснює конкурсна комісія у складі 9 чоловік. До її складу входять три особи, призначені органом управління, три особи, запропопоновані книговидавцями і книгорозповсюджувачами, які внесені до державного реєстру видавців, виготовлювачів і розповсюджувачів продукції та три особи, запропоновані громадськими об’єднаннями, господарськими об’єднаннями, статутні документи яких передбачають діяльність у сфері культури та видавничій сфері, членами яких є авторитетні у даній сфері особи і далі по тексту.

 

АФОНІН О.В. Прибрати реєстр. Бо я ще раз кажу, що в реєстр внесено дуже багато, але фізично вони не займаються виданням.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Колеги, послухайте, якщо ми зробимо, що замість три і три просто пишемо шість осіб, запропонованих громадськими об’єднаннями, господарськими об’єднаннями, статутні документи яких передбачають діяльність у сфері культури та видавничій сфері. 

 

МАТІОС М.В. У мене є запитання до 42 поправки. Ми тут розписуємо повний цикл документів, які подає претендент на посаду  директора Українського інституту книги. Тут і вища юридична освіта, освіта, яка здобута закордоном, копії, але хіба закон прописує ці речі? Є кваліфікаційні вимоги. Невже закон має прописувати, що я маю дати копію трудової книжки?

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Колеги, ми голосуємо за 38 поправку з врахуванням змін, які є в 42 поправці щодо цього пункту і все. Далі ми до 42 поправки дійдемо. Тобто ми формулюємо, що у нас 6 осіб, які запропоновані громадськими об’єднаннями у сфері культури та видавничій сфері.

І останнє речення – організаційне забезпечення діяльності конкурсної комісії здійснює апарат центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику  у сферах культури та мистецтв.

Будь ласка.

 

ЛЕСЮК Я.В. Я хочу сказати, що з якихось мотивів відкинули комітет і так далі. Але мені здається, що Інститут книги  один, директор там один і тут треба не боятись вводити Верховну Раду.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Послухайте мене, будь ласка, призначати все рівно буде орган управління або міністр, бо так по закону. Ми говоримо про конкурсну комісію, яка рекомендуватиме органу управління або міністру декілька кандидатур, з яких він обере для того, щоб це не було волюнтаристське призначення і щоб громадськість знала, хто це.

 

ЛЕСЮК Я.В. Як ви виберете шість чоловік серед всіх громадських організацій?

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Міністерство вибере. Якщо буде непрозоро вибирати, то…

 

ЛЕСЮК Я.В. А як можна прозоро обирати?

 

ПОДОЛЯК І.І. Оголошення розмістять. Є громадські організації.

 

АФОНІН О.В. Реально діючих громадських організацій у сфері книговидання і бібліотечній сфері чотири.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Колеги, давайте підтримаємо, бо ми будемо довго говорити. Давайте підтримаємо 38 поправку з врахуванням норм, які вказані в 42 поправці, що стосуються конкурсної комісії. Хто за це, прошу голосувати. Дякую.

39 поправка Подоляк редакційна. Пропонується врахувати. Хто за? Дякую. Рішення прийнято.

40 поправка Подоляк редакційна. Прошу голосувати. Дякую. Рішення прийнято.

41 поправка Подоляк редакційна. Прошу голосувати. Дякую. Рішення прийнято.

42 поправка, про яку ми говорили. Даною поправкою пропонується встановити загальні засади проведення конкурсу, а саме, оголошення конкурсу в ЗМІ за 45 днів, перелік документів, що подаються кандидатами, публікація заяв та мотиваційних листів на сайті Міністерства культури, можливість доступу представників громадськості до конкурсних матеріалів.

 

МАТІОС М.В. Тут дуже деталізовано як для закону.

 

КРАЙНЯК Ю.О. Конкурс завжди деталізований.

 

МАТІОС М.В. Але не забудьмо, що ідеться про текст закону, а не постанови.

 

КРАЙНЯК Ю.О. У всіх законах так написано.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Пропонується виключити громадські ради. Я це підтримую.

 

З ЗАЛУ. І в 42 поправці підтверджується громадянство України і там громадянин України.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Так, так, змінити громадянин України на особу. Я теж підтримую.

