Повідомлення

Перейти до розділу
17 січня 09:15
18 січня 2018 року о 12.00 відбудеться засідання Комітету з питань культури і духовності за адресою: вулиця Грушевського, 5, кулуари, зала засідань №5 посилання...
20 грудня 10:15
21 грудня 2017 року о 14.00 в адміністративному будинку Верховної Ради України (вулиця Грушевського, 5, кулуари, ІІІ поверх) відбудеться показ художнього фільму "КІБОРГИ" (реж. Ахтем Сеїтаблаєв) докладніше
09 січня 05:45
Звіт про роботу Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності у 2017 році докладніше
26 грудня 17:30
Голова Комітету з питань культури і духовності Микола Княжицький взяв участь на Всеукраїнській нараді працівників культури посилання...
23 грудня 17:43
Голова Комітету з питань культури і духовності взяв участь у відкритті фільму «Кіборги» (режисер Ахтем Сеїтаблаєва), показ якого відбувся у кулуарах Парламенту посилання...
18 грудня 10:00
Комітет з питань культури і духовності провів круглий стіл на тему: «Міжнародна презентація Музейного фонду України як важлива складова культурної дипломатії» посилання...
11 грудня 16:58
Голова Комітету з питань культури і духовності Микола Княжицький зустрівся з Верховним комісаром ОБСЄ у справах національних меншин Ламберто Заньєром докладніше
07 грудня 16:19
Депутати стали на захист Національного культурного центру України в Москві докладніше
22 листопада 18:07
Комітет з питань культури і духовності активно долучився до дослідження ЮНЕСКО «Вплив культури на розвиток в Україні» посилання...
16 листопада 13:44
Комітет з питань культури і духовності рекомендує прийняти за основу проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо особливостей розповсюдження фільмів та іншої аудіовізуальної продукції, створеної за участю держави-агресора посилання...

Архів документів

Перейти до розділу
09 січня 10:04
Звіт про роботу Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності у 2017 році докладніше
22 листопада 18:02
Комітет з питань культури і духовності активно долучився до дослідження ЮНЕСКО «Вплив культури на розвиток в Україні» докладніше
06 грудня 2017, 17:28

Стенограма робочої наради членів Комітету з питань культури і духовності від 6 грудня 2017 року

СТЕНОГРАМА

наради у Комітеті  Верховної Ради України

з питань культури і духовності

 

 

 

6 грудня 2017 року

 

Веде нараду Княжицький Микола Леонідович – Голова Комітету з питань культури і духовності

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Оскільки у нас сьогодні кворуму немає, то ми можемо на нараді членів комітету обговорити деякі законопроекти, а головне – послухати тих людей, які до нас прийшли з презентаціями про стан, наприклад, в Пирогові - в Національному музеї архітектури та побуту, і обговорити ситуацію довкола Національного культурного центру України в Москві.

Коротко вас проінформую про ті закони, які ми мали сьогодні обговорювати. Це проект Закону про внесення змін до Закону України "Про культуру", автори – В.Єленський, І.Подоляк, О.Бригинець, М.Княжицький, Є.Рибчинський, Х.Мепарішвілі.

Проект Закону про внесення змін до Закону України "Про культуру" (ще один).

Проект Закону  про внесення змін до Закону України "Про державну підтримку кінематографії в Україні" щодо розподілу коштів, виділених для державної підтримки кінематографії, автори – В.Сюмар, М.Княжицький, Г.Шверк, О.Кондратюк.  

Проект постанови про відзначення 150-річчя від дня народження української письменниці та громадського діяча Лесі Українки (Лариси Петрівни Косач), І.Констанкевич, В.Купрій, О.Шевченко, В.Шевченко, В.Дідич, Т.Батенко, О.Дубінін.

Якщо ви не проти, колеги, то, знову ж таки, щоб не забирати час, ми зможемо завтра коротко в кулуарах провести засідання і затвердити ці законопроекти. Ви можете з ними ознайомитися і подивитися.

 А зараз я би надав слово представникам Національного музею народної архітектури та побуту. І потім обговоримо ситуацію довкола Національного культурного центру України.

І в "Різному" у нас ще два питання. До нас було два звернення про прохання про статус національного.

 

ФОМЕНКО С.В.  Я готова розказати про стан…

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Про статус?

 

ФОМЕНКО С.В. Про стан взагалі статусів національного і коефіцієнти, які відповідають цьому статусу. Те, що на одному з засідань ви порушували це питання – щодо впорядкування…

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ми це порушували, але це щодо коефіцієнтів.

 

ФОМЕНКО С.В.  Щодо коефіцієнтів.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. А в нас є ще одне питання. Звернулися до нас два театри, колективи. Один – це Молодий театр, який заснований був Лесем Курбасом, і це до 100-річчя Курбаса вони просять. І другий – це Івано-Франківський театр музично-драматичний, який теж звернувся з таким проханням. Це Ростислава Держипільського театр, який робить хороші…

Колеги, щодо театрів ні в кого немає заперечень? Звернутися. Це не ми вирішуємо, це ми звертаємося. Ярославе?

 

ЛЕСЮК Я.В. Я не маю заперечень.

 

ФОМЕНКО С.В. Це місцеві органи влади звертаються до Мінкультури, а ми готуємо постанову уряду, вірніше, указ Президента. Але є одне питання, яке треба вирішити, можливо, з вашою допомогою, якщо якесь звернення від комітету буде на Міністерство фінансів, ми будемо дуже вдячні, тому що всі присвоєння статусу національного можливі тільки через внесення змін до 710-ї постанови Кабміну про заборону ініціювання надання статусу національного.

