Комітет Верховної Ради України

СТЕНОГРАМА

засідання Комітету з питань культури і духовності

 

16 березня 2016 року

 

Веде засідання Голова Комітету Княжицький М.Л.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Шановні колеги, ми готові починати наше засідання. Значить, у нас сьогодні присутні Княжицький, Подоляк, Єленський, Матіос, Лесюк. Новинський і Тарута відсутні. Запрошені народні депутати Єфімов, Недава, Куліченко, є ще народний депутат Шпенов.

Від Міністерства культури: Зубко Юрій Петрович – заступник міністра культури, Ткаченко Наталія Петрівна, Поломарь Лариса Володимирівна, Юраш Андрій Васильович, Подюк Михайло Євгенович, Папаяні Іван Васильович. Від Міністерства фінансів України: Єрмоличев Роман Володимирович. Від Міністерства економічного розвитку: Микольська Наталія Ярославівна – заступник міністра, торговий представник України; Мініч Олена Олександрівна – директор департаменту розвитку інновацій та інтелектуальної власності; Падучак Богдан Михайлович – заступник директора департаменту розвитку інновацій та інтелектуальної власності, начальник відділу державної політики у сфері інтелектуальної власності.

Неретін Сергій Миколайович – заступник голови Державного агентства з питань кіно. Від Індустріального Телевізійного Комітету: Сьомкін Сергій Вікторович, Коваль Ігор Валентинович, Максимчук Анатолій Олександрович, Богуцький Олександр Андрійович, Буцан Євген Анатолійович. Від ТОВ "Стар Медіа": Бебес Олена. Від ТОВ "Лайм лайт студіо":  Яценко Володимир. Від Громадської ради при Державному комітеті телебачення і радіомовлення України: Човган Олександр Юрійович. Від Української асоціації видавців періодичної преси: Погорелов Олексій Валерійович. Реанімаційний Пакет Реформ Галетій: Сергій Миколайович. Інститут політико-правових та релігійних досліджень: Герасименко Олександр Юрійович. Національний центр Олександра Довженка: Козленко Іван Васильович – генеральний директор. Студентки КНУ ім.Т.Г.Шевченка, практикантки Комітету: Оніщенко Анастасія, Вербинська Катерина. Бойко Остап – помічник-консультант н.д. Семенухи; Асадчий Максим – кінопродюсер; Столярська Катерина.

Шановні колеги, хочу вам сказати, яка у нас склалась ситуація. Ми планували, що сьогодні спочатку лише будемо обговорювати Закон про кінематографію ( друге читання). Проблема полягає в тому, що до нас надійшло понад 400 поправок і навіть, якщо лише його сьогодні обговорювали, ми би все одно повністю весь закон обговорити не встигли б. Крім того, у нас з’явились деякі законопроекти,  які ми поставили до порядку дня, які були терміновими, які були готові на понеділок – це проект Закону про внесення змін до Закону України "Про кінематографію" (щодо фільмів держави-агресора) ( р.№ 3359, народний депутат Сюмар), проект Постанови про внесення доповнень до Постанови Верховної Ради України "Про відзначення пам’ятних дат і ювілеїв у 2016 році (щодо звільнення міст Краматорська та Слов’янська від проросійських терористів) (р.№ 4060, н.д. Єфімов, Недава), проект Постанови про відзначення 100-річного ювілею підготовки будівельних кадрів у Придніпровській державній академії будівництва та архітектури.

Є ще інші пропозиції, зараз будемо їх обговорювати. Але виходячи з цього, у нас є запрошені колеги, які хочуть обговорювати наш Закон про державну підтримку кінематографії, в тмоу числі ми надзвичайно вдячні заступнику міністра, яка сьогодні прийшла. Але так виглядає, колеги, давайте порадимось, що при такій кількості поправок ми фізично не встигнемо обговорити весь закон. Тому у нас була така пропозиція, коли ми говоримо про цей закон, обговорити  тіло закону, а Перехідні положення обговорити на наступному засіданні, яке ми проведемо максимально швидко. Тіло закону, нагадаю, воно не стосується питань авторських прав, це питання в Перехідних положеннях. Юрій, скільки у нас поправок в тілі закону?

КРАЙНЯК О.Ю. Близько ста.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Чи є інші пропозиції?

ПОДОЛЯК І.І. Та більше. Тільки кінокомісія визначення 183 поправка.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Чому я хотів з вами порадитись? Якщо є люди, які чекають, що ми дійдемо до питання авторських прав, то щоб ці люди не втратили день і не чекали до вечора, давайте визначимось.

ПОДОЛЯК І.І. Тим більше, що сьогодні ми його розглядати не будемо.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ні, ми маємо з цим визначитись. Ми взагалі спочатку планували розглянути лише цей закон, потім додалось багато інших. І з огляду на час і на кількість поправок ми бачимо, що фізично можемо туди не дійти або можемо продовжити наше засідання до ночі, до ранку, до кінця розгляду. Які будуть думки, колеги?

ЄЛЕНСЬКИЙ В.Є. Погодитись так розглядати.

МАТІОС М.В. Я пропоную розгляд цього законопроекту на два засідання, оскільки ми мусимо визнати тут як співавтори цього закону, що ми написали не дуже якісний, скажемо м’яко, закон, якщо він потребує 600 поправок. Я як один із співавторів можу визнати публічно, що це не дуже якісний закон. І я би просила підтримати таку позицію, що цей законопроект ми обговорили впродовж двох засідань через те, що це нереально пройтись по всіх 600 поправках. Ми в зал повинні внести якісний текст, оскільки ми дуже добре з вами знаємо, що поправки в залі дуже туго ідуть на підтвердження. Якщо ми подамо неякісний законопроект, відповідно буде і неякісний закон.

Я думаю, що нам не варто наражатись на велику критику через неякісність закону, а краще дати нормальний текст і вийти в зал з якісним текстом законопроекту, щоб його проголосувати і не відправляли на друге повторне читання.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дякую. Пане Юрію, я би хотів вас попросити сказати, якщо ми обговорюємо, то як ви вважаєте, як один із розробників, доцільність. От доцільно я вважаю обговорити тіло закону, якщо ми розділяємо це на дві частини.

КРАЙНЯК Ю.О. Вони логічно між собою пов’язані. Якщо ми тіло закону до Перехідних положень обговоримо, то в такому випадку в принципі  наступного разу у нас будуть певні напрацювання плюс великий блок по копірайту.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. І це в основному в перехідній частині.

КРАЙНЯК Ю.О. Авторське право лише у перехідній частині.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Добре. Я думаю, що ті колеги, які прийшли безпосередньо щодо авторського права, ми вас запросимо, коли буде наступне засідання, щоб ви не сиділи з нами до ночі. Що там ще є в Перехідних положеннях?

КРАЙНЯК Ю.О. Авторське право, оренда, електронна торгівля.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Колеги, якщо ніхто не проти, якщо хтось прийшов оце послухати, то ми кажемо, що це буде наступного разу. Продовжуємо наше засідання.

Отже, пропонується наступний порядок денний: проект Закону про державну підтримку кінематографії в Україні (друге читання);  проект Закону про внесення змін до Закону України "Про кінематографію" (щодо фільмів держави-агресора) ( р.№ 3359, народний депутат Сюмар); проект Постанови про внесення доповнень до Постанови Верховної Ради України "Про відзначення пам’ятних дат і ювілеїв у 2016 році (щодо звільнення міст Краматорська та Слов’янська від проросійських терористів) (р.№ 4060, н.д. Єфімов, Недава); проект Постанови про відзначення 100-річного ювілею підготовки будівельних кадрів у Придніпровській державній академії будівництва та архітектури та різне.

Хочу відразу сказати, що була пропозиція від колеги Єленського внести сьогодні на розгляд ще один законопроект про  внесення змін до Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації". Він у нас не був в порядку денному, тому що лише сьогдні ми дістали висновок експертного комітету і було ще в нас прохання від депутата Новінського, який зараз є відсутнім з релігійних питань, бо він повідомив, що знаходиться зараз на Афоні в перший день посту, він дуже просив розглядати законопроект в його присутності, тобто за тиждень. Які будуть думки з цього приводу? Будь ласка, пане Вікторе.

 

ЄЛЕНСЬКИЙ В.Є. Я хочу сказати, що законопроект № 4128 є таким, який регулює зміну юрисдикції релігійними громадами і таким, який очікують православні віруючі, які не можуть залишатись в складі Московського патріархату, в складі церкви, яка очолюється людиною, яка благославляє агресію. В зв’язку з тим, що Закон "Про свободу совісті та релігійні організації" не регламентує детально цей перехід, як він здійснюється, багато з тих людей позбавлені фундаментального принципу свободи совісті, свободи на зміну своєї релігійної юрисдикції.

Це невеликі зміни до закону. Я вважаю, що ми мали б розглянути ці зміни. Ми б мали розглянути ці зміни ще й тому, що впродовж буквально двох днів члени комітету отримали безліч дзвінків. Навколо цього законопроекту було розгорнуто дискредитаційну компанію  Московським патріархатом в Україні і московською патріархією безпосередньо у Москві. Справа доходила до зовсім неприйнятних форм тиску, і ми не можемо, мені здається, перед цим тиском відступати.

Тому я прошу поставити законопроект № 4128 на розгляд нашого комітету.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Колеги, хочу вам сказати, що справді, на жаль, для того, щоб цей законопроект розглядати, з моєї точки зору, я не є ані прихильником Московського патріархату, ані прихильником цієї церкви і цієї конфесії, але оскільки лише сьогодні ми отримали висновок, мені здається, що розглядати його без запрошення всіх зацікавлених сторін було б невірно. Я не вважаю, що потрібно, щоб нас хтось звинувачував в тому, що ми вносимо або робимо чинними якісь дії за спиною чи без обговорення.

Підтримуючи цей законопроект по суті і знаючи, що перед тим я інформував пана Єленського про прохання пана Новінського, він не мав жодних заперечень і сказав пану Новінському, що немає на той час висновку, він лише сьогодні прийшов і ми будемо розглядати, то я пропонував би наступного разу це розглянути. Які є думки?

ЄЛЕНСЬКИЙ В.Є. Розумієте, пан Новінський знаходиться ні на фронті, ні на ПАРЄ, він просто відсутній на робочому місці з своїх приватних причин. Я не бачу підстав для того, щоб відкладати це питання.

Я ще раз кажу, ідеться про те, що впродовж місяця, а може і навіть більше про дискредитацію цього законопроекту. Він обріхується  Московським патріархатом.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Послухайте, пане Вікторе,  лише сьогодні ми отримали висновок.

ЄЛЕНСЬКИЙ В.Є. У нас були випадки, коли ми розглядали без висновків. Що стосується висновку, то висновок було переписано в останній момент. Був висновок на підтримку цього законопроекту. Внаслідок діяльності, яка була розгорнута паном Новінським, було зроблено інший висновок, абсолютно абсурдний. У мене є копія обох висновків.

Я вважаю, що це ситуація переходить у політичну площину і  ми не можемо відступати перед таким тиском.

ПОДОЛЯК І.І. Я би хотіла висловитись, якщо дозволите. Цей законопроект, власне, не є об’ємним. Зміни, які пропонуються, є дуже суттєві, але є дуже невеликі. Тому, зважаючи на обставини, які є, я пропоную поставити на голосування, щоб ми розгляд цього закону включили в сьогоднішній порядок денний. Це не займе багато часу.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Колеги, ще раз хочу наголосити, що пан Новінський для мене не просто є соратником,  а є політичним і ідеологічним противником і саме тому я вважаю, що розглядати речі в його відсутності буде непорядно. Це моя позиція.

 

МАТІОС М.В. Дивіться, я зараз дещо скажу, а потім про законопроект. У нас на рівному місці виникає якась абсолютно непотрібна дискусія, так мені видається. Як ми зараз виглядаємо перед людьми, яких ми щойно відправили, грубо кажучи, через те, що в нас такий зараз обсяг перегляду 600 поправок? Ми їх запросили, вони прийшли і ми їм сказали, що будьте здорові, ми не встигаємо.

У нас є п’ять пунктів, до речі, я не знаю,  навіщо сьогодні ми розглядатимемо п’ять законопроектів, якщо ми маємо розглядати цей ключовий і дуже складний законопроект. Ми зараз з голосу, я, скажімо, не знаю, про який законопроект ідеться. Всі тут прекрасно знають, що ми опоненти, всі, хто тут є, це не є секретом, опоненти до позиції пана Новинського. Але якщо було звернення нашого колеги,  нас семеро членів комітету, якщо було звернення колеги у  його відсутність не розглядати питання, до якого він має як член комітету причетність, мені здається, що ми повинні шанувати свого колегу. Ми знаємо, що ми не є  прихильниками його чи він нашої позиції, ми про це завжди говоримо тут на засіданні комітету до очей людини. Мені здається, що поза очі розглядати це питання, то це поглиблювати абсолютно непотрібні, у нас в комітеті ніколи такого не було, якісь нездорові тенденції.

І потім я не знаю, що зараз горить, щось трапиться зараз, є якась така ситуація, де потрібно втручання правоохоронних органів, чи комітету?

 

ПОДОЛЯК І.І. Горить вже давно.

 

ЄЛЕНСЬКИЙ В.Є. Марія Василівна, він мені телефонував чотири прописом рази.

 

МАТІОС М.В. Мені не телефонував. Він вам погрожував?

 

ЄЛЕНСЬКИЙ В.Є. Ні. Він хоче торпедувати цей законопроект. Я не хочу цього робити.

 

МАТІОС М.В. Ваш торпедувати?

 

ЄЛЕНСЬКИЙ В.Є. Так. І не тільки мій, а й колеги Подоляк, Тарути.

 

МАТІОС М.В. Він просив не розглядати у його відсутність. Що в цьому поганого?

 

ЄЛЕНСЬКИЙ В.Є. Я йому все сказав в очі.

 

МАТІОС М.В. І він знає, що ми це скажемо.

 

ЄЛЕНСЬКИЙ В.Є. Так.

 

ПОДОЛЯК І.І. Це персональні питання.

 

ЄЛЕНСЬКИЙ В.Є. Це не персональні питання. Розумієте, виглядає так, що людина може ходити на роботу, а може і не ходити на роботу. Я, наприклад, не пропустив жодного засідання комітету.

 

МАТІОС М.В. А я пропустила.

 

ЛЕСЮК Я.В. Колеги, я би почав з того чим закінчив пан Княжицький. Виходить, що дійсно воно якось в секретному режимі розглядається.

 

ПОДОЛЯК І.І. Ви жартуєте?

 

ЛЕСЮК Я.В. Розумієте, якщо людина просить, то давайте зробимо так. Давайте визначимось з днем на наступному тижні, коли ми це проведемо.

 

ЄЛЕНСЬКИЙ В.Є. У нас не буде дня на наступному тижні, бо буде робота на окрузі. Завтра також не буде пана Новинського. Більше того, він мені сказав, що прилетить.

 

ЛЕСЮК Я.В. Він мені також подзвонив  і я йому сказав, що закон не буде розглядатись сьогодні. Така була інформація.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Його не було в порядку денному. Я формую порядок денний як голова комітету і кажу, що в порядку денному його не було.

ЛЕСЮК Я.В. Розумієте, питання в тому, навіщо нам на рівному місці переводити це вже в персональне питання. Давайте  окремо це розглянемо.

 

ЄЛЕНСЬКИЙ В.Є. Мова іде про питання, яке набрало широкого громадського розголосу. Ідеться про те, що відбуваються корупційні дії для того, щоб залишити в духовному рабстві українців, які не можуть бути в церкві, де єпископи зривають мобілізацію, в церкві, де освячують літаки, ракети, якими вбивають наших співвітчизників. Це можливо буде стосуватись не тільки цих людей, але ми не можемо ігнорувати.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Пане Вікторе, якщо ми хочемо чинити опір "руському миру" і Путіну, ми не повинні діяти путінськими методами і за спиною їхніх прихильників.

 

МАТІОС М.В. Наш колега просить без нього не розглядати.

 

ЄЛЕНСЬКИЙ В.Є. Наш колега сів на літак і полетів за кордон.

 

МАТІОС М.В. Послухайте мене, ми говоримо по-людськи. От, наприклад, я хворію.

 

ЄЛЕНСЬКИЙ В.Є. Але він не хворіє.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Але він попросив, ви на це погодились, він полетів.

 

ЄЛЕНСЬКИЙ В.Є. Я не погоджувався на це. Ми з вами розмовляли.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Він полетів і виглядає так, що ми обманом людину не запросили сюди.

ЛЕСЮК Я.В. Я йому сказав, що в порядку денному немає.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Так його і не було.

 

ЛЕСЮК Я.В. В такому випадку я вже є крайнім. Але питання в іншому. Якщо вже питання дійшло до такого розголосу, то тут мають бути представники церков, інакше нас дійсно звинуватять.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Всеукраїнська рада церков принаймні та пан Юраш теж принаймні повинні тут бути. Це питання міжконфесійне, болюче.

 

ЄЛЕНСЬКИЙ В.Є. Це питання, яке регулює держава.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Погоджуюсь.

 

МАТІОС М.В. А ви сумніваєтесь в тому, що ми думаємо так само як ви?

 

ПОДОЛЯК І.І. То в чому проблема?

 

МАТІОС М.В. Та проблема в тому, що є той же етичний момент. Якщо я вас буду просити не розглядати про книжки, про кіно у мою відсутність.

 

ПОДОЛЯК І.І. Коли вас немає на засіданні комітету, то у вас або тиск, або ви в АТО.

 

МАТІОС М.В. Ну і що? Поїдьте і ви в АТО.

 

ПОДОЛЯК І.І. Це нормально.

 

МАТІОС М.В. Я вас не просила не розглядати без мене питання.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Колеги, давайте ставити на голосування. Будь ласка, пан Шпенов.

 

ШПЕНОВ Д.Ю. Уважаемые коллеги, добрый день,  хочу сказать, что я из комитета по правовой политике. Я хотел бы перенести данный  разговор, касаясь сути даного закона, я мог бы аргументировать по этому поводу. Я нашел международную практику по этому поводу, есть решение международных судов.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ми би не хотіли зараз говорити по суті.

 

ШПЕНОВ Д.Ю. Хорошо. Я бы хотел попросить вас перенести данный вопрос, потому что если брать 93 статью Регламента, у нас нет заключения бюджетного комитета, антикоррупционного комитета, нет от моего комитета, где я работаю, заключения. Если данный закон будет признан неконституционным нашим комитетом, то это тоже является основанием для не выноса в зал.

 

ПОДОЛЯК І.І. Звідки ви знаєте, що від вашого комітету буде визнаний неконституційним?

 

ШПЕНОВ Д.Ю. У вас большинство коалиции в вашем комитете и наверняка вы будете его рассматривать. Но я в первую очередь стою на букве закона и хотел бы, чтобы такие резонансные вопросы были соблюдены с буквы закона. Главное – это процедура.

 

ЄЛЕНСЬКИЙ В.Є. Я теж пропоную з точки зору закону розглянути.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Що я хочу сказати? Я не є прихильником в тій ситуації, яка є, розглядати зараз, але є прихильником розглянути якомога швидше. Я кажу, що на наступне засідання, ми наперед проінформуємо пана Новинського, незалежно від того буде він чи не буде, це його вибір, ми цей закон розглянемо обов’язково на наступному засіданні.

Сьогодні було дві точки зору: є позиція пана Єленського поставити в порядок денний, пропозиція моя і колеги її підтримали, що на сьогодні його не ставити. Хто за першу позицію пана Єленського, щоб поставити в порядок денний.

 

ПОДОЛЯК І.І. В мене є ще одна пропозиція.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Яка?

 

ПОДОЛЯК І.І. Я маю пропозицію провести наступне засідання комітету і відразу прошу поставити це на голосування, умовно кажучи, в п’ятницю о першій годині і розглянути лише цей один законопроект.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. А я пропоную в понеділок о десятій годині ранку.

 

ПОДОЛЯК І.І. В мене буде робота на окрузі.

