Комітет Верховної Ради України

СТЕНОГРАМА

засідання Комітету Верховної Ради України

з питань культури і духовності

11 листопада 2015 року

Веде засідання Голова Комітету  Княжицький Микола Леонідович.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Добрий день, шановні колеги! У нас сьогодні два питання. Присутні члени комітету: Княжицький, Подоляк, Лесюк, Тарута, Єленський. І очікуємо Новинського. Запрошені представники Міністерства культури України – Жук Володимир Володимирович, директор Департаменту фінансово-ресурсного забезпечення Міністерства культури України, Дем'ян Валентина Володимирівна. Бачимо, що є заступник міністра. Міністерство освіти – Дерев'янко Олег Валерійович, заступник міністра. І Єрмоличев Роман Володимирович – заступник директора Департаменту фінансів освіти, науки, культури та ЗМІ Міністерства фінансів України. Державна телерадіокомпанія "Культура" - Мазицька Жанна Анатоліївна.

А ми запрошували  Зураба Аласанію? Де він?

ІЗ ЗАЛУ. Ніякої інформації від них ми не отримували.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Галетій Сергій Миколайович – "Реанімаційний пакет реформ". Гомольська Лілія Петрівна – "Реанімаційний пакет реформ".  Мельничук Оксана Вікторівна -  експерт. Орищенко Олег Володимирович – директор Харківського національного театру опери і балету.

Шановні колеги! У нас сьогодні два питання: про формування державного бюджету України на 2016 рік і про фінансування Державної телерадіомовної компанії "Культура", а також "Різне".

Хто за те, щоб такий порядок денний затвердити, прошу голосувати. Дякую. Рішення прийнято.

Власне, у нас сьогодні заслуховування і коротке обговорення, для того щоб ми розуміли, що відбувається у нас з бюджетом. І у нас питання не лише про фінансування Державної телерадіомовної компанії "Культура", а й про її майбутнє теж. Ви запрошували насправді, пані Наталю?

КОЛЕСНІЧЕНКО-БРАТУНЬ Н.Р. Зараз я запитаю. Ірино, ви висилали запрошення на телерадіокомпанію "Культура"?

ІЗ ЗАЛУ. Вони повідомляли нас, що планують бути.

КОЛЕСНІЧЕНКО-БРАТУНЬ Н.Р.  Сказали, що планують бути.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Якщо немає, це не дуже добре.

КОЛЕСНІЧЕНКО-БРАТУНЬ Н.Р. Може, передзвонити їм?

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Передзвоніть. Передзвоніть до Аласанії, запросіть його.

МАЗИЦЬКА Ж.А. Я вчора була у Зураба Григоровича о 6-й вечора, у нього запрошення не було. Він нічого не знав.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. А чому у нього не було? Якщо ми готуємо цей комітет стільки часу, чому в нього немає запрошення?

КОЛЕСНІЧЕНКО-БРАТУНЬ Н.Р. Ну, я питаю, дівчата кажуть, що розмовляли.

МАЗИЦЬКА Ж.А. Я вчора з ним спілкувалася, тому що зараз ми вже є підрозділом НТКУ.

 КОЛЕСНІЧЕНКО-БРАТУНЬ Н.Р. Ви ж тільки-но чули. Я питала теж. Зараз виясню, в чому там справа. Може, з кимось іншим вони говорили.  

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ми просили, щоб був він.

Отже, перше питання. Про формування державного бюджету України. Я хочу надати слово заступнику міністра пану Карандєєву. Будь ласка.

КАРАНДЄЄВ Р.В. Дякую. Шановні колеги! Ми щиро вдячні комітету, що, незважаючи на те, що Верховна Рада і позбавлена фактично бюджету, внесеного офіційно для розгляду, але ви, тим не менше, приділяєте цьому увагу  на випередження. Але складно все одно говорити в цій ситуації про якісь конкретні цифри, бо ми не можемо ними офіційно навіть оперувати, якщо вже так казати.

Спираючись на ті показники, які були доведені до нас Міністерством фінансів при подачі свого часу відповідно до чинного законодавства проекту бюджету, ми їх опрацювали, маємо певне бачення. Однак і воно вже на сьогоднішній день є певною мірою застарілим, оскільки відбулися зміни, а саме індексація заробітної плати, яка на наступний рік призводить до встановлення таких змін, як зростання заробітної плати працівників у середньому на 17 відсотків. Чи буде це враховано і в якому ступені Міністерством фінансів, а потім урядом при підготовці проекту бюджету, нам наразі складно казати.

Окрім того, в тих показниках, які були доведені свого часу Міністерством фінансів, відсутні видатки міністерства на традиційні для нас такі статті, як освіта та наукова діяльність. Очевидно, що ми не змінимо свою позицію і будемо просити і Верховну Раду, якщо нам не вдасться провести відповідні зміни на рівні виконавчих органів  Кабінету Міністрів, залишити у сфері міністерства і заклади освіти, і ті наукові установи, які працюють на сьогоднішній день.

Ми виходимо на сьогоднішній день з того показника, що доведена до Міністерства культури України сума коштів складає трохи більше 1 мільярда 800 мільйонів тисяч гривень. Зазначені видатки, зрозуміло, що не відповідають тим потребам, які були сформовані закладами міністерства, і, як я сказав, вони не враховують перспективних видатків на освіту та науку. У разі, якщо нам вдасться відстояти (за вашої допомоги) в сфері управління міністерства освіту та наукові заклади, за нашими розрахунками, ця сума збільшиться десь до 2,5 мільярда гривень, що на півмільярда буде більше, ніж показники цього року. Ну, в першу чергу це відбудеться за рахунок індексації, як я сказав, заробітної плати. Адже структура бюджету така, що 86 відсотків видатків – це фактично оплата праці тих осіб, які задіяні на сьогоднішній день в галузі, працюють в закладах сфери управління Міністерства культури.

Є кілька проблемних питань, на які ми вже зараз хотіли б звернути увагу шановних депутатів шановного комітету. Це вирішення проблем по таких традиційно для нас непростих статтях, як оплата послуг з охорони музеїв і загалом закладів, які опікуються культурною спадщиною, культурним надбанням. Ми пам'ятаємо добрий досвід співпраці з народними депутатами, які підтримали ініціативу міністерства і внесли цю статтю видатків до захищеної. І на сьогоднішній день бюджет передбачає покриття необхідних витрат на 60 відсотків. Але, як-то кажуть, це все одно не вирішення проблеми. Тобто 60 відсотків - це 7 місяців на рік ми охороняємо, а потім іншу частину року тоді виходить, що музеї і заповідники залишаються без охорони. Ну, ясна річ, що вони будуть "викручуватися" в цій ситуації, як це було й раніше, а саме: знаходилися кошти відповідні до спецфонду, знаходилися якісь форми взаємовідносин з правоохоронними органами, які не звертали увагу на порушення договірних зобов'язань. Але, тим не менше, це очевидно є неправильним, це основна функція, яка має бути забезпечена дрежавою, це збереження національного надбання, національного музейного фонду.

 Звертаємося до міністерства, звертаємося до комітету з проханням підтримати  наше міністерство в ініціативі щодо індексації та збільшення видатків на оплату комунальних послуг. Ми маємо на сьогоднішній день таку проблему, що у 2016 році такі видатки мають бути збільшені в середньому на коефіцієнт 1,08 у порівнянні з базовими показниками 2015 року. Тут закладається і природний газ, і теплопостачання, і електроенергія, і водопостачання.

Ну, що є на даний час? Фактично зростання витрат на оплату комунальних послуг та енергоносії вже цього року є значно більшими. Крім того, коштів, передбачених цьогорічним бюджетом, було недостатньо для здійснення витрат на належному рівні і у значної кількості організацій виникли проблеми з початком опалювального сезону. В першу чергу ми звернули увагу на заклади освіти, це спеціалізовані школи-інтернати, було прийнято рішення за рахунок економії видатків по інших статтях витрат, через зміни до бюджетних програм,  ми здійснили перекидку відповідних фінансів і дали можливість погасити борги та вступити в опалювальний сезон нашим навчальним закладам вчасно. Але, на жаль, ця ситуація прогнозовано може повторитися наступного року, якщо ми не передбачимо в бюджеті ці витрати.

 Хочу нагадати, особливо користуючись присутністю тут моїх колег з Харкова, мої колеги є керівниками Харківського національного академічного театру опери і балету, що саме така проблема заборгованості по оплаті комунальних послуг, зокрема за теплопостачання, дуже є актуальною для Харківського театру. І ми маємо таку проблему, що початок опалювального сезону фактично відбувся за особистими домовленостями і на довірі до можливої в подальшому компенсації тих витрат, які були здійснені енергопостачальними організаціями протягом минулого року. А борг, нагадаю, Харківського академічного театру опери і балету складає майже 14 мільйонів гривень. Де знайти такі кошти зараз театру, питання таке, що не має відповіді. На жаль, не знайде відповідь на це питання і Міністерство культури. Очевидно,  що  ми будемо звертатися до народних депутатів з проханням розглянути цю проблему окремо і, можливо, спеціальним пунктом в проекті бюджету на наступний рік передбачити погашення цієї заборгованості.

Звертаю увагу також народних депутатів України на те, що, незважаючи на неврахування станом на сьогоднішній день видатків на мистецьку освіту і науку в бюджеті міністерства, ми, тим не менше,  опрацьовуємо це питання і прагнемо максимально забезпечити хоча б, як-то кажуть, не максимально, а можливо, мінімально забезпечити ті видатки, які будуть необхідні.

 Нагадаю, що в системі міністерства на сьогоднішній день працює 6  наукових закладів. Ми ставимося критично до їх роботи, зокрема зараз розглядається питання         щодо оптимізації їх кількості, зокрема ті лабораторії, які окремо фінансуються міністерством і є у складі вищих навчальних закладів, ми прогнозуємо їх передачу безпосередньо в сферу фінансування самих вузів. Можливою є оптимізація на сьогоднішній день іще тих закладів, а це Український центр культурних досліджень, Науково-дослідний інститут пам'яткоохоронної діяльності та Центр театрального мистецтва ім.Курбаса, в бік правильної і більш економної організації їх діяльності. Ну, але, тим не менше, і так на сьогоднішній день  ми фінансуємо все по мінімуму. Менше 50 відсотків складає,  в середньому 30 відсотків. По Центру  ім.Курбаса – це 20 відсотків, по інших наукових установах – до 50 відсотків складають обсяги нашого фінансування.

Що стосується вищих навчальних закладів. Ми не маємо можливості, як-то кажуть, підтримати їх у формуванні матеріально-технічної бази, просто на це коштів немає. І останні гучні інформаційні приводи, які були в засобах масової інформації, вони зокрема стосувались Університету телебачення, кіно та театрального мистецтва імені Карпенка-Карого, вони якраз і пов'язані  з тим, що університет і міністерство не мають можливості ні здійснити ремонтні роботи, ні придбати необхідне обладнання. А освіта ця дорога, будемо казати відверто, що телевізійна освіта, кінематографічна освіта, вона потребує сучасного недешевого обладнання. На жаль, є з цим дуже великі проблеми. І незважаючи на те, що питання це розглядалося на рівні наради в Кабінеті Міністрів України, тим не менше, Міністерство фінансів, на жаль, нам назустріч не пішло у вирішенні проблеми збільшення видатків на фінансування капітальних витрат або ж поповнення матеріально-технічної бази вищих навчальних закладів. Тому не виключене повторення цих проблем і повторення таких саме критичних сюжетів в засобах масової інформації.

