Комітет Верховної Ради України

ГОЛОВУЄ:

Голова Комітету – Княжицький Микола Леонідович

ПРИСУТНІ:

народні депутати України, члени Комітету з питань

культури і духовності –  Княжицький М.Л., Подоляк І.І.,

Єленський В.Є., Лесюк Я.В.

працівники секретаріату Комітету:

Колесніченко-Братунь Н.Р., Бабенко В.О., Галюк Т.М., Івасенко І.М.,

Грабчак К.К., Ревчук Н.В., Степаненко І.М.

ВІДСУТНІ:

народні депутати України, члени Комітету з питань

культури і духовності – Матіос М.В., Тарута С.О.,

Новинський В.В.

ЗАПРОШЕНІ:

1.      Данченко Олександр Іванович  - народний депутат України

2.      Нищук Євген Миколайович - Міністр культури України

3.      Карандеєв – Заступник Міністра культури  України

4.      Іллєнко Пилип Юрійович – голова Державного агентства України з питань кіно

5.      Човган Олександр Юрійович - голова громадської ради при Держкомтелерадіо

6.      Крисіна Ірина Володимирівна - заст. Директора Департаменту видатків бюджетної

сфери Мінфіну України

7.      Мініч Олена Олександрівна - директор Департаменту розвитку інновацій та

інтелектуальної власності

8.      Падучак Богдан Михайлович - заступник директора Департаменту розвитку інновацій

та інтелектуальної власності, начальник відділу державної політики у сфері

інтелектуальної власності

9.      Пантелеймонова Ольга - Директор ТОВ «Стар Медіа»

10.  Бебес Олена - Головний юрист ТОВ «Стар Медіа»

11.  Яценко Володимир Вікторович - Генеральний продюсер, співвласник ТОВ

«Лаймлайтстудіо»

12.  Буцан Євген Анатолійович - Директор юридичного департаменту медіа групи «Україна»

13.  Максимчук Анатолій Олександрович - Віце-президент канал СТБ

14.  Іллюшина Олена – ст. юрист Індустріального телевізійного комітету

15.  Мієнко В’ячеслав – телестудія «1+1»

16.  Маньо Василь - юрист "Медіа Групи України"

17.  Ошеров Леонід Михайлович - Голова Української Асоціації операторів зв’язку "Телас"

18.  Попова Тетяна - представник громадської організації галузі зв’язку

19.  Дяченко Валерія - представник громадської організації галузі звязкуорганізації галузі

зв’язку

20.  Погорелов Олексій Валерійович - генеральний директор Української Асоціації видавців

періодичної преси

21.  Тримбач Сергій Васильвич - Голова спілки кінематографістів України

22.  Галетій Сергій Миколайович - Кінопродюсер, модератор секції «кіно» Реанімаційний

 пакет реформ

23.  Крайняк Юрій Олегович – помічник-консультант народного депутата України

М.Княжицького

24.  Гандзюк Ірина - помічник-консультант народного депутата України М.Княжицького

Порядок денний:

1.      Про затвердження Порядку денного засідання Комітету.

 Законопроекти, з опрацювання яких Комітет визначено головним:

2.      Різне.

3.    Проект Закону про державну підтримку кінематографії в Україні(р.№ 3081-д,

     друге читання).  Розгляд поправок до розділу ІІІ.

І. СЛУХАЛИ:

Про проект Порядку денного засідання Комітету.

Доповідає: Княжицький Микола Леонідович -  Голова Комітету

                                  з питань культури і духовності

УХВАЛИЛИ:

схвалити Порядок денний засідання Комітету

Рішення прийнято шляхом голосування:

           «За» –   4 (Княжицький М.Л., Подоляк І.І., Єленський В.Є,  Лесюк Я.В.)

«Проти» –  0

«Утримались» –  0

ІІ.

А) СЛУХАЛИ:

Про роз’яснення  щодо застосування деяких положень Закону України «Про культуру».

