Звіт Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності за період роботи Верховної Ради України четвертого скликання (2002-2006 рр.)

26 листопада 2014, 16:22

Звіт Комітету Верховної Ради України з питань культури

і духовності за період роботи Верховної Ради України

четвертого скликання

(2 0 0 2 – 2 0 0 6 рр.)

 

Комітет з питань культури і духовності утворено відповідно до Постанови Верховної Ради України “Про перелік комітетів Верховної Ради України четвертого скликання” № 7-IV від 15 травня 2002 року. 

Постановою Верховної Ради України “Про обрання голів і перших заступників голів комітетів Верховної Ради України четвертого скликання, створення Спеціальної контрольної комісії Верховної Ради України з питань приватизації, обрання Голови і Першого заступника Голови цієї комісії та призначення  Керівника  Апарату  Верховної Ради України” (№ 13-IV від 07.06.2002 р.) Головою Комітету було обрано Танюка Леся Степановича, а Першим заступником – Мовчана Павла Михайловича. Відповідно до Постанови Верховної Ради України “Про обрання народних депутатів України членами комітетів Верховної Ради України четвертого скликання” (№ 14-IV від 11.06.2002 р.) до складу Комітету також увійшли народні депутати України:

Жулинський М.Г. – від багатомандатного загальнодержавного виборчого округу, виборчий блок політичних партій “Блок Віктора Ющенка “Наша Україна”, фракція “Наша Україна”;

 Заклунна-Мироненко  В.Г. – від багатомандатного загальнодержавного виборчого округу, КПУ, фракція Комуністичної партії України;

Кендзьор Я.М.    від багатомандатного загальнодержавного виборчого округу, виборчий блок політичних партій “Блок Віктора Ющенка “Наша Україна”, фракція “Наша Україна”;

Косів М.В. – від багатомандатного загальнодержавного виборчого округу, виборчий блок політичних партій “Блок Віктора Ющенка “Наша Україна”, фракція “Наша Україна”;

Наконечний В.Л. – від багатомандатного загальнодержавного виборчого округу, виборчий блок політичних партій “За Єдину Україну”, фракція “Єдина Україна”;

Поплавський М.М. – від виборчого округу №101, Кіровоградська область, фракція “Єдина Україна”;

Пхиденко С.С. –  від багатомандатного загальнодержавного виборчого округу, КПУ, фракція Комуністичної партії України;

Ющенко П.А. – від багатомандатного загальнодержавного виборчого округу, виборчий блок політичних партій “Блок Віктора Ющенка “Наша Україна”, фракція “Наша Україна”.

Згідно з  Законом України “Про Комітети Верховної Ради України” та за результатами досягнутих домовленостей під час переговорів, проведених між представниками шести депутатських фракцій Верховної Ради України, на засіданні Комітету 12 червня 2002 року Заступником Голови Комітету був обраний народний депутат України Поплавський М.М., член фракції “Єдина Україна”, а Секретарем Комітету – Пхиденко С.С., член фракції КПУ. Була також затверджена структура Комітету.

У складі Комітету створено три підкомітети:

-         підкомітет з питань охорони історико-культурної спадщини;

-         підкомітет з питань творчої діяльності, мистецтва та культурно-просвітницької політики;

-          підкомітет у справах релігій.

Відповідно до законодавства України та Розпорядження Голови Верховної Ради України № 867 від 8 вересня 2003 року “Про предмети відання комітетів Верховної Ради України” встановлено, що до  відання Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності належать такі питання:

законодавство з питань культурно-просвітницької діяльності (видавнича справа, бібліотечна справа, кінематографія, народні художні промисли);

законодавче регулювання мистецької діяльності (діяльність професійних творчих спілок, театрів, шкіл естетичного виховання, концертно-гастрольна діяльність тощо);

законодавство з питань охорони історико-культурної спадщини (музейна справа, архівна справа, діяльність заповідників, вивезення, ввезення і повернення культурних цінностей);

законодавство з питань мовної політики;

законодавство про свободу совісті та релігійні організації;

законодавство з питань благодійної діяльності.

Організаційне, консультативне, аналітичне забезпечення діяльності Комітету покладено на його секретаріат, до складу якого входять 9 працівників.