 Ми неодноразово зверталися до Мінфіну з проханням скасувати в частині, скажімо, зони відповідальності Мінкультури цю постанову. Щоразу ми "точково" вносимо ці зміни, додаючи  окремі  випадки – "заборона всім, крім Батурина, крім того, крім того, крім Дніпра і таке інше". І цей перелік виключень, він набагато більший, ніж уже сама стаття.

 Якщо б ви могли нам посприяти таким листом на Міністерство фінансів  щодо скасування пункту в 710-й постанові, це б відкрило нам шлях. Тому що основний аргумент Мінфіну, що це додаткове навантаження на державний бюджет, але ж це не так. Коли місцеві органи влади подають подання до Мінкультури щодо присвоєння статусу національного, вони беруть зобов'язання виплачувати цю різницю за рахунок місцевих бюджетів. Тобто додаткового навантаження на державний бюджет немає.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Тоді дайте нам, будь ласка, проект нашого рішення з цього приводу, який ми, наш апарат, розробить. Наталіє Ростиславівно,  якщо б ми це зробили до завтра, було би чудово, бо ми завтра могли би це теж нашим рішенням затвердити.

Так що, колеги, я пропоную, щоб рішення з цих питань ми прийняли завтра, якщо у вас немає заперечень. Тут більшість авторів тих чи інших законів є присутні, тому я не бачу великої потреби їх обговорювати, оскільки ми їх писали, щоб ми не затримували людей, щоб ми заслухали керівництво Національного музею народної архітектури та побуту спочатку, а потім продовжили роботу. Ніхто не проти?

 

ЛЕСЮК Я.В. Ні.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Добре. Будь ласка.

 

ПОВЯКЕЛЬ О.Т. Доброго дня. Мене звати Оксана Повякель. Я виконуючий обов'язки генерального директора названого музею. Я хочу вам роздати такий маленький комплект документів, тому що це питання, я про нього буду говорити. Якщо можна, передайте це.

Так от, я ініціювала виїзне засідання Комітету Верховної Ради з питань культури та духовності, але, на превеликий жаль, воно планується десь приблизно за кілька місяців. І через те Микола Леонідович дав мені дуже мудру пораду відзняти той матеріал, який я хотіла показати. Розказати це неможливо. Ми зробили маленький, короткий 10-хвилинний фільм і хочемо вам показати, в якому стані зараз перебуває музей. Я працюю там, на цій посаді, всього-на-всього місяць, але за цей місяць я вжахнулася.

Це зйомки не Чорнобильської зони, це зйомки Музею в Пирогові. Я хочу, щоб ви його подивилися, а потім я буквально ще візьму 2 хвилини на те, щоб прокоментувати те, що ви побачили. Можна?

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Можна. Будь ласка.

 

ПОВЯКЕЛЬ О.Т. Вмикайте.

 

(Відбувається перегляд відео)

 

ПОВЯКЕЛЬ О.Т. Це та наша дорога, яка веде до музею, яка також вважається нашою територією, яка є дуже спірною, відносно якої зараз точаться всі оці питання щодо забудови. Цей "трикутничок".

Ми так потихеньку підбираємося до нашої вхідної групи. Іноземці, які приїжджають, та й наші люди, всі дивуються, як може виглядати вхід в Національний музей, найбільший скансен в Європі – отакі-от "розвалюшки", які просто в ганебному стані. Ось так виглядає каса, ось так виглядає ця вхідна група, куди люди підходять. Ось так гарно воно виглядає, якщо робити зйомки зверху, таке все дуже автентичне. А потім, коли ми трішки починаємо підходити ближче, воно стає страшненьким, тому що ми впираємося на купу законів, які регламентують нашу діяльність.

Наприклад, дерево, яке пропустили, яке доросло до більше ніж 5 сантиметрів, перетворюється в дерево, яке вирізати не можна. Таким чином у мене "Карпати" заросли берізками і так далі. Тобто одна з таких проблем дуже серйозних, це питання наше садово-паркове. Все, що колись будувалося як окремі експозиції, зараз вони геть зарослі, і якщо ми вирізаємо хоч якесь одне дерево, це от перша наша проблема, зразу ми натикаємося на прокуратуру, на купу перевірок. І ми не можемо нічого зробити. Кошти це величезні. Ми не маємо в штаті людей, щоб нам його почистити і зробити.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ви до міністерства зверталися, щоб зробили проект змін до цього закону?

 

ПОВЯКЕЛЬ О.Т. Зверталися. Це не наше міністерство, це Міністерство екології.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Чекайте. Ви підпорядковуєтесь Міністерству культури.

 

ПОВЯКЕЛЬ О.Т. Так.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Міністерство культури, оскільки опікується вашим заповідником, вашим музеєм, якщо є якісь побажання щодо зміни законодавства, навіть іншого, не профільного, може зробити проект таких змін. Для швидкості ми можемо його подати через депутатів і швидко провести. Але це залежить від  вас і від міністерства.

 

ПОВЯКЕЛЬ О.Т. Значить, це перше, ця захаращеність. Ми не тільки маємо нашу проблему, ми маємо проблему поруч Голосіївського парку, ми маємо проблему охоронних земель. І ті землі, які за нами закріплені, ми так само маємо за ними доглядати, бо це пожежна безпека. Тому це перше питання, Володимире Васильовичу, я апелюю відразу до вас як до нашого керівника в міністерстві, що ми за порадою Миколи Леонідовича будемо до вас звертатися з цього приводу.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Просто ми не знаємо цієї проблеми. Їх найкраще знає міністерство.

