СТЕНОГРАМА
засідання Комітету з питань культури і духовності
13 травня 2015 року
Веде засідання голова комітету Княжицький М.Л.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Давайте будемо починати. Шановні народні депутати, оскільки у багатьох наших колег обмаль часу, хочу сказати, що у нас зараз є кворум, у нас тепер кворум 5 чоловік. Я б хотів, щоб ми привітали нового члена нашого комітету – пана Ярослава Лесюка з "Блоку Петра Порошенка". (Оплески) Познайомтеся, хто не знає. Ми пана Ярослава знаємо давно і добре і бажаємо вам допомагати нам в нашій нелегкій роботі, а ми будемо вам допомагати.
Отже, у нас сьогодні присутні: Княжицький, Подоляк, Єленський, Лесюк і Тарута. Відсутні: Матіос (за станом здоров'я), Новинський і Огнєвіч. Також запрошені народні депутати України: Гаврилюк Михайло Віталійович, Семенченко Семен Ігорович, Логвинський Георгій Володимирович, Тетерук Андрій Анатолійович, Соловей Юрій Ігорович.
Від Міністерства культури присутні: віце-прем'єр-міністр, міністр культури пан В'ячеслав Кириленко, також Карандєєв Ростислав – заступник міністра, Білаш Павло - директор Департаменту мистецтв та навчальних закладів, Мойсеєв Станіслав Анатолійович – художній керівник Національного академічного театру Франка, Юраш Андрій Васильович – директор Департаменту у справах релігій та національностей, Діхтяр Яків Якович – начальник Управління нерухомої культурної спадщини Мінкультури України, Воронько Олена Віталіївна – начальник Відділу театрального мистецтва Міністерства культури України, Ткаченко Наталія Петрівна – начальник Відділу взаємодії з Верховною Радою Мінкультури, Поломарь Лариса Володимирівна – головний спеціаліст Відділу взаємодії з Верховною Радою Мінкультури, Севрук Олена Василівна – головний спеціаліст Відділу взаємодії з ВРУ Мінкультури.
Міністерство оборони: Коханчук Руслан Миколайович – тимчасово виконуючий обов'язки начальника Відділу роботи з громадськими релігійними організаціями і шефських зв'язків Департаменту соціальної і гуманітарної політики.
Міністерство фінансів України: Єрмоличев Роман Володимирович – заступник директора Департаменту, начальник Відділу фінансів культури.
Український інститут національної пам'яті: Громенко Сергій Вікторович – заступник начальника Управління інституційного забезпечення політики.
Державна архівна служба: Бондарчук Ігор Володимирович – заступник голови Державної архівної служби.
Державне підприємство "Кримський дім": Скорик Олексій – виконувач обов'язків директора державного підприємства "Кримський дім".
Шановні колеги, ви знайомі з порядком денним, який оприлюднений на нашому сайті. Хочу відразу сказати, що ми отримали листа на комітет від пана Васюника – співавтора одного з законопроектів, який ми повинні були розглядати, з проханням перенести цей законопроект через те, що представники організації "Комус", які хочуть брати участь, сьогодні не змогли прибути в Київ і попросили перенести на наступний раз. Немає заперечень з цього приводу?
ПОДОЛЯК І.І. Немає. Тільки ремарку одну можна? Чи в "Різному", чи як?
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Давайте ми просто порядок денний затвердимо, якщо ви не проти. Так само у нас в порядку денному був законопроект Семенченка. Він мені зателефонував, сказав, що буде його помічник. І наскільки я знаю, помічник просить перенести розгляд, так?
ІВАСИК С. Так.
ЄЛЕНСЬКИЙ В.Є. Ми вже переносили його.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Як вас звати?
ІВАСИК С. Станіслав.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. А прізвище ваше?
ІВАСИК С. Івасик.
Перенести розгляд, тому що було висловлено багато зауважень до цього законопроекту. І ми вирішили відправити його на доопрацювання, доопрацювати його, так як вчора був введений Наказ Міністерства оборони номер 40. Він регулює питання, які розглядаються в нашому законопроекті. Тому планується використати їхній досвід і доопрацювати даний проект. Просимо комітет перенести розгляд даного законопроекту.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Немає заперечень?
ЄЛЕНСЬКИЙ В.Є. Я пропоную його зняти взагалі. Ну дивіться, в грудні місяці Міністерство оборони затвердило Положення про службу військового духовенства, службу капеланів. Семенченко добрався д оцього в травні місяці, побачив, що таке є. Давайте подивимося, як це Положення буде працювати, як буде працювати розпорядження Кабінету Міністрів про службу військового духовенства. Хай рік пропрацюють чи півроку, а тоді вже можна буде працювати над законом. Ну, що ж працювати над законом, коли він на 6-7 кроків відстає від розпорядження Кабміну?
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Шановні колеги, я би просив, можливо, народний депутат, який точно обіцяв бути на наступний раз, все ж таки, сам погодиться з такою позицією. Я думаю, що нічого страшного не буде, якщо ми ще на один раз перенесемо. Ну, просто з поваги. Він же не вступає сьогодні. А потім ми його переконаємо, можливо, зробити так, як ви кажете.
ЄЛЕНСЬКИЙ В.Є. Хорошо.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дякую.
Тоді порядок денний пропонується наступним чином. Перше – це проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо запровадження контрактної форми роботи в галузі культури. У нас є віце-прем'єр-міністр, міністр культури. Альтернативний проект Закону – про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо конкурсної процедури призначення керівників державних, комунальних закладів культури. Автори: Подоляк, Шкрум, Кондратюк, Бабак, Березюк, Гринів, Фріз, Добродомов, Матіос, Луценко, Юринець, Семенуха, Романова. І відповідно доповідати будуть віце-прем'єр-міністр і, як я розумію, за альтернативним проектом пані Подоляк.
Значить, проект Постанови про заяву Верховної Ради щодо збереження в Україні самобутності культурної спадщини кримських караїмів. Логвинський і співдоповідач Скорик Олексій Борисович – виконувач обов'язків директора державного підприємства "Кримський дім".
Проект Постанови про внесення доповнень до Постанови Верховної Ради про відзначення дат і ювілеїв в 2015 році. Ті самі співдоповідачі.
І проект Постанови про присвоєння імені Амет-Хана Султана міжнародному аеропорту "Сімферополь". Співдоповідач той самий. Автор – народний депутат Тетерук.
І також у нас є проект Постанови про урочисте відзначення на держаному рівні в 2015 році 300 років з часу надання селищу Кути Косівського району Івано-Франківської області Магдебурзького права. Народний депутат Соловей є тут присутнім з "Блоку Петра Порошенка", який автор цього проекту.
