СТЕНОГРАМА
засідання Комітету з питань культури і духовності
5 жовтня 2016 року
Веде засідання голова комітету Княжицький М.Л.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Шановні колеги, давайте будемо починати, щоб ми міністра довго не затримували. Отже, в нас сьогодні присутні: Княжицький, Подоляк, Єленський, Лесюк. Багато є запрошених народних депутатів, представники Міністерства культури, Міністерства фінансів.
Пропонується такий порядок дня на сьогодні: обговорення проекту Закону про Державний бюджет України на 2017 рік і ми додаємо ще звіт за минулий рік. Законопроекти, з опрацювання яких комітет визначено головним: проект Закону про особливий статус релігійних організацій, керівні центри яких знаходяться в державі, яка визнана Верховною Радою України державою-агресором ( № 4511); проект Постанови про відзначення 200-річчя Національного університету "Львівська політехніка" і ще додали проект Постанови про відзначення 200-річчя Львівського торговельно-економічного університету. Автори в одному випадку – Юринець, Луценко, Васюник, Кадикало, Хміль, Мацола, Дубневич, Дубневич, Шухевич, Гопко, Матіос, Пацкан, Кіт і в другому випадку – Юринець.
А також законопроект, з опрацювання яких комітет не є головним: проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо уточнення окремих положень про оподаткування неприбуткових організацій) ( № 5050, н.д. Унгурян, Продан, Кірш, Козак, Логвинський).
Хто за такий порядок дня, прошу голосувати. Дякую.
Пане міністре, у нас була ініціатива Ірини Подоляк заслухати звіт за минулий рік по роботі міністерства та інших центральних органів виконавчої влади. Нам сказали, що В’ятрович має бути, я бачу, що він є. Іллєнку я дзвонив, але не додзвонився, нічого страшного. Я так розумію, що ми хотіли грунтовно обговорити, що в нас було в минулому році, підбити певні підсумки за цей рік і подумати, яким чином, виходячи з уроків цього року, все ж таки вірно запланувати рік наступний.
Наприклад, от є питання для мене, воно інше трошки. Ми передаємо програму "Українська книга" в Інститут книги. Завтра ми маємо голосувати цей закон, який ви готували по певних уточненнях до цього закону в "Прикінцевих положеннях". І натомість Держтелерадіо як таке залишається у бюджеті. Для мене незрозуміло для чого воно залишається.
МАЗУР Т.В. У нас є доручення і до 14 числа ми повинні провести спільну нараду і визначитись щодо порядку внесення змін до положення Мінкультури і Держтелерадіо щодо передачі цієї функції структурних підрозділів, штатних одиниць, а також державних підприємств, які були створені при Держкомтелерадіо для виконання цієї функції. А Держкомтелерадіо не може бути ліквідованим, оскільки це конституційний орган.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дивіться, це міф. У нас є інші конституційні органи, які ліквідовані. Конституція регламентує повноваження Президента подавати кандидатуру голови Держтелерадіо. Це записано в Конституції. Які в нас є інші органи, які, наприклад, ліквідовані, але які були записані в Конституції?
КРАЙНЯК Ю.О. Там, наприклад, є інститут спеціального прокурора, який застосовується при процедурі імпічменту, а цього у нас немає.
ПОДОЛЯК І.І. Тут є ще одні нюанси. Справа в тому, що те, що нас цікавить по суті, нас не цікавить існування чи неіснування юридичної особи чи інституції Держкомтелерадіо, тому що воно почало займатись проектом "Українська книга" тоді, коли цей проект започатковувався. В якому році почався цей проект "Українська книга"? Приблизно в 2011 році, але ж Держкомтелерадіо існувало і до того і виконувало певні функції. Тому нам важливо, щоб ці функції були передані і щоб було зазначено в бюджеті, що не Держкомтелерадіо оперується цим бюджетом.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. От для мене важливо, щоб цей орган був ліквідований, тому що це рудимент Радянського Союзу. Це перше.
По-друге, гроші на нього витрачаються і ми повинні зробити все, щоб не зменшити витрати, наприклад, на книжки, які раніше адмініструвались Держтелерадіо.
ПОДОЛЯК І.І. Я абсолютно погоджуюсь.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. І якщо ми заберемо цей апарат, то можна буде зберегти ті самі витрати і передати їх Міністерству культури, а не утримувати і апарат, і частину за рахунок скорочення, два апарати за рахунок скорочення на книжки, що в принципі абсурдно. Тому для нас це є важливе питання.
НИЩУК Є.М. Шановні колеги, звичайно пікантна історія. Я не люблю, коли, якщо би хтось був з Держтелерадіо і так буде виглядати, що ми…
ПОДОЛЯК І.І. Ні, це не пікантна, це нормальна історія.
НИЩУК Є.М. Так, але я вам чесно кажу, коли була нарада по Євробаченню, дали через Держкомтелерадіо 455 мільйонів, але при цьому кажуть, що Мінкульт, забезпечуйте цю всю історію. Це також абсурд, якщо чесно.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Абсурд.
ПОДОЛЯК І.І. А чому ви не боролись? Хай Держкомтелерадіо організовує.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дивіться, ось ми готові. Колеги, ми можемо проголосувати, наприклад, звернення до прем’єра з проханням ліквідувати Держтелерадіо, в наступному бюджеті передати повноваження Мінкульту, виділити бюджет Мінкульту і організацію Євробачення.
ПОДОЛЯК І.І. Не виділити, а перерозподілити за призначенням.
НИЩУК Є.М. Тут є історія, яка пов’язана з передачею суспільного мовлення, його аукціонування. Все проходить через Держкомтелерадіо, тобто там є момент, який суто телевізійного характеру. Це ваша царина.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. От скажу вам, що це абсолютно чиста демагогія. В нас ніхто не хоче створення суспільного мовлення, тому це затягують.
НИЩУК Є.М. Але там по закону вже з 1 січня якась ситуація.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. По закону зрозуміло. Дивіться, це інше питання. Я можу довго вам про це розказувати, ми зараз цього не стосуємось. Наприклад, у нас по закону, завтра ми розглядаємо закон, ніхто навіть не дивиться. У нас має бути культурно-освітній канал суспільного мовлення. Нацрада видала ліцензію на культурологічний, але культурологічний це не є культурно-освітній, а їх має бути не менше трьох і має бути регіональний канал. Це все має бути забезпечено бюджетом. Цим всім треба ефективно менеджерувати. Натомість ми чіпляємось за старі державні установи і структури, які існують, не створюємо суспільне мовлення, тому що це є конкуренція для комерційних мовників, не даємо йому розвиватись. Знаходимо 155 причин для цього і нічого не робимо.
Якщо ми не почнемо називати речі своїми іменами, то воно так і буде тривати далі.
ПОДОЛЯК І.І. Це саме стосується спілок. Ми знову про це говоримо. Ми в обличчі Міністерства культури маємо партнера, ми відчуваємо, що ви так само маєте якісь глибокі внутрішні переживання.
НИЩУК Є.М. Маємо, бо це велика армія людей, які зараз схвильовані. Вчора, наприклад, СТД обрало нового керівника Струтинського і я з ним розмовляв. Якщо ті ідеї, про які ми говорили, вони будуть в певному ребрендінгу, тим, чим має займатись: фестивальним життям, гастрольним життям, соціальним захистом творчих одиниць, можливо це буде мати сенс.
Ми говорили, якщо буде сенс, то ми будемо всі разом спільниками в тому, щоб, навпаки, збільшити якісь видатки, які в них є. Так, як воно було, воно може продовжуватись.
З іншого боку, якщо ми зараз скажемо як Мінкульт, що давайте скасовувати спілки, то завтра прийдуть, як отам не випускають машини, захисту немає. Так само як обрали чесно Возняка директором галереї, вже збирають підписи про те, щоб зняти Нищука, бо він доньку Возницького зняв. Ось так відбувається.
ПОДОЛЯК І.І. Ми знаємо як це відбувається. Мова не іде про спілку театральних діячів, а мова іде про філософію. Діяльність спілок не має залежати від того, що сьогодні прийшов хороший керівник, обрали, чи поганий прийшов, а мова іде про те, що творчі спілки з точки зору права це такі самі громадські організації як будь-які інші громадські організації. Натомість вони мають преференції і це є несправедливо від держави, тому що вони фінансуються державою.
Працював Мовчан у Верховній Раді, до них ще занесли "Просвіту". Але як це так згадувати "Просвіту", "Просвіта" це наше все. Хто за те, щоб держава перестала фінансувати "Просвіту", той рука Кремля, наприклад, може сказати колега Микола Княжицький або хто-небудь інший.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ні, я би сказав, що Подоляк схожа на руку Кремля.
ПОДОЛЯК І.І. Це просто з точки зору філософської і правової абсолютно неправильний підхід. Я би це хотіла озвучити, оскільки нас записують, є Постанова Кабінету Міністрів, я не пам’ятаю її номера, здається, 733, але я вам скажу про що, яка категорично, це Постанова, яка порушує права людини, де введені різні коефіцієнти для національних і не національних закладів культури.
Що треба зробити, щоб після 25 років незалежності Міністерство культури внесло на розгляд Кабінету Міністрів іншу постанову? Або давайте ми ці різні коефіцієнти для різних національних уніфіковуємо і робимо однаковими, або давайте ми знімаємо ці коефіцієнти.
НИЩУК Є.М. Зняти – це розвал.
ПОДОЛЯК І.І. Не треба так казати.
НИЩУК Є.М. Прирівняти ми не проти.
МАЗУР Т.В. Це пропозиція, яка не залежить від нас, а від Міністерства фінансів. Ми за те, щоб у всіх були однакові коефіцієнти в національних, тому що нам так само болить. Заклади, які нам підпорядковуються, хтось без коефіцієнту працює, а хтось працює з коефіцієнтом 6, а хтось з коефіцієнтом 2. Ми за те, щоб ці коефіцієнти були або вирівняні або у всіх вони були. Але тут позиція Міністерства фінансів, яке не готове давати додаткове фінансування. Вони сказали ще в 2014 році перший раз, що вони готові розглянути постанову про скасування будь-яких коефіцієнтів.