 

ЄЛЕНСЬКИЙ В.Є. Зрозуміло, якщо ми сьогодні не розглянемо його, то ми..

 

ПОДОЛЯК І.І. Не розглянемо його ніколи.

 

ЄЛЕНСЬКИЙ В.Є. Ні, ну, ніколи, то це так не вийде попри всю кампанію, яка була розгорнута.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Колеги, якщо ви не хочете, то ми його не розглянемо. Якщо ви ведете до того, що його непотрібно розглядати, то ми зробимо так як ви хочете.

 

ЄЛЕНСЬКИЙ В.Є. Ні. Я просто не можу зрозуміти як ми можемо відступати перед політичним тиском? Як?

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. А в чому суть політичного тиску.

 

ЄЛЕНСЬКИЙ В.Є. На Головне наукове управління тиснуть, на церкви тиснуть, на Раду церков тиснуть.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Тому ми і кажемо, що давайте їх запросимо сюди, Раду церков. Хай скажуть представники Ради церков тиснуть на них чи ні, хай висловлять свою точку зору.

 

МАТІОС М.В. Ви пригадуєте, коли виникло питання тернопільської церкви, коли там був конфлікт.  Ми проголосували за те, що наша позиція була підтверджена.

 

ЄЛЕНСЬКИЙ В.Є. Ми не розглядали цю церкву.

 

МАТІОС М.В. У Новинського була своя пропозиція, ми її не підтримали. Ми сказали йому в очі, що ми думаємо, ми відстояли свою позицію.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Все, давайте голосувати. Хто за те, щоб поставити це питання в порядок денний, прошу голосувати. За- 2.  Дякую. Хто за те, щоб не включати в порядок денний. За – 3. Рішення прийнято.

Колеги, ми поставимо це в порядок денний на наступний раз. Запросимо пана Новинського, представників Всеукраїнської ради церков, пана Юраша, які повинні обов’язково бути тут, і ми повинні обговорити  цей законопроект.

Ідемо далі.

 

ЄЛЕНСЬКИЙ В.Є. А де народний депутат Шпенов? Вже піщов. Він хотів, до речі, Лавру приватизувати для Московського патріархату.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Колеги, розглядаємо проект Закону про внесення змін до Закону України "Про кінематографію" (щодо фільмів держави-агресора).  Це законопроект колеги Сюмар.  Ви знаєте,  телевізійні канали показують ті російські фільми, які були заборонені після 2014 року, але фальшують так звані прокатні посвідчення в Росії і  показують нові фільми   як такі, які були виготовлені раніше, до 2014 року, а вони фактично вже нові фільми та серіали.

Тому колега Сюмар пропонує зробити наступну правку і беручи до уваги висновок Головного науково-експертного управління, яка звучить дуже коротко, це дуже короткий закон. Значить, пропонується уточнити положення статті 15.1. Закону "Про кінематографію" та поширити норму про заборону трансляції фільмів, вироблених фізичними та юридичними особами державою-агресора, які не містять популяризації або пропаганди на фільми, вироблені після 1 січня 2014 року та/ або опубліковані (оприлюднені)  після 1 січня 2014 року.

Враховуючи висновок Головного науково-експертного управління, законопроект може бути прийнятий за основу та в цілому з врахуванням таких зауважень комітету: слова та/або опубліковані (оприлюднені) змінити на слова та/або вперше оприлюднені (демонстровані). Такі уточнення не пов’язані з тим, що Закон України "Про авторське право та суміжні права" та Закон України "Про кінематографію" вживають різні терміни для означення одного і того ж самого явища, а саме, оприлюднення і демонстрування. Для уникнення неоднозначних тлумачень пропонується саме така редакція.

З врахуванням цього пропонується рекомендувати Верховній Раді за результатами розгляду в першому читанні прийняти законопроект № 3359 за основу і в цілому з врахуванням зауважень комітету. Які є думки, колеги?

 

ПОДОЛЯК І.І. У мене є думки, що ми котимось у якусь незрозумілу прірву.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. А з приводу цього законопроекту.

 

ПОДОЛЯК І.І. Саме з цього законопроекту, в тому числі, тобто звичайно з поправками нашого комітету воно логічні, мають значення. В мене, колеги, запитання, що ми взагалі робимо з цим всім, що ми робимо з цією насправді істерією і розхитуванням, які пов’язані вже не просто, перепрошую, з "руським миром"  як в цій ситуації, де ми просто виступили в ситуації смішній і гидкій. Ми або вводимо воєний стан, так би мовити, і змушуємо Президента це робити, тоді все зрозуміло, що в нас відбувається, або, я не знаю, до чого ми дійдемо. Ми ж не можемо як парламент розірвати дипломатичні стосунки з Росією, умовно кажучи,  не купувати книжок, не демонструвати фільмів, тобто взагалі якось від цього відділитись.

Тобто нам треба мати якусь стратегію розвитку стосунків з цією державою-агресором, бо інакше все це виглядає як спонтанні, нервові та нездорові рухи.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Погоджуюсь. Але що стосується безпосередньо невеликої зміни до закону, запропонованою колегою Сюмар. Я зрозумів, що ви це підтримуєте.

 

ПОДОЛЯК І.І. Так.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Є ще якісь інші думки? Хто за те, щоб підтримати в редакції комітету слова та/або опубліковані (оприлюднені) замінити на слова та/або вперше оприлюднені (демонстровані) і підтримати за основу та в цілому законопроект № 3359 колеги Сюмар. Хто за, прошу голосувати. Дякую. Рішення прийнято.

Я з вами погоджуюсь, пані Ірино, з суттю вашого виступу. Ми готові присвятити цьому окреме засідання комітету. Давайте домовимось і поговоримо. Зараз, коли ми будемо працювати, ми знову стикнемось з цим питанням, коли будемо працювати над Законом "Про кінематографію", там буде мовна частина. У нас, ви знаєте, є різні погляди на різні точки зору щодо того, який фільм може вважатись національним, який склад української мови там повинен бути, зараз ми знову з цим стикнемось, а це треба проговорити стратегічно.

 

ПОДОЛЯК І.І. Та не тільки в межах нашого комітету.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Наступне питання – проект постанови про внесення доповнень до Постанови Верховної Ради України від 2 лютого 2016 року "Про відзначення пам’ятних дат і ювілеїв у 2016 році" (щодо звільнення міст Краматорська та Слов’янська від проросійських терористів" ( р.№4060, автори Єфімов і Недава).

 

ПОДОЛЯК І.І. Я ще пропоную включити всі села і селища міського типа в цю постанову. Це звичайно іронія або  сарказм, але у зв’язку з тим, що у нас була постанова про відзначення другої річниці звільнення Маріуполя, я пропоную підтримати теж.

 

ЛЕСЮК Я.В. Так, давайте проголосуємо.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Хто за те, щоб підтримати цю постанову, прошу голосувати. Дякую. Рішення прийнято.

Наступне питання. У нас питання між іншим такі творчі. От проект народного депутата Куліченка про відзначення  100-річного ювілею підготовки будівельних кадрів у Придніпровській державній академії будівництва та архітектури.

 

ПОДОЛЯК І.І. А що, давайте підтримаємо, прикольно. Винесемо постанову, обговоримо. Вийдуть та попіаряться колеги, скажуть, як гарно підтримувати будівельників, які вони молодці.

 

МАТІОС М.В. Я проти таких відзначень. У минулому скликанні ми вже припинили цю практику.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Хто за те, щоб підтримати, прошу голосувати. За- 1. Хто проти? Дякую. Ідемо далі.

Колеги, я пропоную, щоб ми перейшли безпосередньо до проекту Закону про державну підтримку кінематографії в Україні ( №3081-д, друге читання). Прошу підготуватись, відкрити Закон.

Колеги, у нас є лист від пана Зубка, який, до речі, зараз тут присутній. Відразу його зачитаю. Міністерство культури України просить врахувати пропозиції народного депутата України, голови Комітету Верховної Ради у закордонних справах Гопко при підготовці до другого читання проекту Закону про державну підтримку кінематографії в Україні (№3081-д), прийнятого Верховною Радою України в першому читанні 28 січня 2016 року. Особливу увагу просимо звернути на визначення національного фільму, запропонованого Гопко, який просимо викласти в такій редакції: національний фільм - створений суб’єктами кінематографії фільм, виробництво якого  повністю або частково здійснено в Україні, основна базова версія мовної частини звукового ряду якого створена українською мовою не менше 80 відсотків, а для дитячих та мультиплікаційних, анімаційних фільмів – 100 відсотків, сукупної тривалості мовної частини звукового ряду, створеної українською мовою, а решта мовної частини звукового ряду озвучена або субтитрована українською мовою та який набрав необхідну кількість балів відповідно до елементів бальної системи, передбаченої цим законом.

Також просимо доповнити статтю 12 частиною другою такого змісту: державна підтримка не надається на фільми, автори чи виконавці яких є резидентами держави-агресора. Заступник міністра, керівник апарату Зубко.

 

ПОДОЛЯК І.І. А про "чорні" і "білі" списки там нічого не написано?

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ми дійдемо.

 

МАТІОС М.В. Але це ж 276 поправка.

 

ПОДОЛЯК І.І. Вони можуть бути резидентами держави-агресора, але бути в "білих" списках Мінкульту, грубо кажучи.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Колеги, така поправка є моя, наприклад, вона не стосується "білих" списків, тому що "білі" списки – це такий творчий підхід, законом не врегульований. Але щодо списків осіб, які становлять загрозу для національної безпеки, яку визначає СБУ, це законодавча норма, це є в інших поправках. Ми до цього дійдемо. Я лише зачитав лист, щоб ми знали, що у нас є таке звернення.

Отже, поправка 1 народних  депутатів  Кондратюк і Червакової. Статтю 2  Розділу І проекту доповнити частиною другою у такій редакції: «Терміни, які вживаються для цілей цього Закону, визначені цим Законом, а також Законом України «Про кінематографію».  Це стосується лише термінів і пропонується цю поправку врахувати. Які є ще думки?

 

МАТІОС М.В. Погодитись.

 

ПОДОЛЯК І.І. Почекайте, до цієї статті є поправка Кондратюк, є поправка Матіос, яка ширша за поправку Кондратюк. І є поправка Подоляк, яка на посилання ще одного закону є ширша. Тобто є дві поправки до цього закону і поправка Матіос є ширша.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Це не одне і теж саме. Кондратюк  додає другий абзац.

 

КРАЙНЯК Ю.О. Там зазначено, що доповнити частиною другою в такій редакції.

 

МАТІОС М.В. Там додаються інші суб’єкти господарювання. Просто доповнюється ще одним.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Хто за те, щоб врахувати цю поправку, прошу голосувати. Дякую. Рішення прийнято.

Наступна поправка .Матіос. Частину 1 статті 2 викласти в такій редакції: «Законодавство про державну підтримку кінематографії складається з Конституції України, Цивільного кодексу України, цього Закону, законів України «Про культуру», «Про кінематографію», «Про телебачення і радіомовлення», «Про авторське право і суміжні права», «Про державну допомогу суб’єктам господарювання» та інших законодавчих актів України, а також міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.» І є поправка Подоляк, вони ідентичні, я її повністю не читаю. В цьому переліку є Закон "Про державну допомогу суб’єктам господарювання", але треба пам’ятати, що цей закон набирає чинності у серпні 2017 року.

Які будуть пропозиції?

 

ЛЕСЮК Я.В. Ви розумієте,  я не проти, але якщо він тільки у 2017 році набирає чинності, то він тут не має згадуватись.

 

ПОДОЛЯК І.І. Чому? Він прийнятий, але він чинність набирає у 2017 році.

 

ЛЕСЮК Я.В. Хай пан Юрій скаже.

 

КРАЙНЯК Ю.О. Я також дивився і в мене були сумніви. Розумієте, немає гарантій, що він вступить в силу, тому що ми знаємо, що він багато разів переносився.

По-друге, що може бути колізія, бо ми тут зазначили, що він наче застосовується, а в законі він ще не застосовується.

 

ПОДОЛЯК І.І. Незрозуміло. Юрію, будь ласка, ще раз поясніть, що ви сказали.

 

КРАЙНЯК Ю.О. Тут в законі написано, що законодавство складається з Закону про державну підтримку і він наче має застосовуватись, але за цим законом, якщо ми його розкриваємо, то він ще не може застосовуватись.

 

ПОДОЛЯК І.І. Він буде застосовуватись, коли вступить в силу.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Колеги, ми все рівно голосуємо за закон, який вступить в силу.

 

ЛЕСЮК Я.В. Він може теоретично суперечити всьому тому, що ми тут приймемо.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Він прийнятий Верховною Радою.

 

МАТІОС М.В. Тобто, якщо він не вступив в дію, то не розповсюджуватиметься на цей Закон "Про державну допомогу суб’єктам господарювання".

 

ЛЕСЮК Я.В. Ну там буде написана якась крамола.

 

ПОДОЛЯК І.І. Ми за нього голосували.

 

ЛЕСЮК Я.В. За цей закон?

 

ПОДОЛЯК І.І. Так.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Він проголосований, але не вступив в силу.

Хто за те, щоб врахувати ці обидві поправки, прошу голосувати. Дякую. Рішення прийнято.

Наступна четверта поправка народного депутата Гопко. В частині другій статті 3 пункт 7 викласти в такій редакції: "популяризація українських цінностей, української мови та культури, зростання інтересу масового глядача до національних фільмів". Оскільки це загальні норми, ніхто не є проти цього, тому прошу це врахувати. Хто за це, прошу голосувати. Дякую. Рішення прийнято.

Наступна поправка народного депутата Лук’янчука. В пункті 1 статті 5 замість слів "у кіно-, відеомережах" записати "у кіно-, відеомережах, мережі Інтернет".

 

ПОДОЛЯК І.І. Пропоную підтримати.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Я погоджуюсь. Хто за те, щоб підтримати, прошу голосувати.

 

ЛЕСЮК Я.В. А чому там не згадується телебачення?

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Це відеомережа.

 

ПОДОЛЯК І.І. Там перед тим згадується.

 

ЛЕСЮК Я.В. Давайте голосувати.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Хто за це, прошу голосувати. Дякую. Рішення прийнято.

Колеги, шоста поправка Кондратюк і Червакова. В частині першій статті 5 Розділу ІІ проекту після слів "фільмів у кіно-, відеомережах" слово "та" вилучити, а після слів "на телебаченні" доповнити словом "тощо".

 

ЛЕСЮК Я.В. Слово "тощо" не можна додавати.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Колеги, поправка розширює перелік способів використання фільмів за рахунок цього слова "тощо". Я не бачу тут заперечень.

 

ЛЕСЮК Я.В. Слово "тощо" не можна, тому що можна Бог знає що напридумувати.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. А яка різниця? Де б він не демонструвався, буде..

 

ЛЕСЮК Я.В. Від трьох до п’яти років через то, через то, тому подібне та інше. Приберіть слово"тощо".

 

КРАЙНЯК Ю.О. Там загальна просто норма. Вона передбачає способи використання, вірніше, де можуть бути використані фільми.

 

ЛЕСЮК Я.В. Я за те, щоб розширювати, але слово"тощо" – це юридично.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ми можемо не передбачити, де цей фільм покажуть. Для чого нам це обмежувати?

 

ЛЕСЮК Я.В. Тут стосується прав глядачів, але хай буде.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Хто за цю поправку, прошу голосувати. Дякую. Рішення прийнято.

 

ЛЕСЮК Я.В. Все ж таки не можна слово "тощо". Давайте переголосуємо, бо там є права людини.

 

МАТІОС М.В. Чи воно там кореспондується з авторським правом?

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Юрій, поясніть, будь ласка.

 

КРАЙНЯК Ю.О. Тут загальна норма. Тут не те, що воно не кореспондується.

 

МАТІОС М.В. Але оце слово "тощо" завжди дає лазівку.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Колеги, є ж контекст.

 

МАТІОС М.В. Добре.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Колеги, дві поправки, які потрібно розглядати разом: це поправка 7 і поправка 8. Поправка 7 народного депутата Матіос. Частину 2 статті 5 викласти у такій редакції: "державна підтримка надається суб’єктам кінематографії незалежно від форм власності, які займаються створенням (виробництвом), розповсюдженням, демонструванням, рекламуванням та популяризацією національних фільмів, просуванням послуг вітчизняної кіногалузі, фундаментальними та прикладними дослідженнями, освітньою діяльністю у галузі кінематографії, в порядку передбаченому цим законом".

Поправка 8 народного депутата Подоляк. В частині другій статті 5 пропонованої редакції Закону України "Про державну підтримку кінематографії" після слів "Державна підтримка надається суб’єктам кінематографії незалежно від форм власності, які займаються створенням (виробництвом), розповсюдженням, демонструванням, рекламуванням та популяризацією національних фільмів" додати слова "просуванням (промоцією) сервісного потенціалу кіноідустрії та локацій на території України для зйомок іноземної кінематографічної та аудіовізуальної продукції".

 

МАТІОС М.В. Дивіться, як на мене, це цілком ідентичні, я зараз скажу, що думаю, а тоді ви мені заперечите, Ірино. Мені здається, що це цілком ідентичні поправки, моя та Ірини, тільки в мене  сказано українською мовою, просування послуг кіногалузі, а Ірина сказала, що це буде сервісного потенціалу. Це ж те саме сказано, тільки іншими термінами.

Чому ви вважаєте, що промоція не має права бути, тобто стаття витрат на промоцію у цьому не має права на існування.

 

ПОДОЛЯК І.І. У пані Марії написано: просування послуг вітчизняної кіногалузі.

 

МАТІОС М.В. Мені здається, що це має бути в комплексі розглядатись. Дивіться, у нас в жодній державній програмі жодне міністерство не передбачає промоцію, тобто просування цього продукту національного.  Я це вкладаю в цю поправку.

Чому ми не можемо передбачити у цьому кошторисі на виготовлення, на розповсюдження  кошти на те, щоб про це сказати? Тобто це і є промоція, тобто просування.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Мова іде про що? Одна справа, коли в бюджеті фільму закладена його промоція, конкретного фільму, інша справа, коли ми передбачаємо, що фінансується промоція кіногалузі. От там Козленко недаремно руку піднімає. Наприклад, пан Козленко бере участь в якійсь міжнародній великій конференції, куди везе фільми національні, то чи може він звернутись за підтримкою до цього фонду? Тут є питання. Тому що з однієї сторони, дійсно, це потрібна робота.

 

МАТІОС М.В. Так я думаю, що, навпаки, пан Козленко буде зацікавлений в тому, щоб він мав кошти.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Він-то зацікавлений.

 

ІЗ ЗАЛУ. Мені здається, що поправка пані Ірини більш специфікована і вона стосується конкретно просування кінопродукту.

 

МАТІОС М.В. А що означає "сервісний потенціал"? Чим він відрізняється від просування послуги?

 

ПОДОЛЯК І.І. Я можу пояснити. Просування, тобто промоція, тут питань в мене немає. Я пропонувала, власне, просування, а в дужках дати промоцію.

Про що іде мова? Мова іде про, щоб пояснити зрозуміло, у нас тут є розділ ІІ,  який називається "Засади державної підтримки кінематографії".  І в цьому розділі ІІ є, умовно кажучи, мета державної політики у сфері підтримки кінематографії і перерахована ця мета державної політики у сфері кінематографії. А потім ми ввели слово, що держава забезпечує і стимулює, ми перерахували що і потім ми проголосували за слово "тощо".

Що пропонується цією поправкою 8? По-перше, дати можливість виробникам кіно супроводжувати маркетингово цей продукт, який держава фінансує. А крім всього іншого, сервісний потенціал кіноіндустрії і локації, тобто ми вводимо поняття кінокомісії, яке рано чи пізно в державі буде. Що таке кінокомісії? Це буде далі це визначення. Це будь-якої форми власності інституції, установи тіло юридичне, юридична особа, яка надає сервісні послуги в галузі кіноіндустрії і це теж може бути підтримано.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Колеги, що роблять кіноінститути.