 

ЛЕСЮК Я.В. А може ми викинемо ці п’ять років, що робота на керівних посадах не менше п’яти років. Невже це принципово?

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Колеги, є пропозиція зменшити до трьох років.

Я пропоную прийняти цю поправку з врахуванням озвучених пропозицій та з зменшенням цього терміну "досвіду на керівних посадах – до трьох років".

 

ЄЛЕНСЬКИЙ В.Є. Я не зрозумів цей пасаж про юридичну освіту.

 

МАТІОС М.В. Тут є копії документів про вищу юридичну освіту.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дивіться, ми вимоги вище змінили, тому пропонується врахувати редакційно з врахуванням того, щоб забрати ці недоліки, які тут є,  в тому числі і юридичну освіту.

 

МАТІОС М.В. Тут ідеться про вищу юридичну освіту.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ми раніше це забрали.

 

КАРАНДЄЄВ Р.В. Дозвольте уточнити, це свідомо внесено, що одна і та ж сама особа не може займати посаду директора два строки поспіль?

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ні, це не свідомо. Ми просто кореспондували це з іншим законом, оскільки ми в принципі його скасували.

Хто за те, щоб з тими поправками, я ще раз нагадаю, що забрати юридичну освіту, громадські ради, обмеження терміну і шість осіб, прошу голосувати. Хто за?  Хто утримався? -1. Рішення прийнято.

43 поправка Подоляк. Пропонується врахувати. Хто за? Дякую.

44 поправка Подоляк. Поправка пропонує виключити з закону умови, за якими повноваження наглядової ради можуть встановлюватись чимось іншим, крім закону та статуту. У випадку прийняття поправки порядок організації роботи наглядової ради має заноситись до статуту. Хто за це, прошу голосувати. Дякую.

45 поправка Подоляк.

 

ПОДОЛЯК І.І. Там слово "призначаються" замінити на слово "обираються".

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дивіться, я вам скажу, що буде. Якщо це поправка буде прийнята, наглядова рада буде складатись з семи членів, які призначаються органом управління в порядку, визначеному цим законом та Положенням про наглядову раду. Член наглядової ради призначається стрком на п’ять років. Одна і та ж сама особа не може бути обраною членом наглядової ради два строки поспіль і це логічно. Член наглядової ради не зараховується в штат Українського інституту книги та здійснює свою діяльність на безоплатній основі.

Я пропоную прийняти. Хто за це, прошу голосувати. Дякую. Рішення прийнято.

46 поправка Подоляк редакційна. Я пропоную врахувати. Хто за, прошу голосувати. Дякую.

47 поправка Подоляк. Пропонується проведення конкурсу на посаду директора визначити статутом, а не Положенням про наглядову раду. Прошу підтримати. Хто за цю поправку, прошу голосувати. Дякую. Рішення прийнято.

48 поправка Подоляк. Поправкою визначається повноваження наглядової ради.

 

КРАЙНЯК Ю.О. У мене було зауваження до розгляду скарг та пропозицій директором.

 

ПОДОЛЯК І.І. А що ви пропонуєте?

 

КРАЙНЯК Ю.О. А чому наглядова рада має розглядати?

ПОДОЛЯК І.І. Може бути скарга на директора.

 

КРАЙНЯК Ю.О. Скарга на директора?

 

ПОДОЛЯК І.І. Звичайно.

 

КРАЙНЯК Ю.О. Тоді треба так і  написати, як було зазначено – розгляд скарг та пропозицій директора Інституту книги, його працівників, інших фізичних та юридичних осіб, тобто він виглядає як орган, який розглядає звернення громадян.

 

ПОДОЛЯК І.І. Ми можемо вилучити цей абзац. Підходить такий варіант?

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Підходить. За вилученням цього абзацу. Хто за цю поправку, прошу голосувати. Дякую. Рішення прийнято.

49 поправка Подоляк. Поправка пропонує виключити положення, за яким члени громадських рад при Мінкультури і Комітеті з питань культури отримують доступ до документів, поданих кандидатами. Пропоную підтримати. Хто за, прошу голосувати. Дякую. Рішення прийнято.

