Повідомлення

Перейти до розділу
13 грудня 14:30
19 грудня о 15.00 відбудеться засідання Комітету з питань культури і духовності за адресою: вулиця Банкова, 6-8, кімн. № 209 посилання...
04 грудня 16:00
Засідання Комітету з питань культури і духовності від 5 грудня 2018 року переноситься докладніше
07 грудня 17:00
Голова Комітету з питань культури і духовності Микола Княжицький взяв участь у Круглому столі про мовні квоти на телебаченні докладніше
05 грудня 17:00
Голова Комітету з питань культури і духовності Микола Княжицький взяв участь у Форумі місцевого самоврядування докладніше
03 грудня 17:00
«Станіслав Вінценз зробив українську Гуцульщину популярною серед європейської інтелектуальної еліти» докладніше
24 листопада 13:16
В Україні постать Вінценза є поки що незнаною, але дуже важливою докладніше
22 листопада 15:00
Верховна Рада направила на повторне друге читання проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України у зв'язку з набранням чинності Законом України "Про державну підтримку кінематографії в Україні" (№8251) докладніше
20 листопада 19:14
В кулуарах відкрили тематичні експозиції до засідання Верховної Ради України із вшанування пам’яті жертв Голодомору 1932-1933 років в Україні та 85-ої річниці геноциду Українського народу посилання...
16 листопада 15:38
"Українська культура вчиться самостійності, ми шукаємо нові підходи до функціонування культурних закладів" докладніше
16 листопада 07:15
23 листопада 2018 року у будинку Верховної Ради України відбудеться засідання, присвячене вшануванню пам’яті жертв Голодомору. докладніше

Архів документів

Перейти до розділу
03 грудня 19:59
Стан розгляду законопроектів, які опрацьовуються у Комітеті з питань культури і духовності (8-ме скликання) докладніше
19 листопада 19:50
Аналітично-інформаційна довідка з питань охорони культурної та археологічної спадщини на тимчасово окупованій території України в Криму докладніше
15 листопада 15:59
Порівняльна таблиця до проекту Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної" (реєстр. № 5670-д) докладніше
10 жовтня 14:00
Постанова Верховної Ради України "Про прийняття за основу проекту Закону України про забезпечення функціонування української мови як державної" (№ 2590-VIII від 04.10.2018р.) докладніше
28 вересня 15:45
Експертні висновки до проекту Закону про загальні засади та принципи реалізації мовної політики в Україні (реєстр. №8550) докладніше
21 вересня 2017, 22:00

Стенограма засідання Комітету з питань культури і духовності від 21 вересня 2017 року

 

СТЕНОГРАМА

засідання Комітету з питань культури і духовності

 

21 вересня 2017 року

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Доброго дня, шановні колеги, починаємо засідання. Давайте розглядати законопроекти, які в нас є.

Сьогодні на засіданні присутні: Княжицький. Подоляк, Єленський, Лесюк, Матіос. Тарута та Новинський відсутні. Запрошені: Кириленко В’ячеслав Анатолійович та Нищук Євген Миколайович, Рибачук Юрій Анатолійович та Петасюк Лариса Володимирівна, народні депутати Бурбак, Федорук і я бачу, що є народний депутат Медуниця.

Отже, пропонується наступний порядок денний.

І. Законопроекти, з опрацювання яких Комітет  визначено головним:

1. Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України ( щодо обмеження проведення гастрольних заходів на території держави-агресора та на території України, в тому числі й на тимчасово окупованій території України) ( № 6660, народні депутати Іллєнко, Левченко, Головко, Осуховський).

2. Проект Закону про внесення змін до Закону України "Про гастрольні заходи в Україні" ( щодо особливостей організації та проведення гастрольних заходів в Україні за участі громадян країни-агресора) ( № 6682, народні депутати Медуниця, Артюшенко, Рудик, Подоляк, Опанасенко, Амельченко).

Я так бачу, що оскільки у нас немає співавторів цього законопроекту, то щоб ми колег не затримували, може поміняємо їх місцями і першим розглянемо № 6682, а другим розглянемо № 6660.

3. Проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення конкурсної процедури призначення керівника державного чи комунального закладу культури ( № 6768, народний депутат Подоляк).

4. Проект Постанови про відзначення 100-річчя з дня організації Буковинського віче ( № 5646, народні депутати Бурбак, Федорук).

ІІ. Законопроекти, з опрацювання яких Комітет не є головним:

5. Проект Закону про лікарняні каси ( № 5664, народні депутати Яценко, Боднар).

6. Проект Постанови про вшанування учасників антитерористичної операції, які загинули на Сході України ( № 5228, велика кількість авторів, перший Антонищак).

7. Проект Постанови про внесення змін до пункту 6 Розділ V "Прикінцеві положення" Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" щодо деяких питань спорудження меморіально-музейного комплексу Героїв Небесної Сотні ( № 6659, народні депутати Геращенко, Іонова, Луценко).

8. Різне.

Шановні колеги, є в когось інші пропозиції до порядку денного? Немає. Якщо немає, то я пропоную затвердити озвучений порядок денний, помінявши перше і друге місцями. Хто за таке рішення, прошу голосувати. Дякую. Рішення прийнято.

Отже, розглядаємо законопроект № 6682. Законопроект передбачає заборону проведення гастрольних заходів, що популяризують державу-агресора, заборону гастрольних заходів за участі осіб, що включені до переліку осіб, які створюють загрозу національній безпеці. Організатор гастрольного заходу в Україні за участю громадянина Російської Федерації повинен попередньо за 30 днів повідомити СБУ про такий захід. СБУ впродовж 10 днів розглядає повідомлення та надає інформацію щодо наявності або відсутності підстав для заборони на в’їзд такому громадянину до України. Якщо заборони немає, то договір на проведення гастрольного заходу може бути укладений. Те, що пишуть наші консультанти з коротких зауважень, я думаю, що це можна буде додати, варто прописати наслідки, якщо СБУ не надасть інформацію у встановлений строк.

Хто з авторів законопроекту хотів би сказати щодо цього законопроекту?

 

МЕДУНИЦЯ О.В. Скажу декілька слів. Дякую, що поставили першим це питання. Я думаю, що голова комітету дуже вичерпно переповів, які нововведення плануються цим законом. Я думаю, що такі речі можна спокійно впроваджувати зараз в Україні, оскільки у нас постійно знаходяться, виникають такі ситуації, коли особи, які брали участь у різних культурних заходах в окупованому Криму, чи прибували в окупований Донбас,  а потім офіційно приїжджали в Україну.  Це викликало величезне обурення громадськості. Тому, якщо ми цей закон приймемо, то уникнемо таких прикрих ситуацій.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Хтось ще хотів би щось додати?