 

ПОДОЛЯК І.І. Тут не про кіноінститут мова.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Неважливо. Кінофонди, Держкіно – це все по суті одне і те саме. Це державний орган або громадський орган, який підтримує створення національного кіно. Ми вже пішли на крок далі, тому що ми розширили ще і підтримку серіалів. Ми розуміємо, що ми в умовах війни, заборонили російські і тому нам це потрібно, хоча це не є звична практика. Ми пішли на крок далі, підтримали.

Далі є дві поправки. Поправка пані Марії пропонує, от ми всі трошки не про це говоримо, вона якраз пропонує, якщо пан Козленко захоче колекцію українських фільмів вивезти на міжнародний семінар в Німеччину і показати, то він може звернутись до цього фонду за фінансуванням. Пані Марія прямо пише: просуванням послуг вітчизняної кіногалузі, фундаментальними та прикладними дослідженнями, освітньою діяльністю у галузі кінематографії, в порядку передбаченому цим законом, популяризацію національних фільмів. Тобто ви можете популяризувати їх і далі.

Поправка пані Ірини додатково пропонує з цього фонду займатись просуванням сервісного потенціалу кіноіндустрії та локації на території України для зйомок іноземної кінематографічної та аудіовізуальної продукції. Тобто виходить, що ми з цього бюджету повинні підтримувати тих, хто надає сервіс західним компаніям. Ми і так їм тут повертаємо податки. У нас цих грошей, колеги, буде не так багато.

 

ПОДОЛЯК І.І. Ми підтримуємо наші компанії, які залучають іноземні компанії, які приїздять в Україну і тут платять податки, тут живуть, тут обирають локації.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Тому ми їх звільняємо від цих податків цим законом.

 

МАТІОС М.В. А давайте послухаємо виробників.

 

ПОДОЛЯК І.І. Я хочу пояснити. Не виробники цю поправку писали, а я. Ми надаємо можливість фінансувати  наші українські компанії, які є цим клеєм.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дивіться, я до того, як почав тут працювати, цим займався і знімав фільми. Мало того, що я від них гроші беру, від податків звільняю, так мені ще і в бюджет гроші за те, щоб я знімав пакистанське кіно.

 

ПОДОЛЯК І.І. Микола, ти знаєш, що таке кінокомісія, як вона працює і як вона фінансується зокрема у Польщі, які вона дає прибутки в бюджети держави, міст і воєводств.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Я знаю, що таке польський кіноінститут.

 

ПОДОЛЯК І.І. Я кажу не про кіноінститут, а про кінокомісію.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. А я про кіноінститут. Я кажу про підтримку українського кінематографу і виробників телесеріалів, а не про те, щоб фінансувати західні компанії.

 

ПОДОЛЯК І.І. Я абсолютно погоджуюсь з тобою, але якщо ми говоримо про підтримку українського кіно і серіалів, то можливо варто просто  збільшити державне фінансування на Держкіно і заспокоїтись і не створювати цього всього.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Як же ми можемо, якщо ми хочемо це робити прозоро?

 

ПОДОЛЯК І.І. Ми говоримо про цілу галузь кіноіндустрії, а Держкіно робить це непрозоро?

 

МАТІОС М.В. Чекайте, я хочу послухати третю думку.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Будь ласка.

 

ЯЦЕНКО В.В. Спасибо большое. Меня зовут Владимир Яценко, я собственно тот производитель, о котором вы говорите.  Здесь на самом деле есть два аспекта. Первый аспект – это то, что если мы пытаемся привлечь деньги с других рынков для того, чтобы они снимали в Украине, создавали рабочие места, поднимали индустрию и могли платить с этого налоги, то это имеет смысл. Существуют профессиональные мероприятия, где со всего мира приезжают люди, которые продают локации в своей стране.

Другой вопрос состоит в том, что так называемая кинокомиссия, которая довольно много написана здесь, нужно определиться, что это такое: то ли это орган при Госкино, который целенаправленно осуществляет государственную политику по привлечению в Украину других съемочных групп, либо это частные компании. Тогда надо понять как это регулируется. Но в принципе такая вещь необходима. Спасибо.

 

З ЗАЛУ. Дело в том, если половина законов посвящена налоговым возвратам, то в мире существует, это известный отдельный функционал – кинокомиссия, которая осуществляет, консультирует западные группы как здесь получить разрешение на съемки, какие есть ресурсы. Это здесь международная целая ассоциация, это не киноинститут, это отдельная индустрия. Надо себя пропагандировать, свою страну, свою территорию, что у нас есть такие замки. Для этого работа должна быть оплачена.

Это известные в мире инструменты. Кинокомиссии есть везде, их в одной стране могут быть сотни. Есть международные ассоциации кинокомиссий.  Вот любой иностранец, если его приглашает в Украину какая-то компания снимать, он сразу набирает по Интернету, есть ли кинокомиссия.

 

МАТІОС М.В. Я запитаю вас простіше, а ви мені поясніть. От Україна з кимось знімає фільм і вони вирішили в Олеському замку буде локація. Скажіть, держава оплачуватиме оренду?

 

З ЗАЛУ. Нет. Государство помогает структуре, которая надаст им разъяснение, куда приехать, сколько стоит билет.

ЯЦЕНКО В.В. Смотрите, если сюда приезжают снимать в Олесском замке, скорее всего ни к какой  кинокомиссии не будут обращаться. Они и так договорились с продакшн-компанией и все им понятно и ясно.

 

МАТІОС М.В. Вони домовляться з місцевою владою, щоб заплатити податки.

 

ЯЦЕНКО В.В. Да. Речь идет совершенно не об этом, а речь идет о другом. Существуют так называемые международные съезды, куда приезжают продюсеры со всех стран и предлагают свою страну как место для локации. Потому что если у людей есть потребность снять замок, они могут поехать во Францию, но это будет очень дорого, могут приехать и в Украину, это будет дешевле, но для этого они должны об Украине что-то узнать, какие правила, какие налоги.

 

МАТІОС М.В. Хай дізнаються.

 

ЯЦЕНКО В.В. Возможно имеет смысл создавать кинокомиссию как орган при Госкино, чтобы это была государственная поддержка государственного учреждения. 

 

 ПОДОЛЯК І.І. Якщо можна, то я би хотіла додати ось таку річ. Насправді це норма не зобов’язує, вона просто каже, якщо у нас в Україні будуть створені кінокомісії, то вони всього-навсього зможуть звертатись до держави з підтримкою.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Колеги, я  продюсер, я знімав американські фільми у Словаччині, правда, давно, але кінокомісій я там не зустрічав.

 

ПОДОЛЯК І.І. Такого бути не може.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Я чесно кажу. Хто з продюсерів стикався з кінокомісіями, хоч один?

 

ПОДОЛЯК І.І. Ви знімали в Польщі, Німеччині?

 

З ЗАЛУ. Так, в багатьох країнах.

 

ПОДОЛЯК І.І. Тобто ви не спілкувались з ними.

 

З ЗАЛУ. Ми не спілкувались, але мова іде про те, щоб підтримувати країну. Іде конкуренція на рівні країн.

 

МАТІОС М.В. Колеги, от можливо кіношники, вибачте, що я вас так називаю, скажіть, хіба наш законопроект не розрахований і не покликаний підтримати вітчизняного кіновиробника, щоб пан Богуцький сказав, я умовно кажу, я взяв книжку Кокотюхи, я зробив. Він буде це робити в Україні, він залучить когось з акторів для кращого рейтингу, то він йому заплатить за це. Але мені видається, що ми оцим законопроектом покликані зробити те, що Микола каже, от серіальне виробництво пожвавити в Україні, кінематографічне, серіальне. Не треба соромитись про це казати.

От чому ми заходимо так далеко, що ми розраховуємо, що зараз від цього закону хлине якийсь іноземний інвестор, що буде наші серіали, перепрошую, робити.

 

БОГУЦЬКИЙ О.А. Я просив би вас так довго на початку цього закону не дискутувати. Ідея, яка була, якщо вам вдасться її реалізувати, це те, що в Україні може будуть колись знімати і американці теж.

В цьому сенсі, як я зрозумів пані Ірину, немає нічого поганого в тому, що, от тільки що був фестиваль у Венеції, там прямо при вході британці зробили два павільйони і казали, що приїжджайте знімати до нас, ми 30 відсотків грошей, витрачених на зйомки кіно, повертаємо вам. Я звичайно думаю, якщо б у нас був центр у державі прибутку, то, напевно, це мало би бути Міністерство фінансів, воно мало би рекламувати Україну.

У цій запропонованій поправці взагалі немає нічого поганого, вона повністю відповідає духу законопроекту, тому що його глобальна мета, щоб в Україні знімалось кіно українцями, водночас, якщо наші українські режисери та продюсерьскі центри будуть задіяні у зйомках іншими країнами, це прекрасно.

Пані Ірина запропонувала прекрасну поправку, яка тільки збагачує законопроект, а не збіднює. Більше того, наскільки я зрозумів, ця поправка не відриває гроші від виробництва українських серіалів. Я хотів би звернути вашу увагу, що тих грошей не дуже багато. І тому, якщо можна було би рухатись швидше, то може б справді Верховна Рада цей закон прийняла в цій каденції, бо я з жахом дивлюсь на все те, що відбувається. Тому, коли ваша ласка, пане головуючий, я би проголосував і рухався далі.

 

ПОДОЛЯК І.І. Це нормально, що до нас приходить директор телеканалу і ганьбить так.

 

МАТІОС М.В. Чому ганьбить? Він нас не ганьбить.

 

БОГУЦЬКИЙ О.А. Я вас підтримав, пані Ірино.

 

ЛЕСЮК Я.В. І правильно говорить. Вся біда в тому, що у нас голова комітету продюсер, так що в якійсь мірі ми і на нього маємо орієнтуватись. Ставте на голосування.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Просто є філософія закону і ця поправка є демагогія, вона ні до чого не приведе. Але якщо ми кажемо закон про підтримку українського кіно, то це одне, якщо ми кажемо про залучення, у нас тут є пункт про податки, добре, нехай буде, тому що ми це зробили, це інше. Якщо ми ці гроші на все підряд роздаємо, то потім просто грошей на підтримку безпосередньо кіно не буде. Це спосіб зловживання, бо буде сидіти керівник цього фонду і буде виділяти ці гроші незрозумілим кінокомісіям.

 

ПОДОЛЯК І.І. Микола Леонідович, з великою повагою до вас, я собі ніколи в житті не дозволю публічно сказати, що те, що ви говорите, є демагогією. Тому я би попросила би певного респекту. Дякую.

Тепер друга річ, яку би я хотіла сказати. Я ще раз хочу наголосити, якщо мова іде про те, що з державного бюджету мають фінансуватись виробництво українських фільмів різних і телесеріалів, то демагогією є створення фонду і створення інституту. Треба просто збільшувати фінансування через Держкіно і розширити функції Держкіно. Тому я би просила, щоб ми проголосували та ішли далі.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Давайте голосувати. Хто за 7 поправку Матіос, прошу голосувати. Дякую. Рішення прийнято. Тоді 8 поправку ми не голосуємо.

 

ПОДОЛЯК І.І. Чому не голосуємо?

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Тому що прийняли 7 поправку.

 

ПОДОЛЯК І.І. Ми ж в попередньому варіанті голосували.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Бо вони там були ідентичні, а тут вони різні.

 

ПОДОЛЯК І.І. Ні.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Як ні? Хочете, то переголосуємо. Хто за 7 поправку Матіос, прошу голосувати. Дякую. Хто за 8 поправку Подоляк, прошу голосувати. Дякую. Прийнята 7 поправка.

Наступна 9 поправка Матіос. Частину 2 статті 6 викласти в такій редакції: "Центральний орган виконавчої влади, що релізує державну політику у сфері кінематографії, є головним розпорядником коштів фонду та розпоряджається ними на підставі рішення Ради з державної підтримки кінематографії". Поправкою пропонується виключити, що Держкіно розпоряджається коштами виключно на підставі рішення Ради. Виключається слово "виключно". Слово "виключно" обумовлено вимогами антикорупційного законодавства, яке вимагає точності в будь-яких питаннях щодо використання бюджетних коштів. 

 

МАТІОС М.В. Дивимось 9 і 10 поправки. Вони ідентичні.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Вони ідентичні. Це правда.

 

ПОДОЛЯК І.І. А може щось секретаріат скаже з цього приводу, що з цим словом робити: виключати, не виключати.

 

КРАЙНЯК Ю.О. Якщо ми кажемо про розпорядження державними коштами, в законопроекті зазначено, що будь-яке розпорядження здійснюється виключно за рішенням Ради фонду. Тут виключається слово "виключно". Я просто не зрозумів для чого його виключати.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Тобто є Рада незалежна і тільки після того як вона прийняла рішення, можна коштами користуватись. Якщо виключаємо слово "виключно", то це може хтось без них робити.

 

(Іде загальна дискусія)

ПОДОЛЯК І.І. Якщо ми кажемо, що Держкіно є головним розпорядником коштів фонду та розпоряджається ними виключно на підставі рішення ради з державної підтримки кінематографії. Це означає, що жодних сто гривен, то він не буде мати права розпорядитись ними без рішення ради, то тому було пропоновано забрати слово "виключно".

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Будь ласка, Анатолій.

 

МАКСИМЧУК А.О. Дивіться, мова іде про кошти фонду, які виділяють на певні напрямки. Фінансування самого Держкіно передбачено іншою нормою за окремою державною програмою. Тобто те, що виділено  бюджетом на фінансування Держкіно, воно витрачає самостійно. Але з фонду, який направляє гроші на конкретні форми держпідтримки, тут була логіка така, що тільки рада приймає рішення.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Це і правильно.

 

ПОДОЛЯК І.І. Але ж Держкіно є головним розпорядником.

 

МАКСИМЧУК А.О. Так, але є спеціальний порядок витрачання коштів фонду, який передбачає рішення ради по цьому питанню, тобто розпоряджається Держкіно, підписує голова Держкіно і так далі і несе за це відповідальність. Але є процедура, яка дозволяє не зловживати і витрачати кошти фонду на ті речі, які не передбачені.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Хто за те, щоб ці дві поправки відхилити, прошу голосувати. Дякую.

Наступна 11 поправка Томенка. Абзац 3 пункту 2 частини третьої статті 6 виключити, а саме: кошти, отримані відповідно до законодавства про лотереї. І 12 поправка Подоляк.

Значить, незалежно від того буде чи ні ця норма надходження від лотереї, зможуть іти на потреби фонду лише за наявності спеціального закону. Наразі такого законопроекту немає, наскільки можна зрозуміти, відрахування від лотереї планують направляти до фонду соціокультурного розвитку. Тому це в нас і пропонують виключити.

 

ПОДОЛЯК І.І. Тут такі цікаві хитросплетіння. Не факт, що цей законопроект буде розглянутий, буде підтриманий.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ще раз кажу, кошти від лотереї в більшості європейських країн, тут механізму немає, це лише закладає можливість для такого механізму. І я би це тут залишив, тому що ми хоча би заб’ємо ці кошти за галузь, бо інакше ці кошти підуть в іншу галузь. А те, що ці кошти ідуть саме в кіногалузь, практикується взагалі всюди.

 

ЛЕСЮК Я.В. Я перепрошую, але це  коли буде прийнятий такий закон про лотереї. 

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Колеги, я хочу вам сказати, що закон існує зараз і він діє. Там сказано, що частина коштів іде на культуру. Відповідно до цього закону цей фонд також зможе претендувати на частину цих коштів навіть вже зараз. Це немає закону нового, про який всі говорять.

 

ПОДОЛЯК І.І. Шановні друзі, ще є одна така річ. Якщо ми з вами всі разом хочемо, я просто не розумію, чому така ситуація складається, щоб цей складний закон в принципі був підтриманий в залі, а нас як державних діячів повинно цікавити, що держава Україна, яка декларує свою підтримку розвитку кіногалузі,  її належним чином фінансувала. Ми не повинні вказувати, ми не зобов’язані вказувати і не мусимо вказувати,  з яких саме джерел держава повинна це робити.

Тому, зважаючи на питання, пов’язане з неврегульованістю лотерейного підпитання, просто пропонуємо це вилучити.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Будь ласка, Міністерство культури.

 

ЗУБКО Ю.П. Я вважаю, що абсолютно нормальна норма.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ви ж отримуєте гроші від лотереї зараз?

 

ЗУБКО Ю.П. В минулому році ще отримували, вірніше, у 2014 році. У 2015 році кошти пішли в загальний бюджет, а з загального бюджету до нас, тобто теоретично так, отримуємо, але з загального бюджету.

 

ПОДОЛЯК І.І. На що ви використовуєте ці кошти?

 

ЗУБКО Ю.П. Вони в нас раніше були окремим кодом.

 

ПОДОЛЯК І.І. У 2014 році на що ви їх використовували?

 

ЗУБКО Ю.П. Ми їх могли використовувати у 2014 році на все. Зараз вони у нас не ідуть на спеціальний фонд. Але в бюджет 2015 року, то ми попросили, щоб на їх поставили у видатки розвитку і ми підтримали фактично на реставрацію національних пам’яток.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Якщо ми це залишаємо, так як це в будь-якій європейській країні ці фонди фінансуються коштами від лотереї.

Колеги, ніхто не заважає в залі підтримати це на підтвердження і зняти, якщо не буде голосів. Ми можемо зараз не проголосувати.

 

ПОДОЛЯК І.І. Я наполягаю вилучити цю норму.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. А я наполягаю залишити.

 

МАТІОС М.В. А ми можемо зробити простіше, тобто трошки детальніше, відсоток від тієї лотереї.

 

ПОДОЛЯК І.І. Це буде ще гірше.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ми якраз в цьому законі передбачаємо таку можливість, що в майбутньому ці гроші мають іти сюди.

 

МАТІОС М.В. Дуже багато охочих є скористатись. Я не знаю, в  яких  обсягах  ідуть ці кошти від лотереї і таке інше. Те, що є дуже багато охочих скористатись цими коштами, то це не секрет і через це виникне в залі дискусія.

Але мені здається, що треба прописати так, щоб ця норма пройшла.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Колеги, це виводить лотерею з тіні, тому що суспільство починає її контролювати і воно знає, що на ці гроші має фінансуватись кіно. От я особисто не продаю лотереї, не займаюсь кіно, не планую працювати в цьому фонді. Якщо ми запишемо тут, що ми кінематографістам дамо додаткове джерело, то що в цьому поганого?

Колеги, давайте голосувати. Хто за те, щоб відхилити поправки 11 і 12, прошу голосувати.

 

МАТІОС М.В. Як відхилити? Залишити.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Томенко пропонує виключити, а я пропоную залишити слово. Тому ми відхиляємо поправку Томенка і Подоляк і таким чином залишаємо лотерею.

 

ЛЕСЮК Я.В. Ми утримались, скажімо, на цій поправці.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Якщо ви утримались, то ми тоді викидаємо лотерею. Хто за те, щоб підтримати ці поправки, прошу голосувати. Залишили пункт про лотереї. Добре.

 

ЗУБКО Ю.П. Я би хотів сказати, що цей закон фактично підтриманий на бюджетному комітеті Верховної Ради з перевагою в один голос. В даному випадку всі норми, які можуть бути потрактовані для зміни рішення бюджетного комітету, я би зараз уникав.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Добре, дякую.

Ідемо далі. 13 поправка Матіос. У пункті 2 частини 3 статті 6 виключити підпункт: "кошти, сплачені суб’єктами кінематографії за розгляд заяв на отримання субсидій, передбачених пунктами б), в), г) частини першої статті 7 цього Закону". Поправкою пропонується зробити розгляд заяв на отримання допомоги безкоштовно.

 

МАТІОС М.В. Я вважаю, що це буде неправильно, коли за заявку на допомогу треба ще і гроші заплатити.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Я зараз прочитаю тлумачення наших юристів, конкретно Юрій це готував. Справедливо було б збір залишити, це публічна послуга і вони всі надаються державою на платній основі. Тим більше, що за деякими поправками далі пропонується допустити до конкурсу на отримання підтримки осіб, які фактично не мають коштів для створення фільму, тобто за відсутності економічних фільтрів подавати буде будь-хто, в тому числі і ті, хто не має ресурсів і кінодосвіду. Якщо всі заявки будуть розглядатись, то це звичайно істотно напружуватиме бюджет Ради, а також впливатиме на якість роботи.  