 

ПОВЯКЕЛЬ О.Т. Ось я вам просто хочу показати, що це таке. Це відсутність огорожі  на "Карпатах". І в нас 500 метрів відсутні… До речі, до міністерства я навіть не хочу апелювати, тому що міністерство все, що може, нам допомагає. Ми весь час впираємося в закони. Зараз ми впираємося в закон, що в нас немає коштів і ми не можемо їх отримати, 500 метрів незагородженої території зверху, там, де в'їжджають квадроцикли.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Це не закон.

 

ПОВЯКЕЛЬ О.Т. Тепер зверніть, будь ласка, увагу, в якому стані я приймаю музей зараз. Ви бачите, оці діри – повна автентика.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Іване Юрійовичу, зайдіть сядьте, подивіться, вам буде цікаво. Просто Іван Юрійович у гості приїхав, бо ми приймали по гірських районах, він з Верховинського району, голова району. Якраз люди звідти будували цей музей.

 

ПОВЯКЕЛЬ О.Т. Я хочу, щоб ви подивилися. Це хата на "Поділлі", де вивалюються цілі кавалки зі стін. А тепер оця прекрасна піч, гарна – зараз ви побачите, як валиться стеля і як ми сволок оцей буквально два тижні тому рятували, тому що вона  геть протікає.

 Так я вам показую тут кілька, а вони практично всі в такому стані. Бачите? Чому я й дуже хотіла виїзне засідання, якщо це все побачити на власні очі, це стає страшно.

А це от ті "зарослі", про які я говорила. У нас все от в такому стані. Миколо Леонідовичу, у нас немає достатньо коштів, у нас немає достатньої кількості людей для того, щоб опікуватися такою територією. Це також прохання. Я зараз сформулюю, наприкінці, своє прохання взагалі.

Ось ця огорожа, через яку у нас пролітають квадроцикли. Бачите? Від вхідної групи до цього місця 3,5 кілометра. Це стан доріг, я навіть не буду коментувати, там усе видно. І дуже соромно, коли до нас приїжджають наші колеги, наприклад, з Гамбурга, які показують мені фільм. Ось такий музей я приймаю, в такому стані. Один сірник – і гражди немає. Ось так виглядає парк. І поруч ви бачите гражду, яка має всюди проглядатися. Зараз зима, це дуже добре видно, все це.

І все це було б більш-менш нормально, якби не те, що воно просто зникає і пропадає. Комплект документів, які я вам дала, які у вас є на столах, я буду розказувати, а ви потім подивитеся. Комплект документів – це те, з чого все починається. Ми нічого не можемо зробити, тому що ми не маємо актів на землю. Акти на землю видані в 1972-75 роках.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Чекайте. Ну те, що ви не можете відремонтувати будинки, тому що ви не маєте актів на землю, це не так.

 

ПОВЯКЕЛЬ О.Т. Ні-ні. Це я зараз починаю спочатку. Починаємо з того, що ми не маємо актів на землю. Ми не можемо нічого  ні будувати, ні робити, ні вигнати з нашої території людей, які захопили. У нас на території знаходяться: реставраційні майстерні, СТО по ремонту автомобілів, стайні з кіньми, кури, свині. Коли я туди приходжу і питаю, хто ви, що ви тут робите, відповідають: "Тебе какое дело? Пошла вон!" Викликаємо поліцію, а поліція приходить і каже:"Це ваша земля?" Я кажу: "Так, наша". Питають: "Де ваші документи на землю?" А документів на землю немає.

А це я дуже хочу, щоб ви подивилися, як виглядає фондосховище. Щоб ви розуміли, це є фондосховище, де знаходяться всі наші предмети дерев'яні. Так виглядає фондосховище. Я не хочу в тюрму. Я не хочу, щоб мені через місяць пред'явили претензії, тому я це оголошую до того моменту. Ну от зараз я тільки приступила до своїх обов'язків, поки що виконуюча обов'язки, я хочу, щоб ви побачили, яке воно є. Я не довела це до цього стану.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Вас ніхто не звинувачує.

 

ПОВЯКЕЛЬ О.Т. Ні, поки що ні. А далі воно буде, Миколо Леонідовичу, повірте мені.  Я зразу хочу показати, як воно виглядає.

Це наші автобуси, які у нас на балансі. А в нас, вважається, що є автобуси, які знаходяться на території.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Спишіть їх.

 

ПОВЯКЕЛЬ О.Т. Ось так виглядають наші оці от всі гаражі. Це теж виявилося непросто – слово "спишіть". Я теж так усім говорила. Я знаю, ми не можемо поки що це списати.

А це фонди, про які ми говорили, про які мали говорити. Це той грибок. Я кажу, грішу проти музейників, не можна такого казати, що мене вже не так хвилює збереження тканини, мене хвилює збереження здоров'я наших працівників. Наші працівники фонду сидять… А це наш виставковий павільйон. Те, що ви тільки-но бачили, це наш виставковий павільйон, який був начебто збудований. І от до того стану збудований, і де зараз знаходяться унікальні дерев'яні речі з розкопок з Контрактової площі, ІХ-Х століття дерево там знаходиться.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. А їх туди просто привезли, чи як?

 

ПОВЯКЕЛЬ О.Т. Так, привезли.  І от вони у нас там знаходяться. Вони в нас не обліковані, нічого. А це наші експонати. Повна автентика. Ось така частина експонатів, які ми встигли перекрити.

 Я перевірила, кошти виділялися цього року. Це просто коли вам будуть розповідати, як гарно… Це сволок, підпертий трубою, який ми врятували, бо хата валилася. Але невідомо, наскільки це ще буде. Можете вже вимкнути.

