СТЕНОГРАМА
засідання Комітету Верховної Ради України
з питань культури і духовності
7 вересня 2016 року
Веде засідання Голова Комітету Княжицький Микола Леонідович.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Так, колеги, у нас порядок денний невеликий. Тому давайте ми спробуємо швидко по ньому пройтися. Ви його бачите. Це якісь речі треба ще буде обговорити, тому що завтра на 12 годину нас запрошують до Ірини Геращенко на коротку нараду з приводу підготовки слухань по Бабиному Яру, це в перерві завтра. Я б хотів, щоб ми тут коротко проговорили нашу позицію, оскільки це відповідальна історія. І ви знаєте, у зв'язку з чим ці слухання проводитимуться: тому що захотів виступити перед парламентом Президент Ізраїлю, інші посадові особи, а це непленарний тиждень. І вирішили це зробити у вигляді слухань нашого комітету.
Тому нам треба буде це організувати таким чином, щоб, по-перше, був повний зал, а по-друге, щоб у нас була позиція, хто там має виступати, щоб ми підготувалися до цього, тому що це і з депутатського корпусу, і з громадськості, бо це історія відповідальна, яка буде всіма транслюватися. По суті, частина заходів, присвячених 75-річчю Бабиного Яру, що дуже важливо.
МАТІОС М.В. Це непленарний тиждень, так?
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Саме тому ми робимо у вигляді комітетських слухань.
МАТІОС М.В. То воно буде відбуватися у конференц-залі чи де?
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ні. В самому залі парламенту.
КОЛЕСНІЧЕНКО-БРАТУНЬ Н.Р. Це парламентські слухання. Парламентські слухання. Постанову прийняли.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Це буде повний зал. І це наш комітет проводить. Це дуже відповідальна історія. Надзвичайно відповідальна. І тому я просив би всіх пристуніх, хто може і має бажання, завтра на 12 годину зайти до Ірини Геращенко в кабінет у короткій перерві, а сьогодні щоб ми це обговорили.
Давайте ми за порядок денний проголосуємо, а тоді перейдемо вже до обговорення. Отже, порядок денний: у нас законопроект А.Геращенка – про увіковічення пам'яті бійців Національної гвардії України, які загинули 31 серпня 2015 року; законопроект, з опрацювання якого комітет не є головним, це проект Княжицького, Єленського, Подоляк, Лесюка, Тарути. Але ми маємо висловитися щодо державної підтримки розвитку культури. І в "Різному" ми поставили за пропозицією пані Марії Матіос проект Постанови про відзначення 175-річчя з часу заснування Національного медичного університету ім.Богомольця. І от нам потрібно буде обговорити цю історію з Бабиним Яром і робочі групи затвердити з цього питання.
У нас присутні Княжицький, Єленський, Матіос, Лесюк. Є заступник міністра. Дякуємо, пане Карандєєв, що ви є. Також інші є запрошені.
Отже, хто за такий порядок денний, прошу голосувати. Дякую.
Давайте ми тоді з простого почнемо. Проект Постанови про увіковічення пам'яті бійців Національної гвардії.
МАТІОС М.В. Я думаю, що ми можемо голосувати без обговорення. Ми ознайомилися перед початком.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Якщо ви ознайомились, то хто за те, щоб підтримати цей проект Постанови, прошу голосувати. Дякую.
Це ми рішення прийняли.
Значить, наступне. Відразу перейти – пані Марія просить розглянути проект постанови про 175-річчя із заснування медуніверситету, оскільки у нас була послідовна позиція, що ми підтримуємо вищі навчальні заклади будь-коли, коли ми можемо це зробити. А крім того, це відповідає, в принципі, нормі про 25-річчя, що раз на 25 років, то я пропоную теж це підтримати.
Хто за те, щоб підтримати, прошу голосувати. Дякую.
Значить, два питання. Перше – підходимо до цих слухань. Пане Єленський! Може, ви би взяли, очолили оргкомітет з їхньої підготовки?
ЄЛЕНСЬКИЙ В.Є. Добре.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Може, якісь інші будуть позиції?
МАТІОС М.В. Підтримати.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Хочу відразу сказати, що нам треба буде, ми з вами тоді підемо до Геращенко, вона дасть, хто буде там від них. Нам потрібно подумати, хто там має виступити, щоб це, в принципі, нормально виглядало. І нам дуже важлива ідеологія цього. Так? Ми ж будемо говорити, мабуть, там не лише про євреїв. Там же тоді треба говорити і про українців, і про ромів. Але почати з євреїв, з кого почалося.
ЄЛЕНСЬКИЙ В.Є. Тут треба врахувати політичний момент, щоб воно було збалансовано, тому що інколи говорять тільки про євреїв, інколи говорять так, що, начебто…
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ніби євреї не мають відношення.
ЄЛЕНСЬКИЙ В.Є. Так, що вони теж були, але…
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Є різні люди. Наприклад, до мене підходить колега Логвинський і каже: "А можна так зробити, щоб я виступав перед Президентом Ізраїлю, щоб він мене почув, бо він виступить і піде?"
МАТІОС М.В. Ну як це?
ІЗ ЗАЛУ. Это круто.
(Сміх у залі)
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ну, як голова групи дружби. Він голова групи дружби Україна-Ізраїль.
(Іде загальна дискусія)
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Значить, що б я хотів? Я хотів би, щоб ми уважно підійшли, очевидно, до виступаючих і до тематики, і до того, на що ми маємо вийти, тому що очевидно, що приводом було бажання поспілкуватися з українською громадськістю у високих посадових осіб інших країн. Але оскільки це слухання, то ми мали би вийти і на якісь рекомендації парламенту, тому й називається – "парламентські слухання", не просто на те, щоб поговорити.
І оскільки це організовує наш комітет, то я би виходив, можливо, на якісь речі, які стосувались би вшанування пам'яті, наприклад, у нас була ідея така, яку ми багато обговорювали, ініціювати створення Музею трагедій України, умовно кажучи – Голодомору, Голокосту всіх народів, тому що це реально була земля, де найбільше у ХХ столітті загинуло людей. І ми говорили про те, що варто було б подумати про створення такого наративного музею, типу, як у Польщі є Музей Варшавського повстання чи Єврейський музей, або як в Угорщині є Музей комуністичної окупації. Але великий наративний музей, який би розповів про трагедію народів України. І є люди, як Віталій Портников, наприклад, він публіцист, але він багато над цим думав, готовий був би про таке говорити.
