Повідомлення

Перейти до розділу
18 червня 09:00
Комітет з питань культури і духовності розпочав підготовку проекту Постанови про відзначення пам'ятних дат та ювілеїв у 2019 році докладніше
05 червня 11:00
7 червня о 12.00 відбудеться засідання Комітету з питань культури і духовності за адресою: вулиця Грушевського, 5, ІІІ поверх, кулуари посилання...
19 червня 18:15
Парламент ухвалив Постанову "Про увічнення пам’яті першого космонавта України, Героя України Леоніда Каденюка" докладніше
19 червня 18:00
Верховна Рада України прийняла Постанову "Про відзначення 200-річчя з дня народження Пантелеймона Куліша" докладніше
19 червня 12:19
Верховна Рада прийняла за основу проект Закону «Про внесення змін до деяких законів України у зв'язку з набранням чинності Законом України «Про державну підтримку кінематографії в Україні» докладніше
19 червня 12:15
Парламент прийняв за основу проект Закону «Про внесення змін до деяких законів України з питань удосконалення системи охорони культурної спадщини». докладніше
19 червня 11:45
Прийнято Закон «Про внесення змін до Закону України «Про культуру» (щодо визначення поняття "креативні індустрії")». докладніше
19 червня 11:00
Верховна Рада України прийняла Закон «Про внесення змін до Закону України «Про охорону культурної спадщини» щодо збереження пам’яток культурної спадщини, включених до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО» докладніше
19 червня 09:00
Голова Комітету з питань культури і духовності Микола Княжицький провів особистий прийом громадян посилання...
18 червня 16:53
Княжицький: «Прозорість медіа-власності – запорука інформаційного суверенітету»
докладніше

Архів документів

Перейти до розділу
18 травня 16:48
Стан розгляду законопроектів, які опрацьовуються у Комітеті з питань культури і духовності (8-ме скликання) докладніше
17 травня 17:11
Результати аудиту Рахункової палати України щодо ефективності використання коштів державного бюджету на заходи з реалізації державної політики у сфері відновлення та збереження національної пам’яті Українського народу (лист) докладніше
16 травня 11:45
Проект Постанови Верховної Ради України "Про Рекомендації парламентських слухань на тему: «Стан, проблеми та перспективи охорони культурної спадщини в Україні» докладніше
26 квітня 16:01
Інформаційні матеріали Українського центру економічних та політичних досліджень ім. О. Разумкова "Особливості релігійного і церковно-релігійного самовизначення українських громадян: тенденції 2010-2018рр." докладніше
16 квітня 16:25
Інформаційно-аналітичні матеріали до парламентських слухань на тему: «Стан, проблеми та перспективи охорони культурної спадщини в Україні» (18 квітня 2018 року) докладніше
03 травня 2017, 11:12

Стенограма засідання Комітету від 12 квітня 2017 року

СТЕНОГРАМА

засідання Комітету з питань культури і духовності

 

12 квітня 2017 року

 

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Шановні колеги, давайте починати. Сьогодні присутні: Княжицький, Подоляк, Лесюк, Єленський. Телефонував колега Новинський і сказав, що буде, ми його очікуємо.

У нас такий порядок денний: проект Закону про внесення змін до Закону "Про охорону культурної спадщини"; проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вивезення та ввезення рухомих культурних цінностей; проект Постанови про Звернення Верховної Ради України до Президента України Порошенка щодо присвоєння Святійшому Патріарху Київському і всієї Руси-України Філарету звання Герой України.

Законопроекти, з опрацювання яких комітет не є головним: проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо мови роботи Верховної Ради України та її органів; проект Закону про внесення змін до Регламенту Верховної Ради України щодо недопущення обмеження права народних депутатів України та інших осіб на виступ рідною мовою мовних меншин України під час засідань Верховної Ради України та її органів.

Хто за такий порядок денний, прошу голосувати. Дякую. Рішення прийнято.