 

 За звітний період Комітетом підготовлено і внесено на розгляд Верховної Ради України 34 проекти законів; з  них відхилено та знято з розгляду 19 проектів, 1 враховано в інших законопроектах, 1 прийнято у першому читанні, а 13 прийнято в цілому. В тому числі:

 Закон України “Про Загальнодержавну програму розвитку національної кіноіндустрії на 2003 – 2007 роки” (від 25 грудня 2002 року, № 361-IV). Законом передбачено створення  правових та економічних умов для розвитку національного кіномистецтва в ринкових умовах, формування сучасної самодостатньої національної кіноіндустрії шляхом підтримки підприємницької діяльності у галузі, забезпечення присутності українських фільмів на національному та світовому кіноринках, відновлення рентабельності кіногалузі.

 Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про кінематографію” (від 15 травня 2003 року, № 763-IV). Законом врегульовано питання майнових прав авторів фільму на фільм та право власності на вихідні фільмові матеріали. Крім того, запроваджено Державний реєстр виробників, розповсюджувачів і демонстраторів фільмів з метою впорядкування професійної кінематографічної діяльності.

 

Закон України “Про внесення змін до деяких законів України у зв’язку з прийняттям Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про Національний архівний фонд і архівні установи” (від 6 березня 2003 року № 594-IV). Законом внесені зміни до законів, що регулюють діяльність у музейній, бібліотечній галузях, вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей з метою збереження  документів Національного архівного фонду як  культурних цінностей Українського народу, що відображають історію його духовного та матеріального життя.

        Закон України “Про театри і театральну справу” прийнято з урахуванням пропозицій Президента України і народних депутатів України 31 травня 2005 року (№ 2605-IV). На законодавчому рівні визначено види основної діяльності театрів та віднесено її до некомерційної, тобто такої, що не орієнтована на отримання прибутку, а театру надається право на одержання статусу неприбуткової організації відповідно до закону. Комітет відстояв положення про заборону приватизації, перепрофілювання або використання не за призначенням театрів, що фінансуються з державного або місцевих бюджетів. 

Закон України “Про внесення змін до статті 27 Закону України “Про видавничу справу” Верховна Рада України прийняла 8 вересня 2005 року (№ 2855-IV). Положення Закону передбачають обов'язкове одержання Книжковою палатою України платних та безоплатних примірників усіх видань, випуск яких здійснюється суб'єктами видавничої справи в Україні, а також надання відповідної узагальненої інформації про це через засоби масової інформації та управління преси та інформації обласних державних адміністрацій. 

       Закон України “Про гастрольні заходи в Україні” (№  1115-IV від 7 червня 2003 року). В Законі визначаються загальні принципи гастрольної діяльності на території України. Закон передбачає також механізм підтримки вітчизняних гастролерів як за рахунок загального фонду бюджетів, так і за рахунок спеціального фонду державного і місцевих бюджетів. Джерелом наповнення спеціального фонду бюджетів виступає збір за проведення гастрольних заходів (крім благодійних гастрольних заходів). В розділі ІІ визначаються платники збору, об’єкт і ставка оподаткування, порядок розрахунку та сплати збору.

Закон України “Про передачу колекції образотворчого мистецтва АТ “Градобанк” у державну власність” (№ 1881- IV від 31 травня 2004 року) врегулював питання передачі колекції образотворчого мистецтва АТ "Градобанк"  у державну власність.

          Закон України “Про затвердження Загальнодержавної програми збереження та використання об’єктів культурної спадщини на 2004-2010 роки” (№ 1692-IV від 20 квітня 2004 року). Програма має у своїй основі комплексний підхід до вирішення проблем: нормативно-правового врегулювання питань охорони культурної спадщини та її окремих видів; підготовки кадрів для сфери охорони культурної спадщини; інвентаризації та паспортизації об’єктів культурної спадщини, інших заходів їх охорони; популяризації культурної спадщини України, актуалізації туристичного використання історико-культурних пам’яток, підвищення туристичної привабливості держави Україна.

Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про охорону культурної спадщини” (№ 2245-IV від 16 грудня 2004 року). Законом удосконалено понятійний апарат законодавства у сфері охорони культурної спадщини; заборонено зміну пам’ятки (оскільки внаслідок зміни пам’ятка фактично руйнується, втрачаючи свою автентичність); регламентовано ефективну та цілісну систему органів охорони культурної спадщини на всій території України; підсилено роль громадськості та громадських організацій у цій сфері; врегульовано процедуру видачі дозволів на проведення археологічних розвідок, розкопок; посилено відповідальність за недотримання вимог закону.

