СТЕНОГРАМА
засідання Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності
19 жовтня 2016 року
Веде засідання голова комітету М.Л. Княжицький.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Шановні колеги, у нас наступний порядок денний.
Проект Закону про внесення змін до статі 8 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації", № 4242, автор Новинський.
Проект Постанови про відзначення 20-річчя створення ДЗ "Український медичний центр реабілітації дітей з органічним ураженням нервової системи Міністерства охорони здоров'я", автор Лінько.
Проект Постанови про внесення змін до Постанови "Про відзначення пам'ятних дат і ювілеїв у 2016 році", № 4417, Кремінь, Бриченко, Підберезняк, та 285-річчя з дня народження фундатора аграрної науки Михайла Ліванова.
Проект Постанови про відзначення 65-річчя з дня народження Назарія Яремчука.
Проект Постанови про відзначення 200-річчя з дня заснування Харківського національного аграрного університету імені Докучаєва.
Проект Постанови про вшанування 70-ої річниці ліквідації Вірмено-католицької церкви в Західній Україні, автор Княжицький.
Законопроекти, де ми не є головними. Проект Закону про Державного бюджету України на 2017 рік. І у нас є запрошені представники центральних органів виконавчої влади і міністерства.
Проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо обмеження доступу на український ринок іноземної друкованої продукції антиукраїнського змісту, де ми не є головними, а головним комітетом є Комітет з питань свободи слова. І він уже прийняв з цього приводу рішення.
От, власне, такий порядок денний. Що я би пропонував, оскільки у нас є запрошені представники центральних органів виконавчої влади, щоб ми довго не чекали. Може ми би пройшли по цих постановах, це хвилинна справа, тому що у нас є кворум і ми би всі їх зробили.
ІЗ ЗАЛУ. Давайте.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. А потім вирішимо, або ваш законопроект будемо обговорювати, який є складнішим, або заслухаємо їх, спробуємо швидко.
НОВИНСЬКИЙ В.В. Я думаю, чтобы мой законопроект пройти в этом составе, я думаю, что не пройдет, потому что здесь три против одного.
ПОДОЛЯК І.І. Чого ви так погано думаєте про Миколу Леонідовича або про мене?!.
(Загальна дискусія).
НОВИНСЬКИЙ В.В. Нету ни Лесюка, ни Таруты, никого нету, понимаете. То хотя бы могли ситуативно.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Треба було вам з депутатами працювати, бачите.
НОВИНСЬКИЙ В.В. Я надеялся на гражданскую ответственность.
ПОДОЛЯК І.І. А ви знаєте, як ми надіємося на вашу "гражданскую ответственность", коли вас нема?!
НОВИНСЬКИЙ В.В. Я всегда на первый зов от Николая Леонидовича прихожу сюда. Понимаете? Как только он мне звонит – сразу здесь. Скажите, Николай Леонидович.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Це правда. І ми вдячні вам, що ви є. Бо я думаю, що по бюджету, щоб ми почули центральні органи виконавчої влади – це важливе питання.
І якщо ви, дивіться, ми можемо перенести це питання.
НОВИНСЬКИЙ В.В. Если коллега Еленский, будет демократом и настолько демократом, что он признает и мое право на своё мнение, и вынесет это уже в зал, и проголосует за это. Может быть, он будет демократичным депутатом, надеюсь.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Давайте ми швидко пройдемо по постановах, а тоді до цього повернемося.
Хто загалом за порядок денний, який я озвучив, прошу проголосувати? Дякую.
Отже проект Постанови про відзначення 20-річчя створення ДЗ "Український медичний центр реабілітації дітей з органічним ураженням нервової системи".
ПОДОЛЯК І.І. А який є до цього? Може секретаріат скаже.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Я думаю, до цього Кирил. Де він? Покличте його.
Це дивна історія, якби до нас звертався, наприклад, хоча би профільний комітет або міністерство відповідне, то ми могли би якось.
ПОДОЛЯК І.І. А хто це звернувся?
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Лінько – народний депутат.
ЧИСЛОВА Т. Я перепрошую, я помічниця Лінька Дмитра Володимировича. Ми взагалі розписували, коли ми писали постанову, ми писали, що це Комітет з охорони здоров'я. І ми точно так же здивовані, чому це у вас.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ми можемо прийняти рішення: направити цю постанову для розгляду в Комітет охорони здоров'я.
ПОДОЛЯК І.І. Але всі постанови про відзначення річниць наш комітет проходять.
ЧИСЛОВА Т. Просто через те, що це до річницю, так. І наразі у нас запрошений представник від центру також.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Просто, розумієте, ми державні центри, ми говоримо про визначних особистостей або там великі населені пункти, університети. Про підприємства і центри у нас ніколи не було практики, ми з усією повагою ставимося, у нас не було такої практики, щоб ми робили якесь відзначення.
ЧИСЛОВА Т. Я з вами повністю згодна, то як ви вирішите, так і будемо робити.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Кирило, скажіть нам, будь ласка, вашу думку щодо відзначення 20-річчя створення ДЗ "Український медичний центр реабілітації дітей з органічним ураженням нервової системи"
ГРАБЧАК К.К. Розумієте, воно не відповідає указу Президента, відомого вам, 1995 року, там 25-річний термін встановлюється, починаючи з 50-ти років кожні 25 років. То, чесно кажучи.
(Загальна дискусія).
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дивіться, ми формально, оскілки ми керуємося указом Президента і у нас, до речі, нам подається список від Інституту національної пам'яті, керівництво яке тут присутньо з іншого питання зараз, формально ми не повинні за це голосувати. Але я би не хотів, щоби ми це відхиляли, з повагою до центру і до автора.
Тому я вам пропоную, що ми напишемо листа, передамо це, щоб Голова Верховної Ради передав це до Комітету з питань охорони здоров'я.
ЧИСЛОВА Т. Добре і тоді на повторне слухання в тому комітеті?
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Так, так.
ЧИСЛОВА Т. Добре. Давайте так.
МАЙСТРУК О.А. Це буде знову через скільки?
ПОДОЛЯК І.І. А ви представник центру?
МАЙСТРУК О.А. Так, я представник.
ПОДОЛЯК І.І. А скажіть, будь ласка. Мене Ірина Подоляк звати.
МАЙСТРУК О.А. Так, я Оксана Майструк.
ПОДОЛЯК І.І. А скажіть, будь ласка, що вам дасть ця постанова? На що вона вплине?
МАЙСТРУК О.А. Що дасть? На що вплине? Що змінить ця постанова?
Справа в тому, що ми центр, який є унікальний у своєму роді. Який наразі є підпорядкований Міністерству охорони здоров'я і який зараз має державну власність.
На сьогодні, ви знаєте цей проект закону про передачу державних закладів, установ в комунальні. Ми маємо велику проблему, будемо говорите про те. Тому що ми допомагаємо дітям з усіх регіонів України. Всі діти, які мають неврологічні проблеми, які мають важкі діагнози.
ПОДОЛЯК І.І. А що це "ДЗ"?
МАЙСТРУК О.А. Державний заклад.
ПОДОЛЯК І.І. Це лікарня, це діагностичний центр?
МАЙСТРУК О.А. Це є реабілітаційний центр, який має на собі три функції. Перша функція – це надання консультативно-діагностичної допомоги дітям. Всі діти з тяжкими діагнозами з областей. Далі – це є реабілітаційні послуги. Це поєднання медичної реабілітації з соціально- педагогічною реабілітацією. І ми є методичним центром, тому що на основі нашого, наш цент є методичним центром для інших центрів, які були створені за цих 20 років, коли існуємо ми, в усіх регіонах України.
ПОДОЛЯК І.І. Зрозуміло. А де ви розташовані?
МАЙСТРУК О.А. Київ. Ми розташовані на Оболоні. У нас представлені всі світові методики.
ПОДОЛЯК І.І. Скільки працює людей?
МАЙСТРУК О.А. 107 посадових одиниць.
ПОДОЛЯК І.І. Ви фінансуєтесь з бюджету України?
МАЙСТРУК О.А. Поки що так. Але це тільки до 1 січня.
ПОДОЛЯК І.І. Зрозуміло. То що вам дасть постанова?
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ірино, дозвольте!
МАЙСТРУК О.А. Постанова про святкування вже не є настільки актуальна, тому що ми говорили про це святкування ще з минулого року. На сьогодні ми хочемо привернути увагу просто до себе через те, що коли нас переведуть просто в комунальну власність міста Києва, всі діти з різних регіонів будуть позбавлені цієї допомоги.
Навіть експертами ЮНЕСКО за цих 20 років наш центр признаний одним із найкращим реабілітаційним центрів в Східній Європі.
І я вважаю, що це просто якась акція ворожа іде проти народу України і проти дітей-інвалідів, коли те, що якраз створено за цих 20 років, створена команда, підготовлена в різних реабілітаційних центрах світу. І на сьогодні це все перевести в якісь реабілітаційні центри чи відділення – це є просто жах!
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дивіться, питання в чому? Є депутат,який це подавав. Цей депутат може звернутися, може сам це зробити: з цього питання, яке ви піднімаєте, він може піти до Міністра охорони здоров'я, написати депутатське звернення. Може хтось з нашої фракції до цього приєднатися. Тобто вам треба, бо ця постанова не вплине на те, про що ви кажете.
НОВИНСЬКИЙ В.В. Как она повлияет на то, чтобы изменить ситуацию? Вот празднование 20-летия создания центра, как оно повлияет?
ЧИСЛОВА Т. Для початку то було все-таки, дійсно, що воно було наразі актуально, коли ми його подавали рік тому до того, щоб все-таки якось привернути увагу і, можливо, якимось додатковими передачами і всім іншим…
Але додаткове ще всі інші звернення, то само собою…
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Одним словом, ми це передамо це зараз на Комітет з питань охорони здоров'я, поговоримо з Ліньком. Він в курсі цієї проблеми?
ЧИСЛОВА Т. Так, так.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. І подумаємо, яким чином ми можемо спільно вам допомогти в більш ефективніший спосіб.
МАЙСТРУК О.А. Будь ласка, тому що ви ж прекрасно знаєте, що рівень розвитку країни залежить від, визначається рівнем відношення до дітей, до дітей-інвалідів.
(Загальна дискусія).
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Добре. Ми не проти, просто ми хочемо допомогти, а не проголосувати, щоб воно далі там лежало.
Давайте тоді, хто за те, щоби передати цей проект постанови і звернутися до профільного Комітету з питань охорони здоров'я, і запропонувати їм, рекомендувати, прийняти рішення з цього питання, хто за це прошу голосувати? Дякую. А з Ліньком ми поговоримо окремо.
