СТЕНОГРАМА

засідання Комітету Верховної  Ради України з питань культури і духовності

 

2 лютого  2015 року

 

Веде засідання голова комітету М.Л.Княжицький.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.  Шановні колеги, шановні гості! Ми починаємо засідання  Комітет з питань культури і духовності. У нас, як ви бачите, на сьогодні є кворум.

У нас є запрошені. Денисенко Вадим Ігорович – народний депутат, автор законопроекту № 1354-1,  Коцюба Володимир Олександрович – Директор департаменту фінансової політики Міністерства фінансів України, Берещенко Анатолій Анатолійович – начальник відділу державного регулювання у сфері випуску та проведення лотерей  Міністерства фінансів України, Іллєнко Пилип Юрійович – Голова Державного агентства з питань кіно,  Клименко Лідія Андріївна – заступник    Голови Державного агентства з питань кіно,  Зубко Юрій Петрович – Заступник Міністра культури України, керівник апарату,  Макієвський Ігор Анатолійович – Федерація роботодавців України,  Афонін Олександр Васильович – Президент  Української асоціації видавців та книгорозповсюджувачів,  Заболотна Наталя Пилипівна – Директор Національного культурно мистецького та музейного комплексу «Мистецький арсенал»,  Драбовик Антон Едуардович – помічник Директора Національного культурно мистецького та музейного комплексу «Мистецький арсенал».

Переходимо до розгляду нашого порядку денного.  Отже, що пропонується сьогодні розглянути.

Проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо захисту інформаційного телерадіопростору України № 1317, цей законопроект  був прийнятий у першому читанні, ми його сьогодні будемо обговорювати до   другого читання. Мова йде про фільми та серіали, які пропагують збройні сили країни-агресора, чи країни-окупанта в залежності від того, як ми зараз визначимо, яку поправку приймемо в чинному законопроекті.

Наступне. Це два законопроекти.

Це проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення фінансової підтримки вітчизняної кінематографії, № 1354,  та проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо посилення державного контролю за лотерейною сферою та спрямування відрахувань від державних лотерей на фінансування медицини, культури і спорту,  № 1354-1, народного депутата Денисенка.

Це основні проекти, де наш комітет  визнаний головним.

Є ще ряд законопроектів, де наш комітет головним не визнаний, але ми повинні їх обговорити. 

Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо регулювання діяльності капеланів в органах та установах, що належать до сфери управління Державної пенітенціарної служби України) № 1154, автор  народний депутат  Мірошниченко. І попросимо з цього приводу доповісти  пана Єленського,  він є керівником профільного підкомітету.

Ще один законопроект, авторами якого є я і пан Тарута. Це проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення фінансової підтримки вітчизняної кінематографії № 1359.  Ми як автори пропонуємо зараз його розгляд перенести  у зв’язку з тим, що прийнято новий Податковий кодекс і нам потрібно буде відповідно внести  зміни до законопроекту, який подавався до того, як він був прийнятий.

Але будемо торкатися цього питання в тій частині, де наш комітет є головним.

І ще один проект закону про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо  підготовлення, виготовлення, розповсюдження книжок та періодичних видань друкованих засобів масової інформації вітчизняного виробництва), № 1833. Автори Юрій Луценко і я. Теж наш комітет не є головним, але пропонують, щоб ми його розглянули. Цей проект передбачає збереження пільги з ПДВ для книговидавничої галузі.  Ми відповідні поправки голосували вже на комітеті і подавали. на жаль, під час голосування Податкового кодексу в залі  ці поправки  були враховані лише частково. Був ще один законопроект зареєстрований  мого авторства, де пропонувалось зберегти і пільги з ПДВ, і пільги з прибутку. Тут зараз ми з паном Юрієм Луценко напрацювали певний компромісний варіант. Ми не торкаємося прибутку, але  торкаємось все-таки збереження пільг з ПДВ.    

Тому сподіваюсь, що вдасться нам все ж таки книжкову та книговидавничу галузь  загалом захистити.

І останнє – різне.

Які є запитання  або пропозиції по порядку денному? 

Якщо немає, пропоную членам комітету визначитись, Хто за те, щоб  підтримати цей порядок денний, прошу голосувати.   Одноголосно. Рішення прийнято. Дякую.

Отже, переходимо до законопроекту 1317. Це багатостраждальна тема, про яку  досить багато говорилося в суспільстві, ми отримали цілу низку поправок. Сподіваюсь, що колеги вже з ними ознайомились.

Працювати ми будемо, ідучи по поправках, підтримуючи чи скасовуючи ту чи іншу поправку.

Нагадаю вам, що потреба є дуже велика      в прийнятті цього законопроекту, оскільки загалом в європейських країнах зазвичай самі канали визначаються і не транслюють фільми, які можуть якимось чином  підтримувати окупанта, або підтримувати тих людей, які зазіхають  на територіальну цілісність чи на мир в країні.

На жаль, наші телевізійні канали, як мені видається,  без нашої допомоги, яку ми їм надамо, не в стані чи не мають бажання  цього робити.  Тому ми вимушені регулювати це законом, хоча я не є прихильником регулювання таких речей у законодавстві.

Розкажу вам про власний досвід. В  Сполучених Штатах Америки був я відразу  після того, як впали  башти близнюки, фактично на наступний день, якраз тоді, коли в телекомпаніях    були введені посади  віце президентів, які слідкували за тим, щоб ті речі, які би підтримували  тероризм, які дратували би суспільство, які виступали би проти суспільних норм, не потрапляли в ефір найбільших телевізійних каналів Сполучених Штатів.   Законів для цього не потрібно було.  А в нас ми бачимо, що це не регулюється.

Причин багато. По-перше,  частина засобів масової інформації має непрозорих власників. Деякі власники, це регулювання   сфери іншого комітету, але ми про це теж говоримо,  походять з країни окупанта. Деякі власники взагалі невідомі. Телеканали є глибоко збитковими і фактично те, що вони показують – це не є потреби бізнесу або суспільства, це нав’язування певної позиції     чи певної точки зору.  В такому випадку, на жаль, в умовах війни  ми повинні будемо це регулювати.

Тому я пропоную  відразу перейти до цього законопроекту.

Отже, у нас є низка поправок. Частину з них ми можемо не обговорювати, бо ми за них вже проголосували.

Там, де ви бачите в порівняльній таблиці прізвище членів комітету – це є ті поправки, які вже нами були проголосовані, але  оскільки лише в першому читанні  ми підтримали законопроект, то вони сюди внесені.

Отже, поправка перша.      Преамбулу доповнити словами «внести зміни до таких законів  України». Тобто там було «про внесення змін до деяких законів», а ми пропонуємо «внести зміни до таких законів».

Пропонується її врахувати. Хто за  це, прошу голосувати.  Одноголосно.

Ще одна поправка, народний депутат  Семенуха пропонує доповнити законопроект змінами до Кодексу України про адміністративні правопорушення.  В чому тут дебати.

Якщо компанія  порушує закон, то хто повинен нести за це відповідальність – сама компанія чи директор?

Ми пропонуємо, щоб відповідальність несла компанія і щоб це був штраф, який би  покладався на компанію.

Є точка зору, що відповідальність повинен нести директор. Якщо це директор, то тоді  Кодекс про адміністративні правопорушення обмежує величину цього штрафу, вона не є великою і відповідальність нібито менша. Якщо компанія, то це теж фінансовий штраф, але тоді ми не регламентуємося цим кодексом.  Тоді компанії більше ризикують, тобто мають бути більш обережними, якщо вони порушують цей закон.

Тому ця поправка у нас врахована редакційно, або частково з тим, щоб відповідальність несла компанія.

Хто за те, щоб врахувати цю поправку редакційно, прошу голосувати. Дякую.

Наступна поправка.  Вона була прийнята вже після того, як  ми визнали Росію державою агресором, бо в першому читанні  ми говорили, що… Правда, визнали не до кінця, тому що ви знаєте, що ми то визнали, але є питання до цього тлумачення. Тому тут даємо тлумачення досить          чітке, що «держава-агресор – держава, яка у будь-який спосіб окупувала частину території України або яка вчиняє агресію проти України, і яка визнана державою-агресором або державою-окупантом Верховною Радою України».

Хто за те, щоб прийняти цю поправку, прошу голосувати.  Це враховано. Дякую.

Ідемо далі. Наступна поправка.   Доповнити законопроект змінами в такій редакції:  «органи держави-агресора – правоохоронні органи (міліція, поліція тощо), збройні сили, судові органи, внутрішні війська, будь-які підрозділи спеціального призначення, органи, відповідальні за охорону та захист державного кордону, органи, відповідальні за здійснення податкової та митної політики, органи, відповідальні за проведення дізнання або досудового (попереднього) слідства, прокуратура, органи, відповідальні за державну безпеку або безпеку вищого керівництва держави-агресора, підрозділи, відповідальні за виконання будь-яких миротворчих місій, будь-які інші збройні, військові, воєнізовані, парамілітарні або інші силові формування держави-агресора, їх складові або структурні підрозділи, в тому числі формування, найменування яких не відповідають офіційним назвам, прийнятим в державі-агресорі, але які за демонстрованими функціями відносяться до будь-якого з перелічених органів чи формувань».

Про що йдеться  На одному з телеканалів виходить серіал не про ФСБ і не про КГБ, а про, умовно кажучи, национальную службу защиты,  де ті самі люди в тих самих  мундирах просто інакше називаються.

Тому пропонується по суті  таку опосередковану пропаганду  теж заборонити.

 

ЄЛЕНСЬКИЙ В.Є.  Пане Миколо, чи стосується цей сюжет історичних фільмів, які зняті після 1991 року? Скажімо, чи поширюється це на, умовно кажучи, «Смерш»?

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.  Ви говорите про фільми після 1991 року?

Поширюється, але   не заборонено показувати взагалі фільм про Смерш, заборонено пропагувати  Смерш, бо закон забороняє пропаганду тих чи інших силових органів, а не взагалі згадку про них.

Ми в першому читанні говорили про те,  і обговорювали на комітеті, що ми забороняємо позитивний показ і пропаганду цих органів і героїв. Якщо герой фільму є негативним,  то його не забороняється показувати. Визначати це буде відповідний орган державної влади, в даному випадку Держкіно.

 

ЄЛЕНСЬКИЙ В.Є. Тобто Штірліц має право на існування?

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Штірліц знятий до 1991 року.

 

КРАЙНЯК Ю.О.  Ми тільки термінологію обговорюємо.  Далі буде, що саме ми забороняємо.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.  Так, це визначення.

У нас є поправка, ми до неї дійдемо, яка пропонує і розвідників не показувати і забороняти.  Тут є різні точки зору. В даному випадку ми повинні з водою не вихлюпнути дитину.  Ми повинні захистити державу       і не дозволити знущатися над смертю наших загиблих співгромадян і тими, хто воює, але разом з тим не повинні обмежувати свободу слова.

Тому ми намагалися в законопроекті все це дуже чітко врахувати.

В даному випадку ми говоримо про термінологію. 

Хто за цю поправку, прошу голосувати.  Дякую.

Наступне. Стаття три.  Тепер ще один пункт пояснюю.  Було дуже багато громадських ініціатив. Ви знаєте історію з каналом «Інтер», який отримав попередження за те, що показував, наприклад, Кобзона, який виступав з антиукраїнськими висловами.

Ми пропонуємо покласти відповідальність на канали за показ  лише тих осіб, список яких визначений і доведений до каналів. Тобто можуть бути в країні люди, які закликають до повалення державного ладу.  Але сам телеканал не може вгадати, це людина хороша чи погана.  Тому канал має керуватися  якимись нормами для того, щоб це зрозуміти.

Тому пропонується зробити таке визначення:     «перелік осіб, які створюють загрозу національній безпеці – публічний перелік, до якого включені особи, що своїми діями, в тому числі публічними висловлюваннями, створюють наявну або потенційну небезпеку життєво важливим національним інтересам України, загрожують охороні громадського порядку, забезпеченню охорони здоров’я, захисту прав і законних інтересів громадян України та інших осіб, які проживають на території України».

 

ПОДОЛЯК І.І.  Що визначає публічний перелік? Буде таке запитання.  Хто його формує?

 

КРАЙНЯК Ю.О.   Це лише термінологія.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.  Подивіться, в законі спочатку йдуть терміни.  Потім ми дивимося, хто з цими термінами працює.

Держтелерадіо на підставі  подання від Служби  безпеки України, інших державних органів буде визначати перелік таких осіб.

 

ПОДОЛЯК І.І. Треба, щоб це було дуже чітко врегульовано.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.  Для того, щоб це  було чітко врегульовано, ми і рухаємося по цьому закону. Далі буде цей перелік.

Для того, щоб канали самі не гадали, кого можна показувати, а кого не можна.

Хто за таке визначення, прошу голосувати.  Дякую.

Наступна поправка подана присутніми тут народними депутатами.  Визначення фільму.   «Фільм - аудіовізуальний твір     (в тому числі телевізійні серіали та їх окремі серії) що складається з епізодів, поєднаних між собою творчим задумом і зображувальними засобами, та який є результатом спільної діяльності його авторів, виконавців і виробників».

Хто за цю поправку, прошу голосувати.  Ми додаємо тут до визначення фільму визначення серіалів.  Одноголосно.

Наступна поправка народного депутата Ленського. «У розділі I пункт перший виключити, оскільки про види фільмів мова йде у статті 10 чинного Закону України «Про кінематографію».

Хотів би запитати думку керівника Держкіно.

 

ІЛЛЄНКО П.Ю.  Я  думаю, що треба вносити зміни саме в це визначення, але розширити уточнення  не тільки на телесеріали, але й  згадати телефільми, відеофільми та інші види  фільмів.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дивіться,  ми доповнили словами «в тому числі телевізійні серіали та їх окремі серії».

 

ІЛЛЄНКО П.Ю.   Конкретно якщо йдеться  про цю проблему, то крім фільмів є ще телефільми.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.  У нас сказано « телевізійні серіали та їх окремі серії»

 

ІЛЛЄНКО П.Ю.  Це не окрема серія, це  художній фільм, який має одну серію.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Він же художній, у нас  є художні фільми. У нас  деталізація буде далі.

Ми врахували редакційно  поправку Ленського. Хто за те, щоб її врахувати редакційно, прошу голосувати. Дякую.

Народний депутат  Сюмар пропонує виключити цей пункт, ми відхилили цю поправку. Хто за це, прошу голосувати. Дякую.