Як компроміс можна було б передбачити, що спеціальний закон може встановлювати пільги зі сплати такого збору.

Будь ласка, пан Олександр.

 

БОГУЦЬКИЙ О.А. Я до вас уклінно звертаюсь з проханням не робити безкоштовно, тому що я член цієї комісії, і надійшло 800 заявок. Треба хоча би якісь пільги, тому що це не є прогулянка, всі люди ретельно підходять до своїх обов’язків, читають пакети документів.

 

МАТІОС М.В. А що так багато авантюристів приходить з заявками?

 

БОГУЦЬКИЙ О.А. Всі хочуть знімати кіно. 800 заявок, я вам кажу.

 

ПОДОЛЯК І.І. Олександре, у мене є запитання. Це є закон, який повинен підтримувати розвиток українського кіно. Сплачувати – це не є адміністративна послуга, але тим самим ми консервуємо ситуацію, тому що звертатись в такому разі будуть тільки ті, хто буде мати можливість заплатити. Тоді що вже життя буде тільки Слабошпицький, перепрошую, умовно?

 

БОГУЦЬКИЙ О.А. Я про інше говорю, це є серйозний намір. Це не те, що я ішов по вулиці і вирішив зняти кіно. Тому люди, які повинні це робити, вони мають мати цей намір.

 

ПОДОЛЯК І.І. А як бути з дебютом?

 

БОГУЦЬКИЙ О.А. Ну завжди хтось знайде тисячу гривень.

 

МАКСИМЧУК А.О. Я хочу звернути увагу шановних членів комітету на те, що пропонується брати збір з комерційного кіно, тобто якщо ви подивитесь пункти, на  які іде посилання, це екранні фільми масові, це серіали і це ті, хто хоче отримати повернення. Тобто мова іде виключно про комерційне кіно. Якщо люди хочуть займатись бізнесом, хай вони звертаються, тим більше, що ці форми підтримки передбачають наявність коштів. Тотбто це іде  пункт б) – це екранне кіно.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Яка це стаття?

 

МАКСИМЧУК А.О. Це стаття 7 форми державної підтримки. Там визначено цей перелік. Тобто не ідеться про пункт а), який говорить про документалістику, про анімацію, тільки комерційне кіно. А там все рівно мають бути власні кошти: або 20 відсотків, або 50 відсотків.

Якщо люди знайдуть 20 відсотків на зйомку кіно, то вони що не знайдуть коштів, щоб оплатити збір, але цю ж Раду треба також за якісь гроші утримувати. Ці гроші якраз ідуть у фонд.

 

ПОДОЛЯК І.І. В пункті б) зазначені, наприклад,  анімаційні фільми.

 

(Іде загальна дискусія)

 

ІЗ ЗАЛУ. Подавать проекты могут субъекты кинематографии. если они уже являются субъектами кинематографии, то все они имеют право. Их, во-первых, не столько много проектов, но если из 50 проектов комиссия завернет 40, то они и так еле подготовили проект, подали, их завернули, а они заплатили деньги. Это превращается как вот в эти инвестиционные конкурсы, иногда важно собрать сборы,  не провести конкурс. Это просто потом после каждого конкурса будет большая волна, что с нас взяли деньги за рассмотрение, а ничего не дали. Вы знаете, подготовить проект – это стоит денег. Не надо брать деньги за конкурсы.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дивіться, в чому тут питання. От фонд повинен фінансувати, як це є в Європі. Якщо  50 відсотків людина знайшла комерційних грошей, то вона звертається до держави. Якщо вона вже знайшла тих 50 відсотків, чому вона не може заплатити державі збір?

А в нас будуть фальшувати ті 50 відсотків, які знайшли. Будуть приносити липові листи від липових банків і структур.

 

(Іде загальна дискусія)

 

ЛЕСЮК Я.В. Розумієте, будуть хімічити про те, що назбирали грошей.

 

ПОДОЛЯК І.І. Пункт б) каже -  надання державної  субсидії на виробництво, створення фільму ігрового анімаційного, обсяг якого не може перевищувати 80 відсотків від загальної кошторисної вартості виробництва фільму. Обов’язковою умовою надання такої субсидії є підтвердження заявником наявності у нього коштів, необхідних для фінансування виробництва фільму в сумі не менше 20 відсотків від загальної кошторисної вартості виробництва фільму.

Пункт в) каже нам – надання державної субсидії на виробництво і створення телевізійного фільму.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ні, де ідеться  про збори, не про субсидії, а про збори.

 

ПОДОЛЯК І.І. Так це стосується отих суб’єктів, на виробництво того продукту, про що я зараз читаю.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Що не стосується? Там є інші пункти, отам, де про дебют ми говорили.

 

ПОДОЛЯК І.І. А в пункті б) записано анімаційне кіно, яке теж буде сплачувати за розгляд заявки.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Пункт а) прочитайте, будь ласка, які не сплачують.

 

ПОДОЛЯК І.І. Здійснення державних закупівель товарів, видів і послуг, необхідних для виробництва, створення документальних, просвітницьких, анімаційних фільмів, фільмів для дитячої аудиторії з врахуванням художньої та культурної значущості та фільмів-дебютів в обсязі до ста відсотків включно від загальної кошторисної вартості виробництва фільму. За це не сплачують.  Але анімаційний фільм повторюється у пункті б).

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Є комерційний і є анімаційний фільм. "Бетмен"  - це комерційний фільм по коміксам, там мільйони вони заробляють. 

 

ЯЦЕНКО В.В. На самом деле для производителя коммерческого фильма нет проблемы заплатить взнос.

 

ПОДОЛЯК І.І. А як ви будете визначати: комерційний чи не комерційний?

 

ЯЦЕНКО В.В. Есть совершенно четкое определение, что коммерческий, что некоммерческий. Речь идет о том, какая это просто сумма. Если несколько тысяч, то это не проблема, если сотни тысяч гривен, то это уже проблема. Здесь об этом нужно говорить. Спасибо.

 

З ЗАЛУ. В принципе здесь закон очень много связан с барьерами вхождения. Мы говорим, что субъект кинематографии имеет право подать, любой субъект. Даже вот буквально молодой режиссер с продюсером, они должны иметь право, потому что кино демократизируется.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Навіть якщо приходить молодий режисер за комерційним кіно по цьому пункту б), він повинен привести співпродюсера, який вже покрив йому частину цих коштів.

 

З ЗАЛУ. Они потом найдут эти деньги.

 

ПОДОЛЯК І.І. Ні, не потім.

 

ЛЕСЮК Я.В. А хтось може сказати, який розмір цього внеску?

 

З ЗАЛУ. Визначається Кабінетом Міністрів.

 

МАТІОС М.В. Давайте будемо іти далі.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дивіться, вони аналогічні, 13 і 14 поправки. Хто за те, щоб підтримати ці поправки, тобто скасувати збір, прошу голосувати. Дякую. Поправки не пройшли.

Ідемо далі. 15 поправка народного депутата Голубова. Частину четверту статті 6 розділу ІІ законопроекту виключити, а саме: "видатки на забезпечення діяльності центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері кінематографії, передбачаються у Державному бюджеті України за окремою бюджетною програмою". Поправка пропонує, щоб видатки на утримання Держкіно не відмежовувались від видатків на підтримку кінематографії. Ідея цієї норми в тому, щоб законодавчо відмежувати бюджетні кошти, що мають спрямовуватись на підтримку кіно від коштів на утримання Держкіно.

Ми пропонуємо цю поправку не підтримувати. Хто за те, щоб цю поправку підтримати, прошу голосувати. Немає. Отже, вона відхилена.

16 поправка народного депутата Дмитренко аналогічна. Хто за те, щоб її підтримати, прошу голосувати. Немає. Відхиляється.

17 поправка народного депутата Лук’янчук. Доповнити пункт 2 частини п’ятої статті 6 словами "… у тому числі шляхом створення мережі регіональних профільних фондів". Оскільки в законодавстві немає цього, то пропонується відхилити. Хто за те, щоб її підтримати? Немає. 

 

ЛЕСЮК Я.В. Треба писати, хто проти, хто утримався?

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Це буде дуже довго.

 

ЛЕСЮК Я.В. Я всюди утримуюсь.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Поправка 18 Матіос. Ця поправка велика. Юрій, ви можете пояснити нам суть цієї поправки?

 

КРАЙНЯК Ю.О. Простіше буде просто подивитись по частинам, в тих частинах, де вносять зміни. Поправка розділена на складові і далі треба дивитись безпосередньо саму статтю. Там є, наприклад, 18.1., вона ідентична з поправкою Кондратюк. Її простіше дивитись за текстом.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Марія Василівна, наприклад, у нас є такі поправки, які повторюються.

 

МАТІОС М.В. Давайте проголосуємо цю Кондратюк.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ми будемо іти по пунктам. Там, де є Кондратюк.

 

КРАЙНЯК Ю.О. Там, де буде поправка Марії Василівни, то там зазначено у вас в таблиці.

 

МАТІОС М.В. Я бачу, що вони майже ідентичні.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Поправка 19 народний депутат Кондратюк. Пункт а) частини першої статті 7 Розділу ІІ  проекту після слів  "для дитячої аудиторії ( з урахуванням художньої та культурної значущості)" доповнити словами "фільмів художньої та культурної значущості (авторських фільмів)".

Це збігається з вашою, але просто ми по частинам будемо. Хто за те, щоб це підтримати, прошу голосувати.

 

ПОДОЛЯК І.І. Що саме підтримуємо?

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Поправку 19 Кондратюк аналогічно до поправки Матіос. Хто за? Підтримали.

18 поправка Матіос ідентична.

20 поправка Кондратюк.

 

ПОДОЛЯК І.І. В поправці Матіос згадується кінокомісія, а де вона згадується у Кондратюк?

 

КРАЙНЯК Ю.О. Дивіться далі.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Давайте по тих пунктах, які збігаються, пройдемось. Якщо буде щось не збігатись, то ми це окремо обговоримо у варіанті Марії Василівни.

 

МАТІОС М.В. Дивіться, воин збігаються з поправкою…

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Марія Василівна, а хто вам вписав ці кінокомісії, скажіть чесно.

 

ПОДОЛЯК І.І. Що ви починаєте.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Я не до вас питання ставлю.

 

ЛЕСЮК Я.В. Більше того, я його підтримую, що за кінокомісії.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Я вам прочитаю лекцію про кінокомісію.

 

МАТІОС М.В. Я не наполягаю, я його зніму.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ви знайомі з роботою кінокомісій?

 

З ЗАЛУ. Це відомий у світі інструмент. В кожній країні є десятки кінокомісій.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. І всі з бюджету підтримуються?

 

З ЗАЛУ. Є міжнародна асоціація.

 

ПОДОЛЯК І.І. Більше того, вони підтримуються з бюджету держави, землі чи регіону і міста.

 

ЯЦЕНКО В.В. Смотрите, это может быть государственный орган, может быть на местах орган и так далее. Просто нужно четко определиться, если каждый второй здесь может создать кинокомиссию, которая будет финансироваться из государственного бюджета, наверное, это будет не очень правильно.

Так получилось, что Госкино разделяет политику государства в этой отрасли. Может быть, имеет смысл при  Госкино создать подобную структуру, которая будет популяризировать совместно с МЗС.

 

ПОДОЛЯК І.І. Володимир, цей законопроект не говорить нам про те, що ми створюємо кінокомісію, тому що на сьогоднішній день якісь кінокомісії вже є у вигляді структурного підрозділу комунального підприємства, якась кінокомісія є у вигляді громадської організації. Цим законом ми кажемо, що вводимо це поняття, що таке може бути створено, це може бути громадська, це може бути негромадська. Це від нас залежить, від законодавця, від центрального органу виконавчої влади. Ми даємо можливість, ми не створюємо, ми тільки кажемо, якщо таке буде створене з функцією, з зобов’язанням.

Завдання кінокомісії є допомогти залучити сюди представників кіноіндустрії в Україну, які можуть знімати кіно, дати їм послуги щодо локацій, щодо переліку фахівців українських, які займаються звуком, які займаються обладнанням, які  займаються технікою. Вони можуть надавати послуги с промоції того національного культурного продукту, про який ми говоримо.

 

ЛЕСЮК Я.В. Є якась елементарна логіка. Пане Юрію, я до вас в першу чергу. Шановні панове, якщо ми пишемо про якісь комісії, значить, вони мають бути прописані в законі. Але якщо ми не пропишемо, то такого слова тут не має бути, воно зайве просто. Є комісії, хай вони собі будуть, причому тут цей закон.

 

КРАЙНЯК Ю.О. Справа в тому, що поправка 173 передбачає, що таке кінокомісія. Але було б логічно, мені здається, просто розглянути взагалі питання кінокомісії в цілому.

 

ЛЕСЮК Я.В. Якщо ми до цього питання дійдемо, то тоді має  бути розділ, що таке кінокомісія і так далі, а інакше просто неможливо.

 

КРАЙНЯК Ю.О. Я з цим погоджуюсь.

 

МАКСИМЧУК А.О. Оскільки є дуже багато дискусій з цього приводу, то потрібно визначитись концептуально. В деяких великих країнах, як Канада, є фільмкомісії на місцевому рівні, коли вони здійснюють промоцію конкретного регіону, є фільмкомісії, які на державному рівні форматують державу. Зараз у Львові діє фільмкомісія, вона створена у формі державного комунального підприємства.

 

ЛЕСЮК Я.В. Я пропоную, або ми прописуємо, що це таке є.

 

МАКСИМЧУК А.О. Фільмкомісія – це цивілізований механізм залучення іноземців.

 

ЛЕСЮК Я.В. Тоді треба написати тут, що таке кінокомісія.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Колеги, є логіка закону, підтримка українського виробництва. І ми в цей закон, правда, вставили  повернення податків для того, щоб нормально існувало. Але якщо для розвитку послуг міські ради об’єднують місцевих комерційних продюсерів, щоб знімати зарубіжне кіно, то це гарна комерційна діяльність для їхнього об’єднання. Це просто не предмет цього закону.

 

ПОДОЛЯК І.І. Микола, ти перекручуєш. Якщо ми пишемо закон про підтримку українського кіно, то в тому законі говоримо про те, що ми будемо повертати частину кваліфікованих витрат за виробництво іноземцям, то це і є, власне, чому ми їм повертаємо. Тому що ми хочемо, щоб вони сюди приїздили і в нас знімали. Так чи ні? Чому ми їм повертаємо, чому така практика?

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Тому що лобісти дуже просили.

 

ПОДОЛЯК І.І. Ні. Тому що така практика є у світі. А тим допоміжним елементом, який їм допомагає сюди приїздити, то чому Спілбергу сниться, що він знімає українське кіно.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Та дай Бог Спілбергу здоров’я, але я хочу підтримати не Спілберга, а Слабошпицького чи якогось іншого режисера.

 

ЛЕСЮК Я.В. Шановні панове, або це буде прописано, що таке кінокомісії, де вона є, в якому селі і так далі, або слова "кінокомісія"  немає бути. Я взагалі за те, щоб гроші видавались тільки в Києві в центральному органі на цьому етапі.

 

ПОДОЛЯК І.І. Так воно і є тут.

 

З ЗАЛУ. Давайте фільм створювати. У всьому світі є такий механізм як кінокомісія.

 

ЛЕСЮК Я.В. Там був створений спочатку закон, що таке кінокомісія.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.  Колеги, це звичайна громадська організація, яка об’єднує місцевих продюсерів, і місцева влада зацікавлена в тому, щоб туди приїжджали, продюсерам давали роботу і всі сервіси розвивались. Причому тут підтримка українського кіно?

 

ПОДОЛЯК І.І. А причому тут повернення кваліфікаційних видатків іноземним компаніям?

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Є така суперечність. Але на це ми пішли, це включили.

 

МАТІОС М.В. А може ми цей пункт залишимо і підемо далі, а тоді повернемось.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Чекайте, ми зараз розглядаємо 20 поправку.

 

ПОДОЛЯК І.І. Шановні, давайте повернемось, тому що я знаю " все эти приколы нашего городка". Давайте оцю пропозицію, що пані Марія запропонувала, тому що в її поправці, ми цю поправку не розглядали в цілісності, а розглядали тільки в тій частині, де вона співпадає з поправкою Кондратюк.

 

КРАЙНЯК Ю.О. Було оголошено, що ми поступово  в тих місцях, де будуть згадуватись поправки Марії Василівни, ми будемо їх читати. Зараз ми прочитали першу поправку, яка збігається.

 

ПОДОЛЯК І.І. Але поправки Кондратюк, яка збігається з пунктом з), немає.

 

КРАЙНЯК Ю.О. Немає.

 

МАТІОС М.В. Приймаємо поправку Кондратюк та ідемо далі.

 

ЛЕСЮК Я.В. Чекайте, кінокомісія – установа, підрозділ установи державної чи комунальної форми власності або громадська організація, метою діяльності якої є популяризація в Україні і так далі. То навіщо весь цей закон?

Подивіться, ось 90 поправка дає визначення кінокомісії. Коли в нас є таке визначення кінокомісії, то ми взагалі розширили це все.

 

КРАЙНЯК Ю.О. Мова не іде про те, щоб не було визначення кінокомісії.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Колеги, я в принципі тут є багато лобістських норм, так і кінокомісія – це лобістська норма. Я не проти того, щоб її залишити. Колеги, ви наполягаєте на цих кінокомісіях, хай вони залишаються.

 

ЛЕСЮК Я.В. Я наполягаю на іншому. Це питання має серйозно розглянутись в комплексі: або ми вводимо поняття кінокомісії або не вводимо.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Питання не в цьому. Кінокомісія – це звичайна громадська організація.

 

ЛЕСЮК Я.В. Яке вона має відношення до цього закону?

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ніякого, але передбачається, що такі органи теж мають право діставати підтримку з цього фонду. Далі просто будуть конфлікти, тому що хтось буде хотіти більше.

 

ПОДОЛЯК І.І. Якщо ми встановили, що Кабмін буде визначати розмір цієї оплати, то це всіх буде стосуватись на ті чи інші проекти, тільки на виготовлення фільмів.

 

КРАЙНЯК Ю.О. Тільки на виготовлення фільмів.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. А ми визначили, який відсоток іде безпосередньо на кіновиробництво з  цього фонду?

 

ПОДОЛЯК І.І. Тільки 12 відсотків іде на підтримку всієї індустрії в принципі. Про що ми говоримо?

 

(Іде загальна дискусія)

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Колеги, давайте рухатись далі.

20 поправка Кондратюк. Пункт б) частини першої статті 7 Розділу ІІ проекту після слів "(ігрового, анімаційного" доповнити словом "тощо". Хто за те, щоб підтримати, прошу голосувати. Дякую.

21 поправка Кондратюк. Друге речення пункту в) частини першої статті 7 Розділу ІІ проекту викласти в такій редакції: "Обов’язковою умовою надання такої субсидії є підтвердження заявником наявності в нього коштів, необхідних для фінансування виробництва телевізійного фільму, телевізійного серіалу, в сумі не менше 50% від загальної кошторисної вартості виробництва телевізійного фільму, телевізійного серіалу". Додане уточнення стосовно того, що мова  іде не лише про фільми, а й про серіали.

 

ПОДОЛЯК І.І. Треба підтримати.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Пропоную підтримати. Хто за, прошу голосувати. Дякую.

22 поправка Кондратюк. Пункт є) частини першої статті 7 Розділу ІІ проекту після слів "прем’єрних показів, рекламування" доповнити словами "(незалежно від використаних рекламних засобів)".  Пропонується врахувати. Хто за? Дякую.

23 поправка Подоляк. Поправка виключає можливість надання субсидій для оплати пільгових сеансів. Пропонується врахувати. Хто за? Дякую.