 

КИРИЛЕНКО В.А. Я підтримую законопроект, який внесли Олег Медуниця і група депутатів. Ми його розробляли в уряді і потім спілкувались з керівництвом фракцій коаліції, дістали підтримку не тільки у фракцій коаліції, а всі українські сили парламенту поставили підписи своїх представників. Ми пішли шляхом внесення через патріотичних депутатів, тому що це спрощує процедуру, а випадок нагальний, тому що в середині літа масово почало набувати оборотів явище, коли не тільки відомі виконавці, а головним чином менш відомі прямо з Криму їхали гастролювати, припустимо, в Одесу. І для того, щоб унеможливити це на системній основі, ми запропонували підхід, який передбачатиме спеціальне погодження, точніше, відповідь на інформаційний запит з боку організатора гастролей від СБУ, яка володіє всією повнотою інформації.

Таким чином ми вирішуємо питання,  коли організатор гастролей ні за що не відповідає. Він каже, що запросив цього чоловіка, він співав 5 днів тому в Євпаторії, а я не знав і тому мені за це нічого не буде, я сподіваюсь на свій гонорар і свої прибутки. Я пропонував би підтримати цей законопроект.

 

МАТІОС М.В. Підтримуючи філософію цього закону, я хочу запитати, в мене уточнююче запитання до одного з авторів цього закону. А чи маємо ми думку СБУ, власне. чи має СБУ технічні можливості і людський ресурс для здійснення такого контролю за всіма тими, хто має бажання виступати в Україні? Ми розуміємо, що в Україну потрапляють ті виконавці, які виступають у нічних клубах, на малих майданчиках, не обов’язково це палац "Україна" і обласні центри. Технічно СБУ може забезпечити це чи СБУ буде працювати на оцей дрібний непотріб, який "шастає" по нічних клубах Києва та всієї України? Ось мене це цікавить.

 

МЕДУНИЦЯ О.В. Дивіться, за допомогою Googl  і комп’ютера можна зразу побачити, де хто був, де давав гастролі, що відвідував, тому там не треба буде робити якісь широкі дослідження, наймати детективів і дивитись, хто куди виїжджав та співав.

 

ПОДОЛЯК І.І. Я хочу додати, що мова не іде про тисячі або десятки тисяч людей, а мова іде про ті випадки, які є, і вони є публічними, у відкритому доступі. Зрештою, це є прямі повноваження СБУ.

 

КИРИЛЕНКО В.А. На початку цього процесу СБУ не заперечувала. До речі, з "Євробаченням" рішення щодо російської виконавиці було у взаємодії з СБУ прийнято, вони мали інформацію. Просто вони задіються часто в останній момент, коли неможливо вирішити питання. Навіть були випадки, що відбувся концерт, а потім СБУ повідомляє, що ви поставили цього виконавця, адже він у нас має заборону. Тепер буде  за 30 днів повідомлення.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Будь ласка, пане міністр.

НИЩУК Є.М. Я скажу декілька слів. Я підтримую сам закон, бо він справді нам допомагає, бо ми, часом, не те, що безпорадні, але ми не маємо тих важелів, якими можемо корегувати ці всі випадки, про які говорилось.

Філософія обох проектів, вона по своїй суті є правильною, але я би хотів якраз акцентувати те про що ви говорили, колеги, що коли ми працюємо з СБУ, воно правильно, бо ми не маємо ні юридичних, ні якихось інших важелів, щоб Міністерство культури щось забороняло. Ми можемо звертатись, ми з ними співпрацюємо. Тобто практика показує, що в даному випадку закон прописаний, воно пройшло вже якраз практичну площину. Це просто буде як підтвердження того, де ми знайшли за останні часи ту модель, яка дає в принципі результат. Просто вона була стихійною, а тепер вона може посилатись на закон.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Колеги. в мене все ж таки є питання. Припустимо, СБУ вчасно не відповіла. Що тоді? Чи скасовується цей захід, але тоді виконавці, вони не винні, якщо СБУ не дала відповідь? Чи він відбувається, якщо у певний термін відповідь не надана?

 

КИРИЛЕНКО В.А. Якщо немає погодження з боку СБУ, то захід не відбувається.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Яка ваша думка? Чи нам потрібно прийняти цей закон за основу і в цілому, чи пропонувати залу прийняти в першому читанні, а тоді доопрацювати?

 

ПОДОЛЯК І.І. А які можуть бути колізії, от яка проблема не закрита. яка до другого читання може бути закрита? Власне, чи є потреба?

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Я запитую, власне, колег. От у мене, наприклад, є питання, яке я поставив, тому що це чітко не визначено. За законом взагалі, якщо державний орган не відповів, то люди мають право це робити, хоча віце-прем’єр каже, що на його думку це не можна робити і тут я з ним погоджуюсь. Але по закону, якщо відповіді вчасно немає, то він пішов гастролювати.

 

МЕДУНИЦЯ О.В. В законі навпаки написано, якщо немає відповіді, то він не може укласти угоду.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Якщо державний орган вчасно не відповів, то вважається, що відповідь позитивна і це означає, що цей музикант чи актор має право гастролювати, на жаль. Це не тільки в даному випадку стосується цього закону, це таке правило законодавства.

 

КРАЙНЯК Ю.О. Тут є ще такий нюанс, що фактично така відповідь СБУ стає дозвільним документом. Ми зараз в такому розрізі розглядаємо, що потрібно вносити зміни до Закону про перелік дозвільних документів та дозвільну процедуру, а також в законодавстві про дозвільну процедуру буде зазначено, якщо державний орган мав надати певну відповідь  видати дозвіл чи не видати впродовж встановленого законом строка, але відповіді не надав, то в такому випадку застосовується принцип мовчазної згоди, тобто вважається, що відповідь надана позитивна.

Якщо в законі це не врегульовано, то буде застосовуватись загальна норма, про яку ми кажемо.