Доповідає: Княжицький Микола Леонідович -

Голова Комітету з питань культури і духовності

УХВАЛИЛИ:

       На запит Державного управління справами від 17 березня 2016 року № 01-19/07/0574 щодо надання роз’яснення з питань застосування статей 21², 21³, 21⁵ Закону України «Про культуру» в частині організації та проведення конкурсу на посади керівників державних та комунальних закладів культури Комітет Верховної Ради України з питань культури і духовності на підставі статті 21 Закону України «Про комітети Верховної Ради України» роз’яснює:

1. У своєму листі Державне управління справами зазначає такі проблемні, на його думку, питання, роз’яснити які просить Комітет:

1.1. Відповідно до статті 21² Закону України «Про культуру» (далі – Закон) конкурс на посаду керівника оголошується не пізніш як за два місяці до завершення строку повноважень керівника державного чи комунального закладу культури відповідно до контракту або упродовж семи днів з дня дострокового припинення його повноважень. На думку Державного управління справами (далі – ДУС, заявник) «у зв’язку з цим залишається нормативно невизначеною необхідність повторного оголошення конкурсу в разі дострокового припинення контракту за умови його оголошення в установленому законом порядку за два місяці до завершення повноважень керівника»;

1.2. Норми статті 21³ Закону «чітко не визначають повноважень органу, що затверджує склад комісії, та необхідності дотримання ним пропорційності з урахуванням категорій, вказаних у частині третій статті 21³ Закону». За умов, що конкурсна комісія складається з дев’яти членів, по три члени від трудового колективу, органу управління та громадських організацій, тоді як для кворуму необхідно обрати лише 6 членів, на думку ДУС, це дає можливість органу управління формувати конкурсну комісію без урахування інтересів однієї з категорій (громадських організацій або членів трудового колективу);

1.3. Стаття 21³ Закону передбачає обрання громадських організацій до конкурсних комісій шляхом жеребкування, он-лайн трансляція якого здійснюється за веб-сайті органу управління. Проте ДУС звертає увагу, що «на сьогодні жодних нормативно-правовим актом не врегульовано процедури та правил проведення жеребкування, порядок оскарження такого відбору», що, на думку ДУС, унеможливлює застосування цієї норми;

1.4. В абзаці четвертому частини восьмої статті 21³ Закон оперує терміном «близькі особи», проте не містить визначення цього поняття «або можливості застосування аналогії норми закону, зокрема цього терміну, що вживається в Законі України "Про корупцію"»;

1.5. Абзац третій частини десятої статті 21⁵ Закону визначає допоміжні критерії під час голосування (ступінь MBA, MPA, MLA, магістра бізнес-адміністрування чи магістра державного управління) проте не визначає, «якими документами підтверджується наявність такого ступеня, необхідність їх перекладу державною мовою, нотаріальне посвідчення тощо».

2. Відповідно до частини першої статті 21 Закону керівники державних та комунальних закладів культури призначаються на посаду шляхом укладення з ними контракту строком на п'ять років за результатами конкурсу.

З огляду на те, що заявник прямо зазначає в своєму листі, що в його управлінні перебувають державні заклади культури і мистецтв, призначення керівника вказаних закладів має відбуватись виключно за результатами конкурсу.

3. Відповідно до Закону органом управління є орган, що відповідно до статутних документів здійснює управління державним чи комунальним закладом культури, а саме центральний орган виконавчої влади, орган влади Автономної Республіки Крим, місцевий орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування (останній абзац статті 21¹ Закону).

Водночас, ситуація, коли органом управління закладу культури є державна організація, яка не має статусу органу виконавчої влади або місцевого самоврядування, законодавчо не передбачена, що, зокрема, не дає підстав для призначення керівника державного або комунального закладу культури поза конкурсом, тобто всупереч вимог частини першої статті 21 Закону.

4. Питання визначення органів управління закладами культури та можливості віднесення до них Державного управління справами врегульоване Законом України «Про культуру» та Законом України «Про управління об’єктами державної власності».

Так, стаття 4 Закону України «Про управління об’єктами державної власності» одним з суб’єктів управління об’єктами державної власності визнає органи, що забезпечують діяльність Президента України, Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України. Об’єктами управління в такому випадку можуть бути державне майно, що забезпечує діяльність Президента України, Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України (стаття 3 Закону України «Про управління об’єктами державної власності»).