Так от, перше. У нас немає, дійсно, основного, у нас немає актів на землю. Це питання, називаю речі своїми іменами,  я так розумію, що все ведеться до того, щоб музей загинув. Щоб музей загинув і був…

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Чекайте-чекайте. Давайте ми без патетики.

 

ПОВЯКЕЛЬ О.Т. Ні-ні. Це не патетика. Це факти. Факти полягають…

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Чекайте. Давайте будемо без патетики. От перше питання. Немає актів на землю. Що треба для того, щоб отримати акти на землю?

 

ПОВЯКЕЛЬ О.Т. Ну, "відкатати" час назад – до того моменту, як почали видавати. Ми зараз маємо на території акти на землю, які видали людям, приватним особам, і ми всередині музею маємо таке "більмо", людям "Київзем" видає акти на землю.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Стоп-стоп. От послухайте ще раз. Зупиніться на секунду. Значить, дивіться, ви менеджер, ви керівник. От, наприклад, не так давно на конкурсі було обрано директора Львівської галереї мистецтв, де є 17 об'єктів, в тому числі, наприклад, Підгорецький замок, якого до його призначення, щоб ви розуміли, не існувало, тому що ні акту на землю, ні акту на сам замок – він у повітрі був, його немає. Прийшов директор. Звернувся до  обласної ради, разом з місцевою владою почав оформляти ці акти і почав готувати. Це, в принципі, ваша робота. Тому якщо в цій роботі щось не відбувається чи вам хтось не допомагає, чи не може зробити, ви можете звернутися до нас, якщо від нас потрібна якась законодавча підтримка.

Але ми зрозуміли, що ви дістали, що попереднє керівництво занедбало цей об'єкт. Ми це зрозуміли. Чим вам потрібно допомогти? Розповідати про те, як воно занепало - це не наші проблеми, це проблеми контролюючих органів і міністерства, яке вас курує. 

Будь ласка.

 

ПОВЯКЕЛЬ О.Т. Так от. Ми звернулися, тому що це "Київзем" має видавати ці документи. "Київзем" готовий видати нам документи на ту землю без того "куска", який вже є під приватною власністю, що знову, як тільки я заїкнулася про це, тому я це говорю вголос всюди, де завгодно, що ми готові вже були би розглядати таке питання, зразу мова пішла про те, піднялися бунти, протести, про те, що мене сюди поставили: а) Кличко; б) Порошенко; в) Саакашвілі і так далі по списку для того, щоб красти, відрізати землю. Через те я не можу приймати ніяких рішень і не можу нічого радити…

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Почекайте, ви ж коли погоджувалися на цю роботу, завжди на кожній роботі є незадоволені, є протести – ви маєте діяти по закону. В чому проблема?

 

ПОВЯКЕЛЬ О.Т. Проблема в тому, що на території музею вже є, знаходяться приватні господарства.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Стоп. Оформіть, є два питання, я розумію. Є питання того, що там є приватні господарства, наскільки законно вони там знаходяться, є питання оформлення всього іншого, те, що ви маєте зробити.

 

ПОВЯКЕЛЬ О.Т. "Київзем" не погоджується оформляти нам землю, ми вже зверталися з цим питанням до них, вони не погоджуються, я вам дала, це  є в папці, там написано – "за винятком тих-то земель і так далі". Воно є в папці. Це перше. Я не хочу вже займати багато вашого часу, Перше питання – це землі.

Друге питання, дуже важливе для нас, це є питання охорони і огорожі. Тобто це великий дуже об'єкт, який потребує… До чого я все підводжу? Я підводжу до того, що якщо ми не будемо виділені в окрему, якусь окрему статтю розходів чи бюджету, я не знаю, як це правильно назвати, на наступний рік, до того часу…

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дивіться. Бюджет на наступний рік, вибачте, обговорювався і затверджувався влітку цього року. Зараз – він завтра буде голосуватися в парламенті.

 

ПОВЯКЕЛЬ О.Т. Можливо, є якісь резервні фонди.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дивіться, ви ж по суті на державній роботі. Ви працюєте для держави.

 

ПОВЯКЕЛЬ О.Т. Так.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Вивчіть, які є фонди, і скажіть, що треба зробити. Це ваша справа – знати, які є фонди, і міністерства.

 

ФОМЕНКО С.В.  Якщо можна.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Так, будь ласка.

 

ФОМЕНКО С.В. Я прокоментую. Дивіться, в бюджеті, який на наступний рік запланований, на капітальні видатки міністерству передбачено 207  мільйонів, в тому числі і на ваш музей у Пирогові передбачено. Ми будемо розподіляти, коли шановні депутати затвердять бюджет, "Пирогів" – це є один з пріоритетів, тому що наступний рік взагалі – рік Спадщини для нас, і ми намагаємося якнайбільше реставрувати наступного року.

В той же час ми зараз, от наше управління музейної справи і спадщини займається  отриманням фондів від посольства Сполучених Штатів Америки, які оголосили два ґранти. Один розміром від 300 тисяч до 700 тисяч доларів. І другий – від 20 до 100. І ми запропонували  всім нашим підпорядкованим заповідникам і музеям податися на ці ґранти. І в цьому співфінансуванні частково від Мінкультури, частково від посольства Штатів зробити певні роботи.

 

ПОВЯКЕЛЬ О.Т. Ми це заповнили.

 

ФОМЕНКО С.В.  Ви заповнили.

