СТЕНОГРАМА
засідання Комітету з питань культури та духовності
11 лютого 2015 року
Веде засідання Голова Комітету Княжицький М.Л.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Шановні колеги, у нас на сьогодні було одне питання і з’явилось ще друге. Тому зараз я поставлю питання, яке простіше – це проект постанови, поданий народними депутатами Луценком, Третьяковим, Загорієм, Березюком і Тимошенко про увіковічнення пам’яті Героїв Небесної сотні, де пропонується рекомендувати органам місцевого самоврядування за результатами громадського обговорення здійснити відповідні заходи щодо переіменування однієї з вулиць населеного пункту в честь Героїв Небесної сотні.
І друга постанова – про вшанування пам’яті героїв Майдану.
Хто за те, щоб затвердити такий порядок денний, прошу голосувати. Дякую.
Отже, перше питання. Я вам зачитав цю постанову. Треба обговорювати? Не треба. Хто за цю постанову, прошу проголосувати. Дякую. Комітет схвалив.
Друге питання теж важливе, хоча дещо складніше.
Це проект закону на двох аркушах.
Стаття 1. Увічнення пам’яті про Революцію гідності
Шанобливе ставлення до пам’яті про Революцію гідності та жертви, понесені українським народом.
Стаття 2. Форми увічнення пам’яті про Революцію гідності
Основними формами увічнення пам’яті про Революцію гідності є: відзначення Дня Гідності та Свободи; спорудження, упорядкування та збереження пам’ятників, встановлення пам’ятних знаків, сприяння об’єктивному дослідженню історії Революції гідності, відображенню подій революції.
Стаття 3. Про створення Музею Майдану, де пропонується з метою увічнення пам’яті осіб, що проявили громадянську мужність; вели активну благодійну, гуманістичну, громадську діяльність під час Революції гідності повернути у державну власність майновий комплекс підприємства Федерації професійних спілок України «Міжнародний центр культури і мистецтв профспілок України» та створити на його базі Музей Майдану і передбачити в бюджеті витрати на це.
Які є думки з приводу цього законопроекту? Хто хоче висловитись?
ПОДОЛЯК І.І. У мене є питання. Прошу сказати, будь ласка, сам текст законопроекту Інститут національної пам’яті розробляв?
В’ЯТРОВИЧ В.М. Ні. Авторами законопроекту є 7 народних депутатів від фракцій більшості. Єгор Соболєв, наприклад.
ПОДОЛЯК І.І. Єгор особисто підтримав цей законопроект. Мене просто цікавить, хто писав.
В’ЯТРОВИЧ В.М. Інститут національної пам’яті, якщо готує законопроекти, то згідно свого положення повинен подавати через Кабінет Міністрів.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Але в даному випадку це була чиясь ідея. Підпис Єгора тут стоїть перший.
В’ЯТРОВИЧ В.М. Ідея доволі давня.
ПОДОЛЯК І.І. Стосовно місця ідея. Законопроект є фантастичний, і ми його підтримуємо всіма частинами тіла.
В’ЯТРОВИЧ В.М. Щодо місця. Обговорювалось кілька можливих місць дислокації Музею. Одне з них – це Український дім, але там є велика проблема, пов’язана з тим, що Український дім є музейним сховищем.
Друге місце – це Жовтневий палац. І третє місце - Будинок профспілок. Умовами обговорення було, щоб це місце було історично пов’язане з історією Майдану.
З цих трьох місць на даному етапі найбільш прийнятним вважається Жовтневий палац, бо він пов’язаний з історією Майдану.
ПОДОЛЯК І.І. А те, що це жива будівля, в якій відбувається життя, на відміну від Будинку профспілок, який буде реконструйований з державного бюджету. Наскільки я розумію, серед активістів та ініціаторів цих процесів консенсусу саме щодо цього приміщення не було. Тобто ви це не обговорювали і не прийняли це консенсусне рішення, що це має бути тільки існуюча і діюча споруда.