Ну тобто це ми можемо як рекомендувати в кінці, але щоб могли подумати над низкою рекомендацій, які нам необхідні.
ЄЛЕНСЬКИЙ В.Є. А зазвичай у той же день, в день парламентських слухань, виробляється проект?
ІЗ ЗАЛУ. Так.
ЄЛЕНСЬКИЙ В.Є. А потім ми його затверджуємо.
МАТІОС М.В. За результатами слухань. Потім вноситься до порядку денного постанова, як ми сьогодні голосували кілька таких постанов.
ЛЕСЮК Я.В. По суті, від цього можна відійти. Тобто ми не обов'язково маємо давати якусь пропозицію про створення якогось такого музею, бо до цього поставляться всі по-різному.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ну це як приклад.
ЛЕСЮК Я.В. Це несуттєво. І чи треба нам виходити на таке рішення, яке не буде втілене на 80 відсотків? Ситуація фінансова – це все серйозно. І далеко не всім делегаціям це однозначно сподобається.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дивіться, наприклад, в суспільстві і серед багатьох істориків дуже велике прохання до нас зробити таку рекомендацію, тому що це обговорюється на дуже високому рівні, і давно. І я нічого поганого в цьому не бачу. Я не кажу, що ми маємо це зробити, ми можемо зробити якесь обтічне рішення. Я просто справді навів це як приклад.
Але те, що мають бути рекомендації парламентських слухань, то це обов'язково, без цього не можна.
ЛЕСЮК Я.В. Зрозуміло, так.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Як вони будуть виконані і коли - це інше питання.
ЛЕСЮК Я.В. Хто доповідач? Ірина? Чи хто?
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Чекайте! До чого тут Ірина?
ЄЛЕНСЬКИЙ В.Є. Ми говоримо про всю конструкцію.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Наш комітет готує слухання. Доповідати будуть ті, про кого вирішить наш комітет. Очевидно, якщо Голова Верховної Ради або Заступник Голови Верховної Ради висловлять таке бажання або будуть інші бажання від інших високих посадових осіб, безумовно, ми будемо це вітати і надамо їм таку можливість. Тут немає жодних питань. Для цього ми й зберемося завтра в Ірини Геращенко і порадимося, як вона це бачить, оскільки це справді спочатку була її ініціатива. То ми порадимось. Але там буде не один доповідач – це слухання. Там виступає багато людей. І список цих людей, в принципі, залежить від нас.
По-перше, можливо, ми почуємо такі рекомендації, які дійсно висловлять люди, а ми, може, про це й не здогадуємось. Тому що якщо ми дамо слово там якимось талановитим людям, тому ж Нахмановичу чи Зісельсу і В'ятровичу, якого потрібно туди запросити, безумовно, тобто от історики, люди, які займаються правами людини, люди, які представляють національні меншини і різні народи, кримських татар, наприклад, в тому числі, українські якісь видатні публіцисти і громадські діячі, можливо, дисиденти, безумовно, мали би там виступити.
МАТІОС М.В. Я думаю, що ми попередньо можемо зібрати у них такий список рекомендацій, щоб ми вже готові були.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Рекоменадцій, звичайно. Але ми можемо попросити колегу Єленського (і ми підключимося до цього), щоб він просто подумав, оскільки часу обмаль, але треба, дійсно, скласти список виступаючих.
Так, пані Наталю.
КОЛЕСНІЧЕНКО-БРАТУНЬ Н.Р. Вибачте, що я попросила слова, але це вже десь восьмі чи дев'яті слухання, що ми проводимо, тому я висловлюсь просто щодо суто технічних моментів. Те, що ви сказали, це дуже важливо, і це найбільш таке болюче і пікантне – список виступаючих. Це будуть вирішувати (колегіально обов'язково) депутати комітету. Тобто ви будете вирішувати, хто і в якому порядку буде виступати.
Що зараз? Перше – це ми пишемо лист, який підписує Голова комітету, він уже підписав, я сподіваюсь. Це на Гройсмана, на Кабмін. І Кабмін нам дає свої побажання, свої пропозиції до рекомендацій. Проект рекомендацій виробляє комітет, секретаріат, який дає вам на розгляд, ви його "шліфуєте", ви його креслите. Тобто це класичний варіант. В основному, там деякі зміни бувають. Тобто якщо ми будемо основним комітетом, ніяких змін і нічого, тому що я не можу зрозуміти…
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ми будемо, ми вже є.
КОЛЕСНІЧЕНКО-БРАТУНЬ Н.Р. В такому разі, зокрема оцей момент, суто технічний - запрошення в тому числі. Ясно, що не іноземним, бо це буде робити Управління міжпарламентських зв'язків, і вищим посадовим. Все це робить секретаріат комітету. Ну тут ми обіцяємо, що ми зробимо все як має бути. Тобто ця сторона.
Заповненість залу. Відповідно тут теж спробуємо піти таким чином. Ми запрошували, наприклад, слухачів Дипломатичної академії, слухачів ще якихось навчальних закладів. Крім того, щоб заповнити зал, якщо когось не буде, тобто щоб зал був повний, але якоюсь аудиторією, якій це цікаво, історики і так далі.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дивіться, тут дуже важливо, я вас зупиню, щоб не забути. Дуже важливо теж насправді запросити лідерів парламентських політичних партій теж – або фракцій, або партій.
КОЛЕСНІЧЕНКО-БРАТУНЬ Н.Р. Крім того, ми розсилаємо, наш комітет, листи по всіх фракціях. Кожна фракція має право запропонувати свого виступаючого. Тобто кожна фракція завжди дає або одного, або двох, в основному, одного виступаючого від своєї фракції. Тобто вони нам пришлють відповідь, що від нашої фракції, наприклад, "Опозиційного блоку" чи Радикальної партії буде виступати така-то людина. Тобто оці представники, вони йдуть як би від фракцій, і це завжди виконується для депутатського корпусу, такий "реверанс". Тобто оцей момент.