Отже, у нас першим стоїть проект Закону про внесення змін до Закону України "Про охорону культурної спадщини" (щодо збереження пам’яток культурної спадщини, внесених до Списку всесвітньої спадщини Організації Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО) (№ 1553, друге читання). У нас є автор цього колега Васюник. Будь ласка.

 

ВАСЮНИК І.В. Дякую, пане голово. Я хотів би нагадати, що десь рік тому ми розглядали цей законопроект і призупинили його розгляд, після чого я як автор законопроекту направив даний закон на проведення експертизи в Комітет всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Орієнтовно три тижні тому тут були представник Комітету Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО Анна Сидоренко-Дюлом та експерт Томаш Фежерді. Ми обговорили даний законопроект, також  ми обговорили законопроект, який планує розробляти Міністерство культури. Я вважаю, що є конструктивні пропозиції, надані паном Томашем. Я  також вважаю, що є деякі суттєві зауваження, які можна врахувати, і Міністерства культури, і народного депутата Юрія Шухевича.

Тому я би просив прийняти наступне рішення – я би просив не розглядати зараз цей законопроект в частині всіх правок, а відправити його на повторне друге читання. Ми врахуємо всі  правки Комітету всесвітньої спадщини, а також пропозиції Міністерства культури і народного депутата Шухевича, також Ірини Подоляк і вийдемо тоді на такий закон, який буде підтриманий і не буде дискусій в залі Верховної Ради.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ми дійсно про це говорили і я не є проти цього, але в мене таке запитання. Ви ж дивились всі ці поправки?

 

ВАСЮНИК І.В. Так.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ви їх знаєте. Давайте подумаємо. Я готовий прийняти це компромісне рішення, це не проблема. Але ми можемо взагалі зараз його відкласти, а тоді з тими формулюваннями,  які у нас будуть, до тих поправок додати ці формулювання, щоб не виносити його в зал, редакційно додати і розглянути тоді, коли він буде до цього готовий. Ви розумієте про що я кажу. Бо сама процедура, що ми скажемо, що ми відхилили всі поправки, але просимо зал проголосувати за повторне друге читання, це буде трошки дивно виглядати і по відношенню до нашої роботи. Більше того, ми тут ні від кого не будемо залежати: винесуть в зал на повторне друге читання, не винесуть, воно ще там буде лежати невідомо скільки.

От як тільки ви будете готові, ми сядемо з вами і підготуємо, може навіть не в межах комітету, хотіла Ірина Ігорівна робочу групу, ми неформально створимо таку робочу групу, зберемось з вами, з представниками міністерства, сформулюємо, якби ми хотіли це сформулювати і відразу друге читання, буде у нас узгоджена редакція.

 

ВАСЮНИК І.В. А як юридично ми подамо оці всі наші правки?

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ми переформулюємо ті правки, які є. Це називається – врахувати їх редакційно.

 

ЛЕСЮК Я.В. Якщо ми не вийдемо за ці правки, тоді все це буде по процедурі.

 

ПОДОЛЯК І.І. Не вийдемо за ці правки.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ми ж не збираємось його переписувати. Він у нас є в першому читанні. Як ми працювали над Законом про кінематографію. В результаті те, що було написано, ми брали правку автора, потім з тим автором доопрацьовували прямо в комітеті. Це буде зручніше.

Як тільки ви готові, як тільки ви знаєте, що ви насправді хочете, щоб там було записано, і це є узгоджено і з міністерством та з усіма членами комітету. Ми сідаємо разом з вами, з представником міністерства, формулюємо, тобто ми редакційно враховуємо ті чинні правки, які тут є. Ви розумієте про що я кажу?