50 поправка Подоляк. Прошу підтримати. Хто за, прошу голосувати. Дякую. Рішення прийнято. 

 51 поправка Подоляк. Прошу підтримати. Хто за, прошу голосувати. Дякую. Рішення прийнято.

52 поправка Подоляк.  Прошу підтримати. Хто за, прошу голосувати. Дякую. Рішення прийнято.

53 поправка Подоляк. Прошу підтримати. Хто за, прошу голосувати. Дякую. Рішення прийнято. 53 поправка передбачає виключення з закону положення, за яким кандидати у члени наглядової ради заслуховуються на засіданні конкурсної комісії. Це ми будемо слухати кандидатів за кандидатами.

 

ПОДОЛЯК І.І. Ми заслуховуємо кандидатів на посаду директора.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. 54 поправка Подоляк. Прошу підтримати. Дякую.

 55 поправка. Членами наглядової ради не можуть бути державні службовці. Інформація про заяви кандидатів публікується на сайті Мінкульту. Ось суть цієї поправки. Прошу підтримати в цій частині. Дякую.

56 поправка Подоляк. Пропоную врахувати. Хто за, прошу голосувати. Дякую. Рішення прийнято.

57 поправка Подоляк. Поправка передбачає встановлення умов оплати праці працівників Інституту.

 

МАТІОС М.В. Це Кабмін визначає, бо закон не може визначати.

 

ПОДОЛЯК І.І. Може. Ми вже проголосували багато законів.

 

МАТІОС М.В. Пане Карандєєв, хто повинен встановлювати порядок оплати праці працівників Інституту книги?

 

КАРАНДЄЄВ Р.В. Насправді як вирішить законодавець, так воно і буде. Станом на сьогоднішній день функції щодо визначення порядку і розміру заробітної плати в бюджетних установах регулюються Кабінетом Міністрів за поданням Міністерства фінансів з врахуванням пропозицій центральних органів виконавчої влади, але є прецедент у вигляді Національного антикорупційного бюро. Там ця норма зазначена майже дослівно, можна так сказати.

З одного боку, це добре, бо це піднімає статус працівників цього Інституту і прирівнює їхню зарплату до такої плаваючої, але максимально об’єктивної категорії.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Це дозволить поставити їм вищу зарплату, скажемо так. Але для цього треба внести зміни до КЗОТу і до законів про оплату праці.

 

МАТІОС М.В. Це смішно, що для Інституту буде окремий ексклюзивний закон.

 

ПОДОЛЯК І.І. Можна пояснити? Дивіться, пані Маріє, взагалі це складний закон, так само як і багато законів складних. Ми вирішили взятись серйозно за підтримку українського книговидання. Прецеденти в нашому законодавстві дійсно є.

В законі прописані конкретні зарплати антикорупційному прокурору, то чому ми самі з власної ініціативи понижуємо. Нехай депутати не проголосують за це, але давайте ми  це підтримаємо.

 

МАТІОС М.В. Ми виглядаємо смішними.

 

ПОДОЛЯК І.І. Ми не будемо смішні.

 

(Шум у залі)

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Колеги, я погоджуюсь з двума тезами: з тезою пані Марії, якщо ми це приймемо, то попрощаємось з здоровим глуздом, і з тезою пана Лесюка, що в цьому нічого поганого немає.

 

(Іде загальна дискусія)

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Колеги, хто за 57 поправку, прошу голосувати. Хто проти? -1. Хто утримався? -1. Дякую.

58 поправка Подоляк. Поправка встановлює заборону здійснення матеріально-технічного забезпечення Інституту книги за рахунок інших коштів, крім коштів Державного бюджету. Я би це відхилив. Якщо, наприклад, будуть пожертви і підтримка по міжнародній угоді, то чому б ні.

Давайте це відхилимо.

 

ПОДОЛЯК І.І. Хвилиночку, що неможливо фінансувати одну і ту ж установу з бюджетів різних відомств.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Це не тільки бюджети різних рівнів, просто лише Держбюджету. Якщо хтось захоче установі пожертвувати, то ми приймемо відповідний закон.

