Рішення Комітету щодо нецільового використання коштів, виділених за субвенцією з Державного бюджету України Шевченківському національному заповіднику та Національному музею Тараса Шевченка для здійснення ремонтно-реставраційних робіт (Протокол № 21 від 14 травня 2014 року)

Комітет
10 жовтня 2017, 16:57

Комітет з питань культури і духовності

 

 

ротокол № 21

від 14 травня 2014 року

Щодо нецільового використання

коштів, виділених за субвенцією

з Державного бюджету України

Шевченківському національному заповіднику

та Національному музею Тараса Шевченка

для здійснення ремонтно-реставраційних робіт

 

______________________________________________________________

Комітет Верховної Ради України з питань культури і духовності на своєму засіданні 14 травня 2014 року заслухав інформацію Громадської ради при Комітеті з відзначення 200-річчя від дня народження Тараса Шевченка щодо ситуації з ремонтно-реставраційними роботами у Шевченківському національному заповіднику та у Національному музею Тараса Шевченка.

 

25 жовтня 2013 року Черкаська обласна рада прийняла рішення про виділення коштів на деякі об‘єкти, пов‘язані з Шевченківським національним заповідником у Каневі у межах отриманої субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на проведення заходів з відзначення 200-річчя від дня народження Тараса Шевченка.

Зокрема, було передбачено виділення коштів на Реконструкцію господарського корпусу з теплогенераторною. По суті ж заплановано будівництво нового господарського корпусу у меморіальній зоні поряд із музеєм та неподалік могили Тараса Шевченка. За відгуками шевченкознавців, реальної потреби у такому будівництві немає (вже понад три роки пустує існуючий адміністративно-науковий корпус площею близько 700 кв. м., реконструйований 2005 року), а новий об‘єкт є шкідливим з пам‘ятко- та природоохоронних точок зору. Крім того, така «реконструкція» не передбачена ні Постановою Верховної Ради України «Про підготовку та відзначення 200-річчя від дня народження Тараса Григоровича Шевченка»  № 340-VII від 19 червня 2013 року, ні Указом Президента «Про додаткові заходи з підготовки та відзначення 200-річчя від дня народження Тараса Шевченка № 257/2012 від 11 квітня 2012 року, ні розпорядженням Кабінету Міністрів України «Про затвердження плану заходів з підготовки та відзначення 200-річчя від дня народження Т.Г. Шевченка та 150-річчя від дня його перепоховання» № 167-р від 2 березня 2011 року. Водночас теплогенераторну (котельню) побудовано 6 років тому і вона не потребує реконструкції.

Також було виділено кошти на здійснення Реконструкції нижнього парку. Втілення на практиці зазначеного проекту може призвести до масової вирубки дерев та забудови берега Дніпра, що спричинить зміну питомого українського ландшафту та знищення парку «левада». Планування концертно-розважального об‘єкту – Співочого поля у нижньому парку під могилою вступає у суперечність з українською національною традицією пошанування померлих. Подібне будівництво не передбачено ні Генеральним планом розвитку Шевченківського національного заповідника, ні проектом інституту «Укргідропроект», відповідно до якого виконано впорядкування парку та будівництво комплексу сходження як цілісного об‘єкту, а також не погоджене з науково-методичною радою заповідника, яка натомість вважає за необхідне завершити формування парку «левада» відповідно до проекту А. Мошенського.

 

Занепокоєння Комітету викликає стан збереження історико-архітектурної пам‘ятки – будівлі головного корпусу Національного музею Тараса Шевченка (палацу Терещенків) за адресою: місто Київ, бульвар Тараса Шевченка, 12. Згідно з Постановою Верховної Ради України «Про підготовку та відзначення 200-річчя від дня народження Тараса Григоровича Шевченка» № 340-VII від 19 червня 2013 року, Указом Президента України «Про додаткові заходи з підготовки та відзначення 200-річчя від дня народження Тараса Шевченка» № 257/2012 від 11 квітня 2012 року, Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 2 березня 2011 р.  № 167-р «Про затвердження плану заходів з підготовки та відзначення 200-річчя від дня народження Т.Г. Шевченка та 150-річчя від дня його перепоховання» зі змінами від 4 березня 2013 р., передбачалося проведення ремонтно-реставраційних робіт у Національному музеї Тараса Шевченка  та його філіях у місті Києві. Натомість на території головного корпусу Національного музею Тараса Шевченка фактично відбувалися будівельні роботи, що спричинило руйнівні зміни історико-архітектурної пам‘ятки. Під час робіт було змінено фасад будівлі, перенесно центральний вхід до музею.

