СТЕНОГРАМА
засідання Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності
17 лютого 2016 року
Веде засідання Голова Комітету з питань культури і духовності
Княжицький Микола Леонідович
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Шановні колеги, я прошу ще раз пробачення за те, що ми дещо затримали сьогоднішній комітет. У нас сьогодні присутні народні депутати Княжицький, Єленський, Лесюк, Новинський, Тарута. Також є досить великий список запрошених, з вашого дозволу я не буду його зачитувати.
У нас сьогодні наступний порядок денний. Законопроекти, з опрацювання яких комітет визначено головним.
Проект Закону про внесення змін до пункту 5 частини першої статті 1 Закону "Про благодійну діяльність та благодійні організації", автор народний депутат Шпенов.
Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо врегулювання окремих аспектів благодійної діяльності), автор народний депутат Развадовський.
Законопроекти, з опрацювання яких комітет не є головним.
Проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо протидії зловживанням у сфері благодійництва, автор народний депутат Антон Геращенко.
Проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо сприяння розвитку громадської та благодійної діяльності в Україні, я автор, народний депутат Княжицький.
Проект Закону про внесення змін до Закону України "Про авторське право і суміжні права" щодо використання об'єктів авторського права в пародіях, попурі та карикатурах. Це теж мого авторства законопроект.
Проект Закону про внесення змін до Закону України "Про телебачення і радіомовлення" (щодо частки пісень державною мовою в музичних радіопрограмах і радіопередачах), автори Медуниця, Артюшенко, Крулько, Ляшко.
І "Різне".
Які ще є пропозиції до порядку денного?
ТАРУТА С.О. Нема.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Пропоную затвердити такий порядок денний. Хто за? Дякую. Рішення прийнято.
Отже у нас першим законопроект народного депутата Шпенова. Чи є хтось, хто хоче представляти цей законопроект?
Лист: "17 лютого відбудеться засідання комітету, на якому планується розглянути проект Закону про внесення змін до пункту 5 частини першої статті 1 Закону "Про благодійну діяльність та благодійні організації" щодо уточнення терміну. У зв'язку з неможливістю особистої участі в комітеті з поважних причин прошу розглянути проект за моєї відсутності і врахувати мою позицію висловлену в листі.
Прошу підтримати даний законопроект, оскільки він спрямований на вдосконалення законодавства України про благодійну діяльність та буде стимулювати благодійників до добровільної підтримки.
Як показала практика, обмеження можливості надавати благодійну допомогу лише фізичним особами та юридичними особами приватного права негативно вплинуло на надання благодійної допомоги у сфері освіти, охорони здоров'я, охорони навколишнього природнього середовища, тощо. При розробці даного законопроекту не закладалось жодних корупційних схем, було враховано, що фінансова діяльність юридичних осіб публічного права здійснюється у відповідності до вимог бюджетного законодавства і підлягає контролю.
І як вказано в пояснювальній записці, передбачається, що благодійна допомога буде надаватися в сфері освіти, охорони здоров'я, охорони навколишнього природнього середовища, тощо. Не було вказано вичерпний перелік сфер застосування благодійної допомоги від осіб публічного права, аби не створити ситуацію, коли через помилку законодавця якась значуща соціальна сфера буде позбавлена можливості отримувати благодійну допомогу.
Проте, враховуючи експертні зауваження, прошу підтримати даний законопроект за основу, а до другого читання внести зміни, які б чітко визначали коло юридичних осіб публічного права, які можуть бути благодійниками та умови здійснення такої діяльності.
Прошу також врахувати, що законопроект 1806 передбачає благодійну діяльність лише на користь осіб, які беруть безпосередню участь в антитерористичній операції, хоча, безумовно, це дуже важливий і необхідний напрям допомоги, проте не єдиний, який є необхідним та нагальним. Прошу підтримати законопроект за моїм авторством." Пише народний депутат Шпенов.
Тепер позиція нашого апарату щодо законопроекту депутата Шпенова.
"Законопроекти, з опрацювання яких комітет визначено головним. Законопроектом уточнюється поняття "благодійник". Відповідно до чинної норми закону "благодійник – це дієздатна фізична особа або юридична особа приватного права, в тому числі благодійна організація, яка добровільно здійснює один чи декілька видів благодійної діяльності".
Законопроект пропонується виключити з поняття "благодійник" слова "приватного права". Тобто це означає, що в разі прийняття таких змін під поняття "благодійник" будуть підпадати і всі юридичні публічного права. А це не тільки державні та комунальні підприємства, але і органи державної влади, органи місцевого самоврядування, різні установи, організації і заклади, які фінансуються за рахунок бюджетних коштів.
Відповідно до норм бюджетного законодавства бюджетні кошти спрямовуються та освоюються відповідно до конкретних бюджетних програм та не можуть використовуватись в інших цілях, в тому числі не можуть використовуватись для благодійної діяльності. Тобто органи державної влади й інші юридичні особи, які фінансуються за рахунок бюджетних коштів, не можуть бути благодійниками.
Зважаючи на це виключення визначення "благодійник" слова "приватного права" може зумовити поліції. І такі зауваження висловлює ГНЕУ.
Колеги, хто хоче висловитися з цього приводу?
ЄЛЕНСЬКИЙ В.Є. Слушне зауваження, як мінімум.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Будь ласка.
ГУЦАЛ І. Якщо можна? Я як представник благодійного сектору також хочу сказати. Мене зовуть Гуцал Ірина, я директор Української біржі благодійності, і є позиція Українського форуму благодійників, що ми проти цієї зміни, тому що розуміємо, що лише особа приватного права мають займатися благодійною діяльністю. Особи публічного права, дійсно, фінансуються з державного бюджету і ці кошти мають використовуватися лише на мету, яку передбачає бюджет. Тому ми проти цього законопроекту.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дякую. Будь ласка.
ДЕМЧАК В. Демчак Володимир, Асоціація благодійників України. ми рівно таку ж позицію займаємо, тому що ми ще не забули, як працювали фонди при райадміністраціях і так далі. Це, по суті діла, вводився спеціальний оброк на території на категорії бізнесу на…
Скажімо, що було з тими – це вже проходили, другий раз, видається.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. У нас в Одесі успішно працює. (Сміх).
ДЕМЧАК В. Ми не хочемо повторення тих років, ми навпаки повинні рухатися далі, розвивати благодійність. І у нас є напрацювання з цього питання, бо це питання, скажімо, спроможності населення підтримувати. Якщо вона на сьогодні майже нульова і всі ресурси "кадиються" на Схід, і ми побачили, що люди готові працювати і працюють тільки на зрозумілі цілі. То ми тут отримаємо розмиття цих цілей і ми отримаємо механізми, які проходили там десять років назад – повернення в дев'яності нам бажано не повторювати, це буде велика помилка.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дякую. Є пропозиція відправити законопроект автору на доопрацювання. Є інші пропозиції?
ЛЕСЮК Я.В. Я перепрошую, якщо тут стоїть одне питання: слово "приватне право" – відкидається поняття приватного, а переводиться і в публічне, і в будь-яке там, і так далі, то що тут можна доопрацьовувати?
