Комітет Верховної Ради України

СТЕНОГРАМА

засідання Комітету Верховної  Ради України з питань культури і духовності

 

24 грудня 2015 року

 

Веде засідання голова комітету М.Л.Княжицький.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.  Добрий день Я вас вітаю на засіданні комітету.  Кворум у нас є.

У нас запрошені на засідання  Віце-прем'єр-міністр України, Міністр культури України В'ячеслав Кириленко,  Юрій Петрович Зубко – заступник міністра культури України, Володимир Володимирович Жук – директор Департаменту фінансово-ресурсного забезпечення Міністерства культури України, Лідія Андріївна Клименко – заступник голови Державного агентства України з питань кіно.

Від Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення Ракіна Олена Миколаївна. Від Міністерства фінансів України Єрмоличев Роман Володимирович.

Від громадських організацій Тельнюк Леся Станіславівна та Тельнюк Галина Станіславівна. 

Я бачу, що ще є представники громадських організацій.

 

СААКЯН О.  Єдиний координаційний центр «Донбас», Олег Саакян – експерт молодого уряду з питань врегулювання  конфлікту на Сході.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. На сьогодні пропонується наступний порядок денний.

Про склад підкомітетів Комітет з питань культури і духовності.

Про моніторинг присутності національного  аудіовізуального продукту та музичних творів українських авторів  та виконавців в телерадіопросторі України  в порядку контрою за виконанням Закону про телебачення та радіомовлення.

Проект  Закону про Державний бюджет України на 2015 рік.

Проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо захисту інформаційного телерадіопростору України

Проект Постанови про відзначення 200-річчя з дня народження Михайла Вербицького.

І для того, щоб надалі  такого не було, у нас є Державний інститут    національної пам'яті, який очолює Володимир Петрович. Ми сьогодні з ним зустрічались і домовились, що на прохання комітету вони підготують нам на наступний рік свої рекомендації щодо того,  щоб ми таким чином більше не голосували за ці постанови, а була Постанова про відзначення пам'ятних  дат і ювілеїв у 2015 році.

І про створення Громадської ради при Комітеті з питань культури і духовності.

І восьмим пунктом у нас стоїть «Різне».

Є якісь заперечення чи пропозиції до цього порядку денного?

Якщо немає, прошу  членів комітету визначитись. Хто за такий порядок денний, прошу голосувати. Одноголосно.  Дякую.

Якщо ви не проти, я пропоную почати з третього пункту. Проект  Закону про Державний бюджет України на 2015 рік.  Оскільки у нас є Віце‑прем'єр-міністр України, Міністр культури України В'ячеслав Кириленко.

Ми спробуємо бути лаконічними.  Ми разом з апаратом проаналізували чинний проект закону.  Є навіть така табличка, яка буде роздана і яку  ми опублікуємо. Це динаміка видатків Держбюджету, видатків Мінкультури та індекс споживчих цін. 

Якщо ви подивитеся на цю табличку, то ось остання графа – це видатки Міністерства культури, які катастрофічно знижуються, починаючи з 2010 року, хоча Державний бюджет зараз зростає. І цей розрив прив'язаний до індексу споживчих цін.

Ми розуміємо, що для цього є певні об'єктивні обставини, пов'язані із збільшенням оборонних витрат. На жаль, ми живемо в такій ситуації, але все ж таки вона нас не дуже влаштовує.

В зв'язку з цим я вже направив листа, оскільки   просили сьогодні до 12-ї години, на ім'я голови Комітету з питань бюджету Павелка . Прошу вас зараз оформити це рішенням нашого комітету.

Він у вас є в матеріалах. Хочу надати слово нашому головному спеціалісту, який коротко вам прокоментує цей документ.    Будь ласка.

 

БАБЕНКО В.О.  Тут основне питання полягає в тому, що змінами до Бюджетного кодексу ліквідується поняття першого кошика видатків і другого кошика видатків.

В першому кошику видатків всі були видатки, в основному, на медицину,  на освіту, на культуру, соціальне забезпечення, які враховувались при обсязі міжбюджетних трансфертів. Тобто якщо бюджет дотаційний, то з Державного бюджету додавали гроші  для того, щоб профінансувати ці видатки.

Змінами до Бюджетного кодексу ліквідовується саме поняття першого кошика і другого. Тобто у нас  всі місцеві бюджети тепер залишаються з усіма проблемами, які у них були, в  основному, дотаційні бюджети. А більшість  місцевих бюджетів  дотаційні.

Для освіти, охорони здоров'я передбачено  відповідно освітню та медичну субвенції. Це на кожну з них близько 45 мільярдів гривень. Це те, що піде на місцеві бюджети замість тих дотацій, які були.

На культуру не передбачено нічого, тобто культурної субвенції немає. При тому, що у нас буде дозволено ліквідовувати заклади без погодження з Міністерством культури, то у нас виникне така ситуація, що на місцевих бюджетах, які є дотаційними, які не мають грошей, ми стикнемося з проблемою, що треба ліквідовувати заклади, тому що немає фінансування. Всі ми розуміємо, що в області навряд чи будуть закривати театри чи бібліотеки, а по селах це буде просто катастрофа.

Тому ми пропонуємо, по-перше,  запровадити цю культурну субвенцію, по‑друге, запропонувати, розрахункова сума  близько 5,8 мільярда гривень, однак ми пропонуємо не  5,8 мільярда гривень,  ми пропонуємо четверту частину, тобто 1,4 мільярда для того, щоб протягом першого кварталу Мінфін     з Мінкультури проаналізували, прорахували, скільки реально потрібно цієї субвенції. Потім уже можна буде внести за результатами першого кварталу зміни до бюджету.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дякую.  Коротко поясню, що ви чудово розумієте, що є такі області, де багато пам'яток культури, особливо в Галичині, які утримувались за рахунок бюджету,  оскільки це все зараз передається на місцеві бюджети,  так само, як і деякі навчальні заклади,  то фактично доглядати за цими закладами культури або за навчальними закладами не буде жодної можливості.

Натомість в східних регіонах, оскільки міжбюджетних трансфертів немає,  буде диспропорція, бо там пам'яток менше, а  доходи бюджету більші.

Тому я направив відповідного листа, витяг з якого Віталій вам зачитав, на ім'я Павелка. Він є у вас.

Якщо комітет підтримує таке рішення… Чи є якісь питання?

 

ІЗ ЗАЛУ.  Все тут ясно.

 

ЄРМОЛИЧЕВ Р.В.  У мене є уточнення.    

Хочу сказати, що наведена інформація не відповідає дійсності. Видатки на культуру в місцевих бюджетах враховані у Державному бюджеті у базовій дотації. Обсяги цих видатків складають на сьогодні 8 мільярдів гривень. У порівнянні з минулим роком вони збільшені на 280 мільйонів.

Так що якщо ви підписуєте цей документ,  треба володіти інформацією, чи це  дійсно так.  Або треба тоді працювати з Міністерством фінансов і уточнювати інформацію.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ми для цього вас запросили.

 

ЄРМОЛИЧЕВ Р.В.   Я просто до того веду, що щоб виважене рішення приймати, треба знати, чи це правильно наведена ця інформація. Я вам цифри навів.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ви аналізували ці цифри?

 

БАБЕНКО В.О. Я аналізував ці цифри. Навіть при тій дотації, яка була раніше, ніколи грошей не вистачало на культуру в більшості бюджетів, з областей  до нас приходили завжди листи, що цих грошей не вистачає. Ця  базова дотація, яка передбачена, вона не передбачена цільова на культуру. Вона передбачена просто місцевим бюджетам на всі видатки, які проводяться із місцевих бюджетів.     

Мені видається, що якби цієї базової дотації вистачало,  то, очевидно, не  були передбачені норми про умови оплати праці, які визначаються Кабінетом Міністрів і,  очевидно, не  були передбачені норми, які дозволяють ліквідовувати заклади без погодження з центральними органами виконавчої влади у сфері культури.

 

ЄРМОЛИЧЕВ Р.В.   Внесу уточнення. Тут  звучала цифра з приводу потреби місцевих бюджетів – 5 з половиною мільярдів плюс 1,4 мільярда додатково. На сьогодні уже враховано 8 мільярдів.  

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Це саме на культуру?

 

ЄРМОЛИЧЕВ Р.В.  Саме на культуру.  Це передбачається в Державному бюджеті в базовій дотації для місцевих бюджетів.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Пане Віце-прем'єр, це справді так?

 

КИРИЛЕНКО В.А.  Базова дотація має місце. Які розрахунки  бралися до уваги – це питання, яким володіє міністерство фінансів.  

 Тому я дійсно вважаю, що спеціалісти комітету і спеціалісти Мінфіну повинні разом попрацювати над вирішенням цього питання.

З вашого дозволу я скажу два слова, бо у мене  дуже великий цейтнот.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Будь ласка. У нас ще буде до вас декілька питань.

 

КИРИЛЕНКО В.А.  Прошу вибачення, що я змушений буду піти раніше, я зараз залишив засідання уряду, повернусь туди, а потім у мене ще буде велика зустріч у Міністерстві культури.

З приводу бюджетного процесу. Нам вдалося в складних дискусіях збільшити бюджет  Міністерства культури, але  це не бюджет, а це видатки на людей, які працюють в культурі, і на проекти, які рухають культуру. Від 600 мільйонів, які нам дісталися у спадок, тепер бюджет Міністерства культури близько 2,2 мільярда гривень.

Нам вдалося повернути на фінансування   з центрального бюджету національні заклади культури, музеї, театри, заповідники, філармонії і так далі, що знову ж таки питання людей і роботи культурних проектів, які в багатьох випадках є обличчям країни.

Нам вдалося вперше за всі часи бюджетного процесу після здобуття Україною незалежності передбачити видатки на  охорону музеїв захищеною статтею Державного бюджету, якщо відповідні зміни до Бюджетного кодексу, внесені урядом, будуть ухвалені Верховною Радою України. 

В останню ніч вдалося переконати, і цей закон пішов в пакеті тих 42, які Кабінет Міністрів вніс.

 

ЖУК В.В.  Реєстраційний номер 1576.

 

КИРИЛЕНКО В.А. Так.

Загалом від уряду хочу сказати, що, звичайно, бюджетний процес складний. Всім  потрібні видатки, особливо реципієнтам тих видатків – міністерствам культури, освіти, молоді.

Разом з тим   в країні війна, продовжується збройна агресія по суті Російської Федерації. Яка виконується силами   російських терористів. Це означає, що першочергові видатки – національна безпека і оборона.

Уряд консолідованим рішенням пішов   саме таким шляхом.

Разом з тим ми були б вдячні Комітету  з питань культури за будь-яку допомогу у збільшенні і посиленні організаційного і фінансового забезпечення фінансування культури. Для нас це дуже важливо. Ми наперед вдячні.

З дуже маленьких питань. Я думаю, що треба буде передбачити   фінансування Хореографічної школи при Національному ансамблі Вірського. По недогляду її там немає. Герой України Вантух звертався, я йому обіцяв вирішити це питання.  Я говорив з Мінфіном. Звичайно, вони не проти. Це копійки. Це просто недогляд, бо вона має окрему назву.  Але якби комітет врахував, було б дуже добре.

І ще  декілька дрібніших питань, які також пов'язані з фінансуванням закладів  з центрального бюджету.  

Разом з тим  є такі установи як цирки. Національний цирк фінансується з нашого бюджету.  Державні обласні цирки передаються до місцевих бюджетів. Їх, здається, 11.  І це питання. Треба буде збиратися і говорити з людьми і його вирішувати.

З приводу тих питань, які ще стосуються предмету відання комітету, то виникло питання книгопільги. Нам вдалося вийти на погоджену редакцію, правда, в процесі технічних усіляких правок вона дещо змінилась і зараз не влаштовує видавців. Але я сподіваюсь, що разом з видавцями комітет внесе ту редакцію, яка була погоджена на нарадах Кабінету Міністрів. Яка стосується видавничої діяльності і розповсюдження. Але також щоб ми не забули підручники, не забули зошити.

 

МАТІОС М.В.  В'ячеслав Анатолійович, розтлумачте мені, будь ласка.  Дивіться, із загальнодержавного бюджету, тобто з бюджету Міністерства культури, йдеться про навчальні заклади третього і четвертого рівня акредитації.

Першим рядком стоїть Національний університет культури і мистецтв, тобто університет Поплавського.  Із цього бюджету, я вивчала це питання, принаймні на минулий тиждень цифри були, із 463 мільйонів   половина цього бюджету йшло на цей університет, який є державно-приватним. Я так розумію.

 Але чи не виникає колізії?  Зараз Міністерство освіти 18  ліцензій ліквідувало. Там ідуть суди, я розмовляла з Квітом, він сказав, що ніякі суди, що це все для піару зроблено. Насправді університет позбавлений ліцензії.  Але в бюджеті  половина піде на Поплавського. Як це?

 

КИРИЛЕНКО В.А. Пані Марія! Відповідаю.

Мова йде лише про бюджетні державні місця, які стосуються державного зі статусом національного Київського Національного університету культури і мистецтв. А ліцензії позбавлений приватний навчальний заклад Київський університет культури.   Звичайно, що приватний навчальний заклад ми ніколи не фінансували і фінансувати не збираємось.

А ті бюджетні місця, які в тому числі погоджені з Міносвіти, ми зобов'язані згідно із законодавством профінансувати. Це найбільший заклад в нашій системі, плюс, по суті, реорганізовуються Луганський і Донецький    відповідні інститути. І тому частка фінансування зберігається за державним Київським Національним університетом культури та мистецтв.  Тому тут немає ніякого протиріччя.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. У мене одне питання до вас.  Ми теж направили листа до Павелка.  Є законопроект 1557, яким пропонується дозволити розміщення на поточних рахунках в банках в державному секторі власних надходжень державних і комунальних вищих навчальних закладів, отриманих як плата за послуги, що надаються ними згідно з основною діяльністю, благодійні внески та гранти, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, та розміщення вищими і професійно-технічними навчальними закладами на депозитах тимчасово вільних бюджетних коштів, отриманих за надання платних послуг, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів.

Ми пропонуємо розширити це положення і на заклади культури. Відповідно у частині третій розділу першого  законопроекту  після слів «державних і комунальних вищих навчальних закладів» додати «заклади культури».

 

КИРИЛЕНКО В.А.  Звичайно, це співпадає із стратегічним баченням про автономію вищих навчальних закладів, вони зможуть розпоряджатися коштами із спецфонду. Але приймайте рішення   на комітеті.  Ця  дискусія проходила і щодо закладів, які у підпорядкуванні Міністерства освіти і проходила дуже тяжко. Ну Мінфін нам вдалося переконати. Якщо буде таке рішення комітету, ми підтримуємо.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Я все ж таки прошу членів комітету визначитись, що комітет звертається до голови  Комітету з питань бюджету Павелка з проханням все ж таки затвердження  культурної субвенції. Якщо нам відмовлять - нам відмовлять, це така справа.

Хто за питання, прошу голосувати.  Дякую.