Якщо коротко казати, то це такі основні моменти, на які я хотів би звернути увагу шановних народних депутатів і зазначити, що, згідно з пропозиціями Міністерства фінансів, частина закладів, традиційних для нашої сфери управління,  не увійшли в розрахунки бюджету, а натомість з'явилися інші. Ми не прагнемо об'єднати в собі все тільки через те, що воно називається, цей заклад, бібліотека або ж культурно-мистецький комплекс. В даному випадку ми підходимо достатньо критично до закладів сфери управління міністерства і зважуємо на те, що, наприклад, пропозиція щодо передачі в сферу управління Міністерства культури Національної науково-медичної бібліотеки чи Державної науково-технічної бібліотеки є недоцільною, оскільки це спеціалізовані заклади, які краще працюють в системі тих відомств, які забезпечують їх фахову потребу.

 Так само виникає питання щодо передачі до сфери фінансування міністерства видатків за програмою "Українська книга". Якщо приймати таке рішення, то його треба приймати комплексно – через передачу до сфери управління не тільки видатків, але й безпосередньо функцій, які наразі знаходяться у віданні Державного комітету з питань телебачення і радіомовлення. Ми сподіваємося, що прийняття в другому читанні Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо запровадження такої інституції як Інститут книги, в якійсь мірі врегулює це питання. Але, тим не менше, нам здається, що було б правильно, і я так розумію, що в планах комітету сьогодні розглянути й питання Державної телерадіокомпанії "Культура", то, можливо, підійти коплексно якраз до існування, функціонування  і до умов діяльності на сучасному етапі такого центрального органу виконавчої влади як Держтелерадіо України.

Ми просимо депутатів висловити свої побажання і пропозиції на етапі формування бюджету. Ми максимально їх постараємося врахувати і вже зараз навіть, до того, як є сам проект, переданий до Верховної Ради, на етапі його підготовки спільно з Міністерством фінансів.

І будмо вдячні, якщо ваші рекомендації на адресу наших колег з фінансових та економічних відомств будуть направлені на збільшення їх уваги (і організаційної, і фінансової) до потреб культурної галузі. Дякую.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дякую. А можна  нам  до вас питання поставити? Я скористаюся правом головуючого, а тоді колеги можуть теж задати питання.

От у нас же реформаторський уряд. Ми ж реформи проводили рік. А реформи, вони проявляються в бюджеті. От у чому суть ваших реформ порівняно з минулим роком? От  по відношенню до цього бюджету, який є, що змінилось?  

КАРАНДЄЄВ Р.В. Наразі у нас ситуація, як я повторюся, 86 відсотків видатків бюджету – це заробітна плата. Зміни можуть бути – ну хіба що якщо ми скоротимо ці видатки, або ж ми їх будемо здійснювати, виходячи з інших підстав, не на основі видатків утримання заходів, а через їх фінансування, наприклад, по програмно-цільовому методу. Вже на сьогоднішній день нами розроблені пропозиції, зокрема, про фінансування в такий спосіб закладів науки. Чинне законодавство містить певний дуалізм, який передбачає, що, з однієї сторони, ми утримаємо заклади науки, а з іншої сторони ми фінансуємо наукові теми, які, очевидно, мають проходити свою схему фінансування.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Я вас не про це питаю. В принципі, у нас залишається радянська схема фінансування, яка була?

КАРАНДЄЄВ Р.В. Так.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Чи щось змінилося?

КАРАНДЄЄВ Р.В. Ні, нічого не змінилося.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Це те, що я хотів почути. Ще одне питання. Передача навчальних закладів культурного профілю від Міністерства культури – це чиє рішення?

КАРАНДЄЄВ Р.В. Міністерства фінансів. Це навіть не позиція Міністерства освіти.

ДЕРЕВ'ЯНКО О.В. Ні-ні. Чекайте, я з Міністерства освіти. Це Коаліційна угода. Це Міністерство фінансів і Міністерство освіти. Це Коаліційна угода. Я просто прийшов, щоб висловити позицію. Звичайно,  нам  не передадуть – нам краще. Ну, з точки зору роботи нам менше, як кажуть,  питань. Але з точки зору реформ – я просто наведу два факти, щоб народні депутати знали, про що йдеться. От нам сьогодні передали заклади АПК, нам передали заклади Нацбанку і передаються там інші, тому що це Коаліційна угода. Ми просто вважаємо, що якщо говорити про бюджет і про оці 600 мільйонів, які йдуть на заклади освіти, то якщо їх повернути назад, в Мінкультури, цим бюджет Мінкультури не збільшується. Тому що ці 600 мільйонів все одно йдуть на заклади освіти, а на культуру нічого не залишається. Я особисто, просто як громадянин, вважаю, що якщо народні депутати в парламенті, вся зала, побачать, що на всю культуру (якщо прибрати з неї заклади освіти) буде 1 мільярд 200, то, можливо, тоді якось задумаються, що на культуру, мабуть, мало бюджету. Тому що за рахунок того, що там стоїть освіта, воно вже виглядає там 2,5 мільярда чи ще щось.

Друга річ. Заклади освіти, тут ми виходимо із закладів освіти мистецьких, ми розуміємо специфіку, але у нас така ж специфіка і у авіаційних закладів, така ж у банківських, така ж у аграрних. Тобто специфіка є у кожного навчального закладу.  Позиція Міністерства освіти полягає в тому, що, по-перше, і над цим ми працюємо, це всі бачать, це академічна автономія, це фінансова автономія. Це фінансування, ми зараз розробляємо нову систему фінансування – не через держзамовлення – коли більше коштів будуть іти кращим навчальним закладам. А у нас закладів культури, їх взагалі небагато, і, наприклад, скорочуючи фінансування для "поганих" закладів не культури, не мистецтва, ми могли б збільшувати фінансування для тих же закладів освітніх мистецтва. Тому що це в рамках нашої тоді програми.

Держфінансування комунальних витрат. Ми в цьому році дуже багато перекидали бюджетів по Донецьку і Луганську невикористаних на фінансування тих університетів і закладів усіх типів, які знаходяться на контрольованій території.

 Тобто наша пропозиція, що якщо це буде підтримано, то заклади, якщо тут є люди, які представляють ці заклади, то заклади освіти мистецькі тільки виграють від цього, тому що вони потрапляють в ситуацію, коли вони знаходяться в більшій увазі стосовно фінансування масштабного і так далі.

Конкретний приклад також. Європейський інвестиційний банк - зараз  ми з ними розглядаємо проект по енергозбереженню. Дуже важлива тема для всіх інтернатів, ДМЗ і так далі, але ми не можемо в принципі розглядати заклади культури, тому що вони за межами нашого управління і так далі.

Тому якщо Міністерство культури і депутати вважають. що треба залишити, о'кей, якщо ви вирішите, що треба передати, я просто прийшов засвідчити  точку зору, що якщо вони будуть передані, то уваги менше не буде, навпаки – буде більше уваги. І ми хочемо, щоб у нас розвивалась мистецька освіта, в тому числі Університет імені Карпенка-Карого.

ПОДОЛЯК І.І. І консерваторії всі, скільки їх там є.

ДЕРЕВ'ЯНКО О.В. Тому що у нас є багато, наприклад, відверто кажучи, університетів, які отримують фінансування, які взагалі не дають там жодного продукту, вони не дають нормальну освіту, але вони фінансування отримують. І зараз, змінюючи модель фінансування, ми хочемо, щоб  більше отримували провідні заклади. А в освіті майже всі заклади, які залишилися, вибачте, мистецькі, майже всі заклади, які залишилися, крім, можливо, одного, вони всі провідні. Ну, консерваторія - провідна, Університет ім.Карпенка-Карого – провідний. У нас просто інших немає.

КАРАНДЄЄВ Р.В. Я поясню насправді, в чому різниця, чому ваш підхід ми не можемо розділити. Справа ж не в грошах. Ви кажете, що є специфіка аграрних, банківських, інших вузів. Так, вона у змісті є. Але будь-яка дитина після отримання повної загальної середньої освіти може для себе обрати чи банківський напрямок, чи аграрний, чи фінансовий, чи педагогічний, але вона не зможе ніколи, не маючи базису, початкової чи спеціальної мистецької освіти, обрати мистецький заклад.

ДЕРЕВ'ЯНКО О.В. В Університеті ім.Карпенка-Карого не зможе навчатися?

КАРАНДЄЄВ Р.В. В Університеті ім.Карпенка-Карого зможе, але це один-єдиний вуз. А ми беремо там, де готують музичні спеціальності, художні.

ПОДОЛЯК І.І. Мистецька академія. Художня академія.

ІЗ ЗАЛУ. Діти ж навчаються спочатку в позашкільній освіті, в системі позашкільної освіти

КАРАНДЄЄВ Р.В. Не про фінансування йде мова. Мова йде про систему управління і систему інтегрованої освіти цієї – від початкової до вищої. Тільки в цьому специфіка є.

ДЕРЕВ'ЯНКО О.В. Розумієте, наша концепція, що не міністерство має диктувати, як навчати.

КАРАНДЄЄВ Р.В. Але я казав на нараді в Міністерстві освіти, що  я особисто як заступник міністра буду переконувати своїх колег: зі спокійною душею віддали би в сферу управління Міністерства освіти і науки наші мистецькі заклади за кількох умов. Перша умова – це закон про мистецьку освіту, де вся ця специфіка була б виписана. Друга умова – це створення спеціального структурного підрозділу в системі Міністерства освіти і науки, який би опікувався мистецькою освітою вертикально інтегровано, а не по рівню там "початкова-середня", а де б усі мистецькі були.

ДЕРЕВ'ЯНКО О.В. У нас ідеологія інша. Ми не хочемо опікуватися, ми хочемо, щоб освіта опікувалася сама собою. Ми хочемо, щоб була академічна автономія, щоб не ми вказували, що робити.

КАРАНДЄЄВ Р.В. Знову ж таки, ви говорите про вищі навчальні заклади, а я кажу про всю інтегровану систему. А дітьми треба займатися. Тому тільки в цьому полягає специфіка, а не в тому, через кого йдуть гроші. Вони проходять по затверджених вами схемах, методиках і таке інше.

НОВИНСЬКИЙ   В.В. Давайте вернемся к вопросу формирования бюджета.

(Іде загальна дискусія)

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Почекайте! Одну секундочку! Давайте так. В мене є ще одне питання. Дивіться, от є, в принципі, нормальна європейська практика. Коли ми говоримо про Школу бандуристів, то Міністерство освіти до неї в Європі не має жодного відношення, тому що це чисто мистецький заклад. Але коли ми говоримо про вищий навчальний заклад, який готує юристів, але чомусь знаходиться в підпорядкуванні Міністерства культури, очевидно, це нелогічно, тому що це загальна професія. Тому очевидно, що це потрібно розділити.  Якщо ми говоримо про Київський університет культури і мистецтв, то очевидно, що якщо вони хочуть бути закладом широкого профілю, то Міністерство культури тут ні до чого. Але якщо вони готують виключно фахівців, унікальних фахівців або людей творчих спеціальностей, то тут є питання, де це має бути. І в принципі, це має повне право залишатись у Міністерстві культури, тому що це зовсім інша схема підготовки. І мені здається, що було б непогано, якби ви провели таку спільну нараду з Міністерством освіти, тим більше – віце-прем'єр спільний, наскільки я розумію, і визначилися. Тому що ми не можемо скопом, очевидно, якась частина з тих закладів має бути передана, а якась частина повинна залишитись. Просто треба підходити  до цього тверезо.