МАЙСТРУК О.А. І щоб це не відкладалося в великий ящик, коли взагалі воно не буде абсолютно нікому потрібно.
НОВИНСЬКИЙ В.В. А когда дата 20-летия?
ЧИСЛОВА Т. Вже пройшло.
МАЙСТРУК О.А. Минулого місяця. 9 вересня була.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Просто ми все одно повинні розглядати.
(Загальна дискусія).
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Це правда, це треба іти до міністерства і говорити про долю центра, а не приймати постанову про 20-річчя, це так між нами кажучи.
МАЙСТРУК О.А. До міністерства звернення неодноразові. Міністерство посилається на Міністерство фінансів, звернення батьків іде про всіх інстанціях, навіть і в Службу безпеки України.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Депутат, якщо він цим опікується, він може піти і в Міністерство фінансів, може піти туди, написати ці звернення і самостійно піти і поговорити – це буде ефективніше точно. Тому що, якщо ця фракція не голосуватиме за бюджет і ставитиме якісь вимоги для цього, якщо це вимоги благородні, а не закрито-лобістські, то вони можуть абсолютно спокійно це попробувати допомогти.
Дякую.
ЧИСЛОВА Т. Дякуємо вам.
МАЙСТРУК О.А. Дякуємо.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Наступне у нас, проект Постанови про внесення змін до Постанови "Про відзначення пам'ятних дат і ювілеїв у 2016 році", 4417, та 285-річчя з дня народження фундатора аграрної науки Михайла Ліванова. Що, Володя?
В'ЯТРОВИЧ В.М. Не підпадає, власне, під цей указ Президент – під крок десятирічний. Відповідно перенести до 290-ої річниці. Та само стосується Назарія Яремчука, так само стосується і Михайла Ліванова: ті дві не підпадають через не збереження десятикратного кроку.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Хто за те, щоб підтримати цю постанову? Чи ми формально просто відхиляємо?
ЄЛЕНСЬКИЙ В.Є. Відхиляємо.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Просто відхиляємо. Добре. Хто за те, щоб це відхилити, прошу голосувати? Дякую. Ще щодо Ліванова.
Наступне, те саме щодо 65-річчя Назарія Яремчука. Хто за те, щоби відхилити, прошу голосувати? Дякую.
ЄЛЕНСЬКИЙ В.Є. Я хочу ще раз і ще раз підкреслити, що це не означає, що не буде концерту там на честь Яремчука, і так далі.
ПОДОЛЯК І.І. Ви організовуєте, да?
ЄЛЕНСЬКИЙ В.Є. Я знаю людей, які будуть там.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Звичайно. До мене теж зверталися люди, я їм пояснював, що стосується там якихось інших способів заохочення і підтримки, ми готові це робити. Просто в даному випадку є процедура.
Наступне, рроект Постанови про відзначення 200-річчя з дня заснування Харківського національного аграрного університету імені Докучаєва. Марченко, Іллєнко, Головко.
В принципі, воно вже, я так розумію, минуло, так?
(Загальна дискусія).
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. 5 жовтня.
І що ми робимо?
ПОДОЛЯК І.І. Голосуємо, приймаємо рішення.
ЄЛЕНСЬКИЙ В.Є. Приймемо, 200 років підходить.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Хто за те, щоб це підтримати, прошу голосувати? Дякую. Хто проти? Утримався? Дякую.
В'ЯТРОВИЧ В.М. Наша пропозиція полягала в тому, що, власне, ті дати, які підходять: 200-річчя з дня заснування Харківського національного аграрного університету, плюс 150-річчя Данила Заболотного – не окремими постановами. А якщо можна, змінами до цієї єдиної постанови.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Змінами до постанови. А що у нас тут ще є?
(Загальна дискусія).
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. А дивіться, нам тоді треба реєструвати нову постанову. Давайте ми зараз, щоб ми не затримували час, зробимо так, як є. В принципі, ми намагаємося так робити завжди, до речі.
(Загальна дискусія).
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Принагідно, Володю, в посольстві працює син Анатолія Погребного, якому в наступному році 100 років, знаєте, це літературознавець відомий. Щоб не забули ми це теж згадати. Добре.
Проект Постанови про вшанування 70-ої річниці ліквідації Вірмено-католицької церкви в Західній Україні. В принципі, я автор, робив це на прохання дуже багатьох вірмен, особливо тих, які є в Європі, які, в принципі, були прихожанами цієї церкви.
Ми зробили проект Постанови "вшанувати 25 жовтня 2016 року 70-у річницю ліквідації Вірмено-католицької церкви в Західній Україні. Рекомендувати Міністерству освіти і науки України забезпечити проведення в середніх і вищих навчальних закладах уроків, приурочених темі ліквідації Вірмено-католицької церкви в Західній Україні. Рекомендувати Національній академії наук забезпечити координацію робіт з дослідження теми "ліквідації Вірмено-католицької церкви в Західній Україні".
Коштів це не стосується взагалі, це стосується лише вшанування.
Колеги, голосуємо?
ЄЛЕНСЬКИЙ В.Є. Голосуємо.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Хто за те, щоб це підтримати цю постанову, прошу голосувати? Дякую.
Отже, у нас тепер є питання, де ми є другі. Це проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо обмеження доступу на український ринок іноземної друкованої продукції антиукраїнського змісту. І проект Закону про державний бюджету.
І проект щодо церкви. Що ми робимо з церквою? Ви хочете, щоб ми його обговорили зараз і проголосували? Бо, як ви кажете, у нас може не бути голосів. Чи ми можемо його перенести, як ви вважаєте?
НОВИНСЬКИЙ В.В. Конечно, желательно, чтобы проект закона был одобрен в нашем комитете и вынесен в зал. Но я думаю, в этом составе будет сложно принять такое решение.
ЄЛЕНСЬКИЙ В.Є. Ні, ну обговорити можна.
ПОДОЛЯК І.І. А крім того, мені здається, що він може потрапити в зал і з будь-яким висновком комітету.
ЄЛЕНСЬКИЙ В.Є. Звичайно.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Це правда.
НОВИНСЬКИЙ В.В. Желательно, чтобы он был одобрен на заседании комитета, и была какая-то положительная оценка его комитетом, и отправлен в зал с такой оценкой.
ПОДОЛЯК І.І. У нас були різні ситуації, були такі, що і закони членів комітету не були схвалені, але були внесені в зал. Правд ж?
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Не тільки членів комітету. Наприклад, Закон про архіви, коли в декомунізаційному пакеті, ми не прийняли рішення, але зал їх прийняв. Тобто це.
ПОДОЛЯК І.І. Це має значення.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Це має значення, але буває і таке.
Так що, переносимо?
НОВИНСЬКИЙ В.В. Как считаете нужным. Но здесь нет тех, кто бы мог проголосовать "за". Я так понимаю, что я здесь в гордом одиночестве буду. Как бы, мне бы не хотелось иметь отрицательный.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Я буду утримуватись по цьому закону. Я вам кажу, я не буду голосувати "проти".
НОВИНСЬКИЙ В.В. А по 4128 вы тоже.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ні. 4128 я голосував "за". Ні, чекайте, оцей закон, який щодо переходів, я теж утримувався. Це інший закон.
НОВИНСЬКИЙ В.В. Почему?
ЄЛЕНСЬКИЙ В.Є. Ні, 4128 – це закон про зміну релігійної…
НОВИНСЬКИЙ В.В. Это закон про рейдерство, про узаконивание рейдерства. И узаконять карусели!
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Я особисто утримувався по цьому закону і по вашому. І вважаю, що.
НОВИНСЬКИЙ В.В. Давайте перенесем. Я думал, что хоть вы будете, Николай Леонидович, здесь моим союзником, но даже вы сказали, что вы будете не голосовать.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Просто в даному випадку порушена процедура, тому що ці два закони мали би бути зареєстровані як альтернативні. А він не зареєстрований як альтернативний.
ЄЛЕНСЬКИЙ В.Є. А він не зареєстрований як альтернативний.
Якщо можна, буквально два слова. Він, по-перше, не зареєстрований як альтернативний.
По-друге, я дуже вдячний Головному науково-експертному управлінню, що воно змінює свої погляди й іде далі, далі, далі у своєму розвитку. Тому що на законопроект 4128 був висновок, що ця сфера взагалі не підлягає регулюванню. Тут про це вже не йдеться. Тобто вони дійшли висновку, що ця сфера переходу підлягає регулюванню.
Але те, що пропонується в законопроекті 4242 – це просто унеможливлює будь-які переходи. Тобто це робить неможливим реалізацію права людини і спільноти людей.
НОВИНСЬКИЙ В.В. Нет, не так.
ЄЛЕНСЬКИЙ В.Є. Одну секундочку, я завершу. Давайте так, почекайте.
НОВИНСЬКИЙ В.В. Виктор Евгенович, мы договорились, что мы снимаем его сейчас с рассмотрения.
ЄЛЕНСЬКИЙ В.Є. Я не договорювався! Я ні з ким не договорювався! Я ні з ким, ні про що не домовлявся.
ПОДОЛЯК І.І. Але він має право сказати.
НОВИНСЬКИЙ В.В. Хорошо.
ЄЛЕНСЬКИЙ В.Є. Ви говорили тільки що "безборонно, безкарно", про те, що цей закон про рейдерство.
НОВИНСЬКИЙ В.В. Про рейдерство. Да, я это и в зале скажу.
ЄЛЕНСЬКИЙ В.Є. Хорошо.
Цей закон, який ви сказали, що про рейдерство.
НОВИНСЬКИЙ В.В. Узаконить бандитизм, рейдерство.
ЄЛЕНСЬКИЙ В.Є. Який? Ви читали його? Ви не читали його! Ви ніколи його не читали, там кілька є запобіжників, які унеможливлюють будь-яке рейдерство.
І я вам скажу, що вся ця колотнеча навколо цього законопроекту, всі ці розмови, всі ці бабушки, дедушки і все інше, і протоієрей Бахов, так, який сказав, що можна "пролезть" і побудувати замість церкви "багатоэтажку" – це взагалі нічого до цього законопроекту не має. Це просто, так би мовити, інструмент мобілізації населення – і більше нічого. І більше нічого.
Тобто від нас вимагає міжнародне право, щоб ми дали людям можливість в найкращий спосіб змінити свої релігійні погляди і релігійну належність.
Цей законопроект унеможливлює, він робить неможливим змінити. Закон говорить і світове міжнародне право говорить, що громада треба, щоб визначала. А він говорить, що це будуть керівники.