 

КИРИЛЕНКО В.А. Я не згоден, що це дозвільний документ.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ми можемо спробувати зробити як? Я прихильник того, щоб ми рекомендували це за основу та в цілому і далі зал буде вирішувати. Але якщо б ми зараз сформулювали цю норму, яка би означала, що якщо такої відповіді немає, то гастролі не проводяться, щоб вона не могла трактуватись інакше, як пропозиція комітету і з цією пропозицією рекомендувати прийняти за основу та в цілому, то тоді це, мені здається,  мало би сенс. Це моя така думка.

 

ПОДОЛЯК І.І. А можна попросити, щоб Лариса Петасюк порекомендувала про дозвільність чи недозвільність.

 

ПЕТАСЮК Л.В. Я не вважаю, що це дозвіл, тому що дозвільна система зараз функціонує на підставі того, що забороняється саме господарська діяльність, тобто певні правила поведінки господарюючих суб’єктів, тобто в тому сенсі, що  в законі.  

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Колеги, в даному випадку ми не говоримо про суб’єктивне сприйняття закону, ми говоримо про певну колізію, яка припускає різну суб’єктивність прийняття закону. Ми можемо або рекомендувати прийняти за основу та в цілому, або в першому читанні, або з поправкою. Я запитав думку колег, як ви пропонуєте це зробити.

 

КИРИЛЕНКО В.А. Ми статтю повністю нову даємо. Це про погодження з боку СБУ, його не було. І там одна із частин сформульована так, що після отримання відповіді Служби безпеки про відсутність законних підстав для недопущення громадянина країни-агресора до участі в зазначеному гастрольному заході організатор укладає договір з відповідним гастролером, тобто за відсутності відповіді, згідно норми цього закону, він не може укладати договір. Більше того, ми навіть окремо пишемо, що навіть після укладання договору можуть виникнути підстави для недопущення цього громадянина на територію України. Договір укладеться і він поїде в Крим гастролювати або щось скаже.

Тут норми, які на користь відповіді, без якої неможливо укладання договору. А оскільки це не дозвіл, то не працює принцип мовчазної згоди. Це відповідь на інформаційний запит.

 

ПОДОЛЯК І.І. Але тут  так само може бути така колізія, що СБУ з тих чи інших причин, невідомо яких, можливо об’єктивних, буде не встигати.

 

МАТІОС М.В. Це суть мого запитання. А що нам заважає звернутись до Служби безпеки, хто відповідає за безпеку держави в цьому інтелектуальному, скажімо так, плані, тому що ми хочемо навантажити Службу безпеки властивими їй функціями, але ми розширюємо ці функції до безмежності. Я кажу, що буде з тими, кого запрошують нічні клуби?

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Колеги, тоді є така пропозиція, це моя така пропозиція. Рекомендувати прийняти в першому читанні.

 

МАТІОС М.В. Хотілось би відразу в першому і в цілому прийняти.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ну, там два тижні, нічого страшного. Може хтось з депутатів захоче подати правки, може навіть технологічно буде легше прийняти в першому читанні. Давайте тоді будемо рекомендувати в першому читанні для того, щоб Служба безпеки, якщо в неї будуть якісь пропозиції, мала б змогу через депутатів або в якійсь іншій формі на засіданні комітету це запропонувати і внести.

Хто за те, щоб цей закон прийняти в першому читанні, прошу голосувати? Дякую. Рішення прийнято.

Ми переходимо до наступного законопроекту. У нас немає представників авторського колективу, як я розумію. Законопроект № 6660, який передбачає заборону громадянам України здійснювати гастрольні заходи на території держави-агресора та окупованих територіях. Автори Іллєнко, Левченко, Головко і Осуховський. Тобто це заборона українцям гастролювати на території держави-агресора.

 

МАТІОС М.В. Микола Леонідович, а ми цими змінами робимо поправки, вносимо зміни до Закону "Про гастрольні заходи в Україні". Тепер я читаю назву законопроекту – про обмеження проведення гастрольних заходів на території держави-агресора, тобто ми кажемо, що, умовно кажучи, Лорак, Білик та інші, ми їм забороняємо законом.

 

ПОДОЛЯК І.І. Та ні, то їхня воля.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Колеги, це не ми робимо, це зробив авторський колектив, пропозиції якого ми розглядаємо.

 

МАТІОС М.В. Це перше в мене запитання. А друге запитання до назви цього ж закону, в тому числі на тимчасово окупованій території України. Якщо ми нашим громадянам України забороняємо виступати, співати в Луганську, Сімферополі тій же Лорак, Білик, то ми не визнаємо цю територію українською.

 

ПОДОЛЯК І.І. Ми визнаємо її окупованою.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Колеги, я би з вашого дозволу прочитав всі основні пункти закону і коротеньку думку про них. Марія Василівна, я коротко зачитаю.

Отже, як ми вже сказали, почали обговорювати, що громадянам України забороняється здійснювати гастрольні заходи на території держави-агресора та окупованих територіях. Ця заборона запроваджується до моменту виведення всіх незаконних збройних формувань російських окупаційних військ і військової техніки, а також бойовиків та найманців з території України та до відновлення повного контролю за державним кордоном України. Тут є питання в тому, як ми проконтролюємо, що вивели  всіх бойовиків, якщо вони знімуть форму і будуть не виведені?

Значить, запроваджується кримінальна відповідальність за порушення цієї заборони, додається нова стаття 304 пункт 1 Кримінального кодексу. Резиденти держави-агресора можуть проводити гастрольні заходи в Україні, якщо вони подали організатору гастрольного заходу заяву про офіційне засудження агресії проти України, або емігрували до України, або якщо вони неодноразово публічно засуджували агресію. Всі порушники заборони, в тому числі громадяни України, не мають права проводити гастрольні заходи в Україні.

Застереження, які дають наші експерти. Кримінальна відповідальність за проведення гастрольних заходів в Російській Федерації виглядає дещо перебільшеною, адже відсутня суспільна небезпека. Заборонено вчинення певних дій в Росії, взагалі складно піддається контролю і застосуванню, оскільки українські закони діють лише на території України.

І наступне. Варто більш чітко  прописати дію заборонених норм, адже формулювання до моменту виведення всіх незаконних збройних формувань не є чітким. Строк дії норми має визначатись формально і має прив’язуватись до настання певної дати або до прийняття певного акту. Тут сказано: коли виведені будуть бойовики. Що таке бойовик? Місцева людина, яку ніхто не буде виводити на підставі чого та з яких підстав і вона є громадянин України. Її можна судити, засуджувати, але виводити – це не юридичний термін.