Наступна 24 поправка Кондратюк і Червакова. Це в даному випадку ставиться на обговорення. Пункт ж) частини першої статті 7 Розділу ІІ проекту після слів "за її межами" доповнити словами "а також для оплати виготовлення архівних комплектів вихідних матеріалів національних фільмів, які відповідають сучасним технологічним вимогам тривалого консерваційного зберігання в державному фонді фільмів архівного комплекту вихідних матеріалів та фільмокопій всіх національних фільмів".

 

МАТІОС М.В. Це треба підтримати, тому що у нас є великі проблеми з цим.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Я в принципі за це, тому що вважаю, що це потрібно. Але я переконаний, що не з цих коштів це треба робити. Я пропоную підтримати цю поправку, хоча вважаю, що це повинно з інших джерел фінансуватись, пане Іване. Я так розумію, що вам з іншими джерелами складно.

 

КОЗЛЕНКО І. В. Ми хочемо зафіксувати за плівкою, поки не створено в Україні спеціальної цифрової лабораторії, цифрового сховища, зафіксувати право бути збереженим в оцій одиничній  копії. В попередньому законі це називалось вихідні матеріали фільму. Тільки раніше технологічно це могла бути  лише плівка, а зараз це може бути і плівка і цифра. Тому ми розводимо зараз ці поняття як архів і неархів.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Хто за те, щоб підтримати цю поправку, прошу голосувати. Дякую.

 

КОЗЛЕНКО І.В. Я хочу логіку пояснити. Теперішній закон передбачає, що можуть зберігатись лише фільми створені бюджетним коштом. Ми усвідомлюємо, що збільшується частка фільмів небюджетного фінансування, приватного виробника. Відповідно значна кількість фільмів останнім часом не може бути бюджетним коштом зараз перенесено на плівку.

Ми пропонуємо своїми правками включити можливість збереження, тривалого довічного збереження також і комерційних фільмів.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ми вже проголосували.

 

ПОДОЛЯК І.І. Давайте зробимо перерву.

 

ЛЕСЮК Я.В. Давайте на 10 хвилин зробимо перерву.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Добре, перерва.

 

ПІСЛЯ ПЕРЕРВИ

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Давайте колег запросимо. 

Колеги, яка є пропозиція? Я хочу яку зробити вам пропозицію? Я зараз вам зачитаю, у нас є ключові спірні пункти, які ми повинні вирішити для себе по цьому закону, які, виявляється, в різних поправках ми об них "зашпортуємося" весь час. Значить, я хочу їх озвучити спочатку, а потім щоб ми проговорили, яким чином ми будемо діяти далі, якщо ми дійдемо компромісу на рівні цих рішень.

Значить, перший пункт, який є спірним, це кінокомісії. Бо в первісному варіанті їх узагалі не було. Значить, є визначення, яке пані Подоляк запропонувала, що кінокомісія – це установа,  підрозділ установи державної чи комунальної форми власності або громадської організації, метою діяльності якої є популяризація України, її регіонів як привабливих локацій для кінозйомок, а також ефективного використання потенціалу української сервісної індустрії в галузі кінематографії.

 

МАКСИМЧУК А.О. Насправді, якщо дозволите, ми дійшли згоди в п'ятницю зібратися якраз професійним колом, проговорити концепцію і запропонувати членам комітету концепцію цих фільмкомісій, щоб вони були нормальними.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Бо якщо ми визначаємо, якщо ми говоримо, що ці кінокомісії створюються при місцевих органах влади для залучення цих коштів в регіони…

 

ПОДОЛЯК І.І. То прочитайте ще раз визначення, знову перекручуєте.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Що я перекручую?

 

ПОДОЛЯК І.І. Ну, ви кажете: "При місцевих органах влади". Тут же чітко написано: "Установа, підрозділ установи державної чи комунальної  або громадської організації". Де тут написано, що "при міських радах"?

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ірино, ви ж мене не чуєте! Що я сказав? Я сказав, що якщо, наприклад, у нас буде пропозиція, що комісія створена при місцевому органі влади, що, я не можу це сказати?

 

ПОДОЛЯК І.І. А тут такого немає! 

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. А я й не кажу, що є! Я кажу, якщо, наприклад, буде…

 

ПОДОЛЯК І.І. То це називається маніпуляція.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. В чому маніпуляція? Я хочу вас підтримати, а ви мені не даєте сказати! Ви слухайте, будь ласка, уважно, що я кажу. Я кажу ще раз, що якщо ми визначаємо законом, що при місцевих органах самоврядування, наприклад, до прикладу, можливо, створюються ці кінокомісії в регіонах для залучення іноземців, а на державному рівні ці функції виконує Держкіно, якщо ми це припускаємо, тоді це є якась система і ми кажемо, що ця система може на щось претендувати. Бо так, як тут написано, то кожні два чоловіки можуть зібратися, назвати себе кінокомісією і звернутися за державними грошима, хоча вони насправді займаються бізнесом на зароблянні грошей на іноземних групах. Це не одне і те саме. Тому так, як пан Ярослав казав, буде правильно: якщо ми вводимо кінокомісію, то в законі має бути сказано, що це таке і на кого це розповсюджується. Це пропонується проговорити в п'ятницю. Правильно, Анатолію, я сказав?

 

МАКСИМЧУК А.О. Ми можемо на майданчику РПР. Ми вже домовилися з паном Галетієм зустрітися і з усіма зацікавленими, обговорити концепцію і запропонувати вам для затвердження. Якщо ви підтримаєте це.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Логічно.

 

ПОДОЛЯК І.І. Що ви маєте на увазі, яку концепцію? Концепцію чого?

 

МАКСИМЧУК А.О. Яким чином в Україні  мають діяти кінокомісії.

 

ПОДОЛЯК І.І. Це концепція нового законопроекту? З точки зору Регламенту це вже не можна зробити.

 

МАКСИМЧУК А.О. Чому? Доопрацювати комітетом.

 

ПОДОЛЯК І.І. Поправки є. Вони внесені.

 

МАКСИМЧУК А.О. Частково врахувати.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Частково, повністю, в якій редакційній формі – це все ми можемо далі йти.

 

ЛЕСЮК Я.В. Ми можемо будь-що міняти  по змісту. Це не проблема зараз.

 

МАТІОС М.В.  Редакційно.

 

ПОДОЛЯК І.І. Головне зараз не викинути дитину.

 

МАТІОС М.В. Ми ж його не викидаємо.

 

(Іде загальна дискусія)

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Я ще раз кажу, спірні питання, перший пункт, він спірний, не тому що він поганий, а тому, що ми його не проговорили достатньо до другого читання. Тому в кожного є різні думки. Перший пункт – кінокомісії, бо його не було в первісному тілі закону. Це є щось нове. Другий пункт – сплата збору. Сплату збору ми обговорили вже. Викидаємо.

Наступне. Підтвердження наявності коштів у заявника. За законопроектом державна підтримка надається в обсязі від 50 до 80 відсотків. Очевидно, що інша частина коштів має бути у заявника.  За первісною редакцією передбачено, що кошти повинні бути в наявності на момент звернення до фонду.

 

МАТІОС М.В. 50 відсотків, здається.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ну, там від 50 до 80 відсотків.  Знову є різні варіанти. Значить, поправкою 33 Кондратюк-Червакова та 28 Матіос передбачено, що кошти повинні бути лише на момент укладення договору на надання держпідтримки. А для подання заявки та її подальшого розгляду заявник може і не мати коштів, а лише надає гарантійний лист, що такі кошти у нього будуть. Очевидно, що має бути певний фільтр, за якого до фонду звертатимуться лише ті, хто має можливість створити фільм у партнерстві з фондом, коли ми не говоримо про дебют, мається на увазі комерційне кіно. Такими фільтрами в первісній редакції є збір за розгляд та наявність другої частини коштів (ну ми його залишили, до речі), до яких заявник лише просить додати  додатково, щоб він міг створити фільм. Тобто ви розумієте, в чому суть питання.

 

ПОДОЛЯК І.І. Я, власне, з практики це знаю. Не з фільмової практики, але з практики таких стосунків, що треба вимагати на момент подачі заявки, бо потім всі ті гарантійні листи з банку і так далі – це все, ну, власне, гарантійний лист, він ні про що не говорить.

 

МАТІОС М.В. Дивіться, повернемось до цих комісій. Ну, оскільки ми розгляд усіх цих поправок розбиваємо на два засідання комітету, ми маємо на цей термін час обговорити, ось коли ви там сказали, призначили, обговорити це питання, раз воно таке дражливе, кінокомісій. І все спокійно.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Абсолютно вірно. Я пропоную зараз зупинитися. Я хочу перерахувати спірні питання, домовитись на п'ятницю, зустрітись в РПР, проговорити позиції по спірних питаннях і тоді всі поправки у нас легко підуть, тому що у нас буде спільна позиція по них.

 

МАТІОС М.В. Позиція, так.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Наступне. Тобто підтвердження коштів – є різні позиції. Ми маємо мати спільну позицію. Може, ми тут маємо спільну позицію?

 

ЛЕСЮК Я.В. Мені здається, що те, що писали Кондратюк і Матіос, там є один плюс. Розумієте, якщо мені держава дасть 80 відсотків, то мені і потім гроші будуть, насправді коли я отримую, у мене "геніальні" ідеї, я довів своїми фільмами і так далі, я приходжу – давайте гроші, то мені потім друге. А ми кажемо: "Давай показуй гроші". А тепер якщо на той момент, то, звичайно, що там будуть фікції ці – банки і так далі, і так далі. І кожен режисер буде робити ці фікції. Це дуже якась  трішки неморальна річ у нас виходить.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ні-ні. У нас нічого не виходить.

 

ЛЕСЮК Я.В. Обіцянка має бути дістати гроші, а не наявність грошей.

 

ПОДОЛЯК І.І. Обіцянка не гарантує.

 

З ЗАЛУ. Це просто різні позиції, які потрібно збалансувати, тому що правильна позиція одна і правильна інша.

 

З ЗАЛУ. Треба вибирати одну, тому що зараз можна 80 відсотків отримати, зняти 80, вказати, що 40…

 

ЛЕСЮК Я.В. Шановні панове, слухайте мене. Суть в чому тут є. Я вирішую дати вам гроші чи не дати. Коли ви мене поставите в ситуацію, що все вирішують документи, які підтверджують вашу фінансову здатність, то врешті-решт це стане основою, це буде основний критерій. А основний критерій – мені має бути довіра, що ви зможете дати хорошу річ.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. У Кондратюк воно не так погано написано, тому що там сказано, щоб прийняти рішення, ви подаєте заявку, але щоб підписати договір на фінансування, ви вже маєте показати кошти. В принципі тут логіка є. Це нормально. Тому що подати це ти можеш і без грошей, а коли ти виграв, ти не можеш отримати ці гроші з бюджету, поки ти не доведеш наявність інших грошей.  Тут логіка є.

 

(Іде загальна дискусія)

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. От послухайте, ми не обговорюємо зараз. Дивіться, обговорюють депутати, у нас немає нічого, ви забираєте наш час.

 

З ЗАЛУ. Ви ж обговорюєте питання принципове.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ні, ви не зрозуміли. Ми обговорюємо, коли ми зберемося. І проговорюємо ті пункти, які ми будемо обговорювати, коли у вас зберемося. І там ви скажете вашу позицію, точку зору. Ми зараз рішення не приймаємо.

 

ЛЕСЮК Я.В. Ми виходимо з того, що факт отримання ґрантів є стимуляцією отримати гроші від інших спонсорів.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.  То це вже було сказано. Якщо правильно, то це вже три рази було сказано. В принципі мені поправка Кондратюк подобається. В даному випадку вона мені здається логічною і компромісною. Що ви думаєте?

 

МАТІОС М.В. Ну то треба підтримати.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ні-ні. В Ірини була інша позиція.

 

ПОДОЛЯК І.І. Ні. В мене не була інша позиція.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Погоджуєтесь?

 

ПОДОЛЯК І.І. Ну, я не знаю, ми ж зараз це не голосуємо.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.  Ми просто проговорюємо.

 

ЛЕСЮК Я.В. Ми  просто філософію обговорюємо.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Наступне питання. "Участь громадських рад у формуванні ради фонду". Проектом пропонується, що "особа може бути обрана до ради фонду за наявності рекомендацій громадської ради про Держкіно". За поправкою 42 Матіос пропонується змінити "громадську раду" на "Національну спілку кінематографістів". Ну, це я не буду проти, Маріє Василівно, вибачте, звичайно, але Національна спілка кінематографістів…

 

ПОДОЛЯК І.І. Чому, ви ж тут її підтримували?

 

МАТІОС М.В. Я не буду наполягати на цій, вилучаємо. Думаю, що це не дуже вдало.

 

ЛЕСЮК Я.В. А хто його знає, що краще.

 

(Іде загальна дискусія)

 

ЯЦЕНКО В.В. Дело в том, что я с глубоким уважением отношусь, собственно, к Спилке кинематографистов, но могу сказать, что лучше пусть решают профессионалы, потому что она "законсервирована" много лет, и они далеки от тех тенденций.

 

ЛЕСЮК Я.В.  Це дійсно люди мають бути пов'язані з цим. І серйозно пов'язані.

 

(Іде загальна дискусія)

 

З ЗАЛУ. У громадську раду можуть і члени Спілки увійти.

 

МАТІОС М.В. Дивіться, вони ж, до речі, входять в громадську раду, члени Спілки кінематографістів входять у громадську раду. Немає конфлікту.

 

З ЗАЛУ. Спілка более легитимна, чем громадська рада. Громадська рада создана Януковичем под определенные цели.

 

МАТІОС М.В.   Ні-ні. Ну не так.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Колеги, дивіться, послухайте, йдемо далі. Присутність такої умови викликає запитання. Передусім не зрозуміло, що робити, якщо громадська рада при Держкіно не може зібрати кворум або просто не буде обирати нікого до складу ради фонду. Окрім того, законодавство не визначає порядок формування громадських рад та прийняття ними рішень. Як правило, це питання держорган сам вирішує на власний розсуд. Наприклад, до Нацради з питань телебачення і радіомовлення не допустили більшість кандидатів від громадських організацій, їхню кількість обмежили, а її склад формувався самим держорганом. Аналогічна ситуація з громадською радою при Комітеті Верховної Ради з питань свободи слова. Тобто державний орган може впливати на склад громадської ради. Отже, впливати на склад ради.

Що стосується Спілки кінематографістів, то це на сьогоднішній день не єдина громадська організація, яка працює в даній сфері. Тому виділяти її з-поміж інших теж було б неправильно. 

Поправка 43 пропонує взагалі проводити інтернет-голосування. У випадку, якщо всі пропозиції будуть відхилені, можна офіційно встановити, що порядок  визначення визначається на конкурсних засадах, а порядок проведення конкурсу визначається Кабінетом Міністрів. Одним словом, це те, яке треба обговорити.

 

ПОДОЛЯК І.І. Я би дуже вас просила до того, як ми зберемося наступного разу, прочитати уважно 43 поправку. Це, власне, та, яка стосується способу рейтингового голосування, інтернет-голосування на веб-порталі уряду. Це є механізм, який застосовувався успішно, тому я прошу прочитати, ця поправка довга є, при обранні членів  громадської ради НАБУ – механізм сам, алгоритм.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. НАБУ – це якась успішна антикорупційна компанія?

 

ПОДОЛЯК І.І. Ну я не знаю, якщо ви за неї голосували, значить, напевно, вона не зовсім корупційна, я так розумію.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Я кажу – антикорупційна.

 

ПОДОЛЯК І.І. Тому я просто прошу прочитати це, добре? Щоб ми могли спокійніше на цю тему говорити. Трішки спокійніше.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Значить, наступне питання ключове - питання мови. Первісно всі питання стосовно мови віднесені до поняття "національний фільм", тоді як держпідтримку може отримувати лише "національний фільм". Тобто питання мови, щоб було зрозуміло, стосується не заборони знімати фільм приватний за будь-які ті чи інші гроші, а питання отримання державних грошей.

Значить, починаючи з поправки 67 Семерак-Лесюк-Матіос депутати пропонують всюди за текстом додавати, що об'єктом державної підтримки може бути лише фільм, мовна частина звукового ряду якого створена українською мовою.

Пропонується всі питання стосовно мови виділити в окремій поправці і розглянути її одночасно з розглядом питання "національний фільм". Одночасно з цим прямо передбачити, що фільм не може отримати підтримки, якщо він не відповідає значенню "національний фільм".

 

МАТІОС М.В. Тут дискусії, по-моєму, і немає. Хіба є різні точки зору?

 

МАКСИМЧУК А.О. Там є не дискусія, там є колізія. Національними фільмами вважаються всі фільми, створені на території України з 20-х років, більшість з яких російськомовні уже.

 

(Іде загальна дискусія)

 

З ЗАЛУ. У нас просто є  загальне визначення "національний фільм", а те, про що кажуть, це Указ Президента десь 90-х років, який прирівняв всі радянські фільми до національних фільмів. Але радянські фільми, вони не претендують на державну підтримку зараз. І є в принципі Конвенція про копродукцію, де також вони прирівнюються, фільми, які створені…

 

МАКСИМЧУК А.О. Щодо новостворених у мене питань немає. У мене питання, чи не потягне це за собою…

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ні. Жодним чином. Там ті Указом прирівнюються до національних, які б вони не були.

 

ЛЕСЮК Я.В. Але я перепрошую, у нас все-таки є, можливо, ми "изначально" пішли неправильним шляхом, давши визначення про національний фільм. Що значить "національний фільм"? А хтось зробить без державних грошей, зробить шедевр – і він не буде національним фільмом?  Тому нам треба якийсь нормальний термін дати. Тобто ті фільми, які отримають ґрант.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Національний фільм, який може претендувати на підтримку фонду. Треба так це формулювати.

 

ЛЕСЮК Я.В. Не національний, треба якесь інше слово.

 

З ЗАЛУ. Ну може бути національний фільм, чому ні?

 

ЛЕСЮК Я.В. Ні, тому що я зніму за свої гроші, і цей фільм буде в десять разів кращий, ніж усе, що ви зробите за десять років.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Нехай буде, але він не є тим, який претендує на підтримку.

 

ЛЕСЮК Я.В. Слово "національний" -  тут як би значимість, розумієте?

 

МАТІОС М.В. Ми про дефініцію говоримо, а не про гроші.

 

ЛЕСЮК Я.В. Давайте придумайте якусь дефініцію.

 

З ЗАЛУ. Ми вводили дефініцію "український фільм".

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ну так так і є: фільм, який може претендувати на державну підтримку.

 

ПОДОЛЯК І.І. Фільм, який може претендувати на підтримку.

 

(Іде загальна дискусія)

 

ЛЕСЮК Я.В. Ми можемо назвати "фільм, який може претендувати на цю підтримку". І тому ми як би говоримо, зараз ми ставимо на перше місце – це фільм, на який держава видає кошти тому, тому й тому. Не треба таких помпезних назв, як "національний" і так далі.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Зараз цей термін існує в законодавстві. Він існує зараз. Ми ж не вводимо новий.

 

ЯЦЕНКО В.В. Здесь существует, Анатолий меня поправит, если я не прав, некая правовая коллизия, потому что у нас есть Конвенция о копродукции и так далее, там тоже оперируют понятием "национальный фильм". Если, предположим, я снимаю фильм, в котором, предположим, будет ряд російською мовою, за свои деньги, но в копродукции, например, с Францией я не имею права, тогда этот фильм не считается национальным. Соответственно, он не может участвовать в копродукции и так далее.

 

З ЗАЛУ.  Там наоборот.

 

ЯЦЕНКО В.В. Поправьте меня, если я не прав. Наоборот – что вы имеете в виду?

 

З ЗАЛУ. Ну вот если фильм создан в копродукции, то созданный в копродукции фильм, он приравнивается к национальному.

 

ЯЦЕНКО В.В. Имеет ли тогда он право претендовать автоматически на господдержку?