А що стосується фінансування спілок, то народні депутати в процесі розгляду Закону про Державний бюджет можуть внести зміни до додатку 3.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Послухайте, є дуже проста історія. От я почав недаремно з Держтелерадіо, очевидно, що це радянський рудимент і поки ми його силою не закриємо і всі повноваження не передамо до Мінкульту, а частину до суспільного мовлення, доти воно в нас буде існувати. Тому тут має бути позиція міністерства, яку ми можемо підтримати як комітет, але ми не можемо робити щось без позиції міністерства, тому ми запросили вас. Ми готові ту вашу позицію, яка є нормальна, підтримувати. Це є наша функція. Це перше.
Друге. Що стосується творчих спілок, має бути позиція міністерства обгрунтована, або ви переконаєте, наприклад, Ірину Ігорівну і всіх членів комітету, що треба лишити все так як є і не можна рухати, припустимо, або ви скажете, що ми хочемо це реформувати так і так, підтримуєте нас і ми вас підтримуємо.
НИЩУК Є.М. Власне, в частині спілок нас так само не задовільняє та ситуація, яка була. Зараз доручення буде або обговорення, коли вони мене приперли, чому таке фінансування, то я кажу, що обгрунтуйте і аргументуйте, що на вихлопі є ваша діяльність станом на, не знаю, через місяць чи скільки там.
ПОДОЛЯК І.І. Це треба публічно. Я пропоную вам робити публічні звіти тих, кого ви фінансуєте по бюджетних програмах і тоді все буде видно.
НИЩУК Є.М. "Просвіта" приходять і показують конкретно, що роблять. Ми можемо дискутувати, але я по "Просвіті" не берусь зараз їх скасовувати. Це люди, які зробили певні речі, вони виготовляють книжечки, які роздають в АТО, в певних областях вони проводять дуже велику проукраїнську роботу.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Чекайте, щоб ми хотіли. Ми хотіли побачити від міністерства короткий звіт про те, що було бажано на наступний раз з цифрами. Якщо можна його письмово підготувати і дати нам, щоб ми розіслали спокійно. У нас наступного тижня не буде комітету, принаймні, до кінця наступного тижня, щоб аж до того комітету ми були готові, щоб ми не про повітря говорили, а про цифри і щоб кожен міг дати відповідь, тобто цифри і заходи. Те ж саме, що стосується інших органів виконавчої влади, як Інститут національної пам’яті, які були заходи, що було проведено, щоб на наступному комітеті ми могли обговорити це предметно.
Це нам дозволить, коли ми будемо говорити про наступний бюджет, а ми будемо відстоювати для вас кожну цифру, мати аргументи і разом з вами подумати, що ми можемо реформувати і що ми можемо змінити для формування наступного бюджету. Від вас нам би хотілось, щоб ми все-таки побачили якийсь процес реформування і що ви пропонуєте в наступний рік, може не все. Ірині Ігорівні болять творчі спілки.
НИЩУК Є.М. В мене так само. Просто дійсно, або вони представляють інший механізм роботи.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Я просто вважаю, що ми тут маємо діяти системно. Якщо ми взяли, наприклад, Інститут книги, тоді всі функції мають бути передані повністю з Держтелерадіо. Все, що стосується книговидавництва, має бути передано.
Друге питання. Наприклад, був конкурс бібліотечний, де був пан Афонін.
МАЗУР Т.В. Він не завершений.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Не завершений.
ПОДОЛЯК І.І. Буде другий етап.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Я знаю. Я там був і мав велику честь брати участь. Питання в тому, що є ціла низка видавництв, які про це не знали, бо вони не зайшли на сайт. Наприклад, "А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА" чи "Дух і Літера" – це великі видавництва.
МАЗУР Т.В. "А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА", вони часто у нас бувають і знали про те, що буде цей конкурс.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Я зателефонував до Малковича і він мені сказав, що вперше про це чує і це, мабуть, що вони "прошляпили", але їм ніхто не сказав. Я припускаю, що є ще інші видавництва, наприклад, та сама книга, яка перемогла на минулому Львівському книжковому форумі Олі Гнатюк, "Відвага і страх", здається, вона називається, от вона сьогодні визнана найкращою польською книжкою польським інститутом національної пам’яті спільно ще з якоюсь польською організацією, я сьогодні про це прочитав. Очевидно, що така книжка могла бути в наших бібліотеках, принаймні, центральних.
НИЩУК Є.М. Є гарний вихід. Якщо ми добавляємо трохи грошей, ми робимо повторний додатковий конкурс і повідомляємо всім.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Але питання в чому тут. Є спільна група, де сидять бібліотекарі, наприклад, 5 керівників бібліотек, в яких велике державне мислення не в кожного є. Це очевидно, що вони прив’язані до читачів і вони не зобов’язані його мати, але має бути якась державна політика, яку мали би обговорити. Може нам треба зробити якийсь "круглий стіл", можемо комітетські слухання зробити, тому що ми відбираємо книжки. Сидимо я, пан Афонін, Кіпіані, Береза і бібліотекарі. Ось вам весь склад людей, які відбирають книжки, які постачаються у бібліотеки всієї країни. Очевидно, що це неправильна система.
Одна справа – художня література і має бути якась політика, з тим же Міністерством освіти поговорити. Інша справа, наприклад, історична література, які книжки обов’язково повинні бути в кожній бібліотеці. Третя справа, а який фонд там є. Видається список, де спочатку було 2 тисячі наіменувань, потім залишилось 990, ми маємо вибрати 190, а в результаті 164. Але це фактично. вибачте, директор чомусь Чернігівської, я з повагою ставлюсь, немає питань, Сумської і ще двох бібліотек вибирають, що читають всі українці. Я вважаю, що має бути певний баланс.
ПОДОЛЯК І.І. Правду кажучи, в положенні про проведення цього конкурсу написано дуже красиво і там все є написано: і про науково-популярну літературу, історичну, підліткову літературу.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Послухайте ще раз. Ми сказали, що нікого не наказуємо, але ми думаємо виписати це вірно і в наступному році зробити правильно. Добре, що люди це стараються робити і ми їм дякуємо, але так, як воно зараз, логіки в тому немає. Тобто має бути відібрано, наприклад, спочатку мають відібрати бібліотекарі, що їм потрібно з усього масиву, а потім комісія, але правильно сформована, наприклад, літератори сильні, суспільствознавці вибирають, що важливо суспільству і створюють баланс і дають це бібліотекам. Тоді би це було вірно, але тоді всі бібліотеки мали би давати рейтинг всіх книжок, можна зробити електронну систему.
МАЗУР Т.В. Є проблема. Ми закупляємо у видавців, фактично ми купляємо те, що видавці самі не можуть продати, у них є тиражі в іони хочуть продати державі. Тобто ми вибираємо не з найкращого, а ми вибираємо з того, що нам запропонували. Це найбільша проблема.
А комерційні книжки, які цікавлять всіх, то видавці не зацікавлені в тому, щоб їх продавати державі, бо їхні тиражі і так розходяться. Бувають випадки, коли нам пропонують тираж і доходить до закупівлі, то вони кажуть, що ми розпродали тираж і знімаємо свою пропозицію. Ми змушені тоді думати, яким чином використати гроші і в кого закупити.
ПОДОЛЯК І.І. Ми дуже заглибились в цю проблему. Я так розумію, що ця проблема потребує окремої розмови.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Правильно. Але те, що ці кошти треба передбачити в бюджет, то це точно.
ПОДОЛЯК І.І. Але вони є передбачені, наскільки я розумію.
МАЗУР Т.В. Вони передбачені.
НИЩУК Є.М. Ми просто боролись, щоб не було менше, ніж цього року, бо там було спочатку менше.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ми зробили запит, наприклад, про той самий польський інститут. Там є три програми, які вони реалізовують. Ірино, які там програми.
ГАНДЗЮК І.Б. Фактично три напрямки. Це програма по літературі, це програма по перекладу польських видань іноземними мовами і навпаки є.
НИЩУК Є.М. Але нам треба ще включити дитячу підтримку, підтримка авторів нам треба.
ГАНДЗЮК І. Б. Там фактично все фінансування здійснюється через Міністерство культури за винятком перекладів іноземними мовами польських видань, де фінансування безпосередньо іде на Інститут книги.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Але через Міністерство культури розпорядником коштів є Інститут книги.
АФОНІН О.В. Я хотів би висловитись по цьому колу питань. По-перше, що стосується передачі Держкомтелерадіо функцій, які стосуються книги Міністерству культури. Я дуже добре знаю, що робиться і що не робиться за останні 20 з чимось років в Держкомтелерадіо. Але це питання, яке мусить вирішуватись на рівні двох міністрів чи міністрів і голови комітету, сісти і не поза спиною, а це мусить бути вічі у вічі, як передати, які функції і так далі. Бо засідання комітету без одного з головних учасників, незалежно від того, яка це інституція: радянська, пострадянська і так далі, то це, на мій погляд, не зовсім коректно.
Сьогодні вирішення питання – це забезпечити нормальне пристойне фінансування збереження того, що пов’язано з книгою, пов’язано з бібліотекою, пов’язано з програмою української книги і головне – фінансування нормальної апаратної роботи інституту, яку ще належить створити.
Що стосується питання проведення конкурсів, закупівлі і так далі. Ми змушені будемо повернутись і треба ставити питання фінансування окремо бібліотек. Ніде в світі абсурдної ситуації, коли якісь експертні комісії відбирають і так далі, то це завжди буде суб’єктивним, незалежно від того мають бібліотеки свій бюджет на рік, орієнтуються на читацький попит. Це у всіх європейських країнах, США.