Крім того, дуже важливо: завжди комітет відповідав за оформлення залу і нюансів, які пов'язані з парламентськими слуханнями. Наприклад, по Шевченку парламентські слухання у нас були, ми запропонували, і пройшло добре: Нігоян читав Шевченка, бо це було під час Майдану, а далі йшло, так би мовити, як би кадр ішов – Шевченка читає Нігоян, далі оформлення йшло, вишиваний рушник один лежав просто ось так – і Шевченко. Тобто оформлення залу – відповідний вигляд.
Тому я пропоную, можливо, навіть якийсь такий музичний фон, як "Реквієм", як якийсь, можливо, кадр, нехай символічний, щоб щось воно було. Воно створює тоді якусь таку відповідну атмосферу перед початком самим.
Оце ті технічні моменти, про які я хотіла сказати: листи по фракціях, листи Кабміну. І далі виробляються рекомендації. І основне, скажу потім, це список виступаючих. Оце класична така як би схема.
ЄЛЕНСЬКИЙ В.Є. Дивіться, тут одна з таких проблем – це, звичайно, те, що є кілька, їх дуже багато, єврейських організацій. Крім того, що вони, можливо, знаходяться, сказати б, в режимі конкуренції, так, може так статися, що ми просто фізично не зможемо дати всім слово.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Є багато організацій не лише єврейських – українських теж. Тому наша позиція має бути така, що ми запрошуємо в даному випадку політиків структуровано від парламентських фракцій чи партій чи комітетів, а громадських діячів – особистісно. Ми не будемо їх запрошувати від організацій. Тому що є 150 єврейських і 20 ромських організацій, які будуть між собою сваритись: чому ви нас запросили, а нас не запросили? Нам це не дуже потрібно.
Очевидно, ідеологічно потрібно буде почати з єврейської теми, але безумовно, що ми маємо дати виступити і представникам якихось інших організацій. Ну, і буде виступати В'ятрович, я думаю, що ми йому це точно повинні запропонувати, він може говорити теж про українську тему.
ЛЕСЮК Я.В. Я вам ще раз кажу, ми не зобов'язані виходити на якісь пропозиції. Ні. Це є фінанси і так далі. Вийде на це – добре, але головне сьогодні – це ті роковини. Ми маємо тільки сказати: отаке сталося і таке не має ставатися. Цього достатньо. Ми тільки констатуємо факт.
Друге. Те, що сказав Микола, це абсолютно, дійсно, правильно. Той, що буде виступати, бажано, в одній доповіді провідній, там має бути все. І десь у першу чергу треба говорити про єврейську тему, бо там дійсно найбільше загинуло людей. І потім, я думаю, не треба, щоб роми говорили про ромів, а доповідач має якийсь час приділити.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Це у нас називається "слухання", це вільна трибуна. Немає ніякого доповідача.
МАТІОС М.В. Немає доповідача головного.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Немає доповідача – це слухання. Тут приходять різні люди.
ЛЕСЮК Я.В. Миколо, ну я ще раз кажу, по суті би мав з такою узагальнюючою першою доповіддю виступити В'ятрович, оскільки це директор Інституту національної пам'яті. Цієї інституції стосується це все. Коли буде одна людина, яка загальний зробить висновок, він може, дійсно, виділити і левину частину віддати темі Голокосту, так, і потім сказати: загибли й інші і так далі. І це буде відразу зібрано, воно вже буде конструктивно. А не так, що будуть окремо роми говорити і так далі.
І відразу, щоб потім не говорити, я пропоную кого, я пропоную В'ятровича першим виступаючим. І якщо з ним до 27 числа можна попрацювати, доручити це тобі як керівнику комітету, щоб там не було ніяких збоїв, і це така одна доповідь буде добра. Або можеш брати це на себе. Але я за те, щоб в одній доповіді було відображено, обов'язково щоб було поєднано всіх, хто там загинули.
Ще кого я пропоную? Чубарова виступ.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ми говорили про кримських татар, безумовно.
ЛЕСЮК Я.В. Просто Чубаров, умовно кажучи.
Ще одне. Від парламенту мають бути всі виступи державною мовою. Це принципово. Людина, яка прийде ззовні – ми про це не говоримо. А так люди нехай говорять англійською мовою, на івриті – організуйте перекладачів. Але в парламенті мають говорити люди державною мовою, члени парламенту, бо це вже буде "бред собачий". Що таке, я когось образив?
ЄЛЕНСЬКИЙ В.Є. Ні, а який сумнів, що члени парламенту мають говорити державною мовою?
ЛЕСЮК Я.В. Тому я й кажу, що коли ми підбираємо доповідачів від парламенту, то це все-таки парламент, і цього питання не має бути.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Колеги, дивіться, ми ж доручили пану Єленському. Ну повірте, я не просто так просив його допомогти, тому що в нього досвіду в таких речах точно не менше ніж у кожного з нас. І в апарату нашого теж. Вони нам запропонують виступи, і ми тоді це обговоримо, коли буде пропозиція, ми не проти. Якщо будуть якісь побажання, звичайно, що обговоримо. Але я думаю, що Ірина, яка це ініціює, вона точно захоче це відкривати і там виступати, або вона, або Андрій. Ми вирішимо.
ЄЛЕНСЬКИЙ В.Є. Ну якщо буде Президент Ізраїлю, то годилося б Парубію виступити.
ЛЕСЮК Я.В. Нехай і Ірина говорить, але хтось має сказати про все зразу – і про євреїв, і про ромів, і про українців, і про військовополонених.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Давайте разом все-таки зайдемо завтра до Ірини.
ЄЛЕНСЬКИЙ В.Є. Звичайно, що 29-го будуть кульмінаційні відзначення. Значить, на них точно буде Порошенко, точно будуть усі. Я знаю, що запрошували Меркель.
МАТІОС М.В. На 29-те?
ЄЛЕНСЬКИЙ В.Є. Так. Але, очевидно, буде Президент ФРН.
