Повідомлення

Перейти до розділу
01 листопада 14:36
23 листопада цього року о 15:00 у пленарній залі Верховної Ради України відбудеться засідання, присвячене вшануванню пам’яті жертв Голодомору 1932-1933 років в Україні докладніше
31 жовтня 19:00
7 листопада о 15.00 відбудеться засідання Комітету з питань культури і духовності за адресою: вулиця Банкова, 6-8, кімн. № 209 посилання...
09 листопада 09:00
Верховна Рада України 8 листопада прийняла Постанову "Про відзначення на державному рівні 75-х роковин початку депортації автохтонних українців з Лемківщини, Надсяння, Холмщини, Підляшшя, Любачівщини, Західної Бойківщини у 1944-1951 рр." докладніше
06 листопада 16:32
Голова Комітету з питань культури і духовності Микола Княжицький, Віце-маршалок Сейму Республіки Польща, Голова польсько-української групи Сенату та Сейму Республіки Польща Беата Мазурек, Надзвичайний і Повноважний Посол Республіки Польща в Україні Ян Пєкло взяли участь у відкритті української версії виставки «Діалог про долю і душу. Станіслав Вінценз (1888-1971)» докладніше
01 листопада 14:24
6 листопада у Верховній Раді України відкриється виставка «Діалог про долю і душу. Станіслав Вінценз (1888-1971)» докладніше
25 жовтня 15:17
Перший Київський музейний форум – важливий майданчик розвитку музейної галузі докладніше
25 жовтня 11:00
Голова Комітету з питань культури і духовності Микола Княжицький взяв участь у відкритті Київського музейного форуму докладніше
18 жовтня 18:19
Комітет з питань культури і духовності зустрівся з Почесним президентом Міжнародної ради з охорони пам'яток та історичних місць (ICOMOS) Густаво Араозом та обговорив низку питань щодо проблеми гармонізації українського законодавства з нормами міжнародного права у сфері охорони культурної спадщини докладніше
10 жовтня 15:00
4 жовтня Верховна Рада України прийняла за основу проект Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» (реєстр. № 5670-д) посилання...
05 жовтня 16:00
Голова Комітету з питань культури і духовності Микола Княжицький взяв участь в круглому столі на тему "Закон Про державну мову: що далі?" докладніше

Архів документів

Перейти до розділу
09 листопада 19:59
Стан розгляду законопроектів, які опрацьовуються у Комітеті з питань культури і духовності (8-ме скликання) докладніше
10 жовтня 14:00
Постанова Верховної Ради України "Про прийняття за основу проекту Закону України про забезпечення функціонування української мови як державної" (№ 2590-VIII від 04.10.2018р.) докладніше
28 вересня 15:45
Експертні висновки до проекту Закону про загальні засади та принципи реалізації мовної політики в Україні (реєстр. №8550) докладніше
19 вересня 14:00
Інформаційно-аналітична довідка до проекту Державного бюджету України на 2019 рік докладніше
17 вересня 14:45
Порівняльна таблиця до проекту Закону України "Про внесення змін до деяких законів України у зв'язку з набранням чинності Законом України "Про державну підтримку кінематографії в Україні" (реєстр. № 8251, друге читання) докладніше
28 квітня 2016, 18:10

Стенограма засідання Комітету від 19 квітня 2016 року

СТЕНОГРАМА

засідання Комітету Верховної Ради України

з питань культури і духовності

 

19 квітня 2016 року

 

Веде засідання Голова Комітету М.Л.Княжицький

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.  Шановні колеги, шановні гості, пропоную розпочати засідання комітету. Присутні – Княжицький, перший заступник голови комітету Подоляк, заступник Єленський, пан Лесюк, і пан Тарута обіцяв теж бути. Список запрошених у вас є, я не буду, з вашого дозволу,  його зачитувати.

У нас сьогодні два питання на порядку денному. Пропонується, щоб ми комітет провели сьогодні і завтра, бо хотілось би завершити наш цей багатостраждальний законопроект про кінематограф. А сьогодні пропонується два законопроекти: один, який пропонується розглянути в першому читанні, це проект Закону про внесення змін до деяких законів України стосовно обмеження використання медійної продукції держави-агресора (автори – Княжицький, Висоцький, Масоріна, Опанасенко, Левус, Медуниця, Артюшенко, Денисенко, Лапін, Ярош); і другий – це, власне, проект Закону про державну підтримку кінематографії, це продовження нашого розгляду до другого читання.

Хто за такий порядок денний, прошу голосувати. Дякую.

Отже, я пропонував би спочатку перший законопроект розглянути за моїм авторством, а також  Висоцького, Масоріної, Опанасенка, Левуса, Медуниці, Артюшенка, Денисенка, Лапіна і Яроша і доповім про цей законопроект. В лютому 2015 року Верховна Рада прийняла Закон "Про внесення змін до деяких законів щодо захисту інформаційного телерадіопростору", яким, окрім іншого, заборонила трансляцію аудіовізуальних творів, одним з учасників яких є особа, внесена до переліку осіб, які створюють загрозу національній безпеці. Водночас останні події в країні показали, що пропаганда ворожих для України ідей надалі продовжує лунати в теле та радіоефірах, на концертних площадках та театральних сценах з вуст осіб-резидентів держави-агресора, чим створює загрозу інформаційній безпеці.

В умовах військових дій та окупації території України очевидно, що особи, які активно підтримують окупацію території України та політику Російської Федерації щодо України, не повинні отримувати доходи в Україні, податки з яких ідуть на фінансування збройної агресії проти України. Тому законопроектом пропонується встановити обмеження щодо здійснення гастрольних заходів гастролерів, пов'язаних з державою-агресором. Передбачити, що для проведення гастрольного заходу гастролерів, пов'язаних з державою-агресором, необхідним є отримання свідоцтва про проведення гастрольного заходу.

Встановити обмеження участі в театральних постановках осіб, пов'язаних з державою-агресором.

Встановити додаткові умови щодо видачі прокатних посвідчень на фільми за участі фізичних осіб-резидентів держави-агресора, а саме: надання такими особами заяви про засудження окупації території України державою-агресором.

Заборонити трансляцію та радіоорганізацію музичних творів, вперше оприлюднених після 1 січня 2014 року за участю осіб, включених до переліку осіб, які створюють загрозу національній безпеці та(або) принаймні один з авторів, співавторів або виконавців, співвиконавців яких є громадянином держави-агресора за умови, що відсутні достовірні дані, що цей автор, співавтор або виконавець публічно висловлювався про засудження окупації території України державою-агресором.

Встановити, що ретрансляції на території України програм телерадіоорганізацій, які підпадають під юрисдикцію держави-агресора, така телерадіоорганізація повинна отримати ліцензію на право входження до пакетів програм.        

Зазначені обмеження не застосовуються в таких випадках: якщо відповідні особи подали письмову заяву про засудження окупації території України державою-агресором і мігрували до України на постійне місце проживання; визнання особами, що потребують додаткового захисту або яким надано тимчасовий захист в Україні, відповідно до закону прибули в Україну для працевлаштування та отримали посвідку на тимчасове проживання, неодноразово публічно засуджували окупацію території України державою-агресором, про що є відповідні публікації в засобах масової інформації.

Головне науково-експертне управління висловлює ряд зауважень до законопроекту, які можуть бути усунені при підготовці до другого читання. Тому з урахуванням непростої ситуації в Україні та необхідності вжиття радикальних заходів для протидії російській пропаганді та захисту національної безпеки, пропоную рекомендувати Верховній Раді України прийняти законопроект 4303 в першому читанні за основу.

Які є думки, колеги?

 

ЄЛЕНСЬКИЙ В.Є. Погодитися.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Будь ласка.

 

ПОДОЛЯК І.І. Я не буду голосувати за цей законопроект і поясню чому. Вважаю, що цей законопроект не регулює  правові відносини суб'єктів публічного права, він буде безсенсовим. І вважаю його в даних обставинах занадто м'яким. Я переконана, що цей законопроект не допоможе нам досягнути поставленої мети, а саме: заборони російської пропаганди на території України.

Крім цього, в цьому законопроекті ця норма, яка передбачає отримання письмового, умовно кажучи, відрікання чи письмової згоди з тим, що Україна є країною з анексованою там територією Криму чи ця ідея, що наші території східні є окупованими країною-агресором, тобто як будуть ці,  умовно кажучи, письмові свідчення збиратися, там, колекціонуватися, формуватися з них бази якісь будуть чи що?

На мою думку, абсолютно доцільним був би в такому разі законопроект, який би казав нам, що всі культурні, економічні зв'язки з країною-агресором ми припиняємо. Такий би законопроект досягнув би тої мети, яка ставиться перед цим законопроектом. Дякую.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Я думаю, що якщо ви такий законопроект подасте, то ми теж його підтримаємо.

Хто за те, щоб підтримати в першому читанні за основу цей законопроект, прошу голосувати. Дякую. Рішення прийнято.

Переходимо до наступного питання: це ми продовжуємо обговорювати наш законопроект, який стосується кінематографу. Колеги, перш ніж ми підемо до подальшого обговорення, хотів би сказати, що народний депутат Матіос, яка, на жаль, хвора, письмово до нас написала листа і висловила свою стурбованість тими нормами, які ми вже голосували і обговорювали. Зокрема те, що її турбує найбільше, це те, що ми встановили співвідношення української мови в продукті, який ми фінансуємо, - 80 на 20. Ми не голосували, але ми це обговорювали. Ми Гопко, здається…                         

 

ГАНДЗЯК І. Там не було. Там було обговорення, але результативного голосування не було.

 

ЛЕСЮК Я.В. Ми ж тоді прийняли спільне узгоджене…

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ні, ні, ви його писали, ви його сформулювали, але ми кінцево його не проголосували. Тобто, пам'ятаєте, ви додали свою пропозицію, ми її узгодили, але вона під стенограму не була проголосована. І народний депутат Матіос зазначає, що якщо буде врахована її пропозиція зробити цю пропорцію 90 на 10, то вона з цим погоджується. А якщо не буде враховано, то вона хоче відкликати свій підпис під законопроектом. Я вважаю, що таку пропозицію можна врахувати, тому що для нас важливо і підтримати українську мову, і не хотілось би губити авторів по дорозі, не зважаючи на те, що законопроект є непростим. Які є думки?

 

ПОДОЛЯК І.І.  Я пропоную підтримати Гопко і давати фінансувати державне під стовідсоткову українську мову.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.  У Гопко - 80.

 

ПОДОЛЯК І.І. Там було 100.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ні, у Гопко – 80.

100 – ми так і лишили. Ми підтримуємо Гопко, тільки збільшуємо до 90.

 

ЛЕСЮК Я.В. Дивіться, Гопко пропонує 80, Лесюк пропонує 100, сам Бог велів нам 90 обрати. Давайте за 90.

 

ПОДОЛЯК І.І. А можна 120?

 

ЛЕСЮК Я.В. Можна. Але ми проголосуємо за 90.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Хто за те, щоб прийняти поправку Гопко редакційно з уточненням не 80, а 90 відсотків?

 

ПОДОЛЯК І.І. Тоді пропоную поправку Матіос прийняти – 90 відразу. Чи це не поправка була?

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Це не поправка, це її побажання до обговорення, оскільки  вона, на жаль, хвора.

 

ЛЕСЮК Я.В. Це компроміс між всіма поправками.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Так.

 

ЄЛЕНСЬКИЙ В.Є. Вона не може зателефонувати, у неї нема голосу. Вона не може прийти, вона зламала ногу.        

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Хто за те, щоб прийняти поправку Гопко з нормою – 90 на 10, прошу голосувати. Дякую. Рішення прийнято.

Далі ідемо по тих поправках, на яких ми зупинилися. Так, 186 поправка.

 

ЄЛЕНСЬКИЙ В.Є. Яка сторінка?

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ірина, сторінку скажіть, будь ласка.

 

ГАНДЗЯК І. 101-а.

  

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. 186, Княжицький. Колеги, пропонується наступним чином. Дивіться, ця поправка дуже велика.

 

ПОДОЛЯК І.І. Яка. Номер?

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. 186-а. У Юрія є опрацьована таблиця, де пропонується голосувати її по абзацах, по пунктах. Але оскільки вона є дуже велика і ми не встигли її роздати всім, я зараз буду вам зачитувати те саме по пунктах з опрацьованої таблиці вголос, щоб ми могли це обговорити, а ви зможете звіряти з тим, що є у вас.

Отже, 186-а поправка. 186-1: "Іноземний суб'єкт кінематографії, створений відповідно до законодавства іноземної держави, суб'єкти господарювання з місцезнаходженням за межами України, який організовує або організовує і фінансує виробництво, демонстрацію та розповсюдження фільму та(або) який здійснює виробництво фільму". В даному випадку пропонується в цілях закону визнати іноземним суб'єктом кінематографії лише суб'єктів господарювання. Бо в тексті пропонувалося: "фізична або юридична особа - не резидент України, яка організовує, фінансує виробництво". Тут було "фізична або юридична особа" , зараз визнаємо "суб'єкти господарювання", що, очевидно, може бути як фізична, так і юридична особа, просто називаємо це "суб'єктом господарювання".