НИЩУК Є.М. Так. Але в них вже усталена практика.
ПОДОЛЯК І.І. Треба думати про механізм.
АФОНІН О.В. Це питання вимагає окремого обговорення. Минулого року ми слухали звіт віце-прем’єр-міністра, міністра культури Вячеслава Кириленка і я тоді поставив йому питання координації гуманітарного блоку, який працює зі свідомістю людей. Це Міністерство інформаційної політики, Держкомтелерадіо, Міністерство культури і Міністерство освіти. Вони так чи інакше зав’язані на книжках.
Я думаю, що мусить бути якась консультативна рада міністрів, які буде узгоджувати ці питання і напрацьовувати спільну політику, бо сьогодні лебідь, рак і щука: щось сьогодні робить Держтелерадіо, щось робить Міністерство інформаційної політики, щось робить Міністерство освіти, але на стику вони не сходяться, пазли не співпадають і ми сьогодні маємо таку картину. Хоча сьогодні ми говоримо про шкільні бібліотеки, але Гриневич щось там робить своє, хрестоматії збирає і так далі, а це теж одна і та ж сама система. Тому треба сьогодні формувати нову структуру, це буде позавідомча і так далі, але це буде структура, яка буде узгоджувати ці питання. Це мусить буде системна робота, а не фрагментарна.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дякую.
НИЩУК Є.М. Я скажу, що у нас є виконуючий обов’язки. Наразі були складнощі в тому, щоб просто призначити навіть елементарно виконуючого обов’язки. Є пан Ростислав Семків. Слава Богу, ми вимушені це швидко зробити, щоб це не залишилось на папері. І нам зараз головне, щоб ми на старті, довго роздумуючи, не вбили ситуацію процедурної розробки.
У нас є приміщення, це Ярославів Вал, 36, в якому має знаходитись Інститут книги. У нас є виконуючий обов’язки, дійсно у нас немає коштів на функціонал і це треба зараз усвідомити і разом спільно робити міжвідомчу групу, щоб це враховувалось.
МАЗУР Т.В. Саму процедуру відбору не було часу формувати. Зараз у нас до наступного відбору є час. Я думаю, що в зимово-весняний період ми зможемо зайнятись тим, що вже спільно з Інститутом книги і комітетом розробити гарну процедуру, яка буде відповідати критеріям, про які говорите ви і які не заперечуємо ми.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Щоб ми зараз хотіли? Вас той бюджет, який подав уряд, влаштовує чи ні?
НИЩУК Є.М. В частині книги?
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ні, взагалі.
НИЩУК Є.М. Взагалі ні. У нас є повністю виписано, які додатки є. Більше того, треба враховувати ситуацію, з одного боку, ми не можемо зараз, як кажуть в народі, "гнати" на Мінфін, він багато що врахував, але в процесі формування бюджетний комітет, у кожного є свої лобістські ситуації, які дуже є слушними.
Кропивницький хоче розкручувати бренд міста в тій політичній ситуації, я недавно звідти повернувся. Я кажу, що розкручуйте театральну Мекку фундаторів театру і це буде зовсім інше обличчя цього міста, зробіть великий театральний фестиваль. Так вони лобіюють окремим рядком, щоб там забити гроші. Ну що я вам буду казати. Інші "забивають" Хортицю.
ПОДОЛЯК І.І. В яку бюджетну програму вони це все забивають? В заходи чи вони хочуть окремі?
НИЩУК Є.М. В заходи в основному, хтось в капіталку. Ясно, що ми не пручаємось. Ми вам даємо всі доповнення.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Я вам зараз скажу, що ми хочемо. Ми хочемо, щоб ви, якщо можна, порадились у себе з Іллєнком, з В’ятровичем, з іншими вашими підлеглими, написали якусь, хоча би десь наближену до ідеальної модель, тому що в нас в принципі ви маєте своїх союзників. Нам треба витягнути себе за волосся з всього того минулого. І ми готові, якщо це все зробимо, прочитаємо модель і бюджет, то я готовий у себе на фракції виступити і з колегою єленським досить жорстко про це говорити. І я думаю, що інші колеги з інших фракцій – Марія Матіос і пан Лесюк, то ми їх попросимо на БПП, а Ірина Подоляк може в себе виступити.
Якщо ми розуміємо, що відбувається у міністерстві, куди воно рухається і які програми, якщо ми союзники, а ми можемо бути союзниками, то тоді ми можемо це лобіювати і проштовхувати.
ПОДОЛЯК І.І. Але на Кабмін треба було до 1 жовтня подати пропозиції від депутатів щодо змін до бюджету. Я не говорю про те, що це ми не можемо як завжди в день перед голосуванням зробити, але 1 жовтня це був дедлайн.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. І що тепер?
ГАНДЗЮК І.Б. Були пропозиції до бюджетного комітету, але до Кабміну пропозиції ми можемо надсилати, бо буде друге читання.
НИЩУК Є.М. У нас є лист на вас, де є наші нагальні пропозиції. Ми ж розуміємо, що можемо говорити міфічними сумами, але насправді вони не є такими шаленими. Самі мінімальні історії і ми розуміємо ситуацію, в якій зараз країна є, насправді вони в межах до півмільярда. Насправді те про що інші говорять, це є…
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Погоджуюсь. Ми це розмножимо і роздамо всім членам комітету.
ПОДОЛЯК І.І. Існує, умовно кажучи, палац "Україна", який є під ДУСею. Існує "Жовтневий", який знаходиться під профспілками. Вся їхня надзвичайна культурна і духовна діяльність полягає в тому, що вони грубо і вульгарно орендують приміщення під будь-які заходи для того, щоб утримувати себе зарплатами і приміщення. Я не відкриваю Америку, ця Америка всім відома.
В результаті маємо Наташу Корольову на гастролях, проти яких постає вся обурена громадськість і вже готова розмазати тільки не знаю кого. Маємо Крістіну Орбакайте. Питання в тому, що всі вважають, що винне в цій ситуації Міністерство культури, а інструменти всі для цього є. Є списки людей, які повинні бути розширені стосовно того, кому не рекомендований в’їзд до України. Цим повинна СБУ займатись. Хто повинен звернутись? До СБУ може будь-хто звернутись. От у нас існуючі структури, які фінансуються з бюджету, напрклад, СБУ, просто елементарно не виконують своїх обов’язків.
Є відомства, під якими знаходяться ці будівлі, які здаються в оренду. Є ті самі профспілки, є та сама, перепрошую, президентська ДУСя, яка володіє концертним залом "Україна".
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Що ви пропонуєте? Ми повністю розділяємо ваше обурення.
ПОДОЛЯК І.І. Я розумію, що Міністерство культури не може колупати пічку, ми готові стати разом. Але ви повинні говорити про те, щоб всі інституції культури, які знаходяться під ДУСею, включно з "Арсеналом" були в одній купі і включно з палацом "Україна". Якщо ж ви будете колупати пічку.
НИЩУК Є.М. Ми не колупаємо. В них є відповідь насправді. Я переконаний, що Роман Недзельський при всіх нюансах всього іншого має список і Крістіна Орбакайте та Наташа Корольова не входять в список.
ПОДОЛЯК І.І. То поповніть ви список, зверніться до нього.
НИЩУК Є.М. Ми не можемо, це СБУ.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Чекайте, давайте не будемо плутати, а будемо шанувати час один одного. Що мала на увазі Ірина Ігорівна? Якщо ви вважаєте, наприклад, що ці відомства чи ці будівлі мають бути підпорядковані Мінкульту, а не ДУСі, скажіть нам.
Справа в тому, що як мав би працювати наш комітет. Ви мали би виробляти ініціативу, а ми мали би її обговорювати і затверджувати або ні. Ми дуже часто беремо на себе цю ініціативу, раніше особливо часто брали, бо нам було соромно перед нашими виборцями, що нас звинуватять в тому, що ми нічого не робимо і в нас багато енергії і ми хочемо зробити як краще, але очевидно це трошки невірний алгоритм. Ми маємо допомагати вам реалізовувати ті законопроекти, які ви подаєте. Припустимо, з якоїсь причини ви не можете це зробити через Кабінет Міністрів з політичних міркувань тому що це довго продовжується. Ви можете звернутись до нас як до депутатів, але ми маємо знати, якщо ми це робимо, навіть подаючи цей законопроект від себе і проводячи через комітет, це відповідає вашій позиції. Тому що ми не хочемо ініціювати і робити щось таке, що вам би шкодило або примушувати вас через законодавчий механізм робити щось, що не відповідає вашій стратегії, наприклад.
Тому очевидно, що ми вас до цього закликаємо і нам би хотілось, і так само всі інші відомства, якщо потрібна будь-яка допомога десь, то ви ініціюйте, ми розглянемо або ваші законопроекти, які ідуть через уряд, або самі готові подати законопроекти, якщо вони вам потрібні.
Тоді ми завершуючи, підбиваючи підсумки, просили вас на наступний раз, щоб ми зробили короткий звіт, що було зроблено за цей рік, які є пропозиції до бюджету наступного року, чим той проект бюджету, який є зараз, наприклад, вас не влаштовує або, навпаки, влаштовує. Нам потрібно висловити позицію комітету, навіть не зважаючи на те, що ми час, а час ми губимо, між нами кажучи, через вас, бо якби ви до нас звернулись раніше, а ви не звернулись, вас все влаштовує. Ми приходимо на наші фракції і голосуємо за, тому що від вас ніяких сигналів, що ви хочете щось інакше не було. Якщо ви хочете, щоб ми голосували інакше або щось відстояли, скажіть нам.