ПОДОЛЯК І.І. У мене ще є питання. А гіпотетично, за умови, наприклад, передання вищих навчальних закладів з-під порядкування, грубо кажучи, з одного міністерства в інше, то наукові розробки в тих галузях – замовником хто тоді буде?

ДЕРЕВ'ЯНКО О.В. По наукових розробках у нас, ми сподіваємося, дякуємо народним депутатам, що проголосували в першому читанні, і коли воно проголосується в другому читанні і в цілому, то там змінюється взагалі ідеологія фінансування наукових розробок.

ПОДОЛЯК І.І. Це, власне, та система, яку треба творити.

ДЕРЕВ'ЯНКО О.В. Абсолютно.  Вони будуть грантово фінансуватися відповідно до державної політики.

НОВИНСЬКИЙ В.В. А за рубежом есть такое понятие как институт культуры? Существуют они или нет?

ІЗ ЗАЛУ.  Существуют.

НОВИНСЬКИЙ В.В. Высшие учебные заведения по культуре существуют или нет?

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Как правило, есть университеты, которые определяют для себя специальности. Если они готовят культурологов або фахівців-літературознавців. Це факультети всередині діючих університетів.

НОВИНСЬКИЙ В.В. Это факультеты. Я этот вопрос специально и задал, есть ли такая практика, что именно институт культуры.

ІЗ ЗАЛУ. Есть.

ТАРУТА С.О. Нет, конечно не такой, как у нас.

НОВИНСЬКИЙ В.В. У нас институт культуры есть, а культуры нет.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ми зараз говоримо лише про вищі навчальні заклади чи про середні теж?

КАРАНДЄЄВ Р.В. Є школи-інтернати, наприклад. Коледжі.

НОВИНСЬКИЙ В.В. Консерватории есть везде, это понятно.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Але тут є питання. Ще раз кажу, що якщо це мистецький заклад, то моя позиція, ми це зараз обговорюємо, ми будемо їх, очевидно, звіряти, що вони, якщо це мистецькі заклади, то вони мають знаходитися, очевидно, у сфері діяльності Міністерства культури. Якщо це юридичні, менеджерські, управлінські, то, очевидно, управління всюди однакове, вони мають знаходитися в сфері Міністерства освіти. От і все.

КАРАНДЄЄВ Р.В. Миколо Леонідовичу, навіть можна виділити заклади культурологічної освіти, їх можна навіть виділити від мистецьких, бо вони все ж таки ближче.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Тобто ви мали би зібратися з Міністерством освіти  і визначити і прийти сюди вже із запропонованим рішенням, тим більше, коли ви готуєте бюджет, вже завершується рік, і визначити, що перейде, а має частина перейти, і це абсолютно підтримую, до Міністерства освіти, а що має залишитися у вас.  Щоб ми це зрозуміли для себе.

ПОДОЛЯК І.І. Звичайно, цікавить фінансування державне закладів освіти цього нижчого рівня акредитації, маються на увазі ці спеціалізовані школи.

ІЗ ЗАЛУ. Хореографічні училища.

ПОДОЛЯК І.І. Школи спеціалізовані, я не знаю, чи й училища.

ДЕРЕВ'ЯНКО О.В. Ми тільки вчора на урядовому комітеті прийняли проект постанови про затвердження цих закладів для всіх. Тобто щоб ви розуміли, що Міністерство освіти розробляло і економічну автономію, Міністерство освіти розробляло і фінансову автономію, яка розповсюдилася на всі, в тому числі й на заклади культури, і на заклади науки. Це робить Міністерство освіти. Затвердження переліку інтернатів – це також ми робили цю постанову, вчора вона пройшла урядовий комітет. А може, вона сьогодні й була вже проголосована.

ПОДОЛЯК І.І. Мова йде про державне фінансування таких установ, я правильно розумію?

ДЕРЕВ'ЯНКО О.В. Мова йде про інтернатні школи, які на державному фінансуванні залишаються і мають залишатися. Ми все це прекрасно розуміємо. Більше того, ми абсолютно чітко розуміємо, що в самих закладах вони набагато краще знають, як треба навчати, ніж у Міністерстві освіти і, вибачте, також у Міністерстві культури. Вони просто в закладах знають.  В консерваторії знають, як це робити, в школі-інтернаті знають, в мистецькій академії знають. Вони це знають.

ПОДОЛЯК І.І. Головне, щоб там залишалось державне фінансування.

ДЕРЕВ'ЯНКО О.В. Їм не потрібно, щоб їм з міністерства казали.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Колеги! Ми домовились. Я просто хочу зекономити час. Які ще є запитання? Будь ласка.

ТАРУТА С.О. Есть философия с точки зрения самого бюджета. Естественно, и министр фининсов, и премьер-министр анонсируют, что в следующем году будет уже стабилизация и рост, что будет рост экономики и ВВП где-то 3 - 3,5 процента.

НОВИНСЬКИЙ В.В. Вы верите в это? Вы же практик, вы же не теоретик.

ТАРУТА С.О. Я не верю в это.

ЄЛЕНСЬКИЙ В.Є. Это не предмет веры. Это в чудеса надо верить.

ТАРУТА С.О. Я не верю в это, но я сейчас говорю с точки зрения подхода. С точки зрения подхода ожидается рост в том числе и доходов. Но почему-то уменьшение расходов на культуру. Мы снова ее оставляем где-то там пасти коров. Это с одной стороны. С другой стороны, если взять динамику расходов по бюджетным программам, то здесь на 15 процентов снижение. Вот кто-то этот посыл вам уже установил о том, что, да, мы урезаем и все остальное?

И еще один важный вопрос второй. С точки зрения любого бизнеса, если у тебя себестоимость, заработная плата аппарата больше 14-20 процентов,  то лучше компанию закрывать. Если смотреть наш бюджет и сколько тянет  аппарат самого министерства, то эту контору давно надо закрыть уже. Вот два вопроса.

ПОДОЛЯК І.І. Я ще з точки зору філософської  висловлюсь на продовження вашого запитання. Ви знаєте, якщо дійсно порівнювати з бюджетом минулого року, то ці гіпотетичні цифри, які там є на 2016 рік, гіпотетичні, вони на мільярд менші.

ІЗ ЗАЛУ. А чому?

ПОДОЛЯК І.І. Тому що там вилучені кошти на утримання вищих навчальних закладів і інших закладів, і наукових закладів. То це буде виглядати так, що потім це фінансування в об'ємі приблизно мільярда гривень буде повернуто, і це буде подаватися нам як подвиг Міністерства культури, яке збільшило бюджет на мільярд. Все.

ТАРУТА С.О. Ответ можно? Ирина ответила за вас с точки зрения подхода.

КАРАНДЄЄВ Р.В. В даному випадку це не відповідає дійсності ситуація. Ніяких подвигів ніхто робити не буде, в даному випадку воно все цифрами розраховується. Якщо залишають за нами заклади освіти і науки,  то є певна цифра, яка просто перейде від проекту бюджету в розділі Міністерство освіти і науки до Міністерства культури. От і все. Це не значить, що вони програли, а ми виграли.

ТАРУТА С.О. Теж менше буде, ніж було в цьому році.

КАРАНДЄЄВ Р.В. Ні, буде дещо більше за рахунок індексації заробітної плати на 15 відсотків.

ІЗ ЗАЛУ. Збільшено чи зменшено?

КАРАНДЄЄВ Р.В. Збільшено.

ПОДОЛЯК І.І. Скажіть, будь ласка, пане Дерев'янко, а оці от кошти на прикладні розробки у сфері розвитку культури на загальну спеціальну освіту мистецьким закладам на підготовку кадрів, вони є зараз у вашому гіпотетичному бюджеті на 2016 рік, оцих культурних установ?

КАРАНДЄЄВ Р.В. Сьогодні, за пропозицією Мінфіну,  воно так само перенесено.

ПОДОЛЯК І.І. Тобто перенесено. Тобто, грубо кажучи, ті гроші у вас є.

КАРАНДЄЄВ Р.В. Абсолютно. Воно переноситься, скільки було, стільки й переноситься.

ПОДОЛЯК І.І. Дякую.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. В мене ще одне запитання. Коли ми голосували цей бюджет, ми додавали, що культурні заклади мають право відкривати власні рахунки. Воно працює?

ПОДОЛЯК І.І. Так, спецкошти.

ЖУК В.В. Ситуація така, що для того, щоб був реалізований передбачений Бюджетним кодексом механізм, мала б бути прийнята постанова Кабінету Міністрів. Вона, на жаль, була прийнята зовсім нещодавно і вона передбачає повномірну реалізацію цієї можливості з наступного 2016 року.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Це відображено у вашому бюджеті якимось чином?

КАРАНДЄЄВ Р.В.  А це в бюджеті ніяк не буде відображено, бо це власні надходження закладів культури.

ЖУК В.В. Кошти на рахунках банків, причому функції казначейства фактично залишаються ті ж самі. Тобто доходи будуть нараховуватися на рахунки в казначействі, потім бюджетна установа повинна передати платіжку і з коштів казначейства кошти прийдуть на госпрозрахунковий банк. І там вже вони зможуть використовувати. А за казначейством залишається механізм контролю. Тобто юридичні зобов'язання,  фінансові.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ще одне питання. Я просто кажу про те, що ми ж маємо  шукати якісь способи заохочення не лише бюджетні  і, в принципі, про це думати, коли ми говоримо про бюджет. От ми готуємо "круглий стіл" щодо благодійницької діяльності. Сьогодні зранку я спілкувався з міністром фінансів і з заступником міністра фінансів з цього приводу. В принципі, міністр фінансів, яка, між іншим, в Сполучених Штатах виросла і для якої це не є дивним, вона це підтримує.

ІЗ ЗАЛУ. Підтримує?

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Звичайно. Тому що для неї це логічно. Для неї, може, якісь речі, які є в європейській практиці, були б нелогічні, бо вона, може, з ними не була знайома, але тут вона знайома з тим механізмом, який існує в Сполучених Штатах, тому для неї це логічно.

І ми сьогодні будемо в іншому місці дебатувати, до речі, про податкову реформу, коли два варіанти податкової реформи. Так зараз, ви знаєте, що 4 відсотки можна давати на благодійність, а проект Южаніної пропонує 0,5.  Ми говорили з міністром фінансів про збільшення до 10, і вона каже, що це не відкидає. Так що єдине, що там має бути контроль і все інше, але якщо це буде, то  тоді це дозволить, між іншим, це так само і освіти стосується, тому що це дозволить підтримувати і заклади культури, і заклади освіти підприємцям і людям, які заробляють гроші. Але я так розумію, що такий проект, от ми це робимо, в принципі, це мало би і міністерство теж робити, передбачати, яким чином зробити так, щоб і бізнес підтримував заклади культури, і все інше. Щоб ми якось хоч виходили з тих меж і лекал, в яких ми живемо протягом всього останнього часу.

ІЗ ЗАЛУ. Можна питання?