 

ВАСЮНИК І.В. Я розумію. Якщо ми враховуємо це редакційно, давайте.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Просто це буде швидше. Дивіться, ми зараз направляємо на повторне друге читання, робимо незрозуміло що. Я навіть не пам’ятаю таких прецедентів в цьому скликанні, щоб таке було. Зал повинен голосувати за повторне друге, а повторне друге, то це можна хіба що знову нам пройтись по всіх цих поправках, винести в зал. Якщо зал не приймає з тими поправками, по яких ми пройдемось зараз, то тоді ще раз на повторне друге голосується. Але краще нам сформулювати і ми до цього підключимось самі.

 

ПОДОЛЯК І.І. Ми неформально створимо робочу групу.

 

ЛЕСЮК Я.В. Там є три сторони, які між собою мають домовитись: Ірина Подоляк, Ігор Васюник і представник міністерства.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Всі члени комітету.

 

ЛЕСЮК Я.В. Ні, це ми потім вже будемо. Хай вони між собою домовляться.

 

ВАСЮНИК І.В. Та ми вже домовились.

 

ЛЕСЮК Я.В. Добре.

 

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Отже, хто за те, щоб перенести розгляд і тоді автор та міністерство нам скажуть, коли вони будуть готові, прошу голосувати. Дякую.

 

ВАСЮНИК І.В. Дякую.

 

МАЗУР Т.В. Коли ми говорили з Місією, вони в тому числі передбачають включення до цього проекту необхідність включення положень, яких зараз немає в проекті.

 

ПОДОЛЯК І.І. Ми їх редакційно зробимо.

 

МАЗУР Т.В. Якщо це можливо буде.

 

ПОДОЛЯК І.І. Разом з вашим законопроектом.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дивіться, якщо в якусь з існуючих статтей можна  додати те, що ви чи вони хочуть, це можна зробити.

 

МАЗУР Т.В. В тому-то і справа, що не можна.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Чому?

 

МАЗУР Т.В. Чому я і підняла це питання, тому що питання, наприклад, попередніх об’єктів або номінування, то питання, яке не є предметом розгляду цього конкретного законопроекту, але експерти ЮНЕСКО підтримують і підтверджують, що це має бути.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Що саме попередніх об’єктів чи номінування?

 

МАЗУР Т.В. Що таке попередні об’єкти, яка процедура номінування і так далі.

 

ПОДОЛЯК І.І. Тоді можна готувати як окремий законопроект зі змінами.

 

ВАСЮНИК І.В. Відразу зміни зареєструємо.

 

ПОДОЛЯК І.І. Я би хотіла відверто та відкрито запропонувати, оскільки, наприклад, цей законопроект ми будемо вдруге розглядати, він півтора року ходив коридорами  Кабінету Міністрів, то ми пропонуємо в авторський колектив включити всіх працівників Міністерства культури поіменно, які працювали над цим законопроектом, але зареєструвати його від депутатів.

 

МАЗУР Т.В. Ми не проти, ми тільки за. Ми хотіли до вас звернутись з тією самою пропозицією.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Додатковий законопроект мається на увазі.

 

МАЗУР Т.В. Що відбувається зараз? Після приїзду Місії ми працюємо з ними над цим законопроектом, і експерти ЮНЕСКО нас консультують з приводу нашого проекту.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ми доводимо цей, приймаємо і зразу реєструємо зміни до нього.

 

ВАСЮНИК І.В. Дякую.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Так, рішення ми вже прийняли.

Колеги, наступне питання – проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вивезення та ввезення рухомих культурних цінностей. Закон Кабінету Міністрів. Хто буде доповідати? Ви, пані Тамаро? Будь ласка.

 

МАЗУР Т.В. Цей законопроект відомий всім в комітеті і всі так само знають, що на сьогоднішній день розробляється новий проект, який стосується переміщення культурних цінностей, які регулюють ці питання на абсолютно нових засадах. Але Міністерство культури України просить підтримати цей законопроект і випустити його в зал з огляду на наступне. Цей законопроект можливо не є прогресивним, але він не робить ситуацію гіршою, а також він знімає два болючих питання, які є критичними, які багато років не вирішуються.