МАТІОС М.В. А взагалі, за протоколом, ви знаєте, як воно: якщо в парламенті виступає президент якоїсь держави, як у такому випадку?
ЛЕСЮК Я.В. Скільки послів буде 27-го?
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Я не знаю, хто буде. Нам завтра скаже про це Ірина. Я напевно знаю, що буде Президент Ізраїлю. Це знаю напевно.
МАТІОС М.В. Ми це все завтра найперше узгодимо, а тоді сядемо і ще обговоримо. Я пропоную так: завтра піти до Ірини Геращенко, почути концепцію їхню, її чи керівництва.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. І ви теж щоб пішли.
КОЛЕСНІЧЕНКО-БРАТУНЬ Н.Р. Так, мене запросили.
У мене одне питання. Дивіться, нам треба уточнити, дійсно, узгодити, коли це буде, о котрій годині. Тому що вже просять усі озвучувати час.
МАТІОС М.В. Це завтра стане відомо, я так думаю.
КОЛЕСНІЧЕНКО-БРАТУНЬ Н.Р. Це треба уточнити у зв'язку з протокольними заходами.
ЄЛЕНСЬКИЙ В.Є. Дивіться, ми до завтра продумаємо так звані вузькі місця, проблемні. І завтра обговоримо о 12-й годині.
МАТІОС М.В. Так, а після того зберемося ще, члени комітету, і ми тоді виробимо покроково наші пропозиції.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Для нас це, по-перше, і великий виклик, я думаю, і шанс хороший, тому що це дуже відповідальна історія, і вона така правильна.
ЄЛЕНСЬКИЙ В.Є. Так, це не звичайні слухання, це не про розвиток фізкультури і спорту.
ЛЕСЮК Я.В. Чому я сказав про послів? Тому що чув, що має бути посол Німеччини і Ізраїлю. Мені здається, треба якомога більше запросити послів. Десятки. Принаймні європейських. Це як би таке, що стосується цілого світу.
МАТІОС М.В. Це організаційне питання.
ЛЕСЮК Я.В. Ні, на це треба звернути увагу, тому що підхід до того, що тільки німецький посол і ізраїльський – це не зовсім правильно.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Знаєте, дивіться, буде багато заходів, присвячених Бабиному Яру. Багато, дуже багато. Просто сталося так, що частина іноземців хотіла би звернутись до українських парламентарів, а це непленарний тиждень, тому парламентарі там, безумовно, будуть, але ми теж маємо скористатися цією нагодою і зробити серйозний громадський акт, щоб обговорити навіть для себе, нам би варто було таке зробити. Це у нас є такий шанс, щоб наш комітет провів такі серйозні слухання, де б ми обговорили уроки Бабиного Яру і подумали б, які проблеми потрібно вирішувати з дуже багатьох причин, розумієте, не лише з історичних, хоча з історичних теж.
ЄЛЕНСЬКИЙ В.Є. Просто щороку на покладання квітів у Бабиному Яру приходять завжди німецький, ізраїльський і американський посли.
ЛЕСЮК Я.В. Чим буде більше, тим краще.
ІЗ ЗАЛУ. А яка роль комітету?
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Роль комітету зрозуміло яка – він усе це готує.
МАТІОС М.В. Організатор.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ми організатори парламентських слухань. Ми провели через комітет, постанова наша, ми запрошуємо людей, наш апарат все це робить. Нам треба буде включитись і серйозно до цього підготуватись. Навіть, може, не завантажуватись нічим іншим особливим, якщо буде, щоб це зробити, і всі можливості апарату кинути на підготовку цих слухань, не відволікаючись, може, навіть на якісь інші речі, щоб пану Віктору допомогти. Тут залишилося всього нічого, ми навіть засідання можемо не проводити, щоб повністю працювати над цим. Або якщо проводити засідання, то теж присвячувати цим слуханням і обговорювати, що потрібно, які ще додаткові речі потрібні.
ЛЕСЮК Я.В. По суті, та постанова про слухання, яку ми проголосували, вона така досить витримана, вона нормальна, якщо в такому ж руслі, я говорю про змістовну частину, буде подано і так далі. Я кажу одне: я не буду завтра йти, я думаю, нам не треба всім іти, достатньо, якщо піде один-двоє чоловік.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Я би просив, якщо можна, ясно, що там і Ірина не піде, але якби, очевидно, пан Віктор і пані Марія теж пішли.
МАТІОС М.В. Я би сказала, щоб ми всі пішли, всім складом комітету.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Навіть якщо ми підемо з вами і з паном Віктором, це нормально.
ЛЕСЮК Я.В. Шановні панове, це все-таки слухання, будуть різні люди і так далі. У всіх різні підходи. Я за те, щоб хтось один – чи це буде Ірина, чи Парубій, чи хто там, логічно це було б, хоча він і не парламентар – В'ятрович. Але якийсь виступ має бути. І той виступ як би, він обов'язково заставить триматися в рамках всіх. В одному виступі мають бути всі національності вказані. Левина доля має бути, звичайно, ми починаємо це як з Голокосту, ми Бабин Яр розглядаємо перш за все як Голокост, а потім доводимо туди інше. Але це в одному виступі має бути.
Якщо ми вийдемо на те, що я вже сьогодні тут чув, що окремо будуть говорити євреї, окремо будуть говорити роми – це не те. Так не має бути. Ми маємо видати свою позицію, позицію держави, позицію парламенту. І об'єднати все це далі. Якщо кожен сам про себе буде – а де ми ромів візьмемо? А хтось із нардепів ром, чи що? Не можна цього робити. Якась доповідь має бути, в якій все це скажуть. А потім нехай кожен від себе говорить. Я наполягаю на цьому, це передайте, будь ласка.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Добре, звичайно. Обов'язково.
Ще одне, що я хотів. Дивіться, ви знаєте про ситуацію з каналом "Інтер". Зараз ця ситуація обговорюється на Комітеті з питань свободи слова. Я би просив апарат, поки ми ще не пішли, і сьогодні ви ще думаєте, пам'ятаєте, у нас було рішення, звернення до Нацради щодо моніторингу кількості української мови в ефірі, українських творів і всього іншого?