 

З ЗАЛУ. Конечно.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дивіться, питання в чому? Одна справа, коли копродукція, він може бути і французькою мовою. І він має право претендувати на державну підтримку, тому що щодо копродукції – це інше питання, яке регулюється навіть не цим законом, а конвенціями і міждержавними угодами. А якщо ми говоримо про той фільм, який по цьому закону виключно український підтримується, то тоді він повинен відповідати тим критеріям, які ми виписуємо.

 

ЯЦЕНКО В.В. Да, мы имеем в виду, что будет коллизия. Представляете, у вас фильм, который не отвечает критериям поддержки национального фильма, указанного в этом законе, но по Ковенции копродукции он отвечает конвенциональным критериям. И что в этом случае делать?

 

З ЗАЛУ. Так и сейчас такая же самая ситуация.

 

(Іде загальна дискусія)

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Просто  наше завдання – підтримати українські фільми на Україні. Це є наше завдання основне.

 

ПОДОЛЯК І.І.  Українською мовою.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Українською мовою. Культурні українські фільми. Це є наше завдання.  Але так само це завдання безпосередньо цих грошей. Але так само якщо хтось дає гроші, щоб добре розказати про Україну у Франції французькою мовою – ради Бога, але це регулюється Конвенцією.

 

З ЗАЛУ. Во-первых,  я соглашаюсь с мнением, что любой фильм, произведенный в этой стране гражданином Украины, является  национальным фильмом. Он же не только на деньги претендует. Там же есть еще преференции, квоты.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Слухайте, ми це не обговорюємо. Це в іншому законі. Це не до нас зараз. Ми обговорюємо цей закон.

 

(Іде загальна дискусія)

 

МАТІОС М.В. Там є визначення національного.

 

З ЗАЛУ. Он может претендовать на преференции налоговые, но быть, например, снятым на русском языке. Опять-таки, у нас 10 или сколько там миллионов граждан, в том числе и авторов, которые разговаривают на русском языке.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ми до цього дійдемо. Дивіться, у нас є різні пропозиції депутатів. Я, наприклад, переконаний, що українська держава повинна підтримувати українську культуру. А інші держави можуть підтримувати свої русские культуры і свої французькі культури, які завгодно, немає питань. Але це інше питання. Ми зараз не це питання обговорюємо.  Хоча це те питання, яке треба обговорити. Я прочитав ці пункти, що ми маємо обговорити.

 

ЛЕСЮК Я.В. Все-таки коли ми говоримо "національний фільм", то це звучить майже як "национальное достояние". Тому, можливо, все-таки дефініцію треба трішки простішу, щоб там виділялося таке поняття, що як "такий, який претендує на державну підтримку".

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ярославе, ми це вже озвучили.

 

МАТІОС М.В. Ми це вже обговорили.

 

ЛЕСЮК Я.В. Хорошо.

 

МАКСИМЧУК А.О. Там є ще по мові одна колізія. Ну, скоріше за все, це якийсь технічний момент, де є деякі поправки, де для фільмів, які претендують на повернення, тобто не пряма державна підтримка, а коли фільм знятий і повернені частково кошти, в тому числі іноземцями, є обов'язкова вимога про українську мову.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Це абсурд, звичайно.

 

МАКСИМЧУК А.О. Але це є. Це також мовне питання.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ні-ні. Тут немає питань, це ж логічно.

Наступне. "Мінімальні пороги для отримання права на повернення витрат".  У нас було 20 мільйонів. У Кондратюк з Черваковою – 7 тисяч мінімальних зарплат. В Матіос – 3 мільйони. І так далі. Різні цифри. Оці цифри – треба, щоб зібрались і всі обговорили, тому що абсолютно різні, оригінал закону і те, що пропонується, вони різні.

 

ЗУБКО Ю.П. Треба, очевидно, в мінімальних зарплатах.

 

ПОДОЛЯК І.І. Це стабільніше, дійсно.

 

МАКСИМЧУК А.О. Були нарікання на те, що 20 мільйонів на великий фільм забагато. Ця пропозиція, яка є, вона  в половину зменшує, тобто це біля 10 мільйонів.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.  Це в мінімальних зарплатах?

 

ПОДОЛЯК І.І. Так.

 

МАКСИМЧУК А.О. І перераховані в  мінімальні заробітні плати – 1378 гривень.

 

ПОДОЛЯК І.І. Це логічно.

 

МАТІОС М.В. А як ми змінимо мінімальну зарплату?

 

ПОДОЛЯК І.І. То зміниться й це.

 

МАКСИМЧУК А.О. Тобто логіка, якщо в твердих цінах затверджувати, воно буде непрактично.

 

(Іде загальна дискусія)

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Я думаю, що Марія Василівна підтримає.

 

МАТІОС М.В. Звичайно.

 

З ЗАЛУ. Це дуже розумно – прив'язувати до мінімальної заробітної платні, але 10 мільйонів – це також більше 300 тисяч доларів.

 

МАКСИМЧУК А.О. Це великий фільм, це екранне кіно. Комісія не має розглядати дрібну суму.

 

ЯЦЕНКО В.В. Можно я скажу? Вот сейчас Дни украинской культуры и кино в Грузии. И в Грузии приняли закон о поддержке, такой же, плюс-минус, о возвращении сумм. Так эта сумма от 150 тысяч долларов начинается. То есть, в два раза меньше, чем предлагаемая нами. Я объясню почему. Потому что если вы снимаете, например, здесь большой фильм, это тоже отчасти для того, чтобы поддерживать вот эти сервисные проекты. Как правило, здесь снимают какую-то небольшую часть фильма. Вот, например, вы снимаете большой фильм – и одна из локаций будет, возможно, в Украине. Просто четыре-пять съемочных дней - это не весь фильм. И соответственно, в Украине стоимость съемочного дня 10-15 тысяч долларов. Поэтому вы просто понимаете, что все эти фильмы не подпадут под ту самую систему поддержки рибейта. 

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Це якраз стосується повноцінної підтримки, не тільки рібейтів.

 

ЯЦЕНКО В.В. Согласен. Согласен. Но я просто о том, чтобы это тоже обсудили.

 

ЛЕСЮК Я.В. Давайте дійсно розділяти одне з другим.

 

ЯЦЕНКО В.В. Пожалуйста. Я просто говорю о том, что это работает и в одну, и в другую сторону.

 

МАКСИМЧУК А.О. Значить, дивіться, знову ж таки, це все має розглядати рада при Держкіно. Уявіть собі, що ми по сто тисяч доларів будемо всі звертатися. У нас все захлинеться в заявках. Має бути істотна інвестиція в Україну для того, щоб держава їх повертала. Якщо по 50 тисяч доларів вони будуть вкладати і всі будуть звертатись за підтримкою, то не вистачить грошей.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ну ми ж домовились, що ми в п'ятницю зберемось.

 

МАКСИМЧУК А.О. Ми ж збирались тільки по фільмкомісії в п'ятницю говорити.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Це пропонується. Я озвучую всі спірні моменти.

Ще один момент, очевидно, участь громадян держави-агресора у фільмах, що створюються за державної підтримки.  Є пропозиція Гопко, де вона пропонує на надавати підтримку фільмам, автори і виконавці яких є резидентами держави-агресора. Взагалі всім. Всім без виключення.

 

ПОДОЛЯК І.І. Я думаю, що це буде українським парламентом "на ура" підтримано. 

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Є інша пропозиція, вона моя насправді була, що об'єктом державної підтримки не може бути фільм, учасниками якого є громадяни держави-агресора, крім випадків, якщо громадянин емігрував в Україну на постійне проживання, визнаний біженцем в Україні, або які в порядку, передбаченому підзаконним актом, визнали агресію держави-агресора. Тобто те, що я казав, я пропоную, щоб вони писали розписки.

 

ПОДОЛЯК І.І. На в'їзді в Україну.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. На в'їзді в Україну. Абсолютно вірно. Ми це виписуємо, пишуть розписку: "Я визнаю, що Росія є агресором, незаконно захопила такі-то території, засуджую це. Крапка". Будь ласка – їдь працюй.

 

МАТІОС М.В. Питання: Ахеджаковій потрібно писати? Ми її знаємо.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ні, почекайте.

 

МАТІОС М.В. Це один із прикладів.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. У нас чітко написано, є два варіанти. Перший – якщо людина засвідчила, і це багато разів відображено в пресі, що вона це засудила, тоді вона нічого не має писати. Якщо немає таких згадок, тоді вона повинна написати таку розписку.

 

МАКСИМЧУК А.О. Проблема з практичним застосуванням. Є  механізм, який уже зафіксований в законі, автором якого ви є. Список осіб, які створюють загрозу нацбезпеці. От він існує. Чому б не застосувати цю норму?

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Знаєте, яка позиція була Громадського руху "Відсіч" і Гопко? Вони кажуть: "От ми профінансуємо, наприклад, фільм. Ця людина нічого не казала, а завтра вона скаже: "Путін правий". А держава витратила гроші на це! І ніяких повернень не отримає.

 

МАКСИМЧУК А.О. Давайте по-іншому. А якщо вона зараз підписалась, те, що ви сказали, а потім приїхала в Росію, її загнобили і вона змінила позицію? Та сама історія!

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Але так хоча би є хоч якась гарантія.

 

(Іде загальна дискусія)

 

МАКСИМЧУК А.О. У всіх документах у вас використовується термін "автори". Автор – це може бути автор сценарію, автор музики також. Значить, ми  не можемо використати музику, наприклад, автора, який "обезумел" два дні тому, а 20 років писав геніальну музику. Це сильне звуження.

 

МАТІОС М.В. Це як з книжками.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ви знаєте, я вам скажу одну таку річ. От ми весь час забуваємо, що у нас іде війна, і ці автори, вони там не виходять на мітинги на Красну площу, ну деякі, одиниці. Тому я й кажу, що ці одиниці – будь ласка. А всі інші? Чому ми повинні витрачати державні гроші на громадян країни, яка з нами воює?

 

ЛЕСЮК Я.В. Як мінімум, там мають бути прописані юридичні особи будь-які російські.

 

МАКСИМЧУК А.О. Ні-ні. Там заборона по юридичним особам. Вона вже є.  Тут питання фізичних осіб.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. От взяли серіал, найняли всіх російських акторів, ми платимо гроші, а вони нас там…

 

МАКСИМЧУК А.О. А там же є бальна система.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Питання не в балі, а питання в принципі.

 

МАКСИМЧУК А.О. Якщо там не буде українських акторів, а будуть одні російські, то він не отримає. Тут по іншому критерію.

 

МАТІОС М.В. Я думаю, що зараз ця дискусія зайва, оці деталі. Знаєте, чому?

 

ПОДОЛЯК І.І. Це нормальна дискусія, нарешті хоч десь.

 

МАТІОС М.В. Чекайте. Ми говоримо про те, що ми хочемо підтримати національного кіновиробника. Як би ми не казали про інвестиції - можна подумати, що зараз сюди Голлівуд прийде. Я так розумію, що ми хочемо познаходити тих акторів, які є, а вони є  по всій Україні в театрах і таке інше, дати можливість людям проявитися. А від оцих "голопупниць" російських, які у цих серіалах, вже токсикоз у мене, хоча я це й не дивлюся.  Я не дивлюся, але як увімкнеш, так обов'язково якась "голопупниця", розумієте.

 

ПОДОЛЯК І.І. Та наші теж "голопупниці" є.

 

(Іде загальна дискусія)

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дивіться, якщо все ж таки людина засудила  в письмовій формі  дії тієї країни, написала відповідну розписку, це може бути певним кроком. Що він там потім буде казати, але йому складніше буде вже сказати. І той, хто буде боятись, цього не зробить. А той, хто має переконання, це зробить.

 

ЛЕСЮК Я.В. Слухайте, іде війна. Коли приїжджали німецькі актори знімати на телестудію "Мосфільм", яка в той час  була в Ташкенті?

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Вибачте, ну німецькі євреї, громадяни країни втекли в Америку і придумали бомбу, якою цю Америку розгромили, чи Японію. І їх держава американська підтримувала. Такі теж випадки були.

 

ПОДОЛЯК І.І. Друзі мої, давайте ми про це все подумаємо. І коли ми над цим усім дуже добре подумаємо, ми прийдемо до дуже невтішних результатів. Я сказали би, Миколо, так. Це дуже цікава ідея, пов'язана з отриманням розписки, вона дуже екзотична. Але мені здається, що вона занадто екзотична для нас на сьогоднішній день. Ми шукаємо якоїсь можливості там, де є "біле" і "чорне".

Ідея з тим, щоб повністю не фінансувати ті фільми, так як пропонує Ганна Гопко, ця ідея, вона взагалі не екзотична, вона взагалі не екзотична, але вона актуальна до сьогоднішнього дня і сьогоднішнього часу. Вона буде складною для реалізації, якщо взяти її в чистому вигляді, як ідею оцю Гопко, вона буде виглядати складною до реалізації. Вона викличе дуже багато збурень в різних середовищах, тому що раптом виявиться, що ми не зможемо знімати кіно без російських резидентів чи там у музиці, чи в чому завгодно.

 І з іншого боку, власне, я не знаю, що робити в цій ситуації. Але розписок брати ми точно не будемо. Нам треба прийняти рішення.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.  А чому точно не будемо?

 

ПОДОЛЯК І.І.  Ну Миколо, ти штовхаєш людину на якесь таке!

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Одну секундочку! Я поясню.

 

ПОДОЛЯК І.І. Чому саме розписка? Який статус цієї розписки?

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ні-ні. Це не розписка, це документ, який тут прописаний. Значить, це заява, яку пише людина. Коли в Грузії воювали зі злодіями, як перемогли злодіїв у законі: примусили злодіїв у законі писати розписку, що він не злодій у законі. Хто написав, той автоматично по їхніх поняттях і правилах переставав бути злодієм у законі. І це діє.

Або в Їзраїлі: якщо людина зробила терористичний акт, то її невинну сім'ю виселяють з будинку, переселяють на арабські території і будинок знищують. Це варварство, але це єдиний спосіб це зупинити. Є люди, які готові це дати, які дійсно засуджують російську агресію. Чому ми повинні їм відмовити? Не повинні.

А є люди, які мовчать. Отримають гроші – завтра і підтримають. Таким ми не повинні допомагати. Тому це логічно.

 

ПОДОЛЯК І.І. Я наведу один приклад, який так само є доволі контраверсійним. Я наведу приклад, пов'язаний з Романом Віктюком. Роман Віктюк не поставив свій підпис, він є резидент Росії, він не поставив свій підпис, як на нього не тиснули, під жодним путінським папером. Під жодним путінським папером! Він публічно говорив в Україні те, що він говорив. Ясна річ, що він в Росії це не повторює. І він не може сюди приїхати, ну, можливо, це теж унікальний випадок, я не знаю. Можливо, це виключення.

Це не з грішми, розумієте, з чим це пов'язано вже, не з державною підтримкою кіно, ми його попросимо щось нам поставити, потім прийде "Відсіч" і скаже: "Ну так, він українець, він львів'янин, але він резидент Росії, нехай нам напише розписку, що він зрікається там Путіна, що Крим – це Україна, п'яте, десяте". І що тоді? Ти будеш утримувати Романа Григоровича на свою зарплату у Львові чи як? Він в Росію потім не повернеться, умовно кажучи, бо його посадять.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ну нехай не повертається.

 

ПОДОЛЯК І.І. І так само навіть з тією ж Лією Ахеджаковою. Тобто ми приймаємо таке рішення, що ми взагалі нічого не хочемо мати спільного з резидентами країни-агресора.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Почекайте. Я ж сказав, що люди, які робили заяви на підтримку України, під це не підпадають. У нас це виписано все, і всі ці норми є виписані. Значить, може, ми не до кінця тут дописали…

 

ПОДОЛЯК І.І. В поправках цього немає.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Тут в поправці в мене про розписку  є, а про те, що раніше згадували, немає, бо це ми інший закон писали  і там це все є. То ми можемо тут це додати, я можу це продиктувати. Але питання, що люди такі, як Лія Ахеджакова, які робили багато заяв, ну, будь ласка, вони це робили. Віктюк, між іншим, теж робив антипутінські заяви. Віктюк їх робив.

Ми не кажемо, де він їх повинен робити. Читаю всюди в Інтернеті: він робив антипутінські заяви і розказував, як його там переслідують і не дають знімати. Тому з Віктюком ніяких проблем не буде. Але якщо людина – темна конячка – приїжджає або той, хто сварив, робив там антиукраїнські заяви і далі буде їх робити, а ми його фінансуємо, це неправильно, це абсурд. Так, я тобі скажу, що максималістськи в умовах війни я за поправку Гопко.

 

ПОДОЛЯК І.І. Ну-то ми до того і йдемо, ми дійшли до Петра Олексійовича.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. А нащо мені Петро Олексійович?

 

ПОДОЛЯК І.І. Ну-то щоби він оголосив нарешті позицію держави.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. А мені, вибачте, до лампочки, що він оголосить, при всій повазі до нього як до інституту. У мене є моє розуміння війни.

 

ПОДОЛЯК І.І. Ну, слухай!

 

ЛЕСЮК Я.В. Послухай, будь ласка, таке, Миколо! Одне там треба визнати: твоя поправка набагато більш "драстичніша", ніж Гопко. Вона буде мати наслідок набагато більший, це є перше. Можна прийняти  і Гопко, а можна до неї дописати в кінці те, що ти сказав, тільки в профіль, тобто забороняється і так далі,  і так далі. Крім тих випадків, крім тих персоналій, які довели своє неприйняття агресії і так далі, і так далі. Крапка. Лишивши всілякі розписки.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Можна й так.

 

ЛЕСЮК Я.В. В окремих випадках. І це окремий випадок, так би мовити, розглядається. Тоді буде нормально. Але в принципі, тоді ми отримаємо що? В такому випадку ми отримаємо те, що: йде війна, як ти кажеш. Війна закінчиться, ми надіємося, і швидко, тоді все приїдуть,  будуть знімати і так далі. Ми ж не проти брати музику Прокоф'єва.

 

ПОДОЛЯК І.І. У мене питання.

 

ЛЕСЮК Я.В. Треба, як Гопко, так? А це написати по-іншому: "Крім окремих випадків". І коли це окремий випадок, ті люди, які довели свою неприхильність агресії і так далі, і так далі.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.  Можна так зробити.

 

ЛЕСЮК Я.В. І на тому ми зійдемось.

 

МАТІОС М.В. Я це теж підтримую через те, що ця розписка, розумієте, носить якийсь такий дискримінаційний характер.

 

ЛЕСЮК Я.В. Тоді буде гірше. А так ми отримаємо все.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Людину ніхто не примушує це робити.

 

ПОДОЛЯК І.І. Давайте Гопко, а ти допиши цю свою, тільки без розписок.

 

ЛЕСЮК Я.В. Може, я був не правий з тобою.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Логічно, логічно, погоджуюсь.

 

ЄЛЕНСЬКИЙ В.Є. А  Мінкультури не можна передати, хто хороший, а хто поганий? 

 

ЛЕСЮК Я.В. У нас є СБУ, вона буде визначати по окремій процедурі таємній і все.

Тепер, у нас тут ще є проблема по мові. Давайте пару слів.

 

МАТІОС М.В. Ми всі такі "драстичні".

 

ЛЕСЮК Я.В. Є ще одне.  Держава дає гроші на нашого виробника по суті. І це унікальний випадок, що ми запрошуємо якихось акторів. Тобто це абсолютно неправильно. 

 

МАТІОС М.В. Найкращих запросимо з Франції, з Польщі.

 

ЛЕСЮК Я.В. Та причому? Нікого не треба запрошувати. Ми маємо давати гроші на своїх, в першу чергу.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ну правильно.

 

МАТІОС М.В. Я теж так кажу.

 

ЛЕСЮК Я.В. У такому плані ми так і будемо діяти. І не робити з цього трагедії.

   

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Добре, добре.

Тепер щодо мови самого фільму, так?

 

ЛЕСЮК Я.В. Тут я почув фразу, що це  нонсенс. Що мається на увазі?