 

МАКСИМЧУК А.О. Ми з паном Юрієм обговорювали це питання. Там може бути і не обов'язково суб'єкт господарювання. Може бути, з іншого боку, державний орган, пан Юрій. "Юридична особа" просто – ми обговорювали таку історію, здається. Ну, тобто він не обов'язково має бути суб'єктом господарювання, але може бути юридичною особою.

 

ІЛЛЄНКО П.Ю. Я думаю, що це вірне уточнення.  

 

КРАЙНЯК Ю.О. Там треба врегулювати редакційно, тобто так, щоб об'єднати, щоб була ще і держава.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Де у нас про юридичну особу сказано?

 

МАКСИМЧУК А.О.  "Юридична особа" замінити.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Тобто пропонується врахувати її редакційно, замінивши "фізична або юридична особа" "юридичною особою", так?

 

МАКСИМЧУК А.О. Так.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Так. Хто за це, прошу голосувати. Дякую. Рішення прийнято. Враховуємо редакційно, формулюємо як "юридична особа".

Наступна, 186-2. Це другий абзац: "Монтажно-тонувальний період виробництва фільму, здійснення кінцевої обробки кіноматеріалу, в тому числі монтаж фільму, створення візуальних ефектів, озвучування, створення титрів тощо". Пропонується видалити "створеного в знімальному періоді виробництво", оскільки воно є зайвим та не враховує можливість використання документальних кадрів, які не створюються в час знімального періоду. Пропонується врахувати. Хто за це, прошу голосувати. Дякую. Рішення прийнято.

Наступне.

 

КРАЙНЯК Ю.О. Тут поняття "національного фільму".  

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Так, "національний фільм" – це поправка Гопко.

 

ГАНДЗЯК І. Можна просто пропустити , ми вже врахували Гопко. Ця частина автоматично…

 

ПОДОЛЯК І.І. А коли ми її врахували?

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ну щойно, коли ми говорили про 90 відсотків.

 

ПОДОЛЯК І.І. Ага.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. В редакції, затвердженій комітетом, це є.

Отже, наступна – 190 (Медуниця).

 

 ІЛЛЄНКО П.Ю. Можна?

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Так.

 

ІЛЛЄНКО П.Ю. Було ще питання визначення "виробництво фільму". І там був такий момент, що в первинній редакції закону там був такий етап, як розвиток проекту.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.  Це хороше питання. Юра.

 

ІЛЛЄНКО П.Ю. Бо світова практика є така, що надається підтримка державна і на development, тобто це те, що передує підготовчому періоду і режисерському. Це дуже важливо, на мою думку.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ну, ви знаєте, такий період у виробництві фільму, звичайно, є. Але чи надається на нього державна підтримка, чи він робиться за комерційні гроші, це є питання.

 

ІЛЛЄНКО П.Ю.  Ну, як правило, особливо для молодих, надається.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Для молодих – так, я погоджуюсь.

 

ІЛЛЄНКО П.Ю. Але тут ми говоримо про те, що просто такий період є. На сьогодні законодавство про це не знає. І мені здається, що важливо просто визначити…

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. А, це 186 поправка.

 

ІЛЛЄНКО П.Ю. Так, це ваша ж поправка.

 

ПОДОЛЯК І.І.  Це перший абзац. Ми його пропустили.

 

ІЛЛЄНКО П.Ю. Перший абзац. Ми його пропустили, так.

 

ПОДОЛЯК І.І. Давайте повернемося до нього.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Давайте повернемось. У пункті: процес створення  фільму, що поєднує співпрацю авторів, виконавців фільму, інших суб'єктів кінематографії, які складаються з технологічних періодів, етапів виробництва (розробка, ... сценарію): підготовчий, знімальний, монтажно-тонувальний. Тобто як ми правильно формулюємо це, Пилипе?

 

ІЛЛЄНКО П.Ю. Так, як було…

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.  Розвиток проекту?

 

ІЛЛЄНКО П.Ю. Так, як було в оригіналі, повернути той розвиток кінопроекту.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.  Пропонується врахувати редакційно з додаванням слів "розвиток кінопроекту". Хто за це?

 

ПОДОЛЯК І.І.  Пилип пропонує дати так, як було в першому варіанті.

 

ТРИМБАЧ С.В. Ну принаймні щодо цього.

 

МАКСИМЧУК А.О. Це особливо важливо, вибачте, якщо це міжнародні проекти.

 

ІЛЛЄНКО П.Ю. Так, "розвиток кінопроекту". Додати просто два слова.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Де додати "розвиток"?

 

ПОДОЛЯК І.І.  Перший абзац залишити в старій редакції.

 

МАКСИМЧУК А.О. І там далі є видалення самого поняття "розвиток". То його також потрібно, якщо можна, повернути.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Добре.

 

КРАЙНЯК Ю.О. Тобто відхилити вашу поправку.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Абзац перший відхиляємо. Тобто лишаємо в  старій редакції.  Хто за це, прошу голосувати.

 

ЛЕСЮК Я.В. Ну давайте.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Є, рішення прийнято. Дякую.

 

КРАЙНЯК Ю.О. Там далі ще є 187 поправка.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. 187 поправка. В статті у терміни "вихідні матеріали фільму" після слів "оригіналу твору кінематографії" доповнити словами "еталонний екземпляр фільму" – і далі за текстом. Ну, що таке "еталонний екземпляр фільму"? Оскільки немає такого тлумачення, не зрозуміло що це, пропонується відхилити.

 

ЛЕСЮК Я.В. Давайте.       

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Хто за це, прошу голосувати. Дякую. Відхилено.

 

ПОДОЛЯК І.І. Микола, але ми по 186-й ще те, що стосується просування фільму і учасник фільму…

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Так, ми дійдемо, ми ж його розбили на абзаци. Сказав, що зараз зачитаю трошки далі.

188 поправка Гуляєва. У статті 3 термін "демонстратор фільму" доповнити наступними словами: "на підставі договору, укладеного з особою, що має майнові права на фільм". Пропонується відхилити.

 

ПОДОЛЯК І.І. Так.          

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Хто за те, щоб це відхилити, прошу голосувати. Дякую. Рішення прийнято.

Так, 190 у нас виходить, правильно?

 

ГАНДЗЯК І. Так. Її треба відхилити.

 

ПОДОЛЯК І.І. А 189? Я щось не розумію.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.  189 – це "національний фільм".

 

ПОДОЛЯК І.І. Ага.

 

ІЗ ЗАЛУ. Вона врахована.   

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ми вже це обговорили. 

 

КРАЙНЯК Ю.О. І 190 – це також "національний фільм".

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Тепер, 190. Пропонується відхилити, оскільки вона вже була врахована в іншій поправці. Хто за це, прошу голосувати. Дякую.

Наступна, Гуляєв, 191-а.

 

ПОДОЛЯК І.І. Ми вже дали визначення.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. А, це все теж редакційно враховано. Всі ці поправки ми враховуємо редакційно. Хто за це, прошу голосувати. Дякую.

192-а аналогічна. Враховуємо редакційно. Прошу голосувати. Хто "за"? Дякую.

193-я, Левченко. Те саме. Хто за те, щоб врахувати редакційно? Дякую.

182-а, Матіос. Те саме.

 

ПОДОЛЯК І.І. 180, яка?

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Стоп! Вибачте! 182-1.

 

КРАЙНЯК Ю.О. Це та сама поправка Матіос.

 

ЛЕСЮК Я.В. Назад ми йдемо, да?

 

ПОДОЛЯК І.І. Да, да.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Це ми відхиляємо, бо це ще давня поправка.

 

ПОМІЧНИЦЯ НАРОДНОГО ДЕПУТАТА МАТІОС. Вона цю поправку відкликала.

 

ЛЕСЮК Я.В. Відкликала?

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ну давайте ми її відхилимо. Хто за те, щоб її відхилити, прошу голосувати. Дякую.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. 186-3 – "національний фільм", фільм, виробництво якого повністю або частково здійснено суб'єктами… Тут 80 відсотків, ми її теж відхиляємо, правильно? Тому що ми прийняли… Редакційно врахувати, як і попередні. Хто за це, прошу голосувати. Дякую.

186-4: "Просування фільму, розповсюдження інформації про фільм в будь-якій формі та в будь-який спосіб, призначеної сформувати або підтримати обізнаність глядацької аудиторії та її інтерес щодо фільму". Редакційна правка, виправлена граматична помилка: заміна з середнього на жіночій рід в слові "призначене" відносно інформації. Хто за те, щоб це врахувати, прошу голосувати. Дякую.

194 поправка: в пункті 3 розділу ІІІ "Прикінцеві та перехідні положення законопроекту" в підпункті 6, яким пропонуються зміни до Закону "Про кінематографію", абзац з визначенням терміну "розвиток кінопроекту, розповсюдження фільму" вилучити зі статі. Пропонується видалити поняття "розвиток кінопроекту" з закону. Ну, ми вже додали "розвиток", тому теоретично ми можемо цю поправку відхилити. Оскільки це моя, то я пропоную її відхилити. Хто за те, щоб її відхилити, прошу голосувати. Дякую.

195, Кондратюк. Абзац 33-й підпункту 6 пункту три розділу ІІІ проекту після слів "формування кошторису виробництва" доповнити словами "формування ліміту витрат виробництва".

 

ІЛЛЄНКО П.Ю. Ну, це просто уточнення термінологічне, більш правильне.

 

ПОДОЛЯК І.І. То залишаємо, приймається.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Хто за те, щоб її врахувати, прошу голосувати. Дякую. Рішення прийнято.

182, Матіос.

 

ПОДОЛЯК І.І. Два?

 

КРАЙНЯК Ю.О. Це також визначення того самого поняття.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. То що ми враховуємо редакційно її?

 

КРАЙНЯК Ю.О. Да.

 

ПОДОЛЯК І.І. Ми її вже раз відхилили, а тепер враховуємо редакційно?

 

КРАЙНЯК Ю.О.  Ні, ми ж не всю відхилили.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ми один абзац відхилили, а цей абзац враховуємо редакційно. Хто за те, щоб його врахувати редакційно, прошу голосувати. Дякую.

183, аналогічно. Пропонується врахувати частково.

 

КРАЙНЯК Ю.О. Розробка режисерського сценарію.

 

ПОДОЛЯК І.І. Тут написано: враховано редакційно. Ми вже це голосували.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Так. 182-3. Хто за те, щоб врахувати редакційно, прошу голосувати. Дякую.

196. Кондратюк і Червакоа. В абзаці 40-му підпункту 6 пункту три розділу ІІІ проекту слова та цифри "для цілей статті 15.1" замінити словами та цифрами "для цілей частини третьої статті 15".

 

КРАЙНЯК Ю.О. Тут є питання.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Поясність.

 

КРАЙНЯК Ю.О. Тут є питання з приводу визначення поняття "учасник фільму", тому що, як показала практика, просто застосування Закону про кінематографію 15прим.1 – це стаття, яка стосується заборони участі в фільмах осіб, які внесені до переліку осіб, які становлять загрозу національній безпеці.

Ну і виникло питання з приводу того, що надто широкий  термін "учасник фільму", тому що там получається, що будь-яка людина, будь-яка особа, яка навіть знялася в епізодичній ролі, її участь в фільмі може стати підставою для заборони всього фільму, а це трохи не збалансовано.

 

ПОДОЛЯК І.І. Чого не збалансовано? В світлі сьогоднішнього законопроекту, який ми розглядали, це абсолютно збалансовано.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Його ще не прийняли.

 

КРАЙНЯК Ю.О. Я просто озвучую те питання, яке є.

 

ПОДОЛЯК І.І. Але ж тенденції є?

 

ІЛЛЄНКО П.Ю. Там є нюанс просто, що якраз, грубо кажучи, чорний список, він згадується в статті 15-й, а не в 15.1.

 

КРАЙНЯК Ю.О. Ну, це технічне питання, так.   

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Колеги, дивіться.

 

ІЛЛЄНКО П.Ю.  Тут навпаки, це технічне просто уточнення, відсилки правильно робляться.

 

МАКСИМЧУК А.О. Просто оце визначення учасників, воно спеціально вносилося тоді Законом про захист телеінформаційного простору саме під ці чорні списки.

 

ІЛЛЄНКО П.Ю. А є інші юридичні питання, які стосуються кіновиробництва, де скажімо, виникають певні тепер колізії, що це визначення учасника може використовуватися для цього процесу.       

 

ПОДОЛЯК І.І.  Приїжджає оператор з Росії, який не є в чорному списку і працює оператором під час зйомок фільму, так?