 

ПОВЯКЕЛЬ О.Т. Так, ми вже сьогодні  заповнили. Там мова йде про… Там немає будівництва. Ви розумієте, оця біда, з якою, власне, сьогодні прийшло сюди міністерство, це ще одна наша біда: ми маємо, наші фонди знаходяться в Лаврі, 19-й корпус. Наш музей спочатку будувався, не будувався, а був заснований за ініціативою П.Тронька. ТОП, так, Товариство охорони пам'яток. Далі він був переданий, через те, що його постійно кудись передають, він у такому стані жалюгідному зараз, далі він був переданий в Академію наук і під керівництвом Ганни Скрипник це все далі розвивалося. Потім він уже був переданий, причому зовсім недавно по суті, переданий Міністерству культури. І ось оці всі пертурбації і так далі, вони постійно змінювали  його статус.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дивіться, от знову, в нас обмежений час. Ми не будемо розбиратися в історії музею. Ми повинні розібратися разом з міністерством і з фахівцями міністерства, які тут присутні, що потрібно зробити, щоб відновити пам'ятки, які є, забезпечити належну охорону і зробити юридичне оформленні. Крапка.

 

ПОВЯКЕЛЬ О.Т. Збудувати нове фондосховище на території музею.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дивіться. Ви до міністерства з цим зверталися?

 

ПОВЯКЕЛЬ О.Т. Так, але міністерству ці кошти на них не виділили. Зараз будемо пробувати це робити через фонд…

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Вам щойно сказав заступник міністра, що кошти на капітальне будівництво передбачені і ваш музей є в пріоритеті. Ми будемо тримати це на контролі. Я думаю, що треба просто брати і спокійно наводити порядок, тому що розказувати один одному – ми побачили, що жахливо. Ми погоджуємося з вами, ми не сперечаємося з цим.

 

ПОВЯКЕЛЬ О.Т. Добре. Але ви зафіксуйте факт, що в нас жахливо. Добре?

 

ФОМЕНКО С.В.  Я думаю, що основна ідея – показати, в якому стані, і через рік показати, що стало.

 

ПОВЯКЕЛЬ О.Т. Я просто хочу, щоб ви зафіксували хоча би цей факт, наскільки, в якому воно є жахливому стані.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ми вам дякуємо за інформацію. Для нас це дуже корисно і важливо, безумовно. І ми вам дякуємо за те, що ви за це переживаєте. Але я думаю, що це, в принципі, один з основних музеїв України. І  це дійсно найбільший скансен в Європі. І його відновити – це, я думаю, завдання для міністерства. І міністерство це теж розуміє. Тобто я не бачу тут таких проблем, щоб ми це не зробили. Якщо будуть проблеми, будь ласка, звертайтеся, кажіть. Але ми будемо тримати це на контролі разом з міністерством.

 

ФОМЕНКО С.В. Це питання не одного року, це треба потрошку-потрошку.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Коли воно було до міністерства передано?

 

ФОМЕНКО С.В. Воно було в міністерстві. Були проблеми з керівництвом цього музею довгий час.

 

ПОВЯКЕЛЬ О.Т. В 2009 чи в 20010 році.

 

ФОМЕНКО С.В. І дуже важко рухалося це питання. От зараз призначена виконувачем обов'язки пані Оксана, найближчим часом ми плануємо провести конкурс і там буде обраний директор, який представить програму розвитку музею на рік і на п'ять років.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ну подавайтеся на конкурс, готуйте програму розвитку, стимулюйте міністерство якомога швидше провести конкурс, тому що тоді якщо ви на ньому виграєте, то будете, відповідно до цієї програми, це реалізовувати.

 

ПОВЯКЕЛЬ О.Т. Дякую.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дякую. Сідайте, будь ласка.

Дякую. Ну це дійсно, я думаю, що відсутність конкурсу – це не привід не підтримувати його.

 

ФОМЕНКО С.В. Це зараз такий період, поки виконуючий обов'язки – у зв'язку зі звільненням колишнього директора, який неефективно працював, м'яко кажучи.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. А чому взагалі така ситуація там склалася?

 

ФОМЕНКО С.В.  Ну це накопичено. Воно вже було передано в сферу управління Міністерства культури з цими накопиченими проблемами – те, що стосується землі, забудови незаконної на території, лобіювання інтересів там певних депутатів місцевих органів влади щодо землі. Тобто воно накопичувалось роками. Звичайно, за короткий термін це все вирішити неможливо. От зараз, якраз сьогодні, наш міністр зустрічається, до речі, щодо земельних питань, з київським міським головою Кличком. На другу годину у нього з цього питання  якраз   є зустріч.

 

ЄЛЕНСЬКИЙ В.Є. З приводу цього музею?

 

 

ФОМЕНКО С.В.  В тому числі. Там кілька у нас питань, в тому числі й Пирогів.

 

ЄЛЕНСЬКИЙ В.Є. До цього Бойко був?

 

ФОМЕНКО С.В.  Бойко.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Там дуже давно не було ніякого менеджменту. Там весь час змінювалися керівники, кожен рік новий, кожен рік нова боротьба. Я так розумію, що кожен рік хтось новий щось там будував за цей час. Це, звичайно, катастрофа, якщо щиро казати. Тому важливо там правильний конкурс провести.

 

ФОМЕНКО С.В.  Прозорий. Тому ми ще дуже будемо просити в сесійну залу винести оці правки до Закону про проведення конкурсного відбору керівників комунальних і державних закладів культури. Він уже комітет пройшов. І наш міністр теж просив і ходив до фракцій, щоб цей законопроект було винесено до зали на голосування, який змінює трішки процедуру конкурсу, вдосконалює. Зокрема, там вводиться таке поняття, як "таємне голосування на загальних зборах колективу", тому що зараз ми бачимо, що досить часто не можуть обрати колективи представників до складу комісії через те, що це треба відкрито, і відкрито ніхто не йде проти того керівника, який наразі. Там є обмеження щодо громадських організацій надзвичайно важливі, що не менше трьох років мають бути громадські організації, щоб не було оцих от фіктивних ГО, які під кожен конкурс подаються. Ну багато є таких речей тут.