ПОДОЛЯК І.І. Ще одна річ, яку я хочу сказати, що коли ми зустрінемось грунтовно і фундаментально на другий раз, то я особисто і моя фракція ми би хотіли почути, скільки ви передбачаєте на 2017 рік, скільки ви потребуєте чи скільки у вас тут є заховано, на, власне, реформу, яку-небудь реформу, яку ви собі плануєте зробити у 2017 році.
НИЩУК Є.М. Добре. Я скажу буквально два слова. Ми би хотіли би підтримки зараз в основному і ми маємо намір інституціалізувати всю нашу структуру, щоб здійснювали інституції по напрямкам. У нас ще раніше був створений Інститут національної пам’яті, він потребує зовсім інших видатків. Ми зараз створюємо, практично вже створили, але воно в процесі Інститут книги. Далі в нас є на меті Інститут музею, який навіть практично можливий, але ми зіткнулись з проблемою, з пані Сосновською.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Вона не хоче це робити?
МАЗУР Т.В. В неї є своє бачення. Вона хоче, якщо він буде, то щоб вона повністю керувала і визначала його політику. Вона хоче, щоб це була незалежна організація.
НИЩУК Є.М. Ми хочемо допомогти, тому що це третя історія. Ми зараз робимо реорганізацію всередині, розбиваємо ці департаменти, щоб вони мали конкретний функціонал. Зменшуються люди і вони кажуть, а як ми, 6 чоловік, можемо працювати? Правильно, бо вибудовою всього мала би займатись ця інституція.
Далі, на базі Центру Курбаса, яка наукова структура, нічого не роблять, це міг би бути Інститут театру. Не як університет по навчанню, ви ж розумієте. Я хотів би в цьому руслі, щоб ми знайшли підтримку і ось там оця ситуація. Ось УЦКД, що це за історія?
МАЗУР Т.В. УЦКД – це центр культурних досліджень. Проблема всіх цих установ полягає в тому, що вони зараз функціонують як наукові установи, а фактично вони здійснюють трохи іншу діяльність, тому не можуть повноцінно функціонувати. Ми їх хочемо перетворити в заклади культури, залишити окреме фінансування обмежене на наукові програми, але відкрити доступ до тих програм не тільки нашим науковим інститутам, а абсолютно всім, хто проводить наукові дослідження. І це було би правильно.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ви знаєте, є одна чудова річ, на що я хочу звернути вашу увагу. У поляків є такий сайт "ninateka.pl". Одним словом, це великий архів всіх теле- і кінопродуктів. Все, що коли-небудь було знято, зберігається там, під це вони отримали європейські кошти. Воно відцифровується, туди мають доступ школярі і всі інші. Можна зайти на цей сайт і те, що є національним набутком, можна дивитись просто так. Все, що коли-небудь знято або звучало в Польщі, є в одному місці.
НИЩУК Є.М. Я вас подивую, але ми зараз в процесі цього. Маша Задорожня спільно з Центром Довженка роблять зараз Музей кіно і там ми можемо інституцію робити.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Це взагалі не кіно. Це по суті архів аудіо- і відеоматеріалів. От що це є, це не кіно. Це не електронний реєстр. Це зовсім інше.
НИЩУК Є.М. Я зрозумів.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Туди навіть варто поїхати подивитись, бо це цілий комплекс будівель у Варшаві. Тепер питання є з архівами. Говоріть, будь ласка, з Петренком, щоб підпорядкувати архіви, які стосуються культури.
НИЩУК Є.М. Я звертався.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Це не звертатись треба. Дивіться, я готовий повністю включитись і допомагати вам. Ви порадьтесь з Володимиром, кому це має бути підпорядковано, але це не юридична історія. Так, є юридичні документи в архівах.
ПОДОЛЯК І.І. Про які архіви ви говорите?
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Наприклад, є Інститут імені Пшеничного, там є все: хроніка, кіножурнали, відеожурнали.
ПОДОЛЯК І.І. Так це все треба порозшаркувати і порозділювати?
ЄЛЕНСЬКИЙ В.Є. Ні в якому разі.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Навпаки, треба зібрати і заборонити розшаркувати. Вас це влаштовує?
ПОДОЛЯК І.І. Мене це влаштовує.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Воно в Інституті Пшеничного, сканерів якісних немає. Вони беруть за це гроші і дають невідомо в якій якості. Воно все само собі не відцифровано, воно ніде не зберігається.
МАЗУР Т.В. Мінфін цього року на створення реєстру культурних цінностей Мінкультури виділив 1,5 мільйони гривень.
ПОДОЛЯК І.І. Я так само хочу тут сказати ось про що, що я особисто пропоную, Микола не відмовиться від цього, щоб ми зібрались разом на рівні заступника міністра фінансів і на вашому рівні, я обіцяю бути і брати участь. Я розумію так історично склалось, що Мінфін керує культурою, але це принизливо, тому що таке враження, що Мінфін керує тільки культурою, тому що освітою Мінфін не керує і охороною здоров’я Мінфін не керує, а тільки культурою керує. Таке є у повітрі вже багато років. Не здавайтесь, будь ласка. Готовність є. Я особисто підходила до заступника міністра, який займається гуманітарними питаннями, я говорила з міністром, розуміння є.
Я хочу ще сказати щодо впорядкування цих всіх інституцій. Я дуже слабо собі уявляю, що, наприклад, адміністрація президента Німеччини управляє музеєм чи лікарнею спеціалізованою як ДУСя чи адміністрація президента Обами управляє чимось подібним на природні заповідники. Адміністрація президента під ДУСею є певні природні заповідники. Розумієте, це маразматично звучить.
Тепер інша річ є. Я робила запит до Мінфіну про програми, які стосуються фінансування місць пам’яті України закордоном, зрозуміло, що нас цікавить в цьому контексті Польща як прикордонний район. Так цього року в цьому проекті бюджету вони заклали 70 мільйонів, але під бюджетну програму, яка знаходиться під МЗС. Майте це, будь ласка, на увазі. А бюджетна програма називається про охорону місць пам’яті українців закордоном, в тому числі, то ця програма називається "Покращення іміджу України". Тобто ми розуміємо, що за ті 70 мільйонів буде знято два тупих відеороликів, перепрошую, або не тупих, а блискучих, а ми далі будемо розповідати українському народові, які ми надзвичайні патріоти і як ми за все українське і проти всього поганого, а фінансувати впорядкування наших могил на території колишніх етнічних земель ми не будемо, тому що в нас немає за що.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Колеги, ми домовились, що на наступний раз ви ще раз дивитесь бюджет. Я хотів би, щоб ми заклали, наскільки це можливо, реформування в тих галузях, в яких ми працюємо. Все, що від нас потрібно, ми ваші союзники, нам треба не витратити час. От до мене підходив пан Афонін і інші видавці і казали, що там є певні скорочення порівняно з минулим роком програм, коли буде передаватись.
АФОНІН О.В. Пан Княжицький знає, скільки зроблено було за ці роки асоціацій, які повертали суми і так далі. Ми готові підтримати і відстоювати ті позиції, які мусять бути, і громадська думка буде врахована.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Це правильно. Те саме, якщо є Струтинський, який може вас підтримати в театральній історії, все одно це громадська організація. Беріть голос, він підтримає, ми підтримаємо. Якщо це ваші починання, які треба, об’єднаємо громадськість і будемо одним фронтом виступати. Ми можемо це зробити, бо якщо ми розтягнуті, ніхто не буде рахуватись ні з вами, ні з нами.
ПОДОЛЯК І.І. Я хочу вам сказати щодо постанови Кабміну, яка порушує права людини. З Міністерством фінансів будемо говорити. На моє глибоке переконання, яке може бути абсолютно хибним, але яке не є хибним, коефіцієнт 6 і коефіцієнт 2 для національних може бути усереднений до 3 або 4 для всіх, а Мінфін нехай рахує. Якщо ні, будете жорстко критиковані. Я завжди, пан В’ятрович знає, відкриваю забрало і валю, а там вже що буде, то буде.
НИЩУК Є.М. Я розумію. Грубо кажучи, якби я був депутатом, я би може теж так говорив, чесно, я не через те, просто я знаю зсередини. У Франції є театри, які мають інший статус і іншу оплату і на це б’ють всі. Винесли Моїсеєва мало не побитого при мені, вони сказали, що ми перший національний театр і нам байдужі ці історії з контрактними системами. Хостікоєв каже: перед ким я буду писати контракт? Перед тобою? Ану давай. Я розповідаю реальні історії. Питання не в моїй посаді, це будь-кого можуть винесуть.
ПОДОЛЯК І.І. Послухайте, давайте будемо ставити питання про вирівняння коефіцієнту, якщо ви всі боєтесь цього.
НИЩУК Є.М. Я не боюсь, я просто знаю реальну історію.
ПОДОЛЯК І.І. Це не має значення: Хостікоєв чи не Хостікоєв, чи хто-небудь інший. Це пострадянський підхід священих корів.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ірино, так, але якщо його винесуть звідти, ви його назад туди посадите? Я ж кажу, що вони нам наступного разу принесуть своє бачення.Якщо ми з чимось незгодні, ми кажемо, обговорюємо, ставимо крапку та ідемо разом одним фронтом це підтримувати. Все.
МАЗУР Т.В. Зараз ми маємо проблему, коли солісти національних опер з України переходять в національну оперу в Київ, тому що тут краща зарплата. Інші національні опери жаліються, що їхні кращі солісти тікають в Київ. Коли ми зробимо середній коефіцієнт по всіх, наші найкращі солісти втечуть у Європу.
ПОДОЛЯК І.І. Пропонуйте інші формати.
НИЩУК Є.М. У них проста аргументація – інші гроші платять закордоном.
ПОДОЛЯК І.І. закордоном і бібліотекарям платять інші гроші.
НИЩУК Є.М. Але ми всіх втратимо і нікого не будемо мати.
ПОДОЛЯК І.І. Треба думати над моделями.
НИЩУК Є.М. Я не проти. Я просто кажу про реальну ситуацію.