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ні, це не цього стосується.

 

ПОДОЛЯК І.І. А чого це стосується?

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Це питання того, який фільм вважати національним. От, був знятий фільм, він уже був знятий. Після цього, наприклад, його оператор щось десь сказав, освітлювач щось десь сказав.

 

ПОДОЛЯК І.І.  Про це в законі нічого не написано.

 

ІЛЛЄНКО П.Ю.  Дивіться, бо крім зазначених тут учасників фільму, є й інші учасники фільму. Але їх вирішили не враховувати, коли визначали там, кого забороняти.

Але є інша потреба в інших випадках, які із заборонами взагалі не пов'язані, визначати, хто є учасником фільму. І таким чином ми просто визнали, що, наприклад, оператор юридично не є учасником фільму, будучи, наприклад, автором.  

 

ПОДОЛЯК І.І. Тобто можна приїжджати, знімати, потім агітувати за ДНР/ЛНР і казати, що Крим наш – і все буде окей.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ні, це іншого стосується.

 

ПОДОЛЯК І.І. Ні, це не інше, це саме це. Микола, те, що ви скажете, що це стосується іншого, це не означає, що це стосується іншого.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Погоджуюсь. Але якщо я зараз скажу, то це буде означати.

 

ПОДОЛЯК І.І.  Ну, давай.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Значить, суть в чому іде? Мова іде про те, про що каже Пилип, що учасник фільму у нас формується не лише для заборон, а й для визначення країни-виробника поза заборонами. І якщо ми в одній статті визначаємо, що, наприклад, оператор не є учасником , бо на нього заборони не розповсюджуються, то тим самим ми кажемо, що оператор не є учасником і для інших статей, які взагалі не стосуються заборон. А коли треба визначити квоту національного продукту, то там оператор український додає певну кількість балів. А ми сказали, що оператора ми взагалі не враховуємо. От про що йде мова, те, про що зараз говорив Пилип.

 

МАКСИМЧУК А.О. Тобто є колізія. Цей якраз термін вводився Законом про захист інформаційного простору саме для того, щоб ідентифікувати тих осіб, яких не можна показувати у фільмі.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Таким чином що пропонується?

 

МАКСИМЧУК А.О. Уточнення: прибрати 15прим., змінити на 15, бо про цих осіб іде мова в статті 15, а не в 15прим. А 15прим. говорить про різні інші підстави, які стосуються пропаганди…

 

ПОДОЛЯК І.І. Тобто пропагувати в кіно не можна, а на пиві після зйомок можна.      

                             

МАКСИМЧУК А.О. Ні, ну це взагалі цього не стосується.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Це не тут.

 

ІЛЛЄНКО П.Ю. Насправді, взагалі ця поправка просто стосується того, що переплутали номер статті.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Це я зрозумів.

 

МАКСИМЧУК А.О. Але є ще по суті.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Так. Є ще друге питання. Це – одна суперечність, яка існує. Друга суперечність, яка існує, кого ми вважаємо небезпечним з точки зору визначення, там, персоною нон-ґрата або ще чогось. Тобто якщо це головні ролі, то це зрозуміло, а якщо це, там дійсно, освітлювач або оператор, або хтось інший?

 

ІЗ ЗАЛУ. Сценарист.

 

ІЛЛЄНКО П.Ю. Або особа, яка в стосерійному серіалі знялася в 69-й серії в епізодичній ролі і більше ніде не з'являється. А забороняти, виходить, треба весь серіал?

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ну, тут же ми говоримо про фінансування державне.

 

ІЗ ЗАЛУ. А, може, вирізати?

 

МАКСИМЧУК А.О. Ні. Дивіться, тут розумна така є пропозиція: застосувати це обмеження до сценаристів, які впливають на зміст, до режисера-постановника як ключових осіб.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Колеги, от у мене поправка 15-6. У ній сказано: "Учасником фільму є фізична особа, яка взяла участь у створенні фільму як виконавець будь-якої ролі, учасник документальних неігрових фільмів, виконавець музичного твору, що використовується у фільмі, автор сценарію та автор та (або) текстів чи діалогів, режисер-постановник, продюсер".

 

МАКСИМЧУК А.О. Будь-якої ролі? Тоді це масовка. Хтось в масовці знявся – фільм забороняється.

 

ІЗ ЗАЛУ. Там немає оператора.            

 

ПОДОЛЯК І.І.  Да, да, правильно.

 

ІЗ ЗАЛУ. Неправильно.

 

ЛЕСЮК Я.В.  Оператор є учасником фільму.

 

МАКСИМЧУК А.О. З точки зору впливу на глядача…

 

ІЗ ЗАЛУ. Ну якщо там роль – 2 хвилини?

 

МАКСИМЧУК А.О. Впливає перша роль, головні актори, друга роль. Далі – це масовка.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Слухайте! Якщо ми заберемо, "як виконавець" замість "будь-якої ролі" напишемо…

 

МАКСИМЧУК А.О. Першого плану, другого плану…

 

ІЛЛЄНКО П.Ю. От тоді треба визначити…

 

КРАЙНЯК Ю.О.  В бальній системі це є. Це є в бальній системі.

 

ІЛЛЄНКО П.Ю. В бальній системі треба знати по хронометражу…

 

КРАЙНЯК Ю.О.  В бальній системі є. Там є перша роль, друга роль, третя роль. Але вона враховується відповідно до кількості знімальних годин. Але якщо у нас фільм, не знаю, ну, ще 80-х років, як ми будемо зараз враховувати кількість знімальних годин, які займав той чи інший актор?

 

ЛЕСЮК Я.В. Вибачте! А як у нас взагалі вийшло: як може бути не учасником фільму оператор?

 

КРАЙНЯК Ю.О. Це лише тільки для цілей статті 15. Тобто це для застосування переліку осіб…

 

ЛЕСЮК Я.В. Учасник фільму потім може вплинути на заборону показу фільму чи ще щось?       

              

КРАЙНЯК Ю.О. Є окреме питання: особи, які створили, об'єкт авторського права – фільм, який є об'єктом авторського права. І там є чотири групи осіб. Є особи, які приймають участь в цілях застосування цього переліку осіб, які створюють загрозу національній безпеці. Тобто якщо особа включена до цього переліку і вона приймала участь так, як зазначено в цій статті, що ми зараз обговорюємо, то це автоматично може призвести до того, щоб цей фільм був заборонений до показу в Україні.

 

ЛЕСЮК Я.В. А може він сам заборонити?

 

ПОДОЛЯК І.І. Ні, не може. Тому що це регулюється його авторським або суміжним правом.

 

КРАЙНЯК Ю.О. Це інший закон.        

 

МАКСИМЧУК А.О. Яка була основна мета? Щоб Пореченков і ці всі інші не з'являлися на екранах, щоб їх не прославляли. Тобто це виконує функцію, коли ми прописуємо першу роль, ролі другого плану і режисер-сценарист. Це ті особи, які ключові у фільмі. Всі інші… Мало ли хто як по молодости знімався в масовці? Все, фільми забороняються.

 

ТРИМБАЧ С.В. Або навіть в двохвилинному якомусь епізоді. І що із-за цього забороняти фільм?

 

МАКСИМЧУК А.О. 4 тисячі фільмів під заборону попадають. 4 тисячі фільмів!

 

ІЗ ЗАЛУ. Ну і чудово!

 

ПОДОЛЯК І.І. Заборонити, все!

 

МАКСИМЧУК А.О. Що ж чудово? Що ж ми в ефір будемо ставити?

 

ПОДОЛЯК І.І. Виробляйте! Він буде давати мільярди.

 

МАКСИМЧУК А.О. На супутнику (на супутнику) 40 відсотків аудиторії дивиться російські канали. В Інтернеті 65 відсотків.

 

ЛЕСЮК Я.В. Ну і що?

 

МАКСИМЧУК А.О. Давайте обмежувати ефір.

 

ЛЕСЮК Я.В. Причому тут одне до другого?

 

МАКСИМЧУК А.О. Так до того! Це комплексна проблема.

(Загальна дискусія)

 

ЛЕСЮК Я.В. Ви мені тільки одне скажіть. Приїхав великий оператор, зняв фільм, потім він сказав: це фільм надто патріотично український. Він може вплинути на прокат і так далі?

 

МАКСИМЧУК А.О. Ні. Якщо у нього прав немає, прокатник. Це той, хто володіє правами, той забороняє чи не забороняє.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.  Він зняв, гроші отримав, до побачення. Якщо вони вкрали, то може отримати.      

 

МАКСИМЧУК А.О. Тому пропозиція – враховувати якраз тих осіб, які впливають на глядача.

 

ЛЕСЮК Я.В. Давайте не згадувати ніякі інтернети і так далі.

 

ТРИМБАЧ С.В. Які взагалі видимі глядачеві. Ну, дійсно, якщо режисер, це одне діло.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Почекайте, почекайте, стоп! 

 

ПОДОЛЯК І.І.  Режисер не видимий.

 

ІЛЛЄНКО П.Ю. Він редакційно впливає на зміст, він найбільш небезпечний.

 

ТРИМБАЧ С.В. Так я кажу, коли режисер, це зрозуміло. А коли епізодична роль малесенька, ну, це дурня.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Давайте напишемо: ролі першого, другого плану. Нічого страшного.

 

ПОДОЛЯК І.І. І третього.

 

ІЛЛЄНКО П.Ю. Можна приклад навести? Є фільм "Життя Пі", там півтори хвилини кока на кораблі грає Депардьє. Його там я особисто впізнав з четвертого разу, коли в титрах побачив. Ну, через це фільм зараз заборонено.

 

ІЗ ЗАЛУ. Нечего Депардье делать на наших каналах. Нечего!

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Колеги! Пропонується 186 пункт 5 доповнити: "Фізична особа, яка взяла участь у створенні фільму як виконавець не будь-якої ролі, а ролі першого або другого плану", - далі кома і за текстом.

 

ЛЕСЮК Я.В. Але Депардьє і шостого плану – це то саме.

 

ПОДОЛЯК І.І. Абсолютно погоджуюсь.              

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ну моргне він десь, Депардьє, це не вплине.

 

ПОДОЛЯК І.І. Протестую.     

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Хто за те, щоб включити ролі першого й другого плану, прошу голосувати.

 

ПОДОЛЯК І.І. І третього.

 

ЛЕСЮК Я.В. А скільки всього планів є? Хтось з вас знає, скільки  є планів? 

 

ТРИМБАЧ С.В. До  речі, Депардьє недавно дав нищівну оцінку Росії. Тепер що?

 

ІЛЛЄНКО П.Ю.  Третього плану нема. Є головна роль, епізодична і масова (групова і масова). Актори бувають груповки і масовки.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Пилипе, вірно буде, якщо ми напишемо: "ролі першого і другого плану" чи ні?

 

МАКСИМЧУК А.О. Ну, "другого" це теж таке розмите.

 

ІЛЛЄНКО П.Ю. Це вже дуже важко визначити. Треба по бальній системі.           

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Лишаємо так, як є, що всі?

 

МАКСИМЧУК А.О. Ні, ні. 

 

ТРИМБАЧ С.В. Ні, головні.

 

ІЗ ЗАЛУ. Масовка не впливає на глядача.

 

ПОДОЛЯК І.І.  А якщо там Пореченков?

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Почекайте, є голова Держкіно.

 

ЛЕСЮК Я.В. Та ніхто його не покаже там.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Так.

 

ПОМІЧНИЦЯ НАРОДНОГО ДЕПУТАТА МАТІОС. Марія Василівна в цьому контексті просила озвучити її заяву.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Будь ласка.   

 

ПОМІЧНИЦЯ НАРОДНОГО ДЕПУТАТА МАТІОС. Озвучте, будь ласка.

 

ЛЕСЮК Я.В. А кому доручається озвучити?

 

ПОМІЧНИЦЯ НАРОДНОГО ДЕПУТАТА МАТІОС. Миколі Леонідовичу.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Значить, "…щодо співвідношення української мови в національному фільмі, я за 90 на 10", це ми врахували. "…і за максимальне, якщо не виняткове, залучення саме українських акторів, в тому числі драматичних з провінційних театрів, до виробництва телесеріалів державним коштом. Сьогодні, може, як ніколи, ця (в даному випадку мова йде про виробництво серіалів державним коштом)…" Зараз ми говоримо не про державний кошт, а загалом про те, що вважати чи не вважати національним…

"Сьогодні, може, як ніколи, саме українським виконавцям треба дати шанс для повноцінної творчості, а також копійку за цю роботу. Я проти будь-яких розписок про лояльність російських виконавців…"

 

ПОДОЛЯК І.І.  І я!

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.  "…війна, так війна! Росією актори не вичерпуються. Хай роблять акцент на залученні іноземців для телемила. Мішель Мерсьє і Софі Морсо не обов'язкові. Є Польща, є прибалти і так далі. Європа, так Європа".