Аналогічні поправки від народних депутатів Масоріної і Кривенко.     Оскільки ми відхилили поправку Сюмар, то відповідно і ці.

Поправка десята.   «Учасник фільму – фізична особа, яка взяла участь у створенні фільму як виконавець будь-якої ролі, актор дубляжу, учасник документальних (не ігрових) фільмів, автор або виконавець музичного твору, що використовується в фільмі, автор сценарію і (або) текстів чи діалогів, режисер-постановник, продюсер».

Мова йде про тих осіб, про яких ми вже говорили, на рівні визначення.

Хто за це, прошу голосувати.

 

МАТІОС М.В.  А актор дубляжу вважається учасником фільму?

 

ІЛЛЄНКО П.Ю.   Може, написати «автор фільму-продюсер»? Тому що перелік авторів фільмів ширший. Він включає оператора-постановника, художника, композитора…

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ми, в принципі, навмисно… Ми не можемо рухати художників.  Очевидно, що, може художник щось десь сказав, в нього якась своя точка зору. Ми якраз обмежили коло цих осіб. Якщо це автор сценарію, то очевидно, що він  має якусь свою позицію.  То  ви можете приймати таке рішення.

 

КРАЙНЯК Ю.О.   Я з приводу репліки щодо актора дубляжу.  Два тижні тому  Національна рада розглядала  питання з приводу  відомого новорічного ефіру, до одного з каналів була претензія, що  був показаний мультфільм, де  царя озвучував Охлобистін.

Треба, щоб Верховна Рада, принаймні зараз комітет  визначили, чи цього   достатньо.  Національна рада тоді вважала, що це є порушенням.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Справа в тому, що зараз Національна рада  все одно виносить попередження, вважаючи це порушенням.  Нам треба хоча би якось це регламентувати.

 

ІЛЛЄНКО П.Ю.   Це обмеження йде лише в розрізі статті 15? Бо це може бути конфліктним питанням з іншими  аспектами кіноіндустрії.

 

(Загальна дискусія)

 

ЄЛЕНСЬКИЙ В.Є.  Умовно кажучи, якщо поганий персонаж  озвучував котика в мультфільмі.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Заборонити чи ні, буде вирішувати експертна комісія Держкіно. Це не означає прямої заборони. Ми визначаємо орган, який може приймати таке рішення. Але ми для цього органу ставимо певні обмеження.

 

МАТІОС М.В.  Але ми їх чітко вказуємо, що актор дубляжу підпадає під цю норму.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Якщо ви пропонуєте актора дубляжу забрати, давайте заберемо.   

 

МАТІОС М.В.  Давайте запитаємо у фахівців. Мені ця норма видається сумнівною.

 

ЄЛЕНСЬКИЙ В.Є. Я би і композитора забрав.

ІЛЛЄНКО П.Ю.  Є прецедент, дійсно, з Охлобистіним. Він озвучив дитячий фільм виробництва Російської Федерації, він не був там   актором. В титрах він є, на плакатах, які висять.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Давайте визначатись, давайте пропозиції.

 

ПОДОЛЯК І.І. Я підтримую колегу Єленського, щоб забрати звідти композиторів і акторів дубляжу.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Давайте. Ми забираємо «актор дубляжу» і «композитор».

 

КРАЙНЯК Ю.О.   Там же  автор і виконавець музичного твору.  Виконавця залишаємо? Авторів тільки забираємо?

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ні. Давайте ми акторів дубляжу забираємо…

 

ПОДОЛЯК І.І. Пане Миколо, з музикантами треба теж подумати.

 

(Загальна дискусія)

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Тобто забираємо автора музичного твору та актора дубляжу. Так?

Хто за таку редакцію, прошу голосувати.  Дякую.

Наступна поправка  народного депутата Гопко.  

Пропонується «після абзацу дев’ятого доповнити новим абзацом такого змісту:

«держава-окупант – держава, яка у будь-який спосіб анексувала або окупувала частину території України».

У зв’язку з цим абзаци десятий – чотирнадцятий вважати абзацами одинадцятим – п’ятнадцятим».

Це враховано редакційно.  Хто за те, що врахувати редакційно, прошу голосувати.  Дякую.  

Наступна поправка Гопко.  Тут є питання. Народний депутат   Гопко, те саме пропонують, дзвонили до мене представники громадськості,  Національного інституту історичної пам’яті. Вони дуже наполягали  на тому, щоб це в тексті залишити.  Мова йде про певну заборону.  Пропонується поширити заборону не лише на  фільми, що пропагують силові структури сучасної Росії,  але й на ті, які заперечують злочинний характер комуністичних режимів, створюють позитивний образ керманичів компартії, створюють позитивний образ працівників КГБ. Далі це буде в статті 15-1 Закону.

 

ПОДОЛЯК І.І. Слухайте, я боюсь, щоб ми не перетворились на Північну Корею.

 

МАТІОС М.В.  Там ще комсомолу немає, ще чогось…

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Я погоджуюсь з тим, що це злочинні організації, але погоджуюсь і з тим, що у нас закон про інше.  Оскільки у нас закон під час військової ситуації,  то є з цим проблема, хоча багато з представників громадськості на цьому наполягають.

 

(Загальна дискусія).

 

ЄЛЕНСЬКИЙ В.Є. Народ схильний позабороняти. Нам не треба йти на це.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Тобто ми не враховуємо.

Хто за те, щоб її не врахувати, прошу голосувати.  Одноголосно.

Далі.  Наступна поправка теж Гопко.  Це у нас враховано редакційно.

Хто за те, щоб це редакційно  врахувати, прошу голосувати.  Дякую.

Наступна поправка від Ганни Гопко.    «Після абзацу двадцятого доповнити новим абзацом такого змісту: «радянські органи державної безпеки - Всеросійська надзвичайна комісія по боротьбі з контрреволюцією і саботажем (ВЧК, ЧК), Всеукраїнська надзвичайна комісія для боротьби з контрреволюцією, спекуляцією, саботажем та службовими злочинами (ВУЧК), Державне політичне управління (ГПУ), Об’єднане державне політичне управління (ОГПУ), Народний комісаріат внутрішніх справ (НКВД), Народний комісаріат державної безпеки (НКГБ), Міністерство державної безпеки (МГБ), Комітет державної безпеки (КГБ), а також їхні територіальні та структурні підрозділи».

Це не стосується комуністичної партії. Я би це додав на рівень визначення.

 

ПОДОЛЯК І.І. Ми скажемо Ганні.  (Сміх)

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дивіться, якщо ми показуємо зараз фільм, який  підтримує ідеологічно, може, він не розповідає про те, що відбувається зараз,  але розповідає там про боротьбу з УПА або ще з кимось. Це не заборона показувати ці  органи.  В даному випадку  мова йде про їхню пропаганду.

 

МАТІОС М.В. А як трактувати оцей фільм  «Вишневі ночі»?

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Чи «Високий перевал».

 

МАТІОС М.В.  А вони вже в порадянськй час  знімались.

Тоді знімете «Мою націю» теж?

Щоб ми не дійшли до маразмів у цих заборонах. Ми не можемо не товаришувати зі здоровим глуздом.

 

ПОДОЛЯК І.І.  Я погоджуюсь.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.  Дивіться. Але разом з тим  оці всі  сучасні серіали, антиукраїнські, які знімаються, наприклад, про Другу світову війну,    де головні герої російські  борються з негідниками. Чим ці серіали  кращі, вибачте, від «Ментів», які ми забороняємо?

 

ПОДОЛЯК І.І. Це серйозний закон і зрозуміло, що  це закон, який на злобу дня.   Ми ж це все розуміємо і  погоджуємось. Ми не можемо виписати тут,  деталізуючи, абсолютно все, що ми хочемо   заборонити показувати для того, щоб не  пропагувати.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.  Це у нас останній пункт з того, що заборонити.

 

МАТІОС М.В. Дивіться, у нас є серіал «Смерш» російський і є серіал «Штрафбат». Це різні речі.  Так? Як ми будемо трактувати? Що ми будемо рекомендувати забороняти?  Ми ж рекомендуємо тим, хто забороняє.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Забороняти буде Держкіно.

 

МАТІОС М.В. Але ми даємо для нього рекомендації, а потім скажемо, що Іллєнко поганий, бо він це не заборонив, так?

 

ІЛЛЄНКО П.Ю.  Значна частина зараз фільмів, які  можна безпосередньо віднести до проявів російської пропаганди,    вони стосуються якраз періоду  середини XX століття, наприклад, «Диверсанти», які з Фінляндією воюють, роблять те саме, що роблять диверсанти  відповідні в Донбасі, алюзії повністю ідентичні, тільки в них радянські зірочки і так далі.

Питання  виникає завжди у експертів, як  ставитися до  цього.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Вся суть цього пункту  - не прославляти КДБ в усіх його проявах за всю історію.  Не пропагувати їх.

 

ПОДОЛЯК І.І. Ми ж написали «країн謬 агресора». Навіщо ще всі органи перераховувати.

 

(Загальна дискусія).

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Тут є проблема з Російською імперією.  Якщо Російська імперія, то ми про Тараса Шевченка кіно не покажемо.

 

ІЛЛЄНКО П.Ю.   Він же не буде пропагандою.

 

КРАЙНЯК Ю.О.    Він буде позитивним персонажем.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Я би пропонував цей пункт підтримати, тому що це те, що використовується. Ми комуністичну партію викреслили. Ідеологію викреслили. Це не ідеологія.  Це каральний орган. Якщо буде пропаганда карального  органу, а те, що в Росії зараз робиться, коли людину, в якої семеро дітей, садять в тюрму за те, що вона в посольство подзвонила…

Те, що вони зараз будуть знімати такі фільми, у мене навіть сумнівів немає.

 

ЄЛЕНСЬКИЙ В.Є. Давайте обмежимось радянськими органами державної безпеки  і каральними органами.

 

ПОДОЛЯК І.І. Ну там так гарно все написано.  «Демонстрування і розповсюдження фільмів, які пропагують українофобію, героїзують правоохоронні органи, збройні сили, інші формування або силові структури держави-окупанта». То ми не показуємо.  Та й все.  

 

ПОДОЛЯК І.І.  І того достатньо.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Давайте голосувати.

 

КРАЙНЯК Ю.О.   Просто держава-окупант – це Російська Федерація.  В даному випадку йдеться про ретроспективу.  СРСР ми не визнаємо зараз державою окупантом.  В цей  масив регулювання, який ми зараз робимо, він не попаде.

 

МАТІОС М.В. А як ми розмежуємо те, що  йшлося про часи СРСР і про часи Російської Федерації?

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. З часів СРСР пропонується  заборонити лише КДБ і НКВД. Я би на це пішов. Інших органів ми не торкаємося.  Ми не забороняємо. Ми даємо право не підтримати це  Держкіно.

 

ЄЛЕНСЬКИЙ В.Є. А чому  ми не можемо написати, що  радянських органів державної безпеки і радянських каральних органів?

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Я погоджуюсь. Давайте скоротимо.

 

(Загальна дискусія).

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Погоджуємось на такий компроміс?

 

ТАРУТА С.О.   Да.

 

ЗАБОЛОТНА Н.П.  Можна ремарку? А потім не послідує закон вилучати книжки на цю ж тему, твори мистецтва?

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Якщо ви подивитеся на соціологію, то ви побачите, що 50 відсотків громадян України  отримують інформацію з телебачення.  Якщо ви подивитеся, кому належать українські  телевізійні канали, то ви цього не побачите.  Якщо ви хочете це побачити, то побачите, що вони належать Газпрому і Путіну.   І коли ви подивитеся на тих людей, які… Вибачте. Те, що ми даємо право Держкіно подивитись, чи немає там пропаганди антиукраїнських поглядів в  той час, коли люди воюють,  ми ще нічого не забороняємо.

 

ТАРУТА С.О.   Непрямое действие.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Це непряма дія.

 

ЗАБОЛОТНА Н.П. Це навіть запізно, ви добру справу робите.  Але треба, щоб вас не звинуватили в цензурі.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Хто за те, щоб зробити це в такому  формулюванні, як      запропонував пан Єленський – «радянські органи державної безпеки та каральні органи»?  Дякую.

Наступна поправка.  Народний депутат Мороко. «Абзац двадцять шостий статті 3 Закону залишити у діючій редакції». Мова йде про фільм. Вона у нас врахована частково. У визначенні поняття «фільм» замість «аудіовізуальний твір кінематографії» залишили просто «аудіовізуальний твір».

Хто за те,  щоб врахувати її частково, прошу голосувати. Дякую.

Наступна поправка Гопко.   У змінах до Закону «Про кінематографію» доповнити законопроект такою нормою:

статтю 5 доповнити новим абзацом третім такого змісту:

«неприпустимість заперечення злочинного характеру комуністичного режиму СРСР та неприпустимість демонстрації позитивного образу організацій та осіб, що уособлювали цей режим або боролися проти незалежності України в ХХ столітті»;

У зв’язку з цим, абзаци третій–дев’ятий вважати, відповідно, абзацами четвертим–десятим».    Тобто стаття 5 встановлює основні принципи кінематографу.

Очевидно, що «неприпустимість заперечення злочинного характеру» не варто визнавати принципом кінематографу.

Тобто я пропоную цю поправку відхилити.

Хто за це, прошу голосувати.  Дякую.

Наступна поправка присутніх тут народних депутатів.  «Статтю 10 викласти в такій редакції:

«За способами фіксації зображення та розповсюдження фільми поділяються на такі види: кінофільми, телефільми, відеофільми, діафільми, слайдфільми та інші, які можуть бути ігровими, анімаційними (мультиплікаційними), неігровими тощо».

Хто за це, прошу голосувати. Дякую.

Наступна поправка.  Народні депутати Масоріна і Кривенко пропонують   частину третю статті 15 доповнити новим абзацом такого змісту:

«наявність заборони щодо розповсюдження і публічного демонстрування, яка встановлена законодавством України».

 

КРАЙНЯК Ю.О.  Підстави для відмови  у  видачі посвідчень.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Тобто мова йде про те, якщо ще хтось заборонить.

 

ІЛЛЄНКО П.Ю.  А, може це доцільно, тому що є закон про суспільну мораль, там  теж є прямі заборони.  То це інтегрувати.

 

ПОДОЛЯК І.І. Або дублювати.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Проблема в тому, що  ми можемо забороняти, ми це обговорювали попередньо, лише є виключний перелік підстав. 