ЄЛЕНСЬКИЙ В.Є. Що доопрацьовувати? Давайте відхилимо.
(Загальна дискусія).
ВІННИК О. Можна ще від благодійників скажу, в чому проблема?
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Так, будь ласка.
ВІННИК О. Дякую. Вінник Олена – благодійний фонд "Станція "ХАРКІВ". Проблем дві, буду намагатися коротко: звідки гроші беруться на цю благодійність і як вони витрачаються?
Почнемо з другого. Як будуть витрачатися гроші, якщо це публічного права підприємства? Хто буде приймати рішення? Яка частина прибутку таких підприємств витрачається на благодійність? На що саме? Якщо вже є вже гроші, на що їх направити: на лікування онкохворих дітей або на забезпечення, я не знаю, воїнів АТО? Хто буде це приймати рішення?
І публічне право – це державні підприємства, на них розповсюджується вимога тендерних закупівель, якщо це благодійництво, воно буде чи не буде?
Тепер звідки гроші беруться? Є два рівно варіанти: або це підприємство повністю фінансується з бюджету. Тобто фактично на благодійність підуть гроші з бюджету. І все. Чого не фінансувати просто з бюджету, навіщо ця благодійність?
Другий варіанта ще кращий. Якщо це прибуткова організація, наприклад, якесь комунальне підприємство – транспортне, надає транспортні послуги. Є тариф на ці транспортні послуги. З чого він складається? З собівартості і рентабельності, правильно? Ми втрачаємо кошти на квитки. Тобто ця благодійність вже закладена в вартість цих квитків. А де ж тут добровільна пожертва? Тобто всі, хто сів в тролейбус, заплатили благодійний внесок. Це взагалі-то протирічить принципам благодійності, основним принципам.
ТАРУТА С.О. Я думаю, що це вже дебатувати – це вже. Треба розуміти, яка філософія цього? Треба філософію.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ні. Ми все зрозуміли. Питання в тому, що, на жаль, автора немає. Його лист я вам прочитав. Але я його до кінця сам не зрозумів, тому що, на жаль, він написаний не дуже грамотно. Мабуть помічники народного депутата не дуже справились.
ЄЛЕНСЬКИЙ В.Є. Адже сказати, що сам народний депутат може неграмотно писати, ми не можемо. (Сміх).
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Звичайно.
Може народний депутат мав. Чому ми пропонували відправити би на доопрацювання, може народний депутат захоче щось змінити, сам прийти на комітет і пояснити.
ЛЕСЮК Я.В. Я перепрошую. Стоїть це питання: лише одне слово заміна "приватного права". Більше тут нічого немає. Далі ніяких розшифровувань нема. Якщо так, нічого тоді, хай пише новий закон. Вибачте, будь ласка, але це дійсно, тут за цим тягнеться корупція і так далі. І ми не можемо. Зняти це питання. Плюс в такій ситуації, коли іде війна і так далі.
ТАРУТА С.О. Я теж.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Колеги, у нас є дві пропозиції, можемо за них проголосувати і все.
Перша пропозиція була: направити автору на доопрацювання. Хто за цю пропозицію, прошу голосувати?
Друга пропозиція: відхилити законопроект. Хто за цю пропозицію? Більшість. Таким чином законопроект комітет не підтримав. Дякую.
МЕДУНИЦЯ О.В. Пане голово, можна репліку? Якщо можна, розгляньте, будь ласка, мій закон, бо маю доповідати на бюджетному.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Колеги, добре. От є народний депутат Медуниця, ми тут значимося як другий комітет.
(Загальна дискусія).
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Колеги, наступне запитання: проект Закону про внесення змін до Закону України "Про телебачення і радіомовлення" (щодо частки пісень державною мовою в музичних радіопрограмах і радіопередачах), співавтор законопроекту 3822 Олег Медуниця є тут. Давайте ми його заслухаємо. Будь ласка. Ми тут, ще раз нагадую, другий комітет, тому ми фактично даємо рекомендаційне рішення.
Будь ласка, пане Олеже.
МЕДУНИЦЯ О.В. Дякую. Законопроектом пропонується доповнити частину першу статті дев'ятої новим абзацом, в якому визначити вимоги до мінімального обсягу музичних творів українських авторів і виконавців, і в тому числі пісень українською мовою в ефірі українських радіостанцій.
Пропонується встановити таку норму: не менше 50% загального щодобового обсягу мовлення, а частка пісень в словесно-музичний твір державною мовою має становити не менше 75% від загального обсягу пісень українських авторів чи виконавців. Тобто 50% всього ефіру має бути українських виконавців, із цих 50% дві третини, 75 %, це мають бути пісні українською мовою.
Що ми в результаті отримаємо? 37% українською мовою на всіх радіостанціях словесно-музичних творів – пісень. Це не стосується музики там лаунж, джаз. І плюс цей законопроект зобов'язує радіостанції розкидати українські пісні протягом всієї доби рівномірно, а не так як вони зараз це роблять, коли українську музику переважно ставлять вночі. Точка. Закінчив доповідь.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дякую. Які є певні зауваження або висновки у нашого комітету.
Перше. Законодавство не містить визначення поняття "український автор". Цим законопроектом ця проблема також не регулюється, тобто було б добре підійти до цього питання більш широко.
Друге. Для того, щоб потрапити в квоту пісня має одночасно бути і українського автора, і українського виконавці. Тоді як сьогодні достатньо, щоб українським був хоча б один твір. Наприклад, якщо пісня буде написана українським автором, виконана українською мовою, але виконавець не буде українським, вона в квоту не потрапляє. Наприклад, пісні Квітки Цісик в квоту не потрапить.
МЕДУНИЦЯ О.В. Логічно. Я не проти, давайте, поміняємо.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Третє, ці норми стосуватимуться тих радіокомпаній, які переоформлюватимуть свою ліцензію в майбутньому. Тобто, якщо радіокомпанія здійснює мовлення відповідно до програмної концепції, вже затвердженої Національною радою і її програмна концепція не відповідатиме такому розподілу, вона фактично не порушуватиме законодавство, оскільки здійснюватиме мовлення відповідно до ліцензії. А жоден закон не зобов'язує її переоформлювати свою ліцензію чи вносити до неї зміни у зв'язку з такими законодавчими змінами. Розумієте? А ліцензії зараз не видаються, тобто фактично вплив цього закону буде значно обмеженим.
МЕДУНИЦЯ О.В. Тоді давайте на всіх поширимо.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Тому, колеги, я пропоную що, тут є недоліки, але в принципі закон не є поганим, бо 37 відсотків українською мовою – це не є щось дуже велике. Хоча хочу вам нагадати, що у нас має бути 50% українського продукту на телерадіокомпаніях, і ми з цього приводу проводили засідання. Як ви пам'ятаєте, зверталися офіційно до Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, яка повинна це контролювати, яка нам відповіла, що у них немає відповідного обладнання і тому проводити ефективні моніторинги вони не можуть.
Тому зараз проблема не в тому, що у нас, скажімо, там замалі квоти для української мови (бо скажу вам, що навіть якщо би виконувалося чинне законодавство, то вже би це відповідало тому, що існує зараз), а в тому, що у нас це законодавство, з моєї точки зору, злочинно ніким не контролюється. І тут існує велика проблема.