В’ЯТРОВИЧ В.М. Я казав, що розглядалось три варіанти і один з них – Жовтневий палац.
ПОДОЛЯК І.І. Це Єгор Соболєв запропонував, щоб це був Жовтневий палац?
В’ЯТРОВИЧ В.М. Так. Автори законопроекту запропонували Жовтневий палац.
Моя особиста думка, що він для цього повністю надається з трьох причин: по-перше, що він справді дуже тісно пов’язаний з історією Майдану; по-друге, це те, що цей палац найбільш готовий до того, щоб стати музеєм і третя причина полягає в тому, що ви кажете, що зараз він використовується як живий палац, як концертний майданчик. І для мене як для історика це велике застереження, зважаючи на те, що це будинок, в якому була катівня НКВД в 30-х роках.
Протягом 23-х років ми постійно говоримо, що це неформат, що в такій будівлі, де було знищено тисячі людей, відбуваються танці та співи, і навіть рік після Євромайдану, коли на сходах вбивали людей, там все рівно проводяться розважальні заходи.
ПОДОЛЯК І.І. Скажіть, будь ласка, зважаючи на те, що держава в той чи інший спосіб буде фінансувати з держбюджету пристосування будь-якого приміщення для музею, зважаючи на те, що не концепція, а концепт музею, чи це буде Музей Свободи, чи це буде Музей Майдану, так чи інакше держава бужде вкладати. А мова іде виключно про сучасний інтерактивний музей, діяльність якого є розвиваюча, спрямована в майбутнє, то чи не здається вам раціональним і логічним, що реконструкція Будинку профспілок саме під такі цілі та завдання проекту могла би бути більш доречніша для музею, ніж існуючий в принципі в придатному стані, хоча без ремонту Жовтневий палац? Тяжко зрозуміти, як під музей може використовуватись будівля, де є глядацький зал на 2 тисячі місць.
Я хочу наголосити, що Будинок профспілок не менш інтегрований історією Майдану, ніж Жовтневий палац.
В’ЯТРОВИЧ В.М. Я дам пояснення. Обидві будівлі належать профспілкам, тобто в питанні правовому вони рівні.
В питанні використання приміщення Будинок профспілок потребує не реконструкції, а спорудження, тобто мова іде про десятки мільйонів. Якщо ми говоримо про Жовтневий палац, то це палац, який вже можна використовувати для музею.
В перспективі ми говоримо про побудову якгось нового модернового приміщення. Ми розуміємо ситуацію, в якій знаходиться держава, і що протягом найближчих кількох років мова не може іти про якесь величезне капітальне будівництво.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Я вами скажу, що колись до депутатства я хотів займатись театральними проектами, для цього привозив міжнародних експертів. У нас, окрім Жовтневого палацу, немає жодного приміщення, де можна було б робити якісні театральні проекти. Його в Києві не існує.
Так, я розумію, що там було НКВС. В Польщі, вибачте, гестапо було в приміщенні, де зараз знаходиться Міністерство освіти. Але Музей варшавського повстання створений в іншому приміщенні і для цього долучені європейські фонди.
Мені здається, що це трохи нелогічно, бо люди на Майдані виходили з тим, щоб в країні все було логічно і правильно. Знищувати найкращий зал, при тому, що там було НКВС, заради того, щоб вшанувати пам’ять, то з моєї точки зору, вибачте мене, це насміхатись над пам’яттю. Якщо є Музей Леніна, то це логічно, якщо є Український дім, то це логічно. Ми справді не знаємо, яка буде концепція. Чи не було би логічніше запропонувати Кабміну спільно з вашим Інститутом визначити термін, провести конкурс і забезпечити втілення цієї концепції.
І в такому формулюванні дійсно, якщо б архітектори нас переконали і автори концепції, що це є найкраще, ми би так і зробили і тоді не було б конфлікту. Бо я знаю, що частина фракції БПП, наприклад, це стримує багатьох людей, тому що ми просто сказали, що хочемо забрати, це так по-більшовистському виходить.