У частині 1 статті 22 Закону України «Про охорону культурної спадщини» вказано, що пам'ятки, їхні частини,  пов'язане з ними рухоме та нерухоме майно забороняється зносити, змінювати, замінювати, переміщувати (переносити) на інші місця.

  У Міжнародній хартії з охорони й реставрації нерухомих пам'яток і визначних місць (Венеціанській хартії) зазначено: «Охорона й реставрація нерухомих історичних пам'яток спрямована на збереження їх не лише як творів мистецтва, а й як свідків історії… Охорона пам'ятки передбачає збереження її оточення, яке не порушує масштабності споруди. Якщо традиційне середовище збереглося, його  не слід порушувати;  будь-яке нове будівництво, знесення та зміни, що могли б порушити співвідношення  об'ємів  і кольору, недопустимі».

На думку Комітету, положення цих нормативно-правових актів були порушені при веденні будівництва на території Національного музею Тараса Шевченка за адресою: місто Київ, бульвар Шевченка, 12.

Крім того, зазначені будівельні роботи завдали значної шкоди іншим довколишнім будинкам. Зокрема, до Комітету неодноразово зверталася директор літературно-меморіального музею П.Г. Тичини у м. Києві                Т. Сосновська зі скаргами, що внаслідок буріння отворів під сваї у серпні 2013 року будівельниками сталися відчутні коливання, що призвели до руйнування та опадання штукатурки зі стелі на другому поверсі та росту тріщин на стінах вказаної меморіальної квартири-музею. Не здійснивши належного попереднього обстеження в умовах ущільненої забудови, порушивши державні будівельні норми України, ні замовники, ні виконавці будівельних робіт на території Національного музею Тараса Шевченка не усунули руйнівні наслідки своєї діяльності.

 

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку та умов надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на проведення заходів з відзначення 200-річчя від дня народження Тараса Шевченка, 120-річчя від дня народження Олександра Довженка, заходів з вшанування пам’яті у зв’язку з 70-ми роковинами Корюківської трагедії» № 250 від 10 квітня 2013 року для реконструкції, капітального ремонту та ремонтно-реставраційних робіт комплексу споруд Національного музею Тараса Шевченка у м. Києві, а також обладнання сучасними засобами охоронної сигналізації та музейним устаткуванням, створення інтерактивних музейних експозицій було виділено 40 млн. грн. субвенції з державного бюджету до міського бюджету м. Києва.

На думку народних депутатів – членів Комітету, діяльність керівництва Національного музею Тараса Шевченка та організації-замовника – КП "Житлоінвестбуд-УКБ" щодо закупівлі послуг на ремонтно-реставраційні роботи у будівлі головного корпусу музею була непрозорою.

Керівництвом музею було проігноровано Закон України «Про здійснення державних закупівель», який визначає, що для проведення робіт, які здійснювалися на території головного корпусу музею, необхідно було провести тендерні торги, а отже вибрати проектну організацію, яка б на підставі договору зробила проект та погодила його з усіма необхідними установами, насамперед – з тими, що займаються збереженням культурної спадщини. Перед цим не було також відповідно до Закону проведено широкі громадські обговорення. Зазначені питання не розглядалися і відповідними комісіями.

Тобто, не були виконані процедури, після яких могли б проводитись торги, та була б обрана головна підрядна організація з дозволами на проведення реставрації об‘єкта культурної спадщини, яка виконувала б усі відповідні роботи.

Також запропонований Національним музеєм Тараса Шевченка проект тематико-експозиційного плану викликав вкрай гострі заперечення музейників, шевченкознавців та представників громадськості. Комітет ініціював громадське обговорення проекту нового тематико-експозиційного плану Національного музею Тараса Шевченка, що відбулося 8 листопада 2013 року. У виступах більшості учасників прозвучала стурбованість відсутністю системної роботи при підготовці Музею до ювілею Тараса Шевченка та наявними порушеннями пам‘яткоохоронного законодавства. Після відкриття нової експозиції Комітет відзначає, що до зауважень фахівців та громадськості керівництво Національного музею Тараса Шевченка не прислухалось, історичне обличчя музею втрачено. І, як результат, нова концепція тематико-еспозиційного плану музею не сприйнята значною частиною громадськості.

Народні депутати – члени Комітету обговорили ситуацію, що склалася з проведенням ремонтно-реставраційних робіт у Шевченківському національному заповіднику та у Національному музеї Тараса Шевченка.

 

Виходячи із зазначених вище фактів, Комітет з питань культури і духовності  в и р і ш и в:

Звернутися для реагування до Генеральної прокуратури України, Державної фінансової інспекції України, Міністерства культури України, Київської міської державної адміністрації, Черкаської обласної державної адміністрації, Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України.

 

Голова Комітету                                                 В. КИРИЛЕНКО