 

ПОДОЛЯК І.І.  А я пропоную ще включити сюди представників чи учасників художньої самодіяльності.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ви не себе маєте на увазі?

 

ПОДОЛЯК І.І. Ні, ви що! Я – професіонал.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. А я в молодості займався художньою самодіяльністю.

 

ІЗ ЗАЛУ. А я балетом.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Колеги, ми не можемо стояти на місці. Що ми робимо з цим пунктом?

 

ІЛЛЄНКО П.Ю. Я думаю, якщо ми пишемо там ролі першого чи другого плану, тоді треба дати чітке визначення, як встановлювати це. Бо  почнеться... Один канал буде приносити і казати: у мене там…

 

ПОДОЛЯК І.І. Третій план.

(Шум у залі)

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Колеги, виходячи з озвученої заяви Марії Василівни, яка пропонує взагалі щоб максимально брали участь українські виконавці, я пропоную тоді залишити так, як є. Тому що якщо у нас немає чіткого формулювання… Але питання в тому, яку ми приймаємо…

 

ПОДОЛЯК І.І. А, може, ми його доробимо? Може, попросимо, щоб нам Держкіно запропонувало на завтра варіант категоризації?

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Держкіно пропонує залишити так, як є.

 

ІЗ ЗАЛУ. Ні, ні, ми доопрацюємо.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Почекайте! Держкіно пропонує залишити так,

як є.

 

ПОДОЛЯК І.І. Ти ще не Держкіно, Анатолій.

 

ЛЕСЮК Я.В. Давайте, враховуючи заяву Матіос. У нас знову буде питання, що вона буде знімати свій підпис.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Це правда.

 

ЛЕСЮК Я.В. Нам не потрібно цього скандалу.

 

ЄЛЕНСЬКИЙ В.Є. А вона і в другому випадку знімає свій голос?

 

ЛЕСЮК Я.В. Да, вона все зніме.

 

ПОДОЛЯК І.І. І правильно робить, я її підтримую.

 

ЛЕСЮК Я.В. Тоді озвучте весь перелік.

 

ІЛЛЄНКО П.Ю. Ми можемо тільки визначення термінів написати.  Але приймати рішення, чи всіх забороняти, чи не всіх…

 

ЛЕСЮК Я.В. Люди добрі! У вас немає визначення, що таке актори першого плану і другого плану. А ми тут маємо його видумувати і писати, що таке "перший і другий план"?   

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Колеги, отже я пропоную: перше, поправка Кондратюк і Червакової, я пропоную її врахувати; і наступна – 186 пункт 5 (поправка Княжицького) теж пропоную врахувати.

 

КРАЙНЯК Ю.О. Просто редакційно об'єднати одне з іншим.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. І редакційно їх об'єднати.

 

ЄЛЕНСЬКИЙ В.Є. А що з Матіос будемо робити?  

 

ЛЕСЮК Я.В. Так що у нас вийшло?

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ми це і зробили.

 

 КРАЙНЯК Ю.О. Ми замінили 15прим.-1 на 15.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Значить, хто за те, щоб 196 (Кондратюк, Червакова) підтримати…

 

ТРИМБАЧ С.В. Всі ролі враховуються?

 

ПОДОЛЯК І.І. Да.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Так, враховані всі ролі.

 

ТРИМБАЧ С.В. Ну це створюватиме й далі абсурдні ситуації.

 

ЛЕСЮК Я.В. Так запрошуйте своїх акторів.

 

ПОДОЛЯК І.І. Так нормально.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. От, ви послухайте, про що йде мова.

 

ТРИМБАЧ С.В. Абсурд в нашій країні – це нормально, звичайно.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Послухайте! Вам обов'язково задіювати в нових фільмах акторів з чорного списку?

 

ТРИМБАЧ С.В. Та причому задіювати? Щоб не забороняти страхи. Про класику іде мова.    

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Тут про класику мова не йде.

 

ТРИМБАЧ С.В. Я взагалі проти російських зараз нових. Я не про нові фільми говорю, а про старі. Абсурд, наприклад,  всі фільми Балаяна заборонені сьогодні. Ось абсурд, розумієте?

 

ІЛЛЄНКО П.Ю. Колеги, справедливості заради, це – проблема не цього пункту. Проблема в тому, що там, де про чорні списки йдеться, там треба написати, що так само, як й інші обмежувальні норми того закону, вони не стосуються фільмів, створених до 1991 року. І тоді з класикою буде все зрозуміло.

 

ТРИМБАЧ С.В. Так, не треба заборонять Балаяна.

 

ПОДОЛЯК І.І. Але це не цей пункт.

 

ІЗ ЗАЛУ. Треба написати в дужках…

 

ІЛЛЄНКО П.Ю. Це не тут треба писати.

 

ТРИМБАЧ С.В. А щодо нових, то тут зрозуміло, що треба максимально щоб українські актори були.

 

МАКСИМЧУК А.О. Так, може, все-таки визначення…

 

ІЛЛЄНКО П.Ю. Треба там, де про списки йдеться.

(Загальна дискусія)

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ще раз, дивіться. Я повернуся для загального розуміння, щоб було зрозуміло. (Шум у залі) Ви можете послухати?! Дивіться, перше, в законопроекті попередньому, де мова йде про санкції, коли ми готували було два абзаци. Кажу всім, щоб всі зрозуміли. В одному абзаці було сказано, що не можуть показуватися фільми з персонами, які створюють загрозу для національної безпеки.

 

ПОДОЛЯК І.І.  В тому, що ми вже голосували?

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Так. А список цих персон визначає Служба безпеки. Далі був другий пункт з критеріями, на підставі чого Служба безпеки має це визначати. Тоді депутат Шкрум в залі підняла руку і з голосу внесла поправку – скасувати ці критерії. Це є в стенограмі, це кожен може прочитати. Колеги! Тому критерії були знищені, забрані. Але тепер лише Служба безпеки України визначає своїм рішенням , що становить загрозу, що ні. Отже, якщо ви вважаєте, що в фільмі Балаяна знявся хтось, хто, умовно кажучи, Служба безпеки подала, що він становить загрозу…

 

МАКСИМЧУК А.О. Заборона на в'їзд.  

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Почекайте! Ще раз кажу, в законі сказано: ті, що становлять загрозу. Служба безпеки повинна… У нас є хтось зі Служби безпеки?

 

ПОДОЛЯК І.І. Конечно, кожного разу.

 

ІЛЛЄНКО П.Ю. Ну, вони все чують.

 

МАКСИМЧУК А.О.  Ви ж читали листа Мінкультури з СБУ.

 

ПОДОЛЯК І.І. Мінкультури поки що не Служба безпеки.

 

МАКСИМЧУК А.О. СБУ написала.

  

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Почекайте! СБУ написала єрунду Мінкультурі, тому що Мінкультури немає жодних прав втручатися в ці списки. Ніяких! Вони мають їх отримувати від Служби безпеки. Якщо ви вважаєте, що Служба безпеки нікого не забороняла, показуйте фільми, хто вам заважає? Якщо Служба безпеки вважає, що якась там Тализіна або хтось становить загрозу, ми її не показуємо. А якщо вона просто ляпнула дурість, а Служба безпеки каже, що вона становить загрозу, давайте звертатись до Служби безпеки.

 

ТРИМБАЧ С.В. Це ж смішно – загрозу.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Почекайте! Це питання всі до СБУ. Це питання лише до СБУ і ні до кого іншого. Закон не дає такого права – визначати, нікому іншого. Тому це питання ні до нас, ні до Мінкульту. Балаян має питання, хай питає в СБУ. От і все.

 

ТРИМБАЧ С.В. Ну, Балаян не буде в СБУ звертатися.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Якщо Балаян не буде в СБУ звертатися, то, значить, фільми не будуть показуватися.

 

ТРИМБАЧ С.В. Ну так оце ж і погано.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. А чому погано? А, може, ці актори готували замах і хотіли підірвати Верховну Раду, якщо СБУ так вважає. А, може, в той час, коли буде показуватися цей фільм, це знак їм натиснути кнопку на підрив Кабінету Міністрів. Звідки ми знаємо? Ну якщо СБУ визначило, що вони становлять загрозу, це дуже небезпечна банда. Хто винен, що Балаян знімав в своєму в фільмі небезпечну банду, скажіть, будь ласка?

 

ПОДОЛЯК І.І. Агент!     

 

ЛЕСЮК Я.В. Але СБУ це ще не довела в суді.

 

ГАНДЗЯК І. Можна?

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Так.

 

ГАНДЗЯК І. Я відкрила Закон про кінематографію. В статті 15-й йде мова про випадки, коли, наприклад, Держкіно не видає відповідно прокатні посвідчення на фільми. І там є як підстава, яку ми тоді ввели цим законом, це те, що одним з учасників фільму є особа, включена до переліку осіб, які створюють загрозу національній безпеці. І от власне зараз, коли ми уточнюємо це визначення – "учасник фільму", якщо ми тут пишемо для цілей статті 15-ї, воно буде розумітися тільки власне для розуміння того, хто є учасником фільму, який включений до переліку осіб. Якщо такий учасник включений до переліку осіб, які створюють загрозу нацбезпеці, відповідно Держкіно не має права видавати прокатне посвідчення.

 

ПОДОЛЯК І.І. Чудово.

 

КРАЙНЯК Ю.О. І в цьому терміні ми можемо лише тільки регулювати, які саме особи.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Так ми про це і кажемо.

 

ІЛЛЄНКО П.Ю. Можна в цьому терміні уточнити, що це стосується фільмів після 1991 року. Тоді з Балаяном буде все нормально, а Табаков все одно буде заборонений.

 

ТРИМБАЧ С.В. Ну, йому заборонити в'їзд і все.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Для цілей статті 15-ї: учасник фільму – фізична особа, яка взяла участь у створенні фільму...

 

ІЛЛЄНКО П.Ю. Створеного до 1991 року.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. …в дужках "створеного після (не до) 1991 року (Юра, чуєте?)…" А далі як виконавець…

 

ІЛЛЄНКО П.Ю. А далі все так, як є хай буде.                      

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. А далі хай буде так, як є.

 

ЛЕСЮК Я.В. Стоп! Стоп! Стоп!

 

ПОДОЛЯК І.І. Підозріло звучить. 

 

ЛЕСЮК Я.В. Введіть оператора в учасники фільму. Це принципово, розумієте? Якщо оператор не є учасником фільму, про що ми говоримо?

 

ПОДОЛЯК І.І. І освітлювача.

 

ЛЕСЮК Я.В. Я прошу вибачення.

 

ІЛЛЄНКО П.Ю.  Ну, оператор просто редакційно на зміст…

 

ЛЕСЮК Я.В. Оператор є оператор, це частина фільму.

 

МАКСИМЧУК А.О. Так це для цілей заборони.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ми тлумачимо статтю 15 для цілей заборони.

 

ЛЕСЮК Я.В. А я тлумачу її по-іншому. Оператор є оператор.

 

ІЗ ЗАЛУ. Так там жодного оператора нема в тому чорному списку.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Закон тлумачить: якщо хтось є в санкційних списках. Якщо ми сюди допишемо оператора… Він і так є учасником фільму. Але якщо ми його впишемо сюди (це для цілей статі 15-ї), то оператор, який буде в списках СБУ,  тоді фільм також не можна показувати.

 

ЛЕСЮК Я.В. У вас є перелік всіх учасників фільму не до цього питання, а взагалі?         

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Звичайно, є.

 

ІЛЛЄНКО П.Ю. Ні, немає.

 

ЛЕСЮК Я.В. Туди входить оператор чи ні?

 

ІЛЛЄНКО П.Ю. Ну, там є автори фільму, визначення авторів.

 

ЛЕСЮК Я.В. Я прошу вибачення, оператор – це учасник фільму.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ярослав! Тобто ти пропонуєш заборонити операторів.

 

ЛЕСЮК Я.В. Ні.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. А ця стаття про заборону. Оця стаття лише про заборону. (Шум у залі) Ця стаття лише про заборону. Під стенограму: Ярослав Лесюк пропонує забороняти операторів, якщо вони є у санаційному списку. Давайте це обговорювати.

 

ЛЕСЮК Я.В. Ми ж не будемо "йорнічати" і не будемо перекручувати. Якщо другорядний актор є учасником фільму, а оператор не є учасником…

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Кома, "…який підпадає під заборону". Це стосується лише списків СБУ. Це не стосується фільму.

 

ЛЕСЮК Я.В. А оператор не може попасти?

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Може, але якщо він туди потрапляє, наприклад, мова йде про що? Оператор там зробив щось погане. Але він зняв фільм старий в 2004 році, геніальний. Ми все одно його показуємо, ми не кладемо на нього заборону.