Які будуть думки, колеги?

 

ЄЛЕНСЬКИЙ В.Є. Мені здається, що з громадянської позиції це ідея хороша, але мені здається, що в законодавчу літеру воно відлито дуже сумнівно.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Тоді це може бути пропозиція: або знову ж таки відхилити, або направити авторам на доопрацювання, або прийняти в першому читанні, або за основу і в цілому, або перенести розгляд і запросити авторів, оскільки автори сьогодні не прийшли.

 

ПОДОЛЯК І.І. Я пропоную скерувати на доопрацювання, зважаючи на склад авторів і на їх виразну політичну позицію.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Колеги, є інша пропозиція?

 

МАТІОС М.В. Я би теж відправила на доопрацювання через те, що дивіться, яка викривлена картина виходить: ми торгуємо з Росією в повному обсязі чи в зменшеному обсязі і ми зараз втручаємось у сферу творчості і кажемо, що ви туди не їдьте, бо ми вам законом забороняємо і за це ви будете нести кримінальну відповідальність. Як громадянин, то я за те, щоб вони не їздили, але я не знаю чи це правильно з точки зору свободи.

Я не демократ, але знаю, що в будь-якій ситуації не треба втрачати здорового глузду і не виглядати смішно, коли подивитись, як ми торгуємо з Росією і так далі, я зараз не хочу цю площину політичну брати і так далі.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Колеги, в нас була пропозиція направити авторам на доопрацювання. Інші пропозиції є?

 

ЛЕСЮК Я.В. Я пропоную обов’язково запросити авторів та обговорити.

 

ПОДОЛЯК І.І. Ми їх запрошували.

 

ЛЕСЮК Я.В. Ще раз запросимо.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Яка ваша пропозиція?

 

ЛЕСЮК Я.В. Моя пропозиція -  зустрітись з авторами.

 

ПОДОЛЯК І.І. Вони в залі є. Можете з ними переговорити в залі.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Чекайте, пані Ірино, кожен народний депутат має право дати пропозицію. Ваша пропозиція  була – на доопрацювання, пропозиція колеги Лесюка – перенести. Які ще є пропозиції?

 

ЛЕСЮК Я.В. Не приймати це питання, доки вони не будуть тут.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Колеги, є дві пропозиції. Перща пропозиція – на доопрацювання, друга пропозиція – перенести, оскільки автори не з’явились.

Хто за першу пропозицію, щоб відправити на доопрацювання, прошу голосувати. Хто за другу пропозицію, щоб перенести. Дякую. Рішення прийнято. Ми переносимо.

 

ПОДОЛЯК І.І. Я хочу тільки ремарку зробити. Коли законопроекти депутатів розглядаються, наприклад, мій законопроект розглядається на Комітеті з питань забезпечення правоохоронної діяльності і я не з’являюсь на цей комітет, то я не знаю комітетів, крім нашого, які ці речі роблять, щоб перенести, вони обговорюють і приймають рішення.

Це просто ремарка.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Можна я наведу приклад? Закон за моїм авторством вчора, оскільки я був у відрядженні, в Комітеті з питань свободи слова закон про прозорість медіа власності вдруге було перенесено через те, що я не доповів його як автор на їхньому комітеті.

 

ПОДОЛЯК І.І. Так, але ти звернувся і попросив, оскільки мене не буде, то перенесіть.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ні, я їх не просив. Це їхнє рішення без моєї згоди до аналогічного нашого сьогоднішнього. Тобто така практика є.

Якщо вони не з’являться і наступного разу, ми зможемо тоді або відхилити, або направити на доопрацювання, або прийняти інше рішення.

 

МАТІОС М.В. Пане міністре, яка ваша думка?

 

НИЩУК Є.М. Я за, щоб їм всім заборонити, але кидаються в очі так звані Лорак, Білик, але попри є те є багато діяльності, в тому числі в УВКР і Конгрес українців і низка українців, які в Сибіру і скрізь, в яких є багато творчих. А раптом їх розцінять, що вони там творять і підпадають під ці заборони?

 

ЄЛЕНСЬКИЙ В.Є. Мене бентежить, крім всього іншого, що це закон про гастрольну діяльність в Україні, а ми вносимо туди зміни, які стосуються інших країн. Якщо б воно обмежувалось окупованими територіями, то ще б куди не ішло.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Колеги, наступне питання. Проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення конкурсної процедури призначення керівника державного чи комунального закладу культури. Автор - пані Ірина Подоляк. Я надаю їй слово.

 

ПОДОЛЯК І.І. Шановні колеги, оскільки я хотіла реєструвати цей проект ще до, так би мовити, літніх канікул, то я, власне, сама його тільки підписала, не було можливості контактувати з вами. Цей проект закону ми підготували спільно з Міністерством культури за наслідками і результатами того, що вже рік впроваджується наш з вами спільний закон, який регулює конкурсну процедуру і який регулює контрактну систему. Цей рік, який минув, цілком природно і закономірно показав нам,  що законопроект потребує певної модуляції, умовно кажучи. Виявились під час права застосування деяких норм певні колізії, певні проблеми, на які варто відреагувати і які варто усунути. Ми знаємо, що законотворчий процес власне так і відбувається, коли виникають якісь нові правовідносини в суспільстві чи в певній галузі.

Я хочу сказати, що над цим проектом закону так само працювали як мої консультанти, так само і юристи Міністерства культури і заступники міністра культури і пан Євген знає про що ідеться в цьому законопроекті. Окрім того, працював Юрій Крайняк, давав свої пропозиції, ми збирались кілька разів, крім того працювала Рада музеїв. Тобто ми провели певні консультації. Він жодних спеціальних потрясінь в творче середовище вносити не буде. Ми просто ввели деякі запобіжники, які ще удосконалимо до другого читання, я наполягаю, наголошую на цьому.

Щодо тих колізій, які виникають. Наприклад, виникає така річ, що конкурс проведено і уповноважений орган згідно з тими термінами, які є, не погоджує з якихось причин результати цього конкурсу, то ми вносимо норму, яка каже, що вони ці повноваження можуть здійснювати, крім як при застосуванні та призначенні керівників, які пройшли по конкурсу на заклади культури. Ми, наприклад, вказуємо те, що конкурсна комісія повинна бути не одна, наприклад, в якомусь місці створюється конкурсна комісія один раз назавжди і оця конкурсна комісія проводить конкурси у всі установи культури. Ми кажемо, що кожна установа культури має мати окрему комісію і це вже виписуємо чіткіше. Ми тут розширюємо чи пояснюємо, але відповідно до чинного законодавства і вносимо сюди цю статтю в Закон про культуру, що таке конфлікт інтересів.