І друге запитання про звернення до голови  Комітету     з питань бюджету щодо зміни до закону 1557 і доповнення його пунктом про заклади культури.

 

ПОДОЛЯК І.І.  Питання. Чи ми маємо на увазі тільки заклади культури  освітні, чи  всі заклади культури включно  з мистецькими школами, бібліотеками, з музеями. Тому що було б дуже доречно, якби і ці установи культури  могли свої спецкошти  тримати не на рахунках Казначейства, а на рахунках державних банків.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Я вам більше скажу. Я думаю, що в першу чергу ті  заклади культури, які  ви перерахували, повинні це робити.  Тому що всюди в світі меценатська діяльність, яка, до речі, у віданні нашого комітету, підтримує заклади культури.

Давайте проголосуємо.

 

ПОДОЛЯК І.І.  Це дуже важливо.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.  Хто за це, прошу голосувати. Дякую.

 

МАТІОС М.В. Чи є ще місце для дискусії, коли йдеться про   державні колективи? Те, що передано на місцеві бюджети. Це фактично національні колективи так само, вони звучать, може, не так привабливо, як хор Вірьовки чи ансамбль Вірського, але я розумію, що якщо це національний загальнодержавний колектив, то…  

 

КИРИЛЕНКО В.А.  По-перше, я хочу сказати, що Міністерство фінансів пішло в багатьох питаннях вам назустріч.

Я думаю, що ми повинні працювати як єдиний консолідований уряд, який має коаліційну природу.  У нас в комітеті більшість – представники коаліції. Але, звичайно, немає меж досконалості.  

Вдалося переконати, наприклад, що дві державні бібліотеки фінансуються з центрального бюджету,  6 заповідників державних фінансуються з центрального бюджету, щоб всі державні оркестри і художні колективи поки що не вдалося. Але це   питання змін до Бюджетного кодексу.  Якщо внести це в    статтю 87, пункт 10, тоді вони автоматично перейдуть з місцевих на центральний бюджет.  Але це буде непросто.

 

ПОДОЛЯК І.І. Дуже хвилює нас усіх збереження історико-культурної та архітектурної спадщини в національно-державних заповідниках. Тут немає об'єктів ЮНЕСКО.   І в розшифровці, які саме заповідники, не вказано об'єктів, які охороняються ЮНЕСКО.

Тому я просила це розширити і прошу так само Міністерство культури додати ці об'єкти. Тут і дерев'яні церкви, і Львів, і Київ.

 

КИРИЛЕНКО В.А.  Добре. Але ви теж можете внести пропозицію.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.  Хочу з вами порадитись ще з одного питання. Ми подали законопроект по пільзі для книговидавництва.  Але цей законопроект  Гройсман не ставить на  голосування.

Яким чином ви порадите нам зробити, щоб все ж таки ця пільга в такій формі, в якій вона була раніше  і відповідно до того законопроекту, який ви колись подавали,  залишилась в Державному бюджеті для книговидавців?

 

КИРИЛЕНКО В.А. Зараз і Бюджетний кодекс, і  Податковий, і сам бюджет  передані до парламенту. Ви прийняли його на розгляд і радити народним депутатам      я не можу, тому що я належу до виконавчої гілки влади.

Але можу поінформувати,   що під моїм головуванням відбулося дві наради з участю Мінфіну і видавців. Ми напрацювали остаточну редакцію, яка і Мінфін, і видавців, і ДФС влаштувала. Потім ця редакція була видозмінена. Вона є в Асоціації видавців, її можна взяти на озброєння.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.  Давайте ми зараз запропонуємо нашу редакцію, вона у нас є, ми за неї проголосуємо, направимо відповідного листа.

Ще хочу поінформувати всіх членів комітету абсолютно  відкрито, що справді я виступив з ініціативою передати у відання комітету регулювання лотерейної діяльності і азартних ігор для того, щоб ці кошти направляти на розвиток культури.

Паралельно хочу вас поінформувати, що, наприклад, у Фінляндії кошти від лотерей складають 71 відсоток державного бюджету, в Італії 35 відсотків, у Великобританії 38 відсотків. І так фактично в кожній країні.  В законопроектах, які подані зараз урядом, пропонується, що сама державна лотерея, яка створюється, самостійно буде видавати гранти кому вони вважають за потрібне       на культурну діяльність.

Це є в законі про лотерею. І в цьому є найбільша проблема.  Ми подали інші законопроекти, по  яким ще немає висновків  Експертного  управління, тому ми їх не виносимо,  щоб ці кошти ми направляли   на фінансування кінематографії. Була інша пропозиція по створенню фонду культури. Я знаю, що схожий законопроект є.

Я розумію, що в цей бюджет ми не встигнемо, але тоді потрібно записати якимось чином, якщо будуть прийняті ці закони про лотереї, що ці кошти  розподілятися і має бути відсоток на вид діяльності, на підтримку культурної діяльності  через механізми Міністерства культури.

 

КИРИЛЕНКО В.А.  Якщо депутати приймуть бюджет, і цей уряд продовжить свою роботу,  то в бюджет  наступного року  ми, безумовно,  це із задоволенням внесемо.   

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Сьогодні  увечері буде засідання нашої  фракції, я думаю, інші фракції будуть  теж будуть збиратися і обговорювати.

Я прошу колег, які представляють інші фракції, якщо у вас немає заперечень, хоча би в ті проекти, які є. Я думаю,   що не менше 30 відсотків коштів, отриманих від лотереї,  мають направлятися на підтримку закладів Міністерства культури.  Ми потім правильно це сформулюємо.

Немає заперечень? Немає.

Я хотів би, щоб ми проголосували, але ми можемо це зробити  вже без міністра. Які ще запитання  є до міністра?

 

ЄЛЕНСЬКИЙ В.Є.  Я думаю, що ми можемо продовжити роботу із заступником.

 

ПОДОЛЯК І.І.  Ми  дуже тривожимося за ефективне використання коштів.

 

КИРИЛЕНКО В.А.  Комітет  має контрольні функції згідно закону.

 

ПОДОЛЯК І.І. Ми сподіваємось на плідну співпрацю з Міністерством культури.  Було дуже багато інституцій культури, до яких ставилися інакше.  Ми б хотіли це разом з вами поправити.

 

КИРИЛЕНКО В.А.  Врахуємо.

 

ПОДОЛЯК І.І. Це, скажімо, стосується системи і критеріїв індексації національних закладів, тобто нерівномірність розподілу і оцінки роботи митців.

 

КИРИЛЕНКО В.А.  Будемо працювати.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.  Шановні колеги!  Останнє. Все ж таки пропоную проголосувати. Я думаю, що це остання редакція, яка стосується видавничої сфери.  Це  наша пропозиція до Податкового кодексу.  

З метою збереження в повному обсязі пільг для книговидавничої галузі  пропонується дві поправки до законопроекту.

(Текст поправок додається)

Якщо члени комітету підтримують таку нашу пропозицію до поданих урядом законопроектів, прошу  проголосувати.

 

КИРИЛЕНКО В.А.  Хочу сказати, що позиція уряду, що ми повинні для книговидавництва зберегти ще на один рік пільгу  видавництвам та видавцям  та книгорозповсюдженню. Мова не повинна йти по   поліграфію.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.  Поясню позицію.

Якщо ви знаєте, наприклад, такі газети, які фінансуються за кордоном або закордонними фінансовими структурами, такі, наприклад, як газета «Вести» або інші, не залежать від цього, тому що вони не працюють на заробіток. Натомість такі газети,  які  видаються українською мовою в Україні та іншими мовами, як, наприклад, газета «Експрес» у Львові   чи «Газета по‑українськи»  в Києві, від цього залежать, тому що це є, в принципі, бізнес-проект.

Якщо ми це зробимо, то ми фактично знищимо український інформаційний простір в умовах інформаційної агресії. До цього не можна підходити виключно як до бізнесу.  Тому моя позиція, що  друкованих періодичних видань це теж має стосуватися.

 

КИРИЛЕНКО В.А.  Я ж не кажу про видання. Я про дещо інше казав.  Я говорив про поліграфію.

Ми виходили із філософії такої, що, по-перше, всі податкові пільги повинні відходити в небуття і бути замінені політикою фінансових компенсаторів або фінансових стимулів.

Але не можна всіх розчісувати на однаковий манер. Тому ми запропонували зберегти пільги для підготовлення книговидавництва, тобто редакційні і видавничі послуги  - дизайн, верстка, корегування і так далі.  І на розповсюдження, тобто книготоргівля також.

А от поліграфічна ланка, яка не завжди працює лише на книговидання,   втому числі є частиною різних бізнес-планів, не повинна отримувати пільг.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.  Дивіться, тут сказано дуже чітко: «Виготовлення видавничої продукції у вигляді періодичних видань  друкованих засобів масової інформації, зошитів, підручників, посібників, книжок». Тобто інша поліграфічна продукція під цю пільгу не підпадає. Виключно ця поліграфічна продукція.

 

КИРИЛЕНКО В.А. Приймайте рішення.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.  Прошу визначатися. Хто за таку редакцію, прошу голосувати.  Дякую.

 

(Загальна дискусія)

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Шановні колеги! Для того, щоб бути справедливими, ми можемо   забрати підприємства поліграфії  з  пункту другого  про податок на прибуток.

 

КИРИЛЕНКО В.А. Дозвольте на цій мажорній ноті  відбути.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Хто за те, щоб вилучити це з пункту другого, прошу голосувати. Все. Дякую.

Наталіє Ростиславівно, я прошу зараз оформити це наше рішення.

Ми запросили Лесю та Галю Тельнюк на засідання комітету.

Дякуємо, що ви знайшли час до нас приєднатися.

 

ПОДОЛЯК І.І.  Дорогі друзі!  Ви знаєте, що дуже тонким є питання, пов'язане з фінансуванням вже традиційним, яке ще, напевно,  з 60-х років, а, можливо, з часу створення творчих спілок виникало.  Ми розуміємо, що всі ці творчі спілки  включно з Всеукраїнським товариством «Просвіта», ми просто не можемо унеможливити їхнє фінансування з Державного бюджету, тому що будуть шини під Мінкультом, будуть    шини під Верховною Радою, тому що у нас немає достатнього діалогу з тими творчими спілками.

І тому я пропоную залишити це фінансування на цей рік, яке передбачене в бюджеті на рік, але додати це у тіло, у саму назву цього підпункту, тобто зберегти їм бюджет, але спонукати їхню активність та їхню діяльність  для того, аби вони це фінансування отримували на конкурсних засадах на реалізацію своїх проектів.

Я ви до цього ставитеся, дорогі колеги?

 

МАТІОС М.В.  А як творчі спілки будуть змагатися між собою?  Спілка художників  із Спілкою письменників?

 

ПОДОЛЯК І.І. Будуть подавати проекти.  Міністерство культури розробить Положення.

Ми ж знаємо з вами про те, що в суспільстві є велика дискусія  про ефективність використання цих бюджетних коштів і про принципи, за якими вони розподіляються.  Є велика дискусія  стосовно того, що фінансування з Державного бюджету цих творчих спілок, які йдуть з Міністерства культури, вони йдуть виключно на утримання адміністрацій  цих спілок,  що спілки володіють певним майном.  І, можливо, їх варто спонукати ефективніше використовувати це майно.

Тому пропонуючи нічого не міняти, але пропонуючи розпочати дискусію, просто під цю суму закласти одне єдине словосполучення  «на конкурсних засадах».  Вони подають проекти, міністерство розробить коротке, зрозуміле, прозоре положення і буде фінансувати їх.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. З вашого дозволу. Мені здається, що очевидно, що ці спілки, які роблять багато корисної роботи, часом є рудиментом минулого.      Ми це чудово розуміємо. Але попри те  кожна із спілок тут прописана окремо. І ці кошти зменшені ледь не в два рази   від 2012 року. У 2012 році було  12 мільйонів, зараз лишається 5.

Але що я вам пропоную.  Ми можемо написати, але це не буде виконано, тому що     конкурсу на отримання приміщення між Спілкою художників та Спілкою композиторів  проводитись не буде. Тому що ці кошти – це кошти на отримання приміщення.

 

КЛИМЕНКО Л.А.  У нас в програмі є Спілка кінематографістів України.  Вони використовують ці кошти тільки на проведення заходів. Ми перевіряли. І  Рахункова палата перевіряла.

 

МАТІОС М.В. Тут не закладений жоден художній проект.

 

КЛИМЕНКО Л.А.  Може Мінфін підтвердити, коли вони затверджують Паспорт бюджетної програми, вони чітко прописують кількість заходів.

 

ЄЛЕНСЬКИЙ В.Є.  Тобто ці гроші не на утримання апарату?

 

КЛИМЕНКО Л.А.  .  Не на утримання.

 

ЖУК В.В.  Якщо можна,  я поясню.  Насправді ці документи потрібно розглядати у взаємодії – зміни до Бюджетного кодексу і Закон України про Державний бюджет.

Якщо ви звернули увагу на статтю 87, пункт 10. В неї вносяться зміни також і по спілках. І на сьогоднішній день Мінфін нам пропонує виписати саме чітко цю норму так, щоб фінансувалися  виключно      культурно‑мистецькі проекти  національних творчих спілок. На сьогоднішній день йде державна підтримка спілок.

Те, що зараз у законопроекті  1557 – це виключно на культурно‑мистецькі проекти. Тому якщо ця норма буде задіяна і буде прийнята, то питання, чи на утримання, чи не на утримання, просто відпаде.

Сьогодні лише на заходи фінансується лише Всеукраїнське товариство «Просвіта» і Спілка кінематографії.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.  Скажіть, будь ласка. От ці кошти звідси йдуть в Спілку письменників.  Як вона використовує частину цих 5  мільйонів?  На що?

 

ЖУК В.В.  Спілка письменників фінансується за окремою бюджетною програмою, не в програмі 1801100, вона фінансується за програмою 1806050. Подивіться, будь ласка. Вона фінансується за рахунок Державної служби кінематографії…

 

МАТІОС М.В.  Це Спілка письменників.

 

ЖУК В.В. Вибачте.  

Якщо будуть прийняті зміни до Бюджетного кодексу, кошти будуть йти виключно на культурно‑мистецькі проекти.

 

МАТІОС М.В. Немає фінансування художніх проектів у Спілці письменників. Всі гроші йдуть на утримання апарату, послуги і таке інше.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.  В новому бюджеті  кошти в сумі, яка тут зазначена, можна запитати у представника Міністерства фінансів, на що будуть витрачатися.

 

ЄРМОЛИЧЕВ Р.В.   По сьогоднішньому законодавству кошти Спілка має витрачати на проведення заходів.  Ні на яке утримання, ні на яку  виплату зарплати, ні на які комунальні платежі вони не вправі витрачати. Кошторис на заходи, в межах кошторису вони їх витрачають.    Яким чином сьогодні витрачаються кошти – чи на зарплату. Яким чином оформляє це Міністерство культури, чи отримують вони зарплати – це питання до Міністерства культури.