 

ЛЕСЮК Я.В. Ми ж написали: з 1991 року.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ну, з 1991 року. Він зняв в 1992-му.

 

ЛЕСЮК Я.В. Я не розумію.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Але талановитий фільм він зняв, талановитий.

 

ЛЕСЮК Я.В. Учасника художньої самодіяльності ви робите учасником фільму, так? Отакого актора, так?

 

ІЗ ЗАЛУ. Будь-якого актора.

 

ЛЕСЮК Я.В. Чи такого балеруна, як це кажете. А оператора, розумієте, ми не робимо.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ми говоримо лише про те, хто підпадає під заборону. Тут немає, наприклад, художника-постановника, який є не меншим учасником, ніж оператор. А тут його немає.

 

ІЛЛЄНКО П.Ю. Це ж не виключають його з числа авторів.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Це мова йде про заборону. Коли фільм є забороненим? Коли хтось із списку або режисер.

 

ЛЕСЮК Я.В. Маєте голоси, голосуйте.

 

ІЛЛЄНКО П.Ю. До речі, оператору треба віддати належне, вони нічого не казали практично поганого.

 

ЛЕСЮК Я.В. От був "Тіні забутих предків", чорт візьми! Це учасник фільму чи не учасник, оператор?

 

МАКСИМЧУК А.О. Вони не публічні особи.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Та цей закон не про учасників фільму, а про тих учасників, які підпадають під заборону.

 

ЛЕСЮК Я.В. А якщо оператор фільму "Тіні забутих предків" зараз наговорив всякі речі дурні?

 

ІЛЛЄНКО П.Ю. Ну, він вже помер, справа в тому.

 

ЛЕСЮК Я.В. Я знаю хто помер. Якийсь "актьорішка", пардон, має значення, а от оператор якийсь геніальний не має значення! Ми про що говоримо?   

  

КРАЙНЯК Ю.О. Тому що актора можна побачити. І суспільне збурення просто від того, що ми його бачимо, воно не порівняно…

 

ЛЕСЮК Я.В.  А як вийде на телебачення оператор?

 

КРАЙНЯК Ю.О. Ну то й що?   

 

ЛЕСЮК Я.В. Отримуючи "Оскара". Ми про що говоримо?

 

ПОДОЛЯК І.І.  І скаже, що Крим наш.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Вибачте, а якщо композитор, отримуючи "Оскара"?

 

ПОДОЛЯК І.І. Те саме. 

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Але тут його немає теж. 

 

ІЗ ЗАЛУ. Є.

 

ЛЕСЮК Я.В. А, композитор є, а оператора нема?

 

ІЛЛЄНКО П.Ю.  Є тільки виконавці.

 

ЛЕСЮК Я.В. І композитор має бути, і оператор має бути.   

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Так, давайте, щоб ми рухалися, бо ми ніколи це не приймемо.

 

КРАЙНЯК Ю.О. Ми ж проголосували вже.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ні, ми не проголосували. Ще раз кажу, давайте ще раз проголосуємо.

 

ЛЕСЮК Я.В. Давайте. За що? Прочитайте ще раз.        

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. "Учасник фільму для цілей статті 15-1…

 

ІЗ ЗАЛУ. 15.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. А, статті 15, да. "Учасник фільму для цілей статті 15 (це стаття, яка визначає заборонні списки), учасником фільму є фізична особа, яка взяла участь у створенні фільму, створеного після 1991 року, як виконавець будь-якої ролі, учасник документальних, неігрових фільмів, виконавець музичного твору, що використовується у фільмі, автор сценарію та (або) текстів чи діалогів, режисер-постановник, продюсер".

 

ЛЕСЮК Я.В. Ви називаєте режисера-постановника і продюсера, ви маєте назвати оператора. Доставте туди оператора. Про що питання? Це логічно.

 

ЄЛЕНСЬКИЙ В.Є. Руки прочь от оператора!

 

ЛЕСЮК Я.В. Ну, це логічно! Як ти можеш говорити…

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Тобто забороняємо операторів теж.

 

ЛЕСЮК Я.В. Звичайно!

 

ЄЛЕНСЬКИЙ В.Є. Ну навіщо їх забороняти?

 

МАКСИМЧУК А.О. Вони не впливають на зміст фільму!

 

ЛЕСЮК Я.В. Як це вони не впливають на зміст фільму?

 

МАКСИМЧУК А.О. А що він робить?

 

ЛЕСЮК Я.В. Так фільму без нього нема.

 

МАКСИМЧУК А.О. Він робить те, що йому кажуть.

 

ЛЕСЮК Я.В. Пардон, а чого ви так це питання? Це ж не принципово.

 

МАКСИМЧУК А.О. Тому що це нелогічно. Логіка яка була?..

 

ЄЛЕНСЬКИЙ В.Є. Нащо вам цей оператор?

 

ЛЕСЮК Я.В. Знаєте, що я вам скажу? Є звичайна семантика. Учасники фільму – це ті, що роблять фільм. Як ви можете зробити фільм з акторами без оператора?

 

МАКСИМЧУК А.О.  Це автори фільму, а не учасники. Це автори.

 

ЄЛЕНСЬКИЙ В.Є. Не можна. Ну, ми його не забороняємо просто, от і все.      

 

ЛЕСЮК Я.В. Ну ви ж і в автори не вписуєте оператора. Впишіть туди оператора, це логічно.

 

ТРИМБАЧ С.В. Ми ж не обговорюємо Закон про авторські права.

 

ЛЕСЮК Я.В. Це друга людина в фільмі, про що ми говоримо?   

 

МАКСИМЧУК А.О. Питання в тому, чи вони впливають на зміст фільму?

 

ЛЕСЮК Я.В. У вас що немає своїх українських операторів?

 

МАКСИМЧУК А.О. Та питання ж не в цьому.

 

ЛЕСЮК Я.В. Питання в цьому. Не може оператор не бути учасником фільму.   

    

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Слухайте, колеги, оскільки жодного оператора в санкційних списках немає і, я думаю, не буде…

 

ЛЕСЮК Я.В.  То вставляйте сюди!

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. …давайте ми його додамо і не будемо проти цього.

 

ЄЛЕНСЬКИЙ В.Є. Та ні, будуть сміятися з нас.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.  Будуть сміятися з нас, це правильно.

 

ЛЕСЮК Я.В. Як сміятися? 

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ну всі кепкувати з нас будуть.

 

ЛЕСЮК Я.В. Ну ти кажеш, режисер і сценарист є учасником.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ярослав, я ж погоджуюсь, я готовий написати і оператора, і космонавта.

 

ЛЕСЮК Я.В. Я прошу вибачення! Режисер є, сценарист є.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ярослав, не зривай засідання, я тебе дуже прошу.

 

ЛЕСЮК Я.В. Ну це просто ненормально, нонсенс.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.  Ще раз кажу, ще раз кажу!

 

ПОДОЛЯК І.І. Я вважаю, що це не перший раз, коли з нас будуть сміятися, тому нічого страшного нема.

 

ЛЕСЮК Я.В. Так давайте проголосуємо.

 

ЄЛЕНСЬКИЙ В.Є. Треба мінімізувати це.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Хто за те, щоб додати сюди оператора, прошу голосувати.

 

ЛЕСЮК Я.В. Що ж ви так? Пані Ірино!

 

ПОДОЛЯК І.І. Я – ренегатка.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Все! Хто за те, щоб затвердити цю статтю в такому вигляді, як є, зі словами "після 1991 року", тобто обмежити застосування цього заборонного закону фільмам після 1991 року, прошу голосувати.

 

ЄЛЕНСЬКИЙ В.Є. Можна було б взагалі – до 2014-го.

 

ЛЕСЮК Я.В. Але ти ж голосував разом зі мною. Як ти зараз будеш голосувати?

 

ПОДОЛЯК І.І. Є пропозиція – до 2014-го обмежити від професора Єленського.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Які думки з цього приводу? 

 

ЄЛЕНСЬКИЙ В.Є. Ну, які думки? Ми ж говоримо про те, що ми не доводимо а) ситуацію до абсурду; б) ми тих людей, які після 2014 року погано себе поводили по відношенню до нашої вітчизни, ми їх не показуємо на наших екранах.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Пилипе, ваша думка.

 

ІЛЛЄНКО П.Ю. Я думаю, що 1991-го краще, щоб не було дискусій знову щодо року виробництва, створення чи там публікації фільму. Це моя позиція.

 

МАКСИМЧУК А.О. Ну, питання з роком вирішено. Мені здається, що якщо Верховна Рада прийняли закон, де уточнено, що "або рік виробництва", "або рік оприлюднення", маніпуляцій з цим не буде.   

 

ІЛЛЄНКО П.Ю. Але тоді ми повертаємо Охлобистіна і Пореченкова.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Це правда.

 

ГАНДЗЯК І. Після 2014-го заборонені всі, в принципі, фільми.

 

МАКСИМЧУК А.О. Так. До речі, вони і так всі заборонені.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Вони і так заборонені. Нема сенсу це робити.

 

ІЗ ЗАЛУ. Тут же мова йде не про російські, а про будь-які фільми.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Так, про будь-які.

 

ПОДОЛЯК І.І. Де є ці особи.    

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Все одно, в кінці кінців, це стосується російських фільмів. Ми ж це розуміємо.

 

КРАЙНЯК Ю.О. Якщо до 1991 року, то радянських фільмів.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ну, ми їх лишаємо. Радянські ми лишаємо, а після цього ми ті фільми, якщо там є ці особи, ми забороняємо. Але ми піднімаємо норму, бо зараз є дія і на фільми до 1991 року. Таким чином ми фільми Балаяна і класику цю залишаємо. Хто за те, щоб з правкою "до 1991 року" статтю 186-5 прийняти, прошу голосувати. Дякую. Йдемо далі.

197, Гуляєв. Пропонується відхилити. Я її зачитувати не буду, вона у вас є. Якщо нема запитань, хто за те, щоб відхилити, прошу голосувати. Дякую.

198 до обговорення. У пункті три розділу ІІІ прикінцеві, перехідні положення, в підпункті шість, яким пропонуються зміни до Закону України "Про кінематографію" абзаци, якими статтю 9 доповнити новою частиною – другою, вилучити, а саме… Давайте я прочитаю пояснення. Зайвий пункт, що не місить регулювання, використано формулювання "є окремим органом у системі ООВВ", не містить навантаження, законодавство не визначає поняття "окремий орган виконавчої влади". А якщо брати звичайний зміст слова "окремий", то у нас всі ОВВ є окремими. Там сказано, що якщо мова йде про заборону змішування функцій з реалізації держполітики у сфері кіно з іншими функціями, тоді необхідно визначати вичерпний перелік таких функцій, тоді як це вже є компетенція Кабміну. Відповідне відокремлення необхідно здійснювати з урахуванням Закону про центральні органи виконавчої влади, що в рамках Закону про кіно є зайвим.

 

МАКСИМЧУК А.О. Тут є один аргумент, чому це тут є. Оскільки система державної підтримки, вона вибудована якраз під Держкіно, і комісія, яка розподіляє кошти при Держкіно, у випадку, якщо будуть прийняті рішення про те, що там зливають, не знаю, ну, два органи виконавчої влади в один і так далі, тут можуть бути проблеми з застосуванням закону. І буде гальмуватися історія з розподілом коштів. Тому для того, щоб не було… Якщо приймається рішення про реформу, то вона має прийматися на рівні закону, щоб цю систему можна було б перелаштувати під ті зміни, які будуть прийняті.

 

ПОДОЛЯК І.І. Анатолій, чи будуть зливатися, чи не зливатися, яка реформа не відбудеться, все одно повноваження по регулюванню на якийсь орган центральної влади будуть покладені.

 

МАКСИМЧУК А.О. Так. Але в законі буде прописано, що ця комісія діє при центральному органі виконавчої влади, який реалізує держполітику.

 

ПОДОЛЯК І.І. Ну?

 

МАКСИМЧУК А.О. І тут можуть бути питання з цим.

 

ПОДОЛЯК І.І. Не буде.

 

МАКСИМЧУК А.О. Виключно з цим пов'язано: коли приходить нова влада, всі починають переділяти ці всі повноваження.

 

ІЛЛЄНКО П.Ю. Пан Сергій, я думаю, може про це розповісти. У випадку як довідку. У нас весь час, кожні два-три роки, кіно передають кудись там. Туди-сюди, так створюють, так створюють. Очевидно, це пов'язано з якимись там причинами, які мені там до кінця не відомі. Але це все приводить до неефективності, відсутності, тяглості певних виробничих практик.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Але передаючи, Кабінет Міністрів повинен визначити, кому переходять повноваження.

 

ПОДОЛЯК І.І. Звичайно. Я ж про це говорю.