Закон України “Про Концепцію державної політики в галузі культури на 2005-2007 роки” (№ 2460-IV від 3 березня 2005 року). Концепція  формулює основні підходи до формування і здійснення державної політики в галузі культури. Одним із ключових моментів є удосконалення систем управління та фінансово-матеріального забезпечення сфери культури й мистецтв.

Закон України “Про тимчасову заборону приватизації пам’яток культурної спадщини” (№ 2391-IV від 1 лютого 2005 року). Законом тимчасово, до ухвалення Верховною Радою України Переліку пам’яток, які не підлягають приватизації, призупинено приватизацію пам’яток культурної спадщини.

Закон України “Про внесення змін до статті 21 Основ законодавства України про культуру” (№ 3321- IV від 12 січня 2006 року). Законом встановлюється спосіб прийняття рішень щодо ліквідації діючих закладів, підприємств та організацій сфери культури, які знаходяться в комунальній власності, а також порядок відчуження основних засобів, що перебувають на балансі таких закладів, підприємств та організацій. Закон повернуто із пропозиціями Президента України, і він не вносився на повторний розгляд Верховної Ради України.

Закон України “Про внесення змін до статті 1 Закону України “Про тимчасову заборону приватизації пам’яток культурної спадщини” (№ 3484-IV від 23 лютого 2006 року). Законом вилучаються зі сфери дії Закону України “Про тимчасову заборону приватизації пам’яток культурної спадщини” одноквартирні жилі будинки і квартири, кімнати у квартирах та нежилі приміщення у багатоквартирних жилих будинках, які є пам’ятками культурної спадщини і можуть бути приватизовані згідно з чинним законодавством. Закон повернуто із пропозиціями Президента України, і він не вносився на повторний розгляд Верховної Ради України.

 

Комітетом також  розглянуто 101 проект постанов. 48 з  них прийнято Верховною Радою України.

 

З метою контролю за виконанням законодавства у сфері культури, мовної політики, релігії та врахування громадської думки під час роботи над законопроектами Комітет активно використовує таку форму роботи як проведення парламентських слухань. За звітний період Комітетом було проведено 7 парламентських слухань у Верховній Раді України.

 

1. “Українська культура: стан та перспективи розвитку” (11 грудня 2002 року). На слуханнях обговорювалися питання реалізації державної політики в галузі культури та способи її підтримки. Відзначено недоліки законодавчої бази, загальнонаціональні пріоритети та перспективи регіонального розвитку в культурній сфері, обґрунтовано необхідність виділення додаткових коштів з Держбюджету для фінансування потреб культури. За результатами слухань прийнято відповідну Постанову з рекомендаціями органам виконавчої влади. На виконання цих рекомендацій Кабінет Міністрів України затвердив Державну програму розвитку культури на період до  2007 року.

2.  “Про функціонування української мови в Україні” (12 березня 2003 року). На слуханнях наголошувалося на відсутності механізмів реалізації правових документів щодо функціонування української мови, на важливості  врегулювання питань, пов'язаних  з   удосконаленням   юридичної   відповідальності  за порушення  законів,  які  регулюють питання використання державної мови, а також на необхідності вироблення послідовного та виваженого підходу  у  вирішенні  мовних  проблем,  недопущення   при   цьому політичних  спекуляцій  і  міжетнічних  конфліктів. За результатами слухань прийнято відповідну Постанову з рекомендаціями органам виконавчої влади.

Матеріали парламентських слухань Комітет підготував до видання. Їх видано друком у книзі “Обережно – мова!” (Київ, Парламентське видавництво, 2003).

          3. “Щодо вшанування пам’яті жертв голодомору 1932-1933 років” (12 лютого 2003 року) – спільно з Комітетом з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин. На слуханнях порушено питання, що стосуються історії голодомору, передусім його причин, дійсних організаторів та виконавців, механізму здійснення, наслідків – економічних, соціальних, політичних, демографічних, етнічних, морально-психологічних.