Очевидно, що управління закладами культури з боку ДУС не пов’язано з забезпеченням діяльності Президента України, Верховної Ради України або Кабміну. Принаймні, такий зв’язок не очевидний.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про культуру» базова мережа закладів культури – комплекс підприємств, установ, організацій і закладів культури державної та комунальної форми власності, діяльність яких спрямована на створення умов для забезпечення розвитку творчості людини, збирання, збереження, використання і поширення інформації про матеріальні та духовні культурні цінності, наукові розробки, а також на забезпечення цілісності культурного простору України, доступності національного культурного надбання, дотримання прав громадян у сфері культури.

Тобто, мета закладу культури полягає не у забезпеченні діяльності Президента України, а у створенні умов для забезпечення розвитку творчості людини, збирання, збереження, використання і поширення інформації про матеріальні та духовні культурні цінності, наукові розробки тощо.

Статтями 12, 22 Закону про культуру встановлено, що держава може бути суб’єктом діяльності у сфері культури виключно в особі уповноважених органів виконавчої влади. Базова мережа закладів культури формується органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Існуючі заклади культури та заклади освіти сфери культури автоматично включаються до базової мережі.

Відповідно до статті 116 Конституції України та статті 5 Закону України «Про управління об’єктами державної власності» саме Кабінет Міністрів України визначає органи, уповноважені управляти державним майном.

Відповідно до викладеного, очевидно, що було б доцільним звернутися до Кабінету Міністрів України з рекомендацією передати культурні заклади, що перебувають в управлінні Державного управління справами, в управління уповноважених органів виконавчої влади.

5. Звертаючись за роз’ясненням в частині застосування статті 21² Закону, заявник вказує, що «залишається нормативно невизначеною необхідність повторного оголошення конкурсу в разі дострокового припинення контракту за умови його оголошення в установленому законом порядку за два місяці до завершення повноважень керівника».

Роз’яснюючи питання оголошення повторного конкурсу, Комітет виходить з наступного.

Відповідно до частини чотирнадцятої статті 21⁵ Закону про культуру у разі відхилення конкурсною комісією всіх кандидатів конкурсна комісія проводить повторний конкурс. Повторний конкурс проводиться у порядку, визначеному статтями 21¹ - 21⁵ цього Закону.

Тобто повторний конкурс оголошується в загальному порядку, передбаченому статтями 21¹ - 21⁵ Закону України «Про культуру».

У випадку, якщо контракт припиняється достроково, застосуванню підлягає положення частини четвертої статті 21² Закону України «Про культуру», згідно з якою орган управління оголошує конкурс на посаду керівника державного чи комунального закладу культури не пізніш як за два місяці до завершення строку повноважень керівника державного чи комунального закладу культури відповідно до контракту або впродовж семи днів з дня дострокового припинення його повноважень.

Тобто у випадку, якщо контракт припинився достроково під час дії Закону № 955-VII від 28 січня 2016 року, орган управління зобов’язаний впродовж семи днів від дати припинення повноважень керівника закладу культури оголосити конкурс. Призначення керівника здійснюється в порядку, передбаченому Законом України «Про культуру».

6. Роз’яснюючи питання застосування статті 21³ Закону про культуру щодо можливості комплектування комісій без урахування однієї з категорій суб’єктів подання кандидатур, пропонується виходити з такого.

Відповідно частини статті 21² Закону України «Про культуру» формування складу конкурсної комісії є одним з етапів конкурсного добору керівника державного чи комунального закладу культури.

Склад і порядок формування конкурсної комісії визначений статтею 21³ Закону. Зокрема, частина перша вказаної статті передбачає, що конкурсна комісія складається з дев’яти членів – по три члени від трудового колективу, громадських організацій в сфері культури та органу управління.

Частиною другою статті 21³ Закону закріплено, що персональний склад конкурсної комісії та зміни до нього (за потреби) затверджує своїм наказом орган управління, що проводить конкурсний добір. Орган управління повинен сформувати персональний склад конкурсної комісії не пізніше 30 днів після оголошення конкурсу на посаду керівника державного чи комунального закладу культури.