Законопроекти, де ми не є головними. Це проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу щодо звільнення від сплати земельного податку будинків творчості. Проект Закону про внесення змін до статті 282 Митного кодексу щодо звільнення від сплати мита дарунків держави. І інші питання: про внесення змін до Постанови про відзначення пам'ятних дат у 2015 році і про склад підкомітетів. Оскільки у нас з'явився новий член комітету, ми мали би це обговорити. Також є питання щодо збереження об'єктів культурної спадщини під час будівництва торгово-розважального центру на Поштовій площі. Доповідати повинен пан Єленський.
У мене є така пропозиція: зараз ми це затвердимо, але оскільки у пана Єленського літак і ми можемо опинитися без кворуму, зараз проголосувати. Якщо не буде кворуму, то решту, частину, якщо ми не встигнемо їх розглянути, тоді перенести. Не проти? Хто за те, щоб у такому форматі затвердити? Дякую. Рішення прийнято.
Отже, ми будемо намагатися швидко говорити, бо, дійсно, вибачте, шановні колеги, питання важливі і віце-прем'єр присутній, але спробуємо зробити це швидко. Прошу, пане В'ячеславе, з приводу вашого законопроекту.
КИРИЛЕНКО В.А. Дякую.
Шановний пане голово, шановні члени комітету! На ваш розгляд вноситься урядовий законопроект про запровадження контрактної форми роботи в галузі культури. Він пройшов всі урядової стадії, затверджений урядом, переданий вам. Але напрацьовував його не лише уряд, але ми разом із театральними людьми, і з експертами, і з діючими режисерами і митцями. При міністерстві створена група з питань реформування театральної галузі, очолює її Мойсеєв Станіслав Анатолійович, шанований нами і присутній тут. Це одна із їхніх пропозицій, втім яка міністерством, а потім і урядом, підтримана. Підтримана вона як частина театральної реформи, яка неодмінно мусить розпочатися.
Разом з тим ми поставили питання ширше. Тут внесення змін до двох законів: до Закону про культуру і до Закону про театри і театральну справу. В Законі про культуру ми чітко зазначаємо, що всі посади в закладах культури будуть надаватися після конкурсу і оформлюватися у вигляді контракту. Тобто це стосується не тільки театру, а всіх закладів культури: музеїв, заповідників, бібліотек, театрів, кіноустанов і так далі, і тому подібне.
В сенсі змін до театрального базового закону ми пропонуємо, щоб також все керівництво призначалося лише після конкурсу. Конкурс оформлюється для його переможця контрактом терміном у 5 років. Разом з тим, ми також зазначаємо, що контрактна система має бути запроваджена для всього артистичного і творчого персоналу. Не для технічного, а для артистичного і творчого персоналу в усіх театрах. І також ці відносини після обов'язкового конкурсу також будуть оформлюватися у вигляді контракту терміном до 3 років.
Враховуючи соціальні деякі аспекти, ми в Перехідних положеннях передбачили, що ті люди, які належать до творчого, артистичного персоналу, які зараз працюють за безстроковими трудовими договорами, з ними протягом року після набуття чинності цим законом укладається контракт обов'язковий терміном до 3 років. Тобто ніякого локауту нема, ніхто не звільняється. Навпаки, всі отримують контракт терміном до 3 років. І те саме стосується керівників в Перехідних положеннях: діючий керівник добуває до завершення терміну його контракту. Якщо у нього немає контракту, сидить на безстроковому трудовому договорі. Протягом одного року після набуття чинності законом має бути підписаний контракт до 5 років. Тобто і керівник навіть обов'язково не звільняється зразу після набуття чинності цим законом. Тобто ми передбачили перехідний період. Все, якщо без розлогих деталей. Доповідь закінчив.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дякую, пане В'ячеславе.
Я пропоную, щоб ми побудували роботу таким чином, щоб зараз ми заслухали пані Подоляк щодо альтернативного законопроекту, після цього щоб кожен з присутніх членів комітету міг висловити свою точку зору і свою позицію з приводу підтримки того, іншого або двох законопроектів відповідно до вашого рішення. Ніхто не проти? Будь ласка, пані Ірино.
ПОДОЛЯК І.І. Отже, ми зареєстрували альтернативний до урядового законопроект, над яким ми теж працювали з рядом народних депутатів із інших фракцій, в тому числі я мушу одразу сказати, що, на превеликий жаль, з тих причин, що в день, коли ми реєстрували цей законопроект пана Сергія не було в залі, то його тут нема зазначеного як співавтора цього проекту. А насправді він був, тому що ми разом працювали теж над цим законопроектом.
Отже, за своєю філософією цей законопроект, який ми пропонуємо як альтернативний на нашу думку створить значно більш сприятливі умови, в тому числі для Міністерства культури і не тільки для Міністерства культури, а і для інших уповноважених органів, які мають під собою, під своїм керівництвом заклади культури як національні, так і комунальні, тобто створює однакові умови, прозорі, ринкові, прогресивні для оновлення кадрового складу керівників закладів культури.
Ми дещо розширюємо ряд норм, які є. Тобто цим законом теж вносяться зміни до ряду законів: і про театри, і про музеї, і про бібліотеки. І теж ми говорили з нашими колегами з "Народного фронту", які зауважили нам, і вони вже готові вносити поправки до цього закону, що стосується призначення керівників у заповідники. Ми розширюємо можливості, ми кажемо про те, що керівниками закладів культури можуть бути як громадяни України, так і іноземці, і особи без громадянства. Ми бачимо багато прикладів того, як навіть громадяни України і зараз, і впродовж дуже багатьох років вже керують закладами культури, наприклад за кордоном. От останнє призначення Віткевича музичним директором Варшавської опери, громадянина України, є тому показником.
Ми дуже чітко виписуємо процедуру, конкурс і процедуру добору керівних кадрів. Чому ми це робимо в законі? Тому що ми хочемо убезпечити розвиток установ і закладів культури від зміни керівництва уповноваженого органу, чи то Управління культури, чи це Департамент культури, чи це Міністерство культури. Ми говоримо про загальні принципи, які повинні бути дотримані при призначенні керівника, і про якість цього керівника радше, ніж про його персону. Тому процедура розписана дуже чітко.
Що цікаве є в цій процедурі? Те, що склад конкурсної комісії обирається як уповноваженим органом, так і трудовим колективом, так і членами депутатського корпусу. Ще раз кажу, якщо це стосується національних установ, це можуть бути депутати Верховної Ради, які своїх представників в конкурсну комісію дають. І якщо це комунальні установи, це можуть бути депутати різних… Якщо це обласні рада створювала установу, то депутати обласної ради рекомендують до конкурсної комісії своїх представників. Якщо це місто, то депутати міської ради рекомендують своїх представників.
Що є важливим? Що ні працівники безпосередньо уповноваженого органу, ні депутати безпосередньо, ні безпосередньо члени трудового колективу не можуть бути членами конкурсної комісії. Вони лише з експертного середовища вибирають і делегують членів конкурсної комісії. Це для того, аби забезпечити професійність, якість незаангажованість, прозорість і зрозумілість.