Але, оскільки ми тут другий комітет і маємо висловити свою точку зору, моя пропозиція: підтримати цей законопроект в першому читанні, щоб до другого ви доопрацювали, може з тими зауваженнями, які були.
МЕДУНИЦЯ О.В. Так, з цими зауваженнями.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Так.
Колеги, є якісь інші пропозиції?
ТАРУТА С.О. Не проти, за.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Хто за це, прошу голосувати? Дякую. Хто проти? Утримався? Дякую. Рішення прийнято.
МЕДУНИЦЯ О.В. Дякую. Успіхів!
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Наступне. Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо врегулювання окремих аспектів благодійної діяльності), № 3543, автор народний депутат Развадовський.
У нас є лист від народного депутата Развадовського. "На засіданні очолюваного вами комітету планується розглянути внесений мною Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо врегулювання окремих аспектів благодійної діяльності). Оскільки 17 лютого в Комітеті з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності відбудеться засідання комітету, прошу розглянути зазначений законопроект без моєї участі та підтримати його."
Чи є хтось, хто хотів би висловитися ще з приводу цього законопроекту, з авторів? Так, будь ласка.
ГРАБЧАК К.К. Головний консультант Грабчак. Цей законопроект містить низку положень, з багатьма з ними дуже складно погодитися. Наприклад, деякі норми дублюють положення Податкового кодексу. Тому що в Податковому кодексі вже є термін "ендаумент" і в цьому проекті вводиться термін "благодійний ендаумент" – це все одно, що "бегемотный гиппопотам" наприклад. Навіщо ці повтори, чесно кажучи, незрозуміло.
Також скасовується досить важливі сфери благодійної діяльності цими статтями. А також пропонується низка нових термінів, щодо яких теж можна дискутувати.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Тобто, які сфери скасовуються?
ГРАБЧАК К.К. Сфери скасовуються: запобігання природним і техногенним катастрофам, стимулювання економічного росту і розвитку економіки України, і сприяння здійсненню програм, спрямованих на поліпшення соціально-економічного становища в Україна. А також це давня проблема, це неправильна постановка питання, що перелік сфер доповнюється останнім підпунктом "й інші сфери", тим самим знімаються знову практично будь-які обмеження щодо можливих напрямків.
Тобто ці статті, я просто працював коли приймали цей закон і прописував з юристами з юруправління, з якими працювали. Якраз це перелік необхідний, тому що це певні орієнтири, на що спрямовується діяльність. А "й інші" – по суті це дезавуює всі попередні пункти.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дякую. Можете сказати, яка мета автора цього законопроект?
ГРАБЧАК К.К. Мета автора, знаєте, точкові зміни до різних шматочків тексту. Тобто там клаптик додати, там додати і там додати. "Клаптиковий" такий законопроект, якщо стисло.
ЛЕСЮК Я.В. А до чого це призведе?
ГРАБЧАК К.К. Якщо сфери скасувати, то практично благодійні організації можуть в статутах писати там "надання благодійної допомоги вугіллям, металами, трубами", тобто обмежень жодних не буде.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Будь ласка, Ірино.
ІЗ ЗАЛУ. Я хотіла дещо пояснити народним депутатам. Фактично, дійсно, більшість норм цього законопроекту мають більш такі редакційні уточнення. Тобто не несуть особливого юридичного навантаження.
Але фактично з усього законопроекту можна закцентувати увагу тільки на двох моментах. Перше, це по сферах благодійної діяльності. Що ми маємо сьогодні? Сьогодні закон має чітко виключний перелік сфер, які можуть бути, умовно кажучи, на які може здійснюватися благодійництво.
Натомість автор законопроекту робить його відкритим. Тобто він деякі положення виключає, але дає положення, що інші сфери не заборонені законом. Тобто це може бути будь-що і будь-яка організація може здійснювати перерахунок коштів іншій організації, прикриваючись, що це благодійництво, хоча насправді це таким може не бути.
І другий момент, про який Кирило згадав, це який стосується "благодійного ендаументу". Бо управління благодійним ендаументом – це є один з видів благодійної діяльності. Що це означає? Що я, наприклад, як благодійник можу надати певну суму коштів якійсь благодійній організації, ця благодійна організація розміщує ці кошти в банківській установі на депозит і відсотки від депозиту використовує на благодійні цілі, чітко приписані.
Благодійне законодавство не містить визначення "благодійного ендаументу", але таке визначення містить податкове законодавство. І введення такого визначення – це по суті іншим за змістом. Це може спричинити колізію в правовому регулюванні, тому що буде незрозуміло, що саме треба вважати ендаументом.
А другий момент, який стосується "благодійного ендаументу", це стосовно, власне, управлінням. Законопроект передбачає, що благодійна організація, яка повинна здійснювати сама управління, по суті, коштами від благодійного ендаументу, вона може передати цей ендаумент на компанію з управління активами. То ці взаємовідносини, вони виглядають.
НОВИНСЬКИЙ В.В. Это еще один "левый" бизнес получается.
ІЗ ЗАЛУ. Да.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Зараз, я бачу, хвилинку.
У нас є висновки декількох інших комітетів, які є такі, скажемо, доволі критичними. Наприклад, Комітет з питань бюджету розглядав цей законопроект, пише, що "як відмічено Міністерство фінансів, прийняття законопроекту негативно вплине на дохідну частину Державного бюджету, приводячи до втрат, вартісна величина яких залежатиме від обсягу прибутків суб'єктів господарювання, на яких буде поширено дію законопроекту.
За підсумками розгляду комітет ухвалив рішення що проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо врегулювання окремих аспектів благодійної діяльності), поданий народним депутатом Развадовським, має вплив на показники Державного бюджету, призведе до втрат Державного бюджету.
В разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2016 року, він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2017 року, а після 15 липня – не раніше 1 січня 2018 року." Це висновок цього комітету.
Так, будь ласка.
ГУЛЕВСЬКА-ЧЕРНИШ А. Анна Гулевска-Черниш – директор Украинского Форума благотворителей.
Мы тоже согласны, что в основном тут красивые стилистические правки. Но относительно эндаумента. То, что здесь предлагается, в принципе, это модель которая работает в России. Потому что согласно Налогового кодекса сегодня в Украине благотворительные организации имеют право создавать эндаумент, но только чрез депозиты в банке и всё.
Тогда как во всем мире, западные страны: эндаумент благотворительные организации могут отдавать под управление компаниям, которые в это специализируются. Потому что благотворительные организации не эксперты в этом. И дальше уже бизнес профессиональный помогает им зарабатывать деньги, которые потом организации пускают на благотворительность.
Но сейчас просто действительно здесь есть коллизия, я согласна с тем, что Налоговый кодекс разрешает нам использовать нам эндаумент только как депозиты. И поэтому оно идет несоответствие. И это важное, нужное изменение, но которое нужно дорабатывать и вводить новый термин по эндаументу, потому что он может работать, но не в сегодняшней ситуации.
(Загальна дискусія).