На сьогоднішній день дозволи на переміщення культурних цінностей видають уповноважені колишньої служби, яка була ліквідована на початку 2000-х років, але це функція міністерства. Фактично на сьогоднішній день цю функцію якісь випадкові люди  реалізовують, ми будемо говорити як воно є.

І по-друге. цей законопроект врегульовує питання експертизи, яке на сьогодні є неврегульованим і яке спричиняє величезну кількість проблем, пов’язаних з тим, що дуже часто експертизи зроблені непрофесійно і це дає змогу вивозити культурні цінності, які насправді не мали бути вивезені за межі держави.

Тому я прошу випустити цей проект в зал, але ми не припиняємо роботу над новим прогресивним законопроектом, спільно Міністерство культури разом з експертами, з народними депутатами для того, щоб на європейських засадах врегулювати дану сферу роботи. Просто, ще раз наголошую, що цей законопроект, він не погіршує, не ускладнює те становище, яке є на сьогодні, не зарегульовує його ще більше, але вирішує два важливих питання. Перше – хто видає дозволи. Ці дозволи будуть видавати місцеві органи так само, як вони роблять зараз, але це вони будуть робити на законних підставах, тому що наразі правових підстав для того, щоб вони це робили не існує.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Але закон Парубія, він не вноситься в зал.

 

ПОДОЛЯК І.І. Ви знаєте, про який закон ідеться?

 

МАЗУР Т.В. Ні.

 

ІЗ ЗАЛУ. Закон № 2372-а.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Суть в чому. Голова Верховної Ради подав законопроект, в якому пропонував покласти ці функції на обласні державні адміністрації. Він нашим комітетом прийнятий, але в зал він не виходить, тому що фракції коаліції не погоджуються за це голосувати, тому що вони вважають, що такий спосіб переміщення культурних цінностей є ризикованим.

 

МАЗУР Т.В. Зараз ці послуги будуть надаватись через ЦНАПи відповідно до нашої редакції, але на сьогодні ці дозволи видають формально працівники музею, які жодного відношення до облдержадміністрації не мають, які не несуть жодної відповідальності, якщо глибоко копнути, за те рішення, яке вони надали від імені держави. Це мають надавати лише центральні органи виконавчої влади і тільки через так звані ЦНАПи.  

 

ПОДОЛЯК І.І. Щодо ЦНАПів. ЦНАПи фактично будуть видавати дозволи. А хто буде приймати рішення про те чи є це культурною цінністю, чи не є це культурною цінністю? В ЦНАПах сидять звичайні люди, які жодного відношення не мають.

 

МАЗУР Т.В. Експерти. Цей проект вирішує питання експертизи, як вона має проводитись і ким і хто несе відповідальність за той експертний висновок.

 

ПОДОЛЯК І.І. Щодо експертизи, то в мене є дуже серйозне зауваження, тому що ці кваліфікаційні вимоги, які встановлені до експерта, тобто вони є настільки мізерними, що, грубо кажучи, людина, яка має три роки стажу роботи в культурі чи в музеї чи в інституті, повинна здати якийсь кваліфікаційний іспит.  Три роки, навіть не вказано галузь знань необхідної вищої освіти, яку людина повинна мати, і купити ліцензію за мінімальну заробітну плату за 3200.

Навіть страшно подумати, скільки ми наклепаємо експертів, які складуть невідомо які кваліфікаційні екзамени, які мають три роки стажу. Наприклад, в Польщі та Росії там десять років стажу, там вказані галузі знань необхідної вищої освіти, хто займається там, наприклад, добою козаччини, це в українському варіанті, хто є експертом якого-небудь іншого періоду. Там дуже чітко розписані, власне, ці тести цілі. Я просто боюсь, що в такий спосіб, даючи можливість стати експертом людям некваліфікованим, ми просто відкриваємо скриньку Пандори.