 

ІЛЛЄНКО П.Ю.   Там є стаття друга  закону про суспільну мораль, там міститься  перелік.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ми ж не скасовуємо цю статтю. Ви керуєтесь цією статтею.  Ми просто робимо інший закон.

Хто за те, щоб це відхилити? Дякую.

Наступна поправка. Народний депутат     Сюмар. "Наявність заборони щодо розповсюдження і публічного демонстрування, яка встановлена законодавством України».

Це, в принципі, аналогічна поправка.  Відхиляємо теж.

Наступна поправка.  Абзац перший частини третьої статті 15 викласти в редакції:

«Центральний орган виконавчої влади, що реалізовує державну політику у сфері кінематографії, має право відмовити у видачі посвідчення на право розповсюдження і демонстрування фільмів за наявності принаймні однієї таких підстав». Далі йдуть ці підстави. 

Хто за це, прошу голосувати.  Дякую.  Тобто ми обмежуємо  можливості відмовити.

Наступна поправка 21-а.  Народний депутат  Корчинська.  Пункт 2 розділу І законопроекту викласти в такій редакції:

«доповнити абзацами четвертим, п’ятим і шостим такого змісту:

«одним з учасників фільму (актором, в тому числі актором дубляжу, режисером, автором сценарію) є фізична особа, яка своїми діями загрожує національній безпеці держави або охороні громадського порядку, забезпеченню охорони здоров’я, захисту прав і законних інтересів громадян України та інших осіб, які проживають на території України, і про це міститься відповідна інформація на офіційному сайті Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення».

У нас вже є  пункт «учасник фільму». Ми його вже врахували.

 

ПОДОЛЯК І.І. Ми забрали з нього актора дубляжу та композитора.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Так. В нашому закон пропонується це оприлюднювати на сайті Міністерства культури, оскільки його  повноваження є універсальнішими і стосуються не лише телерадіомовлення. І у нас Нацрада не має права  втручатися в редакційну політику.  Там є ціла купа обмежень в законі про Нацраду.

Пропонується врахувати це редакційно.  Хто погоджується, прошу голосувати.  Дякую. Прийнято.

Наступна поправка.  Це продовження поправки Корчинської.

«Одним з учасників фільму (актором, в тому числі актором дубляжу, режисером, автором сценарію) є фізична особа, яка перебуває у базах даних осіб, яким згідно із законодавством України не дозволяється в’їзд в Україну або тимчасово обмежено право виїзду з України, і про це міститься відповідна інформація на офіційному веб-сайті Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення».

Ну ми це все разом, персона нон-грата не оприлюднюється, тому органи державної влади мають звернутись до Міністерства культури уповноважені і надати такі списки.    

Наступна поправка народного депутата Мороко. «Новий абзац четвертий частини третьої статті 15 викласти у такій редакції: «наявність критеріїв, визначених частинами першою - третьою статті 151 цього Закону».

Ця поправка вже врахована редакційно.

Хто за те, щоб врахувати редакційно, прошу голосувати. Дякую.

Наступна поправка, якою пропонується узагальнити всі пропозиції стосовно підстав для відмови у видачі посвідчення.

 

КРАЙНЯК Ю.О.  Це для анулювання.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Тобто ми говоримо  про те, що це має торкатися і тих посвідчень, які були видані раніше і  які зараз вже знаходяться  на руках у тих, хто пропонує показати той чи інший фільм.  «Наявність у фільмі матеріалів (висловлювань, дій тощо), які пропагують війну, насильство» і так далі. В принципі, це все слово в слово так, як це нас було викладено раніше.

Хто за цю поправку, прошу голосувати. Дякую.

 

Наступна поправка.  Це теж стосується анулювання. «Частину четверту статті 15 викласти в наступній редакції:

виявлення обставин, передбачених частиною третьою цієї статті, після видачі державного посвідчення на право розповсюдження і демонстрування фільму, в тому числі внесення одного з учасників фільму до переліку осіб, які створюють загрози національній безпеці, оприлюдненому в установленому порядку».

Тобто мова йде про те, що… Ви знаєте, що у нас ті ж самі фільми з Охлобистіним чи з Пореченковим, в тому числі старі, Держкіно не показує.  Мова про те, щоб вони мали право це робити на законних підставах.

Хто за цю поправку, прошу голосувати.  Дякую.

Наступна поправка.  Це якраз питання того, хто формулює цей список осіб.

«Перелік осіб, які створюють загрози національній безпеці, складає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах культури та мистецтв на підставі звернень Ради національної безпеки і оборони, Служби безпеки України, Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення.

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах культури та мистецтв забезпечує оприлюднення на власному веб-сайті Переліку осіб які створюють загрози національній безпеці та вчасне його оновлення».

Тобто вони дістають пропозиції від цих органів і на підставі цих пропозицій приймають рішення, робити це, чи не робити».

 

ПОДОЛЯК І.І. Може, на підставі звернень до Ради нацбезпеки, Служби безпеки?

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ні, це від них.

Якщо Рада національної безпеки  визначає, не вони самі визначають, а якщо в СБУ визначають. Наприклад, він є персоною нон-грата, але нічого не сказав.

Хто за цю поправку, прошу голосувати.  Дякую.

Наступна поправка.  Нова редакція статті 15-1 враховує пропозиції Гопко, Томенка, Семенухи, Мороко, Масоріна, Кривенка, Левченка.

 «Розповсюдження і демонстрування фільмів, в яких міститься популяризація органів держави-агресора, радянських органів державної безпеки, а також заперечується злочинний характер радянського (комуністичного) і націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів».

 

КРАЙНЯК Ю.О.   З приводу комунізму. Ми ж виключили.  Тобто ми редакційно  це виключаємо, так?

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Може,  ми залишимо «злочинний характер тоталітарних режимів» просто?

 

(Загальна дискусія).

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Що ми з цим робимо? Ставимо крапку  після «органів державної безпеки»? А  «заперечується» забираємо?

 

ПОДОЛЯК І.І.  А як же Лені Ріфеншталь?

 

(Загальна дискусія).

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Які є пропозиції?

 

МАТІОС М.В. Я би поставила крапку після слів «радянських органів державної безпеки».

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.  Хто за те, що викласти в такій редакції, прошу голосувати. Дякую.

Микола Томенко: «Розповсюдження і демонстрування фільмів, в яких міститься популяризація держави-агресора». У нас це враховано редакційно.

Хто за те, щоб врахувати редакційно, прошу голосувати.  Дякую.

Сюмар.  Я її не буду всю читати.

Хто за те, щоб врахувати редакційно,  прошу голосувати. Дякую.

Наступна поправка.  Гопко. «Розповсюдження і демонстрування фільмів, у яких міститься популяризація органів держави-окупанта, заперечується злочинний характер комуністичного режиму або популяризуються цінності кримінальної субкультури».  Це те, що ми врахували редакційно.

Наступна поправка. «Слово «демонстрування» у всіх відмінках замінити на «показ» у відповідному відмінку». Ми цю поправку відхилили.

Хто за це, прошу голосувати.  Дякую.

Наступна поправка.   В Україні забороняється розповсюдження і демонстрування фільмів, в яких популяризується або міститься пропаганда органів держави-агресора та їхніх окремих дій», діл ми викреслюємо:  «заперечується злочинний характер радянського (комуністичного) тоталітарного режиму 1917-1991 років, злочинний характер націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарного режиму». Крапка. Далі по тексту.   «Або у яких створюється позитивний образ працівників органів держави-агресора, працівників радянських органів державної безпеки». Крапка. Далі ми викреслюємо: «Надається позитивна оцінка подіям, пов’язаним з діяльністю комуністичної партії,  чи діям, спрямованим проти боротьби за незалежність України в ХХ столітті». Далі: «а також виправдовують чи визнають правомірною окупацію території України». Це залишаємо.

Зрозуміло, так?

 

ІЗ ЗАЛУ.  Так. Зрозуміло.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. «Передбачена попереднім абзацом заборона поширюється на розповсюдження та демонстрування будь-яких фільмів незалежно від країни походження, виготовлених після 1 серпня 1991 року».

Хто за це, прошу голосувати. Дякую. Проти? Утримався? Дякую.

Наступна поправка народного депутата Гопко. «В Україні заборонено розповсюдження (показ) фільмів (аудіовізуальних творів), у яких міститься популяризація чи пропаганда дій органів держави-окупанта, заперечується злочинний характер комуністичного тоталітарного режиму…»  Одним словом,ця поправка у нас частково  врахована.  

Хто за те, щоб врахувати її частково, прошу голосувати.  Дякую.

Поправка Томенка.  «Мовник не має права розповсюджувати аудіовізуальні твори, серед головних героїв яких є працівник правоохоронних органів, збройних сил, спеціальних служб Російської Федерації та/або СРСР та/або Російської імперії…» Ми її врахували частково, тому що ми не обмежуємося лише мовниками,  і про Російську імперію,  я не думаю, що ми можемо це підтримати, бо ми про Тараса Шевченка хочемо бачити фільми.

Тому пропонується врахувати частково. Хто за це, прошу голосувати.

Пропонується частину другу статті 15-1 законопроекту виключити, бо вона дублює попередню. Це технічна поправка.

Хто за, прошу голосувати.

Поправка   Ленського. Він пропонує слова «в мережі Інтернет» замінити словами «українському сегменті адресного простору мережі Інтернет».  Оскільки ми мережі Інтернету не торкаємося взагалі, пропонується відхилити.

Хто за це, прошу голосувати.

Наступна поправка.  Частину третю викласти в такій редакції:

«Фільм вважається таким, що в ньому популяризується або міститься пропаганда органів держави-агресора та їхніх окремих дій».  «Злочинний характер» ми забираємо, відразу кажу.  Ми це не підтримали на комітеті.

«Серед позитивних героїв фільму є співробітники (в тому числі колишні або позаштатні) органів держави-агресора…» Одним словом, ви це читали, я не буду все це читати. Пропонується врахувати редакційно.

 

МАТІОС М.В. А хто буде визначати, чи він штатний, чи позаштатний?  Це якась незрозуміла поправка.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.  Яка саме?

 

ЄЛЕНСЬКИЙ В.Є. Ми вважаємо, що врахували її.

МАТІОС М.В.  Ми її відредагували? Оцю: «Серед позитивних героїв є співробітники (в тому числі колишні або позаштатні) …»

Хто буде визначати? Досьє буде на нього?

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.  Він же сам себе називає.

 

(Загальна дискусія).

 

ЄЛЕНСЬКИЙ В.Є.  Я думаю, що Держкіно і саме все заборонить без всякого закону.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ні. Якраз якщо є закон,  то воно заборонить не все, а те, що визначить закон.

 

ПОДОЛЯК І.І. Просто наш комітет  забрав роботу  «МінСтець».

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.     «МінСтець» - це не їхні справи.

 

ПОДОЛЯК І.І. Це контрпропаганда.

 

МАТІОС М.В. Нас найперше запитають – а як цей закон корелюється із законами творчості. Що таке кінематограф?

 

ПОДОЛЯК І.І. Ніяк.

 

МАТІОС М.В. Це творчість.  Це не є пропаганда.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.  Ми живемо в суспільстві, яке   збурене  тим, що в  час, коли у нас люди воюють з російською армією,  ця  російська армія прославляється на наших каналах.

 

МАТІОС М.В. Я перша збурена.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. І всі заклики до них  припинити це робити, зробити самообмеження,  ввести саморегулювання не завершуються взагалі нічим.

Ми можемо сказати, що це не наша справа, хоча це наша справа відповідно до чинного законодавства, бо це регулювання Міністерства культури.   Ніхто інший у нас не може це визначити.  Є у нас такий орган. Може, ще Суспільна мораль, можемо ще їм доручити.  Але я не думаю, що це буде кращий варіант.

 

ПОДОЛЯК І.І. Давайте ми їм не будемо нічого доручати,  вони перевантажені роботою.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Я через це й кажу.

Тому я пропоную  проголосувати цей пункт за виключенням тих  поправок, які стосуються тих пунктів, які ми  виключили, які стосуються комуністичної партії.

 

ЄЛЕНСЬКИЙ В.Є. Ми ж не проти закону і не проти цих поправок.  Ми проти абсолютно  такої глупої деталізації.

 

МАТІОС М.В. Так. Деталізації.

 

ПОДОЛЯК І.І. Так.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.    Для чого потрібна деталізація – я вам  скажу з свого дополітичного досвіду.  Якщо не буде деталізації – заборонять все.  Якщо ви хочете хоч трошки лібералізму захистити в цій країні – дайте деталізацію, бо інакше заборонять все.  І чиновник буде вирішувати, що забороняти, а що ні.

 

(Загальна дискусія).

 

КРАЙНЯК Ю.О.   Мова йде про те, щоб закон був передбачуваний.

 

ПОДОЛЯК І.І. Ми все одно всього не включимо і все не обмежимо, але…

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Кожен канал, який купує продукт, от зараз в чому є проблема.    Куплено досить багато продукту, з моєї точки зору, недалекоглядно, неправильно і  глупо, але куплено.  Навіть коли ми це забороняємо, то канали понесуть величезні збитки. Уявіть собі, що ми  чітко не виписуємо критерії, і чиновники, при всій повазі до них,  будуть забороняти все підряд.

 

ПОДОЛЯК І.І. Іллєнко?

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Іллєнко.

ПОДОЛЯК І.І. Прекрасно. Хай забороняє.

 

ІЛЛЄНКО П.Ю.   Ми все підряд не заборонимо.

 

ПОДОЛЯК І.І. Це його відповідальність.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.    Питання  не відповідальності, не  в тому, щоб зняти з себе відповідальність, а в тому, щоб захистити і суспільство, і мовників.  Мені так здається.

Хто за те, щоб врахувати  36-у поправку частково  за виключенням цих пунктів, прошу голосувати.  Це сторінка 20-а.

Йдемо далі.  Поправка Гопко.  Поправка 37.    «Фільм вважається таким, що містить ознаки, визначені частиною першою цієї статті, у випадку, якщо у фільмі наявна принаймні одна з таких ознак…» І тут все перераховано. Ми  врахували це  редакційно.

Хто за те, щоб врахувати редакційно, прошу голосувати.   Дякую.

 

МАТІОС М.В. А там головний герой першого і другого плану.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.  Ми врахували частково.  Ми це виклали в попередніх, там все враховано.

Наступна поправка. Поправка Томенка.    «Частину третю статті 15 Закону України «Про кінематографію» вилучити. Частину четверту статті 15 Закону України «Про кінематографію»  вважати частиною третьою, частину п’яту вважати частиною четвертою, а частину шосту вважати частиною четвертої відповідно».  Ми відхилили цю поправку. 