НОВИНСЬКИЙ В.В. Кто является членом громади?
ЄЛЕНСЬКИЙ В.Є. Членом громади, як сказано в вашому законопроекті, є люди, які вважають себе членами цієї громади і беруть участь в цьому житті.
НОВИНСЬКИЙ В.В. "И живут на этой территории", правильно? Чтобы жители Львовской области не приезжали в Житомирскую и не голосовали там.
ЄЛЕНСЬКИЙ В.Є. Правильно.
НОВИНСЬКИЙ В.В. Один раз зашли в церковь, поставили свечку, два раза помолились.
ЄЛЕНСЬКИЙ В.Є. Абсолютно.
НОВИНСЬКИЙ В.В. И уже считают себя членом этой громади, и уже принимают участие в собрании.
ЄЛЕНСЬКИЙ В.Є. І що, про це сказано в законопроекті 4128?
НОВИНСЬКИЙ В.В. В вашем это сказано.
ЄЛЕНСЬКИЙ В.Є. Це брехня!
НОВИНСЬКИЙ В.В. Это не сказано напрямую, секундочку, но это подразумевается.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Колеги, дивіться, по-перше, ми.
НОВИНСЬКИЙ В.В. Можно я закончу? А здесь четко говорится: что такое самоидентификация. Здесь сказано – она должна подтверждаться участием каждого человека в жизни религийной громады – это раз. И второе – этот человек должен проживать на территории этой громады. Это в законе 4242, вот который я предлагаю. Понимаете?
ЄЛЕНСЬКИЙ В.Є. І в законі 4128, якби ви почитали.
НОВИНСЬКИЙ В.В. То же самое сказано?
ЄЛЕНСЬКИЙ В.Є. Да, абсолютно.
НОВИНСЬКИЙ В.В. Прочитайте, пожалуйста.
ЄЛЕНСЬКИЙ В.Є. Будь ласка, зараз я її прочитаю вам.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. По суті вони про одне і те ж саме. По суті вони альтернативні. Хоч так і не зареєстровані.
НОВИНСЬКИЙ В.В. Альтернативные, да.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Але так не зареєстровані.
ЄЛЕНСЬКИЙ В.Є. Я зачитую. Належність особи до релігійної громади визначає її самоіндентифікація, ототожнення себе, в дужках, із цією релігійною громадою. Підтвердженням цього є добровільна, постійна та активна участь у релігійному житті конкретної релігійної громади. А не в житті Помісної православної церкви. Так?
Далі, тут говориться, що рішення про затвердження нової редакції статуту.
НОВИНСЬКИЙ В.В. Нет, а дальше. Он должен проживать на территории этой громады?
ЄЛЕНСЬКИЙ В.Є. Так він же ж бере учать в житті конкретної релігійної громади! Конкретної.
НОВИНСЬКИЙ В.В. Нет, ну хорошо. Он один раз приехал, еще раз вам говорю, принял участь.
ПОДОЛЯК І.І. "Конкретної". "Постійно" написано.
ЄЛЕНСЬКИЙ В.Є. Дивіться, тут сказано, бо ми ж не можемо нав'язувати, так? "Добровільна, постійна та активна участь".
НОВИНСЬКИЙ В.В. Что такое "постійна"?
ЄЛЕНСЬКИЙ В.Є. Тепер беремо статут, типовий статут православної громади. Української православної церкви, "Воскресіння Христового" в місті Стрим, Львівської області, затверджену – це типове, архієпископом Августином. І тут все сказано про те, що, хто такий православний віруючий і яку участь він бере в житті конкретної релігійної громади.
НОВИНСЬКИЙ В.В. Это устав, этот храм принадлежит канонической церкви или к раскольникам?
ЄЛЕНСЬКИЙ В.Є. Цей храм належить Українській православній церкві в єдності з Московським патріархатом.
НОВИНСЬКИЙ В.В. Ну канонической?
ЄЛЕНСЬКИЙ В.Є. Я не знаю. Верховна Рада не визначає наскільки вона канонічною є!
НОВИНСЬКИЙ В.В. Верховна Рада ничего не "визначає" в этом отношении. Верховна Рада не имеет права туда даже влезать, по большому счету.
(Загальна дискусія).
ЄЛЕНСЬКИЙ В.Є. Так ось вона і не влазить!
НОВИНСЬКИЙ В.В. Виктор Евгенович, не нарушайте Конституцию Украины!
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Колеги, люди сидять, у них купа роботи! А ми зараз. Колеги, ми не почали, вибачте, Вікторе Євгеновичу, ми не почали обговорення цього законопроекту. Ми його не почали. Ми його не розпочинали. З'ясувати ви можете вдвох, я вас із задоволенням запрошую до себе в кабінет – ви з'ясуйте.
ЄЛЕНСЬКИЙ В.Є. Ми не відмовляємося.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ми запросили шановних людей сюди і витрачаємо їх час і сили.
ЄЛЕНСЬКИЙ В.Є. ...Жодного випадку, щоби провести фаховий розбір 4128, не було. Натомість постійно навколо цього зводяться наклепи і так далі. Тому я показую, що воно повністю.
НОВИНСЬКИЙ В.В. Это реальная картина. Секунду. Нет!
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Давайте так, ми не починаємо обговорення. Якщо ми будемо приймати законопроект будь-який, ми його приймемо в першому читанні. Якщо ви вважаєте. Суть в чому? Суть в тому, що має бути.
НОВИНСЬКИЙ В.В. Я вас прошу перенести это законопроект на следующее заседание комитета. Я поработаю тогда с членами комитета, чтобы они тоже здесь присутствовали. И здесь была более профессиональная дискуссия. Я приглашу тогда на заседание комитета кого-то из священников, которые расскажут.
ЄЛЕНСЬКИЙ В.Є. А чого ви сьогодні не запросили?
НОВИНСЬКИЙ В.В. Я не думал, что будет. Знаете, с вами, видимо, немножко более профессионально.
ПОДОЛЯК І.І. Та жестче надо!
ЄЛЕНСЬКИЙ В.Є. Я готовий, колеги, зараз вести.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Хто за те, щоб перенести на наступне засідання питання законопроекту, за пропозицією самого автора, прошу голосувати, хто за? Дякую. Хто проти? Дякую.
Ідемо далі. Це останній, і ми вже говоримо про бюджет. Оскільки тут є пан Червак. Ми тут другі, проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо обмеження доступу на український ринок іноземної друкованої продукції антиукраїнського змісту.
Колеги, ви не сваріться, бо коли ми будемо.
ЄЛЕНСЬКИЙ В.Є. Та чого сваріться, от людей запросили, прийшли люди, у них теж є робота. Вони прийшли, щоб розбирати цей законопроект. Запросили з Міністерства культури заступника міністра.
НОВИНСЬКИЙ В.В. Они на работе. И мы на работе.
ЄЛЕНСЬКИЙ В.Є. Да, вони прийшли на роботу і їм сказали, що бензин не підвезли чи бетономішалки нема.
(Загальна дискусія).
ПОДОЛЯК І.І. У нас є кворум.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ми рішення прийняли. Давайте, ви можете залишитись щодо бюджету, якщо у вас є бажання. Ні.
(Загальна дискусія).
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Колеги, закон який я сказав. Пане Червак, ви хочете сказати декілька слів з приводу цього закону?
ЧЕРВАК Б.О. Цей закон розглядався Комітетом зі свободі слова, одностайно був підтриманий. Це є результат консенсусу і народних депутатів, і громадських експертів, і видавців, і письменників.
Я думаю, що цей законопроект необхідно ухвалювати з огляду на необхідність захистити національні інтереси в інформаційній сфері, зокрема інтереси української держави, яка бореться з російським агресором, в тому числі протидіє інформаційній війні.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Це ж ваше відомство автор цього закону?
ЧЕРВАК Б.О. Так, ми автори.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Колеги, у кого є запитання з приводу цього закону до пана Червака?
ПОДОЛЯК І.І. Ви знаєте, я не мала можливості попередньо вивчити детально цей законопроект, проаналізувати і попросити ще якісь експертні висновки, крім висновку ГНЕУ і результатів розгляду його в Комітеті з питань інформаційної політики. І я б теж просила, щоб ми цей законопроект перенесли його розгляд. Я просила б.
ІЗ ЗАЛУ. Він завтра вже в залі.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ні, ми не профільний комітет. Навіть не зважаючи на те, що він завтра в залі, ми не зобов'язані подавати висновки.
А чи є хтось в залі? Бо до нас зверталися багато видавців, між іншим, які заперечення висловлювали, українських видавців.
ПОДОЛЯК І.І. Я би хотіла так само, власне, почути від пана Червака не оцінки, а по суті, які інструменти дає цей законопроект? І як це корелюється за нашими зобов'язаннями перед Світовою організацією торгівлі, зокрема? Як це корелюється з присутністю чи наявністю фактору цензури?
Наскільки, я так бігло поглянула на цей законопроект, там запроваджується функціонування якоїсь людини, дозвіл. Хто цей дозвіл має надавати? Уповноважений орган – це, я так розумію, Держкомтелерадіо?
ЧЕРВАК Б.О. Ні.
ПОДОЛЯК І.І. Тобто ці питання. Хто цей уповноважений орган? Як реально буде імплементуватися цей закон? Це буде хтось читати ці книжки, аналізувати? Тобто, фактично, інститут цензури, як він корелюється з відсутністю військового стану, наявністю військового? Тобто, як це все з правами людини, зі свободою слова і так далі?
ЧЕРВАК Б.О. Я спробую відповісти на всі питання, починаючи з першого і закінчуючи останнім. Цей закон готувався, як я вже сказав, не лише фахівцями Держкомтелерадіо, а також видавцями, громадськими активістами і всіма, хто зацікавлений. Він також пройшов погодження практично у всіх зацікавлених центральних органів виконавчої влади, зокрема на предмет відповідності правам свободи слова і нашим міжнародним зобов'язанням. Тобто ми маємо погодження з цього приводу Міністерства закордонних справ.
Коли йдеться про реальний механізм, то таким реальним механізмом є експертна рада, яка створюється при Держкомтелерадіо. До складу експертної ради входять не тільки державні службовці, а і видавці, письменники, громадськість, які, власне, будуть запроваджувати дозвільну систему, що буде регулювати це питання.
Наголошую, йдеться виключно про літературу, яка виготовлена в країні‑агресорі, тобто в Російській Федерації, пропагандистського й ідеологічного змісту, спрямовану на підрив внутрішньополітичної ситуації в Україні. Щоб було зрозуміло, про що йдеться: про книжки Лімонова, Дугіна і інших російських фашистів, які, не зважаючи на фактичний стан війни, потрапляють в Україну. І такий механізм дозволить законодавчо врегулювати це питання.