 

МАЗУР Т.В. Ірина Ігорівна, ми з вами мали дискусію з приводу вимог до експертів в межах того проекту, над яким ми працюємо, і ви знаєте, що тут я з вами однодумець. Тут виписані дійсно дещо інші положення, бо цей закон почав розроблятись задовго до того, але якщо рівняти з тим, що на сьогодні жодних кваліфікаційних вимог немає, жодних обмежень немає і ця діяльність неліцензійна, то тут ми робимо її ліцензійною. Хай, принаймні, в ручному режимі, але через ліцензування ми зможемо відсіювати тих людей, бо якщо прийдуть люди, які мають три роки досвіду, але вони нічого не знають, то вони не здадуть кваліфікаційний іспит. А наразі ми маємо ситуацію, коли це неліцензійна діяльність і в принципі будь-хто нею має займатись.

Я пропоную, якщо до того моменту, доки це дійде до голосування в залі, буде готовий інший проект і він буде зареєстрований, ми будемо відкликати цей заради того, щоб був прийнятий той.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Це ви можете на заміну подати.

 

МАЗУР Т.В. Чи на заміну подати. На заміну, то там буде довга процедура погодження через Кабмін. Ми можемо просто той відізвати.

 

ПОДОЛЯК І.І. Чи маєте ви право відкликати?

 

МАЗУР Т.В. Уряд має право відкликати.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ні, якщо він не буде в першому читанні. Він вже не ваша власність.

 

МАЗУР Т.В. Добре, Верховна Рада може його відхилити. Навіть якщо він буде проголосований, то це не перешкоджає внесенню законопроекту, який буде з іншою назвою і зовсім інакше регулювати ці відносини.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Про те саме не можна вносити другий закон.

 

МАЗУР Т.В. Там інша назва.

 

 

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дивіться, це не в назві справа, це справа в суті.

 

МАЗУР Т.В. Це зовсім інший новий закон з іншою назвою.

 

ПОДОЛЯК І.І. Ви знаєте, що цей проект закону був внесений ще рік тому. Я розумію, що ви в принципі мали мало впливу, коли всі підписи в Кабміні були зібрані. Але якщо між першим і другим читанням ми введемо такі, які вважаємо, норми, які підвищують відповідальність, ми статус експерта збільшимо, збільшимо стаж, збільшимо вартість ліцензії і пропишемо конкретні кваліфікаційні вимоги.

 

МАЗУР Т.В. Ми не заперечуємо.

 

ЄЛЕНСЬКИЙ В.Є. Слухайте, в мене є пропозиція. Ми можемо зараз подати в редакції комітету, де посилимо вимоги.

 

ПОДОЛЯК І.І. Тоді теж треба його відкласти.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. А ми до цього готові?

 

ПОДОЛЯК І.І. Сьогодні ні.

 

ІЗ ЗАЛУ. Можна змінити до другого читання.

 

ЄЛЕНСЬКИЙ В.Є. До другого читання все що завгодно можна змінити. Я пропоную подати в редакції комітету.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Але тоді нам треба мати цей текст.

 

 

ЛЕСЮК Я.В. Якщо це перше читання, то як ми можемо комітетом щось міняти?

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Можемо. Але питання в тому, що ми можемо це і на друге читання поміняти. Дивіться, чого ми його тримаємо. Подати у вигляді поправки до другого читання ніхто не забороняє.

 

ПОДОЛЯК І.І. Ми зараз не можемо.  Я не хочу формально три міняти на десять і так далі.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ні. це можна поправку продумати і там такі кваліфікаційні вимоги, ми їх розширяємо, змінюємо. Це можна до другого читання зробити.

 

ЄЛЕНСЬКИЙ В.Є. Давайте до другого.