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Колеги, чекайте. У нас є регламент. Ви присутні, у нас все відкрито. Але давайте ми поговоримо, а якщо потім будуть запитання, ми їх поставимо.  Є ще в когось з колег запитання до заступника міністра?

ПОДОЛЯК І.І. Скажіть, будь ласка, а за 2015 рік за кошти міністерства чи були здійснені в межах програм державних якісь капвидатки, якісь інструкції, якесь покращення? І чи працюєте ви з міжнародними фінансовими інституціями? Тому що цей страшний борг в 14 мільйонів у Харківському театрі – ми всі розуміємо,  що він безпосередньо і прямо пов'язаний з інвестиціями в енергоощадність, в тому числі і в першу чергу, я б сказала.

КАРАНДЄЄВ Р.В. Так. Проектом бюджету на 2015 рік були передбачені капітальні видатки в розмірі близько 50 мільйонів гривень. Ці кошти були виділені міністерству і були спрямовані на найбільш гарячі проекти, які стосувалися реконструкції об'єктів культурної спадщини.

 Що стосується роботи нашої з іноземними донорськими організаціями, то в даному випадку якраз по Харківському театру опери і балету нещодавно був реалізований грант за рахунок коштів уряду Японії щодо оновлення освітлювального обладнання та деякої іншої технічної апаратури, яка забезпечує сценічне оформлення світлове. Таким чином, це фактично чи не єдиний, на жаль, був приклад такої роботи, але ми маємо підписати ось уже днями угоду з Європейським Союзом за програмою "Креативна Європа",  яка дозволить нам отримати можливість щодо участі в спільних з країнами ЄС культурологічних і мистецьких програмах. Будемо сподіватися, що це дозволить долучити в цілому до галузі культури додаткові кошти, і не тільки кошти бюджету, а також наших українських меценатів та спонсорів.

Що стосується залучення небюджетних, позабюджетних коштів. Без прийняття відповідного законодавства, я маю на увазі законодавство чи про меценатство, чи про благодійництво, не суть важливо, як воно називається, яке б надавало певні економічні преференції тим бізнесменам або ж просто громадянам, які вболівають за культуру і приймають власні рішення фінансово підтримати заклади культури або культурну діяльність, така меценатська діяльність є вкрай обмеженою. В даному випадку ті люди, слава Богу, ми їм дякуємо, вони є навіть і в цій залі, які виділяють свої власні кошти на підтримку культури, роблять це за рахунок власного прибутку, за рахунок тих грошей, які є або їх особистими, або ж належать заснованим ними компаніям.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. А у вас є облік благодійних коштів, які надійшли до закладів культури по Україні? Яка це кількість, які це суми?

КАРАНДЄЄВ Р.В. Ви знаєте, переважно ці кошти виділяються не для державних чи комунальних закладів, вони виділяються під проекти і реалізовуються не через рахунки наших організацій.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. А в Міносвіти, я так розумію, теж нічого такого немає.

ДЕРЕВ'ЯНКО О.В. Їх дуже багато. Ну,те, що офіційно, всі ці угоди ми можемо бачити через фінзвітність, звичайно. Через фінзвітність можна знайти.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Просто ми ж читаємо, що Фірташ підтримав Кембридж, наприклад. Ми знаємо про все це. А що в Україні відбувається? Цих же людей треба якось заохочувати. А для цього треба уявляти, що відбувається.

ПОДОЛЯК І.І. Це питання прозорості.

ЖУК В.В. Через окремі форми казначейської звітності можна побачити, але там лише по факту перераховані. Не по факту загальна сума гранту, а скільки в цьому місяці там було перераховано і використано.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ще одне питання в мене. Чи якимось чином міністерство планує вводити інститут грантів, якщо ми торкнулися грантів?

КАРАНДЄЄВ Р.В. Вводить. Для цього вже прийняті відповідні рішення, зокрема запроваджено утворення спеціальної експертної ради щодо фінансування культурно-мистецьких проектів. Ця рада вже створена юридично, затверджено за нею положення. Я думаю, до кінця року буде затверджено і персональний склад, і з наступного року все фінансування за культурно-мистецькими проектами буде здійснюватися через спеціальну форму цільового проектного фінансування, подібної до того, як це здійснюється в світовій практиці за грантовою формою.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Це у нас законодавство дозволяє?

КАРАНДЄЄВ Р.В. Дозволяє. Плюс до того ми хочемо зараз в якійсь певній мірі відійти від формату утримання закладів культури, ну, принаймні тих, які здійснюють господарську діяльність, це театри, концертні організації, до цільового їх фінансування в залежності від такого показника як відвідуваність. Міністерство соціальної політики встановило навіть термін "людиновідвідування". В даному випадку ми обговорили це питання з керівниками наших провідних театрів, вони вбачають у цьому певну справедливість і вказують на те, що це, дійсно, буде тим мотиваційним чинником, який може спонукати їх до більш правильного і ефективного розподілу тих фінансових ресурсів, які будуть надходити.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дякую. Колеги! Ще є питання? Якщо немає, у мене останнє запитання. Або ви скажіть пропозицію, а я тоді поставлю питання. У мене воно просте. Тут є канал "Культура", ми зараз перейдемо до нього. Ви ж не тікаєте? Ви зараз залишитесь?

КАРАНДЄЄВ Р.В. Ні-ні. Ми з вами будемо повністю, до кінця.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Тоді можна задати пізніше. Будь ласка.

ПОДОЛЯК І.І. Якщо дозволите, колеги. Я би просила нас усіх (і Міністерство культури теж у тому числі) просто на наступне засідання комітету, або ми можемо це робити в іншому вигляді, ми можемо зробити комітетські слухання з цього приводу. Я думаю, що для всіх – і для Мінкульту, і для людей, і для нас – дуже важливо було б почути звіт Міністерства культури за 2015 рік. Не у форматі там урядового звіту, це буде йти так, як воно належить іти, щоб ми розуміли, так би мовити, базу, щоб ми бачили вузькі місця, щоб ми бачили проблеми - такий фінансовий нормальний зрозумілий і прозорий звіт. Як ви до цього ставитеся?

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. В принципі, очевидно, логічно, щоб ми за підсумками року заслухали міністра про стан галузі і про те, що було зроблено за минулий рік.

ПОДОЛЯК І.І. Це може бути не міністр. Тобто немає потреби забирати час у міністра. Тобто хто буде доповідати, це міністерство саме собі визначить. Мені здається, що це нормально, резонно. І ми би тоді побачили, де нам цього року просити додати, де нам просити цього року відрізати.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ми не проти. Ми узгодимо тоді з міністерством терміни і в цьому році це зробимо.  Добре. Дякую.

ПОДОЛЯК І.І. Я маю на увазі, щоб це було швидше, до прийняття наступного бюджету, щоб ми інструмент мали.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ми ж в цьому році будемо бюджет приймати, значить, в цьому році  і заслухаємо.

ПОДОЛЯК І.І. Тому що є проблеми з фінансуванням і кіно того самого, і інших речей. Нас цікавлять так само звіти, як були використані бюджетні кошти. Ну, навіть тут було сказано, що фінансувалися з капвидатків деякі суб'єкти культурної спадщини – які, на яку суму.

 У нас, перепрошую, хто про що, а я про своє – у нас валиться у Львові Національний театр імені Заньковецької. І він валиться вже десятками років. Інші об'єкти є. Ви ж бачили цього року, правда? То щоб ми могли якось навіть порадити Міністерству культури і бути його помічниками в тому, де ці кошти треба скерувати.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Знаєте, в принципі, це правда. Ми зараз про бюджет говоримо. Але було б непогано, якщо говорити про той же театр імені Заньковецької, це вічна історія.

ПОДОЛЯК І.І. Це ганьба України.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. І міністерство за рік мало би хоча б кудись просунутися в цьому плані. Але я так розумію, що нікуди воно не посунулось.

ЖУК В.В. Якщо можна, з приводу прозорості. На сьогоднішній день прийнято дуже багато законів з приводу прозорості органів державної влади. На сьогоднішній день на нашому сайті можна знайти будь-яку інформацію з приводу використання коштів, включаючи 9 місяців поточного року.

ПОДОЛЯК І.І. Я перепрошую, це не замінить нормального робочого, так би мовити, спілкування. Не посилайте нас на сайт Міністерства культури.

ЖУК В.В. От я з приводу того, що кажуть, що невідомо куди перераховано. Там все видно, скільки куди перераховано, по копійках.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дякую. У нас є наступне питання. Оскільки пан Новинський має йти, він зараз повернеться, але має йти, я хочу, щоб  поки є кворум, щоб ми почали заслуховувати представника каналу "Культура". І добре, що є представник міністерства. Якщо говоримо про бюджет, то давайте ми послухаємо. Будь ласка.

МАЗИЦЬКА Ж.А. Доброго дня усім! Я хочу сказати, що тоді, коли готувалось питання, Державна телерадіокомпанія "Культура", вона ще була державною. На сьогоднішній день ситуація у нас зовсім уже інша. Виконуючи Закон "Про суспільне телебачення   і  радіомовлення", з 1 жовтня майже всі працівники телерадіокомпанії "Культура" перейшли і стали до Національної телерадіокомпанії. Сьогодні ми вже стали філією, структурним підрозділом саме НТКУ. Тому сьогодні ми вже не є повністю самостійною і відокремленою структурою.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Як філія ви є окремою юридичною особою?

МАЗИЦЬКА Ж.А. Ми не окрема тепер юридична особа.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. А рахунок як філія ви маєте?

МАЗИЦЬКА Ж.А. Є, є. Маємо. Маємо рахунок як філія. Але якщо ми говоримо про фінансування, то, звичайно, дуже прикро, і ми всі розуміємо, що чомусь культура фінансується завжди за залишковим принципом.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Чекайте, бюджет ваш який?

МАЗИЦЬКА Ж.А. На сьогоднішній день наш бюджет річний складав 17 мільйонів гривень, при цьому 85 відсотків з них це заробітна плата, це комунальні послуги і трансляція. Якщо протягом трьох років на технічне переоснащення не було виділено жодної копійки, про що ми говоримо? Телекомпанія, яка працює, має купувати техніку, має оновлюватися. Та за три роки ми не придбали ні жодної  відеокамери, не створили ні жодної монтажної студії. Ми працюємо на обладнанні, яке вже давно застаріле. Ми намагаємося через те, що є якісь гроші на послуги, то ми більш-менш його ще латаємо, ладнаємо. І завжди моя нарада починається з того, що я кажу: "Як ви сьогодні дихали  на техніку, обережно?"

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Чекайте! Чи є у вас план? У зв'язку з реорганізацією ви стаєте частиною суспільного мовлення.

МАЗИЦЬКА Ж.А. Так.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. І крім того, в законі взагалі сказано, що має бути окремий канал під це виділено.

МАЗИЦЬКА Ж.А. Так. Ми плануємо що на базі каналу "Культура" буде створений другий  суспільний культурно-освітній канал.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Чи є у вас концепція розвитку цього каналу "Культура"?

МАЗИЦЬКА Ж.А. Звичайно, є.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ми були б вдячні вам, якби ви нам її передали в комітет. Тобто вона передбачає ваш план, бюджет.

МАЗИЦЬКА Ж.А. Ну, бюджетне фінансування, економічні розрахунки на майбутній 2016 рік – ми їх прописали, розписані.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Економічні розрахунки – от бачите, ви мені це дали. Оскільки я про канал знаю не менше, ніж про культуру, то у вас має бути якийсь розклад мовлення, якісь програми.