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Колеги, отже я які будуть пропозиції?
НОВИНСЬКИЙ В.В. Я считаю отклонить. Ну как такое может быть? Деньги кто-то жертвует на благотворительность, а на них еще кто-то будет зарабатывать. Все понятно, проценты там, всё остальное, но их надо сразу тратить на тех люде, которые нуждаются в этих деньгах. А не пускать их в рост. Как правило, денег на нуждающихся не хватает! Они разлетаются моментально, я по своему опыту.
(Загальна дискусія).
ГУЦАЛ І. Извините, хотела вам пример сделать. Но те же самые университеты – Оксфорд, Кембридж, существуют за счет эндаумента, когда вкладываются деньги и проценты.
НОВИНСЬКИЙ В.В. Но у них другие деньги. Давайте так, я категорически против.
ГУЦАЛ І. Это нужно, но не в этом законопроекте.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. В мене пропозиція відправити на доопрацювання автору, оскільки є різні думки з цього приводу.
Перша пропозиція була відхилити.
ЛЕСЮК Я.В. Я підтримую першу пропозицію і прошу все-таки голосувати. Тому що, давайте відверто, негарна ця історія.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Колеги, у нас було дві пропозиції. Може автор хотів хорошого, ми ж його не приймаємо.
ЛЕСЮК Я.В. Поставте на голосування.
НОВИНСЬКИЙ В.В. Зарабатывать на благотворительности плохо. Они должны стразу идти людям, которые нуждаются в этих деньгах, вот и всё. На операцию, на питание.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. У нас є дві пропозиції, перша.
ЛЕСЮК Я.В. Миколо, почекайте. Ми бідна країна, розумієте, і оці відсотки, які від вкладу будуть, вони набагато менші від тих грошей, які можуть дійсно піти прямо на допомогу.
НОВИНСЬКИЙ В.В. Конечно.
ЛЕСЮК Я.В. Це говорить людина, яка як би з цим зустрічалася прямо і так далі. Я підтримую це.
НОВИНСЬКИЙ В.В. И который знает, как зарабатывают деньги и что с ними делать, понимаете.
ЛЕСЮК Я.В. І ще одне, є бюджетний комітет, є там інші. Бо врешті-решт знову потім будуть виступи в залі антикорупційні.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дивіться, колеги, якщо ми відправляємо на доопрацювання, це не означає, що ми виносимо проект в зал.
Тут була слушна думка, що коли ми говоримо про підтримку вищих навчальних закладів, то механізм для цього потрібно закласти. Може він недосконало закладений в цьому законопроекті, те, що нам кажуть благодійники. Якщо ми його відправимо над доопрацювання і пояснимо автору ті заперечення, які є у вас, але спробуємо, може у нього ж бажання прислухатися до благодійників і втілити в життя те, що вони пропонують.
НОВИНСЬКИЙ В.В. Но нужно автора этого законопроекта спросить, он хоть что-то на благотворительность тратил или нет? Мне вот интересно просто.
(Загальна дискусія).
КАРАНДЄЄВ Р.В. Я дуже коротко, я хотів пояснити в даному випадку, хто є суб'єктами, а хто об'єктами. Якщо шановний колега говорить про необхідність якнайшвидшого доходження благодійних коштів до споживача, він очевидно має фізичну особу. Але так само той же самий музей і університет теж є споживачем благодійної допомоги. І це, очевидно, просто треба правильно: чи то фізична особа потребує цих грошей, чи то університет – юридична особа потребує для здійснення якоїсь діяльності...
ТАРУТА С.О. Давайте доопрацювання.
ЛЕСЮК Я.В. На доопрацювання.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Колеги, народний депутат Кишкар.
КИШКАР П.М. Я з вашого дозволу поясню більше пану Новинському. Це питання не можливостей там університетів чи отримувачів, це якраз ваш інструментарій для здійснення благодійництва розширюється. Тому що мова іде про те, що сьогодні створюючи ендаумент своїми грошима. Тобто ви берете і Київському національному університету даєте мільйон доларів на те, щоб він жив з відсотків, то ви маєте лише один варіант як ендаумент – покласти ці гроші в банк. А мова іде про те, що у вас буде сотні варіантів розміщення цих.
НОВИНСЬКИЙ В.В. Можна я возьму этот миллион долларов, пущу их в дело и на проценты, которые будут зарабатываться с миллиона, буду давать Киевскому университету. Потому что они не специалисты в бизнесе.
КИШКАР П.М. Так, це поганий приклад з Новинським. Обговоримо про мене. (Сміх).
Я беру мільйон, але мова іде про те, що я можу використовувати різні інструменти для того, щоби підтримати того чи іншого суб'єкта благодійництва. Це моя благодійна діяльність, ще раз. Ви не розривайте, якщо ви. Я нікому не віддаю ці гроші, ці гроші знаходяться в постійному управлінні, наприклад, спеціалізованої фінансової установи, яка здійснює оборот чи розміщення, чи грає на біржі. Це інші питання.
Тому це треба підтримати однозначно і розширювати такі можливості на благодійність.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Колеги, давайте ми проголосуємо. У нас було дві думки: перша – відхилити, друга – відправити на доопрацювання.
Ставлю на голосування першу, хто за те, щоб відхилити цей законопроект, прошу голосувати? Дякую.
Хто за те, щоб відправити автору на доопрацювання, прошу голосувати? Дякую. Рішення прийнято.
(Загальна дискусія).
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дякуємо пану Новинському. У нас далі кворум лишається. Ми зараз швиденько пройдемо ще по законопроектах, де наш комітет є не основним, другим, але які ми повинні розглянути.
Ми швидко пройдемо, у нас є законопроект про внесення змін до деяких законів України щодо протидії зловживанням у сфері благодійництва, автор народний депутат Антон Геращенко. Це головний комітет – Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності пана Кожем'якіна.
Законопроектом пропонується в Закон про благодійну діяльність та благодійні організації передбачити, що для здійснення контролю за використанням бенефіціаром благодійної пожертви благодійник може вимагати від бенефіціара фізичної особи надання копії первинних документів про використання благодійної допомоги. А бенефіціар юридична особа публічного права повинен оприлюднити таку інформацію на своєму веб-сайті. Якщо в результаті здійснення контролю буде встановлено нецільове використання благодійної пожертви, така пожертва має бути повернутою.
Крім того закон доповнюється новою статтею 7.1 "особливості публічного збору благодійних пожертв з використанням скриньок для пожертв". Регулювання такого питання дозволить уникнути випадків шахрайства зі збором публічних пожертв. Пропонується доповнити Кодекс України про адміністративні порушення статтею щодо адміністративної відповідальності за порушення порядку публічного збору, а Кримінальний кодекс статтею щодо кримінальної відповідальності за привласнення благодійних пожертв.
І загальна рекомендація: "рекомендувати Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності схвалити цей законопроект за основу".
Це законопроект Антона Геращенко, № 3215. Які є думки? Будь ласка.
ГУЛЕВСЬКА-ЧЕРНИШ А. Мы категорически против этого законопроекта. Потому что в нем существует красивое название, "противодействие злоупотребления", но когда мы читаем, что предложено внутри – это не то, что не выполняет цель, которой предназначена, но еще усложняет жизнь и деятельность честных, прозрачных фондов, которые сегодня работают.