ПОДОЛЯК І.І. Тут написано "видавнича продукція", ту не вказані прізвища. Це белетристика, це науково-публіцистична? І що тут з перекладною літературою?
ЧЕРВАК Б.О. Дивіться, там вказано так, бо це є закон, ми не можемо в законі прописувати "книжки Дугіна, книжки Лімонова".
ПОДОЛЯК І.І. Тобто це буде експертна?
ЧЕРВАК Б.О. Експертна рада буде визначати. Так.
ПОДОЛЯК І.І. А які принципи формування цієї експертної ради? Тут не написано.
ЧЕРВАК Б.О. Ми не пробували прописати це в законі. Нам сказали, що це треба буде прописувати, визначати іншими нормативно-правовими актами.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Колеги, з вашого дозволу, хочу вам сказати, що вчора чи позавчора у мене була розмова, я щойно прилетів, в Атлантік Кансел, наприклад, з послом Гербстом, який висловлював свої зауваження в тому числі і до цих ініціатив. Тому що свобода слова, як ви знаєте, для наших багатьох партнерів є дійсно дуже важливою.
ПОДОЛЯК І.І. Та і для нас це важливо.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. І для нас є важливою теж. Тобто ми обговорювали цей законопроект. Це нічого не означає, тому що в багатьох питання я, наприклад, з ним не погоджуюсь и не погоджувався, просто кажу вам, що існує увага до цього.
Тому, оскільки з однієї сторони це те, ми маємо листа від Афоніна – Асоціації видавців, який заперечує і звертає увагу на небезпеку того, що один примірник має передаватися там "для отримання дозволу на ввезення видавничої продукції передає до уповноваженого органу один примірник оригіналу, що ввозиться на той момент на територію, і рецензію державною мовою фахівця щодо оцінки та характеристики змісту видання, засвідчену підписом власника відповідних прав".
Ви бачили цей лист?
ЧЕРВАК Б.О. Ні, я не бачив. Але я чув, що такий лист є.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. "Одна поставка книжок містить від 1000 до 1500 назв, надання по одному примірнику кожної назви, враховуючи те, що середня вартість книги коливається в межах 4 доларів США, означатиме для імпортера серйозні додаткові фінансові витрати. При сумарній річній поставці понад 100 000 назв ці витрати складатимуть до півтора десятка мільйонів гривень".
Одним словом, тут є якісь зауваження. Тому, колеги, що я би пропонував. Я би пропонував, щоб ми підтримали це в першому читанні.
ЧЕРВАК Б.О. Пане Миколо, я би хотів тут одне наголосити, з того, що я зрозумів, Афонін не заперечує проти цього закону. Він каже, що цей закон можна доопрацювати. І, скажімо, після першого читання ми готові розглянути ці пропозиції і врахувати. Але категорично не йдеться про заперечення.
ПОДОЛЯК І.І. Я би хотіла вам сказати одну річ. Ви, очевидно, як людина з дуже великим досвідом роботи у центральних органах виконавчої влади знаєте, які поправки можуть вноситися між першим і другим читанням.
Ще раз скажу, мені б дуже не хотілося, я сподіваюся, що я не одна в цій державі, щоб демократична держава Україна асоціювалася з державою, в якій запроваджена цензура.
Я хочу закінчити свою думку, що цензура в державі демократичній може бути запроваджена, і вона може бути цілком легітимною і доречною, лише за умови введення військового стану на окремих територіях або в усій державі. І тоді інститут цензури є легітимним, правильним, обґрунтованим, має всі абсолютно підстави.
Але в такій формі, в якій виписаний цей закон, просто він виписаний юридично неправильно. Ми розуміємо про те, що у нас є держава, яка воює з нами, але ми повинні врегульовувати наші стосунки по відношенню до цієї держави в правовий спосіб – я тільки про це говорю.
Ще раз кажу, експертна рада, яка тут запропонована, не прописані принципи її формування. Ця експертна рада повинна бути постійно діючою чи не постійно? Я просто хочу, Миколо, вибач, пояснити свою позицію, тому що знов питання дуже делікатне і воно буде знову, так би мовити, експлуатуватися в площині зовсім не правовій, так?
А потрібні якісь кошти на утримання. Мене цікавить, хто буде формувати цю раду? На яких принципах буде формуватися ця рада? Які будуть вимоги до тих людей, які будуть присутні в цій раді? Тобто я не бачу механізмів імплементації. І цих поправок між першим і другим читанням ми не внесемо, на превеликий жаль. Тому що є обмежений перелік статей, в які можна буде внести ці поправки.
Я вважаю просто, що, попри дуже правильну ідею цього законопроекту, ми мету цього законопроекту не досягнемо: ні в риторичному, ні в технічному, ні в політичному, тим більше, планах, на превеликий жаль.
І тому я не думаю, що я буду підтримувати це.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дивіться, от є справа, що ми по суті це підтримуємо. Але проти чого ми проти? Ми проти того, що ми зробимо закон, який не буде виконуватися, бо його неможливо буде виконати. Тобто ми зробимо самі собі "вакцину" – вакцинацію від хорошої ідеї.
От, Юрію, скажіть два слова про те. Послухайте з юридичної точки зору, давайте разом з вами приймемо рішення. Бо я запитував, чи можна це озвучити з трибуни, наприклад? Бо нам важливо, щоб це працювало. Так, кажіть.
ЕКСПЕРТ-КОНСУЛЬТАНТ. Там є декілька моментів, з якими можна було би працювати. Тому що, наприклад, в тій частині, яка стосується інформаційної політики, і профільний комітет її підтримав, там немає заперечень, тому що поширення тих самих норм, які є в Законі про телебачення і радіомовлення, на видавничу діяльність, в принципі, воно може бути виконано.
ПОДОЛЯК І.І. Корелюється.
ЕКСПЕРТ-КОНСУЛЬТАНТ. Але і з точки зору обмеження імпорту видавничої продукції в Україну, то тут може бути проблема. Наприклад, як термінологічна, тому що, як ви кажете, що ви обмежуєте продукцію, що походить з держави-агресора і що постачається з території держави-агресора.
А якщо вона постачається з території Білорусії? То в такому випадку це вже не має обмеження?
ЧЕРВАК Б.О. Не має.
(Загальна дискусія).
ЕКСПЕРТ-КОНСУЛЬТАНТ. А якщо, наприклад, з Євросоюзу, де у нас також Зона вільної торгівлі? То тут також виходить, що в цій частині він також не діє. Тобто має бути чітке визначення, що таке "видавнича продукція з країни-агресора", з якою ми хочемо боротися.
Але це не найбільш складне питання. Складне питання це те, що для того, щоб реалізувати цей закон, потрібно вносити зміни ще в інші закони, яких тут немає – і це не може бути вирішено під час підготовки до другого читання.
І потрібно дуже уважно співставити з тим, що у нас є в цій угоді СОТ, Генеральна угода з тарифів і торгівлі 1947 року, ГАТТ. Тому що ви хочете ввести введення обов'язкового дозволу на імпорт продукції, тоді як в цій додатковій угоді ГАТТ там взагалі недопустимий такий спосіб, як дозвіл. Там є ліцензія – ліцензія на імпорт. І ліцензування імпорту визначається Законом про зовнішньоекономічну діяльність, статтею 16-ою, і там є вичерпний перелік підстав, за яких допускається взагалі ліцензування імпорту.
Якщо ви змінюєте ці підстави, які є в тому законі, то виходить, що ви не можете фактично обмежити. Тому що, в будь-якому випадку, частину імпорту митниця буде регулювати Законом про зовнішньоекономічну діяльність. Чому? Я поясню. Тому що ви хочете цю вашу процедуру передбачити шляхом, з відсилкою до Закону про дозвільну систему. Але в цьому Законі про дозвільну систему в сфері господарювання там прямо вирішено, що не поширюється на митні процедури. А ви змінюєте фактично митні процедури законом, який не може змінювати митні процедури.
І навіть по суті є складність, тому що ця угода ГАТТ допускає можливість ліцензування: або коли вводиться ембарго – і визначені випадки, коли вводиться ембарго. Під ембарго в даному випадку ви не підпадаєте, і ви навіть не робите посилання на ці підстави, які визначені там. Або якщо там порушуються якісь санітарні норми, чи ще якісь норми там. Порнографічну продукцію також можна заборонити, тому що це там передбачено, що воно порушує.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Добре. А якщо це продукція, яка людиноненависницька, закликає до якихось таких речей? Це так само, як і порнографічна?
ЕКСПЕРТ-КОНСУЛЬТАНТ. Ні, там є загальна норма. Там зазначено "ті, що можуть зашкодити суспільній моралі". Принаймні потрібно виписати в законі, що мова іде, що ми так розуміємо "суспільну мораль". Але тут в цьому немає.
Ще раз повторюю, що це потрібно зовсім в інших закони виносити, не закон про видавничу діяльність, а в Закон про зовнішньоекономічну діяльність.
ПОДОЛЯК І.І. Закон про санкції, про зовнішньоекономічну діяльність.
ЕКСПЕРТ-КОНСУЛЬТАНТ. Про санкції – це не закон навіть, бо ми ж знаємо, що санкції не діють, вони лише тільки вводяться.
А якщо ми хочемо, щоб був реальний механізм, то потрібно зробити реальну машинку, яка б працювала. В даному випадку цей законопроект, який пропонується ввести, воно не працює в тій системі, в тій частині, яку ми зараз обговорюємо, яка стосується нашого комітету.
ЧЕРВАК Б.О. Дивіться, спочатку найголовніше, цей проект закону обговорювався разом із фахівцями Міністерства економіки на предмет дотримання наших зобов'язань перед СОТ щодо договорів, а також з фахівцями Державної фіскальної служби, щоб не було тих порушень, про які говорили. От всі аргументи, які ви називали, ми під час засідання нашої робочої групи задавали їм. Вони нам відповідали, що в такій редакції, яку ви запропонували, ми жодних проблем не бачимо – і ми маємо їхнє погодження.
Абсолютно цей закон зроблений за аналогією, яким регулюється питання не потрапляння в Україну російських фільмів.
ІЗ ЗАЛУ. Там немає імпорту.
ЧЕРВАК Б.О. …Взяли термінологію з цього закону, щоб він гармонізувався із чинним законодавством.
Про цензуру я вже сказав, не йдеться про введення ніякої цензури. Я би зараз вам навіть цитати Лімонова і Дугіна, і нам би волосся дибом стало.