При цьому слід мати на увазі, що закон не допускає можливості ігнорування органом управління зазначених вимог щодо обов’язкового формування конкурсної комісії за рахунок вказаних груп суб’єктів. Встановлена частиною дев’ятою статті 21³ Закону умова, за якою комісія вважається повноважною (затвердження не менше шести членів) не звільняє орган управління від обов’язку її формування за рахунок всіх без виключення категорій суб’єктів права на подання кандидатур до складу комісії. Вказана норма регулює лише питання, коли хтось із суб’єктів відмовився від надання трьох кандидатур, і в такому випадку комісія формується за рахунок тих осіб, які були подані, якщо загальна кількість членів становить більше шести осіб.

7. Роз’яснюючи питання стосовно порядку жеребкування обрання громадських організацій, виходимо з наступного.

Відповідно до частини шостої статті 21³ Закону про культуру громадські організації у сфері культури відповідного функціонального спрямування подають по три кандидатури органу управління, який шляхом жеребкування визначає трьох кандидатів до складу конкурсної комісії. Орган управління забезпечує онлайн-трансляцію жеребкування на своєму офіційному веб-сайті.

Зі змісту цієї норми вбачається, що орган управління самостійно обирає спосіб проведення жеребкування. Головна мета жеребкування полягає у виключенні суб’єктивного фактору при обранні організацій, які делегуватимуть своїх кандидатів до складів конкурсних комісій.

Тому, обираючи спосіб проведення жеребкування, орган управління має враховувати необхідність принципу рівності та безсторонності у відносинах з суб’єктами подання кандидатур, а також забезпечити проведення жеребкування у такий спосіб, який би виключав можливість стороннього впливу з боку будь-кого на його результати, забезпечивши можливість кожному бажаючому пересвідчитись у його відкритості та прозорості.

Результати проведення жеребкування можуть бути оскаржені до суду на загальних підставах, передбачених процесуальним законодавством.

8. Стосовно використання у статті 21³ Закону терміну «близькі особи».

Відповідно до частини восьмої статті 21³ Закону членом конкурсної комісії не може бути особа, яка є близькою особою або членом сім'ї учасника конкурсу чи органу управління.

Поняття «близькі особи» законодавчо врегульоване статтею 1 Закону України «Про запобігання корупції». Згідно із цим законом до близьких осіб відносяться особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом і мають взаємні права та обов'язки із суб'єктом, зазначеним у частині першій статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» (крім осіб, взаємні права та обов'язки яких із суб'єктом не мають характеру сімейних), у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі, а також –  незалежно від зазначених умов – чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний брат, рідна сестра, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, зять, невістка, тесть, теща, свекор, свекруха, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням згаданого суб'єкта.

З огляду на відсутність у законодавстві інших визначень, при формуванні конкурсної варто враховувати наведену вище термінологію з урахуванням вимог Закону України «Про культуру». Зокрема, з метою забезпечення прозорого і об’єктивного проведення конкурсів орган управління має формувати конкурсні комісії з осіб, які не є близькими особами стосовно учасників конкурсу, тобто не пов’язані з ними спільним побутом та не мають родинних стосунків, як це передбачено законом.

9. Стосовно підтвердження наявності ступеня MBA, MPA, MLA, магістра бізнес-адміністрування чи магістра державного управління, які є допоміжними критеріями під час голосування відповідно до статті 21⁵ Закону.

Статтею 21⁵ Закону детально регламентований порядок проведення конкурсного добору кандидатів на посаду керівника. Зокрема передбачено, що конкурсна комісія на першому засіданні розглядає подані документи на відповідність їх кваліфікаційним критеріям. На другому засіданні проводиться співбесіда з кандидатами, під час якої комісія заслуховує публічні презентації проектів програм розвитку закладу культури на один і п'ять років (частини шоста, дев’ята статті 21⁵ Закону).

Критерії, передбачені частиною десятою статті 21⁵ Закону є допоміжними критеріями, тобто критеріями, які носять факультативний характер та можуть допомогти конкурсній комісії прийняти найбільш виважене рішення. Зокрема, одним з допоміжних критеріїв є наявність у кандидата ступеня MBA (Master of Business Administration), MPA (Master of Public Administration), MLA (Master of Liberal Arts), магістра бізнес-адміністрування чи магістра державного управління. Підтвердженням отримання такого ступеня є диплом, який видається відповідною бізнес-школою. Необхідність перекладу таких документів українською мовою визначається законодавством про мови та міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

Рішення прийнято шляхом голосування:

           «За» –    4 (Княжицький М.Л., Подоляк І.І. Єленський В.Є, Лесюк Я.В.)