В’ЯТРОВИЧ В.М. Тільки додам, що концепція взаємодії є розроблена і затверджена. Було створено спеціальну робочу групу і концепція передбачає три локації.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Добре. Тоді Кабміну можемо поставити коротший термін. Ви самі кажете, що це невідомо: чи це буде Музей свободи, чи Музей майдану? Є різні трактовки.
Кабінету Міністрів затвердити концепцію і запропонувати, наприклад, в трьохмісячний термін варіант.
ПОДОЛЯК І.І. Ті речі, які ідуть на конкурс, вони ідуть без прив’язки до місця. Це нелогічно. Я розмовляла з Єгором, і він сказав, що його попросив Кириленко і Володя, щоб він підтримав цей законопроект.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Будь-хто, хто бачив сучасні музеї, то Жовтневий палац взагалі в голову не вкладається. Це або будується нове приміщення, до речі, Будинок профспілок підходить, гроші разом виб’ємо. Але якщо ми робимо святу справу, то не пристосовуємо щось старе під те, щоб виставку організувати, а робимо справді якісну річ.
ТАРУТА С. О. Я абсолютно согласен c этой позицией. Нельзя сейчас этими революционными движениями, до конца не понимая концепции окончательной, кто победил вообще, мы не знаем победителя проекта.
ПОДОЛЯК І.І. Професійно це робиться з прив’язкою до місця.
В’ЯТРОВИЧ В.М. Є конкурс, який оголосила КМДА, який закінчиться в кінці березня. Серед об’єктів цього конкурсу вшанування Майдану незалежності, вулиці Інститутської, вулиці Грушевського, частини Хрещатика. Серед об’єктів, які розглядаються як можливі локації для Музею Майдану, є Жовтневий палац так само.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Але є і інші об’єкти.
Ми би запропонували Кабінету Міністрів і КМДА в трьохмісячний термін кінцево затвердити концепцію, можемо поставити у двохмісячний термін, але щоб вони це зробили, подати її і ми тоді за цим прослідкували і зрозуміли, що саме будується.
ПОДОЛЯК І.І. Я маю ще одну пропозицію. По-перше, цей законопроект проголосує Верховна Рада, ви це прекрасно знаєте. Законопроект, ще раз кажу, прекрасний. Я пропоную поміняти один профспілковий об’єкт на інший профспілковий об’єкт.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Якщо ви не проти. Хто за таку пропозицію, прошу проголосувати. Дякую.
ПОДОЛЯК І.І. В законопроекті передбачено, що держава повинна його профінансувати.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ми будемо лобіювати, щоб це все зробили, бо краще побудувати щось якісне, ніж потім пристосовувати і мучатись. Ми вам допоможемо. Дякую, шановні колеги.
ТАРУТА С.О. У меня есть вопрос. Имеет ли право сегодня парламент забирать профсоюзы?
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Немає, вони будуть судитись.
ТАРУТА С.О. Тогда нам нужно готовить проект закона о национализации всего профсоюзного добра.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Це логічно і вірно.
ПОДОЛЯК І.І. Нам треба внести ці зміни, щоб ми потім з голосу не приймали.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Розумієте, закон зареєстрований, тобто це буде висновок комітету. На завтра – висновок комітету.
ПОДОЛЯК І.І. Нам треба проголосувати відразу і в цілому.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Якщо в нас є одностайне голосування комітету, то зможемо приймати його в цілому. Я вважаю, що це нормальна практика.
Хоча я Український дім обрав би, якщо чесно.
В’ЯТРОВИЧ В.М. Тоді у нас буде конфлікт з музейниками, які справді стоять перед тим, що немає куди артефакти перенести.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Невже не можна знайти місце для артефактів?
ТАРУТА С.О. Там можна разделить этот музей, он огромный.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Зараз робимо красивий проект, визначаємо локацію. Я думаю, що це плюс.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Прохання про висвітлення на сайті Комітету роботи підкомітетів нашого Комітету. Інформувати секретаріат. Добре?
Всім дякую.