ПОДОЛЯК І.І. На сьогоднішній день такого бути не може. Навіть цей ваш улюблений театр національний муніципальний оперети, який керує Струтинський, але він національний. Він теж має коефіцієнт і він не такий як у театрі імені Івана Франка.
НИЩУК Є.М. І він теж вболіває за те, щоб підвищити коефіцієнт.
ПОДОЛЯК І.І. До чого ми підходимо? Ми підходимо до реформи театру, яку треба починати, про яку треба говорити. Моделі можна вибирати, жодна модель не задовольнить нікого. Хостікоєв чи ще хтось славніший не буде задоволений ні з тої ні з тієї моделі.
Тепер, якщо ми говоримо про спілку, яку очолював покійний Танюк. Я просто пригадую, коли він минулого року тут сидів і казав, що ті гроші на спілку ідуть на Будинок актора. То в мене одне тільки питання і дуже примітивне питання – чому в бюджеті немає окремого рядка, якщо це на Будинок актора окремий рядок – 10 мільйонів чи 20 мільйонів на реконструкцію Будинку актора. А не темні мутки, розпродаж і дерибан майна наявного і все решта. Давайте колупати далі.
НИЩУК Є.М. Ні. Це якраз і у ветеранів сцени теж проблема.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. До мене зверталась Недашківська.
НИЩУК Є.М. Я вже її заспокоїв трошки. Біля неї обробили, поміняли адресу, це капець там повний.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Але щоб це припинити, вона права в тому, що треба виділити це майно, давайте поставимо його напряму туди.
ПОДОЛЯК І.І. Звичайно. Це ж не нові гроші треба, можемо перерозподілити в межах цього. Гройсман піде назустріч, тому що він раціонально мислить.
МАЗУР Т.В. Бюджетне законодавство не передбачає фінансування власності недержавної.
ПОДОЛЯК І.І. Зато воно передбачає фінансування громадських організацій.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Почекайте, якщо чинне законодавство не передбачає, законодавство пишемо ми. Що заважає нам навіть під даний випадок написати законодавство, вами розроблене, яке ми приймемо і проведемо в залі, що заважає?
ПОДОЛЯК І.І. Треба думати про форму передання на баланс чи про модель, чи про якийсь інший принцип.
НИЩУК Є.М. Давайте ми дійсно готуємо. Єдине, що в процесі може ми зробили би таку з вами, можна і в онлайні, щоб ми розуміли один одного вірно.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Можемо, безумовно. Ми можемо перед цим зібратись, ми можемо окремо попросити чи помічників, ви там зайняті, але доручите комусь і хтось буде від нас, щоб ми це все підготували, узгодили, щоб було швидше. Немає питань.
НИЩУК Є.М. Добре.
АФОНІН О.В. В мене є пропозиція. Завтра відправити лист в громадські організації культурологічні з пропозицією підтримати позицію Міністерства культури у фінансуванні тих обсягів, які ви бачите, і щоб ми комплексно вийшли на Мінфін і дали такі листи голові комітету для аргументації перед бюджетним комітетом.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. От ви такий активний, але, на жаль, таких організацій як ваша є обмаль.
МАЗУР Т.В. Завтра Кабмін розглядає зміни до бюджету 2016 року з ініціативи Мінфіну, які передбачають перерозподіл видатків в межах існуючих коштів. Міністерство культури має на сьогодні значну проблему по галузі, яка пов’язана з тим, що було введено 1 травня перший тарифний розряд і недофінансованими залишаються заклади, в тому числі вони вам жалілись, що у них там відпустки без збереження заробітної плати, скорочений робочий день і так далі. Для цього попередньо було погоджено з Мінфіном, що ми можемо зняти частину грошей з програми "Кіно" і перерозподілити її на оцю обов’язкову потребу. Але Міністерство фінансів, незважаючи на те, що ми їм писали, вони сказали, що в цьому проекті вони не передбачають ці зміни, якщо ми хочемо, то ми можемо їх ініціювати іншим чином.
ПОДОЛЯК І.І. А яким закладам не вистачає?
МАЗУР Т.В. Абсолютно всім по галузі. Тобто обов’язкові видатки згідно чинного законодавства підвищення зарплати до першого тарифного розряду і оздоровчі.
ПОДОЛЯК І.І. Яка там сума?
МАЗУР Т.В. Я можу помилятись, загальна 60 мільйонів гривень. Це перерозподіл в межах галузі.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Це завтра буде?
МАЗУР Т.В. Вони завтра будуть розглядати перерозподіл на апарати і оборону.
НИЩУК Є.М. Ми вам дамо прямо в руки.
МАЗУР Т.В. Чому ми говоримо не окремим законом, щоб в межах одного закону були передбачені ці зміни, тобто це зміни до додатку третього Закону про Державний бюджет, до якого вони завтра і так будуть вносити зміни, але вони не будуть торкатись Міністерства культури.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Давайте нам в руки. Ми будемо озвучувати з голосу.
ІЗ ЗАЛУ. Це перекидається з "Кіно" і передається.
НИЩУК Є.М. Не те, що з "Кіно", вони все одно до кінця року їх не встигнуть освоїти.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. А Іллєнко не проти?
НИЩУК Є.М. Я його попереджав, тим більше, що у нас була певна не те, що умова, ми пробили ці ж 500 мільйонів.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Іллєнко не проти цього?
НИЩУК Є.М. Ні. Вони не використають ці гроші.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Я зрозумів. Я йому подзвонив і ви подзвоніть, бо я не хочу це робити проти його волі і якщо він каже, що не проти.
НИЩУК Є.М. Я вже говорив з ним.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Добре.
(Іде загальна дискусія)
ПОДОЛЯК І.І. Про підняття зміни тарифної сітки, про підняття зарплат працівникам культури: бібліотекарям, музейникам.
МАЗУР Т.В. Це врахували на наступний рік, але з 1 січня, з 1 травня, коли обов’язкова зміна першої тарифного розряду, така сама ситуація як цього року – не передбачено в бюджеті, який вони внесли. До 1 травня у нас проблем немає, а з 1 травня почнуться ті ж самі проблеми, що і зараз: відпустки без збереження заробітної плати, скорочений робочий день.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ви можете передбачити хоча би якісь мінімальні кошти на створення? Може і не потрібно регулювати оцей Інститут театру, який ви хочете.
МАЗУР Т.В. Ми зараз намагаємось створити нашими можливостями. Наші науково-дослідні інститути, ми на їх базі хочемо створити ті організації, щоб вони почали діяти.
НИЩУК Є.М. Хоча гіпотетично, те, що Ірина каже, це як реформування, бо воно тоді охопило би всі напрямки і ми би тоді мали можливість. Добре, що це не придумали на базі історичного музею зробити Інститут музею, бо іншого виходу у нас немає. Але якщо ми говоримо про концептуально-стратегічну історію, то це треба певні кошти.
МАЗУР Т.В. Ми можемо почати інституціалізацію через ті можливості, які у нас вже є, щоб розпочати роботу, розробити модель. Вони вже можуть працювати над моделлю як вона має в майбутньому виглядати і як вона має функціонувати. Ми могли би це зробити своїми силами, які в нас зараз є, якби для цього підправити законодавство і створити належний механізм.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Що вам треба по законодавству створити?
МАЗУР Т.В. Вони зараз у нас є як наукові установи і фінансуються як наукові установи. Ми хочемо, щоб вони фінансувались не як наукові установи, а як звичайні заклади культури.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Вони просили, щоб вони фінансувались як наукові установи, наскільки я пам’ятаю.
МАЗУР Т.В. Ми хочемо їх зробити закладами культури.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ви маєте нам все виписати і запропонувати.
НИЩУК Є.М. А ми би зробили конкурс на людей, які би те, про що ви кажете, по комплексній історії статусів і всього іншого мали би розроблятись.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Давайте ми будемо рухатись далі. Корисно говоримо, але якщо перенести дійсно в структуру етапність реформування і необхідність закриття того, що необхідно, щоб наступного разу комплексно могли проговорити.
МАЗУР Т.В. Ми можемо вибрати один якийсь напрямок на наступний рік, щоб бити в одну точку, щоб не розпорошувати.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Це правильно. У нас є музеї, у нас є театри.
НИЩУК Є.М. Дивіться, якби там не було, зрушили зараз, наприклад, по книзі. Це треба довести до завершення.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Давайте візьмемо музеї і театри.
НИЩУК Є.М. Давайте музеї.
МАЗУР Т.В. Можемо взяти культурну спадщину. Там теж є багато напрацювань, ми відновили плідну співпрацю з ЮНЕСКО.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Давайте візьмемо спадщину, музеї і заповідники.
ПОДОЛЯК І.І. Друзі мої, спадщина, музеї і театри. Театр – це є тіло, яке безпосередньо працює з людьми. Заповідники і пам’ятки – це те, що потрібно консервувати, реставрувати і зберігати, тобто я не бачу як воно конфліктує. Все, що відбувається з театрами, ви можете себе хвалити і собою бути задоволені.
НИЩУК Є.М. Знаєте, що ми тоді зробили. Я кличу всіх, я оголошую конкурс в Російській драмі, я кличу всіх: Автанділов з Грузії, Прибалтику, Богомазова, Малахова. Вони кажуть, що ми не підемо. Треба було зробити віковий ценз, зробити хоча би 75.
ПОДОЛЯК І.І. Віковий ценз – це порушення прав людини. Євгене, ви тут були, коли ми обговорювали перший варіант Закону про конкурси і де в нас було обмеження: два терміни по три роки.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дивіться, зробіть так, як ви вважаєте за потрібне. Якщо нас це категорично не влаштує, ми будемо вас критикувати, але спочатку зробіть так, як ви важаєте за потрібне.
НИЩУК Є.М. Добре.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Я вам дуже дякую.