         «Проти» –  0

        «Утримались» – 0

ІІ.

Б) СЛУХАЛИ:

Про розгляд пропозицій змін до Регламенту Верховної Ради України

Доповідає: Княжицький Микола Леонідович - 

Голова Комітету з питань культури і духовності

УХВАЛИЛИ:

      Комітет з питань культури і духовності розглянув пропозиції змін до Регламенту Верховної Ради України (згідно з Рекомендаціями щодо внутрішньої реформи та підвищення інституційної спроможності Верховної Ради України) і висловлює такі зауваження стосовно пропозицій до переліку комітетів, який потрібно передбачити у законодавстві.

Комітет (до 1997 року – постійна Комісія) з питань культури і духовності створювався у кожному скликанні Верховної Ради України, починаючи з 1990 року. 

В історію українського парламентаризму Комітет з питань культури і духовності увійшов як орган, де приймались фундаментальні та стратегічні для українського державотворення рішення, зокрема, щодо основ законодавства про культуру, мовної політики, релігії, національної символіки та багатьох інших.

Членами Комітету з питань культури і духовності впродовж його існування були такі визначні українські політичні діячі, як Леонід Кравчук, Вячеслав Чорновіл, Лесь Танюк, Михайло Косів, Володимир Яворівський та багато інших.

Культурна політика держави займає важливе стратегічне місце у законодавчому полі України. У час гібридної війни проти України з боку Російської Федерації запобігання загроз національним інтересам є важливою складовою національної безпеки держави. Відповідаючи на виклики часу, Комітет нинішнього скликання підготував низку актуальних законопроектів, а деякі з них уже стали законами.

Відповідно до Постанови Верховної Ради України «Про перелік, кількісний склад і предмети відання комітетів Верховної Ради України восьмого скликання» до предмету відання Комітету з питань культури і духовності належить 6 напрямів роботи, а також відзначення на загальнодержавному рівні пам’ятних дат і ювілеїв.

У пропозиціях щодо змін до Регламенту Верховної Ради України відсутній Комітет з питань культури і духовності. Натомість пропонується створити Комітет з питань гуманітарної політики, який, очевидно, повинен об’єднати у своєму віданні напрямки роботи кількох комітетів. Новостворений громіздкий комітет з питань гуманітарної політики, з одного боку (як це бачимо у пропозиціях щодо змін до Регламенту), не буде об’єднувати усю гуманітарну сферу, а з іншого – буде переобтяжений предметами відання (близько 40, у той час, коли кількість предметів відання інших комітетів не налічуватиме і 10). На нашу думку, це може спричинити диспропорцію та неефективність у законотворчій роботі Верховної Ради України.

Зазначаємо, що у Доповіді та Дорожній карті щодо внутрішньої реформи та підвищення інституційної спроможності Верховної Ради України, підготовленій Місією Європейського парламенту з оцінки потреб під головуванням Пета Кокса, рекомендовані зовсім інші принципи та критерії. Так, відповідно до пункту 17 зазначеного документу, у структурі Верховної Ради наступного (дев’ятого) скликання пропонується передбачити меншу кількість комітетів (орієнтовно 20), які повинні чітко співвідноситись зі сферами відповідальності міністерств. У той же час пропозиціями до Регламенту пропонується залишити комітети, які не мають свої профільних міністерств, а об’єднати ті, що їх мають. Наголошуємо, що Комітет з питань культури і духовності співвідноситься зі сферою відповідальності Міністерства культури України.

Комітет підтримує необхідність реформування парламенту, але вважає, що підходи до реформування мають відповідати рекомендаціям Дорожньої карти щодо внутрішньої реформи та підвищення інституційної спроможності Верховної Ради України і бути зваженими та обгрунтованими.

Комітет пропонує внести до переліку комітетів у Регламенті Верховної Ради України – Комітет з питань культури і духовності, а  Комітет з питань гуманітарної політики зі згаданого переліку  вилучити.

