26 січня 2022 року Комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики розглянув і рекомендував Верховній Раді України прийняти за основу із подальшим доопрацюванням за ст. 116 Регламенту проєкт Закону про внесення змін до статті 110 та 111 Сімейного кодексу України (реєстр. № 5492).
Відповідно до частини другої ст.110 Сімейного кодексу України позов про розірвання шлюбу не може бути пред'явлений протягом вагітності дружини та протягом одного року після народження дитини, крім випадків, коли один із подружжя вчинив протиправну поведінку, яка містить ознаки кримінального правопорушення, щодо другого з подружжя або дитини.
Згідно зі ст. 111 Сімейного кодексу суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.
На думку авторів законопроєкту, розірвання шлюбу у період вагітності або коли дитині ще не виповнилося одного року часто має важливе значення у сім’ях, де відбувається домашнє насильство, оскільки розірвання шлюбу є першим кроком для припинення насильства та захисту від нього у майбутньому.
Проте у разі домашнього насильства, як зазначено в пояснювальній записці, суд може відмовити постраждалій особі не лише у розірванні шлюбу, але й у відкритті провадження у справі навіть за наявності численних постанов про притягнення другого з подружжя до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства. Адже не у всіх справах, пов’язаних із домашнім насильством, відразу відкривають кримінальне провадження. Окрім того, особа повинна мати право на захист і за наявності першого випадку домашнього насильства, не чекаючи вчинення проти неї злочину.
Комітет розглянув два законопроєкти, внесені народним депутатом Р. Тістиком та ін., — проєкт Закону про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо удосконалення механізму фінансового забезпечення збереження культурної спадщини (реєстр. № 5755) та проєкт Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення механізму фінансування збереження культурної спадщини (реєстр. № 5756). Законопроєктом № 5755 передбачено створення відповідного державного фонду збереження культурної спадщини, який створюється у складі спеціального фонду державного бюджету України. Комітет підтримав пропозицію підкомітету з питань культурної політики, висловлену головою цього підкомітету — народним депутатом Миколою Княжицьким, звернутися до Комітету з питань бюджету щодо законопроєкту № 5755 з пропозицією створити робочу групу та у якомога коротший термін на заміну цьому законопроєкту напрацювати нову редакцію, яка б містила норми про прозорий механізм використання коштів державного фонду збереження культурної спадщини, порядок направлення коштів фонду до місцевих бюджетів, визначення органу, уповноваженого приймати рішення щодо переліку об’єктів, на які будуть витрачати кошти фонду. Розгляд законопроєкту № 5756 погодили відтермінувати до моменту прийняття рішення профільним Комітетом щодо законопроєкту № 5755.
У «Іншому» обговорили питання про орендну плату для музеїв і бібліотек. «І до кожного з нас, і до Комітету надходить багато звернень у зв’язку із зміною Урядом методики з розрахунку орендної плати за державне майно, яка затверджена постановою Кабінету міністрів від 28 квітня 2021 року. Ця постанова має наслідком суттєве збільшення орендної плати для згаданих установ. Якщо раніше музеї, які не фінансуються з державного бюджету, сплачували за оренду одну гривню, то тепер орендна плата буде становити 3 % від оцінної вартості майна. Наприклад, музеї, які розташовані на території Національного заповідника "Києво-Печерська лавра", за рік замість однієї гривні повинні платити тільки за оренду: Музей театрального, музичного та кіномистецтва — майже 2 млн грн, Національний музей українського народного декоративного мистецтва — понад 4 млн грн. Відповідно інші музеї теж такі суми повинні сплачувати», — окреслив проблему голова підкомітету з питань культури Микола Княжицький. Це також стосується багатьох комунальних закладів в невеликих містечках, які орендують державне майно і просто неспроможні платити таку орендну плату.
У зв’язку з цим Комітет вирішив звернутися до Уряду з проханням внести зміни до постанови № 630 від 28 квітня 2021 р.
Також члени Комітету затвердили План роботи Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики на період сьомої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання та Звіт про роботу Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики за період шостої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання.
Запис засідання за посиланням. Про першу частину засідання читайте тут.