Хто за те, щоб її відхилити, прошу голосувати.  Дякую.

 

(Загальна дискусія).

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ми національну ідею особливо не рухаємо.

 

ПОДОЛЯК І.І. Так що ми не рухаємо?  На якій сторінці що не рухаємо?

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.  На сторінці 23 оце жирним шрифтом.

В принципі, пункт є, ми можемо залишити, врахувати.  Пункт «е» забрати, бо  хто викривляє історичні факти, ми ніколи не визначимо.  А пункт «є», де «пропагується ідея штучності існування України як незалежної держави та/або формується зверхньо-зневажливе ставлення до українського народу, його культури, мови та/або персонажами фільмів використовуються образливо-презирливі позначення українців як нації чи містяться інші прояви українофобії», це ми можемо залишити.

Так, пункт «є»  ми залишаємо.

 

ПОДОЛЯК І.І.  Я не знаю,  що таке штучність  існування України. Для чого це?  Закон про заборону  російської пропаганди на наших телеекранах. Зазначили вже всіх  фігурантів можливих і неможливих. Навіщо?

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Добре. Пункт «є» залишаємо, чи забираємо?

Хто за те, щоб його залишити, прошу голосувати.  Один.

Хто за те, щоб його забрати, прошу голосувати.  Дякую. Ми його вилучаємо.

Ідемо далі.

Поправка 39.    «Детальні критерії для визнання фільму таким, що в ньому популяризується або міститься пропаганда органів держави-агресора та їхніх окремих дій». Відразу кажу, щоб не повторюватись,  вилучаємо «комуністичний режим» всюди, викреслюємо,  бо ми на рівні основи це забрали.  «…позитивний образ працівників органів держави-агресора, працівників радянських органів державної безпеки, надається позитивна оцінка подіям, пов’язаним з діяльністю комуністичної партії…» «Комуністичну партію» забираємо.  «…а також виправдовують чи визнають правомірною окупацію території України, визначаються і затверджуються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері кінематографії, в порядку, передбаченому для прийняття регуляторних актів».

 

 

КРАЙНЯК Ю.О.   Там був нюанс по цьому пункту, тому що  було декілька зауважень  щодо того, щоб не Мінкульт  чи Держкіно визначали  ці детальні критерії, а ось те, що зазначено в законі, щоб цього було достатньо.  Тобто питання, чи можна надати Мінкульту право визначати   додаткові критерії, крім тих, що визначені законом.

 

ІЛЛЄНКО П.Ю.  Треба буде  все одно розробити методичні рекомендації для експертів, як   вони ці критерії кваліфікують. Бо без цього нормальна робота експертів  буде повною профанацією.

 

КРАЙНЯК Ю.О.  Одна річ, коли ви затверджуєте методичні рекомендації, а інша – коли  мова йде про регуляторний акт.

 

ІЛЛЄНКО П.Ю.  В будь-якому випадку ми не можемо виходити за межі того, що передбачено законом,  чи тлумачити це.  Тобто методичні  рекомендації не підміняють ці критерії. 

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.  У нас є два варіанти. Гопко пропонує, щоб «загальні критерії, за якими визначаються фільми (аудіовізуальні твори), що містять ознаки, вказані в частині першій цієї статті, визначаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері кінематографії». Ми їх чітко виписуємо.  Тобто ми в даному випадку, як я розумію, обмежуємо центральні органи виконавчої влади виписаними в законі пунктами.  

Тому я пропоную залишити це   в такій ситуації.

 

ТАРУТА С.О.   Обмежити.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Хто за це, прошу голосувати. Дякую.

Наступна поправка. Державні посвідчення на право розповсюдження і демонстрування фільмів, передбачених частиною першої цієї статті Закону, не видаються.

Державні посвідчення на право розповсюдження і демонстрування фільмів, передбачених частинами першою, другою цієї статті, видані до набрання чинності цією статтею Закону, підлягають анулюванню в порядку, передбаченому цим Законом».

Хто за це, прошу голосувати.

Наступна поправка.  Народний депутат   Корчинська.  «В  пункті 3 розділу І в першому абзаці частини 6 слова і цифри «штрафу в розмірі від 10 до 50 мінімальних заробітних плат» замінити на слова і цифри «адміністративно-господарської санкції у формі штрафу в сумі 500 мінімальних заробітних плат».

 

КРАЙНЯК Ю.О.   Збільшується розмір в 10 разів.

Я спілкувався з помічником народного депутата.  У неї така логіка, що штраф  має бути адекватним  вартості закупівлі однієї серії.  Тобто щоб був економічний зиск. Тому вона хоче встановити  500 мінімальних заробітних плат, тобто це приблизно 600 тисяч гривень за кожен показ однієї серії.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.  Тобто ми встановлюємо штраф або 10, або 500 мінімальних заробітних плат.  В нашому варіанті було 10.

 

ІЛЛЄНКО П.Ю.  А ця санкція в судовому порядку стягується, чи безпосередньо?

 

КРАЙНЯК Ю.О.  Штраф накладається Держкіно. Якщо цей штраф не сплачується у визначений термін, то    за нашим законопроектом, за тією редакцією, яку підтримував комітет, було просто, що Держкіно звертається до суду, а Корчинська, там далі є поправка, пропонує ще нараховувати пеню.  

 

(Загальна дискусія).

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.  Які є думки? 500 мінімальних зарплат, як пропонує Корчинська, чи від 10 до 50, як є в  нашому законопроекті?

 

ІЛЛЄНКО П.Ю.   500 – це дуже багато.

 

ТАРУТА С.О.  500 – це дуже багато, так.

Давайте 50.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ми просто тут дещо захищаємось від суб'єктивізму, тому що все одно члени комісії будуть вирішувати, хтось буде оскаржувати, десь може бути жорстке порушення, може бути нежорстке порушення.

Я би пропонував цю поправку відхилити   і залишити наш варіант.

 

ТАРУТА С.О.  Так.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Хто за це, прошу голосувати.  Дякую.

Наступна поправка. Абзац перший частини шостої викласти в такій редакції:

«Розповсюдження і/або демонстрування фільмів, зазначених в частині першій цієї статті Закону, тягне за собою накладення на відповідних суб’єктів господарювання, що здійснюють таке розповсюдження і/або демонстрування, адміністративно-господарських санкцій у формі адміністративно-господарського штрафу в розмірі від 10 до 50 мінімальних заробітних плат на кожен випадок такого розповсюдження або демонстрування».

Хто за те, щоб це врахувати, прошу голосувати.

Наступна поправка. «Рішення про накладення штрафу приймає центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері кінематографії. Мотиви та обґрунтування щодо визначення розміру адміністративно-господарського штрафу мають міститись в рішенні про накладення штрафу».

Хто за це, прошу голосувати.  Тобто мова йде про те, що не просто накладається штраф, а було записано, за що саме він накладається.

Наступна поправка. Народний депутат Корчинська. Абзац третій частини шостої статті 15-1 виключити.

Пропоную цю поправку врахувати. Хто за те, щоб її врахувати, прошу голосувати.  Дякую.

Наступна поправка.  Народний депутат  Семенуха. «Пропоную назву статті 15 та частини першу та другу цієї статті, що запропонована авторами законопроекту,  викласти у такій редакції:

«Розповсюдження і демонстрування фільмів, які пропагують українофобію, героїзують правоохоронні органи, збройні сили, інші військові формування або силові структури держави-окупанта»,

 

КРАЙНЯК Ю.О.    Це ми просто повертаємось, тому що він пропонував не по частинах, а повністю нову редакцію.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Я думаю, що дуже  складно визначити, що таке  українофобія.

 

КРАЙНЯК Ю.О.  Ми вже це також обговорили. Одну з його пропозицій  ми врахували.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.  Давайте врахуємо частково.

 

ТАРУТА С.О.  Частково, так.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Хто за те, щоб частково  врахувати, прошу голосувати.  Дякую.

Поправка народного депутата Мороко.  Воно у нас було враховане,  за виключенням: заборони пропаганди неповаги до національних і релігійних святинь; заборони пропаганди невігластва, неповаги до батьків, наркоманії, токсикоманії, алкоголізму; загального визначення пропаганди; обов’язку держорганів прийняття індивідуальних рішень про заборону по кожному фільму окремо; автоматичного зупинення дії рішень про заборону фільмів у випадку їх оскарження.

Зазначені пропозиції виходять за межі сфери законопроекту, який спрямований на усунення небезпек в інформаційній сфері.

Тому пропоную врахувати це частково.

Хто за це, прошу голосувати.

Наступна поправка.  Масоріна, Кривенко.

«Заборона розповсюдження і публічного демонстрування фільмів виробництва Російської Федерації…» Тобто  тут мова йде про повну заборону показу фільмів виробництва Російської Федерації.

Я не думаю, що це адекватна поправка. Тому пропоную  цю поправку відхилити. Хто за це, прошу голосувати.  Дякую.

Наступна поправка народного депутата Левченка.

КРАЙНЯК Ю.О.   Ми її врахували.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.  Вона врахована редакційно.

Хто за це, прошу голосувати.    Дякую.

Наступна поправка.  Народний депутат  Корчинська. ««Юридична особа, яка здійснила розповсюдження і демонстрування фільмів одним із учасників яких є особа, зазначена в частині третій статті 15 цього Закону…»

Ми  це врахували частково.

 

КРАЙНЯК Ю.О.  Там наступний абзац з приводу процедури.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.  Пеня. Ми врахували частково, ми пеню не враховуємо.

Хто за те, що врахувати частково, прошу голосувати.  Дякую.

Наступна поправка. «Юридична особа, яка здійснила розповсюдження і демонстрування фільмів одним із учасників яких є особа, зазначена в частині третій статті 15 цього Закону, несе адміністративно-господарську відповідальність у формі штрафу в розмірі від 10 до 50 мінімальних заробітних плат».

Хто за те, щоб її врахувати, прошу голосувати.  Дякую.

Наступна поправка.  Народний  депутат  Сюмар пропонує: "В статті 6 в частині другій після абзацу восьмого доповнити новим абзацом такого змісту:

"трансляції інформаційних, музичних, розважальних, спортивних, навчальних, рекламних та будь-яких інших програм та передач, вироблених починаючи з 1 січня 2014 року фізичними та юридичними особами Російської Федерації, а також тих, що пропагують (включаючи подання позитивної інформації) діяльність правоохоронних органів, збройних сил, інших військових чи силових формувань Російської Федерації або їх окремих представників, та програм та передач, сюжет яких прямо чи опосередковано пов'язаний із діяльністю зазначених органів чи формувань".

 

МАТІОС М.В.  Дивіться, як звучить: «трансляції інформаційних, музичних, розважальних, спортивних…» Якщо громадянин  Російської Федерації здобуває золото на  якійсь олімпіаді,  у  якомусь змаганні…

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.  Маріє Василівно, яка пропозиція?

 

ТАРУТА С.О.   Відхилити.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Наступна поправка.  Народні депутати     Масоріна і Кивенко. Це аналогічна поправка.

Хто за те, щоб  відхилити  цю поправку, прошу голосувати.

Наступна поправка.  «Трансляція телепередач, виготовлених після 1 серпня 1991 року, в яких популяризується або міститься пропаганда органів держави-агресора та їхніх окремих дій». «Злочинний характер» ми забираємо. Для цілей застосування цієї норми використовуються визначення та критерії, встановлені Законом України "Про кінематографію".» «Трансляція аудіовізуальних творів (фільмів, телепередач тощо), розповсюдження і демонстрування яких заборонено законодавством про кінематографію;

трансляція аудіовізуальних творів (фільмів, телепередач тощо), одним з учасників яких є особа, яка внесена до переліку осіб, які створюють загрози національній безпеці, оприлюдненого на веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах культури та мистецтв. При цьому учасником аудіовізуального твору вважається фізична особа, яка взяла участь у його створенні під власним іменем (псевдонімом), або як виконавець будь-якої ролі». Далі ми викреслили, як ви пам'ятаєте, актора дубляжу та автора музичного твору.  Решта за текстом.

Хто за це, прошу голосувати.  Дякую.

Наступна поправка Гопко.  Ми її врахували редакційно.

Хто за те, щоб її редакційно врахувати, прошу голосувати. Дякую.

Наступна поправка.  Народний депутат  Корчинська.  Теж врахована редакційно.

Що пропонується не враховувати.   «Трансляції або ретрансляції будь-яких аудіовізуальних творів, одним з учасників яких (актором, в тому числі актором дубляжу, режисером, автором сценарію) є фізична особа, яка перебуває у базах даних осіб, яким згідно із законодавством України не дозволяється в’їзд в Україну або тимчасово обмежено право виїзду з України, і про це міститься відповідна інформація на офіційному веб-сайті Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення».

Ми це не враховуємо, бо у нас інший механізм визначення.  А в іншому частково  врахувати. Хто за, прошу голосувати.  Дякую.

Наступна поправка.  Народний депутат  Мороко. Новий абзац дванадцятий частини другої статті 6 викласти у такій редакції:

«трансляції або ретрансляції фільмів (окрім анімаційних), розповсюдження яких заборонено у відповідності до Закону України «Про кінематографію»;».

Пропонується  врахувати редакційно, оскільки він пропонує виключати анімаційні фільми, але незрозуміло, чому.

Хто за те, щоб врахувати редакційно, прошу голосувати.  Дякую.

Наступна поправка народного депутата Томенка.   У абзаці дванадцятому частини другої статті 6 Закону України «Про телебачення та радіомовлення» після слів «в тому числі» замінити словами «аудіовізуальних творів, серед головних героїв яких є працівник правоохоронних органів, збройних сил, спеціальних служб Російської Федерації та/або СРСР та/або Російської імперії (окрім аудіовізуальних творів радянського виробництва, що були вироблені до серпня 1991 року)».

Пропонується це відхилити.  Хто за, прошу голосувати.  Дякую.

Наступна поправка Корчинської.  Ми її врахували редакційно,  бо ми вже визначили, що є держава-агресор.

Що пропонує Корчинська. «Трансляція телерадіоорганізацією аудіовізуального твору (фільм, телепрограма тощо), що створений особою, яка підпадає під юрисдикцію держави-окупанта, має супроводжуватись текстом попередження наступного змісту: «цим переглядом ви підтримуєте державу-окупанта». Такому попередженню має бути відведено не менше 10 відсотків обсягу всього аудіовізуального твору, та воно має демонструватись на екрані впродовж всього часу трансляції аудіовізуального твору. Колір тексту попередження має бути чорним, а колір фону попередження – білим».