Комітет з питань культури і духовності, обговоривши інформацію стосовно пропозицій змін до Регламенту Верховної Ради України (згідно з Рекомендаціями щодо внутрішньої реформи та підвищення інституційної спроможності Верховної Ради України) в и р і ш и в:

1.     Ухвалити згадане Рішення.

2.     Направити Рішення Голові Верховної Ради України та Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту та організації роботи Верховної Ради України.

Рішення прийнято шляхом голосування:

           «За» –   4 (Княжицький М.Л., Подоляк І.І., Єленський В.Є,  Лесюк Я.В.)

«Проти» –  0

«Утримались» –  0

ІІ.

В) СЛУХАЛИ:

Пропозицію про передачу  МК "Мистецький Арсенал" до відання Міністерства культури України.

Доповідає: Княжицький Микола Леонідович -  Голова Комітету з питань культури і духовності

УХВАЛИЛИ:

Підготувати звернення до Кабінету Міністрів України, щодо перепідпорядкування МК "Мистецький Арсенал" від ДУС до Міністерства культури України з відповідним перерозподілом коштів бюджетних програм.

Рішення прийнято шляхом голосування:

           «За» –   4 (Княжицький М.Л., Подоляк І.І., Єленський В.Є,  Лесюк Я.В.)

«Проти» –  0

«Утримались» –  0

2.     Врахувати редакційно поправку № 189, внесену народним депутатом України Гопко Г.М.

Рішення прийнято шляхом голосування:

           «За» –    4 (Княжицький М.Л., Подоляк І.І. Єленський В.Є,Лесюк Я.В.)

         «Проти» –  0

        «Утримались» – 0

Рішення прийнято шляхом голосування:

3.     Відхилити поправку № 207, внесену народним депутатом України Матіос М.В.

Рішення прийнято шляхом голосування:

           «За» –    4 (Княжицький М.Л., Подоляк І.І., Єленський В.Є, Лесюк Я.В.)

         «Проти» –  0

        «Утримались» – 0

4.     Відхилити поправку № 208, внесену народним депутатом України Подоляк І.І.

Рішення прийнято шляхом голосування:

           «За» –    4 (Княжицький М.Л.,Подоляк І.І., Єленський В.Є, Лесюк Я.В.)

         «Проти» –  0

        «Утримались» – 0

5.     Відхилити поправку № 209, внесену народним депутатом України Подоляк І.І.

Рішення прийнято шляхом голосування:

           «За» –    4 (Княжицький М.Л., Подоляк І.І., Єленський В.Є, Лесюк Я.В.)

         «Проти» –  0

        «Утримались» – 0

6.     Відхилити поправку № 210, внесену народним депутатом України Подоляк І.І

Рішення прийнято шляхом голосування:

           «За» –    4 (Княжицький М.Л., Подоляк І.І., Єленський В.Є, Лесюк Я.В.)

         «Проти» –  0

        «Утримались» – 0

7.     Відхилити поправку № 211, внесену народним депутатом України Подоляк І.І.

Рішення прийнято шляхом голосування:

           «За» –    4 (Княжицький М.Л., Подоляк І.І., Єленський В.Є, Лесюк Я.В.)

         «Проти» –  0

        «Утримались» – 0

8.     Відхилити поправку № 212, внесену народним депутатом України Подоляк І.І.

Рішення прийнято шляхом голосування:

           «За» –    4 (Княжицький М.Л., Подоляк І.І., Єленський В.Є, Лесюк Я.В.)

         «Проти» –  0

        «Утримались» – 0

9.     Відхилити поправку № 213, внесену народним депутатом України Подоляк І.І.

Рішення прийнято шляхом голосування:

           «За» –    4 (Княжицький М.Л., Подоляк І.І. Єленський В.Є, Лесюк Я.В.)

         «Проти» –  0

        «Утримались» – 0

10. Відхилити поправку № 214, внесену народним депутатом України Княжицьким М.Л.

Рішення прийнято шляхом голосування:

           «За» –    4 (Княжицький М.Л., Подоляк І.І., Єленський В.Є, Лесюк Я.В.)