Колеги, в нас є декілька питань. Хоча у нас присутні запрошені народні депутати, якщо ви не проти, щоб законопроекти швиденько проголосували: 200 років Львівській політехніці і 200 років Львівському торгово-економічному університету. Я думаю, що можемо підтримати. Хто за те, щоб підтримати проект Постанови про відзначення 200-річчя Національного університету "Львівська політехніка", прошу голосувати. Дякую. Ви не голосуєте?
ПОДОЛЯК І.І. Я як завжди традиційно утримуюсь по таким постановам.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. І 200 років торгівельно-економічному університету. Хто за те, щоб підтримати, прошу голосувати. Дякую. І з наступним техніко-юридичним допрацюванням. Давайте підтримаємо. Дякую.
Наступне питання. Проект Закону про особливий статус релігійних організацій, керівні центри яких знаходяться в державі, яка визнана Верховною Радою України державою-агресором (№4511, Петренко, Бригинець, Левус, Висоцький, Медуниця, Артюшенко, Тимчук, Тимошенко, Скрипник, Матківський, Бублик, Опанасенко, Масоріна). Хто буде доповідати цей законопроект?
ПЕТРЕНКО О.М. Здравствуйте, уважаемые коллеги. Даный законопроект являет собой абсолютно объективную логическую реакцию на те тенденции, которые происходят в последние десятилетия в мире и те вызовы, с которыми Украина столкнулась в последние годы. Рост религиозного агрессивного фанатизма по всему миру за последние полтора десятка лет привел к тысячам террористических актов. Это все накладывается в какой-то мере на события, которые произошли в нашей стране за последние три года, когда Украина стала жертвой агрессии соседнего государства. То, что это агрессор, зафиксировано на законодательном уровне Верховной Радой Украины.
К большому сожалению, страна-агрессор очень активно использовала религиозные организации, которые имеют центры управления в стране-агрессоре, использовала во время событий весной и лета 2014 года и продолжается сейчас. Огромное количество не то, что там информации, а доказано фактов пособничества оккупационным террористическим войскам, огромное количество фактов, когда и непосредственно люди, имеющие достаточно существенный духовный сан, брали оружие в руки.
Поэтому даный законопроект абсолютно не направлен на то, чтобы как-то ущемлять свободу вероисповедания. Государство в любом случае и сейчас на даный момент имеет определенные регулятативные функции. Вот любая религиозная организация проходит процесс регистрации и в даным законопроектом мы всего лишь вмешиваемся в процесс регистрации, расширяем возможности государства именно в целях безопасности страны.
11 сентября в США, страна тоже стала перед очень серьезным выбором для такой страны с такими демократическими традициями как у них в том, что иногда на самом деле ради безопасности правами какими-то приходится жертвовать. В даном случае мы всего лишь вмешиваемся в регулятативную функцию государства, расширяем полномочия при регистрации.
По большом счету суть в том, что если у тебя управление и центр находятся в стране-агрессоре по отношению к нашей стране, всего лишь пройди определенные формальности и потом в своей деятельности не нарушай, не наноси вред национальной безопасности страны, территориальной целосности страны и не будет никакого вмешательства, молитесь Господу так, как вы считаете нужным, по канонам, которые вы считаете нужным. Ни в коем случае этим законопроектом не будет никакого вреда нанесено.
Безусловно, какие-то моменты ко второму чтению можно отрегулировать в самом законопроекте. Например, чисто технические моменты, каким образом будут определятся эти независимые эксперты, которые будут устанавливать вот этот факт, насколько можно отнести даную религиозную организацию к стране-агрессору. Спасибо за внимание.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дякую. Будь ласка.
ВИСОЦЬКИЙ С.В. Я хочу висловитись по мотивах законопроекту. Взагалі я не працював у профільних службах, але зараз іде війна і ми маємо якісь відомості як народні депутати. Я знаю точно, що не тільки там через деякі класичні конфесії, але, наприклад, тоталітарні секти, які мають свідоцтво реєстрації в Україні як церкви. Вони підпорядковуються, наприклад, Москві через структуру пана Медведчука. Є такі факти спецслужб українських. Вплив на свідомість українських громадян іде через зомбування іде по паралельним структурам. Якщо вас це зацікавить, то є відповідні матеріали СБУ. На жаль, я їх не маю, але знаю, що вони є.
Це питання щодо впливу пропаганди на українців ідей, які направлені фактично на оперування і модерування свідомості українців. Це дуже нагальне питання, нам треба його врегульовувати. Нам треба визнати, що така проблема є, що іноземні спецслужби через релігійні організації здійснюють вплив на свідомість українців. Цю проблему потрібно вирішувати.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дякую. Ще з колег народних депутатів, авторів закону хоче висловитись?
ІЗ ЗАЛУ. Підтримуємо.
ПОДОЛЯК І.І. В мене є запитання. Оскільки ми всі народні депутати Верховної Ради, ми всі теоретично маємо бути людьми розумними, прагматичними.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Це не обов’язково.
ПОДОЛЯК І.І. У мене завжди презумція невинуватості спрацьовує і ми повинні намагатись мислити логічно і в правовому колі. Скажіть, будь ласка, в контексті антидержавної діяльності зокрема московського патріархату і деяких, очевидно, є виключення, як бути, тобто окремі, можливо я припускаю, що окремі священики є українськими патріотами. Але загалом мова іде про злочинну антидержавну діяльність зокрема і московського патріархату теж, як і інших, як тут згадували, тоталітарних сект. Це формально називаються релігійні організації.
Ви не пригадуєте, скільки в нас коштів на 2016 і 2017 роки пішло на утримання СБУ? 4 мільярди. То в мене логічно виникає запитання: чим займається СБУ і чому ми повинні додатково в спосіб дискутивний, хоча національно-патріотично і правильний абсолютно, Верховна Рада і народні депутати повинні виконувати роботу за СБУ, за Міністерство культури, за Міністерство освіти, за інші міністерства?
Друзі мої, в мене є питання. У нас є факти торгівлі підакцизними товарами на території церков. Де Служба безпеки України? В нас є факти антидержавної діяльності, агітації і пропаганди окремими священиками різних релігійних організацій. Де є наша Служба безпеки України? Може нам треба шукати відповідального виконання обов’язків? А якщо ні, то забрати ці 4 мільярди і роздати бідним.
ВИСОЦЬКИЙ С.В. Я дам відповідь. Я не буду виправдовувати деякі особливості роботи нашої Служби безпеки України.
ПОДОЛЯК І.І. Немає особливостей.
ВИСОЦЬКИЙ С.В. Я про них знаю. Є правоохоронна структура і вона займається фактами. Якщо є якийсь факт причетності священослужителя, вона це розслідує і може притягнути його до відповідальності, тобто привентивна процедура, що там є ознаки тероризму. Тероризм – це підслідність Служби безпеки, якщо ми кажемо в ракурсі цього питання.
Я вважаю, якщо допомогти Службі безпеки, в цьому нічого поганого немає.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Я хочу колезі Єленському надати слово.
ЄЛЕНСЬКИЙ В.Є. Шановні народні депутати, очевидно, що законодавець повинен поставити всі можливі перепони на шляху зловживання релігією з метою підриву територіальної цілісності, безпеки і законних прав громадян, які прикриваються релігією. Це очевидно за останні, починаючи ще з Іранської революції, про це написані томи, також очевидно, що свобода совісті може бути обмеженою в європейській системі права, може бути обмеженою з метою захисту здоров’я, свободи і прав громадян. Цей законопроект має таке спрямування, він спрямований якраз на захист прав і свобод громадян України, недопущення зловживання релігією з метою підриву територіальної цілісності України, з метою потурання агресору і так далі.
Наступне. Ми дійсно зіткнулись з непоодинокими фактами, коли релігія використовувалась на шкоду територіальної цілісності України, коли за релігією приховувались атаки на права і свободи українських громадян. На жаль, московська патріархія від літа 2014 року зробила все, щоб надати війні проти України релігійного характеру. 14 серпня 2014 року патріарх Кирил направив листи престоятелям православних церков світу, в яких підкреслював, що це є релігійна війна, коли святе православ’я протистоїть уніатам і схизматикам, які дірвались до зброї після Майдану і є сп’янілі від крові і так далі. Це дуже відомий текст, який викликав обурення. Тому знову ж таки інтенції групи авторів законопроекту для мене зрозумілі і я їх всіляко підтримую.
Що для мене становить проблему, щоб голосувати за нього в цілому. Це те про що говорила Ірина Ігорівна. Дійсно в цьому законопроекті є речі, які прямо говорять про те, що служба безпеки України не справляється зі своїми обов’язками, де сказано, що релігійна організація може не поважати територіальну цілісність України. Це очевидно просто неможливо.
Що стосується конкретних випадків, то ми знаємо такі конкретні випадки. Я знаю, що Міністерство культури зверталось до СБУ з приводу спроб зірвати мобілізацію одним з єпископів Української православної церкви московського патріархату, який на камеру говорив про те, що ми не дамо наших хлопців на війну, хай буде проклята ця влада, тобто весь набір, який тільки можливий, був використаний. Це те ж було у 2014 році і цей єпископ продовжує бути на своїй посаді. Прізвище його Жар, це єпископ Банчевський. Я не хочу множити ці приклади. Я хочу сказати, що дійсно ніде ніяке законодавство не дозволяє підривати територіальну цілісність, не дозволяє закликати на зрив мобілізації і так далі.
Далі я також хочу звернути увагу на те, що сказав колега Петренко. Він казав, що там є священики Української православної церкви московського патріархату, є патріоти. Я знаю таких патріотів, я знаю священика, який три ночі молився з жінками, чоловіки були під Дебальцево і я впевнений в цій людині. Це говорить про те, що в процесі допрацювання до другого читання ви маєте подумати, чи варто, щоб проходили перереєстрацію всі громади, тобто це недостатньо, щоб цю перереєстрацію пройшли центри, релігійні управління, монастирі, братства. Це для вас, так би мовити, думання в процесі доопрацювання цього законопроекту.