 

ЛЕСЮК Я.В. Якби там не було, треба відхилити цю поправку.

 

ПОДОЛЯК І.І. Я хочу пояснити, що ми забороняємо здійснення матеріально-технічного забезпечення за рахунок коштів місцевих бюджетів чи будь-яких інших джерел, але не забороняємо скеровувати кошти місцевих бюджетів на рахунки Інституту книги для іншої їхньої діяльності.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Колеги, якщо у нас є технічна допомога – грант.

 

ПОДОЛЯК І.І. Гранти тут є.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Так ми забороняємо.

 

МАТІОС М.В. Ми забороняємо комп’ютери.

 

ПОДОЛЯК І.І. Написано, що крім коштів Державного бюджету.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Почекайте, у вас лише міжнародна технічна допомога. А якщо ми приймемо закон про благодійну діяльність і захоче український меценат Інституту книги передати комп’ютери, але він не має права тут. Давайте це вилучимо, я вас дуже прошу.

 

МАТІОС М.В. Дивіться, що ми пишемо в цій же поправці – Інституту книги виплачується доплата за науковий ступінь доктора філософії. Так це ж прописано в законодавстві.

 

ПОДОЛЯК І.І. Я знімаю 58 поправку.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Добре. Хто за те, щоб її відхилити, прошу голосувати. Дякую.

59 поправка Голубова. Пропонується відхилити. Хто за те, щоб відхилити, прошу голосувати. Дякую. Рішення прийнято.

60 поправка Левченка. Пропонується, що державним замовником на випуск видавничої продукції є Український інститут книги. Це гарна поправка, пропонується врахувати. Хто за? Дякую.

61 поправка. Це моя поправка і пропонується врахувати редакційно те, що ми проголосували в 60 поправці – про державне замовлення Інституту книги.  Хто за? Дякую.

62 поправка Подоляк. Теж пропонується врахувати редакційно. Хто за, прошу голосувати. Дякую. Рішення прийнято.

63 поправка Подоляк. Центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах культури вилучити слова "та мистецтв". Давайте редакційно врахуємо. Хто за, прошу голосувати. Дякую. Рішення прийнято.

64 поправка. Це помилка при друці, це та ж сама 61 поправка. Давайте врахуємо редакційно. Хто за, прошу голосувати. Дякую. Рішення прийнято.

65 поправка Шиньковича. Одним з пріоритетів Національної стратегії в галузі культури є збереження існуючої бібліотечної системи в сільській місцевості.

 

ПОДОЛЯК І.І. Це інший предмет врегулювання.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Відхилити. Хто за, прошу голосувати. Дякую. Рішення прийнято.

66 поправка Подоляк. Пропоную підтримати. Хто за, прошу голосувати. Дякую. Рішення прийнято.

67 поправка  Голубова. Пропонується відхилити. Хто за цю пропозицію, прошу голосувати. Дякую. Рішення прийнято.

68 поправка Подоляк. Фінансування бібліотек здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах культури та мистецтв, через Український інститут книги, який виступає розпорядником коштів – вилучити.

 

КРАЙНЯК Ю.О. Ми пропонували, щоб фінансування можливо здійснювати  відповідно до програми Міністерства культури.

 

ПОДОЛЯК І.І. Готується нова, і Микола Леонідович це знає, бібліотечна реформа разом з працівниками. Є окремий Закон про бібліотеки і бібліотечну справу, ми там все врегулюємо.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Колеги, одне питання. Я в принципі це підтримую, але от польський аналог: Інститут книги не фінансує бібліотеки, а дає грант на побудову приміщення для бібліотек. Мінкульт дає Інституту книги і Інститут книги реалізовує цю програму. Як бути в такій ситуації?

ПОДОЛЯК І.І. А в нас Інститут книги буде здійснювати будівництво об’єктів інфраструктури? Я кажу не про Польщу, я кажу про Україну.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Я поясню. Є бібліотека місцевого самоврядування. Там платять зарплату і ще на якусь закупівлю книжок, якщо вони вирішать і будуть давати гроші. Міністр чи Міністерство культури вирішить реконструювати чи отримає європейські гроші, такі гроші ідуть централізовано через міністерство в багатьох країнах, на побудову сучасної бібліотеки.  Органи місцевої влади цих грошей не мають. 