 4. “Духовна криза суспільства і шляхи її подолання” (5 листопада 2003 року). У порядку контролю за виконанням законів України “Про музеї та музейну справу” та “Про охорону культурної спадщини”  Комітет здійснив виїзне засідання до Львівщини. Проблемні питання, які були обговорені під час виїзного засідання та потребували особливої уваги з боку держави, а також висловлені пропозиції щодо їх вирішення, стали основою для підготовки Комітетом Дня Уряду “Про сучасний  стан та перспективи охорони об’єктів культурної спадщини України”, а потім проведення парламентських слухань. На слуханнях було визначено основні причини та чинники духовної кризи українського суспільства. За їх результатами прийнято Постанову Верховної Ради України “Про Рекомендації парламентських слухань “Духовна криза суспільства та шляхи її подолання”. На виконання постанови Верховною Радою України прийнято Закон України “Про Концепцію державної політики в галузі культури на 2004-2007 роки”.

          5. “Національна кінематографія: стан, проблеми та шляхи їх вирішення” (23 лютого 2005 року).  У порядку контролю за дотриманням законодавства про кінематографію та з метою подолання негативних явищ, пов’язаних із реорганізацією Національної кіностудії  художніх фільмів ім. О. Довженка, Комітет провів там виїзне засідання. За результатами виїзного засідання, круглих столів та з метою вирішення  проблем кінематографічної галузі  проведено парламентські слухання. За результатами слухань ухвалені Рекомендації, що окреслюють низку стратегічних завдань, виконання яких сприятиме подоланню існуючої кризи та відродженню українського кінематографа. На виконання Рекомендацій Кабінетом Міністрів України створено Державну службу кінематографії.

Комітет підготував до видання збірник матеріалів парламентських слухань “Кіна не буде? (Київ, Парламентське видавництво, 2005).

          6. “Культура політика в Україні: пріоритети, принципи та шляхи реалізації” (20 квітня 2005 року). Обговорювалися пріоритетні завдання, стратегічні напрямки реалізації державної політики в галузі культури, механізми залучення інвестиційних коштів на реалізацію  програм  культурного  розвитку. Вказано на необхідність невідкладного розроблення плану  заходів  із  виконання  Закону  України   "Про Концепцію державної  політики в галузі культури на 2005-2007 роки". За результатами слухань прийнято відповідну Постанову з рекомендаціями органам виконавчої влади.

За матеріалами парламентських слухань Комітет підготував і видав збірник “Культура чи імітація культури?” (Київ, Парламентське видавництво, 2005).

          7. “Свобода совісті й ідентифікація особи” (29 червня 2005 року). На слуханнях обговорено проблемні питання свободи совісті та ідентифікації особи в Україні з метою забезпечення формування єдиного державного обліку фізичних осіб, які зобов’язані сплачувати податки, збори, інші обов’язкові платежі до бюджетів та внески до державних цільових фондів. За результатами слухань ухвалено Рекомендації, в яких визначено шляхи законодавчого вирішення проблемних питань реєстрації фізичних осіб – платників податків та інших обов’язкових платежів.

         

          З метою вивчення виконання законодавства органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування та закладами культури  Комітет використовує таку форму роботи як виїзні засідання. За звітний період Комітетом  проведено 8 виїзних засідань.

 

  1.  “Про стан дотримання законодавства щодо Національного заповідника “Хортиця” (вересень 2003 року, м. Запоріжжя).
  2.  “Про стан дотримання законодавства про музеї та музейну справу                в Національному Києво-Печерському історико-культурному    заповіднику” (вересень 2003 року).
  3.   “Про ефективність чинного законодавства про музеї, про охорону культурної спадщини” (жовтень 2003 року, м. Львів та Львівська обл.).
  4. “Про проблеми та перспективи розвитку українських театрів у південних   та   східних   областях     України”      (травень  2003  року, м. Донецьк).
  5. “Про стан дотримання пам’яткоохоронного законодавства: історико-архітектурна пам’ятка – музей “Київська фортеця” (липень 2003 року, м. Київ).
  6. “Про стан та перспективи розвитку Національної кіностудії художніх  фільмів ім. О.П. Довженка” (червень 2004 року, м. Київ).
  7.   “Про проект Концепції державно-конфесійних відносин в Україні” (березень 2004 року, Український центр економічних і політичних досліджень ім. Олександра Разумкова, м. Київ).
  8.  “Про охорону культурної спадщини в Національному історико-культурному       заповіднику      “Качанівка”      (березень  2005     року, с.  Качанівка Чернігівської області).