 

ПОДОЛЯК І.І. Але ми його не будемо пхати.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Це залежить від Мінкульту: пхати чи ні. Якщо Мінкульт буде просити фракції і керівництво фракцій це винести, то буде просити. Якщо не буде просити, то не буде просити, бо це ж урядовий закон. Це уряд буде формувати список першочергових законів. Ми ж можемо рекомендувати його прийняти в першому читанні, якщо ви не проти.

 

ПОДОЛЯК І.І. Хай буде.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Прийшов наш колега Новинський.

 

 

Хто за те, щоб рекомендувати прийняти це в першому читанні, прошу голосувати. дякую. Рішення прийнято.

Наступне питання, з якого прийшов колега Новинський. Це проект Постанови про Звернення Верховної Ради України до Президента України Порошенка щодо присвоєння Святійшому Патріарху Київському і всієї Руси-України Філарету звання Герой України (№ 6153, автори Сугоняко, Медуниця, Бондар, Величкович, Левус, Лапін, Тимошенко, Гаврилюк, Рудик, Дерев’янко, Горват, Кривенко, Кишкар, Рибак, Тиміш, Іщейкін, Побер, Ткачук, Лівік, Макар4’ян, Лаврик, Головко). Звернення у вас є. Воно невелике.

За визначні трудові досягнення, невпинну діяльність, присвячену служінню українському народові та його духовному розвитку Верховна Рада рекомендує Президенту України Порошенку Петру Олексійовичу присвоїти Святійшому Патріарху Київському і всієї Руси-України Філарету, в миру Михайлу Антоновичу Денисенку, звання Герой України з удостоєнням ордена держави. Які є думки?

 

ЄЛЕНСЬКИЙ В.Є. Давайте послухаємо як з юридичної точки зору. Тут все нормально?

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дивіться, з юридичної точки зору ми не присвоюємо звань.

 

НОВИНСЬКИЙ В.В. Мы вмешиваемся в президентскую сферу деятельности.

 

ЄЛЕНСЬКИЙ В.Є. Ні, ні.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Закон не забороняє нам прийняти відповідну постанову. Верховна Рада може цього не робити, але заборони Верховній Раді звертатись до будь-кого немає, бо вона і звертається до будь-кого. Вона не може присвоїти цього звання. Присвоєння звання це дійсно прерогатива Президента, це правда, але Верховна Рада може звернутись. Народні депутати, яких я назвав, пропонують зробити таке звернення.

 

НОВИНСЬКИЙ В.В. У нас в Верховной Раде больше нечего рассматривать? У нас все вопросы деятельности государства, экономические вопросы  решены? Или нужно заниматься только таким, знаете,  вульгарным пиаром?

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Верховна Рада може прийняти і інше рішення. До нас звернулитсь народні депутати. Справа комітету: підтримати або не підтримати цю постанову, проект якої подали народні депутати. а ми зобов’язані розглянути. Далі Верховна Рада може її і не виносити в зал, фракції можуть не голосувати. Це вже не наша справа, це рішення Верховної Ради.

 

НОВИНСЬКИЙ В.В. Нужно посмотреть, какой статут этого звания.

 

ПОДОЛЯК І.І. Це прерогатива Президента.

 

НОВИНСЬКИЙ В.В. Нет, нет, статут какой. Нужно посмотреть за что присваивается звание Героя Украины и тогда принимать решение.

 

ПОДОЛЯК І.І. Це ж не ми будемо вирішувати.

 

ЄЛЕНСЬКИЙ В.Є. У нас є прецеденти присвоєння цього звання. Я, наприклад, знаю двох, як мінімум.

 

НОВИНСЬКИЙ В.В. Кого?

 

ЄЛЕНСЬКИЙ В.Є. Покійний митрополит Володимир (Сабодан) та єпископ Лонгин (Жар).

 

НОВИНСЬКИЙ В.В. Вот как раз Лонгин соответствует этому званию, потому что он воспитывает 400 детей, которых он усыновил, практически все из них инвалиды. Если кто-то бывал в монастыре, то без слез оттуда не уезжает, даже самые такие ярые мужчины. И он как раз соответствует этому званию. Не каждому дано иметь такое большое сердце, чтобы воспитывать детей.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Питання просте. Верховна Рада має право.