Вся конкурсна процедура відбувається публічно. Технічним організатором самого конкурсу з вказаними термінами, які тут є, які теж є обговорені, технічним організатором цього конкурсу є уповноважений орган: чи то міністерство, чи то департамент, чи це управління, яке займається цими установами.
Що ще є дуже важливо? Під час цього конкурсного відбору кандидати пропонують річний і п'ятирічний план розвитку установи. І в разі, коли керівник уповноваженого органу, до співбесіди з яким комісія пропонує двох кандидатів, приймає рішення, що один з двох кандидатів є обраний і він з ним підписує угоду, то цей план розвитку установи на рік чи на 5 років стає невід'ємною частиною договору або ж контракту. Це дає можливість керівнику уповноваженого органу, так би мовити, слідкувати за тим, чи реально втілюються в життя ці пропозиції і план розвитку установи і дає можливість, в принципі, в разі необхідності, в разі недотримання цього плану розвитку чи його невиконання розірвати контракт. Тому що, звичайно, конкурсний відбір так само, як і волюнтаристське призначення керівником уповноваженого органу керівника закладу культури, це не є панацея. Тобто можуть бути помилки, це очевидно, так завжди буває. Але принаймні цей механізм видається нам зрозумілим, простим, не забюрократизованим, а зручним для якісного оновлення кадрів.
Крім того, важливим також є те, що ті особи, які працюють на безстроковому контракті, тобто впродовж півроку з ними повинен бути укладений новий контракт на конкурсній основі, власне на конкурсній основі. Ті особи, які були прийняті на роботу за контрактом, але без конкурсної процедури, цього ще немає в цьому законопроекті, але колеги, власне, з "Народного фронту" хочуть внести цю поправку, я вже просто наперед кажу, між першим і другим читанням. З ними можуть бути переукладені угоди, але тільки після проведення конкурсу. Тобто насправді ми запроваджуємо усі норми, усі процедури, які, по великому рахунку, є прийняті у європейських країнах для того, аби оздоровити трохи ситуацію у культурній сфері.
Можливо, ще є якісь запитання? Ага, ще одна річ. Ті керівники закладів культури, з якими укладена угода за результатами конкурсу чи контракт на 5 років, за нашим законопроектом, з ними може бути укладено контракт на наступних 5 років, але довше не може бути. Але, знову ж таки, через конкурс. І ми це питання теж обговорювали з середовищами. Вони погоджуються з цим. Логіка є дуже проста. Якщо керівник 5 років працював дуже добре, блискуче, показував відповідні результати роботи, розвиток установи, то він однозначно матиме при проходженні конкурсної процедури чергової значно більше шансів для того, аби мати контракт ще на 5 років, аніж будь-хто інший. Ми ще будемо сюди деякі додаткові умови, які повинні бути, які повинні додаватися при визначенні гідних кандидатів на керівництво установами культури. Тобто ми пропонуємо такий законопроект.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дякую.
Я, з вашого дозволу, почну, коротко теж дам свою позицію. Хочу відразу сказати, що так, для протоколу, але не законодавчого, очевидно, я підтримую відкритість і конкурси, але як людина творча я чудово розумію, що якби був конкурс, Курбас би ніколи в житті "Берегів" не створив, так само, як і Гнат Хоткевич театр десь там в горах на Гуцульщині, так само, як Юрас Ступка або будь-який інший великий режисер – чи Любімов, чи Стурва, чи хтось інший. Тому дуже важливо, щоб ми розуміли, що ми маємо справу з мистецтвом.
Тепер щодо цих двох законопроектів. Дійсно, проект Закону Кабінету Міністрів пропонує засновнику закладу культури укладати з керівником закладу контракт на 5 років за результатами конкурсу, порядок якого визначає Кабінет Міністрів і загалом, з моєї точки зору, це логічно, тому що Кабінет міністрів – це є політично відповідальна структура. І люди, які при владі, яких обрали громадяни, мають право доводити свою політику, а не віддавати це на поталу конкурсним комісіям, які добирають інші конкурсні комісії, тому що тоді ніхто не буде нести жодної відповідальності.
Значить, з творчими працівниками в цьому законі пропонується укладати контракт до 3 років за результатами призначення конкурсу. Тобто два контракти: є контрактна система для керівників і контрактна система нова, яка вводиться, безпосередньо (я прошу звернути на це увагу, це відмінність між цими законопроектами) для працівників театрів, які не є технічним персоналом, тобто для акторів, виконавців.
ПОДОЛЯК І.І. Він це сказав.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Так, він це сказав, звичайно.
Законопроектом групи народних депутатів пропонується конкурсний відбір керівників закладів культури, за результатами якого пропонується укладати з таким керівником трудовий договір. Законопроектом вносяться зміни до Закону про культуру та аналогічні зміни, однакові зміни в інші законодавчі акти. Законопроектом деталізуються вимоги до керівника, як про це правильно пані Ірина говорила, закладу культури, порядок конкурсного відбору, порядок формування, діяльність конкурсної комісії. Це є ключова різниця між цими двома законопроектами.
Наступне. Конкурсна процедура призначення керівника. Я вам скажу, що в експертному середовищі якраз люди критично ставляться дуже часто, як я про це говорив, і до проекту урядового, і до проекту депутатів, тому що конкурсна система призначення керівника фактично знімає політичну відповідальність закладу, який повинен її нести за те, як цей театр буде розвиватися. По-друге, веде, так чи інакше…
ПОДОЛЯК І.І. Перепрошую, знімає відповідальність закладу?
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ні, політичну, міністр, який відповідає за розвиток галузі. При ньому театр має піднятися, кіноінститут має піднятися, бібліотеки мають розвиватися. Якщо йому інші, сторонні особи з Кабінету Міністрів чи Ради призначили б туди керівників, то ніякої політичної відповідальності міністр не несе, це не його справа.
ПОДОЛЯК І.І. Але вони не призначають керівників. Ви неточно говорите.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Одну секундочку, я зараз точно доведу до кінця, так як я вас не перебивав, і ми про це поговоримо.
І тому багато хто з людей (і це обговорення було на сайті Мін'юсту) негативно ставляться взагалі до конкурсів як таких, тому що вважають, що це буде мати наслідком лобіювання окремих представників конкурсних комісій своїх кандидатів і таким чином буде породжувати корупцію. І такі заперечення в суспільстві існують.
Щодо укладення контрактів з творчими працівниками на основі конкурсу. Це є в законопроекті уряду, і цього немає в законопроекті від народних депутатів. Тобто проект народних депутатів залишає це в діючій редакції, так як це є зараз – за строковими договорами. Там лише додається те, що можна залучати інших працівників на цивільно-правових основах. Тут пропонується контрактна система, що, з моєї точки зору, є плюсом, тому що якщо актор в 60 років виходить, його не можна звільнити, а він вже співає арію Джульєти 80 років, а звільнити його за трудовим законодавством не можна, то ввести для них так само строкові контракти і конкурсну систему, тут нібито нічого поганого я в цьому не бачу.