 

МАТІОС М.В. Що нонсенс?    

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ні, стоп, стоп, стоп! Почекайте! Була фраза не від членів комітету, від колег. Ми це не обговорюємо. Ми обговорюємо те, що кажуть члени комітету, які голосують. Коли ми запитуємо наших шановних експертів, ми прислухаємося до їхньої точки зору.

 

ЛЕСЮК Я.В. Я мав на увазі: що ти мав на увазі під словом "нонсенс".

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Що саме?

 

ЛЕСЮК Я.В. Відповідаючи пану Анатолію.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Про що?

МАКСИМЧУК А.О. Про рібейти, коли ми говорили про повернення.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. А, що фільми, де повертаються податки іноземцям, яких ми сюди запросили з комерційною метою  знімати свої іноземні фільми, то ми не повинні від них вимагати знімати їх українською мовою, якщо вони їх знімають для Америки і ми їм повертаємо.  А там це було записано. Оце, я сказав, нонсенс. 

 

ЛЕСЮК Я.В. І тут вони можуть знімати російські студії.

 

З ЗАЛУ. Не можуть, не можуть.

 

МАТІОС М.В. Ну, крім держави-агресора. Крім держави-агресора, чітко вказано.

 

ЛЕСЮК Я.В. Чудово, все.

  

ЄЛЕНСЬКИЙ В.Є. Держава-агресор може тільки церкви відкривати.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Є  різні позиції в мові самого фільму. Значить, в мене була пропозиція, щоб було не менше як 80 відсотків українською мовою. Були пропозиції, де було 50, були пропозиції, де було 100.

Я просто вам наводив приклад: от, зараз іде та п'єса "Слава героям!".  Ірма Вітовська ставить в Івано-Франківському театрі і тут.  Тем деякі герої, медсестра, наприклад, говорить російською мовою, бо вона киевлянка. Вони хочуть це знімати. Там це не більше ніж 20 відсотків, але всередині самого фільму. Але тоді, якщо це забрати звідти, вони там – один суржиком говорить, один говорить західноукраїнським суржиком, другий говорить такою, ця говорить російською.

 

ЛЕСЮК Я.В. Я перепрошую…

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. От я для цього це передбачав.

 

ЛЕСЮК Я.В. Але чому ми маємо виходити з цього прикладу? Ми на все гроші не дамо. І я розумію, що є фільми, де має бути й іноземна мова, і так далі. Наприклад, Чингізхан має говорити монгольською мовою, умовно кажучи. Послухай, послухай мене. А я кажу інше питання: давайте ми зараз дамо гроші на той фільм, який буде винятково стовідсотково державною мовою. Тут ідеться про мову (ні про українську культуру, ні про що), так як є в чинній редакції Закону про кінематографію. Чому ми боїмося?

Друге. Я хочу сказати одне, що у Франції  так само різними мовами говорять, але всі фільми виходять однією мовою.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ні, почекайте! Коли є цитування, коли є цитування невелике. Ідуть  два німця по селу (фільм про УПА) в одній сцені, і один другому каже: "" Hande hoch!" А ми тоді повинні його перекласти, якщо все.

 

ЛЕСЮК Я.В. То давайте ми це питання продумаємо. По-перше, це не може бути ніяких 20 відсотків близько навіть. Я хочу нормальну літературну мову.

 

ПОДОЛЯК І.І. Дивіться, фільм про УПА, да? Фільм про УПА.

 

ЛЕСЮК Я.В. Секунду, я ж не закінчив, Ірино!

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Бежит сволочь коммунист с ружьем и каже: "Перепрошую, пане,  можна вас застрелити?!" 

 

ЛЕСЮК Я.В. Я хочу завершити, спокійно!  Звичайно, хтось може по-російськи говорити, як ви кажете, хтось там по-німецьки і так далі, і так далі. Може бути таке. Ну, причому тут 20 відсотків?

 

ПОДОЛЯК І.І. Це межа - 20 відсотків.

 

ЛЕСЮК Я.В. Це має тут же перекладатися.

І друге. А ви бачили хоч один російський фільм, де є інші мови?    

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Бачили і дуже  багато.  Той же "СМЕРШ", де вони говорять і білоруською, і німецькою, і знизу титри.

 

ЛЕСЮК Я.В. У нас люди жодної мови не знають, так ви ще хочете суржики запускати?

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Або фільм оцей "Брат-2", де українською говорять…

 

ЛЕСЮК Я.В. Послухай, послухай! Давай на цих пару років дамо гроші на те, щоб нормальною літературною мовою знімали фільми, хоч якісь історичні і так далі. Або ми маємо чітко проголосити, що коли якийсь турок говорить по-турецьки, то тут же це має дублюватися.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Почекайте! Дивіться, в сучасному світі взагалі дублювання немає, пишуть титрами. Навіть в сучасному світі в фільмах взагалі англійською в будь-якій європейській країні, взагалі англійською…

 

ЛЕСЮК Я.В. Україна не є сучасним світом. Ідеться про дубляж. Ідеться саме про дубляж, а не про титри.

 

МАТІОС М.В. Давайте послухаємо…

 

ЯЦЕНКОГ В.В. Я хотел задать вопрос уважаемым народным депутатам, просто чтобы вы подсказали, что делать. Представьте, вот мы сейчас экранизируем фильм Жадана. Чудовою українською мовою написаний твір, в общем-то, один из лучших, который был написан. Мы будем снимать в городе Старобельске, где все говорят на мрачном русскоязычном суржике. Вот нам как с этим быть?

 

ПОДОЛЯК І.І. Застрелиться, я считаю.        

 

ЯЦЕНКО В.В. Хорошая идея. Если есть еще какие-то опции, то нужно рассмотреть. Можно снять на суржике и, например, дублирование. Так тоже можно. Или можно просто поставить субтитры. Вот как лучше в этом случае поступить?

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Суржик – це різновид української мови.

 

ПОДОЛЯК І.І. Так само, як російсько-українська.   

 

МАКСИМЧУК А.О. Є інший приклад. Давайте знімаємо фільм про злочини сталінського режиму. Наприклад, Сталін буде говорити українською мовою?

 

ЛЕСЮК Я.В. Чому ні?

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Сталін може.

 

МАКСИМЧУК А.О. Він російською погано розмовляв.

ЛЕСЮК Я.В. Панове, "17 мгновений весны". Якою мовою говорив Мюллер, Гітлер и прочие?

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. А в якому столітті це було? Навіть не в цьому.

 

ЛЕСЮК Я.В. "17 мгновений весны".  

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Це просто не в цьому столітті було.

 

ЛЕСЮК Я.В. Це не найгірший фільм. Якою мовою там говорили всі? Так послухайте друге. В Англії якою мовою говорять в фільмі, коли знімають фільми? Якою мовою там говорить Сталін і так далі? Ми говоримо про те: я хочу дати гроші на це, щоб у нас вийшов нормальний україномовний фільм і так далі. Не знімайте так багато іноземців. А оце, що ви хочете, знімайте і так далі. Тут немає нічого такого страшного.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ярославе! Патріотичнішою для України вистави, ніж оця "Слава героям!", яку я  бачив останнім разом, я не бачив. Там дійсно є репліки.  Ставив її прекрасний театр, який Марія дуже добре знає, тому що він ставив її ж твори. От послухай, там є цитати просто російською мовою, тому і пропонується поставити, я пропонував поставив 20 відсотків, не більше.

 

ЛЕСЮК Я.В. Я згоден. Але ми гроші даємо.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ну-то ми даємо гроші на патріотичну виставу.

 

ЛЕСЮК Я.В. 20 відсотків не може бути!

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. На 100 відсотків українською говорив Колісніченко. Ми його підтримаємо, бо він чудово говорив українською.

 

ЛЕСЮК Я.В. По-перше, якщо хтось говорить іншою мовою, то має дублюватися. Я тобі скажу таке. Ти дивишся російське телебачення?

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ні.

 

ЛЕСЮК Я.В. Раджу дивитися.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Не хочу.

 

ЛЕСЮК Я.В. Там, де передають парламент, там і ти виступаєш, і так далі. І тебе, шановний Миколо, тут же дублюють російською мовою, і ніхто ніяких титрів не пише. І ця практика всюди. І мало того, коли шановний приїжджає до нас там Буш чи хто, якою мовою? Його тут же дублюють ті, хто титрів не пише. І так само нашого Петра Олексійовича, який тут говорить по-українськи.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Всюди в світі кіно показують з титрами. Я підтримую, що має бути фільм знятий українською мовою. Має бути. Знаєш, а колись Інтернету не було і в Південній Кореї, скажу тобі, досі заборона.

 

ЛЕСЮК Я.В. А ви не прописали, може бути татарський фільм. От дійсно, що має бути. Татари не мають іншої батьківщини. От коли буде кримськотатарською мовою фільм, а у нас тут це не прописано, і це промах.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Це ще один промах.

 

ЛЕСЮК Я.В. Там мають бути титри.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Колеги, я би пропонував, між іншим, зараз повернемось, додати тут: "українською або кримськотатарською". Ніхто більше нічого не згадував?

 

ЛЕСЮК Я.В. Шановні панове, от послухайте! Нам дійсно треба прописати – кримськотатарською, я би прописав і караїмською, бо це можливо. Отам титри мають бути виключно українською мовою. Тільки титри.

 

ЄЛЕНСЬКИЙ В.Є. Я не так зрозумів це питання. Я зрозумів це питання: як показувати правду життя, так? Тому що якщо, наприклад, фільм навіть не про Старобельськ, а, припустимо, про Борщагівку, то там не зовсім літературно розмовляють.

 

ПОДОЛЯК І.І. Кстати.

 

ЛЕСЮК Я.В. Послухай, ми можемо з тобою дома розмовляти по-російськи…

 

ЄЛЕНСЬКИЙ В.Є. Та не по-російськи. Вони і по-російськи не розмовляють.

 

ЛЕСЮК Я.В. Почекай! Коли ми даємо гроші на кіно, то зараз ми даємо гроші, щоб була нормальна мова, розвивалася. У нас немає мови, ти розумієш? Все, 20 відсотків російської мови перебивають 80 української. Наша мова не розвинута в силу того, що ми так поводимося. І зараз на інші не треба давати гроші. І все спокійно.

 

МАТІОС М.В. Дивіться, я так розумію, що є колізія, хлопці наші хочуть сказати про документальне. Але які тут проблеми?

 

З ЗАЛУ. Дубляж.

 

МАТІОС М.В. Дивіться, що таке документальний фільм? От, я глядач, я - не депутат, я - глядач. Ви мені документальний фільм демонструєте про Голодомор в Україні. І один розмовляє українською (вона спогади дає).  Ви даєте мені три речення, я не знаю, два речення? Мене зміст цікавить, не тембр. Я в трьох перших реченнях почула тембр, настрій, таке інше. А що ми будемо давати гроші, щоб плодити оцей фільм – Штепсель з Тарапунькою буде говорити? Ну, ця шизофренія колись має закінчитися в Україні.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ні, ні. Коли ми говоримо про художній фільм, так. Коли ми говоримо про документальний фільм, наприклад, документальний фільм про Донецький аеропорт, люди  між собою говорять російською і кажуть: "А давайте сейчас споем Гимн Украины и ударим по "сепарам"!" І вони по ним ударяють. Це документальні реальні зйомки, так?

 

ПОДОЛЯК І.І. Так.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Значить, що це не можна показувати чи це не можна підтримати?

 

ЛЕСЮК Я.В. Там є авторський текст, умовно кажучи?

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Необов'язково.

 

ЛЕСЮК Я.В. Шановні панове, ви розумієте, можливо, це як би може виглядати жорстоко, але мене цікавить те, щоб ви робили фільми, які навчать людей мови, яку просто не знають. Я ж не кажу, щоб ми розмовляли, як Фішбейн по-українськи. Але ми просто не знаємо. 1, 2, 3 відсотки розмовляють по-українськи.

 

ПОДОЛЯК І.І. Українською мовою.

 

МАТІОС М.В. Ні, але ми даємо гроші на продукування державного продукту.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Колеги! Колеги, все, досить! Ярославе! Так, всі патріоти, це переконливо.

 

МАТІОС М.В. Чекайте, чекайте!

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ну дайте сказати! Ярославе, от ти зараз політиканством займаєшся. Напишемо – 120, я не проти.

 

ЛЕСЮК Я.В. Ми загострюємо.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Почекай!

 

ЛЕСЮК Я.В. Але ми загострюємо для того, щоб ви усвідомили проблему, на що ми даємо гроші.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ще раз кажу, я вам навів приклад найпатріотичнішої вистави, яку хочуть зараз екранізувати. Якщо ми її екранізуємо і ми цю одну героїню, де є цитати киевским русским языком, будемо перекладати, вона втратить. Тому, може, не 80. Репліки можуть бути або "Hande hoch!" німець повинен сказати? Повинен. Це не треба перекладати. Ну то це треба десь дозволити, щоб він сказав " Hande hoch!", коли він іде по цій території або якщо біжить. Я тобі сказав: от, бежит русский оккупант на українського селянина, фільм художній про Голодомор. Він що буде казати: перепрошую що перепитую? Ну серйозно.

 

МАТІОС М.В. От дивися, театральне мистецтво – це є театральне мистецтво. Кіномистецтво – це дещо інше. Той же Івано-Франківський театр, який зробив інсценізації мої, у виставі "Нація" фельдшерка Дуся з Ленінграду російською мовою з гуцульським акцентом, бо акторка з Івано-Франківщини,  говорить російською мовою. Це я зробила свідомо, як вона там російською мовою розмовляє.

 

ПОДОЛЯК І.І. Если она из Ленинграда, это же понятно.

 

ЛЕСЮК Я.В. Миколо, я тебе коли послухаю, то вийде, що ти просто хочеш познущатися над російською мовою – вставляти там якийсь суржик. Ви розумієте? Навіщо ці 80 відсотків? Скільки таких фільмів є?

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ще раз кажу, я проголосую за 100, нема питань. Просто я як людина, яка в принципі сама творчо займалася і творчих людей хочу підтримувати, а не хочу показати, який я патріот, кажу, що це було би актуально. Я в принципі за 100.

 

ЛЕСЮК Я.В. Творчі люди допоможуть саме вивчити свою мову.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ні, ні. Ми ведемо себе як сталіністи в цьому питанні зараз, коли ми не допускаємо взагалі творчий погляд і не думаємо, що вони думають. Тому що одна справа – мову підтримати. Я за те, ще раз кажу, от знаєте, як це було? До моєї поправки – 80, сперечались про 50. На минулому засіданні всі казали: 50 це забагато, должно быть все по-русски. Я подав 80, тоді всі почали спорити, що вони ще більші патріоти. Ти ж не подав, коли було 50, 90 чи 100, ти сидів мовчав.

 

ЛЕСЮК Я.В. Шановний мій друже, тому що я взагалі вважаю, що такі питання процентами не рішають.

І друге. Чинна редакція Закону про кінематографію. Я нічого не видумував. Чого ти занижуєш рамки для державної мови, коли вони так давно виписані Кучмою, Януковичем і так далі?! Ми говоримо: питання не про це. Ми говоримо: питання про те, що ми створюємо тут "второй русский мир" со столицей в Киеве.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ярослав, доти, доки ти тут сидів, ти погоджувався на 50! Коли я поставив 80, ти почав спекулювати.

 

ЛЕСЮК Я.В. Та я ніколи не погоджувався на таке.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Так ти сидів і мовчав, твоєї поправки не має ні одної.

 

ЛЕСЮК Я.В. Миколо, ніколи на таке я не погоджувався.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Так треба було поправку дати, якщо ти не погоджуєшся.

 

ЛЕСЮК Я.В. Я дивлюся з точки зору державної мови зараз і ситуації, яка є. ми маємо виховувати свою державу, а не "русский мир" второй со столицей в Киеве. Точка.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Погоджуюсь.

 

ЛЕСЮК Я.В. А те, що вони знімають, ну, не отримають кошти.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. О'кей. Ви хочете 100, я підтримаю 100, нема питань. Хочете 100?

 

ЛЕСЮК Я.В. Да. Ти це сказав.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Я це сказав.

 

ЛЕСЮК Я.В. І ще одне у мене, друге питання.

 

ПОДОЛЯК І.І. Скажіть, будь ласка, в діючому Законі написано, що основна базова версія мовної частини звукового ряду створена українською мовою. Тут не вказані відсотки. Що це означає?   

 

КРАЙНЯК Ю.О. Не допускається іншого.

 

МАТІОС М.В. Це і є 100 відсотків.

 

ЛЕСЮК Я.В. Тепер я хочу ще одне спитати. Чому у нас немає питання про продукт? Мене цікавить продукт. Мене не цікавить, якою мовою ви знімаєте фільм. Я хочу знати, якою мовою він попаде на телебачення, в Інтернет, на диски і так далі.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Це не цим законом регулюється.

 

ЛЕСЮК Я.В. Е-е-е, я перепрошую.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Е-е-е, не перепрошуй. Це не цим законом регулюється, Ярославе.

 

ЛЕСЮК Я.В. Послухайте, я запрошу якогось француза, який буде знімати французькою мовою, але фільм буде про Україну. Я запрошу шотландця, який буде грати Тараса Шевченка. Він буде якою мовою говорити? Він буде українською мовою розмовляти в кіно. Він буде своєю мовою зніматися… (Шум у залі)  Куди прийде плівка.  

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ярославе, Ярославе! Яка плівка? Про що ти говориш? Ярославе, яка плівка?

 

ЛЕСЮК Я.В. Мене цікавить вихідний продукт.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Я тобі розкажу, я тобі розкажу, що для фільму має бути оригінально написаний сценарій і створений українською мовою. Ви тільки що на це всі погодились.

 

ЛЕСЮК Я.В. Ну, я з вами не згоден. Тому що,  коли ми треба взяти японця, він буде говорити по-японськи, але на екран він має вийти українською мовою.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ще раз тобі кажу, фільм написаний, сценарій написаний українською. Японець відкриває рота, потім озвучується далі українською і виходить, це значить, що фільм створений українською.

 

ЛЕСЮК Я.В. Чудово.

 

МАКСИМЧУК А.О. Базова версія. Тобто lip sing, коли він говорить, має бути український, інакше це вже не підпадає.

 

ЛЕСЮК Я.В. От саме так? Ми маємо говорити про продукт, розумієте? Ви згодні зі мною?

 

МАКСИМЧУК А.О. Дивіться, я згодний, що потрібно зробити можливість для творчості, і пропозиції пана Миколи про 20 відсотків, вони ні в якому разі не зроблять фільм російським. Але вони дадуть можливість творити і вставляти, і використовувати якісь творчі елементи.

 

ПОДОЛЯК І.І. А зараз немає можливостей творити? 

 

МАКСИМЧУК А.О. А зараз українських фільмів, національних, подивіться скільки.

 

МАТІОС М.В. А ті, які є?

 

МАКСИМЧУК А.О. Так скільки їх є?

 

МАТІОС М.В. Почекай, а ті півтора, які є, там є зараз російська мова?

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. З'являється.

 

ЯЦЕНКО В.В. Если у вас кто-то говорит на другом языке в фильме, вы не получите свидоцтво нацфильма в таком случае. Соответственно вы не будете претендовать даже не то, что на господдержку, вы просто не выйдете в кинотеатр.

 

МАКСИМЧУК А.О. Ми кажемо: чому не виконується квота нацфільмів? Да тому, що у нас фільмів немає.

 

ПОДОЛЯК І.І. Але дивися: до сьогоднішнього дня була оця норма…

 

МАКСИМЧУК А.О. Так у нас фільмів нема, вона неробоча, послухайте!

 

ПОДОЛЯК І.І. Тобто у нас жодного нацфільму нема?

 

МАКСИМЧУК А.О. Є, вони ніде не показуються, їх ніхто не дивиться.

 

ПОДОЛЯК І.І. А назви, які це, які-небудь, один-два назви мені, які мають статус нацфільму.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Слухай, ну, Держкіно роздає "бабки" на такі фільми, які потім ніхто не показує.