 

ЄЛЕНСЬКИЙ В.Є. Оскільки ведеться стенограма, я хочу зазначити, що єпископ Лонгин (Жар) робив все, щоб зірвати мобілізацію.

 

НОВИНСЬКИЙ В.В. Правильно делал. Он говорил, что не принимайте участия в братоубийственной войне.

 

ЛЕСЮК Я.В. Йому не за це дали Героя, а за інші справи.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Колеги, у нас предмет простий. Верховна Рада має право звертатись до Президента про присвоєння звання. Народні депутати зареєстрували відповідну постанову, вона відповідає чинному законодавству.

 

НОВИНСЬКИЙ В.В. А разве мы не должны рассматривать статут соответствует ли этому званию?

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Це Президент вирішує.

 

ПОДОЛЯК І.І. Це його прерогатива.

 

НОВИНСЬКИЙ В.В. А на основании чего мы тогда принимаем такое решение?

 

ПОДОЛЯК І.І. Ми приймаємо рішення підтримати звернення групи депутатів до Президента. Я вам скажу більше, ми можемо в залі своїм голосуванням підтримати або не підтримати це звернення до Президента.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Колеги, дивіться, щоб ви розуміли. Є дві підстави, з яких може відповідно до статуту звання Героя України з загальних положень присвоїти це звання. Присвоюється громадянам України за здійснення визначного геройського вчинку або визначних трудових досягнень. Народні депутати, автори рекомендують Президенту в зв’язку з трудовими досягненнями, тут є велика пояснювальна записка, відповідно  до якої народні депутати вважають, що у зв’язку з цим Святійший Патріарх Київський Філарет достойний цього звання.

 

НОВИНСЬКИЙ В.В. Как можно Филарета сравнить с Героем  Украины Бойко Владимиром Семеновичем? Царство ему небесное, он уже умер. Генеральный директор комбината Ильича. Как его можно сравнить с генеральным директором "Запорожстали" Сацким Владимиром Антоновичем?

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дивіться, тут немає порівняння з цими шановними людьми. Тут є пропозиція присвоїти це звання.

 

ЄЛЕНСЬКИЙ В.Є. Я пропоную взагалі не порівнювати Філарета з живими чи померлими Героями України, бо серед них є злочинці, є ті, що розшукуються Інтерполом. Не будемо марати ім’я ієрарха не будемо його порівнювати з тими, хто зривав мобілізацію. Давайте ставити на голосування.

 

НОВИНСЬКИЙ В.В. Но свое мнение можно высказывать?

 

ЄЛЕНСЬКИЙ В.Є. Звичайно.

 

НОВИНСЬКИЙ В.В. Можно на русском языке выступать?

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Я вважаю, що в українських державних установах виступи ведуться державною мовою. Це моя думка.

Пропонується підтримати цю постанову з редакційною правкою, що постанова набирає чинності з дня її прийняття і Верховна Рада доручає Голові Верховної Ради звернутись до Президента з відповідним поданням, викласти це редакційно, так як вимагає закон. Хто за таке рішення, прошу голосувати. Хто проти? Вадим Новинський.  Хто утримався? Немає нікого.  Дякую. Рішення прийнято.

Переходимо до наступних наших питань. Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо мови роботи Верховної Ради України та її органів. Ми тут другий комітет і можемо висловлювати свою позицію. Будь ласка, Наталія Ростиславівна, доповідайте.