Значить, проектом пропонується на основі конкурсу керівникам закладів культури укладати контракти строком на 3 роки. І загалом така пропозиція підтримується і самим творчим середовищем. Але люди з цього середовища, принаймні ті, з ким ми спілкувалися, пропонують це уточнити, щоб проводити конкурс тільки при першому призначені, тому що якщо людина працює, співає десь в опері "Ласкала" або Віденській опері і знову тут брати участь в конкурсі, а її театр зацікавлений втримати, тому що під час гастролей – це ім'я, це є важливий фактор.
Наступне. Порівняння ще раз цих законопроектів. Законопроектом 2669 пропонується врегулювати питання щодо вимог до керівників закладів культури і питання щодо порядку проведення конкурсу, призначення, тоді як правило такі питання є прерогативою саме виконавчої влади, а не законодавчої, оскільки стосується саме питання реалізації державної політики і регулюється підзаконними нормативно-правовими актами, а не законами. Тобто я переконаний, що механізм конкурсу – це є підзаконний акт, яке міністерство повинно саме розробити.
Законопроект депутатів вносить аналогічні зміни до ряду законів України щодо призначення керівника закладу культури. Тобто там один текст пропонується повторити в цілій низці законопроектів. А в законопроекті 2669 пропонується привести у відповідність до нього без повторення аналогічних норм, оскільки поняття "заклад культури" є узагальнюючим, охоплює і театри, і музеї тощо. Тобто ми в інші законопроекти вносимо норму відповідно до цього законопроекту. І мені здається, з точки зору техніки це вірно.
Ще дуже важливе. Законопроект 2669-1 пропонує проведення конкурсного відбору керівника національного закладу культури щодо формування конкурсної комісії. Подає (увага!) Президент, Верховна Рада України і Кабінет Міністрів України. Хочу вам наголосити, що Конституція не передбачає таких повноважень ні в депутата, ні в Президента, ні в Кабінету Міністрів. А повноваження цих людей регулюються виключно Конституцією. Ніхто інший не може це робити. Крім того, політизація закладів культури – це, мені здається, останнє, коли у нас фракції будуть конкурсну комісію ще для закладів культури затверджувати! Це взагалі абсурд! Послухайте, це все одно, що… Я ще раз кажу, ми багато знаємо про російський простір, можемо про польський поговорити. Якийсь Корвін-Мікке. чи Жириновський ніколи би не затвердили талановитого Домбровського, там, в Польщі чи того ж Любімова чи якогось іншого, це абсурд, і не вибрали б комісію, яка би їх затверджувала. Тому мені здається, що втручання в даному випадку державних органів, які не мають таких конституційних повноважень, в принципі, по-перше, суперечить закону.
Ну і, останнє. В законопроекті депутатів не врегульоване питання щодо діючих керівників закладів культури. Не передбачено, яким чином буде вирішуватися питання щодо трудових відносин з тими керівниками закладів культури, а також творчими працівниками, які працюють на момент набрання чинності закону. В кабмінівському законопроекті це передбачено. Тому у мене тут позиція принципова, кажу вам щиро і відверто: я підтримую урядовий законопроект, тому що не бачу конституційних повноважень Президента, Кабінету Міністрів і Верховної Ради призначати будь-які творчі комісії у творчі заклади. Дякую.
ПОДОЛЯК І.І. Я дуже дякую.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Але, вибачте, підтримую в першому читанні для того, щоб в другому ми могли його доопрацювати.
ПОДОЛЯК І.І. По-перше, дуже дякую за таке детальне порівняння двох законопроектів. Це є надзвичайно важливо і почесно. Я б тільки хотіла сказати одну річ: я категорично не сприймаю, на превеликий жаль, пане Миколо, я мушу це сказати під стенограму…
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ми тут все під стенограму говоримо.
ПОДОЛЯК І.І. …таких власне способів відвертого перекручування і маніпуляцій. Цілий ряд зауважень, які ви сказали, які стосуються законопроекту групи депутатів, вони просто не відповідають дійсності. Конкурсна комісія нікого не призначає, вона нікого не визначає, вона рекомендує керівнику уповноваженого органу до вибору, так як приймався голова Антикорупційного бюро, так як приймалося дуже багато зараз керівників різноманітних закладів і установ, до вибору людей, для того щоб прийняти найкраще, найоб'єктивніше рішення. І рішення це буде приймати власне керівник уповноваженого органу: чи-то міністр, чи-то інший керівник, в підпорядкуванні якого відбувається заклад культури. І дійсно це буде його рішення і його політична відповідальність. Ось який момент.
Тепер. Депутати, перепрошую, це є теж представники українського народу, які мають представницькі функції і які повинні забезпечувати прозорість, контакт з громадськістю, які повинні відображати, зрештою, депутати всіх рівнів влади повинні відображати інтерес громади. Ми бачимо, що інтерес громади полягає в тому, аби бути залученою до усіх процесів, які відбуваються в державі. І громада може мати і повинна мати через своїх представників теж вплив, і повинен бути збережений баланс для того, аби рішення приймалися і керівники обиралася на якомога якіснішій основі. Тому те, що не заборонено законом, то те і дозволено законом. Ніде немає заборони (я б хотіла закінчити) Адміністрація Президента чи Верховна Рада, чи будь-хто інший рекомендували представників до формування конкурсних комісій. Це не заборонено законодавством.
Ще одна річ, і вона є підставова, я не хотіла про неї говорити, але, знову ж таки, ви мене змушуєте її сказати…
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ні, ні, це ваша добровільна воля, чесне слово. Під стенограму хочу сказати, що вас ніхто не змушує.
ПОДОЛЯК І.І. Станом на сьогоднішній день ніщо, жоден закон не забороняв жодному уповноваженого органу призначати керівників закладів культури будь-яким способом. Закон визначав, що керівник уповноваженого органу призначає. А спосіб призначення уповноважений орган міг вибрати, який завгодно. Наприклад, якщо беремо Міністерство культури. Міністерство культури, якщо б мало таке бажання, якщо б мало таку візію чи політичну волю, могло розробити положення, затвердити його на Кабінеті Міністрів і призначати керівників закладів культури, заповідників і інших установ на конкурсній основі останні 15 років. Мова про те, що не було політичної волі для цього. І тому ми пропонуємо власне для того, аби убезпечити народ України і цілу галузь культури в майбутньому від присутності або відсутності політичної волі у чергового керівника уповноваженого органу, ми пропонуємо цю процедуру закріпити законодавчо. І це теж не є заборонено.
Ще раз кажу, якби політична воля керівників уповноваженого чи виконавчого органу була, вона мала б всі законні підстави бути реалізованою. Дякую.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дякую.