Какие основные недочеты данного законопроекта. Первое, например предложено, что отчет о помощи, которую получают бенефициары, а это сельские фапы, школы, музеи, дома культуры, то есть любые юридические лица, которые сегодня получают от нас помощь, должны в течении месяца на своём веб-сайте отчитаться.
Вот скажите: дедсадики, фапы, дома культуры – у них есть веб-сайты, на которых они в течении месяца смогут отчитаться, как они потратили эти деньги?
Плюс, часть помощи идет: она дается не на один месяц, она может быть долгосрочная – на два, три, пять, семь месяцев. А законопроект предлагает отчитаться за месяц. Это раз, это нереализуемая вещь, которая просто ограничит конечных бенефициаров – получателей благотворительной помощи.
Второе, например, что предлагает данный законопроект. Это контроль вести за сбором в копилки. Мы знаем, что это проблема. Что предлагается? Предлагается, что на сегодняшний день банк выдает бесплатно благотворительным фондам индикаторные пломбы, а потом банк проводит сам лично контроль за целостностью этих, инкассацию.
Мы уже знаем позицию Национального банка Украины, Ассоциации банков Украины: они категорически против. Потому что это не входит в функциональные обязанности банков осуществлять контроль – это "а". А "б", они не готовы быть благотворителями в таком объеме. Потому что у нас 14 тысяч организаций. И если организации сейчас пойдут все просить инкассаторные бесплатные пломбы, то банки разоряться. Они не готовы к этому. Поэтому уже есть эта позиция, она четко озвучена, и была встреча – это ими не поддерживается.
Что еще предлагается? Предлагается, чтобы благотворительные фонды честные, прозрачные, которые отчитываются, должны это делать ежемесячно. То есть, таким образом мы должны повышать, мы сдаем отчеты согласно международным стандартам – раз в год все отчитываемся, а должны увеличить это дело до ежемесячной отчетности на своих сайтах. Наши административные расходы на бухгалтерский учет увеличатся в разы вместо того, чтобы их пускать на благотворительность.
И дальше, по криминальной ответственности. На сегодняшний день почему у нас вообще не работает эта ответственность? Потому что, когда мы кидаем деньги в копилку, мы делаем это добровольно. И как результат нет пострадавшей стороны. И у полиции, у МВД нет причин предъявить претензии, что вот есть преступление и нужно наказать.
Данный законопроект не решает данную проблему. Они предлагают увеличить количество там лет или размер штрафа за преступление, вот за мошенничество. Но они так и не решили проблему: как же определить вот эту пострадавшую сторону, и на каком основании будет возбуждаться уголовное дело?
И плюс там очень интересная коллизия, например, штраф, который они предлагают, админнаказание за мошенничество в три раза меньше, чем штраф за не опубликование данных отчета на веб-сайте организации. То есть на директоров фондов за не опубликование данных в три раз усиливается наказание, чем за.
ІЗ ЗАЛУ. Даже если они не ведут копилочные сборы.
ГУЛЕВСЬКА-ЧЕРНИШ А. Да. И этот законопроект действует на все фонды – на частные фонды. То есть теперь все частные фонды должны, фонды корпоративны, где деньги собственников семей, бизнеса – они должны публично отчитываться ежемесячно на своем сайте, как они: откуда получают свои деньги и куда они тратят. Это вот логика данного законопроекта. Поэтому её название красиво, цель красива, но то, что внутри предложено, оно не соответствует и не решает эти задачи, а только ухудшает ситуацию для честных, прозрачных фондов.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Колеги, хто ще хоче? Будь ласка.
ДЕМЧАК В. Демчак Володимир – Асоціація благодійників України. Наша позиція не така категорична, як у наших колег, які тільки що свою позицію висловили.
Перше, про що іде мова? У нас є негатив, який пов'язаний зі зловживанням в публічній сфері, коли збираються кошти. Ми це розуміємо, і розуміємо, що проблема нагальна: вона сьогодні на шпальтах газет, в телебаченні, на радіо і так далі. Проблему вирішувати треба.
Автор, по великому рахунку, дав згоду на робочу групу, щоби відшліфувати текст і поправити ті дурниці, які там написані. Моє переконання, що цю проблему вирішувати треба, але попросити автора, щоби він: а) з залученням громадського сектору, який тут безпосередньо працює, змінив текс на такий, який буде вирішувати цю проблему.
ГУЛЕВСЬКА-ЧЕРНИШ А. Но не выносить в таком же состоянии на первое чтение.
ДЕМЧАК В. Без сумніву. Скажімо, якщо рекомендувати на те, щоб він опрацював текст з урахуванням практики громадського сектору.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Колеги, які ще думки у кого є?
КИШКАР П.М. А можна тоді питання до громадського сектору?
А хто має встановлювати ці індикаторні пломби, на вашу думку?
ГУЛЕВСЬКА-ЧЕРНИШ А. А нужно ли? А поможет ли индикаторная пломба уйти от мошенничества? Мы уже проконсультировались: их очень легко в любом сарае сделать.
КИШКАР П.М. Підробити, так?
(Загальна дискусія).
ГУЛЕВСЬКА-ЧЕРНИШ А. Оно не решит проблему. Нам нужно сейчас, на наш взгляд, ужесточать действительно контроль правоохранительных органов – они этим не занимаются. Если будет "притягнення", будет открыто несколько уголовных дел. Если будет уже прецеденты, то это повлияет на общественное мнение.
КИШКАР П.М. Але ви розумієте, щоб відкрити ці кримінальні, треба мати для цього законодавчу підставу?
ГУЛЕВСЬКА-ЧЕРНИШ А. Вот! Так мы об этом и говорим! Надо это разрабатывать. То есть не вводить какие-то "перешкоди" механические, а разрабатывать.
КИШКАР П.М. Так, я просто логіку продовжу. А те, що ви говорили про звітність. Ви подаєте відповідно до міжнародних стандартів фінансової звітності, так?
ГУЛЕВСЬКА-ЧЕРНИШ А. Раз в год.
КИШКАР П.М. І все. І максимально виставляєте і так не Facebook, на всіх?
ГУЛЕВСЬКА-ЧЕРНИШ А. Прозрачные, честные фонды – да, а те, кто мошенники, они и не будут это делать, даже если это будет написано в законе.
КИШКАР П.М. Тобто можна навіть зазначити у рішенні комітету, якщо там колеги підтримають, щодо того, що місячна звітність – це повна дурня. Тому що, дійсно, і ресурсно, і фізично в деяких місцях, тобто в сільській місцевості, де би ми збирали такі кошти – це буде неможливо!
ГУЛЕВСЬКА-ЧЕРНИШ А. И главное, что должны отчитываться публичные чаще может быть тех, кто занимается действительно публичным сбором средств. Но многие не занимаются публичным сбором средств. Поэтому им для этого и не нужно.
(Загальна дискусія).
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Будь ласка, назвіться.
ВІННИК О. Просто хочу уточнити. Вінник Олена – "Станція "ХАРКІВ".