Є ще одна проблема, яка виникла і вона вже є очевидною Якщо ми не будемо про неї говорити, то хто буде про це говорити? Дуже часто громадські організації хочуть брати участь в процесах, хоче будувати партнерство з державними чи з комунальними органами, хоче контролювати процеси. Все правильно і все зрозуміло, але як показав нам досвід, і це є теж не тільки в культурі, так громадські організації почали використовуватись просто як інструмент у певній змові. В цій змові сторонами можуть виступати дуже різні особи, як, часом, діючий керівник, як, часом, уповноважений орган. Переважно це дві сторони є. І тому ці громадські організації, які подаються, як ми вже знаємо, в переліку видів діяльності громадських організацій може бути 100-150 позицій і однією з тих 100 позицій є організація культурно-мистецьких заходів. З цих підстав громадська організація, наприклад, "Просвіта" чи спілка фермерів України, чи там братство воїнів УПА, чи союз ветеранів АТО, вони вважають, що вони можуть делегувати своїх експертних представників у конкурсну комісію, яка обирає директора оперного театру. Тобто це є фактичне зловживання, яке довести і покарати за це неможливо.

Тому ми прийняли після дуже багатьох консультацій рішення, що це будуть не просто громадські організації, а що це буде професійне громадське об’єднання у сфері культури, зареєстроване в установленому законом порядку, і творчі спілки. Тобто це професійне об’єднання. Наприклад, та ж рада музеїв, те саме об’єднання асоціації письменників України чи об’єднання театральних діячі, де об’єднуються люди за професією.

В цьому проекті закону в нас була така норма. Ми хотіли, це було таке наше спільне прагнення, щоб ми допустили громадськість широко до участі в цих процесах і відповідно у нас відбувся такий перекос, що від органа управління подається три кандидат, від трудового колективу подається три кандидати, а від громадських організацій, від кожної подається по три кандидати. В цій першій редакції ми це ще не викинули, але ми кажемо, що  традиційні громадські об’єднання у сфері культури повинні подавати по одному кандидату, все рівно їх буде троє, тому що це жеребкування, це вербування громадських організацій, зацікавлених людей: комусь за гроші, це теж є, комусь за якісь домовленості в майбутньому. Тобто це буде більш збалансовано, громадськість буде, але вона буде професійною.

Ми все-таки обмежуємо. Бачите, тоді, коли ми казали, що ми пропонуємо обмежити термін перебування на займаній посаді двома термінами по п’ять років, ви пригадуєте, що  в нас було і на комітеті і поза комітетом, як в нас багато хто був, всі орденоносці, всі заслужені і так далі. Ми прибрали тоді цю норму, але ми в цей законопроект спільно вирішили цю норму повернути, тому що, як бачимо в освіті ця норма була сприйнята. В медицині ця норма про обмеження двох термінів по п’ять років була сприйнята і ніхто не вмер, нічого не сталось і істерик, перепрошую, ніяких не було, а в нас були. Тому цю норму ми повертаємо.

В попередній редакції було в нас, що кандидат на посаду має мати стаж, а стаж, то це тільки трудова книжка і це дуже обмежує людей, тому тут ми замінили на термін "досвід" і за порадою консультанта Миколи Княжицького Юрія Крайняка ми виписали цілий блок, які документи можуть підтверджувати досвід роботи.

Тобто філософія закону зберігається, мета цього закону зберігається. Він унеможливлює певні зловживання, які були при його застосуванні. І тому прошу комітет, щоб ви цей проект закону проголосували за підтримку його в першому читанні.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Пане міністре, надаю вам слово.

 

НИЩУК Є.М. Ми над цими поправками спільно зі всіма працювали. Цим поправкам передувало обговорення з начальниками управлінь, яких ми скликали зі всіх областей. Власне, ті ризики, або сама практика, яку ми пройшли. вона вказала на дані пункти, вони є справді дуже важливими. Для нас, як центрального органу, який проводить ці конкурси, це було б великою допомогою, і чим швидше б воно пройшло, воно б нам дало  можливість зараз по деяких галасливих ризикованих об’єктах провести достойно конкурси.

Єдине, я зараз так подумав, це просто як думка вголос. Коли не більше двох термінів, то я подумав зараз, що можливо не більше двох термінів в одному місці.

 

ПОДОЛЯК І.І. Так це само про це.

 

НИЩУК Є.М. Так воно і є?

 

ПОДОЛЯК І.І. Так.

 

НИЩУК Є.М. Бо якщо він успішний, він може десь піти.

 

ПОДОЛЯК І.І. Саме так і є.

 

НИЩУК Є.М. Добре.

 

МАТІОС М.В. Але до цього пункту в мене є одне запитання уточнююче. От я мислю прикладним способом не бюрократичним. От, скажімо, Богдан Сільвестрович Ступка, світлої пам’яті, був  керівником Національного театру імені Франка. Я сиджу і думаю, якби він був живий, зараз  конкурс, він не мав би права вже претендувати, от люди такого масштабу, ми їх обмежуємо. Це сфера творчості, це не хліб продавати і не борошно молоти. От як тут бути?

 

НИЩУК Є.М. Я два слова скажу. З боку творчості, то я не буду душею кривити, але є справді момент так званого авторського права. По деяким театрам є практично авторське право. Щоб далеко не ходити, є, наприклад, театр "Сузір’я", в його витоках був той же Кужельний, який є. Тут тільки треба сподіватись на те, що більше ніхто просто не посміє, доки він сам не скаже, що я не хочу, піти туди, бо це буде не етично.

 

ПОДОЛЯК І.І. Послухайте, як у нас виникло з театром російської драми імені Лесі Українки, потому что никто не посмел.

 

НИЩУК Є.М. Там не Резнікович створював.

 

ПОДОЛЯК І.І. Це точно те саме.

 

НИЩУК Є.М. Є нюанси.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Колеги, дивіться. Моя думка така, що в мистецькому плані обмежувати терміни, я все рівно вважаю, мабуть, не дуже вірно. Інша справа, якщо ми говоримо, та в будь-якому, навіть директор бібліотеки, певною мірою,  може бути сильним.