МАЗИЦЬКА Ж.А. Є, звичайно.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Це має бути в формі якоїсь презентації, щоб члени комітету подивилися і зрозуміли, що це за канал. Тому що якщо це якісний канал, коли ми говоримо, наприклад, там про формування книговидавничої галузі,  ще якоїсь, то люди кажуть: "От немає грошей, немає популяризації, наприклад, книжки або українського фільму". Ми можемо просити в Міністерства культури (так як це в європейських країнах) додатково передбачати кошти на існування вашого каналу, якихось конкретних програм чи про книжку, чи про мистецьку спадщину. Але для цього ми маємо розуміти: ми підходимо до бюджету, ми маємо мати ваше бачення, ваші потреби. Не просто цифри.

ПОДОЛЯК І.І. Продукт.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Так, абсолютно правильно.

МАЗИЦЬКА Ж.А. У нас є концепція розвитку другого культурно-освітнього каналу, ми її розробили.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.  А ви сьогодні її не брали з собою?

МАЗИЦЬКА Ж.А. Ні. Не брала. Ми думали, що будемо говорити про фінансування на 2016 рік. Я взяла економічні розрахунки всі, які ми подавали заздалегідь.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Економічні розрахунки без предмету того, що розраховується, це цифри, які для нас нічого не говорять. Ми можемо побачити, що ви хочете зробити геніальний канал і ми можемо стимулювати суспільне мовлення і Міністерство культури це підтримати. Але для цього ми повинні бачити ваше бачення. Або навпаки – якщо у вас бачення немає, то ми будемо  рекомендувати це не підтримувати, в залежності від того, є воно у вас чи немає.

МАЗИЦЬКА Ж.А. Звичайно, є. Ми ж спілкуємося. Ми як філія з Зурабом Григоровичем постійно спілкуємося.

ПОДОЛЯК І.І. А яка у вас концепція, ви можете сказати нормально, стисло – двома складнопідрядними реченнями? Що це буде за канал?

МАЗИЦЬКА Ж.А. Це буде культурно-освітній потужний канал. Ми так вважаємо.

ПОДОЛЯК І.І. А конкретніше? Які програми, на кого розраховані?

МАЗИЦЬКА Ж.А. Вони розраховані на нашого глядача, на загальну аудиторію, звичайно. І щоб підняти рівень нашої української культури, і не тільки, і показати культуру зарубіжних країн. Підняти рівень нашої освіти. Ми концепцію каналу, яка сьогодні є, майже повністю не змінюємо.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Чи була у вас зустріч про це у Міністерстві культури?

МАЗИЦЬКА Ж.А. Ми з Міністерством культури співпрацюємо.

ІЗ ЗАЛУ. Творчо?

МАЗИЦЬКА Ж.А. Творчо, так.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. А фінансово?

МАЗИЦЬКА Ж.А. Ні, фінансово –ні. А творчо співпрацюємо. І з Міністерством освіти, і з Міністерством культури  співпрацюємо творчо.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Я абсолютно переконаний, що якщо у вас є сильна концепція, то Міністерство культури повинно передбачати в бюджеті кошти на пропаганду культурних здобутків, яка повинна вестися через ваш канал. Для цього він існує, в принципі. Це нормально. Але це може бути тоді, коли ви спроможні це зробити.

Ну, добре, тоді нам зараз немає про що говорити.

МАЗИЦЬКА Ж.А. Концепцію ми вам надамо.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. І ми запросимо ще раз сюди Зураба Аласанію і вас. Ви з ним поговоріть. Скажіть, що він має бути в цьому зацікавлений, тому що ми хочемо його підтримати і стимулювати Міністерство культури його підтримати. Але будемо ми це робити чи ні, залежить від якості вашої з ним співпраці і роботи.

МАЗИЦЬКА Ж.А. Ми співпрацюємо з ним, звичайно, бо ми не можемо зараз жити відокремлено.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ви де розповсюджуєтеся?

МАЗИЦЬКА Ж.А. Розповсюджуємося ми по всій Україні. Але сьогодні у нас  є проблема, і нагальне питання, яке ми ставимо всім, і написали і Президенту, і написали Прем'єр-міністру України стосовно того, що, на превеликий  жаль, сьогодні канал "Культура" виходить тільки через супутник і завдячуючи кабельним операторам України. У нас немає цифрової ліцензії на сьогоднішній день. Супутникове мовлення, тільки так. І то міняємо ці супутники, вибачте,  у нас вже за час існування каналу "Культура" – це вже третій супутник, який ми змінюємо.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. А який у вас супутник?

МАЗИЦЬКА Ж.А. Ми зараз на "Аzeri", а будемо виходити вже з Нового року, плануємо на "Аstru" переходити. А все знаєте чому? Бо у супутників змінюються представники. І йдемо через Укркосмос. То були на "Azeri", зараз виходимо на "Astru".

ПОДОЛЯК І.І. Скажіть, будь ласка, а ви брали участь у конкурсі на мовлення?

МАЗИЦЬКА Ж.А. Так. Нам відмовили.  

ПОДОЛЯК І.І. На якому етапі?

МАЗИЦЬКА Ж.А. В кінці. На останньому.

ІЗ ЗАЛУ. Я перепрошую, але коли проводила конкурс Національна рада, канал "Культура" не брав участі.

МАЗИЦЬКА Ж.А. Брав участь. Три роки тому брали участь. Брали участь і нам відмовили. Ми заплатили кошти, 68 тисяч ми заплатили.

ІЗ ЗАЛУ. Вам відмовила Національна рада?

МАЗИЦЬКА Ж.А. Нам відмовила Національна рада. Ми судилися скільки, подавали до суду.

ПОДОЛЯК І.І. Дякую дуже. Зрозуміло, вам відмовили. Скажіть, будь ласка,  який штат працівників у цьому вашому блоці?

МАЗИЦЬКА Ж.А. На сьогоднішній день 184 особи.

ПОДОЛЯК І.І. Дякую.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Добре. Є ще питання, колеги?

ПОДОЛЯК І.І. А на "Espreso" який штат працівників приблизно був,  коли ви там ще були?

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. 150 осіб.

МАЗИЦЬКА Ж.А. Ну, ми говоримо – 184, ви знаєте чому? Бо у нас дуже багато за угодами працюють. Люди не йдуть на зарплату, вибачте, де з вищою освітою журналіст отримує 1 300. І у нас працює десь 150 осіб, постійно працює, десь 145-148 постійно працює.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Тобто у каналу "Культура" в чому проблема? Є та проблема, що цей канал, наприклад, знаходиться на супутнику, який ніхто не дивиться, тому що хтось його туди поставив. Тобто фактично є в декількох кабельних мережах і розповсюдженням ніхто не займається. Тому грошей витрачається небагато відносно, але вони витрачаються ні на що.

ПОДОЛЯК І.І. 17 мільйонів.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Гривень на рік. Для телебачення це не є багато грошей. Але ефекту від цього немає навіть на ці 17 мільйонів. От у чому проблема.

МАЗИЦЬКА Ж.А. Ні, чому ж, кабельні оператори нас транслюють, нас дивляться у кабельній мережі, дивляться по всій Україні. І ми дивимося зрізи постійно. Ми виходимо в "Ютубі". Ми постійно йдемо в онлайн-трансляції. Там нас люди дивляться.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Так, програми вони роблять.

МАЗИЦЬКА Ж.А. І непогані, до речі, програми. Дуже достойний, пристойний канал. Якщо хтось не бачив і не знає, то я раджу подивитися.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Колеги! Питання є ще до представників або до міністерства? А міністерство не думало передбачати фінансування цього каналу і не вело жодних переговорів з суспільним мовленням?

КАРАНДЄЄВ Р.В. Тут ситуація така, що фінансувати, як-то кажуть, через формат утримання не можемо, ми можемо виступати хіба що замовником по створенню якихось культурних продуктів. Ну, але наразі ці питання поки не стоять, бо у нас взагалі на всі культурно-мистецькі проекти і в тому числі цього року було трохи більше 5 мільйонів гривень за все про все. Це і державні свята, і все.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Це різні речі.

КАРАНДЄЄВ Р.В. Але все одно одна сума – 5 мільйонів.

МАЗИЦЬКА Ж.А. Три роки підряд ми з Міністерством культури порушували  питання стосовно якогось проекту  - замовлення і всього іншого, вони говорили: "Вибачте, але у нас коштів немає, щоб передбачити на якусь замовну програму. Якийсь замовний грант".

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Колеги! Є ще запитання? У нас тепер питання "Різне". Хтось хоче висловитись?

ПОДОЛЯК І.І. Я хочу просити, щоб ми домовились, щоб у нас був такий фінансовий звіт від Міністерства культури на найближчий можливий час.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Фінансовий звіт за минулий рік.

ПОДОЛЯК І.І. Так. За минулий рік.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Нам треба це проголосувати? Чи ми можемо просто звернутися як комітет, пані Наталю?

КОЛЕСНІЧЕНКО-БРАТУНЬ Н.Р. Можемо просто звернутися з листом на міністра.

ІЗ ЗАЛУ. Якщо за 2015 рік, то за 9 місяців.

ПОДОЛЯК І.І. 9 місяців, немає проблем.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Будь ласка.

ОРИЩЕНКО О.В. Перепрошую. Я генеральний директор Харківського театру опери та балету Орищенко Олег Володимирович.

Шановний Миколо Леонідовичу! Шановні народні депутати! Шановні колеги! Хочу розповісти про проблему  Харківського театру опери та балету. Декілька причин, які були наслідком того, що у нас склалася така велика заборгваність. По-перше, це борг, який виник ще у 2010 році, коли це підприємство було комунальним підприємством. І до 2012 року цей борг склав 5 мільйонів 400 тисяч гривень. Далі був перехід майже цілий рік – з 2012 до 2013 року з комунальної власності до державної у підпорядкування Міністерству культури. Та протягом цього року теж виникла велика заборгованість і на кінець 2013 року, коли я отримав у спадщину цей театр як керівник, борг вже склався порядку 9 мільйонів гривень. На сьогоднішній день він складає 13 мільйонів гривень. Головна причина цього боргу склалася з приводу того, що велика енергонеефективність цієї будівлі поїдає більшу частину наших власних доходів. Тобто майже 95 відсотків наших власних доходів з'їдають комунальні витрати.

Тільки у 2016 році заплановано на теплові видатки нашого театру 6,5 мільйона гривень. Це майже 1 мільйон 100 тисяч ми повинні у зимовий період (грудень, лютий, січень) платити на місяць. Це практично неможливо на сьогоднішній день.

Власні наші доходи збільшилися, ну, по крайней мере, они не уменьшились. Я волнуюсь немного. В 2012 году, вы знаете, мы вас информировали, в связи с переходом в государственную собственность коммунальные власти, областная рада, будем говорить, аннексировали  порядка 13  тысяч квадратных метров театра. Это Малый зал, это галерея "Маэстро".

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Что значит "аннексировали"?

ОРИЩЕНКО О.В. Ну, просто забрали в свою собственность.

КАРАНДЄЄВ Р.В. Передали в державну власність не весь цілісний майновий комплекс, а тільки зал великий, "засценічні" приміщення, а все найбільш цінне з комерційної точки зору – всі "фасадні" приміщення і Малий зал, і деякі підвальні приміщення, які мали комерційну цінність, вони не передали, а швиденько приватизували. Або ж залишили у себе у комунальній власності.