 

ПОДОЛЯК І.І. Це не буде працювати. Це не є завданням в статуті Інституту книги.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Це є основне завдання.

 

ПОДОЛЯК І.І. Будівництво бібліотек?

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Так.

 

ПОДОЛЯК І.І. Реалізація інфраструктурних  проектів?

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Так. Коли у нас було обговорення, то треба було на нього прийти. Так зробили поляки і так само зараз роблять чехи. Тому що європейські гроші заходять на такі інституції, вони не фінансують закупівлю книжок чи зарплати, але вони роблять конкурси архітектурних проектів за скандинавським варіантом.

 

ПОДОЛЯК І.І. Але тут написано – здійснює фінансування бібліотек відповідно до бюджетних програм, національно-культурних державних цільових програм.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.  Я не пропоную це повністю підтримати.

 

ПОДОЛЯК І.І. Я пропоную це вилучити.

 

(Шум у залі)

 

З ЗАЛУ. Микола Леонідович подав правку 70, якою пропонується частину першу статті 26 Закону про бібліотеки викласти в такій редакції, тобто не чіпати всі попередні положення статті, до якої вносились зміни, а тільки додати в діючу редакцію Закону про бібліотеки норму.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ви знаєте, що я пропоную. Я пропоную прийняти ці дві поправки Подоляк і мою 70 поправку як додаткове фінансування.

Хто за те, щоб підтримати 68 поправку Подоляк, прошу голосувати. Дякую. Прошу підтримати 69 поправку Подоляк. Дякую. І прошу підтримати мою 70 поправку. Дякую.

71 поправка Матіос.

 

МАТІОС М.В. Це йдеться тільки про публічні бібліотеки.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Фінансування публічних бібліотек здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах культури та мистецтв. Ми вилучили це фінансування через Інститут книги взагалі.

 

МАТІОС М.В. А як бути з відомчими бібліотеками?

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Це не стосується сфери дії цього закону взагалі. Вони належать власнику. Тут Міністерство культури не є власником. Вони можуть користуватись з послуг цього Інституту, наприклад, коли буде розповсюджуватись програма каталогізації, вона може і на них розповсюджуватись.

Я би пропонував цю поправку Матіос редакційно врахувати.

 

АФОНІН О.В. Микола Леонідович, тут принциповий пункт треба – суми витрат на поповнення бібліотечних фондів у Державному бюджеті України та місцевих бюджетах виділяються окремим рядком.  Це мусить бути зафіксована стаття в бюджеті.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Давайте врахуємо поправку Матіос редакційно. Хто за це, прошу голосувати. Дякую. Рішення прийнято.

72 поправка. Колеги, я цю поправку озвучую з голосу і викласти в наступній редакції. Цей закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, за виключенням пунктів 3, 4 розділу 1 цього закону, який набуває чинності з 1 січня року наступного за роком утворення Українського інституту книги. Правда, нам вже сказали, що це від нас не залежить, що "Українську книгу" все рівно вам передадуть.

 

КАРАНДЄЄВ Р.В. Але чи з терміном "Українська книга" чи іншим.

 

ПОДОЛЯК І.І. У нас є інші програми. Там "Українська книга" чи інших програм.

 

КАРАНДЄЄВ Р.В. Микола Леонідович, навіть якщо передадуть  цю програму, це не значить, що нам передадуть інструментарій для її реалізації.

 

ПОДОЛЯК І.І. А тут немає інструментарію, тільки рахунок в банку.

 

КАРАНДЄЄВ Р.В. Це ж треба і штатні одиниці від Держтелерадіо передавати і вносити зміни до Положення про міністерство.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Колеги, прошу підтримати в редакції, мною озвученою, з голосу. Хто за те, щоб це підтримати, прошу голосувати. Дякую. Рішення прийнято.