Вони повинні використовувати на заходи. А проведення заходів – це зовсім не те, що утримання бюджетних установ.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.  Поясніть, будь ласка, тоді нам – приміщення цих спілок за які  кошти утримуються.

 

ЖУК В.В.  На сьогоднішній день питання проведення культурно‑мистецьких проектів в Бюджетному кодексі не прописано.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.  У мене конкретне запитання. На які кошти сьогодні утримуються приміщення, які належать Спілці письменників, Спілці художників і так далі.

 

ЖУК В.В.  Це потрібно дивитися кожен кошторис.      Розумієте, в кожному заході  може бути частина комунальних послуг і  частина заробітної плати. Тому чи є в цій частині утримання приміщень -  це потрібно дивитися кожен кошторис.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Тоді в такій ситуації я підтримую ту поправку, яку запропонувала пані Ірина.

 

ЖУК В.В.  Ми теж підтримуємо, щоб було зрозумілим.  І я, власне, про це і сказав, що та норма. Яка сьогодні закладена в проект Бюджетного кодексу, нами також підтримується.      

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ми голосуємо.

 

ПОДОЛЯК І.І. Пропоную доповнити КПКВК 1801100 – фінансова підтримка національних творчих спілок у сфері культури і мистецтва та заходи Всеукраїнського товариства «Просвіта» - «на конкурсних засадах». 

 

ЄРМОЛИЧЕВ Р.В.  ) Міністерство фінансів не буде заперечувати.

Я хочу наголосити, що треба прийняти рішення, тому що якась із національних творчих спілок може не  отримати кошти. Чи не буде так, що, наприклад,  Національна спілка письменників  не отримає кошти? Чи не буде таких наслідків?

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Якщо Міністерство  культури теж не заперечую, ніхто не заперечує, то прошу голосувати.

Хто за пропозицію пані Ірини Подоляк,  прошу визначитись. Хто за?

 

МАТІОС М.В. Я щойно говорила із заступником Голови Спілки письменників України.

 

ПОДОЛЯК І.І. Вони категорично проти, я сподіваюсь.

 

МАТІОС М.В. Ні. Я питала, за рахунок чого вони фінансуються, з яких статей бюджету.     

Зарплата йде в них з бюджету. Комунальні послуги йдуть з оренди. Ні для кого не секрет, що Спілка письменників фактично зараз не володіє майже нічим. Всі їхні приміщенні в оренді або продані, або в оренді  на такий термін, коли вже фактично Спілка позбавлена прав на цю власність, от на Банковій, плюс скрізь – будинки творчості і таке інше. Там купа судових справ, позовів, великі зловживання.

Така сама ситуація у всіх інших спілках.  Тобто з  культурних  заходів у Спілці письменників фінансується тільки міжнародне свято «В сім'ї вольній, новій», воно проводиться щороку    в травні до Дня перепоховання Шевченка. І це порядку 200 тисяч гривень. Півтора мільйона зараз бюджет  Спілки.  Це дані про Спілку письменників.

 

ПОДОЛЯК І.І. Це у нас на всі спілки, які йдуть під цим кодом,  більше 5 мільйонів гривень.  Тому я думаю, що тут можуть бути якісні проекти і може їх бути кілька.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.  Ми проголосували, щоб додати рядок – на конкурсних засадах.

 

ЄЛЕНСЬКИЙ В.Є.  Хто знає, за рахунок чого утримуються ветерани сцени – отакі категорії?

 

БАБЕНКО В.О. Теж за рахунок цієї статті. 

 

ПОДОЛЯК І.І.  Чому тут не написати це зрозуміло, що це утримання будинків, в яких перебувають  одинокі покинуті старі …

 

МАТІОС М.В. Це на всю Україну один такий будинок в Ірпіні для ветеранів сцени.

 

ПОДОЛЯК І.І. Чому це не привести до якогось   нормального вигляду?

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.  Для того, щоб привести, ми будемо працювати в наступному році.  А зараз, коли ми в авралі затверджуємо бюджет,  ми не приведемо все до нормальної європейської практики, якою тут ніхто не займався 23 роки.

Ми погодилися з вашою пропозицією, щоб дописати «на конкурсних засадах», тому ветерани сцени будуть проводити між собою конкурс танцю, хто отримає дотацію. (Сміх)

І сміх, і гріх, звичайно.  Сума тут не така велика. До речі, на Інститут національної пам'яті теж закладено 5 мільйонів, але у них якраз це комунальні послуги і утримання апарату.  І все. Тобто для чого утримувати Інститут національної пам'яті, який нічого не робить, крім утримання апарату, незрозуміло.  Але ми говорили з Віце-прем'єр-міністром, який сказав, що він передбачить ці кошти  на проведення заходів  в тих коштах, які є в Міністерстві культури, щоб вони там отримували ці гроші.

 

ЄЛЕНСЬКИЙ В.Є.  Там же апарат – це науковці?

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.  Звичайно.

 

ТАРУТА С.О. Есть предложение поручить Министерству культуры, чтобы они доработали на следующий год правильную терминологию.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.  Через рік вони це зроблять.  Завтра ми маємо це в залі голосувати.

 

ТАРУТА С.О.  Я о том, чтобы им дать задание, и тогда у нас исчезнут  эти дискуссии.

 

ЗУБКО Ю.П.  Питання  термінології по бюджету – це більше до Міністерства фінансів, але ми спільно  відпрацюємо.

 

МАТІОС М.В. У мене є пропозиція.  Ініціювати одне із наступних засідань – заслухати керівників усіх творчих спілок. І ми тоді з'ясуємо,  хто на що витрачає гроші, як це можна оптимізувати. Всі знають, що у спілках дуже тривожна,  м'яко скажемо, ситуація.

 

ТАРУТА С.О.   Давайте, чтобы  это подкомитет делал, потому что если мы будем комитетом всё, нас не хватит.

 

МАТІОС М.В. Ні. Чому?

 

ЄЛЕНСЬКИЙ В.Є.  По закону про комітети у нас є контрольна функція. Це нормально.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.  Шановні колеги! Ми обов'язково це заплануємо, коли  будемо робити зараз календарний план роботи комітету. Там ми передбачимо зустріч з творчими спілками.

 

ЄЛЕНСЬКИЙ В.Є. Ще одне питання.

Тут є одна стаття    ще цікавіша. 1801170. Дивіться, вона виросла істотно, там було 14471,  тепер 59251.

 

ПОДОЛЯК І.І. Це, власне, заходи Міністерства культури.

 

ЖУК В.В.  Якщо можна, я поясню.

Це не була пропозиція  Міністерства культури і ми проти цієї пропозиції стосовно збільшення цієї програми. У нас за цією програмою на сьогоднішній день існував загальний фонд, який складав 14 мільйонів, і існував спеціальний фонд. Це те, що ви казали – відрахування від державних лотерей.  Ці кошти спеціального фонду       ми використовували частину – на заходи, частину – на реставраційні, реконструкційні роботи і так далі. Це, як правило, капітальні видатки наших закладів культури.

На сьогоднішній день перед голосуванням  бюджету, скажімо так, змінився підхід Міністерства фінансів, і ці видатки зі спеціального фонду, ви зараз побачите, у  нас вже немає спеціального фонду по програмі 1801170, нам цей спеціальний фонд  заклали, бачите 44 мільйони – капітальні видатки. Нам їх заклали по загальному фонду.

Ми виступали за те, щоб нам зберегли спеціальний фонд. Для нас це важливо. На сьогоднішній день   я не знаю, в чому відбулися зміни. Можливо, це Міністерство фінансів краще пояснить.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. А яку суму ви дістали від лотерей у минулому році?

 

ЖУК В.В. У нас на сьогоднішній день закладено 27200 тисяч  на цей рік.

У минулому році було закладено на початок року, наскільки я пам'ятаю, 5 мільйонів.

Там є перевищення, яке ми повністю не використали, тобто є залишки невикористаних асигнувань

 

ЄРМОЛИЧЕВ Р.В.   Я уточню.  

З урахуванням залишків, які не використало Міністерство   культури в минулому році, вони перейшли в цьому році. І в цьому році для них 50  мільйонів.    

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ми з вами говорили, що  хотіли додати ці субвенції культурні.  Якщо в бюджеті закладено 2 мільярди на отримання коштів від лотерей на наступний рік, хоч закону ми не прийняли.  А на Міністерство   культури  з них    пропонується дати 20 мільйонів, а 50 – це залишок минулого року. Ви розумієте, яка є диспропорція.

ЖУК В.В. Загальний фонд не переходить, а спеціальний  переходить. Тому  ми зацікавлені в спеціальному фонді.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.  Я думаю, що ці кошти мали би бути в спеціальному  фонді.

 

ЄРМОЛИЧЕВ Р.В.  Враховуючи тенденції, що в минулому році Міністерство  культури не використало  кошти і той самий бюджет залишився що   по спеціальному, що по загальному  фонду, кошти залишились ті самі.

 

ПОДОЛЯК І.І. Абсолютно  є логіка в тому, що ви говорите.

Але треба зрозуміти ще одне.  Що Міністерство   культури не використало ці кошти  через Казначейство.

 

ЖУК В.В.  В тому числі так. Не виключно через Казначейство, однак в тому числі так.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. От вам питання місцевих субвенцій, якби  з тих двох мільярдів, які отримає бюджет, чи планується, хоча можна отримати за всіма розрахунками чотири,  мільярд    дали на підтримку культури, то не постало би питання про ті кошти, які ми  пропонуємо записати в субвенції.  Так що воно би тоді все більш-менш вирівнювалось.

 

ЗУБКО Ю.П. Взагалі механізм непрозорий   він  навіть тоді  нічим не регламентувався – якимись підвідомчими актами, яких ми жодного разу не бачили,  ми тільки дізнавалися, що  від цього лотерейного фонду йшло 77 відсотків Міністерству охорони здоров'я, 11 відсотків – Мінмолодьспорту  і 12 відсотків – на культуру. 

Цифри 50 мільйонів взагалі не було доведено. На цей момент теж  навіть не відкрите фінансування, тобто воно ще до Казначейства не дійшло, 60 мільйонів, з яких 34 мільйони – це фактично фінансування скритої зарплати закладів культури. 

 

ЄРМОЛИЧЕВ Р.В.   Я не хочу кидати камінь в чужий город, але від Міністерства культури… У нас довідки, пов'язані із змінами до розпису, і пов'язані всі  три міністерства -  Міністерство   молоді, Міністерство   охорони здоров'я    і Міністерство  культури.

Коли вносяться зміни до розпису,  ми повинні вносити зміни по всіх трьох міністерствах        з урахуванням оцих коштів.  У нас Міністерство  охорони здоров'я    використовує кошти на хворих дітей,  і в них проблема була у використанні  цих коштів  провести тендери до кінця року.

Для того, щоб внести зміни до розпису, потрібна була  довідка Міністерства культури.  Ми кожен день телефонували, сказали: «Візьміть у Казначейства підтвердження». Вони нам цілий місяць несли підтвердження, щоб ми внесли зміни до розпису.

Тому говорити, що це Мінфін винуватий..

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ми вданому випадку взагалі не кажемо нічого, ми вас ні в чому не звинувачуємо, ми з вами радимось і вдячні, що ви присутні.

 

ЄРМОЛИЧЕВ Р.В.  Я просто кажу, що треба володіти всією ситуацією, озвучуючи тут питання.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ми зрозуміли. Бюджет отримує в цьому році, планує отримати 246 мільйонів від лотерей, з яких на Міністерство   культури виділялось 12 відсотків.        

Зараз знімаються всі субвенції на місцеві бюджети. Тобто от вам, будь ласка, резерв для  цих коштів.

 

ПОДОЛЯК І.І. Вибачте,  ці 59 мільйонів 200 тисяч будуть використовуватись на заходи?

 

ЖУК В.В. 14 мільйонів – видатки споживання на  заходи.

 

ПОДОЛЯК І.І. А решта?

 

ЖУК В.В. Решта 44  планується на використання капітальних видатків. Це реставрація, ремонти.

Знову ж таки щоб було зрозуміло.

 

ПОДОЛЯК І.І.  Тобто якщо вони залишаться, вони не перейдуть?

 

ЖУК В.В.  Вони не перейдуть. Спеціальний фонд перейде.

Є особливості використання капітальних видатків.

В минулому році  з того, що ми дали організаціям в липні,   у нас з Мінфіном була дуже конструктивна робота  і в липні ми дали по спеціальному фонду кошти.  Більша половина знову повернулась до бюджету саме через, на жаль, Казначейство.       

Тому є особливості як планування цих коштів, затвердження  паспортів бюджетних програм в Мінфіні,  погодження цих видатків. Капітальний ремонт на сьогоднішній день заборонений 65-ю постановою.  Тому дуже чисельна кількість закладів просто відпадає, крім  того, ми хочемо за цією програмою, наприклад,  фінансувати ремонти мистецьких закладів освіти  - також нам не дозволяють, тому  що кажуть, що мистецька освіта – це не є культура.

Тому є особливості.  Однак для нас важливо, щоб ці  кошти залишились за спеціальним фондом.

 

ПОДОЛЯК І.І. Як можна це зробити?

 

ЄРМОЛИЧЕВ Р.В.   Зараз  внесли зміни  про лотереї. По Бюджетному кодексу кошти від лотерей будуть зараховуватись до загального фонду Державного бюджету.    

Отакий механізм сьогодні буде сьогодні.

 

ЄЛЕНСЬКИЙ В.Є. А до цього як було?

 

ЄРМОЛИЧЕВ Р.В.  А до цього він зараховувався до спеціального фонду і, відповідно, використовувалося те, що було.  Зараз воно буде зараховуватися в загальний бюджет і розподілятися.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Сьогодні  у нас буде засідання  фракції, у вас  також.  Пропонуйте, виступайте, говоріть.

 

ПОДОЛЯК І.І. Щоб кошти від лотереї зараховувалися не на загальний, а в спеціальний фонд.

 

(Загальна дискусія)

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.   Ставте питання, ми будемо це підтримувати.

 

ПОДОЛЯК І.І. Ми не будемо голосувати поки що за ці законопроекти.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Але їх можна виправити і при виправленні врахувати те, про що ми зараз говоримо. Правильно?

 

ІЗ ЗАЛУ. Да.

 

ПОДОЛЯК І.І. Ну, це зміни в Закон про бюджет повинні бути , а не в Закон про лотереї.

 

ЄЛЕНСЬКИЙ В.Є. Так, звичайно.

 

ЖУК В.В. Ні, про лотереї, мабуть, теж.

 

ПОДОЛЯК І.І.  В порядку денному навіть цього немає, це треба усвідомлювати.