 

 

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дякую. Колеги, у нас є ще.

Пане Ярославе, пане Вікторе, з вашого дозволу хочу вам прочитати, ознайомити з листом, оскільки ми хотіли звернути на це увагу, ми це зробимо, проект нашого рішення. Я думаю, що завтра на засіданні ми його затвердимо. Це звернулися до нас Державне управління справами, Національний культурний центр України в Москві. Знаєте, такий є на Арбаті. Значить: "Колектив Національного культурного центру в Москві вкрай стурбований подіями, що останнім часом розгортаються навколо будинку номер 9 по вулиці Арбат.

Рішенням міжнародних судових установ передбачено, що з держави Україна на користь ПАТ "Татнафта" імені Шашіна підлягає стягненню 144,5 мільйона доларів США, що створює реальну загрозу позбавлення України права власності на вищеназваний будинок.

Постановою Арбітражного суду Московського округу від 29.08.2017 визнані право і компетенція суду РФ вирішувати процедуру виконання та приведення до виконання міжнародного арбітражного рішення у відповідності до національних процесуальних норм.

В даному судовому рішенні визначено, що при розгляді заяви ПАТ "Татнафта" Україна не має судового імунітету. Відповідно до ухвали арбітражного суду Москви про визнання…".

Одним словом, Україна програла суд по "Татнафті". Ви пам'ятаєте, була ця відома історія. І сама Україна внесла приміщення цього Національного культурного центру в те майно, яке ми віддаємо в результаті цього суду. В принципі, я думаю, що це найцікавіше майно, яке взагалі є в України в Росії, тому що воно знаходиться по суті на Арбаті. І фактично цей будинок ми віддаємо внаслідок, в результаті цього боргу. За нашим же бажанням.

"Не маючи бюджетного фінансування, залишившись без інших джерел грошового забезпечення за рахунок здачі в оренду нежитлових приміщень, НКЦУ не в змозі буде здійснювати свою статутну діяльність. При незмінності правової позиції представників України, Міністерства юстиції України в судовому процесі в Арбітражному суді міста Москви, єдиною умовою збереження власності України на Арбаті є зміна позивачем предмету стягнень (будинку) на виконання судових рішень.

 Слід зазначити, що ПАТ "Татнафта" є потужним холдингом, має високий авторитет в урядових, бізнесових колах Російської Федерації. На даний час є інформація, що "Татнафта" може відмовитись від претензій на будинок Національного культурного  центру в Москві за умови надання їм інших об'єктів нерухомості, що знаходяться у власності України.

 Збереження за Україною Національного культурного центру в Москві потребує невідкладних зусиль та підтримки Верховної Ради".

Тобто мова йде про те, щоб ми звернулися до Міністерства юстиції, щоб Міністерство юстиції запропонувало якесь інше покриття цього боргу. Тому що сама "Татнафта" на цьому не наполягає. Але ситуація колись, я сподіваюсь, зміниться і ми у війні переможемо. Або принаймні політична влада в Росії зміниться. І для нас навіть зараз там можна проводити якусь роботу, тому що це, в принципі, дуже цікаве приміщення, можливо, і для української громади, і для української меншини.

Ми готували таке звернення як проект рішення, пані Наталю?

 

КОЛЕСНІЧЕНКО-БРАТУНЬ Н.Р. Ну, ми хотіли вислухати представника ДУС, на якій це стадії, бо ми маємо тільки цей лист.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Є в нас представник ДУС?

 

КОЛЕСНІЧЕНКО-БРАТУНЬ Н.Р. Мав прийти. Підтверджував. Дзвонив перед тим півгодини, що він буде. І зараз ми дивимося…

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Немає представника Державного управління справами?

 

КОЛЕСНІЧЕНКО-БРАТУНЬ Н.Р. Вони дали одного, потім замінили.

 

ЛЕСЮК Я.В. А це правильно, що взагалі цей будинок поставили в умови віддачі боргів і так далі?

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Звичайно, ні.

 

ЛЕСЮК Я.В. Так це Україна зробила?

 

ІЗ ЗАЛУ. Так.

 

ЛЕСЮК Я.В. Хто це зробив?

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. В даному випадку Міністерство юстиції або Фонд державного… Ну, Міністерство юстиції, яке веде цю справу разом з іншими державними органами.

 

ЛЕСЮК Я.В. Ну, може, треба все-таки інакше розглядати: навіщо це було  зроблено?

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ну от дивіться, зараз ми повинні звернутися до Міністерства юстиції, до Державного управління справами від комітету, оскільки представника немає, причому зробити це терміново, з проханням, на завтра зробіть звернення, щоб ми його підписали. В принципі, звернення від комітету я можу й так підписати, я так розумію.

 

ЛЕСЮК Я.В. Чому йдеться тільки про якийсь інший будинок, про якусь іншу нерухомість? Заміна цієї. Ти був там колись?

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Звичайно, був.

 

ЛЕСЮК Я.В. Я не раз там був. Ти знаєш, що це собою представляє.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Знаю.

 

ЛЕСЮК Я.В. Тільки варто туди зайти, це взагалі. Це все добре, але як узагалі могло таке статися, що цей будинок опинився в такій ситуації?

І друге. А  коли ми напишемо, чи цей будинок не заміниться на ще якусь важливішу споруду?