 

МАТІОС М.В. Бо нема кінотеатрів, нема реклами і так далі.

 

МАКСИМЧУК А.О. А є такі, які знімають, і вони лежать на полицях, але вони не працюють.

 

МАТІОС М.В. Нема прокату.

 

ЯЦЕНКО В.В. Можно говорить либо про качество продукта, который будут смотреть, либо можем говорить про язык. Да, есть много прекрасных фильмов, которые сняты смешанным языком. Да Бога ради! Есть плохие фильмы, в том числе которые сняты чудовою українською мовою. Это просто немножко две разные темы. Поэтому я просто предлагаю их не смешивать.

Если мы говорим про поддержку государства, здесь просто тоже надо определиться со стратегией этой поддержки, понимаете? Если мы говорим о'кей и закрываем глаза на то, что в стране есть большое количество людей, которые говорят на других языках, в том числе и на русском, и армяне есть, и кто угодно есть, о'кей, можно сказать: мы этих людей не видим, не знаем, их не поддерживаем. Это - одна позиция, она имеет право на существование, в принципе, да? Просто будут тогда странные искривления, когда люди будут получать эту же поддержку, эти деньги в других странах. О'кей, хорошо, я не получу господдержки на Жадана, я поеду и получу во Франции, в Канаде.

 

МАТІОС М.В. Та чому ви на Жадана не отримаєте?      

 

­ПОДОЛЯК І.І. Та тому що в нього буде така мова, яка буде.

 

ЯЦЕНКО В.В. Потому что эти люди говорят на другом языке, что я могу сделать, понимаете? Я же не могу через это перепрыгнуть. Да, я мог бы фильм дублировать, но снят он, конечно, на том языке, на котором я его сниму.

 

З ЗАЛУ. Не буде базової версії. Відповідно немає держпідтримки.

 

ЯЦЕНКО В.В. Совершенно верно. Поэтому просто вам нужно определиться, в какую сторону мы идем.

 

ЛЕСЮК Я.В. Але почекайте, почекайте! Мене цікавить, щоб фільм ішов в кінотеатрі, на телебаченні, на диску державною мовою. Тільки.  А те, що ви запросите француза, негра і так далі, нікого не цікавить.

 

МАТІОС М.В. Не про це, не про це. Ярославе, не про це.

 

ЯЦЕНКО В.В. Актер разговаривает на каком-то языке. Если вы снимаете француза, он будет говорить на французском (я утрирую).

 

ЛЕСЮК Я.В. Правильно.

 

          ЯЦЕНКО В.В. А потом для показа в кинотеатрах его переозвучат чудовою українською мовою.

 

ЛЕСЮК Я.В. Нормально.

 

ЯЦЕНКО В.В. Но сейчас, так как у нас есть в законодательстве, если в базовой версии (а это та, которая снята в оригинале), если он говорит на французском…

 

ЛЕСЮК Я.В. Це неправильно. Значить, у нас з самого початку неправильний підхід є. Нас цікавить те, що бачить глядач і слухач, а в жодному разі не те, якою ви мовою знімаєте.

 

ЯЦЕНКО В.В. Я об этом и говорю.

 

ЛЕСЮК Я.В. Інша справа, коли український актор буде зніматися російською мовою. Це вже трошки буде нехорошо.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ярославе, в сучасних фільмах, на відміну від 1960-х років, звук пишеться прямо на зйомочній площадці, а не в тон-ательє, як це було колись. Тому мова йде про те, якою мовою цей фільм знімається. А переозвучити його можна хоч китайською, хоч якою треба.

 

ЛЕСЮК Я.В. Ти не даси грошей, якщо запросять француза на головну роль?

 

ПОДОЛЯК І.І. Ні. Тому Микола пропонує 80 на 20.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. І цей француз в це поміститься.

 

ЄЛЕНСЬКИЙ В.Є. Давайте голосувати.

 

ПОДОЛЯК І.І. Ми це не голосуємо.

 

ЛЕСЮК Я.В. Чекайте, чекайте, чекайте! Француз буде говорити 20 відсотків?

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ну да.

 

МАКСИМЧУК А.О. Актор може натурально грати, коли він себе комфортно почуває.

 

ЛЕСЮК Я.В. Правильно! Про що ми говоримо?! Хай кожний грає своєю мовою, як хоче. Ви плутаєте глядача з актором.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ти не розумієш, Ярославе.    

 

ЛЕСЮК Я.В. Все я розумію, Миколо.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Нащо тобі француз?

 

ЛЕСЮК Я.В. Я все розумію. Умовно кажучи. Я все дуже добре розумію. Прийде Ахеджакова, умовно кажучи, буде грати 80 процентів тексту. Але на екрани має вийти українською мовою точно, бо це фільм про Україну. Що тут ненормального?

Я вам скажу друге, що ми можемо зробити. В жодній країні немає двомовного телебачення.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ахеджакову ти вже заборонив. Ти що забув?  

 

ЛЕСЮК Я.В. В жодній країні немає двомовного телебачення. Є такою мовою і такою. У нас має бути українське телебачення і має бути російський телеканал. І точка.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ми про інше говоримо.

 

ЛЕСЮК Я.В. Ні, це все з одної історії. Я не розумію одне…

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ви хотіли щось казати.

 

БЕБЕС О. Пане Ярославе, ви говорите про інше.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Назвіться, будь ласка.

 

БЕБЕС О. Олена Бебес, ТОВ "Стар Медіа".

На сьогоднішній день кінотеатри зобов'язані забезпечити україномовний варіант. Це є обов'язок. А щодо телебачення, то в Законі про засади державної мовної політики таким, яким він сьогодні є, написано, що телекомпанії вправі самі вирішувати, який мовний варіант розповсюдження фільму  буде в їхній телекомпанії.

 

МАКСИМЧУК А.О. Раніше було 75 відсотків.

 

МАТІОС М.В. Бо ви продасте його в Росію.

 

ЛЕСЮК Я.В. Ми даємо гроші при умові, що це буде україномовний фільм.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ярославе, ти так багато говориш, взагалі не розуміючи технології виробництва.

 

ЛЕСЮК Я.В. Мене не цікавить технологія виробництва. Ми говоримо про технологію держави  в даному випадку, і це державні гроші.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ми демагогією займаємося.

 

ЛЕСЮК Я.В. Ні.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Така технологія держави. 

 

ЛЕСЮК Я.В. Ні, ні. Значить, тоді 100 відсотків – і забути, значить, не буде французів.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Так ніхто ж не проти, вже всі погодились, а ти все французів "пихаєш". Українці мають бути.

 

ЛЕСЮК Я.В. Я хочу, щоб всі знімали будь-якою мовою. Ми тільки обговорюємо, все буде по-іншому.

 

З ЗАЛУ. Можно? Пан Ярослав упоминал французов. Во Франции язык – это стимулирующая норма. А у нас в стране мовне питання вообще уже урегулировано. Давайте все-таки, как говорит пан Микола, давать что-то авторам.

Вот сейчас Томашпольский с Демьяненко сняли "Фанни Каплан". Там все, включая Ленина, говорят на украинском. Я играл там роль члена ЦК, говорил на украинском языке.

 

ЛЕСЮК Я.В. І що вам не подобається? Чим вам ваш фільм не подобається?

 

З ЗАЛУ. Это – авторский выбор. Авторы должны иметь выбор, как им создавать произведение. А их надо стимулировать, что это – хороший балл – получить национальный фильм и деньги государства, если будет использован украинский язык.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Там їм ніхто не забороняє без грошей держави знімати, як хочуть.

 

ЛЕСЮК Я.В. У Франції ніхто не дасть ні копійки державної підтримки на німецькомовний фільм, хоча там найбільш популярне прізвище Мюллер.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Колеги, чекайте! Ну, ми погодились: 100 відсотків, так 100 відсотків. Я ж не проти 100 відсотків.

 

ЛЕСЮК Я.В. Ти так і будеш голосувать?

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. А чому ні? Просто я хотів, щоб по тій виставі Держипільського був знятий фільм. Не знімемо за державні, не знімемо. Не хочете, не треба

 

ЛЕСЮК Я.В. Нічого, нічого. Ми попросимо наших олігархів, і вони йому поможуть.

 

ПОДОЛЯК І.І. Новинський поможе.

 

ЛЕСЮК Я.В. Але він все одно на екран не вийде, да? Питання не в цьому. Шановні, мене інше цікавить: мене цікавить, чому не можна запрошувати іншомовних акторів для зйомки?

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Русскоязычных?

 

ЛЕСЮК Я.В. И русскоязычных в тому числі, бо він по-українськи не говорить.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Можна.

 

ЛЕСЮК Я.В. А ти що думаєш, всі наші актори по-українськи говорять? У нас одна людина говорить по-українськи – Фішбейн, а це все решта – то таке.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ви хотіли щось сказати.

 

З ЗАЛУ. Я вибачаюся. А ми можемо взагалі, коли будемо розглядати визначення "національного фільму" переінакшити з базовою версією? Ми тоді одним пострілом двох зайців вб'ємо.

 

ПОДОЛЯК І.І. А запропонуйте поправочки.

 

ЛЕСЮК Я.В. Ну, ми це маємо продумати, пане Юрію.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Що значить "базовий"? Взяти так, як це є зараз. Що значить "базова версія"? Що ви мали на увазі?

 

З ЗАЛУ. В діючому законі, і всі подають так само з базовою версією поправки.

 

КРАЙНЯК Ю.О. Ну а як ви бачите?

 

З ЗАЛУ. Переінакшити. І тоді ми одним пострілом двох зайців вб’ємо. 

 

ПОДОЛЯК І.І. Тобто базова версія є базовою версією. Якщо запрошений німець, актор, говорить німецькою мовою, то це і буде лягати, наскільки я розумію, в базову версію, де у фільмі говорять німецькою.

 

З ЗАЛУ. Але вже фільм не претендує на національний фільм. Все. Крапка.

 

ПОДОЛЯК І.І. Саме так. В цьому і проблеми.

 

МАТІОС М.В. Мабуть, я щось не розумію.

 

ЛЕСЮК Я.В. Та мені все одно, якою мовою ваш актор говорить.

 

ЄЛЕНСЬКИЙ В.Є. Поки ми тут сперечаємося, вже заборонили георгіївську стрічку. 

 

ЛЕСЮК Я.В. У нас взагалі дурнуваті закони. У нас написано: заборонена фашистська символіка. У фільмі, який критикує російську агресію, показана ця свастика з георгіївською зіркою, її  заборонили, тому що, видите ли это российская символика. Там чітко, ясно – георгіївська стрічка.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Так, колеги! Ще раз кажу: було 100 відсотків. Домовились – 100 відсотків. Ну все! Я це підтримую.

 

ЛЕСЮК Я.В. Хто проти 100 відсотків?

 

ПОДОЛЯК І.І. Ми що голосували? Ми будемо голосувати наступного разу.

 

МАКСИМЧУК А.О. Основна мова – українська.

 

ЛЕСЮК Я.В. Немає основної мови. Ми про інші речі говоримо. 

 

ЯЦЕНКО В.В. А что мешает сделать так, чтобы та версия, которая демонстрируется в кинотеатре, была виключно українською мовою? А базовая версия может быть любой мовой.

 

ЛЕСЮК Я.В. При одній умові, що базова версія не попаде на телебачення, в Інтернет, піратські диски і так далі.

 

ЯЦЕНКО В.В. Подождите, ну вы же, вы – законодатели. Вы можете урегулировать показ на телеканалах тем языком, которым нужно. Мы говорим о базовой версии. Просто если вы убиваете базовую версию на любом языке, это автоматически…

 

ЛЕСЮК Я.В. Я особисто вважаю, що базова версія, яку ми придумали, - маразм. Нас цікавить лише глядач і більше ніхто.

 

МАКСИМЧУК А.О. Питання не створення, а розповсюдження.

ЛЕСЮК Я.В. Але як зробити так, щоб ваша базова версія не попала в телебачення?

(Шум у залі)

МАТІОС М.В. Почекайте! Що входить у дефініцію створення? От є майданчик знімальний, так? От поясніть мені.

ЯЦЕНКО В.В. Выходит актер и говорит. Звук в современном фильме пишется сразу вживую на площадке.  Актер, любой актер, который говорит на другом языке, таким образом его эта дорожка звуковая попадет в основную так называемую базовую версию фильма.

МАТІОС М.В. Так.

ЯЦЕНКО В.В. И тогда он не может претендовать ни на какую поддержку и быть национальным фильмом.

Предлагается сделать, нормальный, мне кажется, подход был бы, если снимать базовую версию можно на любом языке, но распространять, то  вы решите каким образом в  кинотеатрах, на телевидении, в Интернете.     

МАТІОС М.В. А що ти думаєш про те, щоб знімати базову версію, наприклад, 80 на 20, а демонструвати українською?

ЯЦЕНКО В.В. Просто,  если мы сто процентов ставим снимать все, значит, ни одного западного актера мы никогда не пригласим.

 

МАТІОС М.В. Ні, почекайте!  Поясніть мені таке. Склад українських акторів, ви запросили французького актора і  ви пишете – український, це базовий процес знімання. Ви пишете українських акторів українською мовою. Француз з українцями розмовляє французькою. Так ви знімаєте?

ЯЦЕНКО В.В. Так.

МАТІОС М.В. І пишете французькою. А далі що? Де  буде цей фільм демонструватися?

ЯЦЕНКО В.В. Подождите, я объясняю.

МАТІОС М.В. От, ви зняли його. Вони один одного не розуміють, а далі що?

ЯЦЕНКО В.В. Смотрите, дальше мы идем в студию озвучивания, где специальный актер, диктор украиномовный переозвучивает этого француза чудовою українською мовою.

МАТІОС М.В. Так Ярослав про це і каже.

ЯЦЕНКО В.В. Да, мы сейчас об этом и говорим. Проблема в том, что сейчас мы привязаны к базовой версии фильма. И наше предложение к вам, дорогие законодатели, урегулировать это следующим образом, что базовая версия может быть снята либо на любом языке, либо 80, либо 50 процентов, как вы решите, но фильм демонстрироваться в любых средствах массовой информации может виключно українською мовою.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Почекайте, почекайте! А можна запитання?

ЯЦЕНКО В.В. Да.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Перше. По-перше, я наполягав на тому (це інше питання), що сценарій оригінально має бути створений українською мовою.

Друге. Ви розумієте, як знімається сучасне кіно. Сучасне кіно знімається на площадці. Якщо у нас сценарій написано базовою українською, на площадці воно грається в основному українською. Ми маємо дозволити рівно те, про що ми говоримо, чому мої 20 відсотків в принципі підходили.  Тому що або ми маємо відмовитися від слів "базова версія", але тоді вони всі будуть говорити на площадці російською. Приїдуть російські актори і скажуть: "А это вам украинский фильм, потому что в тон-ателье все переозвучили".

ЛЕСЮК Я.В. Ви праві, мені подобається ваша ідея при одному. От ви абсолютно можете зіграти добре роль, без сумніву. Може, ви навіть і граєте.

ЯЦЕНКО В.В. К счастью, нет.

ЛЕСЮК Я.В. Але це буде ненормально, коли ви будете грати російською мовою. Якщо ви будете грати українською мовою, а той, хто не знає взагалі по визначенню і не може (не громадянин України), чому ні?

Є питання друге.  Я не боюся того, що треба буде дублювати. Але як зробити так, щоб потім ваш цей фільм не попав російською мовою? Ви будете дублювати  на українській, на російській і так далі. Ми робимо продукт для України.

ЯЦЕНКО В.В. Совершенно с вами согласен. Но я хочу обратить внимание на следующий момент.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ярославе, знову, в сучасному світі в чому плюс оригінально створеного українського фільму? Те, що він поїде в Швецію і буде показуватися там українською мовою. Ук-ра-їн-ською! А знизу будуть субтитри англійською мовою. Коли базова версія створена українською, цей фільм вийде і буде показуватися всюди в світі українською. Бо весь світ живе не так, як це в твоїй голові влаштоване.

ЛЕСЮК Я.В. Послухай, я думаю, що це тільки на фестивалях.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ні!

ЛЕСЮК Я.В. Не дублюють фільми зараз взагалі?

ЯЦЕНКО В.В. Нет.

МАТІОС М.В. Титри.

ЛЕСЮК Я.В. Тільки? Сто відсотків субтитри?

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. В Європі люди мови так вчать.

ЛЕСЮК Я.В. Чудово! Але ми живемо в колонії, тому ми будемо дублювати. 

ПОДОЛЯК І.І. Ну що ви говорите!

ЛЕСЮК Я.В. Ми будемо дублювати!

ЯЦЕНКО В.В. Простите, есть еще один важный момент, который вы, наверное, не учитываете. Дело в том, что очень классно плекати рідну мову і культуру тут. Но давайте мы будем думать о том, что нам круто пропагандировать наш не только язык, но и культуру не только здесь, но и, например, в Европе, поэтому в Европе все построено на копродукции, там дикое количество копродукции.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Це копродукції не стосується.

ЯЦЕНКО В.В. Ні. Я сейчас просто говорю о том, что если мы вот эту базовую версию оставляем, то мы копродукцию классного украиноязычного даже продукта, где есть какое-то включение других актеров, убиваем на корню.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Якщо ми лишаємо 100 відсотків.

ЯЦЕНКО В.В. Да.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Це правда.

ЛЕСЮК Я.В. Але почекайте, будь ласка! Скажіть, будь ласка,  знімається фільм у Франції, там є німці,  французи, японці і так далі.

ЯЦЕНКО В.В. Вони розмовляють кожний своєю мовою, а далі субтитрується  французькою мовою.

ЛЕСЮК Я.В. І це іде, допустимо, в Штатах чи де?

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ні, не завжди.

МАТІОС М.В. Та ні, ну не так.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ярослав! Колеги! Ярослав, послухай! Послухайте!

ЛЕСЮК Я.В. Я про Японію скажу: все – японською мовою. Все! Жодного слова по-англійськи.

ПОДОЛЯК І.І. Англійською ідуть титри.

ЛЕСЮК Я.В. І диктор говорить по-японськи.

ПОДОЛЯК І.І. Там субтитруються вони.

ЛЕСЮК Я.В. Та я кажу про мову. Я трошки відрізняю японську від англійської.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ярославе!

ПОДОЛЯК І.І. Так я про субтитри говорю в кіно.

ЛЕСЮК Я.В. Причому тут субтитри? Ми говоримо, що в Японії англійські фільми ідуть японською мовою, не субтитрами.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ярославе! Колеги, ну, не ображайтесь на мене…

МАТІОС М.В. Як почали комітет, так і продовжуємо.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Колеги, послухайте!

ЛЕСЮК Я.В. Шановні панове!

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ярославе, помовчи секунду, дай сказати. Ти весь час рота не закриваєш! Дай сказати. Ще раз кажу, давайте не виглядати смішно і давайте не вчити, як яке кіно знімається. Очевидно, якщо актори, самі актори, іноземні актори говорять іншою мовою, то в базовій версії він переозвучується, це зрозуміло. Він не говорить то французькою, то англійською. Лишається оригінал мови в тому випадку, коли це виправдано сценарієм. Він переозвучується. Але створюється оригінальна версія якоюсь мовою. На Заході вона потім не переозвучується, коли десь показується, як правило. Хоча деколи буває войсовер, бо це дешевше, або бувають титри. Є різні форми, буває і дубляж. Але, як правило, частіше в кінотеатрах ставлять титри, тому що гру актора краще впізнати, коли ти чуєш і бачиш його в оригінальній грі, як він себе веде.

МАТІОС М.В. Чекайте! Ми вже говоримо про європейський ринок, американський ринок. Оце ми дамо півтори копійки на оці серіали…

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Давайте так: ми на сьогодні закриваємо. У нас лишились останні питання. Давайте подумаємо до п'ятниці. На наступному засіданні комітету я попрошу Анатолія і Юрія все це узгодити, щоб на наступному засіданні пройшлись вже по готових поправках.

Всім дякую.