ОРИЩЕНКО О.В. Это примерно 3 миллиона дохода, которые мы получали.

ПОДОЛЯК І.І. Це можна було судитися, тому що  театр – це є цілісний майновий комплекс.

ОРИЩЕНКО О.В. Так його і передавали як цілісний майновий комплекс. За винятком 13 тисяч квадратних метрів. 8 тисяч було продано у приватну власність на сьогоднішній день і 7 тисяч квадратних метрів поки ще у комунальній власності. Тому головна проблема на сьогоднішній день  - це енергозбереження.  

ПОДОЛЯК І.І. Вибачте, ви маєте незалежний вузол обліку тепла від тих 13 тисяч площі? Чи ви маєте один вузол і платите відповідно до площі, яку ви займаєте?

ОРИЩЕНКО О.В. На сьогоднішній день - так. Те, які приватна власність, відрізалися, але комунікації всі належать театру і ми їх забезпечуємо життєдіяльністю.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Але це ж там, де державна власність. Колега абсолютно правильно каже. Наприклад, бюджет Міністерства культури передбачає якось такі видатки, які б дозволили рахувати, що вони витрачають, чи не передбачає?

КАРАНДЄЄВ Р.В. Ми закладаємо в фінансову підтримку театру, яка складає на сьогоднішній день у відсотках 87 відсотків. 87 відсотків з видатків – це державна дотація.

ПОДОЛЯК І.І. Це дуже багато.

КАРАНДЄЄВ Р.В. І лише 13 відсотків вони мають самі заробити. І так вони їх, скажемо так, з горем пополам заробляють, бо інфляція відбулася, тому трішки кошти збільшилися. Але якби не інфляція, то не заробили б і тих грошей. Але, знову ж таки, куди йдуть ці гроші? Це заробітна плата.

ОРИЩЕНКО О.В. Да. В основном, это заработная плата, 95 процентов. Тому у мене дуже велике прохання. Наш народний депутат харківський Олександр Кірш зареєстрував разом ще з п'ятьма народними депутатами харківськими законопроект про внесення змін до додатку № 3 до  Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік", завдяки якому будуть використані, ну, ми просимо в цьому законопроекті, щоб були виділені кошти  на погашення заборгованості нашому театру у розмірі 14,7 мільйона, це включає і додаткові кошти на теплопостачання і так далі.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Добре. А що далі буде відбуватися? Далі буде новий борг накопичуватися?

ОРИЩЕНКО О.В. Ми з міністерством в цьому плані працюємо.

КАРАНДЄЄВ Р.В. Бюджетних коштів немає. Вони молодці, успішно реалізували японський грант  і у нас є така перспектива, що в продовження співпраці з урядом Японії нам будуть виділені кошти на здійснення енергоаудиту і потім проведення відповідних технічних робіт по утепленню, скажемо, простим словом, приміщення театру. На сьогоднішній день там насправді ситуація така, чомусь такий проект був  збудований незрозумілий, що там тоненькі вікна, металеві рами не теплозберігаючі, вікна в одне скло.

ОРИЩЕНКО О.В. Аварійна покрівля. 114 світлових ліхтарів тільки на даху знаходиться.

ПОДОЛЯК І.І. Скажіть, будь ласка, а кому ви винні ці кошти? Комунальному підприємству якомусь? Кому?

ОРИЩЕНКО О.В. Комунальному підприємству міської ради "Харківські теплові мережі".

ПОДОЛЯК І.І. Скажіть, будь ласка, а ви робили які-небудь перемовини, переговори з тим комунальним підприємством, з Харківською міською радою щодо реструктуризації цього боргу?

ОРИЩЕНКО О.В. Так, у 2013 році була…

ПОДОЛЯК І.І. Ні, в 2014 і в 2015 роках чи ви робили перемовини і до чого вони дійшли, ті перемовини?

ОРИЩЕНКО О.В. Справа в тому, що "Харківські теплові мережі" винні "Нафтогазу" 200 з лишнім мільйонів гривень. В тому-то й справа. І вони ні на яку реструктуризацію на сьогоднішній день не йдуть. Але ми маємо розмову з виконавчою службою, яка арештовує наші рахунки.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. У вас є якась інша пропозиція крім того, що бюджет вам має виділити гроші в цьому році? Як виходити з цієї ситуації?

ОРИЩЕНКО О.В. Даже если выделят средства, то они не спасут больного. И ничего никто не выделит. На самом-то деле, когда "пилили" собственность, забрали все самое лучшее. Поэтому и коммунальное хозяйство нужно было оставить, чтобы тогда и город бы отвечал за это. И город нашел бы деньги. И 240 миллионов  для Харькова, я хочу сказать – в Мариуполе 700 миллионов задолженность. Если 240 миллионов – "Харьковская теплосеть" перед "Нафтогазом", то мариупольская – 600 миллионов должна и находит возможность реструктуризировать. В том числе и эти 12 по отношению к 240 – это всего 5 процентов.

ПОДОЛЯК І.І.   На 10 років можна було б розрахувати.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. А що говорить місцева влада?

ОРИЩЕНКО О.В. Місцева влада нічого не говорить.

ТАРУТА С.О. Им бабушек надо. Бабушки голосуют же. Культура не голосует.

ОРИЩЕНКО О.В. Коли ми перейшли в державну власність, вони відхрестилися  і сказали: "Ви не наш заклад. Ви не наше підприємство".

ПОДОЛЯК І.І. Раніше вони платили їм з бюджету, а тепер їм дофінансовує Мінкульт з державного бюджету, оскільки вони стали національними.

ЗАПРОШЕНИЙ ЕКСПЕРТ. От у мене питання важливе. У нас за законом до останнього часу не було передбачено, що заклади культури можуть фінансуватися співфінансуванням з різних бюджетів. Тобто заклад культури, якщо він фінансується Міністерством культури, то ні муніципалітет, ні регіональна влада не можуть його співфінансувати. Це така вада українського культурного простору. І це практика всієї Європи. Вся Європа фінансується, заклади культури, завдяки центральному бюджету, регіональному і місцевому. І тільки 10 відсотків – це гроші спонсорів і меценатів. А ми зараз хочемо все на спонсорів і на меценатів, прикритися якимись благодійними законами – і все. Міністерство культури є адвокатом  у першу чергу, адвокатом культури у Кабінеті міністрів. Захищайте вашу культурну сферу.

(Іде загальна дискусія)

КАРАНДЄЄВ Р.В.  Я вам дякую, що ви порушуєте це питання.  Ситуація ця регулюється Бюджетним кодексом, який з моменту створення Української держави заборонив "перехресне" так зване фінансування закладів з різних рівнів бюджету.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Чекайте, а що нам зараз заважає зробити цю зміну?

ІЗ ЗАЛУ. Міністерство фінансів .

ПОДОЛЯК І.І. З ними можна говорити.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. З ними можна говорити.

ЖУК В.В. На сьогоднішній день Бюджетним кодексом передбачено можливість фінансування з двох бюджетів   за окремим рішенням Кабміну. Якщо це будуть місцеві бюджети – кошти цього, то постанову зробити це ж не проблема.

ЄРМОЛИЧЕВ Р.В. Ми не говоримо про фінансування. Ми говоримо про те, що міська рада – всі є повноваження і на сьогодні дати, наприклад, кошти на енергозбереження. Ми не говоримо про утримання закладу. На сьогодні місцеві ради, якщо вони хочуть підтримати свої комунальні заклади, які там розташовані, вони всі уповноважені, приймають відповідно якусь програму. Ми не говоримо про утримання. Утримання – так, заборонено,  а про підтримку – будь ласка. Приймається програма. Кошти на реконструкцію, на реставрацію – так, як і театру ім.Заньковецької, якусь частину виділяються кошти з місцевих бюджетів. Чому в Харкові ні?

ТАРУТА С.О. Это другая ответственность. Одно дело когда мы говорим о том, что будет совместное финансирование, это одна ответственность громады, а второе – дойдет мер этот до театра или нет. Или депутаты. Это уже на совести будет. А так это их обязанность.

ІЗ ЗАЛУ.  Давайте віддамо харківський театр, як ми й пропонували, в Харків назад.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. А чому не передбачити можливості спільного фінансування? Поясніть, будь ласка.

ПОДОЛЯК І.І. Там єдина причина є. Це ми мінімальних змін зробити не можемо. А це інвазія в Бюджетний кодекс. Зрозуміло, що нам треба буде лобіювати ту позицію, що таке спільне фінансування, бо мене не цікавить, перепрошую, за вульгаріте, мене не цікавить зараз освіта там, медицина і інші речі, мене цікавлять об'єкти культури. Ясна річ, що це буде певна кома: соціально-культурні об'єкти. І це величезна робота. Це не буде швидко. Це буде дуже тяжко йти.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дивіться, але ж ми повинні це робити. Чому нам це не почати робити?

ІЗ ЗАЛУ. Євроінтеграція це передбачає.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Добре, колеги.

ОРИЩЕНКО О.В. Ще одне слово. Почему очень важно принять сейчас этот законопроект, инициировать и принять?  Потому что у нас арестованы счета. Сейчас, в связи с проведением гранта, юстиция приостановила действие исполнительной службы на какое-то время. Но если нам арестуют дальше счета, мы не сможем содержать здание, 750 человек окажется на улице.

ТАРУТА С.О. Если говорить честно, то мы поддерживаем, но парламент не проголосует.

ОРИЩЕНКО О.В. Я лично написал 416 писем каждому народному депутату, обратился к каждому народному депутату.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дивіться, я так розумію, що цей проект не йде через наш комітет. Це бюджетний комітет. От вам треба з цим приходити не до нас, а в бюджетний комітет. Ми як депутати, які працюють у цьому комітеті,  більша частина з нас проголосує, але законопроект повинен пройти бюджетний комітет, після  повинен  бути винесений в зал, депутати, які його ініціювали, повинні проявити активну позицію.

ОРИЩЕНКО О.В. Вони не готові це зробити.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. То нехай роблять, ми підтримуємо. Але ви не до нас прийшли.

ОРИЩЕНКО О.В. Я розумію. Але ж там, в законопроекті, написано, що ви повинні дати висновок.

ПОДОЛЯК І.І. Ми не є головними, ми не можемо бути тут головними.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Головний комітет бюджетний.

ПОДОЛЯК І.І. Одну секундочку! Не забудьте, що ви хотіли сказати. Я вам хочу сказати ось яку річ. У кожного болить своє. Але ви повинні розуміти, що в подібній ситуації, можливо, не в такій, але в подібній ситуації зараз знаходиться дуже багато установ культури різної форми власності і різного підпорядкування. Я абсолютно і категорично наполягаю, щоб ви, повернувшись до Харкова, все-таки сідали за стіл переговорів з комунальним підприємством і говорили про реструктуризацію цього боргу, тому що ми, умовно кажучи, профінансуємо 14 мільйонів, а ви прийдете через рік і скажете: "Мені бракує 2 мільйони, бо вже за цей рік це відбулося". І це буде потім безперестанку. Тому ви мусите управляти процесами. Вони є складні. Я вам кажу ще раз, Харків - це велике місто. У Львові падає на голову людям, валиться театр ім.Заньковецької, знизу з'їдає грибок, а зверху падає все, що можна. І ціла купа таких об'єктів є.