 

ЖУК В.В. Для чого це все робиться.  Кошти переходять – це раз. Друга перевага: якщо, наприклад, заплановано 5 мільйонів, а отрималось від лотереї, там 100 мільйонів, то ті 95 мільйонів перевищення також надійдуть на цей спеціальний фонд Міністерства культури і зможуть бути використані. Зараз, коли це загальний фонд, оці 5 мільйонів – і все, всі ці 95 мільйонів вони підуть в загальний фонд. І, я так розумію, вони не будуть розподілені.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Законопроекти, які ми з Сергієм Васильовичем подали щодо лотереї, вони якраз цього стосуються. І там сказано, що ці кошти мають йти в спеціальний фонд, в наших законопроектах це чітко прописано. Тому побачимо, як буде.

 

 

ТАРУТА С.О. Обязательно должно быть разделение между Министерством здравоохранения, культуры и спорта. И должно быть  там, 40 – здоровье, 30 – культура и 30 – спорт. И нужно разбить еще на одну двенадцатую, потому что там тоже могут до конца года ждать. Только поступили – и сразу одна двенадцатая должна ежемесячно распределяться, иначе мы тут тоже денег не увидим, только в конце года или специальный фонд.

 

ПОДОЛЯК І.І. І в мене ще запитання до вас.

Скажіть, будь ласка, у вас була цього року програма, особливо важлива в цей час війни. Вона називалася "Взаєморозуміння". Де ця програма є в цьому бюджеті? Це діалог культурний між частинами України – сходом, заходом.

 

 ЗУБКО Ю.П. 1801170 -  це якраз є здійснення концертно-мистецьких та культурологічних заходів.

 

ПОДОЛЯК І.І. Тобто ця програма передбачає це, вона буде продовжена цього року, так?

 

ЗУБКО Ю.П. Ми будемо проводити, ми хочемо відійти від ручного управління програмами. І ми будемо проводити конкурс серед проектів і програм і розподіляти кошти на заходи на конкурсних засадах.

 

ПОДОЛЯК І.І. Але воно, власне,  так і було. Я питаю, чи програма "Взаєморозуміння" збережеться, тому що це критично важливо.

 

ЗУБКО Ю.П. Якщо виграє на конкурсі, звичайно.

 

ПОДОЛЯК І.І. А ця програма була створена Мінкультом, то хто буде конкурс проводити?

 

ЖУК В.В. Якщо можна, давайте я поясню. Тобто була загальна сума 14 мільйонів. Керівництвом міністерства було прийняте рішення частину коштів у вигляді мільйона гривень, тобто це лише частина, запропонувати громадським організаціям прийняти участь у конкурсі, який отримав назву "Взаєморозуміння". На сьогоднішній день керівництво міністерства взагалі хоче запровадити не тільки на мільйон…

 

ПОДОЛЯК І.І. Це дуже добре.

 

ЖУК В.В. … а скажімо так, на конкурсний відбір. Тому я думаю, чи буде воно називатися "Взаєморозуміння", чи якось по-іншому, я думаю, звичайно,  участь у конкурсах і перемога в тому числі громадських організацій – це і буде шлях до відкритості, прозорості і поліпшення якості цих культурно-мистецьких заходів.

Якщо потрібно назвати  «Взаєморозуміння»,  назвемо.

 

ПОДОЛЯК І.І. Ні, нас просто цікавить, щоб сама філософія цієї змагальності, прозорості була.

 

ЖУК В.В. Принцип залишиться, так, навіть поглибиться.

 

ПОДОЛЯК І.І. Принцип відкритості, щоб він був присутній, і щоб програма такого змісту, яка власне спрямована на діалог всередині держави, щоб це зберігалося.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.  Дякую. Ще питання,  будь ласка.

 

ЄЛЕНСЬКИЙ В.Є. Два коротких запитання. Визначений будинок, приміщення Кримського дому?

 

ЖУК В.В. Суворова, 9

 Постановою Кабміну, яка на сьогоднішній день діє, визначено Суворова, 9 були і різні питання чи буде це Суворова, чи буде це інше, на сьогоднішній день питання начебто вирішене - Суворова, 9.

 

ЄЛЕНСЬКИЙ В.Є. І ви зареєстрували статут?

 

ЖУК В.В. Да.

 

ЄЛЕНСЬКИЙ В.Є. Призначили керівника?

 

ЖУК В.В. Да. І Міністерство фінансів нам ще, це теж дяка Міністерству фінансів, насправді, що навіть і без розрахунків, і все. Тому що розрахунків, насправді, на сьогоднішній день нема, немає умов оплати праці для них і так далі. Міністерство фінансів нам заклало, скажімо так, мінімальну суму 3 мільйона гривень, вони є в бюджеті.

 

МАТІОС М.В. Перепрошую. А це яке приміщення на Суворова?

 

ЄЛЕНСЬКИЙ В.Є. Колишній іподром.

 

ЖУК В.В.  Ні, Суворова це не іподром.

 

ЄЛЕНСЬКИЙ В.Є. Суворова, 9 на Печерську колись був іподром.

Це Швайка віддав цей будинок,  а там виявилося, що там комусь щось…

 

ЖУК В.В. Там суди і так далі, там дуже складна історія.

 

ЄЛЕНСЬКИЙ В.Є. Чуєте, я хотів спитати, от дивіться, тут 1190 - забезпечення діяльності національних музеїв і національних державних бібліотек,  260486. А де починається на місцеві бюджети?

 

ЖУК В.В. На місцеві бюджети тут взагалі немає, це утримання виключно організацій сфери управління міністерства. Місцеві бюджети, як вже сказав представник Міністерства фінансів, вони через базову дотацію. Романе, в якому це додатку? Це, мабуть,  і не побачите. Це окремий додаток, це виключно нашої сфери управління.

 

ЄЛЕНСЬКИЙ В.Є. Тут просто, дивіться, я просто не зрозумів, на місцеві бюджети це тільки Десятинна церква.

 

ЖУК В.В. Це в десятому додатку.

Музей десятинної церкви.

 

ПОДОЛЯК І.І. Він, до речі, офіційно зареєстрований цей музей, це є музей Міністерства культури, тобто це те приміщення, яке було захоплене незаконно, а потім було легалізовано. Я правильно розумію, чітко?

 

ЖУК В.В. В них навіть нема свого приміщення, вони орендують частину приміщення у Національного музеї історії.

 

ПОДОЛЯК І.І. А наукову діяльність яку цей музей провадить, що він досліджує? Наскільки я розумію, там працюють люди, які не мають освіти в галузі музейної справи в Києві.

 

ЖУК В.В. Це питання, в тому числі, піднімалось Рахунковою палатою стосовно того, яка діяльність, тобто Міністерство культури, насправді я не дуже фаховий в цьому питанні, тому що є Департамент спадщини, який вів це питання. Однак він надавав обґрунтування,  чим займаються ці люди, що свого часу кожен рік Міністерством культури планувались субвенції на Київську міську державну адміністрацію, на музеєфікацію останків Десятинної церкви. Зрозуміло, що якщо кошти планувались, то якась діяльність мала  вестись. На сьогоднішній день її вже немає.

 

ЄЛЕНСЬКИЙ В.Є. Вже її немає.

 

ЖУК В.В. Тому на сьогоднішній день це є проблемною організацією для Міністерства культури і, в принципі,  є питання до її діяльності, скорочення штатів і так далі.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дозвольте мені запитання ще? Як ви бачите ситуацію і Міністерство фінансів з Українським інститутом національної пам'яті? Бо мені здається, що це, в принципі,  жива інституція, яка тільки створена, яка має нормально функціонувати,  за які кошти вона буде функціонувати?

 

ЖУК В.В. Кошти передбачені.

 

ЄРМОЛИЧЕВ Р.В.  І вони залишилися навіть на рівні, зараз я уточню…

 

ЖУК В.В. П'ять мільйонів.

 

ЗУБКО Ю.П. В проекті бюджету Міністерство фінансів, на жаль, допустило грубу помилку, тому що уже Інститут національної пам'яті має бути виокремлений так само в окрему структуру, з окремим кодом як державне агентство України з питань кіно, як орган центральної виконавчої влади, а зараз він фактично йде не окремим кодом…

 

ЖУК В.В. 1490.

 

ЗУБКО Ю.П. А йде …

 

ЄРМОЛИЧЕВ Р.В.  Почекайте, називається програма "Забезпечення діяльності Українського інституту національної пам'яті" і чому він не йде окремим кодом, вибачте, я … Що ви маєте на увазі - окремий код? Він фінансується  в межах цієї програми 1430 – 5,2 мільйона.

 

ЗУБКО Ю.П. Всі центральні органи виконавчої влади йдуть з окремим кодом - Державне агентство з питань кіно …

 

ЄРМОЛИЧЕВ Р.В.  Це такий технічний момент.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Питання в чому, 5,2 мільйона  гривень - це утримання приміщення  і зарплата, якщо вони  хочуть проводити якісь заходи, які вони проводять, і наукову діяльність,  за які кошти вони повинні це робити? Як центральний орган виконавчої влади?

 

ПОДОЛЯК І.І. Я думаю для початку вони мусять, можуть звертатися і брати участь у цих програмах Міністерства культури, на які виділяється так само величезна сума на загальних засадах.  Думаю,  вони повинні цим скористатися шансом.

 

ЄРМОЛИЧЕВ Р.В.  Я перепрошую,  є випуск якоїсь наукової літератури, є кошти в  Держкомтелерадіо,    на випуск літератури вони можуть так само звертатися в Держкомтелерадіо

 

МАТІОС М.В. В Держтелерадіо тільки  програма "Українська книга" і вона чітко обумовлює, що й до чого, воно йде по всіх бібліотеках.

 

ЄРМОЛИЧЕВ Р.В.  Я не кажу, що все  можуть, в залежності від літератури.

 

МАТІОС М.В. У них немає шансу  у когось просити гроші.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Це, між іншим,  окреме питання - існування цього закладу, як він називається,  Держкомтелерадіо, тому що  який сенс цього існування і чому програма по українській книжці знаходиться не в Міністерстві культури, а в Держкомтелерадіо,  для мене  незрозуміло.

 

МАТІОС М.В. Всі міністри хотіли змінити ситуацію і не змогли.

 

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. І чим це регламентується?

 

ЄРМОЛИЧЕВ Р.В.  Положенням.

Тобто це центральний орган виконавчої влади з питань видавничої діяльності  в тому числі. Хоча він і називається Державний  комітет телебачення і радіомовлення.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Це положення Кабінету Міністрів.

 

ЄЛЕНСЬКИЙ В.Є.  Це положення Держкомтелерадіо.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Затверджене Кабінетом  Міністрів.

Чи можемо ми рекомендувати Кабінету Міністрів?

 

МАТІОС М.В. Рекомендувати можемо.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ми не можемо їхнє положення приймати. Це їхнє  положення, але очевидно, що   це є абсурд.

Ми можемо проголосувати на комітеті,  оформити це.

 

МАТІОС М.В.  Це дуже просто пояснюється,  чому так було, і ми, я думаю, можемо на це вплинути.  Це була позиція  Табачника, який користувався  оцими грошима  з програми  «Українська книга» дуже гарно і у великих сумах.

 

ЄРМОЛИЧЕВ Р.В.  Там не завжди Табачник і він не завжди був при владі.

 

МАТІОС М.В.  Він контролював це завжди.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Чи можемо ми звернутися  до Кабінету Міністрів  з рекомендацією передати функцію  програми "Українська книга" до Міністерства культури?

 

ЄРМОЛИЧЕВ Р.В.  Тут не тільки питання в українській книзі, тоді треба передавати всі державні видавництва, які є на сьогодні  в Держкомтелерадіо,  корпоративні  права  по Укрполіграфії, які  сьогодні належать Держкомтелерадіо.  Треба передати функції  видавничої діяльності  до Міністерства культури.        

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.   Наталія Ростиславівна, ми можемо функції видавничої діяльності рекомендувати Кабінету Міністрів передати від Держтелерадіо до Міністерства культури.

 

КОЛЕСНІЧЕНКО-БРАТУНЬ Н.Р.   Я думаю,  це зміни до  закону, але рекомендувати ми можемо.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.   Ні-ні-ні, це – положення Кабміну. Будь ласка, ми зараз затверджуємо бюджет, ми можемо спокійно зараз прийняти це рішення. Хто за це рішення, прошу голосувати.

Дякую.

 

ЖУК В.В.   Якщо можна, повернутися до питання все ж таки про Інститут національної пам'яті, те, що Юрій  Петрович казав, все ж таки, чому це  важливо. Прошу звернути увагу, окрема програма 1430, а все ж таки програма як Державне агентство з питань кіно. Зверніть увагу, Державне агентство з питань кіно,  бачите, у них 1806000. І під неї, бачите, чотири бюджетних програми, якими вони можуть користуватися. Тому якщо Інститут національної пам'яті буде зареєстрований і буде мати окрему бюджетну програму не під Міністерство культури, а як окремий відповідальний виконавець, як його статус відповідає на сьогоднішній день, як органу державної влади, то він також зможе мати, як і Державне агентство з питань кіно, бюджетні програми, про які ви в тому числі кажете, якими він зможе оперувати.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.   Я вважаю, що це правильно, оскільки це як окремий центральний орган виконавчої влади. Це не є громадська організація. Тобто якщо ми вже створили орган, ми маємо його або закрити або підтримати. Тому прошу теж комітет рекомендувати Міністерству фінансів визначити фінансування Інституту національної пам'яті відповідно до чинного законодавства як центрального органу виконавчої влади окремим рядком із збільшенням на таку саму суму, це так було декілька років назад, коли ним керував Юхновський, на кошти для реалізації програм. Немає грошей на національну пам'ять, можна сказати, тоді грошей немає ні на що. Тому що країни Східної Європи, і я в цьому переконаний, без створень схожих інституцій, яка в Польщі, в принципі, революцію в свідомості зробила. 

 

ПОДОЛЯК І.І.   Та це зрозуміло. Тобто тут дискусій немає з цього приводу.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.  5 мільйонів, вибачте, 5 мільйонів гривень - це не є  5 мільярдів гривень. Якщо ми даємо субвенції, нам субвенцій все одно не дадуть,  визначити, що 5 мільйонів гривень з того ж фонду лотерейного перекинути сюди,  це не є велика проблема навіть в тих межах, які існують зараз. Залишків лотерейного фонду, там у них 50 мільйонів залишилось.

 

МАТІОС М.В. А що зараз можна зробити? От Міністерство фінансів що каже? От зараз в цій ситуації як можна допомогти Інституту національної пам'яті,  те, що сказало міністерство.

 

ЄРМОЛИЧЕВ Р.В.  Дивіться, тут питання, якщо затверджено положення. Затверджено положення Інституту національної  пам'яті, Володимир Володимирович?

 

ЖУК В.В. Затверджено, звичайно.

 

ЄРМОЛИЧЕВ Р.В. Ну, питання тоді таке.  Це органи виконавчої влади.

Чесно скажу,  в нас є інший департамент, який супроводжує органи виконавчої влади. Тобто ви можете рекомендувати, тільки якщо ви напишете у своєму зверненні окремим рядком, то в Мінфіні скажуть, що воно фінансується окремим рядком. Якщо ви запишете - визначити, наприклад, Інститут пам'яті розпорядником бюджетних коштів…

 

ЖУК В.В. Відповідальним виконавцем.