 

ЄЛЕНСЬКИЙ В.Є. От директор бібліотеки в невеликому обласному центрі. Куди йому іти через два терміни?

 

МАТІОС М.В. І якщо він довів свою, скажемо так, бюрократичну ефективність.

 

ПОДОЛЯК І.І. Тобто через десять років. Так?

 

МАТІОС М.В. Пані Ірино, є директори бібліотек муніципальних, які постворювали ці бібліотеки, вони вже може десять років працюють, але вони з нічого зробили заклад культури, який обладнаний технікою, устаткуванням. Вони питають мене: а ви нас куди хочете діти? От я не тому, що я десять років пропрацювала, але  я довела свою ефективність. От директор однієї обласної бібліотеки, не буду називати. І в мене немає відповіді на її запитання. Ми її обмежуємо десятьма роками тільки тому, що так хочемо.

 

ПОДОЛЯК І.І. Я так само хочу докинути дещо. Ми розуміємо, що десять років – це гарний період для кар’єри. Ми так само з вами мислимо і плаваємо над хмарами і дуже часто розуміємо, що навіть на нинішній день всі ці ефективні керівники, ефективні і не дуже ефективні, які в нас були і в бібліотеках, і в музеях, в театрах, вони залишились на наступні десять років, не зважаючи на те, що вони вже десять років, як ви кажете, пані Марія, наприклад, Лариса Лугова у Львові. Вона вже десять років була директором бібліотеки і вона, безсумнівно, виграє конкурс і буде ще десять років керівником бібліотеки. В загальній сумі це вже буде 20 років.

 

МАТІОС М.В. Я перепрошую, ми пропонуємо тільки через те, що вона вже десять років і сказати їй до побачення? От вона вже цей термін відбула.

 

ПОДОЛЯК І.І. Ні. Ми мусимо думати про розвиток інституції, ми мусимо думати про нові завдання. Можливо варто ввести інститут, але тут ми повинні розуміти так само, якогось, я не знаю, почесного директора. Розумієте, людина повинна програти конкурс. І ми повинні розуміти ще одне, що ми призначаємо людину керівником не тому, що вона розумна, добра, ефективна, а для того, щоб просто на одному місці, це елементарний цикл розвитку і людини, і професіонала в тому числі.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Колеги, це дискусійне  питання.

 

ПОДОЛЯК І.І. Чому не переймались в освіті, коли обмежили двома термінами по шість років директорів шкіл в районних центрах? А де їх взяти, директорів шкіл в районних центрах? А що робити з тими директорами шкіл, які вже шість років відпрацювали і що тепер?

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Пані Ірино, дивіться, у нас є різні точки зору. Ви самі рекомендували цей законопроект прийняти в першому читанні і предмет обговорення ми по суті будемо обговорювати, щоб це підтримати або ні до другого читання, якщо ми його підтримаємо в першому читанні. В першому читанні воно ні на що не вплине.

Я в даному випадку підтримую колег, тому що я вважаю, що режисерів обмежувати термінами.

 

ПОДОЛЯК І.І. Послухайте, ми вибираємо режисера чи ми вибираємо керівника театру? Я хотіла звернути увагу пана міністра. Ми вибираємо керівника величезної могутньої установи. Щось це обмежує творчу діяльність будь-якої зірки?

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Я думаю, що так. Для кожної людини творчої, яка працювала в театрі.

 

ПОДОЛЯК І.І. Важливо бути завгоспом.

 

МАТІОС М.В. пані Ірино, ми цим законопроектом входимо в суперечність з Законом про театри і театральну діяльність. Зараз в Україні дуже багато, в переважній більшості директор театру є художнім керівником. Пан міністр підтвердить, що є дуже ефективні та про опалення дбає, тому що він має ім’я творче і йому легше дається, не будемо це приховувати. Є дуже ефективні керівники театрів, які одночасно є суперпрофесіоналами в своїй театральній справі. І ми зараз кажемо, що ні, дорогий, тільки тому, що ми не хочемо аби ти був далі керівником, то іде актором звичайним.

 

ПОДОЛЯК І.І. Та ні, не тому. Тому що відбувається конкурс і з’являється хтось інший. Ви розумієте, що ми створюємо стелю, де ми надаємо можливості, власне, розвинутись молодим людям.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Я надаю слово пану Лесюку, а потім пану Єленському.

 

ЛЕСЮК Я.В. Шановні панове, і одна, і друга позиція справедливі, тому що коли ми говоримо, що людина стільки років пропрацювала, то чому йому не дати право, тому що він підняв і розбудував бібліотеку. Є дуже часто інше, що "завалив" театр за ці роки, "завалив" бібліотеку, але його ніхто не може зняти, тому що вона чи він дружина чи чоловік когось, бо всі ми розуміємо, що таке корупція і так далі.

Скажімо, є керівник театру і це хороший режисер, то він в стані призначити собі заступника по підвалам і так далі. Я думаю, що в принципі керівник театру і режисер не мають таким займатись, тому що це тільки забезпечуюча справа.

Якщо в пропозиціях в законі прописано, що буде це демократично, то я за це. Через скільки років в нас конкурс? Через кожні п’ять років. Так само давайте двома строками обмежувати народних депутатів.

Якщо буде демократична процедура, будь-який колектив зніме будь-якого керівника.

 

ПОДОЛЯК І.І. Це ілюзія.

 

ЛЕСЮК Я.В. Зробіть умови, щоб це не було ілюзією. Все решта мене влаштовує, але я проти цих строків. Дякую.

 

ЄЛЕНСЬКИЙ В.Є. Якщо ми це ухвалюємо виносити в зал в першому читанні, то будемо сподіватись, що депутати проголосують швидко і кожен з нас внесе правки до другого читання. Я, наприклад, свою  проти цих двох термінів, пан Лесюк внесе ще щось, але я думаю, що це треба швидко робити, бо є деякі дірки, пов’язані з тим, що союз бандуристок вибирає балерин, а спілка балерин обирає хормейстерів.

 

ПОДОЛЯК І.І. Це Парубій під стенограму.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Пан Ярослав, будь ласка.

 

ЛЕСЮК Я.В. Дивіться, по суті ніхто не має заперечень до закону. питання тільки в строках. Я думаю, що наша пропозиція залу, якщо ми скажемо вирішити, чи один строк, чи два, чи три. Цей закон потрібен якомога швидше. Давайте залу запропонуємо, що комітет з усім згоден, окрім цього пункту, вирішуйте в залі.