Остання моя 73 поправка. Пункт 2 Прикінцевих положень викласти в такій редакції: Кабінету Міністрів України протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим законом привести свої нормативно-правові акти у відповідність з цим законом, забезпечити приведення міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність з цим законом, забезпечити прийняття міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів, що випливають з цього закону,  в тому числі розроблення Програми діяльності з розвитку культури на 2016 рік.

До приведення законодавства України у відповідність з цим законом акти законодавства застосовуються в частині, що не суперечить цьому закону. 

 

ПОДОЛЯК І.І. В мене є застереження. Вони не зроблять це протягом трьох місяців, давайте реалістично будемо до цього відноситись.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Це загальна норма. В усіх законах в Перехідних положеннях завжди так пишеться.

 Скільки вам потрібно часу?

 

ПОДОЛЯК І.І. Півроку.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ні, півроку це довго.

 

КАРАНДЄЄВ Р.В. Треба мати на увазі, що реалізація програми "Українська книга" буде неможлива без створення Інституту книги.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Я би залишив три місяці.

Хто за 73 поправку, прошу голосувати. Дякую. Рішення прийнято.

Колеги, хто за те, щоб прийняти цей закон в другому читанні і в цілому рекомндувати парламенту, прошу голосувати. Дякую. Рішення прийнято.

Колеги, в нас є ще питання "різне". Пан Єленський просив на цьому наголосити, щоб ми не забули. Прошу, будь ласка.

 

ЄЛЕНСЬКИЙ В.Є. Шановні колеги, як ви пам’ятаєте, в нас був Круглий стіл за участі релігійних діячів і релігійні діячі висловили пропозицію створити при нашому комітеті робочу групу з вдосконалення законодавства про свободу совісті.

Отже, Всеукраїнська рада церков і релігійних організацій, релігійні лідери  і церковні діячі запропонували нам 12 представників до  цієї робочої групи, тобто кожний з цих представників представляє одну з церков. Якщо ви не заперечуєте, я швиденько назву вам цих представників.

 

ПОДОЛЯК І.І. А їх не може бути менше?

 

ЄЛЕНСЬКИЙ В.Є. Розумієте, в чому справа.

 

ПОДОЛЯК І.І. Щоб ми всю раду церков сюди не перенесли.

 

ЄЛЕНСЬКИЙ В.Є. Ні, це не буде ціла рада церков, це будуть тільки їх представники.

Отже,  від київського патріархату – Євстратій Зоря, від УГКЦ – Олеса Петрів, від християн віри євангельської -  Микола Синюк, від об’єднання іудейських громад – Геннадій Білорицький, від духовного управління мусульман України – пані Катерина Юрченко (це єдина, кого я не знаю з цього списку), від УПЦ, яку пан Новинський просить не називати московського патріархату, але це московського патріархату – Олександр Бахов.

 

ЛЕСЮК Я.В. Давайте за всіх проголосуємо, якщо вони дуже хочуть.

 

ЄЛЕНСЬКИЙ В.Є. Ну, всіх інших я знаю.

 

ТАРУТА С.О. Голосуємо.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Хто за це, прошу голосувати. Дякую.

Колеги, і останнє. В нас багато говорять про декомунізацію. але знищено декілька пам’ятних дошок, які цього не стосуються. До нас приходили звернення, що знищена дошка Горовіца в Києві і зникла дошка Пастернака. Я думаю, що ми можемо зараз з голосу прийняти заяву комітету, яка засуджує такі акти вандалізму і звертаємось до Київської міської ради з проханням вжити заходів для відновлення цих меморіальних дошок.

 

ЛЕСЮК Я.В. Так може хай це парламент вирішить і проголосує.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Парламент заяви не голосує. Ми як комітет можемо висловити своє обурення цим і звернутись до мерії з проханням відновити ці дошки та вжити заходів щодо забезпечення  охорони інших об’єктів пам’яті.

 

ЛЕСЮК Я.В. Це може стосуватись цілої України, а не двох пам’яток.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Послухайте, ми маємо звернення.

 

ЛЕСЮК Я.В. Давайте голосувати.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Хто за те, щоб ми таке звернення зробили, прошу голосувати. Дякую. Рішення прийнято.

Колеги, всім дякую. Було дуже плідне засідання.

 

(На цьому стенографування засідання припиняється)