ПОДОЛЯК І.І. Не треба. Я колись читала.
ЧЕРВАК Б.О. Ідеться саме про цю категорію видавничої продукції, яка виготовляється в Росії і перенаправляється в Україну.
Тому, маючи висновки Міністерства економіки, Державної фіскальної служби, які відповідають на всі ваші запитання, ми не вважаємо.
ПОДОЛЯК І.І. Ми можемо ці висновки отримати? Тому що у нас немає цих висновків.
ЧЕРВАК Б.О. Можемо. Можемо надати висновки Міністерства економіки і Державної фіскальної служби з цього приводу.
ПОДОЛЯК І.І. Наступного разу ці висновки треба додавати.
МАЗУР Т.В. Дозвольте коментар як юриста, а не як заступника міністра?
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Будь ласка.
МАЗУР Т.В. Закон передбачає заборону продукції, але ті випадки, в яких забороняється, є кримінально-карними діяннями в нашій державі. Тобто це та проблема, про яку говорили на попередньому засіданні комітету: треба виконувати закони.
Тобто, якщо ця продукція виявляється у якоїсь особи, ця особа підлягає кримінальній відповідальності. Нам не треба встановлювати додаткові якісь, можливо, агресивні, на чиюсь думку, заборони, бо у нас є механізми для того, щоб сьогодні боротися з такою продукцією на внутрішньому ринку. Юридичні механізми вже існують, просто їх треба виконувати.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Тобто, якщо є заклики до повалення державного ладу, то продавця, який це продає, можна притягнути до відповідальності і зараз.
МАЗУР Т.В. Не треба спеціальної комісії, яка б оцінювала літературу. Тобто мають знати свою відповідальність ті, хто це продає у нас. Просто тоді ми припинимо закупівлю, бо всі будуть знати, що несуть відповідальність. Це стосується і порнографії і всіх інших випадків, які тут прописані. У нас же є склади злочинів конкретні і заборони в інших законах на сьогоднішній день. Як варіант.
(Загальна дискусія).
ПОДОЛЯК І.І. То давайте приймати рішення якесь.
МАЗУР Т.В. Але Міністерство культури підтримує цей закон – це вже як заступник міністра я вам кажу. (Сміх).
ПОДОЛЯК І.І. Бачите, які ви всі боягузи.
(Загальна дискусія).
ПОДОЛЯК І.І. Значить, що це означає? Що цей закон потрібно скерувати на доопрацювання в Комітет з питань інформаційної політики.
(Загальна дискусія).
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Питання в чому? Ми можемо, патріотичні закони мають бути зроблені добре. Якщо є висновки, можливо ви праві, і ви кажете про висновки, яких ми не бачили. Ви чули наші заперечення. Ці заперечення не є проти ідеології закону. І от позиція Міністерства культури тут абсолютно теж логічна: як політичний і державний орган вони підтримують обмеження такої продукції, але бачать певні юридичні моменти, які можуть завадити реалізації цього закону.
Ми не хочемо, щоб він не реалізовувався.
ЧЕРВАК Б.О. Я готовий надати вам експертні висновки Міністерства економіки і Державної фіскальної служби без всяких проблем, тому що вони у нас є і, власне, ми базувалися на їхніх висновках.
Реально про що ідеться? Реально ідеться про те, щоб ми навели порядок у нашому інформаційному просторі. Ми навели порядок, коли не допустили трансляції російських каналів-агресорів. Ми навели порядок із контентом, коли запровадили квоту в радіоефірі для українських виконавців. Тепер настав час навести порядок саме у видавничій сфері, яка також використовується Росією у своїй інформаційній війні.
Тому був запропонований такий законопроект. Ще раз скажу, він був погоджений, він був погоджений всіма зацікавленими органами виконавчої влади, включно із Міністерством культури. І тому він був схвалений Кабінетом Міністрів і одностайно був проголосований профільним Комітетом з питань свободи слова.
ПОДОЛЯК І.І. В своїй частині, так?
ЧЕРВАК Б.О. Ні, чому в своїй частині? Там депутати його читали повністю.
(Загальна дискусія).
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Так, це вони можуть що завгодно робити. Але це і не їх справа і не наша справа.
Дивіться, що я вам пропоную. Дай бог, щоб цей закон був підтриманий, ідеологічно він потрібен, і дай бог, щоб після цього він запрацював. Якщо раптом будуть якісь проблеми з реалізацією цього закону, я пропоную, щоб ми все ж таки включилися. Якщо ви, в принципі, ваше відомство як автор, щоб ви і долучилися до нас: до розробки і поправки, і всього іншого, щоб ми його зробили добре, бо ми погоджуємося з тим, що це треба зробити.
ЧЕРВАК Б.О. Абсолютно, я згоден. Я теж зацікавлений, щоб він працював.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Колеги, у нас було дві пропозиції. Перша моя – підтримати закон в першому читанні. Друга колеги Подоляк – відправити його на доопрацювання. Позиція нашого комітету.
Я пропоную голосувати. Я просив би вас все-таки підтримати в першому читанні. Хоча це ваше рішення. Хто за те, щоби підтримати цей законопроект в першому читанні, прошу голосувати? Дякую.
Хто за те, щоби відправити його на доопрацювання, прошу голосувати? Дякую. Що ми робимо в такій ситуації? Чи ми повинні визначитись?
ПОДОЛЯК І.І. Ні, ми не повинні.
ЄЛЕНСЬКИЙ В.Є. На розгляд залу.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Не повинні. В принципі, ми не визначилися – це ми його не відхилили, і ця позиція не впливає на позицію вашого основного комітету, який буде це розглядати.
(Загальна дискусія).
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дякую. Колеги, переходимо до наступного питання. Чи отримали ми пропозиції щодо бюджетів від центральних органів виконавчої влади?
БАБЕНКО В.О. Так, отримали від Мінкультури. І це все розтиражовано.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ні. Після минулого засідання?
БАБЕНКО В.О. Після минулого ні. Це був повтор тих пропозицій, які були представлені на минулому.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Це було. А ми ж просили спеціально і Держкіно і Інститут національної пам'яті. Це було і раніше. Якщо все всіх влаштовує те, що тут написано?
В'ЯТРОВИЧ В.М. Ні, ми роздали.
БАБЕНКО В.О. Інститут національної пам'яті приніс пропозиції…
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Сьогодні?
БАБЕНКО В.О. Сьогодні.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Давайте тоді ми заслухаємо представників центральних органів виконавчої влади, потім роздамо ці пропозиції і будемо відповідно говорити з Міністерством фінансів.
(Загальна дискусія).
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Пане Володимире, чи ви готові? Так, будь ласка.
В'ЯТРОВИЧ В.М. Отже щодо Інституту національної пам'яті. Фінансування Інституту національної пам'яті здійснюється по двох програмах: "Керівництво та управління у сфері відновлення та збереження національної пам'яті" і "Заходи з реалізації державної політики у сфері відновлення та збереження національної пам'яті, створення та забезпечення діяльності Меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції гідності" та Галузевого державного архіву УІНП.
Якщо коротко, то перший – це, власне, забезпечення діяльності Інституту національної пам'яті. Другий – це якраз наші заходи, плюс заходи вже щодо двох установи, які створюються при Інституті національної пам'яті: Музею Майдану, якщо говорити коротко, і Галузевого державного архіву Інституту національної пам'яті.
Отже, що пропонується нам як бюджет на 2017 рік. Від Мінфіну – 13 мільйон 171 тисяча. Ми по програмі "Керівництво та управління у сфері відновлення та збереження національної пам'яті", наш запит був – 18 мільйон 659 тисяч. Відповідно різниця в 5 мільйонів.
В чому саме найбільш важлива різниця для нас? В чому ми би хотіли все-таки збільшення? Мова іде про "предмети, матеріали, обладнання та інвентар", так як нам, власне, бракує для діяльності інституту близько пів мільйона – 436 тисяч. Доведені цифри такі, які є зараз – 86 тисяч, по суті не покривають потреби, що ціни ростуть у зв'язку зі зростанням об'єму роботи і у зв'язку зі зростанням просто цін. Тобто ми банально не маємо за що купити марки, конверти і так далі. Тобто проводити звичайну бюрократичну діяльність.
Наступна ще більш драматична графа – це оплата послуг. 155 тисяч нам пропонують. Ми просили 638 тисяч. Тобто 155 тисяч – це менше ніж у 2016 ми мали. Тобто нам на 2017 рік їх зменшили.
Це поточний ремонт приміщень. Особливо зважаючи на те, що у нас будівля є пам'яткою архітектури, вона фактично руйнується зараз. Тобто дах тече, стіни руйнуються, електрика і ремонт там не проводився з 2007 року чи 2006-го.
ПОДОЛЯК І.І. Це пам'ятка національного значення?
В'ЯТРОВИЧ В.М. Місцевого. З 1912 року – особняк Уварова.
Видатки на відрядження: 7 тисяч гривень те, що нам пропонується. Ми відповідно пропонували 55 тисяч.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. 7 тисяч гривень на рік?
В'ЯТРОВИЧ В.М. Так, на рік.
(Загальна дискусія).
В'ЯТРОВИЧ В.М. Комунальні послуги: 175 тисяч, що по суті, знову-таки, не покриває нам комунальні послуги. Тому що ціни на комунальні послуги зростають, тут абсолютно цього не враховано. Відповідно ми просили 234 тисячі.
Придбання обладнання і предметів довгострокового користування – взагалі нуль. А хочу зазначити, ми просили 1 мільйон 780 тисяч. Хочу зазначити, що у нас перший і єдиний раз комп'ютери в Інституті національної пам'яті купувалися в 2006 році, коли він був створений. Тобто ми зараз користуємося комп'ютерною технікою 2006 року, абсолютна більшість їх уже вийшла з ладу. Тобто відповідно нормально забезпечити роботу фактично неможливо.
Придбання землі та нематеріальних активів, мова іде в першу чергу про сайт – 180 тисяч, нам нічого на це не дали. А сайт у нас так само створений 2006-2007 роках. Він не просто уже не відповідає можливості як інструмент інформації, а він просто не відповідає навіть тим вимогам, які стоять перед центральним органом виконавчої влади. Тому що ми не можемо там додати певну інформацію, тому що сайт не пристосований до нових умов. Попри те, що у нас постійно зростає кількість відвідувачів цього сайту.
Тобто це, власне, по цій програмі щодо забезпечення діяльності Інституту національної пам'яті. Тобто загалом брак 5 мільйонів 488 тисяч.