Треба підняти, що нам тоді відповідали. І думаю, ще раз на якесь із засідань запросити Національну раду і це обговорити.
ГАНДЗЮК І.Б. Може, у зв'язку з цим питанням, взяти той наш закон, той законопроект, який ми готували, але так і не подали на реєстрацію? Щодо мови…
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Давайте. А ми ще його не реєстрували?
ГАНДЗЮК І.Б. Ні.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Скажіть суть. Може, хтось із колег захоче підписати, якщо ми його не реєстрували.
ГАНДЗЮК І.Б. Суть полягає в тому, що українські телеканали повинні здійснювати мовлення українською мовою не менше ніж взагалі мають загальнонаціональні, здається, 75 відсотків, а які регіональні – 50. При тому що ці 75 відсотків, вони враховуються в проміжку з 7-ї до 23-ї і стосуються також і передач телеканалів новин, наприклад. І там ми розписали, що диктор або ведучий теж повинен здійснювати мовлення українською мовою.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ми ж по радіо прийняли, по піснях, а по телебаченню – ні. Так було раніше – до "закону Колесніченка-Ківалова", і це записували в ліцензіях. А "закон Колесніченка-Ківалова" це скасував.
ІЗ ЗАЛУ. Скасував цю норму.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Так, повністю.
ЛЕСЮК Я.В. Ну так само, як ви можете зараз норму закону відміняти, так чи ні?
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ні-ні. Ми не рухаємо цього закону, ми просто подаємо новий закон, який вводить.
ГАНДЗЮК І.Б. Зміни до Закону про телебачення і радіомовлення, який саме визначає.
(Іде загальна дискусія)
ЛЕСЮК Я.В. Ми перекриваємо чи відміняємо тоді "закон Ківалова"?
ІЗ ЗАЛУ. Перекриваємо.
ЛЕСЮК Я.В. Просто перекриваємо. Ми нічого його не згадуємо. Він діє, цей закон?
ІЗ ЗАЛУ. Він діє.
МАТІОС М.В. Це чинний закон.
ЛЕСЮК Я.В. Який, оцей закон?
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Я його читав і писав про це 150 статей. Я його напам'ять знаю.
ЛЕСЮК Я.В. Оцей закон, якщо ви почитаєте останній абзац, абсолютно не діє. Останній абзац.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Вибачте, поки я не був обраний депутатом, я компанією телевізійною керував, яка за цим законом жила. Тому він діє.
ЛЕСЮК Я.В. Добре. Значить, я що хочу сказати? Не діє, особливо останній абзац. Я не хочу зараз говорити.
Є закон, де певні частини настільки проукраїнськи написані – порівняно з тим, що ми робимо зараз. Давайте цей закон приймемо, що ви кажете. Єдине, там треба буде посперечатися, можливо, по процентах.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дивіться, я зараз запитую, хто хоче його підписати, ми надішлемо, щоб ви ознайомилися.
ГАНДЗЮК І.Б. Я надішлю тоді сьогодні на завтра всім членам комітету.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ви надішліть усім, а ми тоді запитаємо.
ЛЕСЮК Я.В. Ми всі підпишемо. Там дискутується процент чи ні?
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дивіться, у нас же є, що там мови різні національних меншин, програми і все інше. Було 75 відсотків. Його забрали. Зараз цього немає взагалі. По кількості, по квоті немає – хоч повністю російською.
ЛЕСЮК Я.В. Це все одно нічого не змінить. По суті це нічого не дасть. Але якщо щось відмінили, ми це хочемо назад взяти. Ми маємо це перейти, цей "закон ніппеля". Тобто давайте 80 відсотків, щоб не сперечатися. Саме число 75 – погане, а 80 – добре. Це закон чисел просто. Давайте хоча би 80 напишемо. Ну ви не можете повертатися до того, маєте крок вперед зробити. Що тут такого?
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ще раз кажу, якщо ви хочете його зірвати в парламенті, ми зробимо крок вперед. Я знаю, за що готові голосувати фракції.
ЛЕСЮК Я.В. За що?
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. За повернення того, як було раніше, але вони не хочуть нічого збільшувати.
МАТІОС М.В. Так, хоча би за те, що було. Розумієте, ми мусимо повернутися на позицію.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Якщо ми хочемо далі захищати російську мову, давайте будемо провокувати і збільшувати.
ЛЕСЮК Я.В. Добре. Я просто хочу сказати одне. Це стратегічно нічого не вирішує, тому що це є маразм – проценти на телебаченні, на конкретному каналі. Оце є маразм, такого ніде в світі немає. Ми маємо все-таки готуватися до того, що ми зробимо нормальний закон, що буде канал україномовний, татарськомовний, російськомовний і так далі.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Пишіть нормальні закони, вам ніхто не забороняє.
ЛЕСЮК Я.В. Буду писати. Але бачу, що місяці треба чекати, що ми на щось здамося, до чогось дійдемо. Ми не готові зараз щось міняти, ніхто цього не буде. Тому я згоден з цим. І все-таки, чому як 75 – ми не напишемо 80? Що тут такого?
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ще раз кажу, напишіть. Подайте – обговоримо ваш. Я напишу 75, а ви – 80. Напишіть. Як комітет проголосує, так і зробимо.
ЛЕСЮК Я.В. Якщо ти нормально виступиш, всі проголосують. Я не маю сумніву.
(Іде загальна дискусія)
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ми обговорювали це, щоб ви розуміли, з Нацрадою, з Адміністрацією Президента. Тобто це не є якась самодіяльність, це, в принципі, ми готували цей проект насправді навіть на їхнє прохання, щоб у Нацради були важелі.
МАТІОС М.В. Йдеться про повернення на ті позиції, які були.
ЛЕСЮК Я.В. Я ще раз кажу, що це неправильно – повертатися на ці позиції.
ГАНДЗЮК І.Б. Це не повернення до тих позицій. Це навіть уточнення, більшою мірою там якраз уточнення стосовно інформаційних передач, оскільки більшість інформаційних передач ведеться російською мовою.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. А у нас сказано, що обов'язково інформаційні мають бути українською.
МАТІОС М.В. Так. Це вже є крок уперед – інформаційні програми.