 

ІЛЛЄНКО П.Ю. Але європейська практика в тому, що кіно завжди займається окремий орган. Агенція, називається, інститут, як завгодно воно може називатися, але суть в тому, що це окремий орган в системі органів виконавчої влади.

 

ТРИМБАЧ С.В. Да. Чому біда в 90-ті роки, коли все обрушилось? Тому що після ліквідації в 1992 році Держкіно, просто це був сектор в Мінкультурі. Тобто органу управління фактично не було. І звідти всі біди. Ну, не тільки цим пояснюється, звичайно.

 

ПОДОЛЯК І.І. Ну так цей же сектор – це не є орган управління.

 

ТРИМБАЧ С.В. Зрозуміло. Але йдеться про те, що не було кому, в принципі…

 

ПОДОЛЯК І.І. Ідейного натхненника.

 

ТРИМБАЧ С.В. Формально було, а де-факто не було.         

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ми обговорюємо закон. Пропонується вилучити статтю, де мова йде про окремий орган виконавчої влади, тому що у нас сказано, що це Держкіно. Якщо комусь будуть передані повноваження, вони будуть передані Кабміну. Тому і немає поняття "окремий орган виконавчої влади" в законодавстві. От і все.

 

ПОДОЛЯК І.І. Я хочу уточнити, тому що, наскільки я розумію, вилучається норма про те, що, грубо кажучи, яке-небудь міністерство, тобто орган, який реалізує державну політику, не має впливати на процеси, які модеруються, це ОВВ, наприклад, Держкіно. Я правильно розумію? Тобто вилученням цієї норми ви хочете нам сказати, що, умовно кажучи, центральний орган виконавчої влади (на сьогоднішній день це є Держкіно) є незалежним від органу влади, який займається виробленням політики.

 

ІЛЛЄНКО П.Ю. Ну, не зовсім так. Він залежний, тому що він реалізує політику, а той – формує політику. І крім того, є ще питання там, як це визначено.

 

ПОДОЛЯК І.І. Але вилучивши цей абзац, ви робите розлучення.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ні, ми не робимо.

 

ІЛЛЄНКО П.Ю. Ми робимо окремо просто гарантію того, що це не буде потім, через якийсь час, відділом з питань кіно в Міністерстві, там, я не знаю, аграрної політики України.

 

ПОДОЛЯК І.І. А яка вам різниця? Ви незалежні.

 

ІЛЛЄНКО П.Ю. Ну, якраз про це і йдеться.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ірина, от що тут сказано, що я пропоную вилучити: "Реалізує держану політику в сфері кінематографії центральний орган виконавчої влади, визначений законодавством України. Центральний орган виконавчої влади, визначений законодавством України, є окремим органом у системі органів виконавчої влади, функції якого не можуть бути передані іншому органу виконавчої влади". Це трошки абсурдно, це трошки масло масляне.

 

ЛЕСЮК Я.В. Давайте дійсно це викинемо.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Це все одно Кабінет Міністрів вирішує.

 

ЄЛЕНСЬКИЙ В.Є. Ми можемо зробити по аналогії з державними органами. Там не сказано, це силове чи міністерство, чи департамент, чи управління. Але такий державний орган захищається законом. Тобто ясно, що має бути державний орган, який реалізовує…

 

ПОДОЛЯК І.І. Це і є Держкіно.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ну, можна "реалізує державну політику в сфері кінематографії центральний орган виконавчої влади, визначений законодавством України". Крапка.

 

ПОДОЛЯК І.І. Так може бути. Хай це буде.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Тоді ми частково враховуємо.

 

ПОДОЛЯК І.І. Я не розумію взагалі, в чому тут проблема. 

 

ЛЕСЮК Я.В.  А він визначений?

 

КРАЙНЯК Ю.О.  Кабмін визначає.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Воно у нас є десь, Юра?

 

ІЛЛЄНКО П.Ю. Воно цим законом має визначатися.

 

ЛЕСЮК Я.В. Цим законом не має визначатися.

 

ЄЛЕНСЬКИЙ В.Є. Чекайте, чекайте! Тут визначено, тут навіть визначено більше. Визначено, що є такий орган, і визначено, що це – центральний орган виконавчої влади.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Так воно у нас не тільки в цій поправці.

 

ПОДОЛЯК І.І. Так він і є таким.

 

ЄЛЕНСЬКИЙ В.Є. Тобто вже департаментом його не можна зробити чи управлінням в складі міністерства.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Слухайте, це є в частині першій закону. Я пропоную, колеги, це вилучити. Хто за те, щоб це вилучити, прошу голосувати. Дякую. Ідемо далі.

199, Матіос. Колеги, у статті 9.2 "Повноваження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику в сфері кінематографії" вилучити пункт 21 частини один, а саме: "здійснення підготовки, розповсюдження та тиражування аудіовізуальних творів". Пропонується врахувати.

(Загальна дискусія) 

Значить, 199 стаття. Пропонується її врахувати, поправку (поправка Матіос), тому що державний орган кінематографії не здійснює підготовку, розповсюдження і тиражування аудіовізуальних творів. Це здійснюють інші суб'єкти. Хто за це? Дякую.

Наступна, 200. У пункті три розділу ІІІ "Прикінцеві та перехідні положення" законопроекту в пункті шість, яким пропонуються зміни до Закону України про кінематографію в частині першій статті 9.2 підпункти 1, 2, 3, 5, 7, 12, 13, 17, 18, 20, 21 виключити та змінити нумерації підпунктів відповідно до порядку. Основні повноваження Держкіно мають визначатися в контексті відповідного регулювання, наприклад, повноваження з видачі прокатних посвідчень в законі детально регламентовані. Встановлення загальних декларативних повноважень можливе на рівні підзаконного акту, положення про центральну виконавчу владу. Тому можна було б або повністю видалити нову статтю 9.2, або принаймні почистити її від порожніх норм. 

 

ПОДОЛЯК І.І. Слухайте, як ми можемо між першим і другим читанням вилучати якісь цілі статті і так дальше? Ми дуже творчі.

 

ЛЕСЮК Я.В. Ми пропонуємо.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дивіться, "проведення аналізу діяльності суб'єктів кінематографії, підготовка висновків щодо тенденцій розвитку національної кінематографії". Пропонується це видалити.

 

ЛЕСЮК Я.В. Ну видалили, так видалили.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Хто "за"?

 

ПОДОЛЯК І.І. Чуєте, ну я кажу: як ми можемо між першим і другим читанням видаляти цілі підпункти, цілі статті і так далі? Це ж пряме порушення Регламенту.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ні, це не є порушення Регламенту.

 

ПОДОЛЯК І.І. Ні? Ну добре.

 

ЛЕСЮК Я.В. На то і є комітети, щоб вони довели все до ума.

 

ЄЛЕНСЬКИЙ В.Є. Хорошо сказав.     

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Колеги, ще раз: "проведення аналізу діяльності суб'єктів кінематографії, підготовка висновків щодо тенденції розвитку національної кінематографії". Пропонується  видалити.

 

ЛЕСЮК Я.В. Правильно.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Хто "за"? Є.

"Розроблення пропозицій щодо структурного вдосконалення та реформування національної кіноіндустрії, розвитку продюсерської системи". Аналогічно. Хто "за"?

 

ЛЕСЮК Я.В. Викинули.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.  Значить, 203: "Розроблення…" Оце ми лишаємо 4 – виконання програми, да?

 

ІЗ ЗАЛУ. Да.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Тобто пункт 4-й залишаємо. Пункт 5-й: "Розроблення пропозицій до програми створення та розповсюдження національних фільмів". Хто за те, щоб це видалити? Дякую. Є.

Наступне, пункт 7-й: "Взаємодія з вітчизняними та іноземними науково-дослідними установами і навчальними закладами з метою обміну досвідом з питань реалізації державної політики у сфері кінематографії".

 

ЛЕСЮК Я.В. А як закон називається?

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.  Це Закон про кінематографію.          

 

ЛЕСЮК Я.В. Хорошо. Хочете – лишайте, хочете – викидайте.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Хто за те, щоб це видалити, прошу голосувати. Дякую.

 

ЛЕСЮК Я.В. Все видаляємо.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.  Наступне 12-е: "Участь в організації конкурсу з відбору інвестиційних та інноваційних проектів у сфері кінематографії". Хто за те, щоб це видалити, прошу голосувати. Дякую.

Наступне, 13-е.

 

ТРИМБАЧ С.В. А чому?

 

ЛЕСЮК Я.В. Вже проголосовано, на жаль.

 

ПОДОЛЯК І.І. То нічого, ми можемо повернутися.

 

ІЛЛЄНКО П.Ю. Дивіться, наприклад, там, де було розроблення програми створення та розповсюдження  нацфільму, це прямо пов'язано з фінансуванням кінематографу. Це те, що ми маємо пропонувати цій раді, і відповідно до цього буде проводитися фінансування. Я не думаю, що це порожня норма. І це все цитати з чинного документу, який регулює нашу діяльність.

 

ЛЕСЮК Я.В. Але якщо ми не деталізуємо, то ви маєте свободу.

 

ПОДОЛЯК І.І. Вони не мають ніякої свободи.

 

ЛЕСЮК Я.В. Мають.

 

ПОДОЛЯК І.І. Повноваження Держкіно, по-перше, є визначені законом. По-друге, якщо ми викидаємо, а, грубо кажучи, забираємо повноваження від Держкіно, у мене закрадається думка, інакше я не можу це аргументувати, що потім в якісь мірі ці повноваження теоретично можуть бути передані фонду.

 

ЛЕСЮК Я.В. Якщо вони мають свої повноваження згідно закону, то вони їх виконують, коли хочуть. І повторювати тут їх ми не маємо.

 

ПОДОЛЯК І.І.  А це питання чого?

 

КРАЙНЯК Ю.О. Це організаційна структура просто. Те, що вони готують пропозиції для свого органу, який при ньому працює…

 

ПОДОЛЯК І.І. То скажи мені, будь ласка, Юрій, як юрист найвищого класу, чому ми законодавчим актом втручаємося в організаційну, як ти щойно сказав, структуру центрального органу виконавчої влади – Держкіно?

 

КРАЙНЯК Ю.О. Я там і пропоную всі пункти видалити.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Щоб не втручатися.

 

ПОДОЛЯК І.І. Та хай вони будуть, тому що вони є зараз.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Це і є втручання.

 

КРАЙНЯК Ю.О. Ні, ні це в законопроекті вони. В законі зараз їх немає.

 

ІЛЛЄНКО П.Ю. Законопроект же був в першому читанні підтриманий.

 

КРАЙНЯК Ю.О. Законопроект був. Тобто ми зараз переглядаємо лише тільки законопроект, а не закон.

 

ІЛЛЄНКО П.Ю. Ну, от, про програму, наприклад, виробництва, розповсюдження, я все-таки вважаю, що це – ключове повноваження.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Колеги, оскільки це – демагогія, я готовий свою поправку забрати, хай лишається все.

 

ПОДОЛЯК І.І. Хай лишається.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Нема питань. Але, вибачте, здійснення контролю за тиражуванням фільмокопій на відеоносіях, їх продажем, передачею в прокат і оренду для публічного показу через відеоустановку           

 

ІЛЛЄНКО П.Ю. Це реально те, що записано в чинному Положенні про Держкіно. Ми просто тут же міняємо статус.

 

ГАЛЕТІЙ С.М. Нельзя забывать, что у Госкино есть Положення. Я, в принципе, согласен, что там очень много вот этих вот норм, которые надо бы почистить, кроме одной. Залишити одну тільки. Программа Держкино – это действительно ключевой пункт. Но там слово "пропозиції" очень плохое. Они делают программу, а не пропозиції.

 

КРАЙНЯК Ю.О. Якщо б вони визначали програму, його потрібно залишати, а пропозиції вони можуть і так давати без положення, без закону. Закон не потрібен для того, щоб вони давали пропозиції.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Колеги, дивіться, тут написана велика кількість порожніх слів. Я готовий свою поправку забрати, Пилипе, якщо ви вважаєте, що це підняття статусу, хоча я так не вважаю. Тому що розроблення пропозицій до програми створення та розповсюдження національних фільмів, ви і так їх розробляєте.

 

ІЛЛЄНКО П.Ю. Ну, це ж питання, хто їх буде вносити, хто матиме повноваження цій раді давати ці пропозиції. У нас там раніше написано про це в самому Законі про державну підтримку. І ми вже створили для Держкіно окрему історію, якої нема в жодному іншому центральному органі виконавчої влади, ці ради. Цих рад нема ніде. Це вже спеціальна як би надбудова, яка покликана зробити процедуру фінансування максимально прозорою  і ефективною. Я це дуже підтримую. Тому треба тоді вже йти далі і дати опис цього органу і його повноваження визначити. В даному випадку наводяться повноваження про, там, контроль – те, що ви процитували. Це реально прямо пов'язано, наприклад, з тими повноваженнями щодо штрафів, які у нас є.