Народні депутати, хто бажає висловитись?
ТАРУТА С.О. Я, на самом деле, не вижу таких уж фундаментальных противоречий. Я думаю, что мы должны просто доработать и сделать предложения, которые инициировала Ирина, они не сильно вразрез идут, они просто улучшают породу того проекта закона, который дало правительство. Я понимаю, что сегодня консенсуса у нас нет, а нам нужен консенсус для того, чтобы мы проголосовали, единой позицией вышли туда. И мне хотелось бы, чтобы мы прежде всего в рамках комитета имели единую свою позицию.
В чем проблема? Я согласен с Ириной, мы говорили до этого, нам все-таки нужно выбрать время до официального заседания комитета между собой пообщаться, выработать общую платформу и тогда уже приходить на комитет более сбалансированными. А так получается, что у нас прения выходят на заседания.
ПОДОЛЯК І.І. Так це нормально.
ТАРУТА С.О. Это нормально, но нормально было бы, чтобы мы в рабочем плане доопрацювали б.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Будь ласка.
ЛЕСЮК Я.В. Після пана Єленського, він спішить.
ЄЛЕНСЬКИЙ В.Є. Ну, я не настільки спішу.
ЛЕСЮК Я.В. Але я останній прийшов.
ЄЛЕНСЬКИЙ В.Є. Справа в тім, що я, якщо казати чесно, побоююся це артистичне середовище і побоююсь давати йому якісь рекомендації. Я прочитав не так, можливо, ретельно, як Микола Леонідович, але прочитав обидва законопроекти. Що мені сподобалось в Ірининому? Це те, що допускаються люди з інакшим, ніж українське, громадянством і люди без громадянства. Сподобалось те, що включається план в контракт.
Що викликало у мене деякий сумнів? Це занадто велика деталізація цієї процедури, те, що віддається перевага людям, які мають економічну освіту. Я їм по-справжньому ніколи не вірив.
ПОДОЛЯК І.І. Там нема переваги, але ці ознаки є.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Між іншим, я думаю, що те, що є в законопроекті депутатів, надзвичайно важливо, щоб в сільських бібліотеках надавався пріоритет тому, хто має ступінь МВА. Я думаю, що це ключове і дуже важливе питання.
ПОДОЛЯК І.І. Якщо б ви уважно читали, ви б бачили, що конкурсна процедура не поширюється на селища, населені пункти з населенням до тисячі людей. Якщо б ви уважно читали.
ЄЛЕНСЬКИЙ В.Є. І два терміни. Я не знаю, чи це мені здається, що це якраз така сфера, де люди могли б працювати більше двох термінів. Тим більше, що є такі заклади, де людина може бути, ну, археологічний музей, йому більше нема, куди йти. Він все життя працював в археології і так далі, і так далі.
Тепер друге питання. Чи можемо ми зробити якусь конвергенцію? Що для цього треба?
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дивіться, я вам щиро кажу, що ми ж не в політес граємо і не в піарні штучки. До нас прийшов уряд, у якого є короткий термін, як і у нас, як і у Президента для того, щоб щось змінити. Що пропонує законопроект урядовий? Давайте говорити чесно. Контракти, конкурсна основа для керівників театрів і для співробітників, що є величезним навантаженням на бюджет, тому що ці державні національні заклади є проблематичними. Що депутатський законопроект? Він не вирішує питання співробітників, він залишає все, як було. Натомість вводить піарну складову, коли конкурсну комісію призначають Президент, Кабінет Міністрів, Верховна Рада всупереч Конституції. Я називаю речі своїми іменами, щоб ми один одного не обманювали і в політес не грали. Якщо ми хочемо для політесу зберегти обличчя, сказати: давайте ще подумаємо, - і зняти відповідальність, ми можемо це зробити.
Моя позиція: підтримати в першому читанні урядовий. Інша справа, що на другому читанні внести ті пропозиції цінні, які були в цьому законопроекті, ми можемо абсолютно спокійно це зробити. І нічого цьому не заважає. Підтримати цей законопроект я особисто не можу як антиконституційний. Тому що Конституція чітко обмежує права всіх суб'єктів, які там прописані. Це Закон. І не має права ні Президент, ні хтось інший створювати такі комісії. В Конституції це написано чітко, вам це скаже будь-який юрист.
ПОДОЛЯК І.І. Я б хотіла лише зазначити ось що, пане Миколо. Давайте ми ще почекаємо результати розгляду це в головному юридичному (як воно називається?), в ГНЕУ, що скаже щодо конституційності чи неконституційності. Між іншим, не було прецедентів відправлення законопроектів на розгляд до Конституційного Суду. Почекаємо, що скажуть нам юристи з цього приводу фахові Верховної Ради. Тому що, ще раз кажу, тут мова іде про Адміністрацію Президента, про те, що ви говорили про ступінь МВА чи МТА, чи будь-які інші. Якщо б ви уважно читали, ви б побачили, що це додаткові.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Я так і сказав.
ПОДОЛЯК І.І. Це додаткові умови.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Безумовно, я так і сказав.
ПОДОЛЯК І.І. А не є основні умови.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Я не говорив, що це основні.
ПОДОЛЯК І.І. Тепер ще одна річ. Мені здається, що вона є важливою, щодо термінів керівників установ закладів культури. Ну, я мушу вам сказати ще, звичайно, напевно, я розумію, наскільки це питання є делікатне, наскільки воно буде драстичне, наскільки воно буде неоднозначно, можливо, всіма сприйняте. Тим більше, що у нас традиція така є, що у нас керівники будь-яких органів, вони у нас до смерті переважно працюють. І чим довше працюють, тим більше мають заслуг перед батьківщиною. І це теж, очевидно, справедливо, це теж певна якась традиція, ще радянська. Тут нічого страшного немає. Я тільки не знаю, чи ми можемо знайти якийсь свій особливий, унікальний український шлях? Так? Не орієнтуючись на ці способи і засоби, які є вже у цілому світі апробовані.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ірина, пан Тарута має йти, я дуже прошу пробачення. Якщо ми хочемо зупинити засідання, ми відпускаємо пана Таруту, продовжуємо на наступному засіданні. Якщо ні, якщо 2 хвилини пан Лесюк висловлюється, ми голосуємо за якесь рішення. Яке рішення ми вибираємо?
ТАРУТА С.О. Давайте.
ЛЕСЮК Я.В. Шановні панове, я не знаю, хто робив законопроект, який представляє міністр, а тут я знаю багатьох людей, і у мене до них навіть близькі відносини якісь, дружні. Звужу сферу для себе, обговоримо частину – театр. У чому справа, як мені здається? По-перше, коли я розглядаю два закони, той що коротший, цей кращий. По суті, ми вступили в такий етап суспільства, де треба входити по принципу, як мені здається, особливо в такій штуці, як театр. Треба зазначувати лише те, без чого неможливо. А те, що додаткове - другорядне.