 

                Комітетом ініційовано розгляд питань, які належать до його відання, на Днях Уряду України:

  1.  12 вересня 2002 року спільно з Комітетом з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи підготовлено і проведено “День Уряду України”  щодо  здійснення державної політики щодо виконання законів України “Про природно-заповідний фонд України” і “Про охорону культурної спадщини” та про дотримання посадовими особами вимог чинного законодавства стосовно Національного заповідника “Хортиця” й інших історико-культурних заповідників і об’єктів природно-заповідного фонду”.
  2.  У листопаді 2003 року проведено “День Уряду України” щодо сучасного стану та перспектив охорони об’єктів культурної спадщини України, а також пам’яток історії та культури Українського народу, що знаходяться за її межами.
  3.   У грудні 2005 року проведено “День Уряду України”  про стан та перспективи охорони пам’яток культурної спадщини України.

 

       За час роботи IV скликання Верховної Ради України Комітету вдалося розбудувати та удосконалити законодавчу базу у сфері охорони культурної спадщини. Результатом проведення стало вироблення системних рекомендацій щодо вдосконалення пам’яткоохоронного законодавства, а також шляхів його реалізації. Комітет провів цілу низку виїзних засідань (зокрема до Запорізької,  Львівської, Чернігівської, Черкаської областей, АР Крим, м. Київ), під час яких було проаналізовано практику охорони пам’яток культурної спадщини.

В результаті цієї роботи було розроблено 3 грунтовних Постанови Верховної Ради України, з яких 2 прийнято Парламентом. Схвалено Закони України “Про внесення змін до Закону України “Про охорону культурної спадщини”, “Про охорону археологічної спадщини”, “Про затвердження Загальнодержавної програми збереження та використання об’єктів культурної спадщини на 2004-2010 роки”, “Про Концепцію державної політики в галузі культури на 2005-2007 роки”, якими передбачено чіткі законодавчі механізми управління та фінансово-майнового забезпечення охорони культурної спадщини.

Законодавчими рішеннями, що засвідчать закінчення базового етапу формування пам’яткоохоронного законодавства України, мають стати наступні кроки:

- прийняття урядового проекту Закону “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Закону України "Про внесення змін до Закону України “Про охорону культурної спадщини”;

- затвердження Верховною Радою України Переліку пам’яток культурної спадщини, які не підлягають приватизації.

 

 Комітет активно застосовував контрольну функцію вирішення проблем оплати праці, неповної зайнятості, скорочення працівників культури у системі закладів, що фінансуються з місцевих бюджетів, низької соціальної гарантії працівника культури.

  Після вивчення питання реформування театральної галузі та  державної підтримки українських театрів у південних та східних областях України в контексті публічного обговорення проекту Закону України “Про театри і театральну справу” на виїзному засіданні у Донецьку, Комітет подав до Кабінету Міністрів України та місцевих органів виконавчої влади пропозиції та рекомендації щодо вдосконалення роботи театральної галузі (зокрема, обґрунтовувалася необхідність прийняття відповідної урядової постанови з цього приводу).

З метою підвищення соціальних гарантій працівників культури  розроблено законодавчі пропозиції щодо запровадження єдиних норм соціального захисту працівників освіти, культури та охорони здоров’я, які було підтримано Верховною Радою України.

 Разом з Міністерством культури і туризму, Міністерством праці та соціальної політики, ЦК Профспілки працівників культури підготовлено рекомендації до Постанови Кабінету Міністрів України “Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери”.

Комітет здійснював контроль за вирішенням питань у сфері пенсійного забезпечення працівників театрально-концертних організацій, членів творчих спілок, науково-педагогічних працівників.  Ініційовано необхідність внесення змін до пенсійного законодавства, зокрема, до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” і до Постанови Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1992 року № 583 “Про затвердження нормативних актів з питань пенсійного забезпечення”.

За безпосередньої участі Комітету розроблено декілька законопроектів щодо вдосконалення роботи початкових спеціалізованих мистецьких навчальних  закладів. Також Комітетом були внесені пропозиції до проекту Постанови Кабінету Міністрів України “Про внесення змін до Постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 1997 року № 260 “Про встановлення розміру батьківської плати за навчання у державних школах естетичного виховання дітей” щодо порядку фінансування цих закладів.