Тому ви повинні так само мати якесь розуміння, що це криза і управлінська, певно. Ви мусите говорити з цим вашим теплопостачальним підприємством. Найміть юриста, пошукайте юриста, якщо не маєте за що найняти. Вам потрібно реструктуризувати цей борг, і це можливо, незважаючи на борги "Теплокомуненерго".

ТАРУТА С.О. Пані Ірино, сідати треба з Кернесом. Вони "під Кернесом".

ПОДОЛЯК І.І. Ну я ж не буду казати, з ким їм сідати.

ТАРУТА С.О. Приклад у нас є в Маріуполі. Більше 130 мільйонів з бюджету міста пішло на війну. Це була допомога. Є перевиконання, перевиконання пішло туди. Це перевиконання є і в Харкові. І вони мусять це зробити. Це ж Кернес.

ПОДОЛЯК І.І. Давайте звернемося до Кернеса листом.

ТАРУТА С.О. Є депутати від Харкова. Є міністерство. Давайте всі. Є комітет.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ви повинні їх захищати, ви повинні поговорити з Кернесом, їм допомогти, якщо вони не можуть.  

ЖУК В.В. Ми зверталися кілька разів, зокрема в цьому році, стосовно передачі тих приміщень (13 тисяч квадратних метрів), які були, скажемо так, анексовані  харківською владою. На жаль, нам були офіційні листи від харківської облдержадміністрації, що "спільно з харківською радою вони не вбачають підстав щодо передачі нам оцих 13 тисяч квадратних  метрів в нашу державну власність".

ПОДОЛЯК І.І. Та  не в тому проблема, вони вам передадуть їх назад. Від того ж енергоощадність приміщення не зміниться, від того кількість споживання тепла не зміниться.

ІЗ ЗАЛУ. Але надходження будуть більші. В рази будуть більші власні надходження. Там дуже гарні приміщення.

ТАРУТА С.О. Тому ці 13 тисяч  квадратних метрів дадуть їм надходження, якими вони закриють "діри".

ОРИЩЕНКО О.В. Мы сегодня посчитали, мы можем платить текущие платежи. И даже это тепло мы сможем платить, но нам нуже толчок. Нам нужно освободиться от долга. Вот только за этот период мы поставили три постановки, не используя ни одной копейки из государственного бюджета и из бюджета театра. Все за счет инвесторов. Но мы не можем завести инвесторов.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. От дивіться, ви прийшли в комітет, функція якого, в принципі, закони заслуховувати. Є ось тут заступник міністра. Ви можете піти до міністра, до віце-прем'єра, який зробить вам зустріч з Кернесом. Ви разом створите робочу групу, вирішите це питання. Це ваша і їхня робота. Якщо міністр цього не робить, чи заступник міністра, ми будемо їх критикувати. Але ми вам цього не зробимо, бо у нас немає таких повноважень.

ІЗ ЗАЛУ. Він хоче, щоб ми 14 мільйонів погодились з бюджету виділити.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Це знову не наше, це бюджетний комітет.

ОРИЩЕНКО О.В. Коллеги, все упирается в практику.

ПОМІЧНИК НАРОДНОГО ДЕПУТАТА О.КІРША. Я помічниця народного депутата Кірша. От Кірш є співініціатором законопроекту стосовно цього внесення змін до державного бюджету на фінансування саме театру на 2015 рік. Зараз стан законопроекту такий, що по ньому є висновок Міністерства фінансів  і також  надходить цей законопроект на розгляд комітету. Міністерство фінансів  у своєму висновку, в принципі, законопроект в цілому не підтримує. На що вони посилаються? Вони наводять для порівняння одеський театр. Ставлять у порівняння харківський та одеський театри. І також вони зазначають, я вам копію листа читаю, вони зазначають, що питання оплати комунальних послуг має вирішуватись харківським театром за рахунок власних доходів театру і що  збільшення обсягів видатків призведе до перевищення максимального обсягу фінансової підтримки, який затверджено постановою Кабінету Міністрів номер 247 від 09.03.2011 року. І на підставі цих висновків ГНЕУ  нам дає також  негативний висновок. І ми очікуємо, що на кінець 2015 року цей законопроект нам провалять і ми його не доведемо  вже до якогось певного результату. Тому, зважаючи на ту ситуацію, яка у нас виникла, що вирішується питання виділення якихось коштів на формування бюджету на 2016 рік, ми прийшли до вас із проханням, з пропозицією включити ці борги театру, щоб можливо було включити їх якось до видатків на бюджет 2016 року. Тому що  порівняння, наприклад,  з одеським театром, на наш погляд, є не досить коректним, тому що сама теплоенергетична спроможність театру, вона від одеського досить відрізняється, оскільки одеський театр, він реконструйований, приміщення, можна сказати, відремонтоване. Воно, більше того, займає набагато меншу площу. Крім того, Одеса – це південь України, там зовсім інші, в принципі, кліматичні умови, тому на обігрів театру витрачається значно менше коштів.

ОРИЩЕНКО О.В. 240 тисяч на місяць взимку.

ПОМІЧНИК НАРОДНОГО ДЕПУТАТА О.КІРША. От у зв'язку з цим і нашими очікуваннями на негативний розгляд нашого законопроекту, це були всі харківські депутати, які у нас є, Кірш, Семенуха, Маркевич, Кошелєва, Остапчук, Шенцев, то у нас такі побоювання, що законопроект  провалиться і далі він не піде.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. То нехай усі зберуться, тим більше, вони з різних політичних сил, підуть до Кернеса, підуть до Кириленка і вирішують це питання.

ПОМІЧНИК НАРОДНОГО ДЕПУТАТА О.КІРША. На Кириленка писали ми листи. Міністерство культури нам дало відповідь, що опрацьовується питання стосовно реструктуризації заборгованості та погашення її протягом кількох років. Цей лист нам був від 28.05.2015 року. Однак ніяких результатів ми не маємо від Міністерства культури.

ПОДОЛЯК І.І. Вибачте, будь ласка. Як вас звати?

ІЗ ЗАЛУ.  Юлія.

ПОДОЛЯК І.І. А вас?

ОРИЩЕНКО О.В. Олег Володимирович.

ПОДОЛЯК І.І.  Послухайте! За вас ніхто нічого не зробить. Депутат Кріш, генеральний директор театру, інші депутати, в тому числі і від "Самопомочі" від Харкова, ваші там є, є від "Народного фронту", немає значення – ви збираєтеся з документами, не читаєте оце все, що "ми скерували лист, а нам прийшла відповідь", берете фінансові документи,  йдете до Кернеса, треба – голодуєте. Тобто там складна ситуація, я не знаю. Але домовляєтесь про зустріч, говорите про проблему, просите його виступити арбітром між вами і "Теплокомуненерго". Берете з собою одного або двох юристів, або Кернес вам заплатить за юридичну кампанію в цій ситуації, ми підтримаємо таке листом-зверненням, проханням, я не знаю. Це реально виконати.

Це найпростіший і найнеправильніший спосіб – просити з бюджету погасити чиїсь борги. Тому що такі борги є в дуже  багатьох установах і організаціях. Просто вам потрібно комунікувати, це все, що я хочу сказати.

Вибачте, а хто ви за фаховою освітою?

ОРИЩЕНКО О.В. Трубач. Артист. Але в мене декілька освіт. Бакалавр з економіки – це також є.

ПОДОЛЯК І.І. Це супер.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Добре. Дякую. Поки що все. Ми послухали, почули. Далі будемо працювати. Дякую.

ІЗ ЗАЛУ. Можно сказать реплику?

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Репліку? З якого приводу?

ІЗ ЗАЛУ. По поводу первого вопроса. Бюджетного.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Слухаю вас.

ГАЛЕТІЙ С.М. Трудно, конечно, говорить более точно. То есть, мы изучали паспорта, которые подали в бюджетный комитет от Министерства культуры. Там есть отдельная папка "Министерство культуры", а отдельно – "Кино". Мы заметили и очень удивились, что Министерство культуры снижает не только по образованию, но были снижены и театры, библиотеки и другие. То есть, вообще идет как бы понижение, паспорта написаны очень давно, где-то годичной давности. Можно сравнить курс, который был тогда, и который сейчас, но даже дело не в этом.

Очень трудно судить, например, по этой цифре, названной заместителем министра, есть ли там потребности киноиндустрии, в которой два года не заключались контракты, то есть, учтена ли эта сумма. Но суть такова. Вот я многим отправлял свою статью, где приводится статистика, сколько было денег потрачено из бюджета при Кучме, при Ющенко, при Януковиче и сейчас. При Кучме было больше всего, при Ющенко упали на культуру затраты, при Януковиче чуть-чуть выровнялись, а сейчас, при Порошенко, затраты опустились ниже всех, ниже того, что даже было при Ющенко.

Если мы хотим, наше общество, которое требует прежде всего изменений в культуре, в мозгах, в человеческом капитале, если такая стратегия, если по паспортам министерство просит такую сумму, мы не можем настаивать на большей. Мы изложили тогда просто инициативу поддержать то, что попросило именно "Госкино", отдельным паспортом попросило увеличить. Это мы попросили поддержать. Но если Министерство культуры по паспортам просит меньше, чем было в 2015 году, ну, мы удивляемся такой логике, но мы не можем изменить поданные паспорта.

ІЗ ЗАЛУ. Чи можемо ми відповісти трішки?

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.  Будь ласка.

ЖУК В.В. Якщо можна, я вам скажу, що формування бюджету відбувається до Бюджетного кодексу. І підставою у Міністерства культури для формування бюджету є інструктивний лист Міністерства фінансів. І потреби Міністерство культури  подає не в паспортах бюджетних програм, а в бюджетних запитах. Так ось, на наступний рік бюджетний запит Міністерства культури складає, потреба, біля 5 мільярдів гривень. Тобто незадоволена потреба біля 3,5 мільярда гривень. Не паспорти.      

ПОДОЛЯК І.І. І це, так я розумію, навіть не 100 відсотків.

ЖУК В.В. Це, звичайно, не 100 відсотків. Тобто паспорти – це вже під виконання бюджету, під кожну бюджетну програму під час виконання бюджету робляться паспорти.

ГАЛЕТІЙ С.М. А почему тогда говорят про полтора миллиарда, а не говорят про вот это? Тогда ставьте два вопроса. Один - который  может быть как какая-то реальная цифра, а другой – который потребности как-то формулирует.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Колеги! У нас в цьому залі буде наступний захід, тому я всім дякую.

ТАРУТА С.О. Я могу только еще в двух словах сказать. Мы планировали сформировать дополнительный бюджет для финансирования культуры через Закон об азартных играх. К сожалению, вокруг этого идет очень много спекуляций, много политики, много лоббистов. Это закон, который позволил бы, конечно, закрывать те "дыры", о которых мы говорили, и даже больше – еще увеличить возможности финансирования культуры. И это, опять-таки, общая задача нам - лоббировать этот закон.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ви знаєте, я говорив з міністром фінансів, її позиція така, що всі кошти мають іти в бюджет, тому що нам не вистачає на армію. Але проблема в тому, що якщо ми подивимось, скільки йде в бюджет в цьому році і в минулому, це обмеження зменшилося в рази. І прикриваючись  тим, що кошти йдуть в бюджет, чому вони не хочуть, щоб це фінансувало культуру? Тому що тоді вони будуть прозорими. Тоді режисери і суспільство скажуть: "А ви маєте більше  на цьому заробляти". А коли воно йде в бюджет, його не видно, що прийшло, вибачте, 100 тисяч гривень, а залів і точок азартних відкрилося на кожному розі невідомо скільки і гроші вкрадені. Воно непомітно, його ніби немає – і в цьому є проблема.