 

ПОДОЛЯК І.І. Я не бачу тут ніяких проблем, Миколо, в тому, щоб це залишити.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дивіться, я готовий залишити все і дописати ще стільки ж пунктів, нема питань.

 

ПОДОЛЯК І.І. Дуже добре.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Я знімаю свою поправку.

 

ПОДОЛЯК І.І. Супер!

 

ЄЛЕНСЬКИЙ В.Є. Колеги, послухайте! Я вважаю, що нам треба було б послухати юриста і "сообразоваться"…

 

ПОДОЛЯК І.І.  Тут багато юристів.

 

ЄЛЕНСЬКИЙ В.Є. Хай буде багато юристів. Справа в тому, що ми, по суті справи, фіксуємо положення про службу цю кіно. І тоді може статися в якийсь момент, що, умовно кажучи, Пилип захоче ще якусь застосувати функцію свою. Йому скажуть, що це законом не передбачено.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Та ні. Тут нічого такого немає.

 

ПОДОЛЯК І.І.  Це загальні норми.

 

КРАЙНЯК Ю.О.  У будь-якому випадку положення про Держкіно, воно залишиться при агенції.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Колеги, рухаємося далі. Я свої ці поправки зняв.

 

ПОДОЛЯК І.І. Чудово. Ми погоджуємося.

 

ІЗ ЗАЛУ. Тоді повертаємося назад.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ні, не назад. Ідемо далі. Мої поправки зняті. Ідемо далі: поправка 202.

 

ІЗ ЗАЛУ. 201.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.  А, 201 наступна, вибачте. "У пункті три розділу ІІІ "Прикінцеві та перехідні положення" пропонуються зміни до Закону про кінематографію – в пункті 16 частини першій статті 9.2 викласти в такій редакції: "Здійснення відповідно до законодавства функції державного нагляду, контролю у сфері кінематографії". Значить, в чинній редакції статті 9.1 закону Держкіно визначено як орган, який здійснює функції контролю і нагляду. В новій редакції статті це випало. Натомість контрольні функції прописані з купою зайвих обмежень. Важливо залишити Держкіно контролюючим органом. Отже, поправку необхідно прийняти.

 

ЛЕСЮК Я.В. Оце ми приймаємо.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Хто за те, щоб прийняти цю поправку, прошу голосувати.

Наступна. 202-а Подоляк.

 

ЄЛЕНСЬКИЙ В.Є. Ну, это да.

 

КРАЙНЯК Ю.О. Але ми її вже розглянули, коли Матіос розглядали.    

 

ПОДОЛЯК І.І. Я не пам'ятаю.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Тобто…

 

КРАЙНЯК Ю.О.  Ну, тобто коли ми розглядали 21-й пункт, ми з самого початку почали з поправки Матіос – здійснення підготовки, розповсюдження…

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. То ми що враховуємо її редакційно?

 

КРАЙНЯК Ю.О. Ми цю відхиляємо тоді получається, тому що Матіос сказала 21-й пункт взагалі вилучаємо. А Ірина Ігорівна пропонує до нього вносити зміни.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ну да.

 

ПОДОЛЯК І.І. Я не маю нічого проти. Якщо ми вже її вилучили, то про що мова? Відхилити.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Хто за це, прошу голосувати. Дякую.

Там моя відхилена. Наступна – Морокко. "Абзац 81 пункту три розділу ІІІ "Прикінцеві та Перехідні положення", а саме: надання відповідно до міжнародних договорів аудіовізуальним творам в Україні статусу продукту спільного виробництва". Виключити.

 

ІЛЛЄНКО П.Ю. Є коментар. Це положення записано в Законі про Ратифікацію Європейської конвенції про спільне кіновиробництво.

 

ПОДОЛЯК І.І. Яка є ратифікована.

 

ІЛЛЄНКО П.Ю. Там має бути за цією конвенцію повноважний орган.

 

ЛЕСЮК Я.В. Так якщо воно є, то чого ми маємо тут дублювати? 

 

ІЛЛЄНКО П.Ю. Тому що це спеціальний закон, і вони мають корелювати, от і все.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Тобто ваша пропозиція – залишити?

 

ІЛЛЄНКО П.Ю. Залишити.

 

ПОДОЛЯК І.І. Але ратифікована конвенція.

 

ІЛЛЄНКО П.Ю. Це зрозуміло. Але щоб не виникало колізій. Бо ми стикалися багато разів з тим, що…

 

ПОДОЛЯК І.І. То що ти пропонуєш?

 

ІЛЛЄНКО П.Ю. Нікому не буде гірше, якщо одне і те ж буде написано два рази.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Тобто він пропонує відхилити.

 

ПОДОЛЯК І.І. Добре, відхиляємо.

 

ЛЕСЮК Я.В. А навіщо?

 

ІЛЛЄНКО П.Ю. Тому що мають бути всі повноваження.

 

ТРИМБАЧ С.В. Він закріплює цю зв'язку.    

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Хто за те, щоб відхилити цю поправку? Дякую. Рішення прийнято. 

Наступне: 204 і 205, вони про одне і те саме. Поправка пропонує видалити уточнення про рекомендаційний характер рішень Експертної ради, оскільки стаття 9.2 визначає перелік повноважень Держкіно, а не регулювання діяльності вказаних комісій. Про рекомендаційний характер рішень вказано в пункті один частини шість статті 9 Закону про держпідтримку. І цього досить. Поправка 205 уточнює, що Держкіно не лише приймає рішення про надання підтримки, але й вкладає відповідні договори.

Поправка Кондратюк. Абзац 86-й пункту шість проекту доповнити словами: "в тому числі укладання відповідних договорів при державній підтримці". Тому пропонується об'єднати ці дві поправки і їх врахувати.

 

МАКСИМЧУК А.О. Вони трошки різні за змістом. Поправка ваша стосується того, який характер мають ці дорадчі органи. І там дуже важливим насправді є те, що вони формуються з професійних творчих працівників, продюсерів, які мають рекомендувати раді якісь там рішення приймати. А поправка 206-а стосується виключно…

 

ПОДОЛЯК І.І.  Не 206-а, а 205-а.

 

МАКСИМЧУК А.О. 205-а, вибачте. Вона стосується виключно того, що повноваження укладати договори. Тобто вони різні, ці поправки, по своїй суті.

 

КРАЙНЯК Ю.О. Ні, мова йде про те, що ми приймаємо 204-у і додаємо дещо в 205.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Тобто ми їх об'єднуємо.

 

МАКСИМЧУК А.О. Так 205-а, вона звужує по суті…

 

КРАЙНЯК Ю.О. Ваша 205-а.

 

МАКСИМЧУК А.О. 204-а, вибачте.

 

ПОДОЛЯК І.І. Кондратюк.

 

МАКСИМЧУК А.О. В чинній редакції написано: "утворення експертних комісій, рішення рекомендаційних рад" і все таке "із включенням до їх складу професійних творчих працівників, продюсерів, дистриб’юторів, прокатників і так далі". Зараз в цій редакції, в якій ви пропонуєте, прибирається, за якими критеріями ці люди попадають в комісію. Мені здається, це важливо. 205-у ми підтримуємо. А по 204-й питання до обговорення, чи варто виключати.

 

ГАЛЕТІЙ С.М. Лучше оставить какой-то критерий.

 

МАКСИМЧУК А.О. Тут якщо прибрати, будуть і шахтарі.    

 

КРАЙНЯК Ю.О. В 26-м пункте нет ничего про это.

 

ІЛЛЄНКО П.Ю. Там написано, що рішення експертних комісій є рекомендаційним, тобто фінальним рішенням ради затверджується це.

 

КРАЙНЯК Ю.О. Рекомендаційним. І ми сказали, що воно є в статті 9-й Закону про держпідтримку, яка вже проголосована раніше.

 

МАКСИМЧУК А.О. Пане Юрію, тоді прокоментуйте, бо якась плутанина вийшла.     

     

КРАЙНЯК Ю.О. Що саме?

 

МАКСИМЧУК А.О. З приводу саме утворення експертних комісій.

 

ІЗ ЗАЛУ. 204-я правка.

 

ГАНДЗЯК І. Вона регулюється в тексті самого закону по тих поправках, які ми розглядали вже раніше.   

 

МАКСИМЧУК А.О. Все, все, знімається тоді.

 

ГАНДЗЯК І. Тобто тут щоб не перевантажувати, йде мова тільки про експертні комісії в порядку, визначеному законом.

 

МАКСИМЧУК А.О. Все, зрозумів.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Де вже це вказано, щоб другий раз не писати те саме.

 

МАКСИМЧУК А.О. Згода, згода.      

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Хто за те, щоб врахувати 204 і 205 поправки, об'єднавши їх, прошу голосувати. Хто "за"? Дякую.

Наступне. 206-а, Матіос.

 

КРАЙНЯК Ю.О. Там якась помилкова поправка.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Це помилкова поправка. Помічниця пані Марії, ви можете подивитися? Бо ця поправка, вона, в принципі, відповідає тексту закону.

 

ПОДОЛЯК І.І. Вона просто не тут, наскільки я розумію. Вона мала би таблички стосуватися.

 

КРАЙНЯК Ю.О. Так, таблички. Але вона фактично всю табличку скасовує і дає лише загальні дані.

 

ПОМІЧНИЦЯ НАРОДНОГО ДЕПУТАТА МАТІОС. Вона там частково відкликала деякі поправки, тому відповідно…

 

ПОДОЛЯК І.І. Воно там посунулося.       

 

ПОМІЧНИЦЯ НАРОДНОГО ДЕПУТАТА МАТІОС. Так.

 

ПОДОЛЯК І.І. Так, може, ми її врахуємо в табличці?

 

ПОМІЧНИЦЯ НАРОДНОГО ДЕПУТАТА МАТІОС. Треба подивитися по таблиці там.

 

ЛЕСЮК Я.В. Ми що табличку будемо розглядати?

 

КРАЙНЯК Ю.О. 207-у треба розглядати. Тому що 207-а – також її поправка, але вона вже стосується таблиці.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Так, хто за те, щоб 206-у відхилити, прошу голосувати. Дякую.

От що ми зараз таблицю обговорюємо? Які у нас є загальні пропозиції по таблиці? Чи є консенсус?

 

ІЗ ЗАЛУ. Немає консенсусу.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Колеги, давайте подивимося на таблицю. Це ціла низка поправок.

 

ПОДОЛЯК І.І. Так, це складно тут в такому форматі дати раду.

 

КРАЙНЯК Ю.О. А ось дивіться, я тут звів їх всіх.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Що таке перші цифри?

 

КРАЙНЯК Ю.О. Перші цифри – це максимальна кількість балів (по першому стовпчику) за ігрові, мультиплікаційні та документальні фільми. Потім кваліфікація фільму як національного, скільки потрібно, потім поправки Кондратюк, Матіос і Подоляк.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ну, але ж це просто цифри. Тут треба розуміти сенс. Яка європейська практика?

 

ПОДОЛЯК І.І. Вона є різна, вона не є уніфікована. Кожна країна для себе визначає, залежно від того, на чому вона хоче зробити наголос. То там, скажімо, ті чи інші позиції, дається інша кількість балів, наскільки я розумію. Така є практика.

 

ІЛЛЄНКО П.Ю. Ну так. І, власне кажучи, ми виходили тут завжди з того, що в першу чергу мають враховуватися ті елементи, які найбільше впливають на зміст і найбільше впливають на те, що там проявляється країна. Тобто тому з'являється ще місце зйомки.

 

КРАЙНЯК Ю.О. Наскільки я пригадую, тут були взяті за основу критерії, які в цій Конвенції, і до них ще були додані з приводу місця зйомки.

 

ПОДОЛЯК І.І.  Саме так.

 

КРАЙНЯК Ю.О. Ну і є питання з приводу мови.

 

ІЛЛЄНКО П.Ю. Ну, мова там уже окремо у нас і так визначена.

 

КРАЙНЯК Ю.О. Але якщо ми мову вже врахували в визначенні "національний фільм", то тут його просто потрібно виключати.

 

ПОДОЛЯК І.І. Так. Це ви маєте на увазі там в табличці, де було написано "оригінальна мова", я пропоную у своїй поправці замінити на "українська мова". Але оскільки ми сказали, що ті фільми, які мають 90 відсотків української мови, то тільки вони мають право на державну підтримку, то тоді ви пропонуєте взагалі, тобто з таблички питання мови викинути?

 

КРАЙНЯК Ю.О.  Так.

 

МАКСИМЧУК А.О.  Так його зараз і немає. В першому ж читанні мови не було.

 

ПОДОЛЯК І.І. Ні, оригінальна була, вказано "оригінальна мова".  В табличці було.

 

МАКСИМЧУК А.О. "Української" не було. 

 

ПОДОЛЯК І.І. Української не було. Але було визначення "оригінальна".