Комітет контролював виконання положень Конституції та законів України щодо обов'язкового використання державної (української) мови як мови офіційного спілкування посадових і службових осіб при виконанні ними їхніх посадових обов'язків, в роботі і в діловодстві органів державної влади, представницького та інших органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, а також у навчальному процесі в державних і комунальних навчальних закладах України.  Комітет аналізував та відповідно реагував на всі рішення місцевої виконавчої влади щодо надання російській мові статусу другої державної в Україні.

Протягом всього звітного періоду Комітет приділяв велику увагу проблемам реорганізації циркової галузі, ініціював потребу конструктивного обговорення цього питання на всіх рівнях, наголошував на необхідності контролю за проходженням бюджетних коштів з метою ліквідації тіньових фінансово-майнових відносин   галузі.

Значне місце в роботі Комітету займали проблеми забезпечення реалізації пріоритетного права творчих працівників на приватизацію приміщень, в яких розміщені їхні творчі майстерні. Численні  звернення Комітету про необхідність передачі зазначених приміщень у власність чи у довічне користування митців були спрямовані до органів місцевого самоврядування. Постійно в полі зору Комітету були питання, пов’язані із захистом майнових прав творчих спілок (листування щодо приміщень Національної спілки театральних діячів України, Всеукраїнської музичної спілки, Національної спілки кобзарів України і т.д.).

У сфері духовності Комітет співробітничав із Міжвідомчою комісією з підготовки пропозицій щодо відновлення прав церков і релігійних організацій, Державним комітетом у справах релігій України, постійно діючою Нарадою керівників християнських церков України з метою законодавчого врегулювання державно-конфесійних відносин, повернення релігійним громадам культових споруд, надання релігійним громадам земельних ділянок, врегулювання конфліктних ситуацій, залучення релігійних громад до благодійної діяльності.

 

Комітет вважає, що до 1 липня 2006 року необхідно розробити та затвердити державні соціальні стандарти надання у сфері культури послуг населенню (що гарантуються державою), а також методику визначення розміру фінансового забезпечення таких стандартів. Це дасть змогу стабілізувати галузь, визначати базовий бюджет на культуру і мистецтво.

Удосконалення законодавства України у сфері культури та мистецтв спрямовуватиметься на нормативно-правове забезпечення:

1) набуття та реалізації статусу неприбутковості закладами, підприємствами та організаціями культури, зокрема шляхом ухвалення закону про неприбуткові організації та внесення змін до Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”;

2) надання благодійної допомоги, меценатських та спонсорських коштів, зокрема шляхом внесення змін до Закону України “Про благодійництво та благодійні організації”, ухвалення закону про меценатство та спонсорство;

3) механізму бюджетних дотацій на здійснення того чи іншого культурно-мистецького проекту закладами, підприємствами чи організаціями культури, що залучили благодійну допомогу, спонсорські чи меценатські кошти на реалізацію такого проекту;

4) залучення інвестиційних коштів на реалізацію програм культурного розвитку України та її окремих регіонів;

5) впровадження державних соціальних стандартів надання послуг населенню у сфері культури, що гарантуються державою, а також їх фінансового забезпечення в розрахунку на душу населення;

6) використання коригувальних коефіцієнтів до фінансових нормативів бюджетної забезпеченості видатків місцевих бюджетів на культуру і мистецтво, розрахованих виходячи з кількості об’єктів культурної спадщини, предметів основного фонду музеїв, охорона яких здійснюється за рахунок коштів місцевого бюджету;

7) створення інституту посередництва між виробниками та споживачами культурно-мистецького продукту.

Це дозволить  створити ефективну модель фінансового та матеріально-технічного забезпечення культурного розвитку. Державна політика в галузі культури повинна спрямовуватися на формування цілісного інформаційно-культурного простору України і на формування туристичного культурного продукту.

 

       Всього за період четвертого скликання проведено 95 засідань Комітету, на яких розглянуто 504 питання. 368 питань було присвячено обговоренню законопроектів, а 96 – контролю за дотриманням чинного законодавства, віднесеного до відання Комітету. Протягом IV скликання опрацьовано більше 8 тисяч листів і звернень громадян.  На прийомі у членів Комітету побувало біля 5 тисяч громадян, серед яких відомі працівники культури, діячі мистецтв, представники релігійних конфесій, урядовці, політики, іноземні гості.