 

КОЛЕСНІЧЕНКО-БРАТУНЬ Н.Р. Фактично ми просто вивчали ті положення, так як у нас мовна політика, правове врегулювання мовних питань і прийшли до висновку, що в принципі тут, мабуть, найсуттєвіше зауваження стосується Конституції України, зокрема 10 статті  і звернулись до діючого тепер роз’яснення Конституційного Суду України, його рішення від 14 грудня 1999 року. Саме виходячи з цього рішення, тут є якраз те, що стосується, незалежно від того чи політичний діяч чи державний діяч, що в державних установах всі мають володіти державною мовою.

 

Крім того, ми передивились інші законодавчі акти і якщо брати Ківалова-Колесніченка, то там є теж уточнюючі зміни, які говорять про те, що в принципі необхідно, щоб був переклад, коли проходить засідання.

І що стосується статусу народного депутата, то народний депутат є представником українського народу в Верховній Раді і уповноважений здійснювати повноваження, передбачені Конституцією України, а рішення Конституційного Суду дає саме таке трактування.

 

ПОДОЛЯК І.І. Українська мова як державна є обов’язковим засобом спілкування на всій території України під час здійснення повноважень органами державної влади, законодавчими, виконавчими та судовими і місцевого самоврядування, мова актів діловодства, документації тощо, а також в інших сферах суспільного  життя, які визначаються законом. Це є роз’яснення Конституційного Суду.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Колеги, є пропозиція підтримати рішення комітету.

 

НОВИНСЬКИЙ В.В. А у нас есть заключение научно-экспертного управления? Он отрицательный в отношении этого закона. Насколько я знаю, на заседании регламентного комитета этот закон был отклонен.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дивіться, це право кожного з комітетів. В даному випадку це є регламентний комітет, багато комітетів його розглядають і його підтримали багато комітетів. Наша справа підтримати або відхилити, ми не є тут основним комітетом. Якщо основний комітет його відхилить, то це право основного комітету.

 

НОВИНСЬКИЙ В.В. Скажите, у  нас мало раскола в обществе, надо дальше его раскалывать?

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дивіться, ми його якраз об’єднуємо. Більшість людей тут спілкується українською мовою, ви спілкуєтесь іншою мовою. Тобто розкол чинить хто: більшість чи меншість? От якщо ви проти розколу, то мали прийти в це товариство і почати  говорити українською мовою.

Я вам хочу прочитати висновок Головного науково-експертного управління, його кінцеву частину. Виходячи з викладеного, Головне управління вважає і це наш комітет теж посилається на рішення Конституційного Суду, що положення проекту потребують доопрацювання, в Регламентні доцільно було б зберегти можливість виступів однією з мов національних меншин для тих депутатів, які не володіють державною мовою, за умови, що відповідний депутат заздалегідь звертається до Голови Верховної Ради України з відповідною заявою, в якій буде зазначено, що у зв’язку з незнанням державної мови він повідомляє про бажання виступати на пленарних засіданнях іншою мовою. У заяві має бути зазначено, якою саме і просить забезпечити переклад його виступів державною мовою. За відсутності такої заяви виступ іншою недержавною мовою не повинен допускатись.

 

ЛЕСЮК Я.В. Але це не значить, що зал це погодить. Це просто рекомендація.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Пан Новинський просив зачитати рекомендацію наукового управління і я її зачитав.

Колеги, хто за те, щоб підтримати рішення комітету, прошу голосувати.  Хто проти? Новинський. Дякую. Рішення прийнято.

Наступне питання. Проект Закону про внесення зміни до Регламенту Верховної Ради України щодо недопущення обмеження права народних депутатів України та інших осіб на виступ рідною мовою мовних меншин України під час засідань Верховної Ради України та її органів (№ 6059-1, народний депутат Вілкул). Це альтернативний. Ми повинні поставити на голосування, бо це альтернативний до цього законопроекту про той самий предмет законопроект.

Хто за те, щоб підтримати законопроект за авторством колеги Вілкула, прошу голосувати. Хто за? Новинський. Хто за те, щоб відхилити проект колеги Вілкула, прошу голосувати. Дякую. Рішення прийнято.

Колеги, всім дякую.