Які думки з цього приводу?

    

ЄЛЕНСЬКИЙ В.Є.  Відхилити.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.  Хто за те, щоб це відхилити, прошу голосувати. Дякую.

Наступна поправка.  Народний депутат  Сюмар. "У частині п’ятій статті 28 після слів "Ліцензіат не має права розповсюджувати" доповнити словами "програми і передачі, трансляція яких не допускається згідно з вимогами частини другої статті 6 цього Закону».

Ми пропонуємо це врахувати.  Хто за, прошу голосувати.  Дякую.

Наступна поправка.  Масоріна, Кривенко.  Те саме. Теж враховуємо.

Хто за, прошу голосувати.  Дякую.

Наступна поправка групи  народних депутатів, присутніх тут. Ми її вже обговорювали.

Хто за те, щоб її врахувати, прошу голосувати.    Дякую.

Народний депутат Гопко.  Пропонується врахувати частково.  Немає потреби дублювати положення з законодавства про кінематографію в пункті, який стосується саме цього законодавства.

Хто за те, щоб врахувати частково, прошу голосувати.  Дякую.

Наступна поправка.  Мороко. «Абзац п’ятий частини першої статті 70 залишити у діючій редакції».

 

КРАЙНЯК Ю.О.   Це той абзац, до якого ми вносимо зміни, там, де ми вносимо додаткові підстави для накладення  санкцій. Він каже, що цього не треба, ми не будемо додаткові підстави для накладення санкцій вводити.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Пропонується відхилити.

Хто за, прошу голосувати. Дякую.

Наступна поправка Мороко.  Частину першу статті 70 доповнити новим абзацом шостим наступного змісту:

«Закон України «Про кінематографію» щодо заборони демонстрації, розповсюдження (в тому числі прокату) в Україні фільмів (окрім анімаційних), в яких міститься пропаганда дій органів  держави-окупанта, вказаних у Законі України «Про кінематографію»». Ми її врахували частково.

Хто за це, прошу голосувати.  Дякую.

Наступна поправка. Левченка.  Пропонується врахувати редакційно.

Хто за, прошу голосувати. Дякую.

Наступна поправка Томенка. У абзаці п’ятому частини першої статті 70 Закону України «Про телебачення та радіомовлення» слова «держави-окупанта» замінити на «держави-агресора». 

Хто за цю поправку, прошу голосувати.  Дякую.

Наступна поправка присутніх тут народних депутатів.

Хто за те, щоб врахувати цю поправку, прошу голосувати.   Дякую.

Наступна поправка Мороко. «У разі виявлення Національною радою ознак порушення телерадіоорганізаціями заборон на розповсюдження або демонстрування фільмів, демонстрування (розповсюдження) яких заборонено у відповідності до Закону України «Про кінематографію», Національна рада складає про це відповідний акт та передає його центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері кінематографії, для вжиття заходів, передбачених законодавством». Врахована редакційно.

Хто за, прошу голосувати.  Дякую.

Наступна поправка Мороко.  Нову частину сьому статті 70 видалити, а саме:

«Національна рада застосовує передбачені цим Законом санкції за порушення вимог частини другої статті 6 цього Закону незалежно від притягнення телерадіоорганізації або її службових осіб до інших видів відповідальності згідно з іншим законодавством».

 

ТАРУТА С.О.   Ми її відхилили.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Хто за це, прошу голосувати.  Дякую.

Наступна поправка Гопко. Доповнити законопроект змінами до частини шостої статті 72 Закону України «Про телебачення і радіомовлення»:

«доповнити частину шосту статті 72 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» новим абзацом такого змісту:

«тимчасове, на строк до трьох місяців, призупинення мовлення ліцензіата з одночасним зверненням до суду, - у разі загрози інформаційній безпеці України внаслідок порушення ліцензіатом вимог законодавства про кінематографію, якщо таке порушення триває чи відбувається повторно після оголошення ліцензіату попередження чи стягнення штрафу».

В даному випадку  це передбачено в тому законі, який розглядається в Комітеті по свободі слова. Пропонується відхилити.  

Хто за це, прошу голосувати.  Дякую.

Прикінцеві положення. «Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування за виключенням положень щодо заходів відповідальності телерадіоорганізацій, які набирають чинності через 90 днів від дати опублікування».

Це важливий пункт, хочу його обговорити. З однієї сторони,  діяти треба жорстко і різко. І Національна рада вже може діяти за цим законом. Але є компанії, які справді, з  моєї точки зору,  недалекоглядно і нерозумно придбали продукт наперед.    І цей продукт у них лежить. І вони вважають, що не сформований ще орган, який може швидко і якісно дивитися, відповідає цей продукт чинному законодавству, чи не відповідає, що на це Держкіно потрібен буде якийсь час.

Є пропозиція, щоб закон  набрав чинності  з дня опублікування.     Після цього, поки Держкіно все це приводить у порядок, пропонується «за виключенням положень щодо заходів відповідальності телерадіоорганізацій, які набирають чинності через 90 днів від дати опублікування».

 

МАТІОС М.В. Тобто 3 місяці заборонені, з нашої точки зору,  фільми крутяться.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ні, вони не крутяться.  Їх заборонено крутити від дня  опублікування цього закону.  І Нацрада має право дати попередження від дня опублікування. Але фінансові санкції і штрафні санкції не застосовуються протягом перших 90 днів.

 

ІЛЛЄНКО П.Ю.  Може, тоді не тільки телерадіоорганізаціям, а всім.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Давайте подумаємо, чи це потрібно робити. Була така пропозиція. Тут є двояка норма. З однієї сторони, треба це заборонити досить терміново. З іншої сторони,  вони кажуть, що Держкіно зараз не сформувало ще експертну групу, не розробило  методичні рекомендації, а нас відразу почне штрафувати.

Яка позиція Держкіно?

 

ІЛЛЄНКО П.Ю.   Позиція Держкіно така, що коли закон набуде чинності, ми зобов'язані його виконувати з цього ж дня. Експертна комісія у нас є, методичні рекомендації  теж є, але в них треба буде вносити зміни в зв'язку з тим, що розширюється перелік і критерії оцінки.  Тобто не видавати посвідчення ми їм будемо по мірі того…

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ні. Не видавати і ліквідовувати ви можете з першого дня.  Але штраф за видані раніше, чи за анульовані…

 

ІЛЛЄНКО П.Ю.   До штрафу там все одно не дійде, тому що нам треба сформувати тих, хто буде цим займатись.

 

МАТІОС М.В. Так про це і йдеться.

 

ІЛЛЄНКО П.Ю.  Я думаю, що це нормально – дати відстрочку по штрафу. 

 

(Загальна дискусія).

 

ПОДОЛЯК І.І.  А для того, щоб мати можливість цей штраф брати, вам 3 місяці потрібно? Чи, може, ви за місяць це зможете організувати?

 

(Загальна дискусія).

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.  Два місяці вам для цього вистачить?

Добре. Тоді пропонується 60 днів.

Хто за це, прошу голосувати.

 

ЄЛЕНСЬКИЙ В.Є.  Тобто закон вступає в дію, але 60 днів я можу показувати і мені нічого за це не буде?

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.  Ні.  Нові посвідчення вони з першого дня припиняють видавати, керуючись цим законом.  Величезна купа фільмів куплені. Вони їх відразу всі не будуть анулювати в один день, бо їм треба їх переглянути знову, сказати, що тут це є, і анулювати ці посвідчення.  Потім накласти штраф.

 

ЄЛЕНСЬКИЙ В.Є. Будемо сподіватися на здоровий глузд.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. При тому Нацрада має право відразу, я так розумію.

 

ІЛЛЄНКО П.Ю.   Дуже важко і довго це переглядати, бо це треба подивитися, як мінімум, кілька серій експертам. 

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ми записали 60 днів, за пропозицією пані Подоляк. Підтримується така пропозиція?

 

ІЗ ЗАЛУ. Так.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.  Хто за це, прошу голосувати.  Дякую.

Наступне. «Кабінету Міністрів України протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим Законом: привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом».

Ми даємо Кабінету Міністрів 3 місяці.

 

ПОДОЛЯК І.І.  Давайте і їм дамо  2 місяці.

 

(Загальна дискусія).

 

ТАРУТА С.О.   Давайте дамо 2 місяці.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Хто за   формулювання «протягом двох місяців», прошу голосувати.  Рішення прийнято. Дякую.

Наступна поправка Корчинської врахована.

Хто за це, прошу голосувати.  Дякую.

Мороко поправка врахована частково, бо вони пропонували з 1 січня 2016 року, ми вже це обговорили.

Прошу голосувати. Дякую.

Масоріна, Кривенко.   «З дня набрання чинності цим Законом вважається такою, що скасована державна реєстрація фільму, заборона на розповсюдження і демонстрування якого встановлена цим Законом». Ми це врахували частково.

Хто за це, прошу голосувати.

Яка наша пропозиція буде до Верховної Ради України? Пропонується Верховній Раді підтримати  цей законопроект  в цілому з урахуванням рішення  комітету.

Хто за це, прошу голосувати.  Дякую. Рішення  прийнято.

Переходимо до наступного законопроекту.

(Загальна дискусія).

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.  Пропонуються до розгляду два законопроекти.  В чому причина і суть цих законопроектів.

Ви знаєте, що у нас відбувається з лотереями.

Законопроектом 1354 (автори – народні депутати Княжицький, Тарута) пропонується внести зміни до Закону України «Про кінематографію» та передбачити за зразком Франції та Польщі створення  Фонду розвитку кіно. Вказаний Фонд буде неприбутковою  державною установою, що виконуватиме спеціальні функції у сфері фінансової підтримки  кінематографії.

У межах Фонду створюватиметься окремий рахунок, кошти якого використовуватимуться виключно  на фінансову підтримку конкретних вітчизняних проектів.

Діяльність Фонду буде прозорою та публічною, оскільки проектом передбачається обов'язок Фонду публікувати як проекти усіх рішень Фонду, так і прийняті рішення про фінансування  проектів, а також контролювати  цільове використання коштів.

Водночас практика показала, що наразі ні Верховна Рада України, ні уряд не готові підтримати ініціативу щодо створення окремої установи. Яка буде розпорядником  бюджетних коштів.

Законопроектом 1354-1 (автор – народний депутат      Денисенко)  пропонується удосконалити існуючий стан законодавчого регулювання фінансування культурної галузі за рахунок відрахувань від проведення державних лотерей.

Зокрема, законопроектом 1354-1 пропонується удосконалити статтю 20 Закону України «Про кінематографію», запропонувавши з метою фінансової підтримки національної кінематографії акумулювати на спеціальному рахунку кошти відрахувань від проведення державних лотерей, збору на розвиток національного кінематографу та інші.

Водночас, уже  здійснюється               розробка законопроектів щодо створення Фонду культури. Який є більш масштабним за Фонд кіно, однак на даний момент ми повинні докласти максимальних зусиль для фінансування українського  кінематографу, особливо в умовах протидії  російській пропаганді та необхідності створення  українського якісного кінопродукту.

Звертаю вашу увагу на те, що практика фінансування культури за рахунок відрахувань від проведення державних лотерей є широко поширеною.

Практично у всіх європейських країнах лотереї є потужним джерелом фінансування соціально значимих проектів, у тому числі і культури.  Так, в Італії отримані від лотерей відрахування  спрямовуються   на культурні та соціальні проекти, а всі відрахування від лотереї Gioco del lotto перераховуються Міністерству спадщини та культурної діяльності і спрямовуються ним на фінансування визначних проектів. У Данії, наприклад, відрахування компанії Danske Spil перераховуються декільком міністерствам, які їх перерозподіляють  на культурні, спортивні та інші благодійні цілі. В Нідерландах відрахування  компанії спрямовуються для олімпійського комітету і організацій у сфері культури, соціального забезпечення та охорони здоров'я. За рахунок лотереї Bank Giro Loterij фінансуються культурні заходи (діяльність музеїв, театрів, фондів культури) тощо.

Водночас спрямування коштів відрахувань від проведення державних лотерей неможливе без удосконалення регулювання лотерейної сфери.  Тому що для того, щоб було що відраховувати, треба, щоб лотерея сама існувала.

Тому в цих законопроектах  пропонується  обмеження кількості операторів державних лотерей до 5. Одним з таких операторів може бути Ощадбанк. Така практика зокрема існує в Греції, Італії та інших країнах. Зважаючи на те, що сама по собі сфера лотерей є соціально шкідлива, держава таким чином створить регульований ринок та буде контролювати його, не допускаючи лудоманії та інших негативних наслідків.

Операторам  надається можливість проводити всі лотереї. Очевидно, що обмеження оператора державних лотерей в можливості проводити певні лотереї буде мати наслідки усунення  тенізації   діяльності  оператора, проти чого ми зараз боремося.

Запровадження системи тотального контролю за кожною ставкою в режимі реального часу зі сторони Державної казначейської служби України щодо обсягів прийнятих ставок та виплачених виграшів у всіх, без винятку, державних лотереях. Потрібно зазначити, що подібна система функціонує в сфері залізничних перевезень.

За розрахунками експертів, прийняття законопроекту призведе до надходжень до Державного бюджету   в 2015 році орієнтовно суми в розмірі 4 мільярди гривень  з перспективою збільшення надходжень  до бюджету в наступних роках у зв'язку з   введенням плати за ліцензію у вигляді щорічного платежу в сумі 40 мільйонів гривень, передбачає щорічні надходження до бюджету у розмірі 200 мільйонів гривень за умови отримання ліцензії усіма п'ятьма операторами лотерей; надходженням до бюджету від проведення державних електронних лотерей в 2015 році – 1,5 мільярда    гривень;  надходженням до бюджету від проведення державних спортивних лотерей в 2015 році – 227,5 мільйона гривень.

Таким чином на сьогодні важливо почати процес  удосконалення регулювання лотерейної сфери і зробити все можливе, щоб відповідні відрахування від проведення лотерей спрямовувалися на розвиток культури, як то існує в більшості розвинених країн.

В складних економічних умовах ми бачимо, що видатки на культуру   постійно скорочуються, разом з тим фінансування культурної сфери є надзвичайно важливим.

Ви знаєте, що у Фінляндії 70 відсотків бюджету Міністерства культури формується коштами відрахування з лотерей. В Польщі – від 30 до 40 відсотків.

Законопроектів таких є дуже багато, є урядовий законопроект, який не був в залі проголосований.