         «Проти» –  0

        «Утримались» – 0

11. Відхилити поправку № 215, внесену народним депутатом України Матіос М.В.

Рішення прийнято шляхом голосування:

           «За» –    4 (Княжицький М.Л., Подоляк І.І., Єленський В.Є, Лесюк Я.В.)

         «Проти» –  0

        «Утримались» – 0

12. Відхилити поправку № 216, внесену народним депутатом України Подоляк І.І.

Рішення прийнято шляхом голосування:

           «За» –    4 (Княжицький М.Л., Подоляк І.І., Єленський В.Є, Лесюк Я.В.)

         «Проти» –  0

        «Утримались» – 0

13. Відхилити поправку № 217, внесену народним депутатом України Гуляєвим В.О.

Рішення прийнято шляхом голосування:

           «За» –    4 (Княжицький М.Л., Подоляк І.І., Єленський В.Є, Лесюк Я.В.)

         «Проти» –  0

        «Утримались» – 0

14. Відхилити поправку № 218, внесену народним депутатом України Княжицьким М.Л.

Рішення прийнято шляхом голосування:

           «За» –    4 (Княжицький М.Л., Подоляк І.І., Єленський В.Є., Лесюк Я.В.)

         «Проти» –  0

        «Утримались» – 0

15. Врахувати поправку № 219, внесену народним депутатом України Княжицьким М.Л.

Рішення прийнято шляхом голосування:

           «За» –    4 (Княжицький М.Л., Подоляк І.І., Єленський В.Є., Лесюк Я.В.)

         «Проти» –  0

        «Утримались» – 0

16. Відхилити поправку № 220, внесену народним депутатом України Княжицьким М.Л.

Рішення прийнято шляхом голосування:

           «За» –    4 (Княжицький М.Л., Подоляк І.І., Єленський В.Є., Лесюк Я.В.)

         «Проти» –  0

        «Утримались» – 0

17. Врахувати поправку № 221, внесену народними депутатами України Кондратюк О.К., Черваковою О.В.

Рішення прийнято шляхом голосування:

           «За» –    4 (Княжицький М.Л., Подоляк І.І., Єленський В.Є., Лесюк Я.В.)

         «Проти» –  0

        «Утримались» – 0

18. Відхилити  поправку № 222, внесену народним депутатом України Матіос М.В.

Рішення прийнято шляхом голосування:

           «За» –    4 (Княжицький М.Л., Подоляк І.І., Єленський В.Є., Лесюк Я.В.)

         «Проти» –  0

        «Утримались» – 0

19. Відхилити поправку № 223, внесену народним депутатом України Подоляк І.І.

Рішення прийнято шляхом голосування:

           «За» –    4 (Княжицький М.Л., Подоляк І.І., Єленський В.Є., Лесюк Я.В.)

         «Проти» –  0

        «Утримались» – 0

20.  Врахувати поправку № 224, внесену народним депутатом України Гопко Г.М.

Рішення прийнято шляхом голосування:

           «За» –   4  (Княжицький М.Л., Подоляк І.І., Єленський В.Є., Лесюк Я.В.)

         «Проти» –  0

        «Утримались» – 0

21.  Відхилити поправку № 225, внесену народними депутатами України Кондратюк О.К., Черваковою О.В.

Рішення прийнято шляхом голосування:

           «За» –   3  (Княжицький М.Л., Єленський В.Є., Лесюк Я.В.)

         «Проти» –  0

        «Утримались» –  1 (Подоляк І.І.)

22. Відхилити поправку № 226, внесену народними депутатами України Соболєвим Є.В., Сюмар В.П.

Рішення прийнято шляхом голосування:

           «За» –   3  (Княжицький М.Л., Єленський В.Є., Лесюк Я.В.)

         «Проти» –  0

        «Утримались» –  1 (Подоляк І.І.)

23. Врахувати редакційно поправку № 227, внесену народним депутатом України Гопко Г.М.

Рішення прийнято шляхом голосування:

           «За» –   3 (Княжицький М.Л., Подоляк І.І., Єленський В.Є.)

         «Проти» –  0

        «Утримались» –  1 (Лесюк Я.В.)

Стенограма додається