ТАРУТА С.О. Полгода разговариваем и говорим о том, что это возможность выйти, вывести из тени, более того, не только вывести из тени, а правильно систематизировать эту работу. И эти средства, которые на грантовой основе, могли бы пойти на финансирование многих культурных проектов. Это тоже общая задача. Я почему это говорю, что нужен голос не только со стороны, условно говоря, депутатов, но и со стороны общественности.

ПОДОЛЯК І.І. Я би ще хотіла зауважити, у нас тут є представник Міністерства фінансів, наскільки я знаю.

ІЗ ЗАЛУ. Ось він біля вас.

ПОДОЛЯК І.І. Це ви, так? А скажіть, будь ласка, що в Міністерстві фінансів, які підходи, що точиться, крім того, що доводити цифри на рівні минулого року – і все? І крапка?

ЄРМОЛИЧЕВ Р.В. Ну, по-перше,  було наголошено, ми говоримо про фінансування, але не говоримо про реформи. В першу чергу реформи повинні бути в галузевому міністерстві. Ми говоримо про те, що доводиться Міністерством фінансів те, що гарантовано сьогодні по законодавству і відповідно до діючого законодавства. Якщо не змінені підходи по фінансуванню культури, відповідно, воно так і буде фінансуватися.

І ми сьогодні говоримо про державний рівень, Міністерство культури, тільки про державний, ми забуваємо про комунальні бібліотеки, яких уже незрозуміло скільки, і про комунальні клуби, на які також іде ресурс цих самих місцевих бюджетів. Реформ немає. Рік ми пропрацювали, а реформ немає. І прийшли так само – дайте 5 мільярдів з бюджету.

ПОДОЛЯК І.І. Ні-ні. Спокійно! Те, що фінансується на регіональних рівнях і з регіональних бюджетів, то це не державний бюджет України.

ЄРМОЛИЧЕВ Р.В. Я не кажу про державний. Я кажу про комплекс.

ПОДОЛЯК І.І. Тому це їхня справа – чи утримувати п'ятдесят бібілотек, чи утримувати дві, умовно кажучи. Ми говоримо зараз про державне фінансування галузі.

ЗАПРОШЕНИЙ ЕКСПЕРТ. Треба міняти модель функціонування Міністерства культури. Нам треба мати економічну модель розвитку.  Міністерство культури на яких підставах взагалі свій бюджет розраховує? Якщо ви розраховуєте бюджет на підставі листа Мінфіну, то до побачення. Ви маєте бюджет розраховувати на підставі маркетингових досліджень.

КАРАНДЄЄВ Р.В. Так  ідіть, будь ласка, вносьте пропозицію в законі. І нехай там буде написано, що не Мінфін нам дає показники, в які ми влазимо своїм баченням, а що ми формуємо бюджет...

ЗАПРОШЕНИЙ ЕКСПЕРТ. Так запропонуйте реформи, економічну модель розвитку.

КАРАНДЄЄВ Р.В. …а вони  шукають вже під нього гроші.

ЗАПРОШЕНИЙ ЕКСПЕРТ. Ви просто не компетентні в цих питаннях. От і все.

КАРАНДЄЄВ Р.В. Дуже дякую.

ІЗ ЗАЛУ. Можна?

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Будь ласка. Представляйтесь, будь ласка.

ГОМОЛЬСЬКА Л.П. "РПР", Гомольська Лілія. Насправді позиція Міністерства фінансів завжди була однаковою. Вони завжди "різали" в бюджеті Міністерство культури і ту галузь, яка "остатковий" принцип має. Насправді, якщо говорити про якісь управлінські, менеджерські, маркетингові дослідження, то  ми, Оксано, з тобою не менше за всіх знаємо, в якій ситуації знаходиться просто матеріальний стан деяких закладів. Згадаємо роботи Пінзеля. Ви знаєте про ситуацію і про те, в якому стані знаходяться ті речі, які бачили французи, насправді ми були здивовані, коли іконостаси знаходяться під льодом, снігом просто неба, то про що можна говорити з Міністерством фінансів!

 Зараз можна не говорити про управлінські якісь моменти, про розвиток індустрії, дайте грошей хоча б на те, щоб відремонтувати те, що є зараз, щоб зберегти його. А Міністерство фінансів -  завжди легше всього "відрізати шматок" від культури, тому що це така галузь.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Я скажу. Ви знаєте, це правда, але це і аргументація Міністерства культури до Міністерства фінансів і до суспільства.

ГОМОЛЬСЬКА Л.П. Її немає.  

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Це проблема.

ГОМОЛЬСЬКА Л.П. Так, це проблема.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. У Міністерства фінансів  - це технократична справа, їм треба звести баланс і бути з "нормальними" цифрами. І це їхня функція така.

ГОМОЛЬСЬКА Л.П. Я розумію. Так. І стукати ногами в двері.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Але треба їх переконувати, треба давати їм аргументи.

ГОМОЛЬСЬКА Л.П. Так, я розумію. Менеджерської функції теж немає, на жаль.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дякую.

ТАРУТА С.О. Это как раз к тому, где ответственность. Министерство финансов – это казначейство. Сколько пришло туда денег, они распределили. А Министерство экономики должно обеспечивать как раз развитие и больший приход этих денег. Потому что у нас же страна живет, все время  думая, как нам уменьшить расходы, а не как больше зарабатывать. Идеология совершенно другая.  Потому что нужно думать. как больше зарабатывать, а не как меньше тратить. И есть посыл с точки зрения соотношения, что же мы делаем приоритетным для нашей политики – или какие-то другие отрасли, или все-таки культуру делаем  базовой, культуру, которая формирует интеллект. Но это уже среднесрочная и долгосрочная стратегия.

И вот исходя из этой точки зрения мы можем сказать, что Министерство финансов за этот год потеряло минимум миллиард-полтора миллиарда, которые могли пойти на культуру, если бы они приняли эту позицию, с которой мы выходили. Вот он ходил, я встречался с министром, с заместителями, с Уманским. И они думали, что как будто бы мы лоббируем чьи-то интересы. Мы хотели, чтобы эти деньги пришли, из тени вышли. Тем более, сами операторы азартных игр говорят, что если будет рынок открытым, а не так, что сегодня приходят "менты", прокуроры, то мы реально там 4 миллиарда в этом году дополнительно принесем.

ПОДОЛЯК І.І. Сергію, я не сумніваюсь, що освоїли б не 2,5 мільярда, а 18,5 мільярда. Мова йде так само і про зміст.

ТАРУТА С.О. Я з цим згоден. А зміст – це агенція чи не агенція, вже були б грантові кошти. Це був би інший принцип. А ми кажемо, як знайти для країни ці гроші, які потрібно, щоб ішли на культуру.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Сергію, тут питання в чому? От ми ж повернулись до питання менеджменту. Пам'ятаєте,  на початку року я презентував концепцію розвитку, різні напрямки? Так? Хтось критикував, казали, що це все погано, ми зробимо краще – нічого немає. Тобто у нас, в принципі, всі висловлюються, але реформ насправді немає. І це от найбільша проблема. Коли ти знаєш, як ти хочеш реформувати, можеш іти до Мінфіну і аргументувати. А якщо немає реформ, добре, можна аргументувати тим, що якась унікальна знахідка, як скульптури Пінзеля, але це теж треба аргументи давати їм.

ПОДОЛЯК І.І. Звичайно.

ТАРУТА С.О. Если денег нет, то они как бы при большом желании и понимании все равно денег не дадут. Важно, чтобы мы нашли новые источники.

ГОМОЛЬСЬКА Л.П. Можна ще одну ремарку  стосовно того, як можна накопичувати бюджети? Я, власне, писала листа на прем'єр-міністра, на Яценюка, і викладала там деякі теж цифри, на який, звичайно, ніхто не звернув уваги. От гастрольно-концертна діяльність, яка теж знаходиться повністю в тіні, 90 відсотків цього ринку знаходиться в тіні. Дослідження, які ми робили з Українським центром досліджень, УЦКД, у них є ці дані: 250 мільйонів доларів – це загальний обсяг цього ринку. А якщо подивитися на ті надходження в бюджет від цього бізнесу, то вони не складуть навіть бюджету Стаса Михайлова, його гонорару. Розумієте?

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. У нас це всюди. У нас те саме відбувається в літературі, в кіно, де є піратство. Це, в принципі, в усіх сферах  і є.

ГОМОЛЬСЬКА Л.П. Достукатися не можна ні до кого. Розумієте?

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Достукатися можна. Як погано, ми всі знаємо. Теоретично багато з нас знає, як зробити добре. Але тепер факт за тим, що треба робити. Треба подавати пакет законопроектів, треба сісти і його написати. Розумієте? Моделі ми всі малювати вміємо. Але далі треба рухатися через закони або підзаконні акти.

ГОМОЛЬСЬКА Л.П. Звичайно, ми й рухаємося. Але законопроект сьогодні, який голосувався по призначенню кадрових співробітників закладів культури, от він проходив, ви ж бачите, через які "тернии к звездам"?    

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Чому "тернии"? Ми його прийняли в першому читанні і проголосували за скороченою процедурою.

ГОМОЛЬСЬКА Л.П. Я розумію. Так, звичайно. Такий самий законопроект я буду ініціювати Ірині про гастрольно-концертну діяльність, він у мене є розроблений. Я його можу подати від "РПР".

ЛЕВАДА М. Я вам хочу нагадати, що пам'яткоохоронний закон містить норму  про необхідність спеціального рахунку, який би накопичував кошти за штрафи за порушення пам'яткоохоронного законодавства і витрачав би їх потім виключно на пам'ятки. Нормі 15 років. Міністерство культури неодноразово подавало до  Мінфіну пропозиції з наступного бюджету зробити цей закон. Завжди відмовляється. Гроші за штрафи зараховуються в загальний бюджет. От реально по позаминулому року по Києву це було 8 мільйонів, таких грошей не дають на пам'ятки ніде. По театру ім.Заньковецької – там не менша сума, яка б могла бути використана.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дивіться, але це питання цілісності. От таких проблем, як ви кажете, їх повно  в культурі і  в кожній галузі. Значить, треба їх всі зібрати, підготувати цілісну аргументацію і вийти до Мінфіну з цілісною аргументацією: тут так, а тут так, і ось на що ми вийдемо, якщо таким чином будемо робити.

ЛЕВАДА М. Тобто гроші, в принципі, знайти можна.

ЛЕСЮК Я.В. Але їх все одно треба звідкись забрати.

ТАРУТА С.О. Вони теж у "кошику". Вони ж в загальному бюджеті. І треба звідти їх забрати.

ЖУК В.В. Цього року помінялась загальна ідеологія і Мінфін відмінив усі спецфонди, які існували до цього. І все – в загальний фонд.

ТАРУТА С.О. Здесь другая история может быть. Учитывая то, что если бы эти деньги оставались на местах, то они бы, конечно, штрафовали по-другому. А так сегодня штрафуют через раз, а все остальное – в карман.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Добре. Дякую.

(На цьому стенографування засідання комітету припиняється)