Тепер інше. Розумієте, ну які строки можуть бути? Любімова взяти… Розумієте, театр, от говоримо про театр, ну, це зовсім інші речі. Немає значення, чи у нас буде 10 таких досить гарно, за допомоги Адміністрації Президента і так далі, причесаних театрів. Чи нам важливо один театр, який буде на рівні Городецького і так далі, і так далі, чи Курбаса?
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Пане Ярославе, яка пропозиція?
ЛЕСЮК Я.В. Моя пропозиція одна. Я маю теж зауваження до цього, але все треба спрощувати, а не навантажувати. Звичайно, важко тут, з емоціями якимись говорити, пане Миколо, зал буде все рішати. Мені здається так. Я буду однозначно, якщо неможливо переробити щось із цих двох неідеальних варіантів, виберу тільки міністерство. Тільки. Тому що він не ускладнює все і не робить таких речей.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Якщо ви не проти, значить, є дві пропозиції. От, є пропозиція – міністерський. Які ще є пропозиції? Пропозиція – народних депутатів в першому читанні підтримати. Ми можемо два в зал винести чи ще якісь пропозиції?
ТАРУТА С.О. Ні, це буде погано.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ні.
ТАРУТА С.О. Можем доработать и на следующем заседании провести его быстро.
ПОДОЛЯК І.І. Мені ще потрібно півтори секунди. Може депутат мати півтори секунди чи ні?
ТАРУТА С.О. Може.
ПОДОЛЯК І.І. Дякую.
Можу я мати півтори секунди?
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дивіться, питання в чому? Він має йти. Є народний депутат шановний…
ПОДОЛЯК І.І. Я вже закінчую.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. І є ще три народних депутати.
ПОДОЛЯК І.І. Я вже закінчую. Так?
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Так.
ПОДОЛЯК І.І. Отже, законопроект народних депутатів. Формування кадрового складу, художнього та (пропало) артистичного, крім технічного персоналу (воно пропало)… Тобто формується шляхом укладання трудового договору на 3 роки. Тобто це є в законопроекті депутатів, ця норма, теж: формування кадрового складу закладів культури, крім технічного персоналу, здійснюється на конкурсній основі шляхом укладання трудового договору, контракту терміном не менше 3 років. За результатами конкурсу вкладається трудовий договір у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України з артистичним і акторським складом.
КИРИЛЕНКО В.А. А яка це стаття?
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Це чинна норма. Це не в проекті закону, це зараз. Це зараз таке. Вони пропонують це змінити.
ПОДОЛЯК І.І. В який спосіб?
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. От, міністр же пояснював щойно.
ПОДОЛЯК І.І. Ну, я не бачу цієї зміни в міністерському законі. В який спосіб? Це залишається.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Міністр, поясніть, будь ласка, з вашого дозволу. Коротко, якщо можна.
ПОДОЛЯК І.І. Ну це ж 3 роки для артистичного складу є і воно залишається.
КИРИЛЕНКО В.А. Слухайте, а чому я буду пояснювати? Я ж не для себе це роблю. Он сидить голова нашої театральної групи, ми це багато обговорювали.
ПОДОЛЯК І.І. Тобто воно є, ця норма залишається.
КИРИЛЕНКО В.А. Обов'язковості вкладання контрактів немає в законодавстві. Можна вкладати, можна не вкладати. От, наприклад, Бенюк на контракті і Хостікоєв, а багато хто ні.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Шановні колеги, хто за те, щоб підтримати в першому читанні законопроект уряду, прошу голосувати. Дякую. Хто проти? Рішення прийнято.
Значить… Є у вас буквально ще 3 хвилини?
ТАРУТА С.О. Я вернусь. Они уже закончили, они только меня сидят ждут.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дивіться, місту Кути – 300 років.
ТАРУТА С.О. Добре.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. У вас є заперечення?
ТАРУТА С.О. Немає.
ЄЛЕНСЬКИЙ В.Є. Не місту Кути, а надання йому Магдебурзького права.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Це правда. Ну, може, ми тоді проголосуємо?
ТАРУТА С.О. Давайте.
ЄЛЕНСЬКИЙ В.Є. Як виняток.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Як виняток. Ми круглі дати святкуємо.
ЄЛЕНСЬКИЙ В.Є. Так це ж – Магдебурзьке право. Якби місту Кути було 3000 років, а то – Магдебурзьке право. У нього ще було багато славетних сторінок, в історії цього міста. Тобто це недобрий такий прецедент робимо.
ТАРУТА С.О. Но актуально. Це політичне.
ІЗ ЗАЛУ. По-європейськи.
ЄЛЕНСЬКИЙ В.Є. А у нас не політичне?
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Хто за це, прошу голосувати. Дякую.
ТАРУТА С.О. Я повертаюсь?
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Чекайте. У нас ще буквально два коротких питання. Два. І вони стосуються кримськотатарського народу. Просто ми зараз якщо підтримаємо, тут є керівник… Проект Постанови щодо збереження в Україні самобутності культурної спадщини кримських караїмів і кримчаків (народний депутат Логвинський). Ви бачили цей проект постанови?
ЄЛЕНСЬКИЙ В.Є. Бачили.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Є запитання до нього чи можемо підтримати?
ЄЛЕНСЬКИЙ В.Є. До Логвинського?
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. До проекту постанови за авторством Логвинського.
ЄЛЕНСЬКИЙ В.Є. Там можуть бути питання.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Просто терміни вибігають.
ЄЛЕНСЬКИЙ В.Є. Але дуже важливо, щоб саме Україна взяла на себе відповідальність.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Абсолютно вірно, оскільки Росія зараз це педалює. Шановні колеги, хто за те, щоб підтримати проект Постанови щодо збереження в Україні самобутності культурної спадщини кримських караїмів? Дякую.
ТАРУТА С.О. Це ж політичне рішення.
ПОДОЛЯК І.І. Зараз кожне рішення політичне.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Наступне запитання. Проект Постанови про внесення доповнень до Постанови Верховної Ради про відзначення пам'ятних дат і ювілеїв (це та, яку ми приймали) щодо вшанування дня пам'яті депортації кримськотатарського народу. Це зараз відбувається.
ТАРУТА С.О. Да.
ПОДОЛЯК І.І. 70 років було минулого року. Цього року – 71 рік.
ЄЛЕНСЬКИЙ В.Є. Дивіться, там треба поміняти "річницю" на "роковини".
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Є тут представник "Кримського дому"?
ТАРУТА С.О. Я проти.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ви проти?
ІЗ ЗАЛУ. Чого?
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ви можете сказати одне слово про цю постанову, поки у нас є кворум? Будь ласка.