Також я хотів би звернути вашу увагу на ті зауваження, які містяться в висновку Головного науково-експертного управління, які стосуються відводу священослужителя, якщо за ним є, ну, ідеться про функцію погодження, вона також, мені здається, не повинна сягати кожної громади. Ми не знаємо про таке, таке було в деяких країнах Східної Європи, коли просто глава церкви мав пройти погодження, і таке було і в Західній Європі в 70-х роках.
Якщо зараз говорити про тенденції, то там, де існують державні церкви, які існують, наприклад, в Англії, такі церкви існували в скандинавських країнах, вони самі відмовляються від цього статусу, вони не хочуть бути державними церквами, вони не хочуть державного фінансування. Але ми говоримо про іншу ситуацію, ми говоримо про ситуацію, в якій зараз знаходиться Україна.
Отже, я пропоную, щоб ми підтримали цей законопроект, але щоб його автори доопрацювали в процесі підготовки до другого читання.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Будь ласка, колега Петренко.
ПЕТРЕНКО О.М. Хочу сказати, що я далекий від ідеалізації роботи, у мене складні стосунки з організацією, але в силу того, наскільки вони вміють, вони працюють. Наприклад, 9 травня 2014 року в розпал "руської весни" Служба безпеки України разом з прикордонниками в Дніпропетровському аеропорту не пустила митрополіта Іларіона, це по суті міністр закордонних справ московського патріархату. Чи мали вони особливі повноваження на той момент? Вони просто зробили свою справу. І коли буде чергова хресна хода у нас в Україні, ми всі будемо задаватись питанням: а що робить Служба безпеки, а де Служба безпеки?
Я як законодавець хочу відповісти на питання, чим я допоміг Службі безпеки нейтралізувати подібні заходи. Один раз мені особисто з моїми побратимами довелось звільняти Маріуполь, в тому числі від бандитського формування, яке гордо іменувало себе русской православной армией. Після того як я став законодавцем, я буду вважати свою місію не виконаною, як законодавець не зроблю хоч щось, щоб запобігти подібному на майбутнє.
ПОДОЛЯК І.І. Я дуже рада, що серед нас є ті, хто абсолютно задоволений роботою Служби безпеки України.
ПЕТРЕНКО О.М. Ні в якому разі.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Будь ласка.
ЛЕСЮК Я.В. Шановні панове, оце, що ви зробили, це відповідає якби стану, це є правда. З другого боку, вибачте, будь ласка, як юридичний документ, це не зовсім правильно. А ще одне, коли людина хворіє, потрапляє якийсь мікроб, припустимо, то організм відповідає тотально, це не значить, що відповідає тільки кровоносна система, організм мусить відповідати тотально. Ми в ситуації слабості держави, всіх її інститутів. Тому роблячи це, ми відповідаємо окремим органам.
Те, що казала пані Ірина з приводу СБУ, то це абсолютно правильно. Що стосується затримання митрополита, це дуже правильно. Ми зараз працюємо в системі елементарної інформаційної війни, це якби скажемо інформаційної суперечки. Такі речі робити не можна. Ми це проведемо і отримаємо негативу значно більше, тому що їхня контрпропаганда вас переб’є і так далі.
Мені здається, що треба робити трошки інакше. По-перше, всі випадки, коли би держава була міцною, то всі випадки, де церква діяла неправочинно і була, так би мовити, агентською структурою ворожої держави, мають бути заходи.
По-друге, цим має займатись інститут інформації і так далі. Ми маємо провести потужну інформаційну кампанію, коли до людей дійсно дійде, а тоді ви приймаєте такий закон. А в силу заперечень, які написав голова комітету, я думаю, тут не можна проголосувати, поки ми не закличемо цього керівника і серйозно не поговоримо. Я вам ще раз кажу, що ми нічого з цього не отримаємо, ми полоскочемо нерви, а результат буде нульовий.
Ще одне хочу сказати. Так, країна-агрессор. Яка це країна-агрессор: країна-агрессор, з якою торгуються, немає візи і так далі. Має держава відповідати тотально, а не таким чином. Я впевнений, що ми підемо з вами разом, ми підтримаємо це, ми в’яжемось в інформаційну війну, яку апріорі програли. Це ж найлегше – написати законопроект, за який нам потім дадуть по голові, а давайте займіться всім, зробіть підготовку до цього всього. Поки до людей не дійде, що частина церковних службовців, ми не можемо говорити, що вся церква. Такий законопроект є результатом доведення тієї інформаційної кампанії.
Я ще раз кажу, що це не на часі і це нічого не дасть, тільки збурення нової інформаційної війни, яку ми стовідсотково програємо. Я пропоную, щоб ви відтягнули на місяць-два, зробіть цей законопроект, але він не підтриманий життям, реальністю. Тому я утримаюсь.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Колеги, я вважаю, що в ситуації, в якій ми зараз є, коли арештовують журналістів в Росії, коли ми живемо в жорсткому продовженні війни, коли ми маємо прямі докази того, що малайзійський "Боїнг" був збитий російською ракетою "Бук", коли ми бачимо позицію, на жаль, російських священослужителів і близькість цієї церкви до російської влади, яка по відношенню до України є агресором, то думаю, що кожен громадянин України. який є патріотом, не підтримувати цю ідею не має права. Це моя суб’єктивна точка зору.
Інша справа, що я підтримую колегу Єленського в тому, що справді є речі, які потрібно ефективно доробити, і підтримую пропозицію проголосувати за те, щоб винести цей законопроект в першому читанні в зал для того, щоб до другого читання його доробити. Але поки ми не введемо візовий режим, не побудуємо ефективний кордон, не захистимось від медійного, церковного , будь-якого іншого ідеологічного впливу, ми будемо далі в стані війни і не зможемо розвиватись. Тому для мене це питання однозначне.
ЛЕСЮК Я.В. Я перепрошую. Микола, по-перше, ти трошки вибирай слова з приводу того, хто патріот, а хто не патріот. Я так само хотів би бути хорошим патріотом як і ви. Я підтримую те, що ви робите, але вважаю, що ви робите не в той момент і не те, що потрібно зараз.
Друге. Це питання досить болюче, тому що це питання церковне і так далі. Давайте спочатку доведемо, що таке країна-агрессор. Я сказав свою думку. Я пропоную відкласти на пару тижнів, доробіть цей законопроект і подумайте, що має бути інформаційний супровід і не приймати зараз на перше читання.
ЄЛЕНСЬКИЙ В.Є. Я хочу сказати принципову річ. Принципова річ полягає в тому, що цей законопроект мною в жодному разі не розглядається як відповідь на ті злочини, які чиняться в Росії проти православних, мусульман, протестантів. Наша законодавча діяльність в жодному разі не може бути дзеркальним відображенням і помстою за те, що вбивають протестантів на окупованих територіях, за те, що викрадають мусульман, за те, що підрізають тормоза священикам київського патріархату. Ми так не можемо діяти.
ЛЕСЮК Я.В. Кому ти зараз суперечиш?
ЄЛЕНСЬКИЙ В.Є. Я нікому не суперечу.
ЛЕСЮК Я.В. Ти говориш такі тези, яких ніхто не висловлював.
ЄЛЕНСЬКИЙ В.Є. Послухайте, я вашу позицію взагалі не обговорюю. Я хочу сказати для тих, хто тут присутній, що у мене ні в якому разі не є відповіддю на це, тому що ми підтримуємо високі стандарти у сфері релігійної свободи і це позначено і зафіксовано міжнародними організаціями.
Те, що ми робимо, ми намагаємось захистити права і свободи громадян від зловживання релігією. От з цього я пропоную виходити. Наскільки ефективно вони будуть захищені, наскільки ефективно ми поставимо перепони для того, щоб релігійні діячі використовували почуття віруючих для шкоди України, для шкоди віруючим громадянам.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дякую.
ПОДОЛЯК І.І. Я, власне, хотіла би виступити з пропозицією, щоб ми приступили до голосування.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дякую. Була одна пропозиція – підтримати цей законопроект в першому читанні. Хто за таку пропозицію, прошу голосувати. Хто утримався? -1. Дякую. Рішення прийнято.
Наступне питання. Проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо уточнення окремих положень про оподаткування неприбуткових організацій) ( № 5050).
ПОДОЛЯК І.І. Можна коротке оголошення для всіх членів комітету. Я оголошую вам, що у Міністерстві культури створена робоча група, яка працює, уже практично вичитує Закон про державну мову. Так само в Міністерстві культури, і ця робоча група під головуванням професора Василенка з Київської Могилянської академії, так само створюється робоча група щодо законопроекту по національних меншинах. Ці законопроекти будуть прийняті в пакеті, ця концепція вже обговорена з громадськими організаціями від крайньо радикальних, таких як "Відсіч", до поміркованих.
Ця концепція, що ці два законопроекти мають іти в парі, обговорена з окремими активістами, дуже помітними на інформаційному полі, і тому прошу колег депутатів своїх помічників, якщо ви хочете бути залучені в процесі, звичайно, ми будемо пропонувати ці законопроекти, як я вже говорила непублічно раніше, до диспозиції усіх фракцій Верховної Ради і запрошуємо до співпраці представників абсолютно всіх політичних сил, крім "Опозиційного блоку" звичайно.
Мушу сказати, що починає розхитуватись ситуація і починаються всілякі інсинуації аж до того, що представники деяких громадських організацій, які в минулому були помічниками народного депутата України Вадима Колісниченко, поширюють інформацію про те, що Закон про національні меншини нібито Сироїд чи Подоляк віддали на поталу "Опозиційному блоку". Я хочу офіційно заявити, що в жодній колаборації з "Опозиційним блоком" ми не є, тому що "Опозиційний блок" вже заявив свою позицію стосовно мовної політики ще при попередній каденції у Верховній Раді.