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дивіться. Ми Комітет з питань культури, тому цей центр, який насправді є у віданні, і це розглядав, між іншим, Комітет у закордонних справах, який теж займається цим питанням, тому що це МЗС цим займається. Але це культурний центр. Тому наше завдання – звернутися, щоб це був не культурний центр, а що вони визначать, що це буде, це не наше завдання, це їхнє завдання. Нам важливо, щоб культурний центр у такому місці не був відданий за незрозумілі борги.

 

ЛЕСЮК Я.В. А якщо віддадуть ще важливішу власність і так далі?

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дивіться.

 

ЛЕСЮК Я.В. Це взагалі нехороша історія, в принципі.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дивіться. Я ще раз кажу, наша компетенція – відстояти культурний центр.

 

ЛЕСЮК Я.В. Думаю, треба кілька листів – в Генпрокуратуру і так далі.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ну це вже інші листи.

 

ЛЕСЮК Я.В. Ну так я серйозно. Про що ми говоримо! Як таке взагалі могло статися!

 

ЄЛЕНСЬКИЙ В.Є. Ми підтримуємо.

 

ЛЕСЮК Я.В. Чекайте, що значить "підтримуємо"?

 

КОЛЕСНІЧЕНКО-БРАТУНЬ Н.Р. Можна? Є інформація.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Кажіть.

 

КОЛЕСНІЧЕНКО-БРАТУНЬ Н.Р. Тільки що сиділа людина на засіданні – Іванущак Іван Миколайович. Після цього він сказав, що тільки що з ним зв'язалися, це представник ДУСі, що питання Центру вирішене, і покинув засідання, нічого не сказавши. От тільки що. Він тут сидів.

 

ЄЛЕНСЬКИЙ В.Є. Несколько странно и необычно.

 

КОЛЕСНІЧЕНКО-БРАТУНЬ Н.Р.  Хоча б сказав.

 

ЛЕСЮК Я.В. Якщо вирішене, то треба дізнатися, як вирішене.

 

ЄЛЕНСЬКИЙ В.Є. Так, може, замість культурного центру посольство наше віддали.

 

(Сміх у залі)

 

ЛЕСЮК Я.В. А чи замість цієї власності не буде віддана власність, яка має ще більше значення?

 

(Шум у залі)

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Колеги, ще раз кажу, нехай ніяку не віддають. Наше завдання – написати, щоб не віддавали цю.

 

ЛЕСЮК Я.В. Ми виходимо лише з листа дирекції Українського культурного центру в Москві.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Так.

 

ЛЕСЮК Я.В. А ми маємо давати якусь свою пропозицію і так далі лише тоді, коли ми отримаємо другий якийсь лист – Міністерства культури  думку, Міністерства закордонних справ і так далі.

 

КОЛЕСНІЧЕНКО-БРАТУНЬ Н.Р. Я думаю, що Державне управління справами…

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Пане Ярославе, ще раз кажу, у нас є звернення, і це відома справа, яка, в принципі, давно всюди описана. Тому я пропоную звернутися до наших державних органів, щоб не віддавати культурний центр в межах цього боргу.

 

ЄЛЕНСЬКИЙ В.Є. Ми підтримуємо.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Все?

 

ЛЕСЮК Я.В. Згоден, що ми маємо не віддавати, але ми маємо мати якусь інформацію…

 

(Шум у залі)

 

(Загальна дискусія)

 

ЛЕСЮК Я.В. Подивіться, будь ласка, що вони пропонують, що замість цього будинку віддати інший.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Що вони пропонують – це не наша справа. Наша справа – не віддавати цей будинок в межах цього боргу. Крапка. Це наша компетенція, тому що ми вважаємо, що культурний центр там має бути.

 

ЛЕСЮК Я.В. А можна ще раз послухати, що в цьому листі написано? Як, вони вважають, це питання треба вирішити?

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Знову-таки, як вони вважають.

 

ЛЕСЮК Я.В. Тим не менше, я хочу про це почути.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ви копію візьмете, я вам дам копію.

 

ЛЕСЮК Я.В. Для чого копію? Прошу зачитати.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Значить: "На даний час є інформація, що ПАТ "Татнафта" може відмовитися від претензій на будинок Національного культурного центру і місті Москві за умови надання їм інших об'єктів нерухомості, що знаходяться у власності України. Збереження за Україною Національного культурного центру і місті Москва потребує невідкладних зусиль та підтримки Верховної Ради". Крапка. Все.

 

ЛЕСЮК Я.В. Є інформація, що коли ми дамо щось інше, то буде це і так далі. Тобто питання насправді об'єктивно є тільки одне, вийшла негарна історія і ми можемо тут сказати одне, що ми просимо звернутися до всіх органів, в першу чергу до МЗС і так далі, що ми просимо зберегти Центр у власності України. 

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Абсолютно вірно.

 

ЛЕСЮК Я.В. А не там якісь віддавати.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. А ми й не кажемо, щоб щось віддавати.

 

ЛЕСЮК Я.В. А друге – це треба писати лист в прокуратуру. Ну, добре.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Добре.

 

ЛЕСЮК Я.В. А може, вже все дійсно вирішено.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Колеги, ще два питання. Ви не заперечуєте проти нашого звернення, яке буде сформульоване завтра у правильній юридичній формі, яке ми завтра на засіданні швиденько затвердимо, це щодо звернення Молодого театру до 100-річчя Леся Курбаса про надання йому статусу національного і Музично-драматичного театру міста Івано-Франківська.

 

ЛЕСЮК Я.В. А в нас усі обласні театри музично-драматичні є національними?

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.  Не всі. У нас є ті, які є, і є ті, які не є. Є міські театри, які є національними. Наприклад, як мені здається, театр оперети, який є міським, але є національним. І такі приклади є і в інших містах. Справа в тому, що Івано-Франківський театр це, в принципі, унікальний театр.