СКОРИК О.Б. Два слова. Перше. Треба запропонувати, скоріше, не вшанування річниці, а вшанування жертв депортації, це буде правильно. По-друге, взагалі вже є рішення уряду: в цьому році відзначити все це, провести ці заходи. І треба вже говорити про наступний рік: готувати не тільки заходи, а і вносити зміни в постанови.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Тобто ви не підтримуєте цю постанову?
СКОРИК О.Б. Ні, ми підтримуємо, але зараз це вже не має значення.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Логвинський дуже просив це зробити, оскільки Росія зараз готує певну низку заходів, з цим пов'язаних. Пан Лесюк, будь ласка.
ЛЕСЮК Я.В. Я вважаю, що це треба буде змінити, звичайно. Але треба відірватися від таких речей, як десятиріччя, 70 чи скільки років. А те, що це рік заходу практично Росії і так далі? І це потрібно, це актуально по цьому часу. Тобто цю тему треба тримати.
ТАРУТА С.О. Правильно.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Почекайте! У нас ще після цього одне коротке питання.
ЛЕСЮК Я.В. Забрати слово "роковини", і все.
ТАРУТА С.О. Да.
ПОДОЛЯК І.І. Так як? Він навпаки пропонує.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Я вам скажу, що "річниця" і "роковини" – це міф, що це різне, що це не можна вживати. З точки зору української граматики і так, і так можна вживати. Це синоніми, це точно. Нас вчили трошки інакше, але це синоніми. Не ображайтесь.
ЄЛЕНСЬКИЙ В.Є. Ні, ясно, що це синоніми.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Хто за цей проект постанови?
ЄЛЕНСЬКИЙ В.Є. Він має бути відредагований.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Тобто ми зараз за нього не голосуємо.
ЄЛЕНСЬКИЙ В.Є. Не треба "роковини", - "відзначення виселення татар 1944 року".
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. В такому формулюванні…
ЄЛЕНСЬКИЙ В.Є. Приблизно, тільки відредагувати: відзначення, виселення в 1944 році. І не треба "роковин". Є Указ же Президента з приводу вшанування пам'яті: кожного року 18 травня.
ПОДОЛЯК І.І. То для чого дублювати це? Знову якісь псевдополітичні рішення?
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Немає депутата Логвинського. Я так розумію, що ми не можемо зараз це вирішити.
Є останнє питання, шановні колеги, вибачте.
ІЗ ЗАЛУ. Приймаємо.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Приймаємо?
ЄЛЕНСЬКИЙ В.Є. Тільки в такому плані: відзначення того-то того-то, жертв і депортації такого-то року. Точка.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Хто за це, прошу голосувати. Хто утримався? Один утримався.
І останнє питання, де ми основні, це проект Постанови про присвоєння імені Амет-Хана Султана міжнародному аеропорту "Сімферополь". Це символічне рішення, звичайно.
ПОДОЛЯК І.І. А чому Верховна Рада присвоює ім'я аеропорту Сімферополя?
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. А хто?
ЛЕСЮК Я.В. Тому що там нема зараз легітимної державної української влади.
ПОДОЛЯК І.І. Де, в Сімферополі?
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Пане міністр, що ви нам скажете?
КИРИЛЕНКО В.А. Що Верховна Рада може присвоювати, Президент може присвоювати.
ПОДОЛЯК І.І. Верховна Рада може все, що завгодно? То, може, з громадою порадитися? А що Сімферополь думає з цього приводу?
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Можна провести, звичайно, референдум, але я пропонував би поставити це на голосування.
ЛЕСЮК Я.В. Що самі татари думають, ми питали? Чубарова? Може, якесь інше прізвище?
ПОДОЛЯК І.І. Ну, і я про це говорю. Треба з людьми радитись.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ви можете висловити вашу точку зору?
СКОРИК О.Б. Я вчора спілкувався із Чубаровим. Взагалі є думка підтримати цей законопроект. Він емоційний, він не може бути реалізований в Криму, як належно. Але Україна таким чином просто поставить крапку в цьому питанні, тому що воно вже триває з 10 років.
КИРИЛЕНКО В.А. Олексій, Мустафа вносив в минулому скликанні, правильно? І тоді було 212, нам не вистачило голосів. Ще до анексії ми вносили це.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Хто за те, щоб підтримати цю постанову, прошу голосувати. Дякую.
ПОДОЛЯК І.І. Я би тільки просила, якщо можна, ми можемо проголосувати зараз на засіданні комітету, щоб законопроект депутатів 2669-1 був внесений в сесійну залу на розгляд депутатів? Тому що ми взагалі за нього голосували.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. А він все одно вноситься, він вноситься по закону. Якщо є "риска один", автоматично вноситься два. Просто є рішення комітету, але депутати визначаються в залі за один чи за другий. Вноситься він автоматично. Все одно фракції будуть вирішувати, за який голосувати.
ТАРУТА С.О. Це по Регламенту.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. За Регламентом.
Шановні колеги, на жаль, ми не встигаємо, оскільки вам теж, я так розумію, потрібно їхати, розглянути ті питання… А, Поштова площа ваша лишилася. Воно терпить до наступного разу?
ЄЛЕНСЬКИЙ В.Є. Булло б дуже добре, якби ми прийняли якесь рішення по цьому. У нас були різні, сказати, думки, вірніше, не думки, а багато спілкувань з цього приводу. І я думаю, що парламентський контроль за цією справою, він би не завадив. Тобто про що йдеться? Міністерство культури і навіть МВС, і забудовник, і Київська міська рада, вони начебто тримають під контролем цю вулицю. Але враховуючи, що це дійсно унікальне явище, що це ціла вулиця ХІ століття, Княжа вулиця, враховуючи, що екскаватори там ходять буквально поруч, я пропонував би провести там засідання таке виїзне комітету з запрошенням з Міністерства культури заступника міністра культури, з запрошенням заступника глави КМДА, заступника міністра внутрішніх справ, щоб ми побачили на місці, що там робиться і що там не робиться для музеєфікації цієї вулиці.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Пане віце-прем'єр, яка ваша думка з цього приводу?
КИРИЛЕНКО В.А. Тільки підтримую. Парламентський контроль не завадить. Постійно відбуваються провокації: ой, копають – і це віялом розходиться. Я зразу висилаю туди перевірку, з'ясовується, що копають за сто метрів музеєфікації. Я звернувся вже до МВС. Аваков взагалі розглядає питання, щоб там трохи не постійно діючий пост виставити. То якщо парламентський комітет долучиться, це буде додатковий контроль.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Коли ми можемо це зробити?
КИРИЛЕНКО В.А. Але поки що номінально і забудовник, і інвестор, і архітектор – всі за музеєфікацію.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Давайте в наступне середу.
ЄЛЕНСЬКИЙ В.Є. І представника Інституту археології.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Виїзне засідання комітету там, на місці. Якщо будуть інші питання, ми їх там розглянемо, ми знайдемо місце, де їх розглянути. Запросимо міністра, всіх і будемо з цим розбиратися.