ЛЕСЮК Я.В. Одне питання з цього приводу: коли почала працювати ця група у міністерстві?
ПОДОЛЯК І.І. Давно.
ЛЕСЮК Я.В. Коли?
ПОДОЛЯК І.І. Я не пам’ятаю.
ІЗ ЗАЛУ. Перше офіційне засідання було у вересні. Сформувалась робоча група в межах координаційної ради з застосування державної мови. Координаційна рада існує давно, робоча група на чолі з паном Василенком сформувалась в кінці липня, а почала працювати у вересні.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дякую. Пане Вікторе, ви нам коротко розкажете про цей законопроект № 5050.
ЄЛЕНСЬКИЙ В.Є. Дивіться, група представників церков і релігійних організацій, а також юристів, спеціалістів в податковому праві працювала над цими змінами.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Це проект Закону про внесення змін до Податкового коедксу України ( щодо уточнення окремих положень про оподаткування неприбуткових організацій) ( н.д. Унгурян, Продан, Кірш, Козак, Логвинський).
ЄЛЕНСЬКИЙ В.Є. Я би хотів, щоб Максим Васін від Інституту релігійної свободи буквально пару слів сказав в чому сенс цього законопроекту.
ВАСІН М.С. Доброго дня, шановні народні депутати. Є є виконавчим директором Інституту релігійної свободи, юристом і можу засвідчити, що ця проблема виникла минулого року, коли Комітет податкової і митної політики опрацьовував поправки і проводив широкі консультації з громадським сектором. Але так сталось, що специфіка релігійних організацій в Податковому кодексі була випущена і протягом останнього року проявились двозначності в нормах Податкового кодексу, які, з одного боку, свідчать про те, що на практиці податкові інспектори можуть тлумачити, доносити до неприбуткових організацій таким чином, що буде припинена будь-яка благодійна діяльність на користь членів релігійних організацій через положення Податкового кодексу.
Законопроект № 5050, він підтриманий Всеукраїнською радою релігійних церков і організацій і члени Комітету з питань податкової політики також стали спіавторами цього законопроекту якраз для того, щоб усунути ці двозначності і врахувати специфіку релігійних організацій. Основна мета саме в тому, щоб до кінця цього року, коли встановлений Податковим кодексом дедлайн перереєстрації всіх неприбуткових організацій, усунути цю двозначність і релігійні організації могли спокійно виконувати свою статутну діяльність відповідно до профільного Закону про свободу совісті та релігійних організацій.
ПОДОЛЯК І.І. А можна сформулювати простіше і бажано на прикладі.
ВАСІН М.С. Зокрема Податковий кодекс зараз передбачає, що в статутах всіх неприбуткових організацій має бути такий пункт, що заборонено розподіл доходів між членами неприбуткових організацій, її засновниками, представниками керівних органів і інших пов’язаних з ними осіб. Під цим розподілом доходів на практиці може попасти, наприклад, матеріальна допомога багатодітній родині, допомога членам АТО, переселенцям, які є членами цієї релігійної організації. Тобто, якщо буквально трактувати цю норму, то релігійна організація мусить запитати у, наприклад, переселенців чи ви є православними віруючими нашої громади. так. Вибачте, ми вам не можемо допомогти, можемо допомогти лише іновірцям чи невіруючим.
І з подібними проблемами зіткнулись не тільки релігійні організації. навіть профспілки, які хочуть допомогти, чи навіть асоціація нотаріусів, яка хоче допомогти своєму члену асоціації, який потрапив в ДТП чи має певні проблеми зі здоров’ям. Вони якраз заради цього збирають членські внески, але вони не можуть на свої прописані в статуті цілі реалізувати ці кошти, бо є така двозначність в нормах Податкового кодексу.
ПОДОЛЯК І.І. Тобто ви хочете сказати, що ця двозначність, вона характерна є не тільки для релігійних організацій, а і для інших громадських організацій теж.
ВАСІН М.С. Певною мірою так.
ПОДОЛЯК І.І. Але в цьому законі регулюються тільки стосунки до релігійних організацій.
ВАСІН М.С. Це стосується в більшій мірі релігійних організацій, тому що в природі релігійних організацій і їх законі профільному написано, що вони можуть безпосередньо здійснювати благодійність і милосердя. Для громадських організацій і благодійних організацій є певні обмеження, в них інша специфіка. Релігійні організації можуть без заснування благодійних організацій самі надавати цю допомогу. І тому законопроект № 5050 направлений на те, щоб врахувати цю специфіку.
Окремо по громадським і благодійним організаціям сьогодні уряд розглядав інший законопроект, то вони будуть це окремим проектом вирішувати. Цей проект пов’язаний з тим, що у нас сьогодні є 35 тисяч релігійних організацій, вони до кінця року не зможуть бути перереєстровані, по вимогам Податкового кодексу неспроможні.
ПОДОЛЯК І.І. А чому неспроможні?
ВАСІН М.С. Технічно від 3 до 10 відсотків статутів можуть бути перереєстровані обласними державними адміністраціями. Процедура реєстрації релігійної організації, вона триває від одного до трьох місяців на першому етапі в обласній державній адміністрації або в Міністерстві культури. Другий етап – це звернення до державного реєстратора, куди також безпосередньо звертаються громадські організації, а потім третій етап – подання документів до податкових органів. Тобто у релігійних організацій трьохетапна процедура реєстрації, яка триває на практиці не менше трьох місяців.
ПОДОЛЯК І.І. А чому ж вони чекали до кінця року?
ВАСІН М.С. Чекали через наявність цієї двозначності в Податковому кодексі, яку усуває цей законопроект.
ПОДОЛЯК І.І. Дякую. В мене ще одне уточнююче запитання, яке хвилює український народ. Тобто це означає, що ми вводимо таку норму, що, грубо кажучи, всі пожертви, які отримує релігійна організація, всі пожертви, які ідуть на церкви, вони мають право не оподатковуватись, як вирішать члени цієї парафії, а просто роздаватись як милосердя: військовим АТО, добровольцям, потребуючим, хворим, в тому числі і керівникам цих релігійних організацій, як-то священику, дяку та іншим. Я правильно розумію?
ВАСІН М.С. Це так, але лише в межах тих напрямків, які передбачені статутом. Ця норма Податкового кодексу залишається без змін.
ПОДОЛЯК І.І. Для забезпечення діяльності.
ВАСІН М.С. Так. Ця норма залишається без змін, що ці кошти не оподатковуються і це передбачено Законом про свободу совісті. Ця норма вже є, але спрямовуються ці кошти лише на ті напрямки, які передбачено статутом.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дякую. Колеги, ми другий комітет, ми не головні.
ІЗ ЗАЛУ. Дивіться, у нас є два етапи оподаткування. Власне, оподаткування цих грошей на етапі їх акумулювання….
ПОДОЛЯК І.І. Вибачте, де це вони оподатковуються?
ІЗ ЗАЛУ. Податковим кодексом. Дивіться, оподаткування податку на прибуток – це етап акумуляції грошей.
ПОДОЛЯК І.І. Який же прибуток, коли релігійна організація це неприбуткова організація?
ІЗ ЗАЛУ. Вони раніше до 2015 року, неприбуткові організації теж були платниками податку на прибуток. Тільки єдине, що частина грошей, яку вони отримували, була звільнена від оподаткування, а частина оподатковувалась. З 2015 року вони все ж таки залишаються в межах, їхнє оподаткування прописано в межах податку на прибуток, але чітко визначено як відбувається цей механізм. Якщо релігійна організація це неприбуткова організація випадає з цього описаного механізму в Податковому кодексі, вона стає платником податку на прибуток автоматично. І в нас оподаткування податку на прибуток здійснюється на етапі акумуляції грошей організації.
ПОДОЛЯК І.І. Акумуляції на рахунках чи в банках?
ІЗ ЗАЛУ. На рахунках акумулюється. Потім, коли вона починає роздавати гроші звичайним фізичним особам і підприємцям, у нас вступають в дію норми податку на доходи фізичних осіб. Тобто, умовно кажучи, вона повинна в певних випадках утримувати податок на доходи фізичних осіб як податковий агент. І тут закон чітко прописує, якщо доходи, які вона буде віддавати фізичним особам, не будуть, умовно кажучи, підпадати під поняття благодійної допомоги, вона повинна, умовно кажучи, подає 10 тисяч гривень, з них 18 відсотків податку вона повинна віддати державі.
Навіть якщо в нас буде теоретично буде відбуватись приховане фінансування фізичних осіб, яке не підпадає під благодійництво, то в приницпі податкова тоді зможе, перевіряючи ці всі пожертви, вона повинна перевіряти, чи було утримано неприбутковою організацією 18 відсотків ПДФО, тобто як податковим агентам.
ПОДОЛЯК І.І. Дякую. Я хочу сказати з точки зору філософської і загальнодержавної. З філософської точки зору мені такий механізм виглядає доволі дивним, що ми уповноважуємо релігійну організацію, фінансуючи її, роблячи пожертви, ми уповноважуємо релігійну організацію оці пожертви розподіялти так як вона вважає за потрібне. Ми створюємо такого посередника. Там, де створюється посередник, дуже часто для потреб здійснення статутної діяльності релігійних організацій треба замінити "четвірку" на "Мерседес".
Ми можемо звичайно голосувати за цей законопроект, але це не означає, що питання, пов’язане з діяльністю релігійних організацій і їхнього позбавлення від будь-яких податків. Вони ж нічого не платять. Ми ще минулого року позбавили від сплати практично всіх податків.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Колеги, хто за те, щоб підтримати цей проект, де ми є другим комітетом, прошу голосувати. Дякую. Рішення прийнято.
Я дякую всім. Ще раз вибачте за затримку і запізнення.