Мета була, так, дуже добра. Воно не буде працювати. От дивіться: "не оприлюднення, не надання вільного доступу інформації про структуру та розмір доходів і витрат несе" там неважливо що.
Що таке "не надання"? Перше число якогось місяця ще на веб-сайті немає – це вже не надання? Чи можна до другого, чи можна до п'ятого?
Чому тільки на веб-сайті? Якщо немає коштів на веб-сайт, якщо використовуються сторінки в соціальних мережах? Більшість невеличких фондів так робить. Тобто заганяють в такі рамки, що працювати буде неможливо!
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ми зрозуміли. Дякую.
У нас є дві пропозиції. По-перше, ми всі погодилися, що оскільки існує шахрайство з благодійними коштами, то якийсь спосіб контролю за цим потрібен. Ми теж погодилися з тим, що способи контролю, які пропонуються в цьому законопроекті, який піднімає актуальну тему, на жаль, не є досконалими і очевидно критикується і у нас в комітеті, і представниками благодійних організацій.
От у мене є ще лист від Українського Форуму благодійників, від вас, де сказано, що "враховуючи викладене просимо Комітет з питань культури і духовності рекомендувати Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності допрацювати до другого читання проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо протидії зловживанням у сфері благодійництва".
Тут питання в тому: чи ми його рекомендуємо прийняти за основу і доопрацювати до другого читання? Чи ми відразу його відправляємо автору на доопрацювання?
(Загальна дискусія).
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Колеги, чекайте. Я маю надію, що вас оберуть в наступну каденцію, виглядає так, що це буде швидко, і тоді ви будете приймати рішення. Так, будь ласка.
ГРАБЧАК К.К. Головний консультант Грабчак. Хотів ще зауважити, що в діючому законі, я переписував і працював з Мінфіном над статтею 7. По статті 7 "публічний збір" уже є деякі обмеження. Там вимагаються посвідчення, нотаріальна довіреність – там цілий пакет розписано. Тобто Мінфін запропонував і уже певні є. А цей законопроект пропонує ще жорсткіші обмеження. В принципі, в цьому його філософія, тобто жорсткі обмеження.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Хочу запитати в керівника апарату. У нас законопроекти подані на певну дату потрапляють до порядку денного, якщо ми відправляємо на доопрацювання?
ІЗ ЗАЛУ. Воно все рівно виноситься. Рішення комітету має тільки рекомендаційний характер.
(Загальна дискусія).
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Наш, я знаю, бо ми другий комітет. Але.
ІЗ ЗАЛУ. В будь-якому випадку.
МАТІОС М.В. Ні. Це не має значення.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Вони все рівно. Але якщо він доопрацює і подасть нам, це буде той самий законопроект?
ІЗ ЗАЛУ. Це виключно ініціатива автора.
(Загальна дискусія).
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ні, я про інше питаю. Якщо він його доопрацьований подає, це буде законопроект за тим самим номером?
ІЗ ЗАЛУ. Якщо він спочатку відкличе, доопрацює і зареєструє новий документ, і коли буде розглянутий у Верховній Раді в залі – це буде під тим самим номером.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Добре. Тоді, що колеги, які будуть думки? На доопрацювання відправити?
ІЗ ЗАЛУ. На доопрацювання.
(Загальна дискусія).
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Добре. Хто за пропозицію відправити це автору на доопрацювання, прошу голосувати? Дякую. Хто проти? Утримався? Дякую.
Наступний законопроект, це мій законопроект, хоча ми тут є теж другими.
9 листопада 2015 року Комітет з питань культури і духовності Верховної Ради України провів круглий стіл на тему "Законодавче врегулювання благодійної діяльності: світовий досвід і українські виклики".
Учасники круглого столу відзначили необхідність розширення податкових пільг для благодійників.
Результатом "круглого столу" стало подання мною проекту Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо сприяння розвитку громадської та благодійної діяльності в Україні. Це той закон, який ми зараз розглядаємо, реєстраційний номер 3789.
Проект Закону передбачає зміни до підпунктів 140.5.9 пункту 140.5 статті 140 Податкового кодексу України та 166.3.2. пункту 166.3 статті 166 Податкового кодексу з метою запровадження зменшення бази оподаткування на суму коштів, майна, товарів, наданих послуг або виконаних робіт на користь відповідних неприбуткових організацій у розмірі до 10% суми загального оподатковуваного доходу чи прибутку.
Наразі Податковий кодекс України дозволяє не враховувати при розрахунку об’єкта оподаткування витрати на допомогу неприбутковим організаціям лише у розмірі, що не перевищу 4% їхнього прибутку. Аналогічним чином врегульовані відносини щодо податку на доходи фізичних осіб. Податковий кодекс передбачає зменшення оподатковуваного доходу фізичної особи на суму коштів або вартість майна, перерахованих (переданих) платником податку у вигляді пожертвувань або благодійних внесків неприбутковим організаціям у розмірі, що не перевищує 4% суми його загального оподатковуваного доходу такого звітного року.
Тому для стимулювання надання суб’єктами господарювання надання неприбутковим організаціям благодійної допомоги у вигляді коштів, товарів чи іншого майна, а також виконання певних робіт чи послуг пропонується передбачити, що у разі надання такої допомоги база оподаткування зменшується на 10%.
Відповідні операції з постачання товарів та послуг неприбутковим організаціям, які на дату здійснення таких операцій відповідають умовам, визначеним пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та використовують отримані товари та послуги з метою реалізації цілей, завдань та напрямів діяльності, визначених їх установчими документами, звільняються від оподаткування ПДВ.
Якщо ж буде встановлено, що неприбуткова організація використала таку допомогу не у відповідності до своїх цілей, ПДВ має бути нарахований та сплачений самою неприбутковою установою.
Суть ви зрозуміли, ми це обговорювали, це, в принципі, дуже проста норма. Я навіть поговорив попередньо з Міністром фінансів пані Яресько, вона казала, що не проти таких підходів. Тому що в Сполучених Штатах Америки для підтримки культури такі підходи використовуються. Тому в результаті нашої наради було подано такий законопроект.
Які є думки? Так, будь ласка.
КИШКАР П.М. Я перепрошую, що відбираю слово у членів комітету. Чи буде стосуватися цей законопроект релігійних громад і підтримки релігійних громад?
Тому що я інтуїтивно, я не знаю, як це працювати, інтуїтивно я проти. Тому що відчуваю, що це знову насичення якихось нехороших релігійних структур грошима. Або пов'язаних з бізнесом релігійним.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Це стосується, дивіться, у нас є Закон про благодійну допомогу.
КИШКАР П.М. Там про 4%. Я розумію, ви зміщуєте акценти.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Питання і чому? Питання в тому, що ми, щиро кажучи, навіть не замислювались на релігійні громади. Ми зараз дозволили відкривати власні рахунки музеям і культурним установам, чи бібліотекам. Чому ми це зробили? Ми це зробили, щоб туди переводили кошти.
Але чинні 4% взагалі не стимулюють і дуже обмежують цю базу. Це спосіб хоча би якимось чином підтримати культуру. Тобто це два. І вони самі цими коштами можуть оперувати.