Пане Ярославе, ми сядемо з вами, зберемося, нам треба ж для вас посаду запропонувати.
ЛЕСЮК Я.В. Ви знаєте, я думаю, що треба, щоб були всі – раз. По-друге, ми дійсно обговоримо це між собою, я думаю, що це питання сьогодні не потрібне.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Тобто на наступний раз.
ЛЕСЮК Я.В. Звичайно. Тим більше, нема секретаря комітету.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Добре. Пан Ярослав висловлював бажання…
ЛЕСЮК Я.В. Я не висловлював бажання, це "бажання", яке мені запропонували. Я казав: можливо, я не проти, пане Миколо.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Я про мовне питання кажу.
ЛЕСЮК Я.В. Ні, я не висловлював бажання. Це мені казали: можливо, таке. Я казав: можливо. Але я нічого на себе не тягну. Подивимося.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Добре.
ЛЕСЮК Я.В. Я думаю, що треба почекати, коли пані секретар буде, і разом обговорити це питання.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Домовились.
Ми вирішили, що в наступну середу ми можемо, оскільки наступний тиждень у нас пленарний так само, як і цей, наприклад, зробити два засідання комітету на наступному тижні, вирішити ці питання, якщо у нас будуть якісь нагальні питання, ми можемо подумати і зробити це у вівторок, наприклад, наступний і в середу виїзне, якщо буде така потреба. Ми порадимося.
КИРИЛЕНКО В.А. Тільки чоботи треба з собою взяти. Якщо будуть дощі, треба чоботи. А якщо буде сухо, можна в туфлях.
ЄЛЕНСЬКИЙ В.Є. Хорошо.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Добре. Дякую. Тоді ми встигли розглянути те, що встигли. А, так, будь ласка.
ІЗ ЗАЛУ. Просимо наше питання розглянути…
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ми не можемо, у нас кворуму нема.
ІЗ ЗАЛУ. А, вже нема…
ПОДОЛЯК І.І. А про створення робочої групи по Закону про охорону культурної спадщини?
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ну, кворуму зараз немає. Я тому і просив.
ПОДОЛЯК І.І. Якщо дозволите, вже і так кворуму нема, вже всі готові йти, чи можу я висловитися?
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Звичайно, будь ласка.
ПОДОЛЯК І.І. Я хотіла б сказати, що у нас не тільки в тій галузі, яка називається "Культура і духовність", а ще в ряді галузей політичного життя України виникають певні непорозуміння. І вони виникають від того, є проста, дуже елементарна причина, що ми неефективно працюємо між собою. Я маю на увазі різні гілки влади і різні представництва. І від того виникають і такі речі, які, в принципі, дуже просто можна було б вирішити і з точки зору часу, швидко можна було б, оперативно, значно ефективніше зробити. І тому я просто просила б і зрештою з паном Кириленком ми вже перед засіданням кількома словами перекинулися з цього приводу. Я вважаю, що і виконавчій владі, і законодавчій владі, і експертному середовищу треба просто разом працювати. І Адміністрації Президента в тому числі. Для того, аби просто будь-які законопроекти робити якіснішими, ефективнішими і не займатися, так би мовити, взаємопоборюванням, а просто працювати для того, щоб жилося краще нам всім. І тому я закликаю до всіх законопроектів, над якими ми будемо працювати разом, мені здається, їхня доля буде значно кращою.
Тому до законопроекту про переміщення культурних цінностей, над яким ми працюємо, дуже радо долучимо і Міністерство культури, законопроект, який стосується пам'яток охоронного законодавства. Так само ви знаєте, що є один законопроект, який перейшов до нас ще з попереднього складу Верховної Ради, час уже пішов вперед, він недосконалий, його слід уже модернізувати давно. Я знаю із засобів масової інформації, що Міністерство культури почало роботу над законопроектом, який стосується охорони історичного середовища. В експертних середовищах, в інших зацікавлених групах і в мене особисто як народного депутата є певні дуже конкретні думки і певний законопроект щодо тої самої теми. Мені байдуже, незважаючи на те, що я – депутат-мажоритарник, мені байдуже, мені не важливо, щоб моє прізвище світилося як ініціатора законопроекту. Мене цікавить тільки одне, щоб це був якісний законопроект. Тому прошу, будь ласка, і запрошуйте, і делегуйте, і приходьте, пане В'ячеславе. Тобто готові працювати разом, попередньо напрацьовувати добрі речі.
КИРИЛЕНКО В.А. Я приходжу завжди. Коли мене запрошують, завжди приходжу. Інколи навіть без запрошення.
ПОДОЛЯК І.І. Я би просила: запрошуйте, мене запрошуйте. Якщо треба 28 годин на добу, я 28 можу. Якщо треба субота, неділя – субота, неділя можу. І я готова і хочу, і мої помічники, і мої консультанти, і всі, хто завгодно.
ЛЕСЮК Я.В. Якщо можна? Я згоден із тим, що говорила пані Подоляк. Нам потрібно дійсно працювати з усіма. І чому б нам через місяць чи два, в залежності, яка ситуація, в зв'язку з тим, що час змінився і нам треба жити разом з часом, провести хоча би для початку одне спільне засідання з Комітетом освіти і національної безпеки? І Комітет культури. Хоча б ці три. Натякаю, що вже час. Плюс запросити відповідних… І обговорити якісь речі. Тобто ми живемо в дуже певний час, і деякі речі дуже перетинаються. От, через місяць-два, не поспішаючи.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Я попрошу керівника Апарату, якщо можна. Я можу це підписати, що члени комітету звертаються до інших комітетів з проханням провести таке спільне (і до уряду, звичайно, до віце-прем'єр-міністра, до Адміністрації Президента)…
ЛЕСЮК Я.В. Для початку оці три комітети.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Добре, тоді до комітетів зараз провести таке спільне засідання для обговорення стратегічних напрямків гуманітарної політики.
ПОДОЛЯК І.І. Але ж, по-моєму, Гройсманом створена (пам'ятаєш, ми збиралися минулого разу) міжфракційна така група по гуманітарній політиці? Тобто це є розпорядження Гройсмана. І там входять представники і різних фракцій, і різних комітетів.
ЛЕСЮК Я.В. Це не суперечить розпорядженню пана Гройсмана.
ПОДОЛЯК І.І. Ні, це не суперечить.
ЛЕСЮК Я.В. Ми ще обговоримо. Давайте ми через тиждень таке звернення, хай голова підписує через тиждень таке звернення, а ми ж обговоримо між собою.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Пане Логвинський, ми проголосували за ваші проекти, хоча було дуже багато до них запитань. Але вже наш комітет завершився. Ми їх підтримали, дякуємо вам.
ЛОГВИНСЬКИЙ Г.В. Лучше поздно, чем никогда.