ЛЕСЮК Я.В. Якщо ми такі передові, то, може, ми напишемо, що не має бути двомовності при одній передачі? Хоча би це!
ГАНДЗЮК І.Б. Так передачі ж самі не можуть це забезпечити, якщо вони запрошують гостя, вони не можуть гостю заборонити.
ЛЕСЮК Я.В. Два ведучих: один – такою, інший – такою. Це і є шизофренія.
(Іде загальна дискусія)
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Між іншим, ми можемо знаєте що дописати, прислухаючись до пана Ярослава? Що двомовне ведення однієї програми (в принципі, це ніхто нам не забороняє), що це не вважається веденням українською мовою.
ГАНДЗЮК І.Б. Там так і написано.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Написано?
ЛЕСЮК Я.В. Принаймні внутрі однієї програми буде тільки одномовність: або така, або така. З них українською буде 80 відсотків.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Якщо є двома мовами ведення, воно не зараховується в українську квоту. Воно не вважається українським.
ГАНДЗЮК І.Б. Тільки це не стосується гостей, а саме дикторів або ведучих.
ЛЕСЮК Я.В. Чому? Гості мають перекладатися. Поїдьте в Москву, подивіться, як робиться нормальне телебачення.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ви хочете, щоб нас там арештували?
ЛЕСЮК Я.В. Я хочу, щоб ви врешті-решт зрозуміли, я за те, щоб "Інтер" був російськомовний канал, а "Плюси" були україномовними. Так як у цілому світі є. Ніде в світі такого немає. А ми весь час тими процентами мислимо! Так само, як про якісь проценти говорили, коли приймали про національне кіно – скільки там процентів має бути, скільки балів.
ГАНДЗЮК І.Б. Ми рухаємося в напрямку до ста процентів.
ЛЕСЮК Я.В. Так давайте хоча би зараз ледь-ледь додайте – до 80 відсотків. І давайте вирішуйте, щоб внутрі передачі не було цього. І друге, чому ви боїтеся?
МАТІОС М.В. Комітет не боїться. Ми говоримо про склад парламенту.
ЛЕСЮК Я.В. Все залежить від того, як виступить Княжицький. Це правда є. І Адміністрація Президента не завжди є та організація, на яку треба рівнятися.
МАТІОС М.В. Хто сьогодні обіцяв, що ми не розгортатимемо дискусію з питань, які не стосуються порядку денного?
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Давайте голосувати. Ми все обговорили на сьогодні.
ГАНДЗЮК І.Б. А законопроект щодо Податкового кодексу?
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. А! Давайте два слова скажіть. Це ми там другі?
МАТІОС М.В. У нас же є запрошені з цього питання.
ГАНДЗЮК І.Б. Це ініційований паном Єленським законопроект, яким пільга на податок на додану вартість на культурні різні заходи переноситься з перехідних положень у сам текст кодексу.
МАТІОС М.В. Та мене не треба переконувати.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Колеги, я пропоную підтримати наш законопроект, ініційований паном Єленським, де ми другий комітет, щоб пільга в Податковому кодексі переносилася з однієї частини перехідних положень в основний текст. Хто за те, щоб це підтримати, прошу голосувати. Дякую.
Все? Все ми обговорили? Дякую. Колеги, завтра ми тоді з вами побачимося.
ЄЛЕНСЬКИЙ В.Є. А скільки народу, як правило, виступає на слуханнях?
КОЛЕСНІЧЕНКО-БРАТУНЬ Н.Р. Близько 20-ти. Завжди Кабмін рішенням Прем'єр-міністра вирішує, хто буде від Кабміну виступати. Наприклад, в цьому випадку може бути і В'ятрович. Але це вирішує Гройсман.
МАТІОС М.В. Це може бути і віце-прем'єр.
КОЛЕСНІЧЕНКО-БРАТУНЬ Н.Р. Це може бути віце-прем'єр, це може бути сам Гройсман. Завжди Кабмін вирішує, хто від них. Тобто це може бути і Гройсман, це може бути віце-прем'єр. Це вони вирішують. Це ми не затверджуємо. А решта виступаючих - вже ви маєте право.
(Іде загальна дискусія)
КАРАНДЄЄВ Р.В. Миколо Леонідовичу, дозвольте два слова?
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Так.
КАРАНДЄЄВ Р.В. Питання відзначення 75-річчя трагедії Бабиного Яру було хронологічно піднято спочатку в Указі Президента, потім у відповідній постанові Кабінету Міністрів. Був затверджений План заходів, створений оргкомітет. І от в цьому форматі ми й готуємося до цієї події. Ми готуємося до неї не загальнофілософськи, а як до конкретного заходу, який має певне (і політичне в тому числі) навантаження.
Зараз щодня майже відбуваються наради в Адміністрації Президента, на місці. Зокрема, сьогодні зранку була нарада в самому Бабиному Яру. Готовність об'єкту, а саме робіт з благоустрою території, складає 95 відсотків. Фактично майже все готово, тільки почистити треба, прибрати. Розплановується зараз логістика безпосередньо на день 29 вересня. Зрозумілий вже певний сценарій цього дня, що де буде.
Зокрема, затверджено, що о 15-й годині відбудеться прийом Президента в Мистецькому Арсеналі, а з 19-ї по 20-ту годину – урочисті заходи в Бабиному Яру, де будуть запрошені і представники в тому числі іноземних делегацій. Запрошуються близько 400 осіб із закордону, всі інші, а це загалом розраховано, там буде таких два великих шатра на 1600 місць, інші будуть або ж запрошені громадськими організаціями, не від імені уряду, або ж українські наші діячі і ті, хто має інтерес до цього заходу.
Окрім цього, буде кілька заходів, про які держава, так би мовити, знає, але які не входять до державного переліку подій. Це великий концерт в Палаці "Україна", який організовує Фуксман з Єврейською конфедерацією.
ЄЛЕНСЬКИЙ В.Є. Він викупив на цей вечір, дуже давно викупив Палац "Україна".
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. А ви знаєте, що він такі антиукраїнські заяви робив? А як це виглядає?
МАТІОС М.В. А хто це?
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Фуксман – це дядько Роднянського.