 

ЄРМОЛИЧЕВ Р.В.  І відповідальним виконавцем бюджетних програм, як органи виконавчої влади, я думаю, Міністерство…

 

ЖУК В.В. Вони повинні стати відповідальним виконавцем бюджетної програми.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Хто за те, щоб вони були виконавцем бюджетної програми за рекомендацією комітету, прошу голосувати.

Дякую.

 

ПОДОЛЯК І.І. Я хотіла, що ми проголосували за те,  про що я говорила,  коли був В'ячеслав Кириленко - про збереження історико-культурної та архітектурної спадщини. Це є код 1801490. Подивіться, будь ласка. І викласти в такій редакції: збереження історико-культурної та архітектурної спадщини в національних і державних заповідниках, здійснення заходів з охорони культурної спадщини, паспортизація, інвентаризація та реставрація пам'яток архітектури, культури та світової спадщини ЮНЕСКО. В нас світової спадщини ЮНЕСКО ніде немає. Крім того, в цьому переліку заповідників, які тут є,  ми просимо просто привести це до відповідності, розширивши за рахунок тих об'єктів ЮНЕСКО, які є в Україні затверджені і підтримувані. Зрозуміло, що коштів великих в цій програмі немає і не буде. Але ми повинні будемо просто окреслити це. Якщо там буде якихось 12-15 мільйонів, ясна річ, що вони будуть використовуватись, і Міністерство культури вже прийме рішення,  чи на паспортизацію об'єктів, чи на інвентаризацію їх. Але, ну, ми мусимо якось це ЮНЕСКО, перепрошую, вписувати.

 

МАТІОС М.В. Пані Ірино, дивіться, це хіба що стосується редакції. Але в цьому переліку ці об'єкти є. Ну, ось, далі, на наступній сторінці Софія Київська, Києво-Печерський історико-культурний заповідник. Це все ж …

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Це ЮНЕСКО.

 

ПОДОЛЯК І.І. Так, будь ласка, а, де місто Львів і дерев'яні церкви, наприклад?

 

БАБЕНКО В.О. Там із містом Львовом є проблема,  як і з усіма заповідниками, які були створені в Радянському Союзі  на території міст. Вони є заповідниками де-факто, але де-юре вони не можуть бути оформленими.

 

ПОДОЛЯК І.І. Чекайте. Почекайте, нехай Міністерство культури займеться разом з містом Львовом. Держава взяла на себе зобов'язання перед ЮНЕСКО. Держава ці зобов'язання має, ніхто їх не знімав. А те, що там формально хтось щось недоробив і недооформив, ну, то це не є проблема, я перепрошую. Таке враження, що добре, що в Лаврі є 450 людей, які працюють там, і таке враження, що вони цим займаються, а більше нікому це нецікаво. І то вони би цим не займалися, якби не загроза взагалі приватизації. Тобто я пропоную  все-таки внести в тіло об'єкти світової спадщини ЮНЕСКО. І, якщо треба буде, як казав Прем'єр під час презентації уряду, на марші вносити якісь зміни, то ми їх внесемо.

 

ЖУК В.В. Я тоді, якщо можна, поясню структуру цієї програми. На сьогоднішній день левова частка, майже повністю ця програма забезпечує лише фінансування наших закладів культури сфери управління Міністерства культури.  Там насправді є два об'єкти ЮНЕСКО: Софія Київська і Києво‑Печерська Лавра. На другу частину цієї програми: паспортизація, інвентаризація, реставрація і так далі, - в нас коштів на сьогоднішній день немає. Ви, мабуть, чули наші пропозиції. У нас навіть на охорону музеїв немає коштів і заповідників. Те, що ми уклінно просимо всюди, що дайте нам кошти, тому що немає коштів.

Тому ми, звичайно, підтримуємо вас стосовно того, що ми можемо і повинні опікуватися об'єктами ЮНЕСКО, однак, звичайно, тоді потрібно просити додаткове фінансування. Тому що додаткове фінансування на заповідники, тут навіть на наші заповідники не вистачає коштів, в тому числі і на охорону.

 

ПОДОЛЯК І.І. А скажіть, будь ласка, а коли ви розглядали передачу певних об'єктів культури на регіональні чи місцеві бюджети? Тут же ж є, очевидно, я дуже предметно на це не дивилася, просто не було часу, але тут же ж є такі установи, інституції, заповідники, які можна було б передати на місцевий і регіональний рівень на фінансування.

 

ЖУК В.В. По заповідниках?

 

ПОДОЛЯК І.І. Так.

 

ЖУК В.В. Мова йшла про шість заповідників, щоб було зрозуміло, які це заповідники, ну, щоб ви зрозуміли, чому позиція міністерства була залишити їх на фінансуванні. Це, перш за все, Жовква. Це на сьогоднішній день…

 

ПОДОЛЯК І.І. Я не питаю про ті, які варто залишити на фінансуванні, а ті, які варто віддати на фінансування.

 

ЖУК В.В. Ні, так мова йшла лише про шість заповідників, які можна було передати. Всі інші – національні, лише шість. З них ми шість – наша позиція була, - вони повинні залишитися. Я кажу, чому. Жовква – це координатор від України по ЮНЕСКО по дерев'яних сакральних церквах. Це Хотин, який зараз буде пропонуватися до ЮНЕСКО, ну, і вони готують документи. Це Кам'янецька Почаївська Лавра, теж є домовленість. Ви розумієте, чому все ж таки вона повинна залишитися в державній  власності, а не передаватися. Бережани, Умань і Белз. Можливо, ці три останні, можливо, ну, вони не грають великої ролі.

Тому все ж таки позиція міністерства була і міністра, що всі заповідники, в тому числі і шість державних, повинні залишитися. Але коштів на них не вистачає, особливо на охорону. Тому, якщо добавляти ЮНЕСКО ще додатково, потрібні  додаткові кошти.

 

ПОДОЛЯК І.І.  Я прошу вас про допомогу, виробити якийсь в такому разі алгоритм дій, що з цим робити. Тому що вже останній десяток років з Державного бюджету об’єкти ЮНЕСКО, зокрема у місті Львові, де зосереджено, 95 відсотків об’єктів ЮНЕСКО, взагалі не фінансуються. Ми прославили Україну Пінзелем у Луврі у Франції на цілу Європу, а музей Пінзеля у Львові – на ньому дерева ростуть.

І це дійсно загальнодержавного значення  заклади.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.  З вашого дозволу. Я хотів би підтримати пані Ірину. Це ні до чого не зобов’язує, але на цьому етапі додати до цього списку.

 

ПОДОЛЯК І.І. Може, тоді окремим рядком якось?

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ні, окремим рядком – грошей немає. То нам треба діяти, якщо ми виб’ємо гроші від лотерей у спеціальний фонд, то ми зможемо перерозподіляти це й сюди. Ми зараз можемо записати. Це нічого не дасть, але воно тут з’явиться на майбутнє. Далі ми будемо боротися за фінансування об’єктів, які тут є записані. Тобто пропонується зараз записати ці об’єкти, а далі шукати спільно засоби фінансування цих об’єктів.

 

ЖУК В.В. Якщо можна, я тоді поясню. От ви кажете про Львів. Ми маємо право фінансувати лише об’єкти згідно Бюджетного кодексу своєї форми власності, державної. Тобто об’єкти, що знаходяться в комунальній власності, більшість об’єктів Львова – це недержавна власність. Ми не маємо права фінансувати.

 

ПОДОЛЯК І.І. Добре, що ви пропонуєте?

 

ЖУК В.В. Через субвенцію.

 

ПОДОЛЯК І.І. Але цільова?

 

ЖУК В.В. Окрема цільова субвенція на Львівську обласну державну адміністрацію, як, наприклад, у минулому році була виділена  для центральної частини міста Львова.

 

ПОДОЛЯК І.І. А цього року це є?

 

ЖУК В.В. В минулого році було,  в цьому році, наскільки я знаю, тільки театр Заньковецької вибив  «кредиторку» минулого року. Вдалося йому вибити, яку він отримав також через цю субвенцію. Тобто це повинна бути субвенція.

 

ПОДОЛЯК І.І. Я не маю відповіді на це питання, це залишається проблемою.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. У мене є така пропозиція, ми можемо дописати сюди всю об'єкти ЮНЕСКО і я думаю, що ми повинні це зробити, а вже потім будемо шукати механізми їхнього фінансування і змін бюджетного законодавства.  Хто за те, щоб додати цей пункт 1801490 всі об'єкти  світової спадщини ЮНЕСКО, прошу голосувати.

 Дякую.

 

ПОДОЛЯК І.І. І ще одне щодо охорони, ви казали, щодо охорони музеїв.

 

Ми ще це не обговорювали, я  хочу це зараз обговорити, тому що це ми обговорювали сьогодні вдень в робочому порядку. Коштів на охорону навіть національних музеїв немає.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. На майбутнє у мене буде таке прохання, щоб ми всі, якщо можна,  готувалися і в письмовій формі готували проекти рішень. Пропозиції.

 

ПОДОЛЯК І.І. Пропозиції. І було б дуже добре і було б дуже круто якби проект бюджету нам  віддали місяць тому.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Зараз наш апарат, я не знаю, що вони будуть робити.

 

ПОДОЛЯК І.І. У них все є, ми всі їм копії подаємо, все є.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Добре.

 

ПОДОЛЯК І.І.  Тобто ми хочемо,  щоб Міністерство внутрішніх справ, на яке покладені функції щодо забезпечення захисту прав і свобод громадян, суспільства і держави  від протиправних посягань, охорона громадського порядку, так  само виконував і свої обов'язки і щодо охорони національних і державних заповідників, музеїв і бібліотек.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Що ми повинні зараз зробити для того, щоб це відбувалося?

 

ПОДОЛЯК І.І. Це викласти в такій редакції розподіл видатків Державного бюджету на 2015 рік. Це мають бути зміни до проекту Закону України "Про Державний бюджет". Тобто виписати окремо.

 

 ЗУБКО Ю.П.  Пропонується фактично  кошти на охорону музеїв передати Міністерству внутрішніх справ. І хай вони потім нам пояснюють, собі ж самі пояснюють, чому Служба державної охорони коштує там 50 гривень   за годину, а не 20 гривень. І це тепер уже захищена стаття бюджету буде.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Але які це музеї?

 

ЗУБКО Ю.П. Національні.

 

ПОДОЛЯК І.І. Національні і державні заповідники, музеї і бібліотеки.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Як це відбувається зараз?

 

ЖУК В.В. Зараз це відбувається так, це не є захищеною статтею видатків, тому, щоб було зрозуміло, воно планується за остаточним принципом і фінансується казначейством за остаточним принципом, оскільки не є захищеною статтею видатків.

На цей рік в минулому році Міністерство фінансів нам запланувало 9 мільйонів гривень. Ми знаходили з власних резервів шляхом перерозподілу з інших програм кошти для задоволення потреби в музеях. Крім того, більшість музеїв використала практично всі свої спецфонди в минулому році на задоволення потреб.  Дуже гарний приклад – Львівська галерея мистецтв, яка в минулому році, Борис Григорович, який весь час там мільйони збирав на цей спеціальний фонд, він у минулому році, фактично вже без нього, ця Львівська галерея мистецтв, весь свій спецфонд, мільйони використала на охорону.

У цьому році нам також заплановано 9 мільйонів, і ми знову ж таки знайшли за рахунок власних програм перерозподілу, ми "обдерли", чесно вам кажу, концертні організації, заробітну плату, і перекинули на охорону частину. І знову бракує коштів. На наступний рік Міністерство фінансів нам знову планує 9 мільйонів.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Що думає Міністерство фінансів з точки зору пропозиції?

 

ЄРМОЛИЧЕВ Р.В.  Дивіться, яка ситуація. Звичайно, всім коштів не вистачає. Це прекрасно ви розумієте, тобто загальний підхід.

З приводу охорони. Мабуть, в першу чергу дуже треба заслухати представників Міністерства внутрішніх справ, які цим займаються, і які обґрунтування їхні. Є положення, чи Постанова Кабміну про те, які об'єкти на сьогодні забезпечуються охороною підрозділами Міністерства внутрішніх справ. Це треба внести в рішення уряду зміни, для того щоб вони безоплатно здійснювали охорону. Наскільки я знаю, Міністерство внутрішніх справ категорично проти, щоб здійснювати  безоплатно.

 

ПОДОЛЯК І.І. Вони створили УДО, яке надає послуги. Ці послуги досить …

 

МАТІОС М.В. Воно не належить Міністерству внутрішніх справ.

 

ПОДОЛЯК І.І. Воно не належить, але це є їхній…

 

ЖУК В.В. Вони підприємства. Це дуже важливо.

 

БАБЕНКО В.О. Це міліціонери-пенсіонери, які є монополістами на цьому ринку.

 

ПОДОЛЯК І.І. Яке надає дорогі послуги державі  по охороні державних і національних об'єктів спадщини. Але функції Міністерства внутрішніх справ це є охорона.

 

БАБЕНКО В.О. Ну, я, власне, і хотів це обговорити. Це вже питання стоїть  у комітеті  більше 10 років. Міністерство фінансів ніколи не проти, щоб передати це питання, щоб МВС охороняло ці об'єкти, тому що це є національна культурна спадщина. МВС завжди проти, тому що є УДО, це монополіст на цьому ринку, це пенсіонери-міліціонери, які потім заробляють на цьому нормальні зарплати.

       

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. УДО входить в структуру МВС?

 

БАБЕНКО В.О.  Не входить в структуру МВС. Не входить. Тобто це потрібно виходити, із цією пропозицією виходити треба на уряд, щоб передати охорону національних закладів Міністерству внутрішніх справ.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дивіться, я пропоную що. Я пропоную, щоб ми зараз як комітет, чому я просив би готувати проект рішень і подавати це в апарат. Це є ваше звернення до Комітету з питань бюджету. Якщо ви хочете, щоб комітет його підтримав, то я просив би робити з апаратом проект рішення комітету про підтримку вашого звернення. Тоді нам буде просто технічно швидше це все зробити. 

Зараз я прошу,  хто за те, щоб підтримати звернення народного депутата пані Ірини Подоляк до Комітету з питань бюджету про передачу цих функцій до Міністерства МВС,  прошу голосувати. Одноголосно. Дякую.

 

ЄРМОЛИЧЕВ Р.В.  Я перепрошую, я хотів би зробити уточнення. Це не робиться так просто. Кошти не передадуться. Якщо ви зробите звернення, Комітет з питань бюджету підтримає,  і Мінфін підтримає. Ми цього не можемо зробити чисто технічно, тому що не внесені зміни в положення,  в рішення уряду.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дивіться, я вас почув. З вами повністю погоджуюся. Ми це будемо робити. Але на сьогодні народний депутат написала звернення до Комітету з питань бюджету. Ми як комітет в межах наших повноважень підтримали це звернення. Далі, оскільки ми вже заявили свою позицію і декларували,  будемо далі цим займатись.