Інші положення  щодо регулювання лотерейної сфери:

запровадження адміністративної відповідальності за прийняття ставок у лотереї у неповнолітніх осіб. На сьогодні  відповідальність  за вчинення таких дій відсутня;

запровадження  фінансування національної кінематографії за рахунок відрахувань від проведення державних лотерей;

запровадження  постійного контролю в режимі реального часу зі сторони Державної казначейської служби України щодо обсягів прийнятих ставок та виплачених виграшів у всіх, без винятку, державних лотереях. На сьогодні державні миттєві лотереї можуть проводитись без використання електронної системи прийняття ставок, яка контролюється в режимі реального часу зазначеною вище службою;

покладення обов'язків щодо регулювання та контролю за лотерейною сферою на Міністерство   внутрішніх справ України, яке має розгалужену  структуру територіальних органі, що забезпечить належний постійний контроль за діяльністю операторів лотерей,  в  тому числі за їх розгалуженою мережею пунктів розповсюдження;    

Надання можливості Міністерству внутрішніх справ  України та його територіальним органам здійснювати в режимі реального часу  контроль за електронною системою прийняття ставок операторами державних лотерей,  а саме за прийняттям ставок, формуванням виграшного (призового) фонду, джек поту, виплатою виграшів (призів).

Врегулювання питання використання лотерейних терміналів самообслуговування під час проведення  державних лотерей, обмеження їх максимальної кількості.. Використання  такого виду терміналів для проведення лотерей є досить поширеною практикою в європейських країнах.

Обмеження кількості учасників лотерейного ринку в Україні, що відповідає лотерейній світовій практиці, у тому числі практиці європейських країн, а також специфіці лотерейного ринку. Не більше 5 операторів державних лотерей.

Встановлення обмежень щодо розміщення пунктів розповсюдження державних лотерей та лотерейних терміналів самообслуговування.

Збільшення кількості відокремлених  підрозділів операторів  лотерей на території України, наближення державних лотерей до населення.

Встановлення вимог до статутного капіталу операторів державних лотерей.

Визначення переліку документів, які додаються до заяви про видачу ліцензії  на провадження господарської діяльності з випуску та проведення лотерей. На сьогодні це є однією з причин неможливості здійснення ліцензування даного виду діяльності.

Запровадження  щорічної плати за ліцензію на випуск та проведення лотерей у розмірі 40 мільйонів гривень.

Запровадження  заборони щодо використання гральних автоматів як обладнання для розповсюдження державних лотерей та розміщення обладнання   для розповсюдження державних лотерей  в корпусах, що своїм зовнішнім виглядом відповідають гральним автоматам.  Запровадження  заборони відтворення в будь-якій формі процесу прокручування барабанів, який зовнішньо імітує процес розіграшу на гральному автоматі.

Запровадження  обов'язковості  сертифікації обладнання  для розповсюдження державних лотерей, у тому числі лотерейних терміналів самообслуговування.

Збільшення підстав для позбавлення операторів державних лотерей такого статусу.

Узгодження  норм Закону України « Про державні лотереї в Україні» та Закону України «Про створення вільної економічної зони «Крим» та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України».

Імплементація положень європейських стандартів відповідального ставлення до лотерей до українського законодавства.

Врегулювання на законодавчому рівні     питання трансляції розіграшів тиражів  лотереї.    

Врегулювання питання державного нагляду (контролю) за лотерейною сферою, а саме розширення підстав для проведення  позапланових перевірок діяльності операторів лотерей. 

Запровадження  фінансових санкцій до операторів державних лотерей та розповсюджувачів     державних лотерей за порушення ними  Закону України « Про   державні лотереї в Україні», ліцензійних умов щодо випуску та проведення лотерей, зокрема, запровадження  штрафних санкцій за невиплату (несвоєчасну виплату) виграшів, за порушення будь яких  вимог  ліцензійних умов, за продаж білету лотереї без реєстрації операції з його продажу в електронній системі прийняття ставок, яка в режимі реального часу контролюється Держказначейством та МВС України.

Покладення на Кабінет Міністрів України обов'язку щодо закладення у проекти законів України про Державний бюджет  України на відповідний рік визначених відрахувань коштів, отриманих від проведення       державних лотерей в Україні, одним  із джерел формування спеціального фонду Державного бюджету України і цільове спрямування цих коштів на фінансування лікування дітей, хворих на онкологічні та онкогематологічні захворювання, галузі культури та мистецтв, розвитку фізичної культури та спорту.          

Одним словом, це короткий висновок про цей закон.

Скажу відверто, в чому конфлікт і чому так багато цих законів, щоб було відразу зрозуміло.

У нас було  3 гравці лотерей великих, які діяли на підставі старих ліцензій. Ви їх знаєте. Це Національна лотерея, «Патріот» і МСЛ. Час  їхньої ліцензії минув, але вони користувались перехідними положеннями.

Була величезна кількість прихованих букмекерів і прихованих казино, які діяли без жодних ліцензій.     Такими букмекерами і казино фактично були заповнені всі міста. Потім Міністерство  внутрішніх справ почало боротьбу з цими прихованими казино і букмекерами  досить ефективну, багато з них було закрито.

Уряд  подав свій законопроект, де, по суті, ключовим визначався Ощадбанк як державний банк для проведення    державної лотереї, пропонувалось поставити державного оператора в певні виняткові умови, що він діє  відповідно до поданого законопроекту, а інші комерційні компанії повинні були купувати ліцензію. Сума за неї була досить велика.  Кошти направлялись в Державний бюджет.

Зараз є великі групи і асоціації. Серед них група асоціацій букмекерів, про яку я знаю,  ті люди, які хочуть цим займатися, групи, які хочуть займатися азартними іграми. Серед урядових законопроектів був законопроект про казино, які зараз     заборонені, де, зокрема, передбачалось відкриття казино у п'ятизіркових готелях.

В принципі, в тій ситуації, в якій ми є, зважаючи на європейський досвід,  я особисто не бачу нічого поганого в тому, щоб держава справедливо і на справедливих умовах продала ліцензії і збільшила надходження до бюджету, бо для нас зараз це найголовніше.

Як можна  це зробити?  Закривши будь який прихований спосіб  гри і зробивши прозорим контроль над грою. В цьому законопроекті це пропонується.

Друге, що пропонується, це щоб кошти, а тут далі це питання потрібно обговорити,  направлялись, в попередньому варіанті було у фонд кіно,   варіант другий передбачав  в спеціальний фонд,а потім направляти  ці кошти до Міністерства культури, на Міністерство  охорони здоров'я, на Міністерство  молоді і спорту, так, як зараз це діє в чинному законодавстві.

Якщо вдасться зібрати так, як говорять  експерти, 4 мільярди гривень,  то фактично це перекриє, ну, бюджет  Міністерства культури – це трошки більше двох мільярдів.

Фактично, якщо ці гроші будуть направлятись на Міністерство  культури, в чому ми, безумовно,  зацікавлені найбільше,  особливо зараз в тій ситуації, яка є,  і на інші соціальні міністерства відповідно до європейської практики,  то ми насправді економимо бюджет.  Тому що ми не безконтрольно використовуємо кошти, а бюджет може інші гроші спрямувати на інші видатки.  Просто ми фіксуємо потреби, ми доповнюємо бюджет фактично, фінансування бюджету за рахунок лотерей.  Ось така ситуація.  Я коротко доповів. Будь ласка.

 

КОЦЮБА В.О. Коцюба Володимир Олександрович – Директор департаменту фінансової політики Міністерства фінансів України.

Ви знаєте, маю розширити трошки вашу доповідь з цього приводу.

За 2013 рік   валовий обіг ринку лотерей  складав 9 мільярдів.  За 11-й та 12-й місяць цей обіг складає близько 10 мільярдів. Якщо говорити разом з букмекерством      і казино, то,  за оцінками експертів, такий обіг ринку складає близько 45, а інколи і 60 мільярдів гривень.

 

 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. А у нас же немає казино.

 

КОЦЮБА В.О.   В кожному районі міста Києва казино  є.

 

МАТІОС М.В. А представник Міністерства внутрішніх справ тут є?

 

КОЦЮБА В.О.  Я чому саме такі речі кажу на комітеті з питань культури, тому що  ви являєтесь тією основою, яка говорить про те, що якщо проблема є,       то не слід від неї відвертатись. Вона  дійсно є.  І замовчувати те, що вона є, і ми її просто не помічаємо, просто не можна.

Це стосується, до речі, і ставлення церков до цього явища.

Що стосується наших підходів. Розуміючи, що технологічно є певні відмінності  між казино, букмекерами і лотереями, є ще багато інших азартних ігор, ми виставили 3 законопроекти.   Ми підтримуємо необхідність урегулювання цього питання.

Яка  найбільша проблема на сьогоднішній день.  До речі, законопроект  1354 1 починається дуже символічно – із введення відповідальності за подану ставку.  Дійсно, такої відповідальності не було, а була заборона. Але якщо ми подивимося, кого ми маємо покарати. По всьому законопроекту прослідковується наступне – особа, яка приймає ставку, є розповсюджувачем. При цьому оператор не несе такої відповідальності.  Таким чином ми штучно плодимо «Фунтів», які  будуть стояти і не нести    відповідальності перед суспільством. Оператор  ніяким чином не буде залежати від того, як він кадрово підбирає  розповсюджувачів.  Такий ризик існує.

   Просто цифри.  З  9 мільярдів обігу в 2013 році та з  10 мільярдів в 2014 році  насправді заплачено в бюджет  саме від проведення лотерей  всього десь 2 з половиною відсотка. В одному випадку 320 мільйонів, зараз буде трошки більше.

Був наведений абсолютно правильно досвід  по Італії, Данії. На жаль, не навели приклад досвіду Великої Британії. Там система вважається однією з найбільш  транспарентних,  ця система передбачає найбільше повернення суспільству коштів, яке воно витратило.

 

Взагалі ми повинні розуміти, що це такий вид бізнесу,  при якому держава дала право одному бізнесу  брати гроші, передавати комусь, а посередині виймати якусь свою частину.  З 100 відсотків обігу національної англійської лотереї  50 відсотків складає призовий фонд. До речі, ні в діючому законодавстві, ні в запропонованих законопроектах обмеження в призовому фонді немає, хоча це один з основних  елементів захисту від лудоманії. Сьогодні  те, що ми бачимо на вулицях, це лотомати, насправді це звичайні гральні автомати у більшості випадків. Коли людина починає кидати туди копійку за копійкою, при необмеженому розмірі      призового фонду і при цьому ще  підігріта розміром ставок людина в кінці кінців заводиться і не може відійти від нього.  Це велика проблема.

 

І тому дуже важливо визначити місця, бо в діючому законодавстві  передбачено, що можна проводити де завгодно, якщо це не суперечить тому то і тому-то. Над цим треба  суттєво попрацювати. 

Розмежування, що таке державна  і недержавна      лотерея.  На наш погляд,  коли держава займається певними видами діяльності  і через свою державну структуру проводить якісь види діяльності, вона тому і називається державною.  Виникає певна підміна понять і сприйняття  отримувачів цієї послуги  в плані, що таке державна.  Тому що десь в якомусь «захудалому» містечку    буде написано «державна лотерея», і там людина буде промотувати свої останні гроші.  Якість в цій ситуації не гарантується, тому що   її продає розповсюджувач, який не несе відповідальності.  Це моменти, які теж треба врахувати.

Наша жорстка позиція, що те, що називається державним, має бути таки   державним. Всі інші – це недержавні види лотерей.

 

ПОДОЛЯК І.І. Тобто ви за те, щоб Міністерство   фінансів було отримувачем  бюджетних коштів від прибутку чи від залишку? Я просто хочу, щоб ми якось сфокусувалися на чомусь конкретно.

 

КОЦЮБА В.О.  Оскільки закон стосується лотерейної діяльності…

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Але закон передбачає, що ми продаємо на відкритому ринку під чіткі критерії 5 ліцензій.  При тому всі компанії подають відповідні документи, які мають засвідчити Міністерству фінансів свій статутний фонд,  відповідність чинному законодавству, а потім  працюють прозоро, і кожна їх операція видна на сервері он-лайн в Міністерстві фінансів.

От суть цього законопроекту.

Друге. Називаються вони державні, чи недержавні, скажу вам щиро, не має жодного значення.  Тобто суть в тому, щоб  це було прозоро, щоб ми знали, хто це.

 

ПОДОЛЯК І.І. Вибачте. Щоб ми потім не приймали закон такий, який  у нас приймається проти телеканалів, де частка капіталу держави агресора складає  якийсь певний відсоток.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. У нас є закон, прийнятий нами не так давно, який стосується всього бізнесу, де всі підприємства будь якої форми власності  зобов'язані показати державі кінцевого вигодонабувача  до травня цього року.  Якщо наша держава вирішить обмежити державні підприємства агресора будь-де, вона вправі це зробити.  Ми маємо знати, хто це, і ми вправі це зробити.  Відповідне чинне законодавство вже прийнято. Тобто якщо ми хочемо, щоб не було держави агресора тут,  щоб  держава агресор не брала участі в цьому вигляді бізнесу  конкретно, то ми можемо як народні депутати виступити з такою ініціативою і це вписати.  Цього ніхто не забороняє. Але суть зараз не в цьому.

Суть в тому: прозора лотерея за зрозумілими правилами та прозорий розподіл доходу, який. з нашої точки зору, має підтримувати культуру та інші соціально важливі сфери. Все.

 

КОЦЮБА В.О.  В чому тут є велика відмінність.     Що таке система он-лайнового контролю прийняття ставок. Якщо хтось колись бачив, я це бачу кожного дня, до нас приходить відповідна звітність, це повна фікція.  Поясню, чому.  Насправді,  сервер стоїть у оператора і він відкидає інформацію, яка приходить.  З прийняттям закону про РРО появляється додаткова вимога про те, що кожна операція, яка на вході… Тобто це момент, коли отримувач послуги по грі вперше стикається з надавачем такої послуги. Так от  інформацію про цей момент має отримувати не оператор, а відповідна фіскальна служба.  На сьогоднішній день  у нас застосовується податок з обороту, тому саме ця інформація має йти.  А та інформація, яка сьогодні йде в Казначейство,   не перевіряється. Це фікція.

 

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Тому і пропонується  в законі це змінити. З вами ніхто тут не сперечається.

 

ПОДОЛЯК І.І. Чому державний банк не може отримувати прибутки від реалізації державної лотереї, чому нам потрібні приватні оператори? Тому їх потрібно 5, а не 6? Я, наприклад, для себе цих відповідей не маю.