 

ЛЕСЮК Я.В. В Івано-Франківську є ще національний?

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Там узагалі інших театрів немає.

 

ЛЕСЮК Я.В. Ну тоді треба. А театр Леся Курбаса, це театр який, де він знаходиться?

 

ЄЛЕНСЬКИЙ В.Є. Це колишній "Комсомолец Украины".

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Молодий театр.

 

КОЛЕСНІЧЕНКО-БРАТУНЬ Н.Р. На Прорізній.

 

ІЗ ЗАЛУ. Це хороший театр.

 

ЛЕСЮК Я.В. А, тоді так, так.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Не заперечуєте? Добре. Тоді завтра ми на засіданні все це затвердимо.

Колеги, я дякую вам. Оскільки у нас сьогодні кворуму немає, ми довго не будемо засідати. Ми дякуємо представникам міністерства. Ми домовились, що ми беремо на контроль ситуацію з музеєм у Пирогові і вирішуємо, що там потрібно робити. А в принципі, знаєте, якщо буде конкурс, якщо ви в плані своєму дій, оскільки ви володієте ситуацією краще ніж будь-хто,  зробите зразу пропозиції фінансові і всі інші, які необхідні для цього, то навіть ще до оголошення конкурсу це могло би бути певною такою дорожньою картою для міністерства, щоб почати працювати.

 

ЄЛЕНСЬКИЙ В.Є. Миколо Леонідовичу, Міністерство культури вкотре ставить питання про повернення Хореографічного училища. Ми можемо ще щось зробити?

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Зараз міністр культури знаходиться на бюджетному комітеті.

 

ФОМЕНКО С.В.  Мазур. Тамара Мазур. 

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Тамара туди пішла? Бо він мені вчора казав, що  туди піде. Бо це вирішує бюджетний комітет. Ми розділилися. І він пішов туди, а ми проводимо свій комітет. В принципі, ми завтра в залі під час обговорення  будемо порушувати це питання. Сьогодні на фракції можемо порушити це питання. Порушуйте, тому що це буде позиція фракції по голосуванню. У нас є  цілий список  незадоволених потреб. Ми просимо Наталію Ростиславівну дати вам теж копію, давайте разом порушимо це питання.

 

ЄЛЕНСЬКИЙ В.Є. Давайте.

 

ЛЕСЮК Я.В. А з приводу чого?

 

ЄЛЕНСЬКИЙ В.Є. Хореографічне училище переводиться на міський бюджет. Єдине, центральне, скажемо так – основне.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Якщо ви на засіданні вашої фракції порушите це питання, ми будемо теж вам вдячні.

 

ЛЕСЮК Я.В. Наша фракція підтримає це. Не треба порушувати питання…

 

(Шум у залі)

 

ЛЕСЮК Я.В. Ще до голосування ми все б вирішили.

 

ЄЛЕНСЬКИЙ В.Є. Що "вирішили"?

 

ЛЕСЮК Я.В. Ви ж це ставите на голосування завтра?

 

ЄЛЕНСЬКИЙ В.Є. Ми не ставимо.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Бюджет ставиться загалом. Має хтось виступити і сказати, що є рішення фракції, щоб це не передавалося на місцевий бюджет.

 

ЛЕСЮК Я.В. Ваша фракція виступить з цим, а я зроблю все, щоб наша фракція підтримала, скільки зможе. От і все.

 

ЄЛЕНСЬКИЙ В.Є. Ну у вас же мистецьки орієнтована фракція.

 

(Загальна дискусія)

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Добре.

 

ЛЕСЮК Я.В. Ми це підтримуємо.

 

КОЛЕСНІЧЕНКО-БРАТУНЬ Н.Р. О котрій засідання в кулуарах?

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Давайте о 12-й. Але відразу всім повідомте.

 

КОЛЕСНІЧЕНКО-БРАТУНЬ Н.Р. Добре. О 12-й нагорі, в кулуарах.

 

ШКІНДЮК І.Ю. Миколо Леонідовичу, у мене є ще до вас таке прохання. Багато є в Україні у нас районів, я представляю високогірний район – Верховинський. Але ця проблема є й у високогірних, а так само в депресивних: робота відділів культури. Зараз це фінансується на місцевому бюджеті – і де район не має можливості утримувати, то це є велика проблема, тому що люди без зарплати, а як би не було, у нас дуже велике культурне надбання є нашої української нації.

 І я розумію, що зараз вже трішки запізно, але якщо би така можливість була, теж із державного бюджету там, де є необхідність, так само підтримувати такі райони, тому що підтримувати відділи культури, роботу і працівників, і треба й нове обладнання, і треба поновлювати  одяг. Тому що тільки якщо у нас буде культура і буде культура підтримуватися, вона буде зберігатися, то це є майбутнє нації, майбутнє нашого народу. Це ми формуємо, як би не було, але ми через культуру формуємо і світогляд нації, вшановуємо і минуле, формуємо теперішнє і фактично формуємо майбутнє.

Тому я би попросив, аби це комітет ваш розглянув і таку пропозицію також подав, тому що це є слушно, бо інакше просто в таких районах ми втратимо культуру. А це приведе до того, що якщо у нас в селі не буде культури, бо як би не було, але Україна аграрна держава і в нас в селі ще збереглася та прадавня історія, вона ще живе, прадавня культура, якої, на жаль, уже в містах немає, і без підтримки держави ми просто це все втратимо.

Я дуже дякую.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дякую. Дякую, колеги. Все. Ми завтра затвердимо ті рішення, про які ми говорили. У нас буде кворум. О 12-й годині – засідання комітету.