 

ЗУБКО Ю.П. І Закон про державний бюджет має вищу силу,  ніж рішення уряду, і уряд буде змушений привести свої рішення у відповідність до Закону "Про Державний бюджет".

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. З вашого дозволу, оскільки у нас є  багато запрошених людей,  чи є ще питання по бюджету?

 

КЛИМЕНКО Л.А.  Є питання. Чи можна нам збільшити бюджет? Справа в тому, що  після секвестру бюджету у нас на цей рік передбачено 68 мільйонів. В цьому році проплачено 24,4 мільйона із 57,3 мільйона.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.   Ви себе назвіть, будь ласка.

 

КЛИМЕНКО Л.А. Я Клименко Лідія Андріївна - заступник голови Держкіно. У нас ситуація катастрофічна, якщо ми не отримаємо до кінця року ці кошти, які передбачені  на рік,  в наступному році у нас зірвуться всі проекти.

 

ПОДОЛЯК І.І. Які?

 

КЛИМЕНКО Л.А.  Проекти по кіно.

 

У нас є програма виробництва фільмів і є дитячі проекти, є художні фільми, є документальне кіно, яке треба підтримувати. 1806030 програма. У нас дуже багато  проектів.

На даний момент є 23 проекти, угоди підписані на 120 мільйонів.

Ми єдине, що зробили – це заборонили російські серіали і що, чим будемо заповнювати ефір?

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.   В тому першому варіанті нашого законопроекту з паном Тарутою було, щоб створити фонд кіно.

 Але колеги кажуть, щоб це  був фонд культури,  ми зараз будемо це обговорювати. Але ще раз кажу, що без грошей від лотереї, скільки б мене за це не критикували, була така практика, ми грошей на те, щоб підтримати культуру не знайдемо.

 

КЛИМЕНКО Л.А. Ну хоч трошки виділить.

Ви ж народні депутати, якщо ви цього не зробите,  ніхто цього не зробить. Мінфін нам не дасть, я можу вам сказати стопроцентно,  навіть у Романа не питаючи.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.   Для того, щоб визначити, трошки чи не трошки,  повинна бути аргументація. Кошти, які закладені в бюджет, виходячи з тої аргументації, яку надавало Міністерство культури до Кабінету Міністрів, вони його скорочували, зрізали і ці кошти чимось визначені. Ми не можемо просто так дістати  з кишені і дати.

 

КЛИМЕНКО Л.А. Після секвестру бюджету на цей рік скоротили нам бюджет на цей рік.

 

ПОДОЛЯК І.І. Ви знаєте, все-таки хочеться сказати, ресурс є, я більш ніж переконана в цьому, але цей ресурс внутрішній. Це ресурс є у тих двох з гаком мільярдах, які передбачені на культуру. Я поясню вам просто, щоб ви розуміли, тому що ми можемо намалювати теж все що завгодно і, як бачите, навіть ці редакційні правки, які ми сьогодні намагалися вносити, чи там Микола, чи пан Єленський подавав,  чи я, ми розуміємо, що це можуть бути лише редакційні правки і наша декларація, тому що грошей в бюджеті нема. Але це не означає, що нема ресурсу, ресурс є, він полягає у ефективності використання, зокрема, інституціями, які підпорядковані Міністерству культури,  цих коштів. Ми не можемо зараз на цій зустрічі нашій, на цьому комітеті, обговорити все, але ми плануємо це обговорювати.

 

(Загальна дискусія)

 

ПОДОЛЯК І.І. Питання стоїть про функції, які ці заклади виконують,  і чи всі вони виконують їх добре, і чи всі ті заклади потрібні.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Хочу вам сказати, що Державне агентство з питань кінематографії  робить потрібну роботу.

 

ПОДОЛЯК І.І. Я не маю сумнівів.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Вони оживилися, зараз знову помаленьку помирають. Я вам от що хочу сказати, що в тій ситуації, в якій Україна є зараз, з тим бюджетом, який зараз, без радикальної зміни підходів до  реформування галузі, ми за сьогодні нічого не вирішимо, бо в нас немає цієї аргументації.

 

КЛИМЕНКО Л.А. З пропозицією можна вийти?

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.  Вийдіть.

Добре, просто завтра голосування.

 

КЛИМЕНКО Л.А. Ми її до ранку дамо.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Я вам ще раз кажу, що те, про що ми сказали на комітеті, що ми зараз працюємо над реформою галузі з громадськими організаціями.

 

ПОДОЛЯК І.І. Скажіть суть пропозиції.

 

ЗУБКО Ю.П. Суть пропозиції: ми пропонували Кабінету Міністрів ввести збір на розвиток національної кінематографії. Це був би певний відсоток від продажу квитків у кінотеатрах, друге, це був би певний відсоток від інтернет-провайдерів, і третє – від реклами на телебаченні. Але в даному випадку, позиція уряду була, що і так  9 відсотків.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.   Дивіться, у мене є проект закону, який передбачає введення,  окрім адмінпослуг,  плати за прокатні посвідчення тих же російських серіалів. І якщо ви зробите плату за прокатні посвідчення в межах, наприклад, 400 гривень за хвилину, то за рік ви зберете 50 мільйонів доларів, якщо це  переводити все в долари, виходячи з моніторингу  того продукту,  який транслюється зараз. Оце я просто безпосередньо кажу. Якщо ви кошти від лотерей туди направите, то ви взагалі забудете про всі ці проблеми. Тільки про це потрібно говорити. І тому ми подали цей проект закону,  щоб на  підтримку кінематографа виділялися кошти з лотерей. Тільки це створює такий величезний спротив у суспільстві у популістських і інших людей, які не хочуть розвитку культури, а підтримки багато немає. А про це треба говорити, і тоді воно буде все працювати.

 

Якщо більше нема питань по бюджету, я думаю, що ми повинні рухатись далі. Вибачте, що ми затрималися на цьому питанні, але насправді це дуже важливо.

Ми можемо рухатися далі? Рухаймося далі.

У нас далі на порядку денному про моніторинг присутності національного аудіовізуального продукту, про внесення змін до деяких законів України  щодо  захисту інформаційного телерадіопростору України,  проект    постанови про відзначення 200-річчя з дня народження Михайла Вербицького, пропозиції до проекту постанови про відзначення пам'ятних дат і  ювілеїв у  2015 році,  про створення Громадської ради при Комітеті з питань   культури і духовності.  

На майбутнє просив би  колег тих, хто тільки почав працювати в парламенті, бо ті, хто були  раніше   у  нас – Марія Василівна була тільки раніше. Якщо можна, щоб ми на майбутнє готували проекти рішень, які ви бачите,  подавали в апарат, щоб ми виходили з готовим по тих питаннях, по яких треба  підтримати ваше звернення, ініціативу, закон, ви   подаєте,  і ми будемо виносити на комітет, максимально тільки як він буде потрапляти, очевидно, що  в першу чергу членів комітету нашого, а потім  і всіх інших народних депутатів.

Отже, щодо квот національного аудіовізуального продукту та музичних творів. У  нас є  представник Нацради пані Ракіна.

Діючий стан правового регулювання. Стаття 9 Закону про телебачення і радіомовлення передбачає в загальному обсязі мовлення кожної телерадіокомпанії не менше  50 відсотків  має становити національний аудіовізуальний  продукт,  або музичні твори українських авторів і  виконавців.

В частині четвертій  Закону про телебачення і радіомовлення передбачено, що програмах українського виробництва в радіопрограмах музичні твори українських авторів і виконавців повинні  становити в проміжках часу від 7-ї до  23-ї години не менше ніж 50 відсотків щотижневого обсягу мовлення, за  винятком мовників, які здійснюють супутникове мовлення.

Національна рада  України з питань телебачення і  радіомовлення здійснює контроль за дотриманням телерадіоорганізаціями законодавства про телебачення і  радіомовлення.  

Історія питання: в  2011 році Верховна Рада прийняла закон Олени Бондаренко про скорочення обсягів національного продукту,  була дуже широка дискусія. Але цей законопроект не був підписаний тоді Президентом. 

І таким чином на сьогодні   законодавство передбачає, що  обсяг національного  аудіовізуального продукту, або музичних творів українських авторів та виконавців має становити 50 відсотків. Тобто протягом дня -  від 7-ї до 23-ї години.

Є в мене інформація про зарубіжний досвід, у Франції квота  франкомовної музики в ефірі будь-якої радіостанції має становити не менше 40 відсотків, в  Німеччині   50 відсотків і так далі, нічого унікального в цьому немає.

У нас, на жаль, Національна рада  взагалі не слідкує   за дотриманням закону телерадіоорганізаціями.

 

ТЕЛЬНЮК Л.С. У мене є доручення передати вам, що наші зараз з вами плани абсолютно синхронізувалися. Якраз буквально в понеділок ми говорили про це.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. У вас моніторинг є можливість робити?

 

ТЕЛЬНЮК Л.С. Безумовно.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ви проводите моніторинг?

 

ТЕЛЬНЮК Л.С. Проводимо моніторинг.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Який зараз відсоток українських радіостанцій, української музики, ви можете сказати?

Цей закон на сьогодні, як ви вважаєте, він виконується чи не виконується?

 

ТЕЛЬНЮК Л.С.  Безумовно, ні. І ми про це говорили неодноразово.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.  Ви зрозуміли, колеги, про що йдеться?

 

ІЗ ЗАЛУ.  Ні.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.  Не зрозуміли? Розказую. По закону мінімум 50 відсотків має бути на радіостанціях української музики. От є тут присутні українські виконавці, яких по радіо ви не почуєте, і по телебаченню мало де побачите. І їх не дуже багато, але достатньо. І кожен з них, коли спілкуєшся, кажуть, що  існує норма закону, за це відповідає наш комітет, яка не виконується. Тому я виніс на сьогодні це запитання. Зрозуміло, пані Ірино?

 

ПОДОЛЯК І.І.  Зрозуміло.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.  Дякую.

Які є думки з цього приводу?

 

ПОДОЛЯК І.І. Ну, розстріляти когось треба, або ліквідувати щось треба, якщо не слідкують за дотриманням законодавства. Ну, я не знаю, як. Тому що це постійно відбувається. Тобто в нас є виконавці, і їх достатньо, і їх не чути, і їх немає.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.  У мене є пропозиція. Рішення комітету.

 

ТЕЛЬНЮК Г.С. Їх вже давно не достатньо.

 

МАТІОС М.В. Навіть ті, що є, їх немає.

 

ТЕЛЬНЮК Г.С.  Вони не з’являються, і вони не будуть з’являтися, тому що їм немає де себе показувати.  Це вже міф, давним-давно міф про те, що багато виконавців українських, їх уже небагато.

 

ТЕЛЬНЮК Л.С. Тут очевидно, мабуть, треба, щоб був дуже жорсткий контроль. Якщо законодавчо є таке положення, контроль, моніторинг має бути дуже жорстким. Тому що вони, по-перше, подають дуже часто неправдиву інформацію, ті самі радіостанції, коли їх беруть "на гарячому". І вони подають зовсім інші дані, так. Це неможливо проконтролювати.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.  Ні. Дивіться, для того, щоб це проконтролювати, українська держава в цьому проекті бюджету, який ми передбачали, фінансує моніторинговий центр Національної ради з питань телебачення і радіомовлення. Стоять спеціальні профінансовані з наших з вами грошей магнітофони, на яких сидять спеціальні профінансовані з наших з вами грошей люди, які за цим слідкують.

 

РАКІНА О.М. Ні, ви прекрасно самі знаєте, як ніхто, наскільки ресурс технічний зношений,   майже на 90 відсотків. Ми пишемо впродовж багатьох років про те, що "дайте нам, будь ласка, можливість зробити моніторинговий центр". Ви знаєте, що його немає.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Як це, його немає?

 

РАКІНА О.М. А отак – немає.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Мені сьогодні голова Національної ради сказав, що він є. То хтось з вас каже неправду.

 

РАКІНА О.М. Ні, ні, ні. Технічна зношеність велика.

 

ПОДОЛЯК І.І. Тобто воно не працює?

 

РАКІНА О.М. Воно працює, воно працює, але як,  червоні лампочки світять.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дивіться, на кожному засіданні Національної ради виносять ті чи інші рішення на підставі моніторингу Національної ради. Це відбувається регулярно. Якщо ці рішення виносяться, значить, моніторинг існує. Якщо моніторинг існує, то він повинен мати систему контролю за виконанням законодавства. Правильно?

Значить, в мене така пропозиція. Щоб категорично вимагати від Національної ради України з питань телебачення та радіомовлення вжити заходів до проведення телерадіомовлення України у відповідність до чинного законодавства України та у місячний термін доповісти комітету про виконання цього рішення.

 

МАТІОС М.В.  Так.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Підтримується таке рішення?

 

ІЗ ЗАЛУ. Підтримується

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.   Хто за таке рішення, Прошу голосувати.

Дякую.

 

РАКІНА О.М. Можна репліку? Ви правильно сказали, що існує проблема, ви говорили абсолютно   справедливі речі. Український контент – це взагалі велика проблема. Звичайно, пісні є,  але є великі складнощі.

І друге – це совість, вибачте, тих керівників деяких організацій, які цього просто не роблять, не транслюють.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.  Вони мають право винести попередження за невиконання закону. Якщо попередження не знято протягом короткого терміну, вони мають право винести друге попередження, подати до суду і позбавити компанію ліцензії. Це повністю влада Національної ради і право Національної ради.

 

МАТІОС М.В.   Але вони цього не роблять.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.   Звичайно.

 

ТЕЛЬНЮК Л.С.   Можна ще? Якби ще запровадили штрафи за такі речі, дійсно, дуже великі, якби FМ-станція якась заплатила за порушення закону там півмільйона відвалила, я думаю, вони наступний би раз подумали про те, робити їм це,  чи не робити.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.   Я з вами погоджуюсь. В нас ця система штрафів зараз доробляється, там ще вона не до кінця готова, але навіть зараз після трьох попереджень Національна рада вправі звертатися до суду про позбавлення ліцензії. Компанії навіть після першого попередження  намагаються виправитися, звертаються до Національної ради з проханням провести перевірку, щоб його скасувати, оскільки ліцензія – це є бізнес, це є кошти.

 

МАТІОС М.В.   І на тиждень включають українську музику.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.  Почекайте, ну, ніхто не заважає Національній раді моніторити це. Може суспільство це моніторити, можна зробити центр суспільного моніторингу.

В нас, ще раз вам кажу, є державний орган, є закон і є державний орган. Чому державний орган не виконує закон, вправі запитувати окрім нас, що ми й робимо, і громадськість. Я вам про це кажу так, щоб всі це чули публічно.

 

ТЕЛЬНЮК Л.С.   Ще я хочу додати, що, очевидно, цей процент, який там, 37 або який, це ж, очевидно, процент навіть музики, яка вважається українською, але яка по суті такою не є. От включіть М-1, і ви побачите українських виконавців, яким хіба що в стриптиз-барі працювати і співати те, що  вони співають.