ПОДОЛЯК І.І. Я хочу ще уточнити, яка у вас ситуація. Скільки у вас штатних працівників має бути і скільки працює по факту?
В'ЯТРОВИЧ В.М. 70 має бути, зараз працює 40.
НОВИНСЬКИЙ В.В. Какой фонд заработной платы?
ПОДОЛЯК І.І. Вони мають можливість за рахунок економії фонду заробітної плати тим 40-а, які працює, дати більш-менш, щоб вони не повмирали.
ІЗ ЗАЛУ. З 5 мільйонів в цьому році. Максимум 20%.
ПОДОЛЯК І.І. Почекай, як? Тут же написано 10 з половиною.
В'ЯТРОВИЧ В.М. Ні, ми про 2016 рік говоримо. На наступний рік так, це буде збільшено у зв'язку взагалі з новим законом про державну службу. Ми говоримо про минулий рік, про той рік, який зараз.
(Загальна дискусія).
В'ЯТРОВИЧ В.М. Середня зарплата від 3 до 4 тисяч, головного спеціаліста близько 4 тисяч. Це, до речі, стало причиною звільнення значної кількості людей на початку цього року.
Наступна програма "Заходи з реалізації державної політики". Отримали ми 12 мільйонів 298 тисяч. Запит у нас був на 52 мільйони. Звідки така велика цифра? До програми додано важливий проект "створення і діяльність Музею Майдану". На 2017 рік ми отримали тільки на діяльність Музею Майдану 6 683 000, наш запит був 39 107 000.
Кошти, передбачені проектом бюджету, охоплюють утримання апарату музею, той який зараз формується. Мова іде про заробітну плату, комунальні послуги, комп'ютерну техніку, виставкове обладнання. Але по суті немає ніяких коштів передбачених на утримання експозиційних площ, закупівлю обладнання, техніки, забезпечення охорони музею, а також проведення музеєм заходів. Тобто запустити музей як такий не формально, а реально з такими коштами, на жаль, не вдасться.
Далі мова іде про ще один.
ПОДОЛЯК І.І. Вибачте, будь ласка, а де цей музей буде? Ігорю, де він може бути?
ПОШИВАЙЛО І. Є декілька варіантів локації, поки що не визначено нічого. Так якраз указом Президента від 6 жовтня передбачено визначення чіткого місця. Оскільки у нас кілька локацій, тобто для збереження як колекції, вона вже досить велика і зберігається на тимчасовому майданчику музею Гончара і музею Великої вітчизняної.
Немає жодних робочих місць для персоналу. Парадокс, у нас начебто є можливість набрати людей, у нас штатний розпис 30 осіб, але жодного робочого місця: ні офісного, ні комп'ютерного, ні стола.
ПОДОЛЯК І.І. Віртуально.
ПОШИВАЙЛО І. Так, віртуально. Хоча робота конкретна ведеться і з самого початку року, коли був зареєстрований музей.
В’ЯТРОВИЧ В.М. Коли ідеться про приміщення, ми вирішили рухатися таким шляхом: попередньо говорилося про можливість якоїсь земельної ділянки на вулиці Героїв Небесної Сотні, але це далека перспектива. Ми зупинилися на тимчасовому варіанті – "Український дім", як можливість, власне, розташування експозиції спочатку там. Рішення за Адміністрацією Президента.
ПОДОЛЯК І.І. А що з нашого боку потрібно? Адміністрація Президента, ДУСя?
В’ЯТРОВИЧ В.М. Так, так. Були би дуже вдячні за різного роду звернення від імені комітету і персональних від імені кожного депутата. Тому що 21 листопада дуже гостро знову постане питання: "А що зробила держава для вшанування пам'яті Майдану?" І, на жаль, формальними відписками про те, що у нас створений формально музей, ну відговориться не вдасться.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ви знаєте, як? Ви зробіть окремо від комітету і ще окремо, щоб ще і всі члени комітету, підписали як народні депутати.
ПОДОЛЯК І.І. Так, так.
МАЗУР Т.В. Якщо можна, ще окремо звернення на Київську міську державну адміністрацію, Київську міську раду, з приводу розміщення Музею історії міста Києва. Тому основний аргумент на сьогоднішній день Державного управління справами, що ті території, які могли би бути виділені нашому музею, зараз зайняті фондами Музею міста Києва, який начебто немає куди переміщати.
ПОДОЛЯК І.І. Ще раз поясніть?
В’ЯТРОВИЧ В.М. Парадокс ситуації полягає в тому. "Український дім" має гарні експозиційні площі, які зараз використовуються як фонди для Музею історії міста Києва, як склад по суті.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Колеги, одну секундочку, оскільки колега Новинський має іти, ми зараз ні за що голосувати не будемо. Ми заслухаємо, а потім зробимо відповідні звернення.
ПОДОЛЯК І.І. Так.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Правильно? Я так розумію? Добре. Дякую вам. До побачення.
В’ЯТРОВИЧ В.М. Пропозиція, яку озвучила пані Тамара, полягає в тому, що ми маємо вирішити питання для фондів Музею історії міста Києва – це простіше, очевидно. Тому що це не потрібно центру, не потрібно експозиційних площ, а звичайні склади. І для того, щоб ми їх могли туди перевести, а натомість на 4-5 поверхи там для того, щоб розмістити цю експозицію.
ПОДОЛЯК І.І. Треба звернутися до КМДА, попросивши їх звільнити.
МАЗУР Т.В. Да. Принаймні ДУС на сьогоднішній день єдиною проблемою або перепоною в реалізації наших задумів визначає те, що там зараз фонди Музею Києва, які, начебто, немає куди переміщувати. Музей Києва при зустрічі сказав: "Якщо ви знайдете альтернативне приміщення, куди їх можна перемістити, то ми, начебто, перемістимося". Але це мають бути сховища придатні для розміщення музейних експонатів і так далі.
(Загальна дискусія).
В'ЯТРОВИЧ В.М. Зараз це абсолютно нецільове використання приміщення. Тобто експозиційні площі в центрі міста використовувати як склад в хорошому стані – це злочин.
ІЗ ЗАЛУ. Вони, в принципі, і не розраховані для збереження музейних експонатів: там немає ні клімати, нічого – просто реально як склад.
В'ЯТРОВИЧ В.М. Просто дах над головою і склад в центральній частині міста. Дуже дорого.
ПОДОЛЯК І.І. Скільки там площі?
МАЗУР Т.В. Близько 5 тисяч метрів.
В'ЯТРОВИЧ В.М. 4 700.
(Загальна дискусія).
МАЗУР Т.В. Тобто звернення крім ДУСа відправити ще і до КМДА.
ЄЛЕНСЬКИЙ В.Є. Добре. А вас є куди?
ПОДОЛЯК І.І. Так вони ж не фонд комунальної власності міста Києва.
В'ЯТРОВИЧ В.М. Якщо говорити про Фонд державного майна, тобто ми зверталися до них, вони пропонували під музей кілька об'єктів, які можуть бути використані як склад під фонд…
ПОДОЛЯК І.І. Маєте якісь ці переліки? Скиньте де-небудь.
(Загальна дискусія).
ІЗ ЗАЛУ. То дайте конкретику нам цю, Володя, оті листи-копії.
МАЗУР Т.В. Тут ще проблема в тому, що ідеологічно було би правильно розмістити саме в цьому приміщенні. З усіх варіантів, які розглядалися, це найбільш прийнято ідеологічно.
(Загальна дискусія).
В'ЯТРОВИЧ В.М. І останнє по наших пропозицій, це мова іде про створення і діяльність Галузевого державного архіву УІНП. Недостача, тобто те, що на нашу думку бракує – це 637 тисяч.
Тобто наразі доведені кошти покривають витрати, знову-таки, на утримання апарату: заробітна плата і комунальні послуги. Не враховано нічого на закупівлю комп'ютерної техніки для працівників…
ПОДОЛЯК І.І. А де цей архів розміщений? Він там же у вас розміщений, де інститут є?
В'ЯТРОВИЧ В.М. Поки так само. Як такої ще нема.
МАЗУР Т.В. А його ще немає. Ці кошти 2017 року тільки будуть фінансуватися. Зараз буде прийматися рішення урядом стосовно його створення.
ПОДОЛЯК І.І. Так це той архів, куди має звозитися з усіх архівів?
В'ЯТРОВИЧ В.М. Так.
ПОДОЛЯК І.І. Це все злочинна схема. Я проти того.
В'ЯТРОВИЧ В.М. Далі, заходи, які здійснюються УІНП. Ми пропонували 11 160 тисяч, отримали 3 545 тисяч – це навіть менше ніж в 2016 році.
ПОДОЛЯК І.І. А що це за заходи?
В'ЯТРОВИЧ В.М. Ми серед матеріалів подали звіти за 2015-2016 роки, щоби ви бачити приблизно, які заходи ми маємо на увазі.
ПОДОЛЯК І.І. Тобто там є.
ІЗ ЗАЛУ. Тобто загальнодержавні заходи. Наприклад, загальнодержавні заходи "Голодомор", фінансується з нашої цієї бюджетної програми. Наприклад, загальнодержавні заходи до Дня пам'яті жертв політичних репресій в Биківні – з нашої цієї бюджетної програми. Загальнодержавні заходи до Дня гідності і свободи – з нашої бюджетної програми. До Дня Героя Небесної Сотні. Тобто ці загальнодержавні заходи для пам'ятних речей фінансуються з цієї бюджетної програми.
В'ЯТРОВИЧ В.М. … І інші такого роду заходи.
Плюс різного нашого роду виставки, видання. Ми тут якраз представити наші видання за минулий рік. Так що.
І в цій таблиці так само за 2015-2016 роки показали.
ІЗ ЗАЛУ. За 2015-2016 роки в таблиці розписано кожний захід по фінансуванню…
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дякую.
ПОДОЛЯК І.І. Скажіть, будь ласка, а де є ці 2 мільйона на могили?
ІЗ ЗАЛУ. Там є. Я зараз скажу, який пункт.
В'ЯТРОВИЧ В.М. 2 мільйона. 1 мільйон на впорядкування могил на території України. Це проект. Це те, що ми пропонували. 1 мільйон на впорядкування…
ПОДОЛЯК І.І. А де воно тут лежить? Заходи.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Нам треба зробити теж звернення і від комітету і від депутатів по цих питаннях.
ЄЛЕНСЬКИЙ В.Є. А цей музей, що біля метро Театральна, він комунальний?
В'ЯТРОВИЧ В.М. А це він і є. Але у нього немає своїх сховищ. Він взагалі ж будувався не як музей, він будувався як бізнес-центр…
(Загальна дискусія).