КАРАНДЄЄВ Р.В. Колишній співвласник деяких українських каналів. 1+1.
(Іде загальна дискусія)
МАТІОС М.В. А як він викупив цей вечір?
КАРАНДЄЄВ Р.В. Дивіться. Палац "Україна" – підприємство Державного управління справами. Був укладений відповідний договір оренди, використання цього приміщення.
МАТІОС М.В. З ким - з фізичною особою чи з якоюсь громадською організацією?
КАРАНДЄЄВ Р.В. Між Світовим єврейським конгресом, який він очолює, і Державним управлінням справами.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Просто єврейських організацій є багато. Він очолює ту, яка висловилася категорично проти Революції гідності, сказала, що в Україні процвітає антисемітизм, зверталася до всіх з проханням підтримати Януковича.
МАТІОС М.В. А тепер ми це будемо чути з Палацу "Україна"?
ЄЛЕНСЬКИЙ В.Є. Ми не будемо цього чути, тому що коли було 70 років Бабиного Яру, він робив цей вечір з персонажами, які зараз не можуть приїхати в Україну. Там Кобзон, Розенбаум і так далі. Зараз, як максимум, очевидно, буде Гвердцителі.
КАРАНДЄЄВ Р.В. Творче наповнення заходу готує Олександр Злотник. Ми з певним занепокоєнням теж дивимося на цю ситуацію, але я вам скажу, що я особисто із Злотником кілька разів уже зустрічався, переговорив з Фуксманом по телефону, бо він у Німеччині наразі, все літо там був. І є його представник тут - Іоффе Інна Марківна. Вона активно теж в контакті. Ми передали своє бачення щодо наповнення змістовного вечора в Палаці "Україна", вони його координують разом з нами.
Поки ми не бачимо там присутності нікого, хто міг би, теоретично навіть, бути запідозреним в якихось антиукраїнських висловлюваннях. І тим більше – ніхто з тих, кого вони там бачать, не є персонами нон-грата і не мають заборони щодо виступів на території України.
МАТІОС М.В. Міністерство культури не може цензурувати зміст концерту, так?
КАРАНДЄЄВ Р.В. Не може.
МАТІОС М.В. Адже Палац "Україна" – це Державне управління справами, це не приватна територія.
ЛЕСЮК Я.В. Ну договір вже підписали! "Поезд ушел".
(Іде загальна дискусія)
КАРАНДЄЄВ Р.В. Йдеться про те, що Міністерство культури може давати свої рекомендації, що ми й робимо – на рівні рекомендацій і порад, як краще зробити. Ми будемо бачити, але неофіційно. І цей захід не буде проходити по переліку державних заходів.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Цей захід не може бути офіційним.
ЄЛЕНСЬКИЙ В.Є. Він і не є офіційним.
ЛЕСЮК Я.В. Я так розумію, це буде найбільш потужний захід у цей день?
МАТІОС М.В. Найбільш потужний – це заходи у Бабиному Яру. І це те, що 29-го ввечері, так?
КАРАНДЄЄВ Р.В. Це буде 29-го пізно ввечері. Логістика подій така, що після завершення заходів у Бабиному Яру автобусами учасники відповідного заходу будуть перевезені, хто з них захоче, ясна річ, до Палацу "Україна". І там з 21 години, скільки там воно планується, 2,5 години, буде проходити цей концерт.
МАТІОС М.В. Пізно так, з 21-ї?
КАРАНДЄЄВ Р.В. Ну вони ж хочуть, щоб ті, хто будуть в Бабиному Яру, потрапили туди.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Чекайте, автобуси чиї?
КАРАНДЄЄВ Р.В. Автобуси? Значить, щодо бюджету всього цього процесу. Держава фінансує роботи з благоустрою в обсязі 29,4 мільйона гривень у форматі субвенцій бюджету міста Києва. Таким чином, Київська міська державна адміністрація є замовником робіт з благоустрою, відповідне КП Київради є виконавцем. Кошти державні, але не проходять вони ні через міністерство, ні через якусь саме державну організацію. І це наразі все.
Все інше, що відбувається, буде здійснюватися за рахунок позабюджетних фондів. Координацію заходів здійснює режисерська група на чолі з Сергієм Проскурнею. Виготовлення технічне всіх елементів конструкцій здійснюється компанією "Zinteco" (Станіслав Кушпітовський). І фінансування, відповідно, теж за сприяння…
МАТІОС М.В. Це йдеться саме про Бабин Яр?
КАРАНДЄЄВ Р.В. Так, про Бабин Яр. Те, що є державним заходом. Прийом у Мистецькому Арсеналі, ясна річ, що за рахунок Державного управління справами.
МАТІОС М.В. Це коли, після обіду чи як? О котрій годині прийом?
КАРАНДЄЄВ Р.В. О 15-й годині.
ЛЕСЮК Я.В. Сьогодні 7 число. Це буде 27-го.
ІЗ ЗАЛУ. 29-го.
ЛЕСЮК Я.В. Скільки часу це вже готується?
КАРАНДЄЄВ Р.В. Можливо, місяців два.
ЛЕСЮК Я.В. О! Я думаю, це вже запущений процес, він дуже серйозний, серйозні прізвища і так далі. По суті, туди й 5 копійок немає куди вставити. Я думаю, нам вже нічого тут не треба дуже особливо говорити.
А я що пораджу, це тобі, щоб я не забув. Я дуже би просив і дуже був би втішеним, і дуже би це було б добре і для діла, так, якби ти все-таки зробив те, щоб запросити до виступаючих на слуханнях і так далі, а можливо, і до вас там, прислухайтесь, будь ласка. Я думаю, ви ж десь там будете включати те, що там буде відбуватися, тобто Кабмін буде брати участь, можливо, В'ятрович там буде теж брати участь, так. Я би дуже вам рекомендував, а тобі тим більше, так, це запросити Мойсея Фішбейна.
ІЗ ЗАЛУ. Ви про слухання говорите?
ЛЕСЮК Я.В. Фішбейна. І там, і там. Тому що, по-перше, це людина, яка знає ідиш, яка володіє івритом, яка один з найкращих за десятки років українських перекладачів, і один з кращих українських поетів. І це людина, яка як би розуміє. Ну це дуже добре буде. Мало того, це людина, яка, напевно, найкраще володіє українською мовою. І вам це буде дуже корисно і так далі там.