 

ПОДОЛЯК І.І. Ні, друге читання потрібне.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Колеги, хто за те, щоб прийняти цей законопроект в першому читанні за основу, прошу голосувати. Дякую. Рішення прийнято.

Проект Постанови про відзначення 100-річчя з дня організації Буковинського віче.

 

НИЩУК Є.М. Єдине, що хотіли додати, ми за, але Інститут національної пам’яті нам нагадав, ми зараз 100-річчя революції відзначаємо. Воно вписується абсолютно в ситуацію 100-річчя, його треба прийняти.

 

ПОДОЛЯК І.І. Чекайте, але у вас це є.

 

НИЩУК Є.М. Воно там наче випало.

 

МАТІОС М.В. Буковинського віче немає в нас.

 

 

ПОДОЛЯК І.І. Ні, віче немає, але якої революції ви маєте на увазі?

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Колеги, пояснюю ситуацію на прохання авторів. По-перше, сама подія буде не зараз, а в 2018 році, але надзвичайно важливо для них, оскільки зараз піднімаються різноманітні сепаратистські рухи,   з політичної точки зору вони дуже просили проголосувати за це зараз, бо це важливо для цього регіону з політичної точки зору.

Хто за те, щоб прийняти цю постанову за основу і в цілому, прошу голосувати. Дякую. Рішення прийнято.

Отже, там, де ми не є головними. Проект Закону про лікарняні каси.

 

ІЗ ЗАЛУ. Це щоб на лікарняні каси поширити Закон про благодійні організації.

 

МАТІОС М.В. Почекайте, а що це за лікарняні каси? Це оте, що благодійність, тобто ми даємо, ніби в лікарню іде благодійний внесок три тисячі гривень, а потім не знаємо, куди він іде. Він не оподатковується чи як? Це сумнівний закон.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Тут автори Яценко і Бондар, тому є питання.

 

ЄЛЕНСЬКИЙ В.Є. Ви бачили рейтинг корупційних законів?

 

МАТІОС М.В. Ні.

 

ЄЛЕНСЬКИЙ В.Є.  На першому місці Мураєв, на другому – Рабінович, а на третьому – Яценко.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ми тут другий комітет. Питання стоїть: чи можна розповсюдити, оскільки ми теж відповідаємо за благодійність.

ГРАБЧАК К.К. Там, власне, сегмент, який дійсно, ви правильно говорите,  благодійної діяльності і там автори штучно створюють  колізію, оскільки ті, хто будуть отримувати, вони будуть розпоряджатись тими коштами, що в принципі не прийнято для благодійної діяльності. Тобто створюється конфлікт, може навмисно, а може ні.

Тут кожному члену комітету роздана довідка. Оцей сегмент попросити чи вилучити.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ми можемо просто його не підтримати.

 

ПОДОЛЯК І.І. Я просто хотіла сказати ще одну річ. Ви знаєте, що в нас буде, ми щиро в це віримо,  початок медичної реформи, я не пам’ятаю чи в контексті цих всіх законопроектів, які будемо розглядати, є позиція, яка стосується лікарняних кас. Ми не знаємо так само ставлення Міністерства охорони здоров’я до цього питання.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Добре. Я так ставлю: хто його підтримує, хто утримався і хто проти?

 

ПОДОЛЯК І.І. Але в нас мусить бути рішення: або відправити, або відхилити.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Відхилити ми не можемо, бо є основний комітет. Ми як комітет його підтримуємо своїм рішенням, або ні.

Хто за те, щоб підтримати цей законопроект, прошу голосувати. Хто проти? – 1. Хто утримався? – 4. Дякую.

Наступне. Проект Постанови про вшанування учасників антитерористичної операції, які загинули на Сході України (автори Антонищак, Мусій, Добродомов, Матківський, Лапін, Тимошенко, Гаврилюк, Бондар, Величкович, Мельничук, Вітко, Береза, Лінько, Скуратовський, Крулько, Луценко, Кишкар, Пастух, Іллєнко, Левченко, Супруненко, Марченко, Мельничук). Хто за те, щоб підтримати, прошу голосувати. Дякую. Рішення прийнято.

 

ПОДОЛЯК І.І. Постав ще, бо ми не говорили про Тарасюка.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Абсолютно вірно. Давайте ми відразу до цього повернемось, тому що у нас відзначалось 100 років української дипломатії, пов’язаних з Центральною радою. В переліку не було цього, але в нас є ця постанова, проект Тарасюка.

 

ГРАБЧАК К.К. Просто з голосу треба сказати, вже  є заготовка.  Треба з трибуни як додаток, ми ж вносили на останньому засіданні внесення змін на 2017 рік.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Давайте ми підтримаємо на комітеті зміни до цієї постанови про включення 100-річчя української дипломатії. Хто за таке рішення, прошу голосувати. Дякую. Рішення прийнято.

Наступне питання. Проект Постанови про внесення змін до пункту 6 Розділ V "Прикінцеві положення" Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" щодо деяких питань спорудження меморіально-музейного комплексу Героїв Небесної Сотні ( автори Геращенко, Іонова, Луценко). Я пропоную підтримати і проголосувати. Хто за те, щоб підтримати цей проект Постанови, прошу голосувати. Дякую. Рішення прийнято.

Колеги, в нас вичерпаний порядок денний. Якщо в когось є ще питання, будь ласка.

 

НИЩУК Є.М. В мене прохання до комітету в частині формування бюджету, я його офіційно надіслав на комітет, щоб врахували ситуацію з додаванням коштів в рамках Закону про кіно на анімацію і серіали, тому що залишили на рівні минулого року, тоді виходить для чого ми це все робили.

І друга історія. Мені буквально надіслали sms, що Мінфін вилучив хореографічне училище під децентралізацію. Це взагалі єдине на всю країну, воно загальнонаціональне. Просто нуль поставили і вони хочуть віддати під місто.

 

ПОДОЛЯК І.І. Вони хочуть це віддати на місто Київ?

 

НИЩУК Є.М. Так. Але це ж інтернат хореографічний, статус національний. Ми його таким чином просто під місто, а там ще  місто має зазіхання на деякі речі земельні, повірте, я точно знаю. і я боюсь, що вони його кудись перекинуть.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Колеги, давайте ми зараз проголосуємо рішення – звернення до Мінфіну про те, щоб цього не робити.