ПОДОЛЯК І.І. Давайте тоді відразу, щоб вже закінчити з цим блоком питань, Миколо, давай може, нехай секретаріат і наші помічники разом підготують від комітету таке звернення, як ти пропонував раніше, до Мінфіну – з проханням винайти можливість дофінансувати, якщо не все, то можливо щось.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Звичайно, я ж за це і кажу. Давайте послухаємо ще.
ПОДОЛЯК І.І. Ні. Може нехай люди уже ідуть.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Хай послухають. Хто хоче, може іти.
Володю, ми зробимо звернення. І тоді приватно поговоримо. Ми, до речі, говорили. На ваше прохання ми підходили з Марії Матіос до заступника Міністра фінансів про ці кошти. І це мало зайти до бюджетного комітету. Вони мали розпорядженням Кабінету Міністрів, вона нам пообіцяла, що вона це зробить.
ПОДОЛЯК І.І. Що вам не вистачає зарплати.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Про перерозподіл коштів.
ПОДОЛЯК І.І. Ми їй залишили. Це я з вами підходила, Марія була хвора.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Точно. Вибач, будь ласка.
ПОДОЛЯК І.І. Будь ласка.
В'ЯТРОВИЧ В.М. Ми представляли, до речі, наші пропозиції на бюджетному комітеті і там по суті теж обіцяли, що підтримають наші пропозиції.
ПОДОЛЯК І.І. І ми передали навіть документи ці. Вона каже, що "якщо я документи взяла, значить ми це обов'язково зробимо".
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Я вам обіцяю, що ми це зробимо. Контролюйте це.
(Загальна дискусія).
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Розпорядження Кабміну, погоджено з бюджетним комітетом. Я підійшов до бюджетного комітету в нашій фракції, вони сказали, що ми теж все зробимо.
МАЗУР Т.В. Але там у нас була частина коштів, які не можна поділити розпорядженням Кабміну, бо то ми могли б внести своїм розпорядженням. Тільки законом.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дивіться, ви нам говорили, що це перерозподіл в межах фонду заробітної плати.
МАЗУР Т.В. Да.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Вона сказала, що це все розпорядженням Кабміну можна зробити.
МАЗУР Т.В. По двох програмах у нас не можна зробити розпорядженням Кабміну, там треба зміни до Закону про державний бюджет.
(Загальна дискусія).
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. З голосу вони не хотіли, але вони нам пообіцяли перерозподіл зробити.
МАЗУР Т.В. Добре, якщо ми підготуємо проект, може хтось із народних депутатів комітету його внести? Бо можливо це буде.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Можна.
ПОДОЛЯК І.І. Внесемо.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Внесемо всі. Не проблема.
Давайте в робочому порядку. Ось Ірина – мій помічник, або Юля.
МАЗУР Т.В. Добре. Ми тоді підготуємо проект, вам передамо для пришвидшення процедури. Бо ми будемо дуже довго його погоджувати.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Давайте, ми зареєструємо і все подамо.
МАЗУР Т.В. Дякую.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Добре. Будь ласка, Пилипе Юрійовичу.
ІЛЛЄНКО П.Ю. У нас трошки краще. Чуть-чуть. (сміх).
(Загальна дискусія).
ІЛЛЄНКО П.Ю. В принципі, у нас в цілому вистачає на все. Єдиний, може, дефіцит – це на заходи. Але я думаю, що на наступний рік ми вже не будемо просити більше, справимося якось своїми силами.
Те, що передбачено в проекті бюджету, нас в цілому влаштовує. Єдине, що є такий нюанс, що якщо зараз буде закон 3081д підписаний і вступить в силу, то виникне питання, що той бюджет, який запланований на наступний рік, не враховує всіх ці кешбети і так далі, і так далі.
Тобто треба буде врегульовувати питання відповідно того, з якого моменту тоді запрацюють чудові речі, передбачені в законі, або вже тоді якось переглядати відповідно обсяг фінансування.
ЕКСПЕРТ-КОНСУЛЬТАНТ. Я думаю, там… збирати більше року. Там спочатку Кабмін має затвердити порядок, а потім вже...
ПОДОЛЯК І.І. Якщо ти маєш на увазі оце фінансування 0,2 з. Цього ще не буде цього року.
ІЛЛЄНКО П.Ю. В тому числі. Я розумію, але це мій обов'язок про це всім нагадувати постійно.
ПОДОЛЯК І.І. Ми про це знаємо.
ЄЛЕНСЬКИЙ В.Є. Взяли до відома.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дякую. Що у нас по Держтелерадіо?
ЧЕРВАК Б.О. "Українська книга", так це вже питання Мінкультури. Тому я хочу підтримати Міністерство культури. Ми тут послідовні, завжди підтримуємо.
МАЗУР Т.В. У нас в понеділок нарада з приводу передачі функцій і подальшого існування.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ви ще не проводили це.
Нам важливо по Інститут книги і по бюджету, щоб ми все це пробили. Звертайтеся, дзвоніть.
МАЗУР Т.В. Ми підписали лист і наше останнє прохання, і єдине прохання – загальна сума 120 мільйонів. 50 – на українську книгу, 50 – на закупівлю україномовної літератури. І 20 – на Інститут нацкниги. Це те, що ми в бюджетний комітет.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ви можете нам копію?
МАЗУР Т.В. Такий самий?
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Так.
ПОДОЛЯК І.І. Скажіть, будь ласка, 20 мільйонів на створення Інституту книги? На програми?
МАЗУР Т.В. Не створення. Це на діяльність. Але воно іде в одній програмі разом із закупівлею україномовних книг. Правильно я кажу?
ЧЕРВАК Б.О. Ні. Там прописано так: на Інститут української книги та реалізацію програми "Українська книга".
МАЗУР Т.В. "Українська книга". Воно разом іде одним кодом, так? Тому там ми просимо 70 мільйонів і 50 поповнення бібліотечних фондів україномовними книгами.
ПОДОЛЯК І.І. Це окрім програми "Українська книга"?
МАЗУР Т.В. Програма "Українська книга" з Інститутом книги – 70 мільйонів.
ПОДОЛЯК І.І. А чого так мало просите?
МАЗУР Т.В. То навіть цього не дають!
ПОДОЛЯК І.І. Ні. Це неправильний підхід.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ні. Що значить не дають? Давайте, а там те, що все передбачено, а переклади, а якісь конференції, а книжкові виставки?
МАЗУР Т.В. Книжкова виставка на Франкфурт – 2 мільйона, це передбачають нам за іншою нашою програмою.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. А Львів і Київ? А форуми книжкові?
ПОДОЛЯК І.І. Щоби підтримати. Тобто, чого так мало просити?!
МАЗУР Т.В. Тоді, можливо, це буде в 20 мільйонах Інституту нацкниги.
(Загальна дискусія).
МАЗУР Т.В. Ми можемо просити більше. Але ж ми реалісти, розуміємо, в якому стані держава.
Сьогодні прем'єр сказав, що додаткова потреба, яка озвучена міністерствами, становить 900 мільярдів, як весь бюджет держави.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Чекайте! Є різні міністерства і різні потреби. Якщо ви там замість 20-ти напишете 30 – це 900 не складе.
МАЗУР Т.В. Я це абсолютно розумію.
ПОДОЛЯК І.І. Смішно! На військо там 50 мільярдів, 60 мільярдів. А можна 89,5?!
МАЗУР Т.В. Можна. Питання в тому, що чи можна буде в 2017 році освоїти їх?
Тобто ми хочемо змінити процедури. Якщо ми говоримо про перекладну літературу, як мені пояснили фахівці, які тим займаються, що цей процес займає від двох до трьох років.
ПОДОЛЯК І.І. То вам зарплату треба людям платити не по 3 тисячі!
МАЗУР Т.В. Зарплата це зовсім інше.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. А чого ви не хочете взяти? У вас же є структура польського бюджету, який у них був. Має бути. Подивіться структуру бюджету…
МАЗУР Т.В. Має бути, так.
ІЗ ЗАЛУ. Їм треба запустити саму інституцію, розуміє.
МАЗУР Т.В. Почату цю процедуру. Ми можемо просити більше. Питання в іншому: чи реально ми зможемо освоїти ці гроші? От цього року мали 40 мільйонів на закупівлю книг і маємо величезну кіпу проблем.
ПОДОЛЯК І.І. Скажи мені, а де у вас зарплата лежить для працівників? Тому що у вас поки що є виконувач обов'язків, йому треба сформувати штат, сформувати раду, установчі документи і інші речі. Якщо він це все робить зараз на громадських засадах або за зарплату 3-4 тисячі гривень.
МАЗУР Т.В. Зараз на громадських засадах, тому що зараз взагалі ніяких бюджетних призначень на це не передбачено.
ІЗ ЗАЛУ. Немає інститут ще.
ПОДОЛЯК І.І. Послухай, я розумію. Але мова ж іде не тільки про право, але і про справедливість. Так? Тому, можливо, в бюджеті 2016 року, де там зарплати лежать? Щоб він міг принаймні, коли буде 2017 рік.
МАЗУР Т.В. Так оці програми, де ми говоримо 70 мільйонів, це та програма, в яку ми би могли закласти оці зарплати і все інше.
ПОДОЛЯК І.І. Але в отих 70 мільйонах, там ти кажеш 50 мільйонів є. Тобто на інститут 20 мільйонів?
МАЗУР Т.В. То на інститут 20 мільйонів абсолютно достатньо: і на експертні ради – з головою.
ПОДОЛЯК І.І. О'кей.
МАЗУР Т.В. Але то, якби дозволили зробити. Якби виділили, я ж кажу, навіть ці гроші. Тобто це те, що реально ми зможемо освоїти, нормально освоїти відповідно до закону.
ПОДОЛЯК І.І. А це в бюджеті до 2017-го є, ця сума 120?
МАЗУР Т.В. Немає. Її немає.
ІЗ ЗАЛУ. Там є 8 мільйонів на інститут на утримання і на книжку.
(Загальна дискусія).
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Віталію, ви можете взяти по цій програмі, по Володі – звести це все в одне, щоб ми написали звернення і на бюджетний комітет і на Мінфін, і на фракціях підняли це питання. Щоб у нас по всій нашій галузі було одне єдине бачення і підходи.
ПОДОЛЯК І.І. Я вам скажу навіть, де можна взяти кілька додаткових мільйонів на це в межах перерозподілу.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Потім до мене зайдете. Нащо уже всім розказувати?