 

МАКСИМЧУК А.О. Так у нас українська є зверху. А що таке "оригінальна" тоді?

 

ПОДОЛЯК І.І. Я в табличці написала.

 

ГАЛЕТІЙ С.М. В первом чтении не было, хотя в проекте законопроекта оно было, мова. Здесь имелось в виду, чтобы сделать все-таки как стимулирующую норму. Использование языка дает баллы определенные, и люди заинтересованы в том, чтобы получить эти баллы.

 

ПОДОЛЯК І.І. Та не так.

 

МАКСИМЧУК А.О. Сейчас языка 90 процентов. Тогда какая стимулирующая функция?

 

ПОДОЛЯК І.І. Це і є стимулююча функція.

 

МАКСИМЧУК А.О. Тоді, все, тут в табличці їх не має бути, тут інші елементи.

 

ПОДОЛЯК І.І. Погоджуюсь.

 

МАКСИМЧУК А.О. Мова там, зверху, вона обов'язкова.

 

ЛЕСЮК Я.В. Звичайно.

 

МАКСИМЧУК А.О. Давайте залишимо в першому читанні, як прийнято, і все. Там збалансовано.

 

ЛЕСЮК Я.В. В чому різниця все-таки?

 

МАКСИМЧУК А.О. В кількості балів.

 

ЛЕСЮК Я.В. По суті, по суті, тому що тут таке.              

 

КРАЙНЯК Ю.О. Я поясню. Зараз ми розглядаємо бальну систему. Бальна система, яка безпосередньо в законопроекті, фактично ніхто до цієї бальної системи, ну, до таблиці безпосередньо, поправок не надавав. Ну, лише тільки ваші поправки з приводу мови були.

 

ПОДОЛЯК І.І.  Так.

 

КРАЙНЯК Ю.О. Є лише тільки спірні питання з приводу того, яка кількість балів необхідна для того, щоб фільм визнавався національним. І є декілька позицій, вони всі зведені в цій таблиці.

 

ПОДОЛЯК І.І. Але ви її не маєте.

 

ІЗ ЗАЛУ. Я маю.

 

КРАЙНЯК Ю.О. З приводу ігрових фільмів. У нас максимальна кількість балів, яка можлива, це 34 за Законом 3081д, тобто проголосовано в першому читанні. Пропонується 21 бал для того, щоб фільм визнавався національним.

 

МАКСИМЧУК А.О. Мінімально.       

 

КРАЙНЯК Ю.О. Набрати 21 бал. З поправкою Кондратюк це має бути 18 балів.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Чому 18?

 

КРАЙНЯК Ю.О. Ну, пропонується зменшити просто цю кількість. Воно не визначається, за рахунок чого, просто загальна сума.

 

ПОДОЛЯК І.І. Тобто якщо ігровий фільм.

 

КРАЙНЯК Ю.О. Ігровий фільм, да.     

А Матіос і Подоляк пропонують 29 балів.

 

ГАЛЕТІЙ С.М. Там надо было увязывать. Матиос и Подоляк предлагали потому, что на мову был рост. Тогда если и убирается мова, тогда убирается все это предложение.

 

ІЗ ЗАЛУ. Перепрошую. Власне й забиралася мова.

 

ЛЕСЮК Я.В. Я перепрошую, ми робимо фільм національним, його називаємо для того, щоб він отримав фінансування державне.

 

КРАЙНЯК Ю.О. Ні, фінансування – це окреме питання.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Для того щоб він потрапив в квоти, які є по іншим законам, є певна кількість національних фільмів, яка повинна бути на телебаченні, на телеканалах. Для того щоб потрапити в ці квоти, треба щоб фільм називався національним. Але він може бути, наприклад, українсько-польський або українсько-румунський.

 

КРАЙНЯК Ю.О. Або просто приватним фільмом, тобто без державних грошей. Але для того, щоб фільм, який знятий в Україні, який відповідає цим критеріям, які ви зараз обговорюєте, щоб він міг попасти в ці квоти екранного часу, то потрібно визначити, скільки балів він повинен набирати для того, щоб він в ці квоти попадав.

 

ПОДОЛЯК І.І. Це цікава думка.

Юрію, можна у вас уточнити. Якщо ми забираємо з переліку цієї таблиці мовне питання і не надаємо йому певної кількості балів як стимулюючі, але цей фільм знімається за кошти приватного інвестора, не за державні кошти, якщо ми забираємо з цієї таблички, яка дає можливість демонструвати національні фільми на телебаченні (мовне питання і бали по мові), то чи не виникає у нас конфлікту?

 

КРАЙНЯК Ю.О. У вас 90 відсотків залишається у визначенні "національний фільм".

 

ПОДОЛЯК І.І. Але 90 відсотків залишається для державної підтримки лише української мови. Це загальна норма.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Проблема якраз для каналів – в мові при визначенні "національний фільм", а не в чомусь іншому.

 

ПОДОЛЯК І.І. Ні, мова про державну підтримку фінансову іде.

 

ЛЕСЮК Я.В. Не тільки, виявляється.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дивіться, є два питання: одне питання є – державна фінансова підтримка, друге питання є, що таке "національний фільм". Наприклад, фільм, знятий без державної підтримки теж враховується або не враховується в квоти, які існують для телебачення. Він не отримує державну підтримку. Наприклад, от є російськомовний серіал.

 

ПОДОЛЯК І.І.  Розумію, розумію. Микола, не мусиш пояснювати. Розумію. Але якщо ми забираємо з цієї таблиці для визначення "національного фільму" питання мови, то зникає власне стимулююча норма для мови. І людина може набрати кількість балів, не враховуючи мови, і фільм буде визнаний таким, що відповідає для демонстрування за рахунок інших позицій.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ні. Якщо мови немає, він взагалі так не вважається.

 

ПОДОЛЯК І.І. Але мова там тоді буде регулюватися 75 з 50-и.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.  Ні.  

 

КРАЙНЯК Ю.О. Ні, 90 відсотків ми вже проголосували.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ми вже проголосували.

 

ПОДОЛЯК І.І. Ми проголосували 90 відсотків для надання державної підтримки.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Це стосується того, і другого.

 

ПОДОЛЯК І.І. Тобто це – загальна норма.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Це загальна норма.

 

КРАЙНЯК Ю.О. І тому питання мови не впливає.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Питання мови не впливає.

 

ПОДОЛЯК І.І. Окей.          

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Але якраз канали зверталися до нас з проханням (я це виношу на ваше обговорення). От вони кажуть: ми знімаємо, у нас не є 90 на 10, а є 50 на 50, але ми не беремо державні гроші, ми знімаємо власним коштом. Є це національний продукт чи не є?

 

ЛЕСЮК Я.В. Шановні панове, це не є національним продуктом.

 

МАКСИМЧУК А.О. Чому?

 

ЛЕСЮК Я.В. Тому що у нас є національний фільм, створений суб'єктами  і так далі, мовою і прочее, прочее.

 

МАКСИМЧУК А.О. Пане Ярославе, питання мови, коли держава фінансує, воно є ключовим, ви правильно це замітили. Тому це квота – 90 відсотків, вона є правильною.

 

ЛЕСЮК Я.В. Ні, ні, це не ключове питання.

 

МАКСИМЧУК А.О. Зараз. Зараз, дивіться, дайте дві секунди я просто скажу. Ця бальна система, вона стимулює виробників використовувати українських акторів, українських режисерів, українські локації і весь український ресурс. Тому фільм може отримати статус національного. Але якщо я не отримаю від держави гроші на його вироблення, то, мені здається, я маю право вважати його національним, хоча він не є українською мовою.

 

ЛЕСЮК Я.В.  Ну не маєте права називати національним.

 

МАКСИМЧУК А.О. Чому?

 

ЛЕСЮК Я.В. Тому що питання стоїть серйозне, і ви це чудово розумієте. Є питання відродження просто нормального національного кінематографу, який передбачає, без сумніву, і мову. Правда?

 

МАКСИМЧУК А.О. Ніхто не сперечається.

 

ЛЕСЮК Я.В. Друге. Ми зовсім не говоримо про те, що мова – щось там суттєве. Мова не суттєва. Просто без мови немає національного кіно. А бали далі ми будемо розглядати по-іншому.

З приводу листа Матіос.

 

ПОДОЛЯК І.І. А то – інше питання.

 

ЛЕСЮК Я.В. Ми дійдемо. Якщо ви будете настоювати на своїй пропозиції, то вона точно познімає всі і вся. І що буде в залі робитися? І так далі. Давайте цього питання не чіпати, його не було, ви в процесі всіх обговорень починаєте його змінювати. Національний фільм є національний, він є державною мовою. Точка.

 

МАКСИМЧУК А.О. Це – позиція. Але є інша позиція: якщо я вкладаю кошти, я визначаю, хоч англійською мовою буде зроблений.

 

ЛЕСЮК Я.В. Чудово!

 

МАКСИМЧУК А.О. І буде пропагувати Україну. Чому я не можу отримати статус?

 

ЛЕСЮК Я.В. Наша держава визнає його національним, коли ви його робили, маючи повагу до державної мови і так далі.

 

МАКСИМЧУК А.О. Так для цього і мають бути законні підстави.

 

ЛЕСЮК Я.В. Які законні підстави?

 

МАКСИМЧУК А.О. Передбачені в законі.

 

ЛЕСЮК Я.В. Тут є: 90 відсотків.

 

ПОДОЛЯК І.І. Анатолій, а ти будеш демонструвати англійською мовою фільм в позаквотний час для телебачення.

 

МАКСИМЧУК А.О. Та не про квоту йде мова. Приїжджає іноземець…

 

ІЗ ЗАЛУ. Мова йде про визнання фільму національним.

 

ПОДОЛЯК І.І. Да.

 

МАКСИМЧУК А.О. Якщо у нього немає державного фінансування, він створений виключно за гроші приватної особи, продюсера.

 

ЛЕСЮК Я.В. Так, але якщо він буде відповідати нашим критеріям – за державні кошти.

 

МАКСИМЧУК А.О. Та причому тут державні, ми не про державні.

 

ЛЕСЮК Я.В. Правильно, але ми зробили цей критерій, даючи гроші. Тобто держава каже, що ми вважаємо це правильно, навіть даємо свої кошти. Якщо ви у стані зробити за свої кошти… Державних все одно на всіх не вистачить, то критерії наші мають бути.

 

МАКСИМЧУК А.О. Але я хочу, щоб він був національним.

 

ЛЕСЮК Я.В. Ні, шановні!            

 

ГАЛЕТІЙ С.М. То есть, Марина Врода, получившая приз в Каннах, она не национальное кино сняла. Не украинский режиссер, и вообще страна от нее отказывается.  

 

ЛЕСЮК Я.В. Шановний друже, жодний зал такого не прийме. Жодний зал. Ми маємо зараз більш-менш нормальний закон. Вам йшли на всі уступки і так далі, і так далі. Практично цей закон є і лобіювальним, в хорошому смислі цього слова і так далі. Але коли ви поставите це питання, ви розірвете зал. Ви його просто розірвете, я вам кажу. Фактор Матіос і прочее, і прочее. І я постараюся вам допомогти в цьому. Тому давайте зніміть це питання навіть взагалі. По-перше, їх не було на початку.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Колеги, ми вже маємо іти в зал. По балах ми зараз визначатись не будемо, подумайте, будь ласка, до завтра, проаналізуйте ситуацію по балах, бо ця ситуація по балах не враховує мови. Це інші критерії.

 

ЛЕСЮК Я.В. Це правильно.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. І ми завтра тоді приймемо рішення.

 

ПОДОЛЯК І.І.  Чудово.

 

ЛЕСЮК Я.В. У мене ще одне питання до пана Юрія. Пане Юрію, я би просто вам таке порадив: під час демонстрування національного фільму в Україні такі репліки мають бути дубльовані, озвучені, субтитровані українською мовою. Не треба додавати "або кримськотатарською мовою", це не є друга державна мова.

 

МАКСИМЧУК А.О. Ви ж на минулому засіданні наполягали на кримськотатарській мові.

 

ЛЕСЮК Я.В. Я звертався, щоб знімалося кримськотатарською. Але коли кримськотатарською буде фільм по всіх кінотеатрах…

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Коли мова оригінальна, кримськотатарська може бути.

 

КРАЙНЯК Ю.О. Ну ми і кажемо.

 

ЛЕСЮК Я.В. Ми кажемо тут останнє слово. (Шум у залі)         

Ви розумієте, ми зробимо на рівному місці казна-що – скандали, конфлікти і так далі. Викидайте це "або" і ставте крапку.

 

КРАЙНЯК Ю.О. Я зрозумів.   

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Добре, колеги. Дякую. Сподіваюсь, що ми вже це діло завтра доб'ємо.

 

ЛЕСЮК Я.В. А скільки залишилось?

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Більше половини.