КИШКАР П.М. Я можу пояснити, звідки взялися чотири – це ж не просто так. Чотири взялося в прив'язці до виплат за кордон по франшизам і іншим. Тобто взяли і зробили однаково фактично, щоби не можна було зманіпулювати і виводити таку суму грошей на міжнародні організації в тому числі, тому що там немає обмежень щодо.
Тобто ми можемо, наприклад, на Міжнародний олімпійський комітет виводити ці 4% зараз – це нормально. І тоді була ця зв'язка. Зараз якщо 10, тоді треба скрізь переглядати і робити 10, щоб логіка зберігалася.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Не переконаний. Будь ласка.
ДЕМЧАК В. Якщо дозволите? В принципі, закон цей влаштовує абсолютно, я думаю, і благодійний сектор. Але є питання стосовно визначення "неприбутковості". Податковий кодекс чітко вводить перелік тих організацій, які віднесені до категорії неприбуткових, стаття 133.6, здається, і так далі, і в тому числі туди потрапляють політичні партії.
Так що там точно не можна поширювати дію цієї норми на всі неприбуткові, а треба, очевидно, ввести обмеження: тільки хто може цим скористатися. Тобто це ті неприбуткові організації, які працюють у сфері культури, благодійні фонди, громадські організації, які мають певне спрямування, які, власне, на суспільно-корисні цілі ці гроші можуть спрямувати.
Там є проблематика.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дивіться, але там зараз ці всі визначення існують. Просто по суті змінюється 4% на 10. Ми не тлумачимо більше нічого.
(Загальна дискусія).
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Колеги, ми зараз маємо багато схем з тими 4%?
КИШКАР П.М. Ну це дуже маленькі гроші!
(Загальна дискусія).
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Питання не в тому, що вона маленька. А питання в тому, що вона взагалі не працює! Тобто в нас благодійної допомоги. Наприклад, я опікуюся дитячим будинком давно, багато років, це не працює. Тобто що вони є, що їх немає.
Наша мета зробити так, щоб суспільство і люди, які заробляють гроші, стали співучасниками суспільно-корисних програм. Тому ми просто збільшуємо цей відсоток.
Ви може і прав, що треба змінювати закон, але це про інше, тобто це трошки ширший.
ДЕМЧАК В. Там на друге читання доцільно було би редакцію…
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. А у нас так і є. Рекомендація: прийняти лише за основу. А до другого читання можна буде вносити.
(Загальна дискусія).
ДЕМЧАК В. Закон дуже добрий, але там є питання, які варто вивчити більш глибоко.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. У нас колега спішить. Якщо ми можемо це.
Хто за те, щоб прийняти цей законопроект за основу, прошу голосувати? Дякую. Рішення прийнято.
Колеги, у нас ще один останній законопроект лишися, про попурі.
Я коротко. Зверталися досить багато людей. Ви чудово розумієте, проблема в тому, що цей Закон стосується авторського права. Що коли у нас існує пародія, то, на жаль, пародія підпадає під Закон про авторське право. І людина може заборонити будь-яку пародію або карикатуру, будь-хто.
Тому поданий відповідний законопроект. Тут головний Комітет з питань науки і освіти.
Законопроект передбачає надання творцям дозволу на вільне використання в своїх творах: в жанрах пародії, карикатури і попурі – творів інших авторів, у передбаченим законом межах. Закріплення легально визначених понять "пародія, попурі, карикатура" на підставі правозастосовної практики Європейського Союзу. Тобто ми просто переписали це, фактично, з норм Європейського Союзу.
ТАРУТА С.О. Те, що треба було зробити. Так.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. На сьогодні такі визначення відсутні в чинному законодавстві. Проблема, яку має на меті врегулювати законопроект: гармонізація законодавства України до законодавства Європейського Союзу, зокрема в Директиві Європарламенту № 20.01.29 ЄС від 22 травня 2001 року про гармонізацію певних аспектів авторського права та суміжних прав в інформаційному суспільстві. Статтею 5.3.к Директиви передбачена можливість встановлення національним законодавством допустимості використання об'єктів авторського права без дозволу автора, коли таке використання здійснюється як карикатура, пародія або попурі. Це дослівно з цієї директиви. І усунення колізії в національному законодавстві.
На сьогодні такі види творів, як карикатура, пародія та попурі мають місце, однак відсутність законодавчого визначення має наслідком неоднакове тлумачення норм цього порушення чи не порушення авторського права при їхньому створені. Тому відповідно до європейської практики пропонується дати визначення таким поняттям та передбачити, що при створенні таких творів основний твір може використовуватися без згоди автора.
ТАРУТА С.О. Висновок є?
(Загальна дискусія).
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Народні депутати, які дуже просили це зробити. Висновок є, що тут немає корупціогенних факторів – від комітету Соболєва.
(Загальна дискусія).
ТАРУТА С.О. Ми зараз гармонізуємо на європейське законодавство в рамках асоціації.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Абсолютно вірно.
Хто за те, щоб підтримати це законопроект, прошу голосувати? Дякую, колеги.
І останнє в "Різному", дуже коротко. У нас є складний закон про кінематографію, який стосується, в тому числі, авторського права. Ми, на жаль, не встигли до сьогодні звести таблицю, тому що понад 500 правок у нас є.
Є дві речі, які я хочу вам сказати, що вчора був у нас надрукований так званий "Список 301" – це список американський про порушників авторського права, який Україна очолила. Тобто ми за американськими нормами порушник авторського права номер один в світі!
Разом з тим, хочу сказати, що ми отримали офіційний лист, наприклад, від Американської торгової палати, які додали нам свої пропозиції, які ми теж як один з варіантів поправок врахували в цьому законопроекті.
Там дуже багато поправок. І у нас наступний тиждень – тиждень роботи в комітетах. Тому я би просив колег визначитися, чи зможемо ми зібратися на наступному тижні? Хоча це не сесійний тиждень, але щоб ми не відкладали цієї роботи. Визначити день, коли зможемо зібратися, якщо колеги будуть в Києві, щоб пройтися лише по поправках до другого читання?
(Загальна дискусія).
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. В який день ми можемо зібратися? Крім того часу, коли в округах, у нас відрядження в Брюсселі, всіх голів.
(Загальна дискусія).
КИШКАР П.М. Можна одне прохання до комітету? У нас прийнято фантастичне рішення парламентом щодо співпраці з програмою "Креативна Європа". А тепер попросити членів комітету направити відповідне звернення до вельмишановного уряду, хай відзвітують, яким чином ця співпраця розвивається?
Бо я думаю, що ми прийняли в пустоту це рішення, і аж ніяк воно не розвивається. В тому числі в плані розвитку можливостей щодо створення короткометражок.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. У нас тут є.
КИШКАР П.М. Я знаю. Я більше з поваги.
КАРАНДЄЄВ Р.В. Прямо зараз можу вас проінформувати про те, що ми, на жаль, як міністерство відповідальні за реалізацію зобов'язань України. В рамках цієї програми поки не можемо нічого зробити, бо Президент ще не підписав, на жаль, рішення Верховної Ради.