ЄЛЕНСЬКИЙ В.Є. Ні, ну є багато. Я не проти Фішбейна.
ЛЕСЮК Я.В. Я просто рекомендую тобі. Я просто кажу, що це буде блискучий виступ.
ЄЛЕНСЬКИЙ В.Є. Є дуже багато людей, яким би належало там бути. Ну, наприклад, Іван Дзюба, який зобов'язаний там бути.
МАТІОС М.В. Взагалі було б дуже добре, якби можна було з Іваном Михайловичем домовитися. Я не знаю зараз стану його здоров'я. Але він вперше озвучив цю проблему.
КАРАНДЄЄВ Р.В. Ми передбачаємо участь Дзюби.
МАТІОС М.В. Він може тон задати.
КАРАНДЄЄВ Р.В. Він згоден, але все впирається справді у стан його здоров'я. Він сказав: "Так, якщо я зможу фізично".
(Іде загальна дискусія)
ЛЕСЮК Я.В. От послухайте. Дзюба – це дуже добре. Драч – це дуже добре. Я просто дуже рекомендую вам Фішбейна, тому що це дійсно буде блискучий виступ. І правильний і так далі. Він буде поєднуючий. Він не буде ні сіоністський, ні націоналістичний.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дивіться, от ми, дякувати Богу, не маємо прямого відношення, хоча й члени оргкомітету, але я після декількох прослуховувань виступів равинів про те, що де можна робити, якось не мав великого бажання брати в цьому участь. Разом, до речі, там з Нахмановичем, який теж був багато чим незадоволений, багатьма іншими людьми молодшими, які тверезо дивляться на все це. Тому нам дуже важливо напрягтися і гарно провести слухання. Нам це доручили, це буде наш внесок. Це має бути гідно, достойно. І це має виправити, щоб потім, що б не говорили про те, що було, щоб ці слухання, ми забезпечимо ще інформаційну підтримку, щоб це дійсно прозвучало красиво. Правильно я кажу?
ІЗ ЗАЛУ. Абсолютно.
КАРАНДЄЄВ Р.В. Миколо Леонідовичу! Сказали, що в слуханнях має взяти участь Президент Ізраїлю. То він справді, він прилітає 27 числа, але, наскільки я знаю, у нього в порядку денному зустрічі з Президентом і, можливо, з Прем'єр-міністром. Тому я рекомендував би час слухань синхронізувати з уже запланованими, якщо вони є на сьогоднішній день, зустрічами з керівниками держави.
КОЛЕСНІЧЕНКО-БРАТУНЬ Н.Р. І на наступне засідання ми маємо затвердити список. Список виступаючих має бути затверджений на наступному засіданні комітету під синхронний запис, під протокол. Тобто до наступного засідання ми маємо підійти, чи Фішбейн, чи Дзюба, чи хто там, але щоб це було, як кажуть, зафіксовано і був зроблений список.
ЛЕСЮК Я.В. Я думаю, конструктив у чому? Те, що робите ви, не наша справа, і сюди вже пізно втручатися. А ви дайте теж ліпше рекомендації по наших слуханнях. Може, вам би теж треба було до Ірини піти. Чому б і ні?
КАРАНДЄЄВ Р.В. У нас прохання буде, Миколо Леонідовичу, щоб ви на цих слуханнях нас підтримали в практичному аспекті, а саме: невирішеними залишається багато питань, в тому числі прийнятих на оргкомітеті. Зокрема, не створений Музей Бабиного Яру. Слава Богу, вже передано приміщення, ми виграли суд, передано приміщення, але грошей на той музей (це вулиця Мельникова, 44 колишня, адміністративний будиночок Єврейського кладовища) у нас немає. Ми будемо прагнути закласти відповідні видатки в бюджет наступного року. Але якби в слуханнях це було як рекомендація до бюджетного комітету чи взагалі якесь спонукального такого формату рішення, це було б шикарно.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. У нас ще буде робоча група. Порадимося.
КОЛЕСНІЧЕНКО-БРАТУНЬ Н.Р. Листом бажано.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. У мене прохання таке ще з Віталієм Портниковим порадитися, бо в нього теж є якісь ідеї щодо цього. Ну і, відповідно, те, що на виступ його запросити.
КАРАНДЄЄВ Р.В. І якщо ми будемо на слуханнях обговорювати не тільки єврейську тему, але й українську, то справді не треба забувати і розстріляних провідників ОУН, зокрема Олену Телігу. Ці події відбувалися в лютому 1942 року. Тому передбачається, що саме вшанування якраз Олени Теліги буде в лютому 2017 року. Планувалося виготовити і встановити пам'ятник Олені Телізі. Це теж певне фінансування. Ми будемо просити комітет під час слухань дотично хоча б торкнутися цього питання і підтримати нас у тому, щоб у бюджеті на наступний рік закласти і видатки, і провести саме вшанування в тому числі і загиблих провідників ОУН.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Добре. Колеги, дякую вам. В принципі, ми все обговорили. Можемо йти працювати.
КАРАНДЄЄВ Р.В. А по Податковому кодексу ви не будете говорити детально? Зміни до Податкового кодексу.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ми вже проголосували.
КАРАНДЄЄВ Р.В. А обговорювати не будете? Ні?
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Обговорювати?
КАРАНДЄЄВ Р.В. Так.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ми вже його підтримали.
МАТІОС М.В. Що, там є проблема, з вашої точки зору?
КАРАНДЄЄВ Р.В. Просто офіційно Кабінет Міністрів не підтримав цей законопроект.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Там, чесно кажучи, основний комітет все одно інший. Нам витрачати час на обговорення – ми підтримали законопроект, підтримали, а в бюджетному комітеті чи податковому – і ми можемо туди піти, і ви можете, щоб займати позицію, бо у нас займати позицію немає сенсу.
КАРАНДЄЄВ Р.В. Я зрозумів.
ІЗ ЗАЛУ. Ми за все хороше завжди.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дякую.