ЗАБОЛОТНА Н.П.   А можна я розкажу, бо це дуже широке поле і воно багатосегментарне?

Пан Володимир, який представляє департамент Мінфіну,        розповідає про свій сегмент.

Ми включені в міжвідомчу робочу групу, за побажанням пані Наталі Яресько, з розробки трьох законів. Які сьогодні уже були викинуті Кабінетом Міністрів  досить-таки терміново в парламент – за декілька днів до нового року і були відправлені на доопрацювання.

Коли ми почали працювати над тим, щоб завести матрицю в  соціогуманітарне і правове поле України,    яка є у британської лотереї, а вона є ідеальною  для нас, ми над цим працювали більше, ніж   півтора року. Закон був прийнятий у Британії  19 років тому, підписала його королева. Кожні 2 з половиною роки наглядова рада затверджується підписом прем’єр-міністра   Британії фонду good causis, який на проектній основі, маючи експертів, яких він набирає на конкурсній основі, відбирає грантові проекти з громад. Це не фінансування міністерства культури. Міністерство   культури в Британії залишилось з тим же бюджетом, що й 20 років тому плюс індекс інфляції. Воно у них називається департамент з питань спорту, інформації, культури і спадщини. Але Британія отримала отаку надбудову у вигляді грантів, які отримали усі громади. Можна друкувати книжки.

Якщо пані Марія Матіос подасться з грантом на видання книжки, а експерти з книговидання, наприклад, пан Олександр Афонін, очоливши цю групу, визначиться із своєю проектною групою, що ця книжка є внеском в розвиток української культури і духовності, то ця книжка буде.

За цей час у Британії завдяки тому, що фонд good causis утримується за рахунок цих 20 відсотків з національної лотереї, 40 мільярдів фунтів стерлінгів інвестовано в розбудову музеїв,  спадщини,  спорту. Олімпіада на третину фінансувалась також з фонду цієї лотереї.

Що зараз.  Якщо раніше ми хотіли і наполягали на тому, щоб брати видатки з лотереї,  і правильно пані Ірина ставить питання, чому держава не може бути монополістом на ринку лотерей. От  не може вона бути, оскільки є великий опір і є розуміння Мінфіну, яке хоче отримувати податок з комерційних лотерей, воно поділило зараз. Лотереї до цього регламентувались законом про державні лотереї. І під цим грифом були ті лотереї, які ви назвали, в яких жодного державного резидента не було. Це Росія, офшори і декілька представників з Європи.

Сьогодні Мінфін запропонував, щоб була державна лотерея і    недержавна лотерея. Державну лотерею він віддав фактично Ощадбанку, і це добре, можливо. Але поклавши усе соціальне навантаження, яке до цього було на всіх розподілене, це онкохворі діти, які   отримували зі спецфонду 156 мільйонів, але  в кінці року, ось в чому іронія спецфонду. Було абсолютно суб'єктивне розподілення бюджету на паради і святкування, наприклад,  200-річчя  з дня народження Шевченка.  Розподілялись оці гроші із спецфонду  Міністерства культури, і, звісно, пан Кириленко зараз зацікавлений, щоб ці гроші йшли в спецфонд. Але ми наполягаємо на британській схемі, по-перше, щодо державного  оператора, тобто ми відстоюємо,  хочемо, щоб соціальне відрахування йшло не тільки з      державної лотереї, тому що Ощадбанк заходить з нульовою мережею, з нульовими інвестиціями  і   надалі у нього ця ліцензія буде мертва.  При цьому жодних соціальних відрахувань не буде ні в якому разі. А комерційні оператори, звісно, будуть сплачувати в бюджет, але  там уже немає навантаження.

Ми хочемо, щоб на фонд good causis, на державний фонд з питань соціокультурного розвитку, ми розробили такий проект, але ми хочемо, щоб це був наш спільний  проект. Ми не є депутатами,  цей фонд дуже потрібен. Ми його не реєстрували, але дуже хочемо, щоб це було колегіально.  Щоб цей фонд отримував гроші не лише з лотерей державних і недержавних, але й з букмекерської діяльності і казино.  Бо ті закони – «пустишки»  взагалі, ми хочемо легалізувати соціально шкідливий бізнес, не давши на нього жодного соціального навантаження.

Тобто якщо гроші будуть надходити з усіх видів  цього бізнесу в фонд «українських  добрих справ» - соціокультурного розвитку, то щорічно, пані Марія Матіос, він отримає на проекти, які будуть підтримувати культуру окремих громад, розбудовувати музеї, будувати, звісно, «Арсенал»,  бо скоро він завалиться, музей Пінзеля у Львові, знімати кіно…

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.  Знаєте, я вам скажу, що є «благие намерения».     Поясню, чому.

Вам подобається британська модель, мені подобається польська модель.

 

ЗАБОЛОТНА Н.П. Її треба універсалізувати.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. В польській моделі ці гроші  ідуть в Міністерство   культури.  Фонд культури при  Міністерстві культури  направляє їх на фонд кінематографії, на фонд національної спадщини значну частину цих грошей, решту – на охорону здоров'я.  І це теж дуже добре працює, повірте, не гірше, ніж в Британії. Тому що розвиток культурної сфери в Польщі за останні роки, яка піднімалась з нуля, був просто фантастичним.

Друге – що ми хочемо. Якщо  ми хочемо мати ефективну економіку,  то ми повинні участь держави в цьому процесі не збільшувати, а зменшувати.

Якщо ми хочемо зменшити участь держави, логіка про що говорить. Логіка говорить, що держава мала би продати ліцензії тим, хто хоче цим займатись, і контролювати, як вони цим займаються.    Все. Корупції та зловживань немає. Держава оголосила конкурс, взяла найбільше грошей, продала, контролює. Гроші  направляє на культуру.

 

ПОДОЛЯК І.І.  Але гральний бізнес – це особливий вид діяльності.      Він не виробляє матеріальних благ. У нього інша природа.  І тут питання  ефективності чи неефективності  власника цього бізнесу не стоїть.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.  В корупційній країні     якщо ви хочете продовжувати  розвиток корупції так, як він є,  віддайте це державі.

 

(Загальна дискусія).

 

ЗАБОЛОТНА Н.П.  Можна ремарочку?  Комітет міг би започаткувати врешті-решт реформу в соціокультурній сфері. Ви пропонуєте відомчий підхід, який  був до цього 70 років.  До чого це призвело?

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.  Зрозумійте, що у нас було.  Величезна кількість підпільних казино і букмекерів, які нікому не платили.  І декілька великих гравців.  Вони наполовину були легальними, частину показували, частину – ні.  Їх зараз знищили, тому що ввели податок з обороту, ввели податок на призовий фонд, через що наші журналісти роблять репортаж.  Єгор Чечеринда, відомий журналіст, який цікавиться букмекерством,  купив квиток за 5 гривень  і виграв 4, завдяки податковій системі, введеній нашим чарівним Мінфіном, за яку ми, шановні народні депутати, проголосували.  В минулому році від тих лотерей  прийшло там 300 мільйонів чи скільки,  в цьому не прийде нічого.  В минулому році вони були найбільшим платником військового податку  офіційно. Зараз наш Мінфін разом з нами, фантазерами, їх вбив.  Тобто ми обікрали бюджет. Вони не доплачували, мали би платити 4 мільярди, за розрахунками,  платили нехай півмільярда на все разом, але ці    півмільярда ми теж знищили.

(Загальна дискусія)

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.  Культура залежить від бюджету.        

НОВИНСЬКИЙ В.В.  Сейчас речь идет о чем? О том, что мы должны внести  изменения  только в лотерейный бизнес? Или еще букмекеры и казино тоже?

Мы хотим легализовать казино?

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.    У нас в комитете стоит 2  законопроекта. Один из них  авторства моего и Таруты,  второй альтернативный Денисенко. Он позже подан. Но я лично поддерживаю законопроект Денисенко. Лише про лотерею. Він ніяк  не обмежує  або не регулює казино і  букмекерство.

 

КОЦЮБА В.О.   Нам треба з  термінологічної точки зору сказати, що таке лотерея. Тому, що коли ви говорите, що податок  з обороту вбив букмекерство, то ви не помилились насправді, тому що податок з обороту до букмекерства і казино не застосовується, а до лотерей застосовується у всьому світі.   І тому я навів приклад. Британська модель – 12, американська – 24.  В Італії то трошки інше, то  гральні автомати, то не лотерея.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Правильно. Але там є обмежена кількість  гравців, там держава це контролює, там контролюється призовий фонд.

Ми в даному випадку обговорюємо законопроект, суть якого дуже проста – прозоро продати 5 ліцензій  під певні вимоги з нормальним статутним фондом, поставити сервер в Мінфіні, щоб контролювати кожну оборудку, кошти пускати в спецфонд, який    розподіляється: 40 відсотків –  культура,  40 – медицина і 20 – молодь і спорт.

Це перше читання.  Тобто до другого читання можна вносити поправки. Це дискусійна історія. Чому Денисенко подав законопроект, ми планували це лише на кіно направляти, потім буда дискусія і ми  вирішили, що ми все одно прийдемо до того, що буде фонд культури, і люди не сприймуть, хоча у нас кіно в жахливій ситуації, якщо ці кошти  йтимуть лише на кіно.  Тому – культура, медицина і спорт.

ПОДОЛЯК І.І. Я маю пропозицію, щоб ми просто відклали  розгляд цього законопроекту, прийняли таке рішення на Комітеті з питань культури. Я маю пропозицію, щоб ми зустрілись з нашими колегами  з інших комітетів Верховної Ради, я маю пропозицію, щоб ми дуже детально  обговорили основний підставовий закон, тому що куди будуть розподілятись ці    мільярдні надприбутки – це інше питання, і ми знаємо, що ми тоді будемо відстоювати.       Нам важливий підставовий закон. Який регулює лотерею в Україні. І наскільки я розумію,  він є недостатньо продискутований   із усіма фігурантами. І я знаю, що Мінфін збирає існуючих, діючих все ще  поза правовим полем операторів лотереї, я знаю, що інші комітети і депутати Верховної Ради ведуть перемовини, дискусії та інші речі, пов'язані з існуючими, діючими поза правовим полем операторами.

Тобто я вважаю, що ми як нормальний комітет інтелектуальних людей  повинні не штампувати законопроекти в їхній масі, а робити якісні законопроекти.  І я думаю, ми маємо всі шанси, пане Миколо, це зробити.   

 

КОЦЮБА В.О.   Я доповім одну річ, що буквально в цю суботу   у нас було засідання, ми  збирали «бізнеса», народних депутатів, які змогли прийти.

 

ПОДОЛЯК І.І. От мені цікаво, які «бізнеса» ми збирали, якщо ті оператори, які зараз є на рину, працюють поза правовим полем.

 

КОЦЮБА В.О.  У нас 3 робочі підгрупи, в яких присутні і МВС, і СБУ. І ДФС і безпосередньо  представники асоціацій.

ПОДОЛЯК І.І. Ми знаємо про це.

 

НОВИНСЬКИЙ В.В.   А закон о лотерее существует?

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Существует.

(Загальна дискусія).

 

ПОДОЛЯК І.І. Тут уже впродовж довгого часу, і ви знаєте, що це записано в коаліційній угоді, яку ми всі підписували. Вона є невід'ємною частиною  Програми уряду, там йде мова про створення фонду культури.

Пані Наталя Заболотна називає це фондом  соціально-гуманітарного розвитку, там це записано фонд культури. Це може називатись як завгодно. Ми зараз в процесі творення цього. Ми всі знаємо, про що йде мова. Ми ще сьогодні не знаємо, чи це буде фонд при Мінкульті, а тоді буде питання, чому не при Міносвіті, чому не при Мінспорті, чи це буде  окремий фонд, такий, умовно кажучи,  державний фонд, який в результаті замінить Міністерство  культури, можливо.  Чому ні?

Тому  це є системна річ, яка безпосередньо  пов'язана з гральним бізнесом – і з лотереями, і з казино і з букмекерством, і з акцизами, можливо, навіть.    

Тобто я просто хочу нас всіх якось так спровокувати, щоб ми були послідовними і щоб ми  системно до цього підходили.  Тому я думаю, що це треба доопрацьовувати.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.  Я просив би, оскільки цей закон лежить давно і стояв на сьогодні, то можна було, в принципі,  якісь пропозиції по ньому вносити.

 

(Загальна дискусія).

 

ІЗ ЗАЛУ. Я хочу поінформувати народних депутатів в режимі довідки. Законів про лотереї є дуже багато.  Це і ті, які вносились Кабінетом Міністрів,         які не були проголосовані, внесені народним депутатом Кишкарем. Буквально минулого тижня законопроекти народного депутата Романюка  внесені всі 3, це фактично перереєстровані законопроекти Кабінету Міністрів.

Але суть  пропозицій нашого  комітету в тому, щоб відрахування від проведення лотерей йшли на фінансування культури.

 

(Загальна дискусія).

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Просто якщо ми зараз це не зробимо, то ми втратимо ці гроші для культури.

(Загальна дискусія).

 

ПОДОЛЯК І.І. Пробачте мені, але я дуже довго працювала у виконавчих органах влади  і дуже добре знаю, що таке «заговорити».

Які є реалії на сьогоднішній день. Є кілька законопроектів, які регулюють один і той самий вид діяльності.  Вони між собою узгоджені, не узгоджені, вони синхронізовані, не синхронізовані… Ми маємо гарантію, що Верховна Рада  підтримає наш проект, чи ми тільки вийдемо і будемо, як маленькі діти, на трибуні кричати: «Це задля культури, то ви нас підтримайте»?

 

(Загальна дискусія).

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.  У нас є один спосіб. Якщо ми хочемо хоч якось захистити присутність культури в цьому законі на майбутнє,  то ми маємо його підтримати в першому читанні, а далі хай слухають – обговорювати з іншими, об'єднувати.  Бо якщо ми зараз цього не зробимо,  наприклад, з законопроектом Кишкаря великих суперечностей немає,  з урядовим є.

 

НОВИНСЬКИЙ В.В.   Принять в первом чтении.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Так, а потім поправки.

 

ПОДОЛЯК І.І. Я вам ще раз кажу. У мене є питання стосовно приватних операторів.

 

(Загальна дискусія).

 

ЄЛЕНСЬКИЙ В.Є.  Мене цікавить таке питання – які у вас є заперечення і у пані Заболотної до філософії, не до окремих пунктів,     а до самої філософії цього законопроекту?