 

НИЩУК Є.М. Це єдине хореографічне училище на всю Україну саме в частині класичного балету.

 

ЛЕСЮК Я.В. А за фінансове забезпечення зобов’язати Київ.

 

НИЩУК Є.М. Це ж національне училище.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Колеги, хто за те, щоб прийняти рішення комітету про збереження статусу національного і відповідного механізму фінансування для хореографічного училища, прошу голосувати. Дякую. Рішення прийнято.

В мене є ще питання по засіданню комітету. Пані Ірино, з вашого дозволу, тут є пропозиції до можливих заходів комітету. Апарат пропонує парламентські слухання про нову стратегію відтворення і збереження видатних пам’яток України та їх туристичної привабливості та про збереження культурної спадщини України, оскільки 2018 рік – рік культурної спадщини в Європі та готується указ Президента про проголошення 2018 року роком культурної спадщини України. Ініціатори – Українське товариство охорони пам’яток історії культури разом з Національною спілкою архітекторів.

В нас ще там комітетські слухання пропонувались. Ми можемо це об’єднати і зробити великі комітетські слухання.

 

ПОДОЛЯК І.І. Це не вийде об’єднати.

Я хочу сказати вам, дорогі колеги, власне, наступний рік – це рік культурної спадщини. Я до звернень до Мінфіну маю на увазі приєднати. на реставрацію на наступний рік в проекті бюджету, за який я голосувати не буду, закладено щось близько 300 з чимось мільйонів, це мало. Давайте може напишемо туди, де додати на анімацію та на серіали.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Колеги, ми можемо це перенести на наступний раз і спокійно поговорити про бюджет.

Я вам зараз зачитаю до кінця план заходів: комітетські слухання щодо законодавчого регулювання охорони нематеріальної спадщини, Міжнародний культурний стіл щодо захисту культурної спадщини в  умовах збройних конфліктів. Пропозиція – провести виїзне засідання щодо проблем збереження культурної спадщини міста Києва. Чому нам виїжджати, ми і так тут, я думаю, що ми можемо викреслити звідси. Виїзне засідання до Шевченківського національного заповідника щодо меморіалу Тараса Шевченка в Каневі, це просить сам шевченківський заповідник і я нічого поганого в цьому не бачу. Виїзне засідання про стан  музейного фонду Львівської національної галереї мистецтв імені Возницького; виїзне засідання спільно з Комітетом з питань науки і освіти про стан забезпечення культурно-мовних потреб Закарпатського регіону і контрольний захід за результатами виїзного засідання про збереження об’єктів культурної спадщини – це про Поштову площу.

Хто за те, щоб затвердити такі заходи комітету? Чи є якісь інші пропозиції?  

 

МАТІОС М.В. Я би об’єднала матеріальну і нематеріальну сфери.

 

ПОДОЛЯК І.І. Дивіться, це  будуть парламентські слухання.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Колеги, хто за те, щоб це підтримати, прошу голосувати. Дякую. Рішення прийнято. Якщо ми захочемо об’єднати, то в робочому порядку це об’єднаємо.

Колеги, в жовтні виїзне засідання у Львові зробимо? Пані Ірино.

 

ПОДОЛЯК І.І. Я вам так скажу. Я вам пропоную зробити комітетське засідання у Львові в час, коли є робота на окрузі.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ми це підтримуємо.

 

НИЩУК Є.М. Микола Леонідович, а можна ще одне питання. Оскільки ми обговорюємо проект правок закону, але ми не знаємо, скільки це в часі буде, могли би отримати певне роз’яснення або довідку від комітету в частині того, що в нас практично має оголошуватись повторний конкурс по Лаврі і можливо на період цього, бо, наприклад, попередній конкурс у нас два від громадських організацій були від танцювальних колективів.

 

ПОДОЛЯК І.І. Ми не можемо тлумачити.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Я хочу сказати, що до нас було дуже багато різноманітних звернень щодо необхідності підтримки однієї або іншої сторони в конфлікті щодо Лаври. Це ваша справа і ваша відповідальність. Тому що звернень, які критикують вашу позицію, більше ніж тих, які підтримують.

 

НИЩУК Є.М. Там серйозний ресурс.

 

ЄЛЕНСЬКИЙ В.Є. Тут не ідеться про Лавру. Ми можемо дати відповідь на запит Міністерства культури про те, що ми схвалили на комітеті отаке і отаке.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Це ми можемо зробити.

 

ПОДОЛЯК І.І. А я взагалі на радіо "Свобода", де мене запрошують, до речі, сказала чітко, що підтримую позицію Міністерства культури, яке призначило в.о. того, кого воно хоче.

 

НИЩУК Є.М. На період до оголошення конкурсу.

 

ПОДОЛЯК І.І. Звичайно. Це ваші повноваження, ваше право.

 

МАТІОС М.В. В мене є ще маленьке запитання до культурних інтелектуалів. Галузь знань "культура і мистецтво", пропозиції Міністерства освіти щодо ЗНО. Спеціальність "образотворче мистецтво", "декоративне мистецтво" сертифікат – хімія,  "хореографія" – біологія і "сценічне мистецтво" – біологія. От я не знаю це правильно чи ні? От це правильна пропозиція Міністерства освіти?

 

ПОДОЛЯК І.І. я не компетентна особисто відповісти. Це треба з’ясовувати.

 

МАТІОС М.В. Я хочу завтра запитати Лілію Михайлівну.

 

НИЩУК Є.М. Взагалі-то не дуже правильно. Там є ще інша історія, але вона глибинна в тому сенсі, що зазвичай на творчі конкурси відбувались попередні прослуховування. Тепер через електронну подачу вони мають право подавати за три дні до творчого конкурсу і я як викладач, який набирає курс акторів, маю за дві хвилини визначити талант, тоді як я зазвичай впродовж багатьох років робив прослуховування взимку, там простір два тижні. Вони приходили і я міг сказати, що поміняй програму або інший вірш читай і я роблю собі певні позначки відліку до самого завершального етапу, кого би я бачив і на фінальній стадії роблю відбір.

 

ПОДОЛЯК І.І. на моє глибоке переконання, це тема хорошої серії нарад міністра культури і міністра освіти.

 

МАТІОС М.В. Так, і може навіть двох комітетів.

 

ПОДОЛЯК І.І. Це не є невирішальне питання.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Колеги, всім дякую.