 

ТЕЛЬНЮК Г.С.   І це теж називається українським продуктом.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Я вам хочу сказати, що ви абсолютно праві, але  давайте  крок за кроком.

Давайте спочатку виконувати чинне законодавство,  і є орган, який повинен і може це виконувати, ми  заслухаємо виконання  цього законодавства через місяць, а далі будемо вдосконалювати і робити те, про що ви кажете. 

 

ТЕЛЬНЮК Л.С. Ми дуже сподіваємося на вас і  на те, що ці рішення щось змінять.

Тому що насправді, навіть на сьогоднішній день українського продукту більш ніж достатньо, і ним можна заповнити радіоефір – повністю можна. А якщо ще будуть сприятливі нормальні умови,  просто це буде з'являтися більше й більше і закономірно воно займе наш простір культурний   в такій пропорції,  у якій це потрібно.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.    Дякую.

Ще є  у нас один законопроект і ми переходимо до наступного питання.

 

МАТІОС М.В. Тобто ми записали в рішення комітету, що за місяць ми заслуховуємо питання.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. За місяць заслуховуємо Національну раду з даними моніторингу і звітності про те,  яким чином виконується  цей закон.

 

ЗУБКО Ю.П. Тут зауваження,  можливо було б залучити якийсь незалежний моніторинг.

Насправді проблема, наскільки я знаю,  з Нацрадою і так далі, бо ми досліджували ці питання, полягає в тому, що про моніторинг радіостанція чи телекомпанія, як правило, заздалегідь повідомлені. Паралельно всі радіостанції і компанії не можуть моніторитись згідно технічним можливостям.  Іноді їдеш і слухаєш радіо «Джем",  а там йде 90-80 російського контенту, а тут раптом один день, скажімо, на три тижні,  коли там взагалі тільки український  контент.  

Тому нам можуть доповісти, що по результатах моніторингу все добре, а ситуація  не зміниться.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ми ж будемо бачити реальну  ситуацію, крім того, ми чудово знаємо, що зараз  сучасними  технічними засобами допомогти Нацраді і надати   запис всього радіоефіру може  будь-яка невеличка комерційна структура.

Так що це  не є проблема, якщо чесно працювати, то можна це зробити, а наше завдання, щоб це було виконано.

Наступне питання - проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо захисту інформаційного телерадіопростору. Я є одним із співавторів цього закону. Зараз буду намагатися швидко вам доповісти про цей закон.

Суть цього законопроекту в тому, щоб заборонити показ тих фільмів і серіалів, які пропагують армію агресора, скажімо так,  і військові формування агресора. Нічого іншого цей закон не обмежує.

Отже, про що цей законопроект? Якщо ви це прочитали, я вам коротко можу сказати основні положення. Забороняється розповсюдження і демонстрування в Україні фільмів, що популяризують правоохоронні органи, збройні сили, інші збройні, військові чи силові формування держави‑окупанта. Встановлюються критерії щодо визначення фільмів, які підпадають під таку заборону.

Хочу сказати, що в тому законопроекті, який ми подали, ми внесли тут деякі редакційні фактично правки, стилістичні, які не змінюють суті законопроекту. І хочу, щоб комітет їх підтримав.

Фільм вважається таким, що популяризує правоохоронні органи, збройні, інші формування, військові чи силові формування держави‑окупанта у випадку якщо у фільмі наявна принаймні одна з таких ознак: серед головних героїв є співробітники (в тому числі колишні або позаштатні) правоохоронних органів,  збройних сил; сюжет фільму прямо або опосередковано пов'язаний з діяльністю правоохоронних органів. Передбачається відповідальність суб'єктів господарювання, які здійснюють розповсюдження та демонстрування таких фільмів всупереч забороні,  у вигляді накладення штрафу, розмір якого встановлюється від 50 до 100 мінімальних заробітних плат за кожен випадок такого розповсюдження чи демонстрації.

 

ПОДОЛЯК І.І. А "Место встречи изменить нельзя"?

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.  Це не стосується фільмів, вироблених до 1991 року. Це фільми ті, які після 1991 року. Це чітко вказано.

Є якісь думки?

 

ТАРУТА С.О.  А "Операция "Ликвидация"?

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.  "Операция "Ликвидация" – есть вопросы.

Тим більше, якщо ви знаєте цей фільм,  то там, між іншим, по-перше, актори, які підтримали агресію, а по-друге, там в околицях Одеси вони всі, попри те, що там є цікаві моменти в цьому серіалі і хороші актори,  воювали з бандерівцями, яких там  ніколи в житті не було. Я думаю, що на цьому етапі ми можемо від цього утриматися.

Які є думки? Якщо немає пропозицій, я прошу тоді голосувати. Хто за те, щоб підтримати цей законопроект з редакційними правками, прошу проголосувати. Дякую.

 

ПОДОЛЯК І.І. А що було з цього приводу у минулому парламенті?

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Було два законопроекти, один це був мій законопроект, другий законопроект Кириленка і Томенка, але за них не проголосував минулий парламент, оскільки, хоча там частина людей і перейшла в більшість, але голосувала як стара більшість.

 

ПОДОЛЯК І.І. Те, що стосується серіалів російськомовних,  це законодавчо  не вирішено?

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Це стосується серіалів, але це серіали про армію, всі інші ми тут не рухаємо.

 

ПОДОЛЯК І.І. А чому?

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.  А я поясню, тому що на інші я  готую інший законопроект, яким пропоную платити 400 гривень за хвилину, які будуть йти на підтримку українського кіно і у Фонд кінематографії. І це можна робити навіть з середини року, тому що це на бюджет особливо не  впливає.

 

ПОДОЛЯК І.І. Як ми можемо таким законом, добре,  ми проголосували, як ми можемо впливати на те, що власники приватних телеканалів не будуть дотримуватися?

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Передбачається відповідальність суб'єктів господарювання, які здійснюють розповсюдження та демонстрування таких фільмів всупереч забороні,  у вигляді накладання штрафу, розмір якого встановлюється від 50 до 100 мінімальних заробітних  плат за кожен випадок такого розповсюдження. Вносяться відповідні зміни до інших кодексів.

Так, Ірино, будь ласка.

 

ІЗ ЗАЛУ. Я маленьке просто уточнення, щоб ви розуміли. Цей законопроект передбачає, власне процедуру і відслідковування такого, оскільки Національна рада здійснює  моніторинг за дотриманням законодавства, в тому числі законодавства про кінематографію, якщо буде зафіксовано транслювання таких фільмів на приватних телеканалах, Національною радою складається акт, відповідно передається вже центральному органу виконавчої влади для накладання на такого суб'єкта господарювання штрафу.  Тобто тут передбачається, власне, механізм у вигляді штрафу і процедури реалізації цього механізму і  дотримання відповідно цієї норми.

 

КЛИМЕНКО Л.А. А Державне агентство України  з питань кіно на кожен фільм, який  розповсюджується на території України, видає    державне програмне посвідчення.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. На серіали, здається, ні.

 

КЛИМЕНКО Л.А. Даємо.

Ми переглядаємо кіно, виставляємо вікові обмеження по фільму.

 

МАТІОС М.В. Але ці серіали, вони знімаються на території України, і ви їм теж видаєте посвідчення?

 

КЛИМЕНКО Л.А. Звісно,  видаємо.

 

МАТІОС М.В.  А це чий продукт, російський чи український?

 

КЛИМЕНКО Л.А. В залежності від того, в яких частинах знімають.

 

ПОДОЛЯК І.І. Напевно, ви знаєте, і у Львові,  і в Чернівцях, тому що я не тільки про Львів буду говорити, було дуже багато проблем, було дуже багато, дуже багато і дуже таких гучних непорозумінь і скандалів, коли, ну, фірми, які там знімають кіно, вони російського походження, умовно кажучи. Вони мають партнерів в Росії, але зйомки вони виконують тут у нас. Це зйомка тих самих серіалів про Великую Отечественную  та інших, які знімаються, скажімо, на вулицях Львова та Чернівців, і громадськість обурюється.

 

КЛИМЕНКО Л.А.  Ви знаєте, що я можу сказати. Ніколи в житті ні одна знімальна група не приїде в місто і не почне знімати кіно без дозволу  місцевої влади.

 

ПОДОЛЯК І.І. Але міські адміністрації не мають підстав відмовити. Коли вони відмовляють це робити, починаються інші тиски.   Власники телеканалів починають тиснути на місцеві адміністрації.

 

МАТІОС М.В. Це не телеканали, це студії.

 

ПОДОЛЯК І.І. Ні, на нас тиснули власники телеканалів а не студій.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. І що, натиснули?

 

ПОДОЛЯК І.І. Звичайно,  натиснули.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Я вам хочу зачитати пункт. Забороняється розповсюдження і демонстрування в Україні фільмів будь-якого виробництва, що популяризують правоохоронні органи, збройні сили, інші збройні сили, військові чи силові формування держави-окупанта. А у нас є Закон про окупацію Криму, тому цей термін тут існує. Він може бути хоч український, хоч китайський. Окрім аудіовізуальних творів радянського виробництва, що були вироблені до серпня 1991 року. Це так, щоб ви зрозуміли, що хто б його де не знімав, якщо він  це популяризує, ми проти цього.  Дякую.

Рухаємося далі. У нас далі проект постанови про відзначення 200-річчя з дня народження Михайла Вербицького. Тут є автор.

Є запитання до автора постанови?

 

ІЗ ЗАЛУ. Немає.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.  Так, будь ласка.

 

БАТЕНКО Т.І. Я тільки два слова.

 Дякую за запрошення.  Проект постанови готувався ще в попередньому парламенті, він був провалений. Часу залишилося достатньо мало, 4 березня ювілей Михайла Вербицького.  Це важливо в контексті навіть різних заходів, які будуть проводитись  не тільки в Україні, але й поза Україною.

 Тому важливо, щоб Держкомтелерадіо і  громадськими організаціями «під шапкою» Верховної Ради всі ці заходи були організовані на державному рівні.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.  Дякую. Хто за те, щоб підтримати цю постанову, прошу голосувати. Дякую.

Наступне питання. Це в нас є пропозиції до проекту Постанови про відзначення пам’ятних дат і ювілеїв.

У мене є така пропозиція, давайте її обговоримо. От ми тут спілкувалися з В’ятровичем. Це є в принципі його робота. Це Інститут національної пам’яті. Тому я би пропонував направити від комітету наші пропозиції до Інституту національної пам’яті з проханням, щоб до наступного засідання комітету вони нам донесли своє  бачення, можливо,  у них є ще якісь ідеї,  можливо,  навпаки, вони з чимось тут не будуть погоджуватися.

Знаєте, що воно нам дасть? На майбутнє ми не будемо, добре, Вербицький, тут немає питань до шановного колеги. Але ви знаєте, що в нас величезна кількість цих законопроектів лежить про будь-що. Якщо ми самі його відхиляємо або підтримуємо, це будуть претензії до нас, чому ми суб’єктивно керуємося і чим. Якщо в нас є державний інститут, який створений з цією метою, і який, як ми вже почули і побачили, отримав фінансування з бюджету, я думаю, що маємо їм це направляти і відповідно до їхнього аналізу це робити.

 

ЄЛЕНСЬКИЙ В.Є. А звідки це взагалі взялося, щоб святкувати, відзначати – 110 років?

 

МАТІОС М.В. А це ті депутати, які хотіли потім відзвітувати, що вони є великими законотворцями, бо кожен внесений проект постанови прирівнюється до законопроекту, як, наприклад,  державний бюджет. І той,  хто хотів набрати багато, там  320 постанов,  внесених до Верховної Ради, то той і запропонував.

 

(Загальна дискусія).

 

БАТЕНКО Т.І. Я  не хочу ламати концепцію комітету, я просто хочу сказати, що дуже слушна пропозиція пана Миколи звернутися до  Інституту національної пам'яті. Будуть подавати різні пропозиції щодо тих чи інших проектів постанов  щодо відомих персоналій загальнонаціонального масштабу.

 

 (Загальна дискусія)

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.   У мене є пропозиція  оголосити рік Шептицького.

 

БАТЕНКО Т.І.  Я пропоную, ЩОБ Інститут національної пам'яті визначив перелік прізвищ, підхід, тобто не 103-ю річницю, а 100,  або 150, або  200 років з дня народження чи смерті.

 

ЄЛЕНСЬКИЙ В.Є. Кратну 25.

 

БАТЕНКО Т.І. Визначив перелік прізвищ, які будуть, чи можуть вноситися на наступний рік,  і підвести риску під тим.

 

МАТІОС М.В.  Є Указ Президента, але, здається,  він дуже давній,  чи 1996  чи 1997 року,  про те, що дати, які кратні числу 25,  відзначаються на державному рівні. За це вхопилась Верховна Рада і продукує постанови.

 

ПОДОЛЯК І.І. Відзначення на державному рівні означає фінансування з державного бюджету. Переважна більшість цих заходів перекладають на місцевий бюджет і це не є наші повноваження вказувати місцевим бюджетам, що вони повинні виконувати наші політичні декларації

 

МАТІОС М.В. Пані Ірино, в минулому скликанні було таке змагання, розумієте, ідеологічне, хто більше подасть цих законопроектів.

 

ПОДОЛЯК І.І. Я розумію, але ж ми вперед будемо йти.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Щоб йти вперед, я пропоную, хочу вам зачитати, вибачте, тільки що зробив апарат, не встиг роздати, він короткий,  це проект рішення.

 

КОЛЕСНІЧЕНКО-БРАТУНЬ Н.Р. Він розданий, він просто внизу у вас.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Український інститут національної пам'яті наразі є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері відновлення та  збереження  національної пам'яті українського народу,  Зокрема, організовує всебічне вивчення історії українського державотворення, надає оцінку тоталітарним режимам ХХ століття в Україні.  Оскільки в своїй діяльності комітету часто доводиться розглядати питання, які належать до основних завдань інституту, Комітет з питань культури і духовності вирішив налагодити співпрацю з Українським інститутом національної пам'яті щодо питань, які належать до предметів відання комітету та завдань інституту. Звернутися до Українського інституту національної пам'яті з проханням надати пропозиції до проекту постанови Верховної Ради про відзначення пам'ятних  дат і ювілеїв у 2015 році. Просити інститут надсилати комітету свої пропозиції при підготовці аналогічних проектів постанов на наступні роки. Клопотати перед Українським інститутом національної пам'яті про надання при необхідності експертних висновків на законопроекти та проекти постанов Верховної Ради, пов'язані з пам'ятними датами та ювілеями, відновленням та збереженням національної пам'яті українського народу.

 

ЄЛЕНСЬКИЙ В.Є. Дуже хороший  проект рішення.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Це апарат готував. Дуже дякую.

Хто за таке рішення без слова "наразі", прошу голосувати. Дякую.

 

ПОДОЛЯК І.І. Але я того дуже не хочу, я за це не буду голосувати.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.  Ми ж і не голосуємо.