ПОДОЛЯК І.І. Уже оскільки просто мене театри всі ненавидять, то я вирішили іти до кінця. Просто позабирати по кілька мільйонів з національних театрів, принаймні з того, який в Києві розташований, точно.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. А чого тільки з київського?
ПОДОЛЯК І.І. Зі всіх можна потрошки познімати.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Давайте взагалі їх закриємо.
ПОДОЛЯК І.І. Вже як мене ненавидять, то хай вже до кінця.
(Загальна дискусія).
МАЗУР Т.В. Нам треба думати не про те, як забирати, нам треба думати, як про те, як додаткові знайте.
(Загальна дискусія).
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Добре. Що у нас ще? Що у вас?
ОСТРОВСЬКА-ЛЮТА О.Б. У нас просто все, що я чую від колег, це звучить мені як розкіш. Бюджетне фінансування "Арсеналу" на цей рік 7 мільйонів, на наступний рік – 9 мільйонів гривень. Це не покриває навіть фінансування роботи. У нас 65 осіб працює, це менше ніж в Музеї Івана Гончара, це приблизно стільки же, як в Музеї прикладного мистецтва – це малесенький музей, малесенький!
У нас просто люди виснажені дуже сильно. В підсумку.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Це в ДУСі цей бюджет.
ОСТРОВСЬКА-ЛЮТА О.Б. Так. Ми, власне, просили ДУС написати до вас листа, так як ми з вами і говорили. І вони, власне, його написали.
В підсумку, бюджет не покриває ніяких комунальних платежів, пам'ятки основного старого "Арсеналу". А це 63 тисячі квадратних метрів. 12 тисяч тільки виставкової постійної площі. Ми маємо на це заробити. Тобто це раніше тарифи були значно нижчі і фінансування вище, скажімо, в 2013 році.
Це виснажує "Арсенал" майже до неможливості. Для порівняння: "Арсенал" має бюджет цього року 7 мільйонів, Києво-Печерський заповідник, через дорогу від нас, 70 мільйонів. Театр Франка теж 70 мільйонів. Всі знають "притчу во языцах" Національну оперу – це 130 з чимось мільйонів, вже не пам'ятаю точно. Заробіток. Ми заробляємо приблизно подібні кошти в підсумку. Але "Арсенал" тільки так може взагалі втримати комунальні платежі, заробляючи.
Це ситуація, я навіть не можу собі уявити, як це могло трапитися? Бо це ситуація абсурдна. Це просто ситуація, котра не робить. Коли колеги кажуть, що їм бракує трохи на заходи, то мене це, я би хотіла мати такі проблеми. Нам бракує просто на те, щоб пам'ятка була опалена, бракує це означає.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Там же багато приміщень в "Арсеналі"? Там не можна щось здати?
ПОДОЛЯК І.І. 63 тисячі площі. Слухайте, то вже казали, що Островська хоче роздерибанити "Арсенал", то вже не треба. Хай вже буде там "Арсенал".
(Загальна дискусія).
ОСТРОВСЬКА-ЛЮТА О.Б. Там те, що ми просимо. Ми просимо не такого великого фінансування. Подумати.
ЄЛЕНСЬКИЙ В.Є. Так чим ми можемо допомогти?
ОСТРОВСЬКА-ЛЮТА О.Б. Якби, наприклад, "Арсенал" міг отримати 15 мільйонів на рік, то ми би справилися з тим, щоби фінансувати діяльність самостійно і частину комунальних послуг.
(Загальна дискусія).
ПОДОЛЯК І.І. Ні. Я думаю, що три блоки треба, все правильно. "Арсенал" – це мистецький захід центральний в державі. Та книга, тому що це важливо з усіх оглядів. І Інституту національної пам'яті би щось підкинути.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Так.
МАЗУР Т.В. А можна ще сюди включити всі захищені статті видатків? Захищені умовно. Заробітна плата – по всій галузі не враховується підвищення першого тарифного розряду з 1 травня. Тобто та проблема, яку ми маємо сьогодні в другій половині року, вона з'явиться в травні наступного року, з 1 травня.
ПОДОЛЯК І.І. Що ти маєш на увазі? Де воно не враховано?
МАЗУР Т.В. Наприклад, в державному бюджеті. Всі наші підпорядковані заклади культури Міністерства культури, вони не отримуватимуть підвищення з 1 травня. Ось та проблема, що всім народним депутатам пишуть, народні депутати нам, що відпустки за власний рахунок, скорочений робочий десь, якісь там вихідні і так далі, не виплачують допомогу на оздоровлення в театрах влітку. І так далі.
ПОДОЛЯК І.І. Але ж в театрах ми зарплати не виплачуємо. Ми даємо їм просто – це допомога. Це не є зарплата.
МАЗУР Т.В. Добре. Музеї – бюджетні установи повністю, ми їм не виплатимо перший тарифний розряд.
ПОДОЛЯК І.І. Музеї, бібліотеки – так. А театри, чому вони не заробляють?
МАЗУР Т.В. Добре. Тоді театри виключаємо. Але творчі колективи і всі інші? Є проблема.
ПОДОЛЯК І.І. Їм треба ще зменшити, щоби стимулювати розвиток.
МАЗУР Т.В. Потім ті самі комунальні платежі, утримання державного майна. Як би ми не ставились до театрів, підтримку, яку ми даємо і того, що вони повинні чи можуть заробляти, це великі енергонеефективні будівлі, які просто нереально утримати їм своїми силами! Як би вони не працювали, як би не заробляли. А на комуналку сьогодні по галузі бюджет передбачає 58%. Все інше за їхні кошти. Тобто все, що вони заробляють, вони тратять просто, банально на комуналку.
ПОДОЛЯК І.І. Тамаро, при всій повазі, а Баварська національна опера – відома на цілий світ, має штат рухомий до 660 з чимось людей. Наша Національна опера – відома на цілу Україну, має 1 200 людей. А держава дає допомогу безпрецедентну(!) театрам впродовж не останнього року, а десятків років!
Питання, як? Фінансування з держбюджету. Вони можуть цю допомогу витрачати на заробітні плати і комунальні послуги. Вони можуть цю допомогу витрачати тільки на комунальні послуги і на енергоефективні технології по своїх приміщеннях, на чому вони потім можуть економити. Але вони повинні заробляти кошти!
МАЗУР Т.В. Та вони заробляють! Проблема в тому, що не можна порівнювати нашу оперу і Баварську. Тому що Баварська опера скільки бере за квиток?
ПОДОЛЯК І.І. Чому? То давайте будемо брати і давати такий продукт! То у нас художня самодіяльність чи у нас професійна опера?!
(Загальна дискусія).
ПОДОЛЯК І.І. Слухайте, чекайте. Це неправильна позиція, продукт мусить бути якісний. А приїде Баварська опера і буде квиток коштувати 200 євро, то буде заповнений зал!
(Загальна дискусія).
ПОДОЛЯК І.І. Один раз. Тобто я не кажу "не фінансувати". Ви чуєте тільки те, що ви чуєте! Я не кажу "не фінансувати".
МАЗУР Т.В. Змінити підходи я з вами погоджуюсь. Але я такої самої думки була, як ви.
ПОДОЛЯК І.І. То хай так далі буде? Хай далі буде 1 100 людей на утриманні в держави?!
МАЗУР Т.В. Це інше. Зараз мова іде про майно. Наприклад, в Харківській опері на сьогоднішній день 13 мільйонів борги за опалення.
ПОДОЛЯК І.І. Ми це знаємо.
МАЗУР Т.В. Ми кожного року не можемо їм включити опалення. І ми цих 13 мільйонів не знаємо як погасити.
ПОДОЛЯК І.І. Вони приходили минулого року.
МАЗУР Т.В. Минулого року – перший рік, що вони самі собі заробили і в минулий рік цей борг не збільшився. Перший раз. Але чого їм це вартувало!
ПОДОЛЯК І.І. Вони не хочуть судитися з Кернесом. За відібрані від них приміщення.
МАЗУР Т.В. Ми можемо з вами про це поговорити, бо я цією проблемою займаюся. Але вона багато глибша, аніж би здавалося!
ПОДОЛЯК І.І. Погоджуюся.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Добре. Ми домовились, що ми готуємо ці листи.
ПОДОЛЯК І.І. Зарплата, мережі, індексація. А ми знаємо, скільки це бракує в 2017 році?
МАЗУР Т.В. У нас є розрахунок.
ПОДОЛЯК І.І. Так цей розрахунок треба дати он Ірині.
(Загальна дискусія).
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Підемо до Гройсмана, я не проти. По наших всіх питаннях так і буде.
ПОДОЛЯК І.І. Пішли. Так.
МАЗУР Т.В. Зарплата і всі інші витрати на апарату. Це напевно некоректно піднімати? Але ця проблема є.
ПОДОЛЯК І.І. Ні. Це коректно піднімати.
МАЗУР Т.В. Наприклад, на міністерство на наступний рік банально на премії закладено 30%, люди будуть отримувати голий оклад, та сама проблема, що і у вас.
Відрядження. На відрядження, всі поточні витрати – мільйон 700 міністерству. Це машина міністра – це у нас величезна проблем. Це може смішно. Це не коректно піднімати.
ПОДОЛЯК І.І. Це не смішно.
(Загальна дискусія).
МАЗУР Т.В. Але він має як члени уряду право на автомобіль, який йому не забезпечується. Ми повинні це питання вирішувати в межах оцього мільйона 700. Ми постійно маємо проблему. Я вже не говорю про витратні матеріали.
ПОДОЛЯК І.І. А чому йому не забезпечують?
МАЗУР Т.В. На ні на що не передбачені гроші! Там закупівля паперу...
(Загальна дискусія).
МАЗУР Т.В. Але ми з цим бюджетом, який нам дають, нічого не можемо забезпечити.
ПОДОЛЯК І.І. Ні. То все неправильно. Треба резонну цифру, яка би теж не дала можливості вам "померти".
МАЗУР Т.В. Це напевно по всіх міністерствах так.
(Загальна дискусія). (Сміх).
ПОДОЛЯК І.І. Ми не можемо. Ми би хотіли цілий світ. Подайте цю резонну цифру, щоб ми мали ці блоки.
У нас є блоки Інститут національної пам'яті, "Арсенал", "Українська книжка". У нас є видатки по Мінкультури і індексації. Ми записали це все гарно?
МАЗУР Т.В. Ми це все випишемо у своєму листі.
(Загальна дискусія).
ІЗ ЗАЛУ. Ми тоді чекаємо від вас цифри, що воно теж було коректно…
ПОДОЛЯК І.І. Але завтра. Добре?
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Добре. Дякую.