Але ми працюємо. Зокрема, як тільки воно буде підписано, наступного ж дня буде підписаний наказ Міністерства культури про оголошення конкурсу на посаду керівника Національного бюро програми "Креативна Європа". Конкурс буде проводитися за участю членів комісії, які всі будуть тільки з громадського сектору, там не буде жодного представника державних організацій.
КИШКАР П.М. Це для мене складно. Я призначив би когось одного, та і все. І спростив. Це ви щось придумали таке.
КАРАНДЄЄВ Р.В. Це нереально!
(Загальна дискусія).
ІЗ ЗАЛУ. Справа в тому, якщо Національне бюро не буде створено до 1 березня і про це не буде повідомлено Європейську комісію у встановленому порядку. А щоб розуміти, у встановленому порядку – це місяць розглядається в Європейській комісії. Тобто 1 березня це остаточна дата. То в цьому році Україна вже не зможе подавати свої заявки.
КИШКАР П.М. Вже нуль. Класс!
ІЗ ЗАЛУ. Наступні конкурси – це вже грудень, це вже у нас 2017 рік. Тобто два роки – це вже…
(Загальна дискусія).
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Термін підписання Президентом коли? Минув термін поза законом?
(Загальна дискусія).
ІЗ ЗАЛУ. Минув.
КАРАНДЄЄВ Р.В. Але вже поданий він Президентом.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. 15 днів з часу подання до Президента минуло чи ні? Тоді ми просимо вас.
КАРАНДЄЄВ Р.В. Ні, ще не минуло. Там на наступний день буде наказ.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Почекайте. Головне, щоб Президент знав, важливо. Може Президент не має цієї інформації?
КИШКАР П.М. Почекайте, воно все одно не запрацює. З оголошенням конкурсу воно не запрацює! Тобто ми через одного "геніального" міністра втратили два роки співпраці, де нам пропонували мільярд євро чи доларів! Не пам'ятаю.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Це не нам. Це взяти учать в загальному фонді.
КИШКАР П.М. Яка різниця! Там в фокусі "ін укрейн" було, принаймні те, що я спілкувався, дуже велике бажання. Принаймні хаб на території кіностудії імені Довженка нам гарантували! Це сотні мільйонів доларів для створення такого хабу.
І ми два роки думаємо, співпрацю робить нам це, чи не робить?! Фантастика!
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ми можемо як комітет звернутися до Президента з проханням в зв'язку з цим підписати такого листа.
ІЗ ЗАЛУ. Національне бюро можна створювати без рішення комітету.
(Загальна дискусія).
КИШКАР П.М. А можемо ми за один день провести конкурс?
КАРАНДЄЄВ Р.В. Ні, так створити бюро – це от взяти просто і видати наказ "створити". А оголосити конкурс.
КИШКАР П.М. А, і все. Відразу пішли заявки. Мене більше заявки цікавлять, щоб ми встигли. Ну не встигнемо ніяк.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дивіться, те, що ми можемо – звернутися до Президента з поясненням ситуації і з проханням швидше підписати цей закон.
КАРАНДЄЄВ Р.В. Але брюсельський офіс програми "Креативна Європа" приймає з 1 січня вже заявки від українських організацій.
ІЗ ЗАЛУ. Вони приймають за умови, що до 1 березня буде створено Національне бюро. Не закон підписано, а створено.
(Загальна дискусія).
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Одним словом. Давайте.
Так, будь ласка.
ЛЕСЮК Я.В. Ми звернемося до Президента, так. Зателефонуємо там по гуманітарній політиці...
(Загальна дискусія).
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Давайте, кажіть.
ГУЛЕВСЬКА-ЧЕРНИШ А. Один еще вопрос, который мы бы хотели от сектора поднять: вернуться на восемь месяцев назад в эту комнату, когда комитет принял решение рекомендовать законопроект по СМС-благотворительности. Восемь месяцев прошло, у нас, к сожалению, ничего не скинулось и никуда он не был вынесен.
За это время произошли переговоры, вы помните, у нас два законопроекта было Остриковой и Войцеховской. Мы прошли согласование. Мы приняли и согласовали, что мы готовы за основу взять Войцеховской и с учетом модели, которая в законопроекте Остриковой. Это всё есть. Уже прошли согласование с Минфином и с сотрудниками Комитета по налогообложению – есть уже эта общая позиция.
Нам нужна поддержка комитета для того, чтобы продвинуть и все-таки в Украине СМС-благотворительность заработала. Об этом все говорят, все не против, все поддерживают, но мы уже не знаем, куда стучатся? Комитет основной отвечает, у нас согласования все есть. Что на сегодняшний день нужно?
(Загальна дискусія).
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Колеги! Я вам хочу нагадати, що у нас є рішення комітету, давно прийняте. І ми рекомендували Верховній Раді визначитися щодо проектів шляхом голосування. Тобто ми ці проекти в зал винесли.
(Загальна дискусія).
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Тепер, колеги, шановні, послухайте, будь ласка! Ми ці законопроекти в зал винесли.
Як формується порядок денний? На засіданні коаліції лідери фракцій за пропозицією авторів наполягають на тому, щоби той чи інший законопроект потрапив до порядну денного безпосередньо сесії. Тому ми попросимо зі свого боку, а ви зверніться до нашої колеги Войцехівської і до колеги Острікової, щоб вони попросили лідерів своїх фракцій наполягати на Коаліційній угоді, на винесення в зал цих законопроектів.
Наша справа, тобто ми можемо на цьому наполягати.
ГУЛЕВСЬКА-ЧЕРНИШ А. Но вы же как голова комитета можете настаивать!
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ні, я к голова комітету можу про це сказати на Погоджувальній раді, це покажуть по телевізору – і це абсолютно ні на що не вплине. Тому що я не є членом Ради коаліції. Раду коаліції формують відповідні керівники фракцій і саме керівники фракцій насправді формують реальний порядок денний.
Ми його винесли давно. Його давно можна виносити в зал. Тепер треба, щоб на цьому наполягли керівники фракцій. Тобто може пану Бурбаку сказати пані Войцехівська, а Острікова сказати Березюку для того, щоб вони на Раді коаліції або взагалі там на Погоджувальній раді під час формування порядку денного наполягали на цих законопроектах.
ГУЛЕВСЬКА-ЧЕРНИШ А. Но мы просим всё равно вашу поддержку.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Від нас вона буде – це не питання. Ми свою роботу тут зробили.
КИШКАР П.М. А це Погоджувальна рада наступна буде 14 березня. Розумієте? При всьому бажанні виносити в зал раніше.
(Загальна дискусія).
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Колеги, я хочу, щоб ми завершили. Ми поки що робочі дні у нас понеділок і четвер на наступному тижні. Або понеділок, або четвер. Бо якщо ми втрьох зможемо понеділок або четвер, то нам потрібно для кворуму ще когось з колег знайти. Ми переговоримо, щоб хтось ще підійшов, щоб ми все ж таки цю роботу зробили.
(Загальна дискусія).
ЛЕСЮК Я.В. Прошу за день повідомити.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Так, звичайно. Все. Дякую, колеги.