 

МАТІОС М.В. Дивіться, в мене є пропозиція, коли Інститут національної пам'яті дасть остаточний документ, свої пропозиції, ми тоді обговоримо цей пакет, ми викинемо те, що ми розуміємо, що воно притягнуто за вуха до цього. І я пропоную, щоб в парламенті ми одним пакетом, тобто пропонували проголосувати,  щоб ми не соромилися кожного тижня щосереди  пояснювати, хто такий Вернадський. Тричі парламент минулого скликання голосував за відзначення роковин Вернадського і Каразіна, і пояснювали, що, панове,  ім'я Каразіна носить Харківський університет, то хоча би ви,  харків'яни,  голосуйте за це.

 

(Загальна дискусія).

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ми проголосували за це рішення. Я пропоную рухатися далі.

Наступне наше питання і вже останнє, в нас тоді залишається лише "Різне".  Про створення Громадської ради при Комітеті з питань культури і духовності. Ми зверталися до народних депутатів, були подані пропозиції. Проблема полягає в тому, що цих пропозицій досить багато, а мені здається, що ми мали би хоча би 20 людьми обмежити кількість нашої Громадської ради, тому що 70 чоловік все одно приходити не будуть.

Ми спробували зробити такий компромісний варіант. Цей компромісний варіант включає в себе 23 особи.  Ми можемо додати 1-3 особи.

Запитання перше. Один з народних депутатів запропонував сюди священика епіскопа Ірпінського Київської Митрополії – це Українська православна церква Московського патріархату. Тоді були пропозиції інших священиків. В мене є питання,  чи включаємо ми в Громадську раду священиків чи взагалі відмовляємося від такого принципу? Які є думки?

 

ЄЛЕНСЬКИЙ В.Є. Ні! Ну, чекайте. Ну, а чим гірше священики, ніж співачки?

 

ПОДОЛЯК І.І. Я вважаю, і співачок не потрібно. Пробачте, я щось не те сказала,  напевно.

 

(Загальна дискусія)

 

 

МАТІОС М.В. Тоді треба представників усіх конфесій на правах паритетності сюди запрошувати.

Але це тоді не буде… Ну, мені здається, що це ж не є якийсь дорадчий такий орган.

 

(Загальна дискусія).

 

ЄЛЕНСЬКИЙ В.Є.  Ми можемо їм запропонувати якусь іншу форму співпраці, так, Всеукраїнській раді церков і релігійних організацій.

 

МАТІОС М.В. Це інше питання.

 

ЄЛЕНСЬКИЙ В.Є. Я ще хочу, це інше вже питання. Тут не враховано жодного мого побажання.

 

ПОДОЛЯК І.І. Так це щось нове. Тут ще і моїх нема.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Може, я їх не отримав, якщо їх не враховано.

 

ЄЛЕНСЬКИЙ В.Є. Ні, є. Я направив листа.

 

(Загальна дискусія).

 

ЄЛЕНСЬКИЙ В.Є. Дивіться, давайте про  принцип. От у нас тут, наприклад, якщо  нам треба зменшувати. У нас там є по два  археолога, так, по три видавці. Тобто з однієї сфери. .

 

ПОДОЛЯК І.І. Це дуже багато.

 

ЄЛЕНСЬКИЙ В.Є.  Натомість, у нас, як мені здається, у нас бракує людей, які є експертами в культурі, от як, наприклад, Мирослав Попович.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Питання в тому, чи Мирослав Попович буде приходити на комітет. Якщо буде, я буду дуже радий.

 

МАТІОС М.В. В цьому випадку треба зважати на вік людини.

 

ЄЛЕНСЬКИЙ В.Є. От, бачите, ми вранці не бігаємо, а Мирослав Попович бігає.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Якщо ви вважаєте, що він буде сюди приходити, це буде для нас великою честю. Давайте, давайте так. Давайте ви прочитаєте цей список зараз.

Перше питання, ви хотіли висловитись, будь ласка.

 

СААКЯН О.  Я хотів додати ще до Ради церков всеукраїнських. Що тоді треба брати не священика, а представника цієї ради, який би представляв і інші конфесії. Інакше  буде дисбаланс.

 

ЄЛЕНСЬКИЙ В.Є. У мене є інша пропозиція з приводу от як ми закриємо це питання. В Всеукраїнській раді церков і релігійних організацій є одна людина, яка виконує обов'язки начебто секретаря неформального, так.  Друге. Він не належить, він не представляє жодної церкви і є керівником Інституту релігійної свободи.

 

МАТІОС М.В. Тобто він аналітик. Це те якраз, що треба.

 

ЄЛЕНСЬКИЙ В.Є. От я пропоную його включити зараз.

МАТІОС М.В. Треба, щоб  кожен  підкомітет мав у Громадській раді своїх представників.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.  Ми ще підкомітети не сформували.   Давайте так. Якщо ми священиків сюди не запрошуємо, ми священиків можемо зробити позаштатними консультантами, правильно? В нас є така форма співпраці?

 

МАТІОС М.В.   Є така форма.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.   Вони можуть бути консультантами комітету.

 

ЄЛЕНСЬКИЙ В.Є.   Я от пропоную Зайця як члена Всеукраїнської ради церков і керівника Інституту релігійної свободи.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.   Домовилися. Давайте ми тоді  допишемо  -Заєць. Ми дописуємо -  Рябчук.  

 

ЄЛЕНСЬКИЙ В.Є. І Оксану Мельничук. Вона постійно робить дослідження, вона буде працювати.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.   Значить, ми записали: Заєць, Рябчук, Мельничук. Поповича?

 

 ЄЛЕНСЬКИЙ В.Є.   Попович нам буде щоразу нагадувати про нашу фізичну недосконалість.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.   Є ще якісь пропозиції?

 

ПОДОЛЯК І.І.   Я маю пропозиції, бо моїх тут  немає.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.   Ну, всі наші.

 

ПОДОЛЯК І.І.   Островська, Батанова і Новохатський. В мене тільки троє. Островська Люда – мистецтвознавець, головний експерт компанії «Промова», Катерина Ботанова – директор фундації Центру сучасного мистецтва, головний редактор журналу "Коридор",  і Костянтин Новохатський – історик-архівіст, науковий співробітник Національної бібліотеки України ім. Вернадського.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.   Ми не всіх писали. Ви на комусь наполягаєте з ваших пропозицій?

  Які є думки?

 

ЄЛЕНСЬКИЙ В.Є.   Нема проблем.

 

(Загальна дискусія)

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.   Нема проблем ні у кого? Добре, дописуйте. Колишня голова Держкіно.

Таким чином, я думаю, що ми можемо на цьому обмежитися.

 

ПОДОЛЯК І.І. Може,  ви передумаєте щось? Тому що, дивіться, тут видавничу галузь представляють як незалежні люди, наприклад, як Коваль чи Афонін, тобто вони можуть представляти всі. Я не знаю, в мене, наприклад, тут є видавці деякі, наприклад, є Красовицький, при всій повазі.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Чекайте, в нас цього немає. Ви дивитися пропозицію від пані Марії. Ось  кінцевий список, я вам його зараз зачитаю.

 

(Загальна дискусія).

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Хочу вам сказати, що, по-перше, список цих людей, не всі з них про це знають, то ми всюди напишемо «за згодою», хтось не зможе. Це ми їм пропонуємо за згодою увійти до Громадської ради комітету. Я зараз зачитаю список цих людей і ми тоді проголосуємо, якщо будуть в когось доповнення, ми завжди зможемо на засіданні комітету, оскільки ми люди демократичні, а хтось захоче працювати, завжди зможемо це зробити. Сьогодні нам просто треба це затвердити, це не є закриті двері, вони відчинені.

Зачитую список. Афонін Олександр Васильович, Возняк Тарас Степанович, Бурмака Марія Вікторівна, Гаранін Олександр Якович, Головатий Сергій Петрович, Івакін Гліб Юрійович, Іващишин Маркіян Йосипович, Карась Євген, Коваль Олександра Андріївна, Курков Андрій Юрійович, Лаєвський Сергій Лазаревич, Левада Максим, Нищук Євген Миколайович, Панченко Володимир Євгенович, Піоро Владислав Ігорович, Савченко Олександр Володимирович, Савчук Юрій Костянтинович, Санін Олесь Геннадійович, Слабошпицький Мирослав Михайлович, Троїцький Владислав Юрійович,  Фінберг Леонід Кушелевич,  Халпахчі Андрій Якович,  Яковина Микола Михайлович, Заєць Олександр Васильович, Рябчук Микола, Мельничук Оксана Вікторівна, Островська-Люта Леся, Потанова Катерина, Новохацький Костянтин.

Ось список. Хто за те, щоб затвердити Громадську раду в такому складі, прошу голосувати.

Дякую. Одноголосно.

 І останнє наше питання, яке ми пропустили. Я прошу вас, шановні колеги, визначитися, в яких підкомітетах ви хочете працювати.

 

МАТІОС М.В. Щодо цього в мене є питання. Громадська рада сама обирає голову Громадської ради, чи ми?

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.  Сама.

 

ПОДОЛЯК І.І. Ще питання. А в нас є положення про цю Громадську раду чи ні? Як вона діє?

 

МАТІОС М.В. На рівні експертів діє.

 

КОЛЕСНІЧЕНКО-БРАТУНЬ Н.Р. У нас як положення були по культурній спадщині і по музеях. Але були тематичні.

 

ПОДОЛЯК І.І. То треба розробити.

 

КОЛЕСНІЧЕНКО-БРАТУНЬ Н.Р.  Добре.

 

БАБЕНКО В.О. Вони  два  рази зібралися за все скликання і все.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.  Це ми так активно працюємо, це не завжди так було.

Шановні колеги, прошу вас визначитися з підкомітетами,  ви можете записатися в декілька.

 

(Загальна дискусія)

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.  Наталя Ростиславівна, треба заяви писати в  підкомітети, чи не потрібно? Не потрібно.

 

КОЛЕСНІЧЕНКО-БРАТУНЬ Н.Р. Але нам треба, щоб все було зафіксовано протокольно. І тоді вийдуть самі на сайт і будуть знати люди, хто в якому підкомітеті.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.  Як ми зробимо? Зараз проголосуємо, ви запишетеся, чи зараз запишетеся, і на наступний раз проголосуємо.

 

МАТІОС М.В. Та дивіться, це просто. От дивіться. Я у свій підкомітет запрошую  пані Ірину.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.  Одну секундочку. Давайте так. Хто хоче в підкомітет з питань творчої діяльності, мистецтв,  культурно-просвітницької політики?  Це там, де Інна Бордюг,  у нас є такий підкомітет.

Ми пишемо сюди Подоляк.

 

ПОДОЛЯК І.І. Чому?

 

МАТІОС М.В. У нас же ж мало людей, ми мусимо бути у двох-трьох підкомітетах, розумієте? Ми багаторукі.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.  І ми записуємо сюди Сергія Олексійовича. А скільки членів в підкомітеті повинно бути: трьох достатньо? У нас такий маленький комітет.

 

КОЛЕСНІЧЕНКО-БРАТУНЬ Н.Р. Достатньо, малий комітет.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.  Державна політика у сфері розвитку та використання державної мови, мов національних меншин.

 

МАТІОС М.В. От я запрошую сюди пані Ірину.

 

ЄЛЕНСЬКИЙ В.Є. Прекрасно.

 

МАТІОС М.В. Сергія Олексійовича запрошую,  і  я.

 

(Загальна дискусія).

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Так.

Підкомітет у сфері свободи совісті – Єленський.

 

ЄЛЕНСЬКИЙ В.Є. Новинський до мене запишеться.

 

(Загальна дискусія).

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.  Новинський, Тарута, Матіос.

Підкомітет  з питань охорони історико-культурної спадщини. Сюди  Єленський. Так, Віктор, історико-культурна спадщина?

 

ЄЛЕНСЬКИЙ В.Є. Історико-культурна спадщина.

 

ПОДОЛЯК І.І. Я там теж буду.

 

ІЗ ЗАЛУ. І Марію Василівну запишіть.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. І благодійна діяльність.

 

ПОДОЛЯК І.І. Туди тільки один Новинський.

 

МАТІОС М.В. А я туди попросилася.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ну, Новинський дає і ви отримуєте.  (Сміх)

 

МАТІОС М.В. Ви даремно так.

 

ПОДОЛЯК І.І.  Та ми жартуємо. Це ж нормально.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ще раз тоді кажу.

Творча діяльність, мистецтво, культурно-просвітницька політика - Бордюг, Подоляк, Тарута.

Державна мова, національні меншини, книговидання, розповсюдження – Матіос, Подоляк, Тарута виходить.

Свобода совісті і релігійні організації – Єленський, Новинський, Тарута, Матіос.

Охорона історико-культурної спадщини – Тарута, Єленський, Матіос, Подоляк.

 І благодійна діяльність – Новинський, Матіос, Бордюг.

Все.

 

ЄЛЕНСЬКИЙ В.Є. Прекрасно.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Хто за такий склад підкомітетів, прошу проголосувати. Будь ласка.

Рішення прийнято.

 

(Загальна дискусія).

 

ПОДОЛЯК І.І. І чи ми будемо вносити зміни все-таки у предмети відання комітетів, тому що ще перед обранням парламенту я ходила на підготовчу групу. Те, що Микола хоче внести туди, пропонує внести туди лотерею – це одне питання. Я говорю про те, що предмети відання комітету нашого, вони звучать як в 70-х роках минулого століття.

Я пропонувала, не викидаючи духовність, залишаючи уже, Бог з вами, духовність в нашому цьому комітеті, все-таки оновити трошки вокабуляр і оновити трошки поняттєвий апарат.  Але ви розумієте, про  що  мова йде?

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.  Який механізм оновлення вокабуляру?

 

ПОДОЛЯК І.І. Ну, це зміна, це постанова Верховної Ради.

 

(Загальна дискусія).

 

ПОДОЛЯК І.І.  Нам це треба змінити.

 

ІЗ ЗАЛУ. Верховна Рада прийняла постанову про перелік, кількісний склад  та предмети відання комітетів Верховної Ради України.  

 Потрібна постанова про зміну згідно додатку до постанови про перелік і кількісний склад комітетів. 

 

(Загальна дискусія)

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Значить, тоді подавайте проект постанови.

 

ПОДОЛЯК І.І. Потім ми в робочому порядку його…

 

МАТІОС М.В. Покажемо іншим комітетам як треба  модернізовувати роботу.

 

ІЗ ЗАЛУ. Це питання організаційного характеру,  воно не потребує включення до порядку денного сесії, а виноситься на розгляд Ради за рішенням Погоджувальної ради. Тому,  в принципі,  це можна ініціювати в будь-який момент.

 

МАТІОС М.В. Через Погоджувальну раду, через голову комітету.

 

ІЗ ЗАЛУ. Так, вона виноситься в зал  без  необхідності включення до порядку денного сесії.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дякую. У нас ще лишилося "Різне". Є в когось якісь питання, які ми маємо обговорити?

 

МАТІОС М.В.   Сьогодні попрацювали глобально я вам скажу.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Якщо немає, я хочу вам подякувати.

 

(Стенографування засідання припиняється)