 

ЗАБОЛОТНА Н.П. Я взагалі про філософію. Я не знаю пана Кишкаря особисто, я не знаю, чи він є взагалі «вовлеченным в культуру». Я би вас дуже просила дати шанс.  Наш закон   не під кого.

Пане Миколо, я просто прошу, виділіть час нам для членів комітету, щоб ми презентували протягом півгодини. Можна я скажу про три закони? Я вас дуже прошу.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ви читали той закон, який ми зараз обговорюємо?

 

ЗАБОЛОТНА Н.П. Так. Щойно.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Він висів на сайті Верховної Ради України  у відкритому режимі три місяці.

 

ЗАБОЛОТНА Н.П.  Там так само висять 45 законів, які подавались  протягом…

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ви ж зараз говорите  про культуру.

ЗАБОЛОТНА Н.П.  Він не є досконалим настільки, наскільки б хотілось.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Для того, щоб він був досконалим, нам треба його прийняти в першому читанні.   

 

(Загальна дискусія)

 

ЗАБОЛОТНА Н.П.  Ви маєте  три закони, всі  три мають зайти до вас. Тому що вони – єдина надія на донаторство  соціокультурної сфери України. Більше надій у неї немає.

 

(Загальна дискусія).

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.  Ми хочемо відстояти той пункт,  який стосується культури. І він у нас є. Якщо ми приймемо це в комітеті, то принаймні культура буде там.  Ми можемо потім змінити, яким чином це буде йти.  Чи це буде  йти в спецфонд, як це пропонується у Денисенка, чи це буде йти в окремий фонд,  який пропонуєте ви. Це на другому читанні  можна змінити.

Єдиний наш шанс бути в цьому процесі і хоч щось отримати для культури -    це або підтримати цей законопроект зараз в першому читанні  і над ним працювати, або подати інший, який би йшов через наш комітет.

Але з того часу, як ви подасте інший,  будуть ще прийняті інші, і культури там не буде взагалі.

 

КОЦЮБА В.О.   Трошки зорієнтую вас. Насправді є  два моменти.  Це стосується філософії. Цей закон має розділятись на дві частини.  Одна частина, яка збирає гроші. Друга частина, яка розподіляє.

Зараз мова йде про розподіл цих коштів.  Коли ми в своєму законопроекті, який подавався і був відхилений, передбачили     те, що буде окремий фонд, в якому буде певний розподіл коштів. Тут же антикорупційний комітет  сказав: «Стоп, ребята, це корупційна схема».

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.  Тут пропонується спецфонд,  вас був окремий фонд.

Над цим треба працювати. Але питання в тому, що щоб почати працювати, нам треба від чогось відштовхнутись.

 

КОЦЮБА В.О.  Спецфонд. Ми зараз в робочій групі  доопрацювали, зробили спецфонд. До речі, пан Пишний підтримав.

І моменти, які мають бути обов'язково – контрольні точки. Це особливий бізнес. Всі операції мають чітко контролюватись.

Велике прохання.  Я особисто дуже вдячний, тому що  на сьогоднішній день діючі оператори, які викручують нам руки і вимагають видати безстрокові ліцензії при повній безконтрольності. У мене навіть останній економіст знаходиться під судовими справами. Я 5 місяців займаюсь цим питанням. Але набрався «вшей» стільки, що це вже вийшло за межі.  Мінфін весь в судах. І тому треба в кінці кінців прийняти рішення.

 

(Загальна дискусія).

 

ЗАБОЛОТНА Н.П. Якщо можна, хоча б на тиждень це відкласти.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.  І що це дасть?

 

ЗАБОЛОТНА Н.П. Поговорити з вами.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ні, так ми можемо це проголосувати, а потім поговорити. В чому проблема?

 

ІЗ ЗАЛУ. Цей законопроект уже включений в порядок денний сесії.  Його треба відкликати, а інший уже не буде в порядку денному сесії.

 

(Загальна дискусія).

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Цей закон забороняє «однорукі бандити» або будь-які  автомати,  які імітують лотерею.  Прямою нормою забороняє.  Він дозволяє мати термінали для електронного продажу лотерей, де нічого не крутиться, інформація з якого йде напряму в Міністерство   фінансів.

 

НОВИНСЬКИЙ В.В.   Вот в этом месте 100 процентов обман. Там, где автомат и ничего не крутится, то все равно что-то крутится.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Всюди в світі так.

 

(Загальна дискусія).

 

НОВИНСЬКИЙ В.В.    Такой вопрос. Мы можем на день-два это все перенести? Мы можем в среду еще раз собраться и этот закон посмотреть.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.   Закон лежал в комитете уже  два месяца.

 

НОВИНСЬКИЙ В.В.     Два дня, чтобы разобраться просто с вопросом.

 

(Загальна дискусія).

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.  Якщо хтось мені покаже, де в цьому законі написано, що дозволяються  «однорукі бандити»… Хоч хтось. Покажіть.

 

(Загальна дискусія).

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Все дуже просто. Культури немає в жодному іншому законопроекті. Всі інші законопроекти, які лобіюються, в принципі, проти нас. Якщо ми зараз втратимо ініціативу,     то ми допоможемо тим людям, які проти культури.

 

(Загальна дискусія).

 

НОВИНСЬКИЙ В.В.   Когда закон будет вноситься в зал? Завтра?

 

ПОДОЛЯК І.І. Ні.

 

НОВИНСЬКИЙ В.В.   Давайте в среду соберемся и  поговорим  конкретно по этому вопросу.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.  Зараз немає рішення, який закон буде виноситись в зал. Політичного рішення жодної з фракцій, яка концепція буде виноситись, нема.

Ця концепція – без держави, але держава може брати участь.  Інша – все державне. Це кабмінівський, де держава має  пріоритет.  Третя концепція – це букмекерство і казино.

 

(Загальна дискусія).

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.  Пропонувалось прийняти його в першому читанні. Не хочете – не приймайте.

НОВИНСЬКИЙ В.В.  Мое предложение. Давайте перенесем заседание комитета на среду. Соберемся узким кругом и примем  по этому поводу решение.     Еще раз надо посмотреть все, чтобы нам  не проголосовать сразу и за казино, и за букмекерство.

 

(Загальна дискусія).

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Добре. В середу збираємо комітет, знайомитеся з законом, робите ваші пропозиції.

 

(Загальна дискусія).

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Хто за те, щоб перенести розгляд цього питання на середу,  прошу голосувати.  Дякую. 

Йдемо далі. У нас є два законопроекти, де ми не є головними.

Перший -     Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо регулювання діяльності капеланів в органах та установах, що належать до сфери управління Державної пенітенціарної служби України)  Автор  Юрій Мірошниченко.

Прошу доповідати голову підкомітету Єленського.

 

ЄЛЕНСЬКИЙ В.Є.  Шановні колеги!  Ідея цього законопроекту не викликає жодних сумнівів. Очевидно, що свобода совісті не може бути порушеною в місцях позбавлення волі, а також, що дуже важливо, не може бути порушеною стосовно тих осіб,  які взяті під варту.

На сьогодні в Україні діє 141 культова споруда в місцях позбавлення волі. І це приблизно виходить, що  на тисячу засуджених одна культова споруда. Це більш або менш прийнятна цифра.

Капеланство в місцях позбавлення волі має суттєву відмінність від військового капеланства, тому що    військовий капелан повинен бути з військом завжди. Військо знаходиться  в  таких місцях, де немає стаціонарних можливостей для задоволення релігійних потреб.

В даному випадку доступ  до всіх тюрем, колоній і так далі для  священиків теоретично є. Впродовж останніх років підписані угоди між  пенітенціарною системою і Українською православною церквою,  Українською православною церквою Київського патріархату, Греко католицькою церквою,  Автокефальною церквою    і деякими протестантськими церквами. Навіть об'єднано було в Українську міжконфесійну християнську місію «Духовна та благодійна опіка у місцях позбавлення волі». Тобто можливості для задоволення релігійних потреб ув'язненими в Україні існують. І це визнають як релігійні організації, так і державна   пенітенціарна система.

В той же час запропонований законопроект не привносить в цю систему нічого нового і не  дозволяє покращити це задоволення релігійних потреб, не дозволяє зміцнити принципи свободи совісті в місцях позбавлення волі.  А саме він не вирішує такі питання, які ставить Всеукраїнська рада церков і релігійних організацій взагалі  і кожна з релігійних організацій  зокрема. Тобто  доступ до людини має бути в місцях позбавлення волі від арешту, а не тільки  після вступу вироку в законну силу.  Він не дозволяє зустрічатись ув'язненому з священиком, якщо, звичайно, є можливість, у вівторок, умовно, чи в середу, а тільки в суботу та неділю.

Що дуже важливо і що сенситивно    для історичних церков, тобто для церков, які практикують сповідь. Не передбачено, в  який спосіб убезпечити сповідь від звукозапису.

Ще один недолік цього законопроекту.  Він передбачає, що тюремні капелани будуть державними службовцями, по суті справи, що категорично відкидають багато релігійних організацій.   Вони говорять про те, що навіть в тих випадках, коли держава платить тюремним капеланам,  вона не приймає їх на державну службу,  тому що вони стають залежними від держави, а просто розподіляє ці гроші на різні церкви, а ті вже самі платять.   Тобто, по суті справи, його призначають державним службовцем, але в даному випадку не передбачено якихось  фінансових    розрахунків, скільки це буде коштувати.

От, наприклад, коли ми працювали над військовим капеланством, малювали креслення,  скільки для цих треба, скільки для тих. Тут такого нічого немає.

І ще що просять урахувати релігійні організації, вони дуже просять, щоб така душепасторська  опіка стосувалась  не тільки ув'язнених, а й персоналу колоній і тюрем, які  знаходяться в складному морально психологічному стані і підлягають тому, що називається в теології «вигорання».

Отже, ідея хороша, але цей законопроект не привносить нічого нового, не регулює ті питання, які треба врегулювати.

Тому я пропоную або  його відхилити   і працювати далі з Всеукраїнською радою церков і релігійних організацій над повноцінним законом, або віддати суб'єкту на доопрацювання.

Цей закон погіршує ситуацію в тому сенсі, що він зацементує оцю недобудованість і недоговореність цих відносин. І тому я думаю, що в цьому сенсі він погіршить ситуацію, звичайно.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ми тут не є головним комітетом.  Тобто від нашого рішення не залежить, буде винесений в зал, чи не буде.

Ми можемо запропонувати відправити автору на доопрацювання. А його головний комітет схвалив?

 

ЄЛЕНСЬКИЙ В.Є. Головний комітет схвалив, а Головне науково експертне управління заперечує.    У нього є кілька справедливих зауважень, а два зауваження виходять  з антагоністичного розуміння відокремлення церкви від держави.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Яка позиція?  Що ми ставимо на голосування?

 

ЄЛЕНСЬКИЙ В.Є.  Давайте віддамо.

 

НОВИНСЬКИЙ В.В.  В першому читанні прийняти за основу.

 

(Загальна дискусія)

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Хто за те, щоб відправити це на доопрацювання, прошу голосувати.  Все. Рішення прийнято. Дякую.

Наступне питання.  Тут ми теж не головні. Це  законопроект  мій і Юрія Луценка про зміни до Податкового кодексу.  Мова йде про збереження ПДВ  для книговидавничої галузі.

Бюджетний комітет це прийняв, це  податковий комітет.  Але коли ми вносили в зал, то  що потім опинилось… Так сталось, як сталось.

Ми пропонуємо це закріпити законом.

Хто за те, щоб це підтримати,  прошу голосувати.

 

ПОДОЛЯК І.І. Я за, тільки я хочу  розказати, мова йде про те, щоб книговидавнича діяльність мала пільги на податок на додану вартість.

Я говорила з кількома колегами, це депутати зі стажем  і з величезним впливом.  Хочу вам сказати їхні застереження.

Книговидавництво – це теж бізнес. Є загроза, що воно може бути не підтримано.

 

МАТІОС М.В. Це ще треба доплачувати тим, хто цим займається.

 

ПОДОЛЯК І.І. Я просто хочу, щоб ви знали. Забираємо пільги в усіх, залишаємо тільки інвалідам,  малозабезпеченим і сиротам. І тут ми вводимо для книговидання. Це така сама галузь бізнесу, як будь-які інші.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Треба  зайти в книжковий магазин і подивитися, де там стоять українські книжки.  На маленькій поличці. 

Дякую. Ми збираємось наступний раз в середу.

Пан Афонін ще хоче сказати.

 

АФОНІН О.В.  Пані Ірино,  я хочу сказати,  для більшості присутніх  немає секрету, що я 22 роки займаюсь  книгою. Жодного разу в жодному уряді в фінансово економічному блоці  і в комітетах не було людей,  які бачили за книгою щось інше, крім грошей. Все.

Я наводив сотні аргументів, прикладів Франції, Англії, Німеччини, Сполучених Штатів     і так далі. У Франції книга – це культурне благо.  І воно мусить підтримуватись державою навіть на рівні книгарень, де дотації дають, якщо вони займають приватні площі. Те ж саме в Німеччині.

Лише в Україні вважають книгу банальним продуктом виробництва.

Свого часу на 50-ій Франкфуртській виставці Коль сказав   про те, що для німців з 100 відсотків вартості книги  10 відсотків – це матеріальна складова,  90 – функціональна. Це розум, мораль і дух нації.

В Україні 90 відсотків – це те, що можна витягти «з дохлої корови», а там, що буде з нею потім,   не важливо.  

Я давав аргументацію, що при знятті пільг 400 мільйонів бюджет втратить.

 

ПОДОЛЯК І.І. Ми не дискутуємо це питання. Ми проголосували і прийняли рішення.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.  Хочу проінформувати шановних членів комітету, що 18 лютого о 14-00  відбудеться круглий стіл  у конференц-залі на тему «Відкриті архіви: регулювання доступу до документів з архівів комуністичних спецслужб» . Ініціатор цього заходу – Український інститут національної пам'яті.  Запрошую всіх.

 

(Стенографування засідання припиняється)

Повернутись до списку публікацій

Версія для друку

Ще за розділом


“8 скликання”

15 травня 2019 18:51
24 квітня 2019 20:16
31 січня 2019 10:32
20 грудня 2018 15:00
29 листопада 2018 10:38
16 листопада 2018 13:06
24 жовтня 2018 18:46
08 жовтня 2018 10:44
11 липня 2018 15:27
02 липня 2018 20:00
Переглянути ще